МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

Національний університет

ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА

Кафедра техногенно-екологічної безпеки

На тему: Вимірювальні прилади та засоби захисту

З дисципліни: Безпека життєдіяльності

Виконав:

студент гр. ОХВ

Прийняв:

Львів 2006

Зміст

1. Вимірювальні прилади

1.1 Комплект дозиметрів ДП-22-В

1.2 Комплект індивідуального дозиметра ІД-1

1.3 Вимірювач потужності дози ІМД-ІР(С)

1.4 Військовий прилад хімічної розвідки (ВПХР)

2. Засоби захисту

2.1 Засоби захисту органів дихання

2.2 Засоби захисту шкіри

3. Задача: Визначення можливих доз опромінення

1. Вимірювальні прилади

1.1 Комплект дозиметрів ДП-22-В

Призначення і тактико-технічна характеристика ДП-22-В

ДП-22-В призначений для вимірювання індивідуальних доз гама-опромінення особистого складу формувань ЦО, що діють на зараженій радіоактивними речовинами місцевості.

Комплект складається із зарядного пристрою ЗД-5 і 50-ти дозиметрів ДКП-50-А (дозиметр кишеньковий, прямопоказуючий на 50 рентген). Дозиметри забезпечують вимірювання індивідуальних доз гама-опромінення в діапазоні 2-50 рентген при потужності дози 0.5-200 рентген па годину, енергії випромінювання 200-2000 КеВ.

Відрахунок вимірюваиих доз проводиться по шкалі, яка знаходиться у середині кожного дозиметра, відградуйованій в рентгенах.

Тривалість роботи з одним комплектом живлення - не менше 30 годин. Конструкція дозиметрів забезпечує їх герметичність. Саморозряд дозиметрів не перевищує 2 поділки за добу.

Підготовка дозиметра до роботи

1. Відкрутити захисну оправу дозиметра і захисний ковпачок гнізда.

2. Ручку гютенціометра на зарядному пристрої повернути проти годинникової стрілки до упору.

3. Дозиметр вставити в гніздо зарядного пристрою.

4. Спостерігаючи в окуляр, легко натиснути на дозиметр і повернути ручку потенціометра вправо, до тих пір поки зображення нитки на шкалі не перейде на "0", після чого вийняти дозиметр з гнізда.

5. Перевірити розміщення нитки, спостерігаючи її при денному світлі: при вертикальному положенні нитки вона повинна знаходитись на поділці "0".

6. Вкрутити захисту оправу дозиметра і ковпачок зарядного гнізда.

Вимірювання отриманих доз гама-випромінювання

Дозиметр під час роботи на зараженій радіоактивними речовинами території носять в кишені одягу. Періодично дивлячись в окуляр дозиметра, по положенню нитки на шкалі визначають величину дози гама-випромінювання, отриману під час роботи. Відрахунок проводять тільки при вертикальному положенні нитки. Дозиметри пеобхідію оберігати від ударів. Зарядку дозиметрів мєобхідно проводити не рідше одмого разу на 3 місяці.

1.2 Комплект індивідуального дозиметра ІД-1

Призначення і тактико-технічні характеристики

Комплект індивідуальних дозиметрів призначений для вимірювання поглинутих доз гама-нейтронного випромінювання в інтервалі температур від -50°С до +50°С і вологості 98%.

Підготовка ІД-1 до роботи

Для приведення дозиметра в робочий стан його слід зарядити:

• повернути ручку зарядного пристрою ЗД-6 проти годинникової стрілки до упора;

• вставити дозиметр в зарядно-контактне гніздо зарядного пристрою;

• направити зарядний пристрій дзеркалом на зовнішнє джерело світла;

• добитися поворотом дзеркала максимальної освітленості шкали;

• натиснути на дозиметр і, спостерігаючи в окуляр повертати ручку зарядного пристрою до тих пір, поки зображення нитки на шкалі дозиметра не встановиться на "0", після чого вийняти дозиметр із зарядно-контактного гнізда;

• перевірити положення иитки на світло: при вертикальному положенні нитки, її зображення повинно бути на "0".

УВАГА! Недопустимо збільшувати зусилля для повороту ручки в крайніх положеннях. Зарядний пристрій може вийти з ладу.

