Назва відділу

Топографія

Особливості будови та функції

Кровопостачання

Іннервація

Порожнина рота (cavitas oris)

Вісцеральний череп (нижня частина)

Присінок рота (vestibulum oris), обмежений губами спереду і зубами ззаду. Власне ротова порожнина (cavitas oris propria), обмежена зубами і яснами, щоками, піднебінням, діафрагмою рота.

-

-

Губи (labiа oris)

Ротова порожнина

Обмежують ротову щілину. Спереду вкриті шкірою, ззаду-слизовою оболонкою.У правому та лівому кутах рота утворюється спайка губ.

Верхня і нижня підборідні артерії

Лицевий нерв

Щоки (buccae)

Передня межа- уздовж носо-губної борозни верхня- уздовж нижнього краю очної ямки виличної кістки, нижня- нижнього краю нижньої щелепи, задня- переднього краю жувального м’яза.

Шкіра щік тонка, рухлива, легко збирається в складки. Підшкірна клітковина добре розвинена. Основу щік утворює щічний м’яз та інші м’язи лиця, до яких збоку прилягає жирове тіло щоки.

Верхня і нижня підборідні артерії

Лицевий нерв

Тверде піднебіння (palatum durum)

Тверді піднебінні відростки верхніх щелеп і горизонтальні пластинки піднебінних кісток.

Слизова оболонка товста, не має м’язової пластинки, міцно зрощена з окістям кісткового піднебіння. По серединній лінії досить добре видно поздовжній шов- шов піднебіння, на передньому кінці якого міститься різцевий сосочок.

Лицева, верхньощелеп- на артерії

Гілки блукаючого нерву

М’яке піднебіння (palatum molle)

Задній край горизонтальних пластинок піднебінних кісток.

Передня частина розташована горизонтально, вона менш рухлива, задня- менш рухлива, у розслабленому стані звисає майже вертикально, утворюючи піднебінну завіску.

Гілки лицевої, верхньощелепної та висхідної глоткових артерій

Нижньощелепний нерв, гілки блукаючого нерву

Зуби (dentes)

Межа між присінком рота і власне порожниною рота.

Виділяють коронку(вкрита емаллю), шийку і корінь(вкриті цементом) зуба. В порожнині зуба міститься пульпа(судини, нерви, пухка сполучна тканина)

Гілки верхньощелепної артерії.

Гілки трійчатого нерву, верхні альвеолярні нерви, нижньощелепний нерв.

Язик (lingua)

Дно порожнини рота.

Вкритий зверху, з боків і частково знизу слизовою оболонкою. Має спинку, нижню поверхню та два краї. Є верхівка, тіло і корінь. Сосочки:

- ниткоподібні;

- конічні;

- грибоподібні. Смак;

- жолобуваті, оточені валиком. Смак;

- листоподібні. Смак

Язикова артерія

Трійчатий, лицевий, язикоглотковий, блукаючий нерви.

Глотка (pharynx)

Перед шийним відділом хребта.

Розрізняють верхню, задню, дві бічні та передню стінки. Порожнину глотки поділяють на носову, ротову і гортанну. М’язи глотки – це поздовжні й поперечні волокна посмугованої м’язової тканини.

Гілки висхідної глоткової, висхідної та низхідної піднебінних артерій.

Глоткове нервове сплетення.

Стравохід (esophagus)

Між глоткою і шлунком.

Стінка товста з трьох оболонок: слизової,з підслизовою основою, м’язової і зовнішньої. Поділяють на 3 частини:шийна, грудна, черевна.

Щитоподібні артерії,грудна частина аорти, гілка лівої шлункової артерії

Гілки блукаючого нерва шийних і грудних вузлів симпатичного стовбура.

Назва відділу

Топографія

Особливості будови та функції

Кровопостачання

Іннервація

Шлунок (gaster)

Між стравоходом і кишками, верхній відділ черевної порожнини.

Має 2 стінки:передню і задню. Краї переходу стінок шлунка одна в іншу називаються кривинами: мала кривина і велика. Розрізняють кардіальну частину, дно шлунка, тіло, воротарну частину, воротар.

Ліві, праві шлункові, шлунково-чепцеві і короткі шлункові артерії.

Гілки блукаючого нерва й симпатичного стовбура.

Тонкий кишечник (intestinum tenue)

Починається від шлунка й закінчується впадінням у товсту кишку.

