Диплом на тему Методи оцінки земельних ділянок та накопичення даних землевпорядкування
Работа добавлена на сайт bukvasha.net: 2014-11-02Поможем написать учебную работу
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
от 25%
Подписываем
договор
Вступ
В наш час законодавство нашої країни передбачило регулювання земельних відносин та здійснення землевпорядкування діяльності на основі нормативно-правових актів з питань здійснення землеустрою, що встановлюють порядок організацій, державні стандарти, норми і правила виконання робіт із землеустрою їх склад і зміст.
В свою чергу державні стандарти, норми і правила у сфері землеустрою розробляють комплекс якісних та кількісних показників, параметрів, що регламентують розробку і реалізацію документацій із землеустрою з урахуванням екологічних, економічних, соціальних, природно – кліматичних та інших умов.
Земельний кадастр – багаторівнева інформаційна система, яка містить відомості і документи про правовий, природний та господарський стан земельного фонду. В ньому наводяться дані про землевласників і землекористувачів, відомості про використання земель, їхні якісні і кількісні характеристики та економічні оцінки. Державний земельний кадастр створюється для забезпечення органів влади, фізичних і юридичних осіб відомостями про стан земель з метою регулювання земельних відносин та раціонального використання земельного фонду.
Земельно-кадастрову документацію представляють у вигляді кадастрових планів та карт, окремих схем та графіків, а також текстовою і цифровою інформацією. Дана документація включає в себе також відомості про права власності на окремі земельні ділянки. Вся документація створюється відповідно до існуючих нормативних вимог ведення державного земельного кадастру.
Оперативність і точність даних земельного кадастру забезпечується проведенням топографо-геодезичних, ґрунтових, екологічних та інших спеціальних робіт, а також встановленню прав власності на землю чи користування нею проведенням бонітування ґрунтів і економічною оцінкою земель, а також зонуванням територій населених пунктів.
Правовий режим земель характеризують розподілом земельного фонду за землевласниками і землекористувачами, передачею земель в оренду. Відповідно до цього основними кадастровими одиницями є землеволодіння та землекористування.
Актуальність вибраної теми полягає в розробці інформаційної системи збору даних землевпорядкування для автоматизації процесу оцінки земельних ділянок та створення автоматизованої довідково-інформаційної системи кадастру земельних ділянок регіону. При чому розроблена система буде підґрунтям у роботі в системі ріелторських підприємств та фірм, а також на державних підприємств технічної інвентаризації при створенні паспортів земелених ділянок.
Створення бази даних земельних ділянок регіону під управлінням СУБД спроможне виконувати велику кількість завдань, в тому числі по СППР. В залежності від поставлених задач програмними методами регулюється її використання. Реалізація вказаної системи можлива при використанні СУБД MS Access, що створює позитивні умови її використання у широкого кола населення та на підприємствах.
Метою роботи є розробка інформаційної системи автоматизованого збору та накопичення даних землевпорядкування.
Головне завдання полягає в створенні:
· таблиць – накопичувачів даних;
· форм вводу даних на основі таблиць – накопичувачів;
· запитів (відстань від межі/центру міста; шляхи сполучення; наявність будівель; наявність та можливість використання зовнішніх інженерних мереж (водопостачання, каналізації, енергозабезпечення тощо), і т.д.)
Основною задачею створення бази даних є відображення основних відомості про земельні ділянки згідно розроблених методичних положень, її спроможність відповідати на запити користувача ПК для проведення оцінки земельної ділянки, зменшення часу на виготовлення паспортів земельних ділянок та внесення відомостей в кадастрові системи.
Об’єктом дослідженням даної роботи є процес розробки інформаційної системи автоматизованого збору та накопичення даних землевпорядкування.
Предметом роботи є процес та інструментарій розробки інформаційної системи для забезпечення одержування, накопичення, зберігання, обробки та обміну інформації.
Методологія роботи. Системний аналіз, методи об’єктно-орієнтованого проектування та моделювання, математичні методи для оцінки земельних ділянок, програмні засоби.