Для зарядки не одного дозиметра, а цілої партії, підготовку для зарядки першого дозиметра слід провести у такій самій послідовності; решту дозиметрів заряджають поступових поворотом ручки зарядного пристрою по годинниковій стрілці. Таким чином, від одного крайнього положення ручки до іншого можна зарядити до 10-15 не повністю розряджених дозиметрів, не повертаючи ручку зарядного пристрою у вихідне потрібно вийняти останній дозиметр і повернути ручку проти годинникової стрілки до упору, привівіии таким чином зарядний пристрій у вихідне положення.

Порядок роботи з ІД-1 по вимірюванню поглинутих доз гама-нейтронного випромінювання

• дозиметр під час роботи у полі дії радіоактивного випромінювання слід носити у кишені одягу ;

• періодично спостерігаючи в окуляр дозиметра, визначають по положенню зображення нитки на шкалі дозиметра величину дози гама-нейтронного опромінення, отриманого за час роботи.

1.3. Вимірювач потужності дози ІМД-ІР(С)

Призначення ІМД-ІР(С)

Прилад призначений для вимірювання потужності експозиційної дози гама-випромінювання в діапазоні енергії від 0.08 по 3 МеВ і виявлення бета-випромінювання.

Діапазон вимірювання складає:

ІМД-1 А від 0.01 Р/год до 999 Р/год

ІМД-1 Р(С) від 0.01 мР/год до 999мР/год, який розбитий на два піддіапазони:

"mR/h" з границями вимірювань від 0.01 до 999 mР/год, "R/h" з границями вимірювань від 0.01 до 999 Р/год.

Живлення приладу здійснюється від чотирьох послідовно з'єднаних елементів А-343 "Пріма" з напругою +6В, від бортової мережі постійного струму чи акумуляторів з напругого від 10 до 30В; ІМД-ІС, крім того, і від мережі змінного струму з напругою /220+220/В з частотою 50 чи 400 Гц .

Підготовка приладу до роботи:

1. Вийняти блоки вимірювача з ящика.

2. Провести зовнішній огляд вимірювача.

3. Підключити живлення вимірювача в залежності від вибраного джерела, дотримуючись полярності.

Перевірка роботоздатності ЇМД-ІР/і ІМД-1С:

1. Підключити живлення у відповідності з вибраним джерелом.

2. Встановити перемикач на пульті вимірювання в положення "Перевірка" при цьому:

• на цифровому табло висвітитися число 102;

• молодший розряд повинен бути погашений;

• кома повинна бути між третім і четвертим (молодшим) розрядом;

• повинен включатись переривчастий звуковий сигнал;

• світловий індикатор "Замінити батареї" повинен бути погашений. Якщо він засвічується, то необхідно замінити комплект елементів.

3. Натиснути і відпустити кнопку "Відлік", при цьому:

• на цифровому табло в молодшому розряді повинна висвітитись цифра "0";

• старші розряди цифрового табло повинні бути погашені;

• кома повинна бути між другим і третім розрядом;

• звуковий сигнал повинен відключатися.

4. Впевнитися, що через час не більше 225с на цифровому табло висвітиться число, відмінне від нуля. При цьому, якщо покази будуть більше чи рівні 0.1 повинен включатися переривчастий звуковий сигнал, який відключається встановленням перемикача в положення "R/h" ("mR/h" при роботі з блоком детектування) чи "Викл". Нулі зліва від значимих цифр повинні бути погашені.

5. Підключити до пульта вимірювань блок детектування ІМД-1-1 з допомогою джгута.

6. Провести операції згідно п.п. 2 і 3.

7. Впевнитися, що через час не більше 120с на цифровому табло встановляться покази, відмінні від нуля. При нульових показах по закінченні 120с - виключити вимірювач і повторити операції п.п. 3 і 6.

8. Підключити головні телефони до роз'єму х4 вимірювального пульта і впевнитися в наявності потріскувань в телефонах з інтенсивністю, яка відповідає фоновому випромінюванню.

Порядок роботи:

1. Для вимірювання потужності експозиційної дози (ПЕД) гама-випромінювання в діапазоні від 0.01 Р/год до 999 Р/год необхідно:

• встановити перемикач на пульті вимірювань в положення "R/h";

• через 1хв. натиснути кнопку "Відлік" і зафіксувати покази цифрового табло.