Поділяють: дванадцятипала кишка (duodenum неправильно зігнута підкова),порожня кишка (jejunum щільна, стовщена),клубова кишка (ileum). Наявні ворсинки.

Гілка шлунково-дванадцятипалокишкової, верхньої брижової артерій.

Гілки черевного, печінкового і верхнього брижового сплетень.

Товстий кишечник (intestinum crassum)

Пряма межує ззаду з крижовою кісткою, спереду в жінок з піхвою та надпіхвоаою частиною матки, у чоловіків- з дном сечового міхура, сім’яними пухирцями й передміхуровою залозою.

Поділяють на сліпу кишку (cecum), ободову (colon) та пряму (rectum). Від дорзоприсередньої кишки відходить порожнистий червоподібний відросток (appendix). Ободова поділяється: висхідна, поперечна, низхідна, сигмоподібна ободові кишки.

Гілки верхньої та нижньої брижових артерій, внутрішня клубова та серединна крижові артерії.

Гілки верхнього і нижнього брижового(ободова кишка), прямокишкового(пряма кишка) нервових сплетень, нижні підчеревні нервові сплетіння.

Назва залози

Топографія

Особливості будови та функції

Кровопостачання

Іннервація

Печінка (hepar)

Межує з багатьма органами: більша частина її діафрагмальної поверхні прилягає до діафрагми, менша- до передньої стінки живота.

Діафрагмова поверхня ділиться на 2 частки: праву- більшу і ліву- меншу. На верхівці лівої частки- пологе заглибина- серцеве втиснення. Вісцеральна поверхня печінки злегка ввігнута, має сліди втиснень сусідніх органів. Паренхіма складається з часточок, утворених гепатоцитами.

Гілки власної печінкової артерії.

Гілки печінкового сплетення(блукаючі та діафрагмальні нерви, симпатичний стовбур).

Підшлункова залоза (pancreas)

Розташована в поза черевному просторі поперечно щодо хребта.

Розрізняють головку підшлункової залози, тригранне тіло і хвіст. Є складною альвеолярною залозою. Крім секреторних залозистих елементів має клітинні скупчення(панкреатичні острівці) внутрішньо секреторного типу.

Гілки селезінкової артерії, верхні і нижні підшлунково-дванадцятипалої артерії.

Гілки черевного, печінкового та верхнього брижового сплетень.

Назва органу

Топографія

Особливості будови та функції

Кровопостачання

Іннервація

Зовнішній ніс (nasus)

Передньо-верхня частина обличчя

Має корінь, спинку, кінчик; крила носа обмежують ніздрі, які ведуть до носової порожнини. Хрящі носа: великий криловий, малі крилові, додаткові носові, хрящ носової перегородки, лемешево-носовий.

Гілки лицевої артерії

(a. facialis), очної артерії (a. ophthalmica)

Венозний відтік до басейну однойменних вен

(v. оphtalmica,

(v. facialis)

Чутливі гілки верхньо-щелепного нерву (n. maxillaris), рухові гілки лицевого нерву

(n. facialis)

Порожнина носа (cavitas nasi)

Раковини: найвища, верхня, середня і нижня; проміжки між ними: верхній, середній і нижній носові ходи:

1)верхній-в нього відкрив. клиноподібна пазуха і задні решітчасті комірки;

2)середній – лобова пазуха, гайморова(верхньощелепна), перед. і серед. решітчасті. комірки;

3)нижній – нососльозова протока, хоани(ведуть у глотку)

Верхньощелепна (клинопіднебінна) і очна (решітчаста) гілки артерії. Венозний відтік у лицеву вену і крилоподіб. сплетення

Чутливі гілки очного і верхньо-щелепного нервів, сим патич. Нерви внутр. сонного сплетіння

Гортань (larynx)

Попереду шиї на рівні СIV-CVI хребців

Побуд. з хрящів. Непарні:

1)перснеподібний - скл. з пластинки та дуги;

2)щитоподібний – скл. з 2х чотирикутних пластинок. Зєдн. з перснепод. і підязик. кістками;

3)надгортанник – "листок"; приєдн. до щитопод. хряща і підязик. кістки;

Парні:

1)черпакуваті – відростки передній голосовий і задньобічний м’язів;

2)ріжкуваті

3)клиноподібні - непостійні

Гілки верхніх і нижніх щитоподібних артерій і вен

Гілки верхнього і нижнього гортанних нервів (від блукаючого нерва) та сим патич-ного стовбура