1. Нормативно–правове регулювання оцінки земельних ділянок
Згідно Земельного кодексу України, призначення землеустрою можна визначити як систему заходів, спрямованих на здійснення положень земельного законодавства, рішень Рад та виконавчих органів влади, щодо організації використання та охорони земель, створення сприятливого екологічного середовища і поліпшення природних ландшафтів. Тому, внаслідок розробки проектів та іншої землевпорядної документації, що покликана на виконання даних положень та принципів, виникає потреба у видах робіт, що покликані на створення документації із землеустрою:
1. Розробку прогнозів державної і регіональної програм використання та охорони земель;
2. Складання схем землеустрою, розробку техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земельних ресурсів;
3. Встановлення на місцевості меж адміністративно-територіальних утворень;
4. Складання проектів створення нових і впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань з урахуванням контурної організації території;
5. Обґрунтування проектів і встановлення меж територій з особливими природоохоронними, реакційними і заповідними режимами;
6. Складання проектів відведення земельних ділянок у власність або користування, відмежування в натурі (на місцевості) вилучених (викуплених) і відведених земельних ділянок;
7. Підготовку документів, що посвідчують право власності або право користуванням землею;
8. Складання проектів внутрігосподарського землеустрою колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів,радгоспів та інших сільськогосподарських підприємств, установ і організацій, селянських господарств, що забезпечують еколого-економічне обгрунтування впроваджених сівозмін, впорядкування угідь, а також розробку заходів щодо охорони земель;
9. Складання проектів внутрігосподарського землеустрою землеволодінь громадян з обгрунтуванням заходів щодо ефективного використання землі відповідно до цільового призначення, підвищення її родючості, застосування природоохоронної технології виробництва;
10. Розробку проектів та іншої землевпорядної документації, пов’язаної з використанням і охороною земель;
11. Авторський нагляд за здійсненням проектів;
12. Проведення топографо-геодезичних, картографічних, грунтових, геоботанічних та інших обстежень і розвідувань земельного фонду.
Пiдставою для здiйснення землеустрою, а отже i виготовлення землевпорядної документації, можуть бути рiшення органiв виконавчої влади та органiв мiсцевого самоврядування про виконання землевпорядних робiт, договори мiж землевласниками i землекористувачами та розробниками документацій iз землеустрою, а також внаслiдок судових рiшень.
Законодавством України передбачено регулювавня земельних вiдносин та здiйснення землевпорядної дiяльностi на основi нормативно-правових актiв з питань здiйснення землеустрою, що встановлюють порядок органiзацій, державнi стандарти, норми i правила виконання робiт iз землеустрою, їх склад i змiст (державнi стандарти, норми i правила у сферi землеустрою розробляються i затверджуються в установленому законом порядку). В свою чергу державнi стандарти, норми i правила у сферi землеустрою встановлюють комплекс якiсних та кiлькiсних показникiв, параметрiв, що регламентують розробку i реалiзацiю документацій iз землеустрою з урахуванням екологiчних, економiчних, соцiальних, природно-клiматичних та iнших умов. Законами України та iншими нормативно-правовими актами можугь встановлюватися iншi види документацiї, що може бути використана при розробцi землевпорядної документацiї. Склад, змiст i правила оформлення кожного виду документацi iз землеустрою регламентуються вiдповiдною нормативно-технiчною документацiєю з питань здiйснення землеустрою.
Важливим моментом при розробцi землевпорядних документiв є вiдносини мiж замовниками документацiї iз землеустрою (органи державної влади, органи мiсцевого самоврядування, землевласники i землекористувачi) та розробниками документацi (юридичнi та фiзичнi особи, якi отримали лiцензiї на проведения робiт iз землеустрою вiдповiдно до закону). Взаємовiдносини замовникiв i розробникiв документацiї iз землеустрою регулюються законодавством України, договором на виконаная землевпорядних робiт i формуються через вiдповiднi права та обов’язки розробникiв та замовникiв документацiї iз землеустрою.
Права замовникiв формуються наступними положеннями: встановлення наукових, технiчних, економiчних та iнших вимог до документацiї iз землеустрою, назначения строку виконання робiт i порядок розгляду документації iз землеустрою, погодження iз розробником документацй вартостi робiт iз землеустрою i порядок оплати, iндексацiю вартостi виконаних робiт iз землеустрою в порядку, вставовленому законом, здiйснення контролю за виконанням робiт iз землеустрою. Також замовники документацiї iз землеустрою за рахунок власних коштiв мають право на вибiр розробника та укладнення з ним договору, якщо iнше не передбачено законодавством України.
До зобов’язань замовникiв документацiї iз землеустрою входить: виконання умов договору (а в разi невиконання або неналежного виконання - вiдповiдальнiсть, на основi договору i закону), надання документацiї для виконання робiт iз землеустрою, тощо.
По вiдношенню прав та обовязки розробникiв документацiї iз землеустрою, стаття 28 закону України «Про землеустрiй», чiтко визначає права розробникiв документацiї iз землеустрою.