2. Для вимірювання ПЕД у- випромінювання в діапазоні від 0.01 мР/год до 990 мР/год необхідно:

• підключити блок детектування до роз'єму хЗ пульта вимірювань за допомогою джгута;

• зафіксувати екран, який обертається на корпусі блоку детектування в положенні "γ";

• встановити перемикач на пульті вимірювань в положення "mR/h";

• через 2хв. Натиснути на кнопку "Відлік" і зафіксувати покази.

3. Для визначення ступеня забруднення поверхні радіоактивними речовинами необхідно:

• підключити блок детектування до роз'єму хЗ;

• зафіксувати екран, який повертається, блоку детектування в положенні "γ";

• встановити блок детектування на забруднену поверхню;

• встановити перемикач на пульті вимірювань в положення "mR/h ";

• через 2хв. натиснути на кнопку "Відлік" і зафіксувати покази.

4. Для виявлення бета- випромішовання необхідно:

• провести вимірювання згідно п.п. розділу 3;

• зафіксувати екран, який повертається, блок детектування в положенні "β+γ";

• встановити блок детектуваммя на забруднену поверхню;

• через 1хв. натиснути на кнопку "Відлік" і зафіксувати покази.

5. Збільшення показів у порівнянні з показами, отриманими при вимірюванні згідно п.п. розділу 3, вказує на наявність бета-випромішовання.

1.4 Військовий прилад хімічної розвідки (ВПХР)

Призначення і тактико-технічні характеристики приладу

Військовий прилад хімічної розвідки (ВПХР) призначений для визначення у повітрі, на місцевості і на бойовій техніці наступних отруйних речовин (ОР) імовірного противника: заріну, зоману, іпріту, фосгену, синильної кислоти, хлорціану, а також парів V-газів.

Прилад складається з металічного футляра, у якому знаходиться: насос з колектором, насадка, грілка і патрони до неї, захисні ковпачки, протидимні фільтри, ампуловідкривач і касети з індикаторними трубками.

Індикаторні трубки

В комплект приладу входять:

10 індикаторних трубок з червоними кільцями і крапкою (для визначення зоману, заріну, У-газів);

10 трубок з одним жовтим кільцем (для визначеиня іприту);

10 трубок з трьома зеленими кільцями (для визначення фосгену, дифосгену, синильної кислоти, хлорціану).

Підготовка приладу до роботи

1. Перевірити наявність в приладі всіх предметів і переконатись у їх справності.

2. Розмістити касети з індикаторними трубками в наступному порядку: зверху трубки з червоним кільцем і крапкою, потім трубки з трьома зеленими кільцями, внизу трубки з жовтим кільцем.

3. Зняти з протидимних фільтрів поліетиленовий чохол.

Визначення ОР в повітрі

При підозрі про наявність у повітрі ОР необхідно одягнути протигаз і дослідити повітря з допомогою індикаторних трубок. Дослідження повітря на вміст ОР потрібно проводити у такій послідовності:

• трубкою з червоним кільцем і крапкою;

• трубкою з трьома зеленими кільцями;

• трубкою з жовтим кільцем.

Порядок роботи з червоннм кільцем і крапкою:

• вийняти з касети дві індикаторні трубки (ІТ), підпиляти їх кінці і зламати трубки по надпилам (вставивши їх у заглиблення насоса);

• ампуловідкривачем насоса (з такою ж маркіровкою, що й на трубці) розбити верхні ампули обидвох трубок. Взяти трубки за марковані кінці і енергійно потряста обидві трубки одночасно (2-3 рази);

• через одну з трубок прокачати повітря (5-6 качків насоса);

• цим самим ампуловідкривачем розбити нижні ампули в трубках 1 енергійно потрясти (1-2 рази) спочатку досліджувану, а потім контрольну трубки (так, щоб повністю змочити шар наповнювача).

В контрольній трубці наповнювач стане жовтого кольору. Якщо в досліджуваній трубці, через яку прокачували повітря, наповнювач стане такого ж кольору, то в повітрі присутні ОР типу зарін, зоман або V- гази.