Трахея (trachea)

Попереду стравоходу на рівні СVI до верхн. краю ТV хребця

Трубка 8-15 см. Скл. з 16-20 хрящових півкілець, що зєдн. сполучнотканинними кільцевими звязками

Щитопод. і внутр. грудні артерії, бронхіальні гілки грудної частини аорти, венозна – парна і непівнепарна вени та вени щитоподіб. залози

Гілки блукаючого нерва і сим патичного стовбура

Бронхи (bronchi)

На рівні тіл ТIV-ТV хребців трахея роздвоюється (bifurkatio trachea)

Правий гол. бронх (bronchus principalis dexter) ширший і коротший, вертикальний. 6-8 півкілець. Лівий гол. бронх (br.pr.sinister) довший, вужчий, горизонтальний. 9-12 хрящ. півкілець.

Головний → часткові бронхи → сегментні → … → часточкові бронхіоли → кінцеві бронхіоли → по 2 дихальні бронхіоли → альвеоли

Бронхіальні гілки грудної частини аорти. Венозний відтік по парній і півнепарній вені, легеневій артерії

Гілки легеневого сплетення, утв-ого гілками блукаючих нервів і симпатичних стовбурів

Легені (pulmones)

В грудній порожнині по обидва боки від середостіння

Має поверхні: випукла реброва, увігнута діафрагмальна, увігнута середостінну, між часткову; + перед. і нижній краї. Права легеня має 3 частки : верхню(3 сегменти), середню(2), нижню(5), а ліва – 2 частки : верхню(4) і нижню(5)

Назва органу

Топографія

Особливості будови та функції

Кровопостачання

Іннервація

Нирка (ren)

Заочеревин-ний простір, задня стінка черевної порожнини, по боках від хребта, на рівні тіл TXI, TXII – LI, LII (ліва на 1-1,5см вище від правої)

Парний орган. Жирова капсула, фіброзна капсула. Передня, задня поверхня, латеральний і медіальний край (ниркові ворота). Кіркова речовина, мозкова речовина (7-10 пірамід). Ниркова частка: 1 піраміда з прилеглим кірковим шаром. Структурно-функціональна

одиниця – нефрон (капсула Шумлянського-Боумена, клубочок капілярів, проксимальний звитий каналець, петля Генле, дистальний звитий канадець впадає до збирної трубки).

Ниркові артерії (aa. renales). Венозний відтік по ниркових венах

(vv. renales)

Гілки ниркових сплетень (від гілок симпатичних вузлів), гілки черевного сплетення

(з волокнами блукаючих нервів, грудних нервів та гілок поперекового сплетення спинно-мозкових нервів)

Сечовід

(ureter)

Заочеревинно, по задній стінці черевної порожнини в малий таз

Парний. Довга (30 см.) трубка. У чол. перехрещує сімявиносну протоку. У жінок двічі перетинає маткову артерію. Має три фізіологічні звуження: біля виходу з ниркової миски, на рівні переходу до малого таза, біля входу в сечовий міхур

Гілки ниркових, яєчникових, внутр. клубових і сечоміхурових артерій. Венозна по однойменним венам тече в порожнисту вену

Гілки ниркового нервового і нижнього підчеревного сплетень

Сечовий міхур (vesica urinaria)

У порожнині малого таза безпосередньо за лобковим симфізом

Тіло, дно і шийка. Еліпсоподібної форми. Мязова оболонка з 3х шарів міозитів. У ділянці шийки мяз випорожнювач міхура, лобково – міхуровий, прямокишково – міхуровий, у жінок ще є міхурові – піхвовий. Слизова оболонка дна має вічка: праве і ліве сечоводу і внутрішнє сечівника. На дні є трикутник міхура з рецепторами, який при ненаповненому міхурі не збирається в складки

Гілки внутр. клубової артерії; венозна тече по однойменних венах у міхурове венозне сплетення

Гілки нижнього підчеревного сплетення

Сечівник чол. (urethra masculina)

18-20 см. Скл. з:

1)внутрішньостінкова частина частина (передпередміхурова) – від внутрішнього вічка до виходу з міхура;

2)передміхурова – 4см., через передміхурову залозу;

3)проміжна (перетинчаста), 1,5-2см.;

4)губчаста – до зовн. вічка сечівника, 12-14см.