Згiдно даної статті розробники мають право: виконувати роботи iз складання документацiї iз землеустрою, погоджувати iз замовником науковi, технiчні, економiчнi та iншi вимоги до документацiї iз землеустрою, строк виконання робiт, їх вартiсть та порядок оплати, вимагати iндексацiї вартостi виконаних робiт iз землеустрою в порядку, встановленому законом, авторства на створену ними документацiю iз землеустрою, здiйснювати авторський нагляд за реалiзацiєю заходiв, передбачених документацiєю iз землеустрою, вимагати зупинення робiт, що виконуються з порушенням документації iз землеустрою i призводять до нецiльового використання земель та їх псування, вносити пропозицій щодо оновлення застарiлої або розробки нової документації iз землеустрою. Поряд з правами розробникiв до їх основних обов’язкiв входить: дотримання законодавства України (державних стандартiв, норм i правил при здiйсненнi землеустрою), iнформування зацiкавлених осiб про здiйснення землеустрою, виконання умов договору.
Вiдповiдно до закону розробники документацiї iз землеустрою несуть вiдповiдальнiсть за достовiрнiсть, якiсть i безпеку заходiв, передбачених цiєю документацiєю. Розробники документації iз землеустрою несуть вiдповiдальнiсть у разi невиконання або неналежного виконання умов договору при здiйсненнi землеустрою, що повинно бути передбачено у договорi. Пiсля розробки, землевпорядна документацiя пiдлягає погодженню. Для кожного окремого документу iснує своя процедура погодження, яка визначається на основi законодавства. Пройшовши погодження, документацiя направляється на зберiгання до державного фонду землевпорядної документацii.
2. Методи оцінки земельних ділянок
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених цим Кодексом, мають право викупу земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб, для таких суспільних потреб:
а) під будівлі і споруди органів державної влади та органів місцевого самоврядування;
б) під будівлі,споруди та інші виробничі об'єкти державної та комунальної власності;
в) під об'єкти природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;
ґ) під будівництво та обслуговування лінійних об'єктів та об'єктів транспортної і енергетичної інфраструктури (доріг, газопроводів, водопроводів, ліній електропередачі, аеропортів, нафто- та газових терміналів, електростанцій тощо);
д) під розміщення дипломатичних та прирівняних до них представництв іноземних держав та міжнародних організацій;
е) під міські парки, майданчики відпочинку та інші об'єкти загального користування, необхідні для обслуговування населення.
Викуп земельної ділянки здійснюється за згодою її власника. Вартість земельної ділянки встановлюється відповідно до грошової та експертної оцінки земель, яка проводиться за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
До особливо цінних земель відносяться: чорноземи неорендовані несолонцюваті на лісових породах; лучно-чорноземні незасолені несолонцюваті суглинкові ґрунти; темно-сірі опідзолені та чорноземи опідзолені на лесах і глеюваті; бурі гірсько-лісові та дерновобуроземні глибокі і середньоглибокі; дерново-підзолисті суглинкові ґрунти; торфовища з глибиною залягання торфу більше одного метра і осушені незалежно від глибини; коричневі ґрунти Південного узбережжя Криму; дернові глибокі ґрунти Закарпаття; землі дослідних полів науково-дослідних установ і навчальних закладів; землі природно-заповідного фонду; землі історико-культурного призначення. Вилучення особливо цінних земель для несільськогосподарських потреб не допускається, за винятком випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Земельні ділянки особливо цінних земель, що перебувають у державній або комунальній власності, можуть вилучатися (викуплятися) для будівництва об'єктів загальнодержавного значення, доріг, ліній електропередачі та зв'язку, трубопроводів, осушувальних і зрошувальних каналів, геодезичних пунктів, житла, об'єктів соціально-культурного призначення, нафтових і газових свердловин та виробничих споруд, пов'язаних з їх експлуатацією, за постановою Кабінету Міністрів України або за рішенням відповідної місцевої ради, якщо питання про вилучення (викуп) земельної ділянки погоджується Верховною Радою України. 2. Економічна оцінка земель різного призначення проводиться для порівняльного аналізу ефективності їх використання. Дані економічної оцінки земель є основою грошової оцінки земельної ділянки різного цільового призначення. 3. Економічна оцінка земель визначається в умовних кадастрових гектарах або у грошовому виразі.
Грошова оцінка земельних ділянок визначається на рентній основі. Залежно від призначення та порядку проведення грошова оцінка земельних ділянок може бути нормативною і експертною. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо. Експертна грошова оцінка використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок.
Грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України.
В основу грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення покладається капіталізований рентний дохід або нормативний середньорічний економічний ефект,що створюється внаслідок використання відповідних земельних ділянок. Істотним чинником,який впливає на порядок визначення і розмір грошової оцінки земель, має віднесення земель до певних категорій використання, адже від цього значною мірою залежить визначення об‘єктів оцінки та коефіцієнтів,що враховують особливості їх функціонального використання.