Після вище вказаної перевірки, беруться спочатку трубки з трьома зеленими кільцями (на фосген, дифосген, синильну кислоту, хлорціан), а потім з одним жовтим кільцем (на іпріт) відкриваються (а для трубки з троьма зеленими кільцями розбивається ампула), вставляються в насос і проводиться прокачування повітря через ці трубки (15-16 прокачувань для трубок з трьома зеленими кільцями і 60-для трубок з жовтим кільцем). Після цього порівнюється зміна кольору наповнювача з кольоровими еталонами на касетах.

При наявності диму у повітрі на насадку закріпляють протидимний фільтр, щоб дим не попав у індикаторну трубку, так як він спотворює результати індикації.

Практична перевірка вмісту синильної кислоти в тютюновому димі

Береться індикоторна трубка з трьома зеленими кільцями і на ній з допомогою ножа на насосі, робиться надріз трубки. Так само надрізається другий кінець трубки. Потім кінці трубки вставляються в спеціальне заглиблення на насосі і обламується. Після цього її вставляють в гніздо на насосі (позначене трьома зеленими штрихами), так, щоб штир увійшов в ІТ. Легко повертаючи і натискаючи ІТ, розбивають ампулу в ІТ.

Вийняти ІТ і, взявши її за маркований кінець, різко струснути. Вставити ІТ в робочий отвір насоса і прокачати через неї тютюновий дим (15-16 прокачувань). Порівняти зміну забарвлення наповнювача трубки з кольором еталону, зображеним на касеті. Зробіть з цього висновки!

Визначення ОР на місцевості, техніці та інших предметах

• береться необхідна ІТ (послідовність роботи з нею та ж, що й описана вище), вставляється в колектор насоса, накручується насадка з одягнутим з неї ковпачком;

• насадка прикладається до грунту або зараженого предмета і, з допомогою насоса проводиться необхідна кількість прокачувань.

Надалі чинять так само, як і при визначенні ОР в повітрі.

Примітка: При визначенні ОР в умовах низьких температур необхідно використовувати грілку, яка знаходиться в комплекті приладу.

2. Засоби захисту

2.1 Засоби захисту органів дихання

1 .Фільтруючі протигази ОП, ГП-49, ГП-5, ДП-6

2. Ізолюючі протигази ІП-49ДІП-5

3. Респіратори Р-2, РПГГ-67

4. Прості засоби ПТМ-1, ВМП

Ізолюючий протигаз ІП-46 М

Призначений для робіт при відсутності або недостатку кисню в оточуючому середовищі під водою, в сильно задимлених приміщеннях, в місцях з дуже великою концентрацією СДОР.

В комплект протигазу входить:

• лицева частина із загубником і носовим затиском;

• регенеративний патрон з пусковим пристроєм для вироблення кисню, поглинання видихаючого газу і вологи;

• дихальний мішок з клапаном надлишкового тиску;

• металічний каркас і сумка.

Кисневий ізолюіочий прилад КІП-7

Призначений для роботи в атмосфері з високою концентрацією СДОР, а також при недостатку в повітрі кисню. В комплект приладу входить:

• лицева частина (шолом - маска)

• клапанна коробка для спрямування потоків вдихаючого і видихаючого повітря;

• регенеративний патрон для очищення видихаючого повітря від вуглекислого газу;

• дихальний мішок для накопичення повітря, збагаченого киснем;

• кисневий балон для зберігання запасу кисню, ємкість балону 1.0л тиск кисню 150 атм.

Ізолюючий протигаз ІП-4

Призначений для захисту органів дихання, очей і шкіри лиця від всіх шкідливих речовин, які знаходяться в повітрі.

Використовується коли фільтруючий протигаз не забезпечує захист органів дихання в наслі-док великої концентрації СДОР, або коли пе вистарчає кисню в повітрі. Кисень для дихання виробляється регенеративним патроном.

Медичнї засоби захисту i профілактики

Аптечка індивідуальна (АІ-2)

Призначена для надання само і взаємодопомоги при пораненнях, опіках, для зниження впливу

отруйних речовин, бактеріальних засобів та іонізуючого випромінювання. Складається з:

1. Протибольовий засіб - застосовується при великих ранах, опіках і переломах;

2. Засіб для запобігання уражень фосфорорганічними речовинами (тарен)

3. Протибактеріальний засіб №2 (сульфадиметоксип) застосовується при появі шлунково-кишкових розладів, які виникають після опромінення

4. Радіозахисний засіб №1 (цистамін) приймається при загрозі опромінення

5. Протибактеріальний препарат№1 (хлортетрациклін) застосовується при безпосредній загрозі або бактеріальному зараженні, при опіках.