Має 2 кривини: обернена назад під лобковим симфізом і вперед на початку губчастої речовини. Також три звуження і три розширення

Сечівник жін.

(urethra feminina)

Короткий(3-4см.), прямий і короткий. Мяз замикач сечівника відкривається у присінок піхви зовнішнім вічком, розташованим між клітором і отвором піхви

Внутрішні статеві артерії та вени

Гілки клубово – пахвинного, стегново – статевого та соромітного нервів і симпатичного стовбура

Назва органу

Топографія

Особливості будови та функції

Кровопостачання

Іннервація

Статевий член (penis)

Своїм коренем фіксується до тазових кісток, а тіло звисає донизу

Головка, спинка, сечівникова (задня) поверхні. Основу складають три дрібно коміркових тіла (2 печеристих 1 губчасте). Через губчасте тіло проходить сечівник. Нижня частина розширена і вкриває гострі кінці печеристих тіл – головка (glans), що відділена шийкою. Верхній кінець стовщенй – цибулина члена. Передня шкірочка на голівці

Гілки внутр. і зовн. соромітних артерій; венозна кров тече у стегнову вену і венозне сплетення сечового міхура

Гілки соромітного нерва (аферентна), підчеревного сплетення

Калитка (scrotum)

Шкірно – м’язів утвір. Стінка складається з тонкої пігментованої шкіри з сальними залозами та м’ясистої оболонки (для скорочення є гладкі мязи)

Назва органу

Топографія

Особливості будови та функції

Кровопостачання

Іннервація

Яєчко

(testis)

Парна еліпсоподібна залоза, 4-5см., 15-30г. Має передній і задній край, верхн. і ниж. кінці, присередня і бічна поверхні. Д заднього краю прилягає надяєчко, що має головку, тіло, хвіст. Перегородки яєчка ділять його паренхіму на часточки, в яких є звивисті сімяні трубочки

Яєчкові артерії; права вена йде в нижню порожнисту, а ліва – в ліву ниркову

Гілки черевного, ниркового, аортальног і нижнього підчеревного сплетень

Сім’явиносна протока (ductus deferens)

Щільна трубка, 40см.

Пухирчаста залоза (glandula vesiculosa)

Позаду сечового міхура і передміхурової залози

Парний орган, овальної форми, 5×2см.

Передміхурова залоза (prostata)

Розташована навколо початкової частини сечівника та кінцевих відділів сімявипорскувальних проток

Непарна. 3×4×2см. Стовщена основа, дзьобоподібна верхівка і чотири поверхні через задню сюди проникають 2 сімявипорскувальні протоки. Вивідні потоки відкриваються у просвіт передміхурової частини сечівника

Гілки ниж. сечово – міхурових і серед. прямокишкових артерій. Гілки ниж. сечоміхурових вен

Гілки ниж. підчеревного сплетення

Цибулино-сечівникові залози (gll. bulbourethrales)

В товщі сечово – статевої діафрагми з боків і дещо позаду від перетинчастої частини сечівника

Парна. Трубчасто – альвеолярної будови

Гілки внутр. соромітної артерії

Гілки ниж. підчеревного сплетення

Назва органу

Топографія

Особливості будови та функції

Кровопостачання

Іннервація

Великі соромітні губи (labia majora pudendi)

Парні поздовжні шкіряні валики, що обмежують соромітну щілину

Внутрішні статеві артерії та вени

Гілки клубово – пахвинного, стегново – статевого та соромітного нервів і симпатичного стовбура

Малі соромітні губи (labia minora pudendi)

Лежать присередньо від великих соромітних губ і паралельно до них

Тонкі шкіряні складки, що обмежують присінок піхви. Виступають за великі соромітні губи при їх зімкненому положенні

Клітор

(clitoris)

Між передньою спайкою соромітних губ та зовн. вічком сечівника

Рудиментарний гомолог чол.. печеристих тіл. Скл. з головки з передн. шкірочкою, печеристих тіл та ніжок, що кріпляться до лобкових кісток

Присінок піхви (vestibulum vaginae)

Відкрив. зовн. вічко сечівника (позаду клітора), парні отвори присінкових залоз великих і малих, отвір піхви

Назва органу

Топографія

Особливості будови та функції

Кровопостачання

Іннервація

Яєчник (ovarium)

У порожнині малого таза

Парна залоза. Має матковий і трубні кінці, присередню і бічну поверхні. Вільний і брижовий краї. З маткою зв’язаний звязкою яєчника. Скл. з кори (фолікули з яйцеклітинами) і мозку