У всіх випадках, коли чинник,що враховується методикою відсутній значення відповідного коефіцієнта приймається рівнем 1.00.Грошова оцінка земельних ділянок,які розміщені в зонах гарантованого добровільного віднесення,зменшується на 20% і в зоні посиленого радіоекологічного контролю – на 10%.
В основу грошової оцінки земель промисловості,транспорту, зв‘язку,оборони та іншого призначення покладено капіталізований рентний дохід від цільового використання та здійсненого поліпшення їх облаштування.
Рентний дохід, який створюється за рахунок облаштування земельної ділянки (Рпнп) визначається за формулою:
Рпнп =(ТП-З-З *Кнр)*Взн:Воф;
Де Рпнп – рентний дохід, який створюється за рахунок облаштування земельної ділянки, грн./м2.
ТП – нормативний обсяг товарної продукції підприємства, яке є власником або користувачем оцінюваної земельної ділянки, грн./м2;
З – виробничі затрати, грн./м2;
Кнр – коефіцієнт норми рентабельності, який визначає обсяги витрат на розширене відтворення виробництва (приймається на рівні 0.12);
Взн – балансова вартість будівель і споруд у межах земельної ділянки та інженерно – транспортної інфраструктури, яка розташована за межами земельної ділянки і перебуває на балансі даного підприємства,грн.;
Воф – балансова вартість основних фондів підприємства, грн..
Грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення, на які відсутні матеріали економічної оцінки, визначається за аналогічними агро виробничими групами грунтів, які до них прилягають. На гірших землях, на яких не створюється диференціальний рентний дохід (з нульовим або від’ємним показником оцінки), грошова оцінка визначається абсолютним рентним доходом у розмірі 1,6 ц зерна з гектара.
У сучасних умовах переходу до ринку землі грошова оцінка земель населених пунктів здійснюється на основі витрат на освоєння та облаштування території з урахуванням:
- природно - кліматичних та інших інженерно–геологічних умов;
- адміністративно – ландшафтної та історико–культурної цінності;
- екологічного стану;
- функціонального призначення.
В основу грошової оцінки земель населених пунктів покладено витрати на освоєння та облаштування території, норму прибутку і норму капіталізації доходу, функціональне використання та місце розташування земельної ділянки.
Основними показниками загальної економічної оцінки землі є вартість валової продукції (ВП). окупність затрат та диференціальний дохід.
Вартість валової продукції визначають за формулою:
ВП=Рі ·Уі· Сі
де Рі - площа посіву, Уі - урожайність, Сі - кадастрова оцінка, яка є складовою собівартості продукції у гіршій зоні та звичайного додаткового прибутку.
Окупність затрат (0З) визначають як відношення вартості валової продукції до сукупних затрат (3) у грошовому виразі і для конкретних груп ґрунтів при рівних економічних умовах господарювання.
Цей вираз є відносним показником рівня родючості земель.
Додаток
Зміст роботи
Вступ
Розділ 1. Методи оцінки земельних ділянок та накопичення даних землевпорякуваня
1.1 Нормативно-правове регулювання оцінки земельних ділянок
1.2 Методи оцінки земельних ділянок
1.3 Методи накопичення даних землевпорядкування
1.4 Постановка задачі дипломного проекту
Розділ 2. Проектування інформаційної системи автоматизованого збору та накопичення даних землевпорядкування
2.1 Опис функціональної структури інформаційної системи земельної ділянки
2.2 Проектування бази даних, інформаційної системи автоматизованого збору та накопичення даних землевпорядкування
2.3 Структура бази даних та алгоритми функціонування інформаційної системи
2.4 Вибір програмних засобів рішення задачі
Розділ 3. Розробка, тестування та інсталяція інформаційної системи
3.1 Інтерфейс користувача
3.2 Вимоги до технічних засобів
3.3 Інсталяція інформаційної системи
3.4 Конторольний приклад роботи інформаційної системи оцінки земельних ділянок
Розділ 4. Охорона праці
4.1 Загальні вимоги до виробничих приміщень
4.2 Санітарно – гігієнічні вимоги
4.3 Вимоги до освітлення
4.4 Вимоги до рівнів шуму та вібрації
4.5 Вимоги до вентиляції, опалення та кондиціювання, мікроклімату
4.6 Вимоги щодо рівня неіонізуючих електромагнітних випромінювань, електростатичних та магнітних полів
4.7 Вимоги електробезпеки
4.8 Вимоги до організації робочого місця користувача ЕОМ
4.9 Вимоги безпеки під час експлуатації ЕОМ
4.10 Режим праці та відпочинку
Розділ 5. Економічне обгрунтування дипломного проекту
Висновки
Список використаних джерел
Додатки
В наш час законодавство нашої країни передбачило регулювання земельних відносин та здійснення землевпорядкування діяльності на основі нормативно-правових актів з питань здійснення землеустрою, що встановлюють порядок організацій, державні стандарти, норми і правила виконання робіт із землеустрою їх склад і зміст.