6. Радіозахисний засіб №2 (йодистий калій) приймається щоденно протягом 10 днів після випадання радіоактивиих речовін і особливо при вживанні свіжого молока.

7. Протиблювотний препарат (етаперазин) приймається зразу після опромінювання, або при появі нудоти після удару в голову.

Індивідуальний протихімічний пакет (ІПП-8) призначений для знезаражування крапельно-рідинних отруйних речовин, які потрапили на внутрішні ділянки тіла й одяг.

1. Флакон з дегазуючим розчином

2. Ватномарлеві тампони.

2.2 Засоби захисту шкіри

1. Загальновійсковий захисний комплект (ОП-1)

2. Захисний костюм

3. Легкий захисний костюм (Л-1)

4. Захисний комбінезон

І.Загальновійськовий захисний комплект -ЗЗК-

Призначений для захисту шкіри та одягу від краплиннорідких СДОР і радіоактивного пилу, частково захищає від теплового та світлового випромінювання.

Комплект виготовляється з прогумованої тканини і включає плащ з капюшоном, панчохи, двохпалі рукавиці.

2. Легкий запасний костюм Л-1

Призначений для захисту шкіри та одягу від краплиннорідких СДОР і радіоактивного пилу, частково захищає від теплового та світлового випромінювання.

Костюм виготовлений з прогумованої тканини і включає: куртку з капюшоном, штани, двохпалі рукавиці та шерстяний підшоломник.

3. Захисний костюм

Призначений для захисту шкіри та одягу від краплиннорідких СДОР і радіоактивного пилу, частково захищає від теплового та світлового випромінювання.

Костюм виготовляється з прогумованої тканини і включає: куртку з капюшоном, штани, гумові чоботи, підшоломник. Виготовляється трьох ростів.

Промислово-фільтруючі протигази

Промислове фільтруючі протигази призначені для захисту людей від СДОР, які використовуються у виробничих процесах

Маркн-ровка	Колір протигаз	СДОР від яких захищає п|	Марка проті	Колір протигазово	СДОР від якіх захіщає
А	Коричневий	Фосфор і хлорорганічні о органічних сполук(бензш сірковуглець,спирт, толуо	КД	Сірувато-голуба	Аміак, сірководень і їх
В	Жовтий	Фосфор і хлорорганічмі о випари (сірчистий газ, к-т спди азоту, фосген, хлорп	БКФ	зелена	Пари органічних речов
Г	Жовто-сір.	Пари ртуті, рідіо-органічі основі етилмеркурхлорид	м	червоний	Оксид вуглецю. арсин, органічних СПОЛУК
Е	Темно-сірий	Арсин (миш'яковистиґі во фосфін (фосфористий вод	со	Білий	Оксид вуглецю

3. Задача №1

Визначення можливих доз опромінення ,при діях на місцевості яка забруднена радіоактивними речовинами внаслідок аварії на АЕС

Визначити можливу дозу опромінення особового складу загону за Т=9.5год,проведення рятувальних робіт:

а)У випадку перебування на відкритій місцевості;

б)У випадку перебування в автомобілі.

Рівень радіації в районі проведення робіт через час t=1.25 год після аварії становив Pt=2,3год.До виконання робіт загін приступив через час Тп=3.5 год після аварії.

Розв’зання:

1. Перерахуємо рівень радіації на першу годину після

забруднення

T=9.5год

t=1.25год Р1=Pt· t = 2.3· 1.25 =2.57 P/год

Pt=2.3 Р/год

Tп=3.5год

Двідкр-?

Давт- ?

2) Визначаємо дозу опромінення за час Т=9.5 год роботи на відкритій місцевості при рівні радіації 1Р/год на першу годину після забруднення,Д табл.

3) Визначаємо дозу опромінення особового складу загону на відкритій місцевості выдкр

Д = Дтабл.·Рt =4,67·2,57 =12 Р

Висновок: Доза опромінення особового складу заводу не перевищує одноразово допустиму дозу (25Р) при проведенні робіт по ліквідації наслідків аварії на АЕС.

ЗАДАЧА №2

Визначення часу початку подолання ділянок радіоактивного забруднення

Визначити час початку пололання забрудненої ділянки місцевості,якщо рівні радіації на маршруті руху були наступні :

т. 1 – Pt1 = 4.2 P/год, t1 = 2.0 год;

т. 2 – Pt2 = 1.9 P/год, t2 = 3 год;

т. 3 – Pt3 = 2,5 P/год, t3 = 3,20 год;

т. 4 – Pt4 = 2,6 P/год, t4 = 2,9 год;

т. 5 – Pt5 = 1,75 P/год, t5 = 3,5 год;

Встановлена доза опромінення за час подолання забрудненої ділянки становиь Двст=1,5Р

Довжина забрудненої ділянки місцевості рівна l = 90км;

Подолання забрудненої ділянки здійснюється на автомобілях зі швидкістю V =90км/год;

(Кавт=2)

Розв ´язок

1)Порахуємо рівень радіації на першу годину після

Pt1 = 4.2 P/год, t1 = 2.0 год; забруднення

Pt2 = 1.9 P/год, t2 = 3.0 год;

Pt3 = 2.5 P/год, t3 = 3,20 год; P1(i) = Pti· √ ti

Pt4 = 2.6 P/год, t4 = 2,9 год;

P1(1) =4.2 · √ 2 = 5.93 P/год;

Pt5 = 1,75 P/год, t5 = 3,5 год;

P1(2) =1.9 · √ 3.0 =3,29 P/год

l = 85км;

Двст=1,45Р P1(3) =2.5 · √ 3.20 =4.47 P/год

V =88км/год (Кавт=2)

P1(4) =2.6 · √ 2.9 =4.42 P/год

Тп-?

P1(5) =1.75 · √ 3.5 = 3,27 P/год

2)Визначаємо середній рівень радіації на маршруті руху на першу годину після забруднення

сер P1(1) + P1(2) + P1(3) + P1(4) + P1(5)

Р1 = [Р/год]

сер 5.93+3.29+4.47+4.42+3.27

Р1 = =4.276 Р/год

3)Визначаємо час подолання ділянки місцевості(тривалість перебування людей на забрудненій ділянці місцевості)

Т= l/V = 90:90=1 => 1·60 =60 = 0,60=1г 00хв

4)Визначаємо відносну величину ˝А˝

сер

Р1 4.276

А = = = 1,42

Двст · K 1,5 · 2

Висновок: Доза опромінення під час подолання забрудненої ділянки місцевості не перевищує встановлену(Двст =1,5Р), долати забруднену ділянку місцевості можна починати не раніше ніж через 1г 9хв.

Задача №3

Визначення допустимої тривалості перебування людей в умовах радіоактивного забруднення місцевості

Визначення довго тривалості роботи робітників однієї і другої зміни в одноповерхових виробничих цехах(К=7),якщо перша зміна приступила до роботи через час Тп¹ =3,5г після забруднення.Рівень радіації на території об´єкту виміряний в момент часу t=1,25год після забруднення складів Pt = 2.3 Р/год

Встановлена доза опромінення для робітників Двст =0,6 Р

Розв ´язок:

Т¹п =3,5год

Рt =2.3 P/год

Двст =0,6 Р 1) Перерахуємо рівень радіації на першу годину після

забруднення

t =1.25 год

К =7

Р1=Pt· √ t = 2,3· √ 1,25 =2,57 P/год

Т¹,Т²п-?

2) Визначаємо відносну величину ˝А˝

Р1 2.57

А = = = 0.61

Двст · K 0.6 · 7

3) Визначаємо довготриваліст роботи першої зміни згідно таблиці 4. Так як потрібних даних нема,робимо інтерполяцію.

4)Визначаємо час початку роботи другої зміни:

Т²п = Т¹п + Т¹ = 3,5 + 3,12 = 7г 2хв

5) Визначити довго тривалість роботи другої зміни (табл. 4).Так як потрібних стовпців і рядків немає у таблиці, треба застосувати метод інтерполяції.

Висновок: Щоб доза мала неперевищувану (0,6Р) довго тривалість роботи змін не повинна перевищувати:

першої зміни – 3г 12 хв

другої зміни – 3г 58 хв.