В свою чергу державні стандарти, норми і правила у сфері землеустрою розробляють комплекс якісних та кількісних показників, параметрів, що регламентують розробку і реалізацію документацій із землеустрою з урахуванням екологічних, економічних, соціальних, природно – кліматичних та інших умов.
Земельний кадастр – багаторівнева інформаційна система, яка містить відомості і документи про правовий, природний та господарський стан земельного фонду. В ньому наводяться дані про землевласників і землекористувачів, відомості про використання земель, їхні якісні і кількісні характеристики та економічні оцінки. Державний земельний кадастр створюється для забезпечення органів влади, фізичних і юридичних осіб відомостями про стан земель з метою регулювання земельних відносин та раціонального використання земельного фонду.
Земельно-кадастрову документацію представляють у вигляді кадастрових планів та карт, окремих схем та графіків, а також текстовою і цифровою інформацією. Дана документація включає в себе також відомості про права власності на окремі земельні ділянки. Вся документація створюється відповідно до існуючих нормативних вимог ведення державного земельного кадастру.
Оперативність і точність даних земельного кадастру забезпечується проведенням топографо-геодезичних, ґрунтових, екологічних та інших спеціальних робіт, а також встановленню прав власності на землю чи користування нею проведенням бонітування ґрунтів і економічною оцінкою земель, а також зонуванням територій населених пунктів.
Правовий режим земель характеризують розподілом земельного фонду за землевласниками і землекористувачами, передачею земель в оренду. Відповідно до цього основними кадастровими одиницями є землеволодіння та землекористування.
Актуальність вибраної теми полягає в розробці інформаційної системи збору даних землевпорядкування для автоматизації процесу оцінки земельних ділянок та створення автоматизованої довідково-інформаційної системи кадастру земельних ділянок регіону. При чому розроблена система буде підґрунтям у роботі в системі ріелторських підприємств та фірм, а також на державних підприємств технічної інвентаризації при створенні паспортів земелених ділянок.
Створення бази даних земельних ділянок регіону під управлінням СУБД спроможне виконувати велику кількість завдань, в тому числі по СППР. В залежності від поставлених задач програмними методами регулюється її використання. Реалізація вказаної системи можлива при використанні СУБД MS Access, що створює позитивні умови її використання у широкого кола населення та на підприємствах.
Метою роботи є розробка інформаційної системи автоматизованого збору та накопичення даних землевпорядкування.
Головне завдання полягає в створенні:
· таблиць – накопичувачів даних;
· форм вводу даних на основі таблиць – накопичувачів;
· запитів (відстань від межі/центру міста; шляхи сполучення; наявність будівель; наявність та можливість використання зовнішніх інженерних мереж (водопостачання, каналізації, енергозабезпечення тощо), і т.д.)
Основною задачею створення бази даних є відображення основних відомості про земельні ділянки згідно розроблених методичних положень, її спроможність відповідати на запити користувача ПК для проведення оцінки земельної ділянки, зменшення часу на виготовлення паспортів земельних ділянок та внесення відомостей в кадастрові системи.
Об’єктом дослідженням даної роботи є процес розробки інформаційної системи автоматизованого збору та накопичення даних землевпорядкування.
Предметом роботи є процес та інструментарій розробки інформаційної системи для забезпечення одержування, накопичення, зберігання, обробки та обміну інформації.
Методологія роботи. Системний аналіз, методи об’єктно-орієнтованого проектування та моделювання, математичні методи для оцінки земельних ділянок, програмні засоби.
1. Нормативно–правове регулювання оцінки земельних ділянок
Згідно Земельного кодексу України, призначення землеустрою можна визначити як систему заходів, спрямованих на здійснення положень земельного законодавства, рішень Рад та виконавчих органів влади, щодо організації використання та охорони земель, створення сприятливого екологічного середовища і поліпшення природних ландшафтів. Тому, внаслідок розробки проектів та іншої землевпорядної документації, що покликана на виконання даних положень та принципів, виникає потреба у видах робіт, що покликані на створення документації із землеустрою:
1. Розробку прогнозів державної і регіональної програм використання та охорони земель;
2. Складання схем землеустрою, розробку техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земельних ресурсів;
3. Встановлення на місцевості меж адміністративно-територіальних утворень;
4. Складання проектів створення нових і впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань з урахуванням контурної організації території;
5. Обґрунтування проектів і встановлення меж територій з особливими природоохоронними, реакційними і заповідними режимами;
6. Складання проектів відведення земельних ділянок у власність або користування, відмежування в натурі (на місцевості) вилучених (викуплених) і відведених земельних ділянок;
7. Підготовку документів, що посвідчують право власності або право користуванням землею;
8. Складання проектів внутрігосподарського землеустрою колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів,радгоспів та інших сільськогосподарських підприємств, установ і організацій, селянських господарств, що забезпечують еколого-економічне обгрунтування впроваджених сівозмін, впорядкування угідь, а також розробку заходів щодо охорони земель;
9. Складання проектів внутрігосподарського землеустрою землеволодінь громадян з обгрунтуванням заходів щодо ефективного використання землі відповідно до цільового призначення, підвищення її родючості, застосування природоохоронної технології виробництва;
10. Розробку проектів та іншої землевпорядної документації, пов’язаної з використанням і охороною земель;
11. Авторський нагляд за здійсненням проектів;
12. Проведення топографо-геодезичних, картографічних, грунтових, геоботанічних та інших обстежень і розвідувань земельного фонду.
Пiдставою для здiйснення землеустрою, а отже i виготовлення землевпорядної документації, можуть бути рiшення органiв виконавчої влади та органiв мiсцевого самоврядування про виконання землевпорядних робiт, договори мiж землевласниками i землекористувачами та розробниками документацій iз землеустрою, а також внаслiдок судових рiшень.
Законодавством України передбачено регулювавня земельних вiдносин та здiйснення землевпорядної дiяльностi на основi нормативно-правових актiв з питань здiйснення землеустрою, що встановлюють порядок органiзацій, державнi стандарти, норми i правила виконання робiт iз землеустрою, їх склад i змiст (державнi стандарти, норми i правила у сферi землеустрою розробляються i затверджуються в установленому законом порядку). В свою чергу державнi стандарти, норми i правила у сферi землеустрою встановлюють комплекс якiсних та кiлькiсних показникiв, параметрiв, що регламентують розробку i реалiзацiю документацій iз землеустрою з урахуванням екологiчних, економiчних, соцiальних, природно-клiматичних та iнших умов. Законами України та iншими нормативно-правовими актами можугь встановлюватися iншi види документацiї, що може бути використана при розробцi землевпорядної документацiї. Склад, змiст i правила оформлення кожного виду документацi iз землеустрою регламентуються вiдповiдною нормативно-технiчною документацiєю з питань здiйснення землеустрою.
Важливим моментом при розробцi землевпорядних документiв є вiдносини мiж замовниками документацiї iз землеустрою (органи державної влади, органи мiсцевого самоврядування, землевласники i землекористувачi) та розробниками документацi (юридичнi та фiзичнi особи, якi отримали лiцензiї на проведения робiт iз землеустрою вiдповiдно до закону). Взаємовiдносини замовникiв i розробникiв документацiї iз землеустрою регулюються законодавством України, договором на виконаная землевпорядних робiт i формуються через вiдповiднi права та обов’язки розробникiв та замовникiв документацiї iз землеустрою.
Права замовникiв формуються наступними положеннями: встановлення наукових, технiчних, економiчних та iнших вимог до документацiї iз землеустрою, назначения строку виконання робiт i порядок розгляду документації iз землеустрою, погодження iз розробником документацй вартостi робiт iз землеустрою i порядок оплати, iндексацiю вартостi виконаних робiт iз землеустрою в порядку, вставовленому законом, здiйснення контролю за виконанням робiт iз землеустрою. Також замовники документацiї iз землеустрою за рахунок власних коштiв мають право на вибiр розробника та укладнення з ним договору, якщо iнше не передбачено законодавством України.
До зобов’язань замовникiв документацiї iз землеустрою входить: виконання умов договору (а в разi невиконання або неналежного виконання - вiдповiдальнiсть, на основi договору i закону), надання документацiї для виконання робiт iз землеустрою, тощо.
По вiдношенню прав та обовязки розробникiв документацiї iз землеустрою, стаття 28 закону України «Про землеустрiй», чiтко визначає права розробникiв документацiї iз землеустрою.
Згiдно даної статті розробники мають право: виконувати роботи iз складання документацiї iз землеустрою, погоджувати iз замовником науковi, технiчні, економiчнi та iншi вимоги до документацiї iз землеустрою, строк виконання робiт, їх вартiсть та порядок оплати, вимагати iндексацiї вартостi виконаних робiт iз землеустрою в порядку, встановленому законом, авторства на створену ними документацiю iз землеустрою, здiйснювати авторський нагляд за реалiзацiєю заходiв, передбачених документацiєю iз землеустрою, вимагати зупинення робiт, що виконуються з порушенням документації iз землеустрою i призводять до нецiльового використання земель та їх псування, вносити пропозицій щодо оновлення застарiлої або розробки нової документації iз землеустрою. Поряд з правами розробникiв до їх основних обов’язкiв входить: дотримання законодавства України (державних стандартiв, норм i правил при здiйсненнi землеустрою), iнформування зацiкавлених осiб про здiйснення землеустрою, виконання умов договору.
Вiдповiдно до закону розробники документацiї iз землеустрою несуть вiдповiдальнiсть за достовiрнiсть, якiсть i безпеку заходiв, передбачених цiєю документацiєю. Розробники документації iз землеустрою несуть вiдповiдальнiсть у разi невиконання або неналежного виконання умов договору при здiйсненнi землеустрою, що повинно бути передбачено у договорi. Пiсля розробки, землевпорядна документацiя пiдлягає погодженню. Для кожного окремого документу iснує своя процедура погодження, яка визначається на основi законодавства. Пройшовши погодження, документацiя направляється на зберiгання до державного фонду землевпорядної документацii.
2. Методи оцінки земельних ділянок
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених цим Кодексом, мають право викупу земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб, для таких суспільних потреб:
а) під будівлі і споруди органів державної влади та органів місцевого самоврядування;
б) під будівлі,споруди та інші виробничі об'єкти державної та комунальної власності;
в) під об'єкти природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;
ґ) під будівництво та обслуговування лінійних об'єктів та об'єктів транспортної і енергетичної інфраструктури (доріг, газопроводів, водопроводів, ліній електропередачі, аеропортів, нафто- та газових терміналів, електростанцій тощо);
д) під розміщення дипломатичних та прирівняних до них представництв іноземних держав та міжнародних організацій;
е) під міські парки, майданчики відпочинку та інші об'єкти загального користування, необхідні для обслуговування населення.
Викуп земельної ділянки здійснюється за згодою її власника. Вартість земельної ділянки встановлюється відповідно до грошової та експертної оцінки земель, яка проводиться за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
До особливо цінних земель відносяться: чорноземи неорендовані несолонцюваті на лісових породах; лучно-чорноземні незасолені несолонцюваті суглинкові ґрунти; темно-сірі опідзолені та чорноземи опідзолені на лесах і глеюваті; бурі гірсько-лісові та дерновобуроземні глибокі і середньоглибокі; дерново-підзолисті суглинкові ґрунти; торфовища з глибиною залягання торфу більше одного метра і осушені незалежно від глибини; коричневі ґрунти Південного узбережжя Криму; дернові глибокі ґрунти Закарпаття; землі дослідних полів науково-дослідних установ і навчальних закладів; землі природно-заповідного фонду; землі історико-культурного призначення. Вилучення особливо цінних земель для несільськогосподарських потреб не допускається, за винятком випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Земельні ділянки особливо цінних земель, що перебувають у державній або комунальній власності, можуть вилучатися (викуплятися) для будівництва об'єктів загальнодержавного значення, доріг, ліній електропередачі та зв'язку, трубопроводів, осушувальних і зрошувальних каналів, геодезичних пунктів, житла, об'єктів соціально-культурного призначення, нафтових і газових свердловин та виробничих споруд, пов'язаних з їх експлуатацією, за постановою Кабінету Міністрів України або за рішенням відповідної місцевої ради, якщо питання про вилучення (викуп) земельної ділянки погоджується Верховною Радою України. 2. Економічна оцінка земель різного призначення проводиться для порівняльного аналізу ефективності їх використання. Дані економічної оцінки земель є основою грошової оцінки земельної ділянки різного цільового призначення. 3. Економічна оцінка земель визначається в умовних кадастрових гектарах або у грошовому виразі.
Грошова оцінка земельних ділянок визначається на рентній основі. Залежно від призначення та порядку проведення грошова оцінка земельних ділянок може бути нормативною і експертною. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо. Експертна грошова оцінка використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок.
Грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України.
В основу грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення покладається капіталізований рентний дохід або нормативний середньорічний економічний ефект,що створюється внаслідок використання відповідних земельних ділянок. Істотним чинником,який впливає на порядок визначення і розмір грошової оцінки земель, має віднесення земель до певних категорій використання, адже від цього значною мірою залежить визначення об‘єктів оцінки та коефіцієнтів,що враховують особливості їх функціонального використання.
У всіх випадках, коли чинник,що враховується методикою відсутній значення відповідного коефіцієнта приймається рівнем 1.00.Грошова оцінка земельних ділянок,які розміщені в зонах гарантованого добровільного віднесення,зменшується на 20% і в зоні посиленого радіоекологічного контролю – на 10%.
В основу грошової оцінки земель промисловості,транспорту, зв‘язку,оборони та іншого призначення покладено капіталізований рентний дохід від цільового використання та здійсненого поліпшення їх облаштування.
Рентний дохід, який створюється за рахунок облаштування земельної ділянки (Рпнп) визначається за формулою:
Рпнп =(ТП-З-З *Кнр)*Взн:Воф;
Де Рпнп – рентний дохід, який створюється за рахунок облаштування земельної ділянки, грн./м2.
ТП – нормативний обсяг товарної продукції підприємства, яке є власником або користувачем оцінюваної земельної ділянки, грн./м2;
З – виробничі затрати, грн./м2;
Кнр – коефіцієнт норми рентабельності, який визначає обсяги витрат на розширене відтворення виробництва (приймається на рівні 0.12);
Взн – балансова вартість будівель і споруд у межах земельної ділянки та інженерно – транспортної інфраструктури, яка розташована за межами земельної ділянки і перебуває на балансі даного підприємства,грн.;
Воф – балансова вартість основних фондів підприємства, грн..
Грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення, на які відсутні матеріали економічної оцінки, визначається за аналогічними агро виробничими групами грунтів, які до них прилягають. На гірших землях, на яких не створюється диференціальний рентний дохід (з нульовим або від’ємним показником оцінки), грошова оцінка визначається абсолютним рентним доходом у розмірі 1,6 ц зерна з гектара.
У сучасних умовах переходу до ринку землі грошова оцінка земель населених пунктів здійснюється на основі витрат на освоєння та облаштування території з урахуванням:
- природно - кліматичних та інших інженерно–геологічних умов;
- адміністративно – ландшафтної та історико–культурної цінності;
- екологічного стану;
- функціонального призначення.
В основу грошової оцінки земель населених пунктів покладено витрати на освоєння та облаштування території, норму прибутку і норму капіталізації доходу, функціональне використання та місце розташування земельної ділянки.
Основними показниками загальної економічної оцінки землі є вартість валової продукції (ВП). окупність затрат та диференціальний дохід.
Вартість валової продукції визначають за формулою:
ВП=Рі ·Уі· Сі
де Рі - площа посіву, Уі - урожайність, Сі - кадастрова оцінка, яка є складовою собівартості продукції у гіршій зоні та звичайного додаткового прибутку.
Окупність затрат (0З) визначають як відношення вартості валової продукції до сукупних затрат (3) у грошовому виразі і для конкретних груп ґрунтів при рівних економічних умовах господарювання.
Цей вираз є відносним показником рівня родючості земель.
Додаток
Зміст роботи
Вступ
Розділ 1. Методи оцінки земельних ділянок та накопичення даних землевпорякуваня
1.1 Нормативно-правове регулювання оцінки земельних ділянок
1.2 Методи оцінки земельних ділянок
1.3 Методи накопичення даних землевпорядкування
1.4 Постановка задачі дипломного проекту
Розділ 2. Проектування інформаційної системи автоматизованого збору та накопичення даних землевпорядкування
2.1 Опис функціональної структури інформаційної системи земельної ділянки
2.2 Проектування бази даних, інформаційної системи автоматизованого збору та накопичення даних землевпорядкування
2.3 Структура бази даних та алгоритми функціонування інформаційної системи
2.4 Вибір програмних засобів рішення задачі
Розділ 3. Розробка, тестування та інсталяція інформаційної системи
3.1 Інтерфейс користувача
3.2 Вимоги до технічних засобів
3.3 Інсталяція інформаційної системи
3.4 Конторольний приклад роботи інформаційної системи оцінки земельних ділянок
Розділ 4. Охорона праці
4.1 Загальні вимоги до виробничих приміщень
4.2 Санітарно – гігієнічні вимоги
4.3 Вимоги до освітлення
4.4 Вимоги до рівнів шуму та вібрації
4.5 Вимоги до вентиляції, опалення та кондиціювання, мікроклімату
4.6 Вимоги щодо рівня неіонізуючих електромагнітних випромінювань, електростатичних та магнітних полів
4.7 Вимоги електробезпеки
4.8 Вимоги до організації робочого місця користувача ЕОМ
4.9 Вимоги безпеки під час експлуатації ЕОМ
4.10 Режим праці та відпочинку
Розділ 5. Економічне обгрунтування дипломного проекту
Висновки
Список використаних джерел
Додатки