Яєчникові і маткова артерії. Вени впадають в нижню порожнисту та ліву ниркову вени

Гілки черевного, ниркового, аортального та нижнього підчеревного нервових сплетень

Матка

(uterus)

У порожнині малого таза між сечовим міхуром спереду і прямою кишкою ззаду

Непарна. Грушоподібна. 8см. Дно, тіло, шийка з перешийком. Слизова (ендометрій) з пальмоподібними складками. М’язова (міометрій) – товста (2см.), скл. з трьох шарів міоцитів

Маткова, яєчникова та внутр. соромітна артерії. Венозна по однойменним венам

Гілки нижнього підчеревного сплетення

Маткова труба

(tuba uterine)

В товщі широкої зв’язки матки

Парна. Маткова частина, перешийок труби, ампула, лійка. Через черевний отвір сполуч. з очеревинною порожниною

Піхва

(vagina)

Перед. стінка прилягає до сечового міхура і сечівника. Задня межує з прямою кишкою

Трубка 8-10см. Слизова оболонка нижніх 2/3 товста, має поперечні піхвові складки. Є стінка передня і задня

Назва борозни

Топографія

Судини, які розташовуються в борозні

Вінцева

Між передсердями і шлуночками

Власні судини серця: права та ліва вінцеві артерії, вени

Передня міжшлуночкова

Відділяє шлуночки один від одного

Передня міжшлункова гілка

Задня міжшлуночкова

Відділяє шлуночки один від одного

Згинальна міжшлункова гілка

Назва шару

Особливості будови

Перикард

Поділяється на серозний(епікард) та волокнистий. Між ними є порожнина, що заповнена невеликою кількістю серозної рідини.

Епікард

Є вісцеральним листком серозної оболонки і утворює зовнішню оболонку серця.

Міокард

Складається з 2 шарів: зовнішнього( спільного для обох передсердь), внутрішнього, окремо для кожного передсердя. Міокард шлуночків тришаровий( поверхневий і глибокий є спільними для обох шлуночків). Міокард - найтовщий м’яз серця.

Ендокард

Утворений ендотелієм, що лежить на товстій базальній мембрані.

Назва клапана

Топографія

Особливості будови

Функція

Тристулковий

Правий шлуночок, нижче правого передсердя.

Стулки(їх 3) утворені складками ендокарда. Стулки сполучаються сухожилковими струнами з конусоподібними м’язовими сосочками.

Закриває передсердно– шлуночковий отвір.

Двостулковий

Лівий шлуночок, нижче лівого передсердя.

Стулки мають зубчасті краї.

Закриває передсердно– шлуночковий отвір.

Клапан аорти

Вгорі дещо справа від 2 сосочкових м’язів.

Складається з 3 півмісяцевих заслінок. Стулки міцніші, ніж у клапані легеневого стовбура.

Закриває отвір аорти.

Клапан легеневого стовбура

На межі правого шлуночку і отвору легеневого стовбура.

Складається з 3 півмісяцевих заслінок.

Пропускає кров з шлуночка до легеневого стовбура.

Назва вузла або пучка

Топографія

Функції

Пазухово-передсердний вузол

Лежить у міокарді правого передсердя під епікардом між отвором верхньої порожнистої вени й правим вушком серця(вузол Кейта-Флека).

Автономна нервова система серця, що функціонально з’єднує всі відділи і забезпечує автоматизм його роботи.

Передсердно-шлуночковий вузол

Нижня частина міжпересердної перегородки.

Автономна нервова система серця, що функціонально з’єднує всі відділи і забезпечує автоматизм його роботи.

Передсердно-шлуночковий пучок (пучок Гіса)

Міжшлуночкова перегородка.

Автономна нервова система серця, що функціонально з’єднує всі відділи і забезпечує автоматизм його роботи.

Назва артерії

Початок

Топографія

Ділянки тіла (органи), які кровопостачає

Легеневий стовбур (truncus pulmonalis)

Правий шлуночок серця

Попереду стовбура аорти, під її дугою на рівні T IV – V розділяється на ліву й праву легеневі артерії

Легені (газообмін), судина несе венозну кров.

Права легенева артерія

(a. pulmonalis dextra)

Попереду стовбура аорти, під її дугою на рівні T IV – V

Поділяється на 3 гілки.

Легені (газообмін), судина несе венозну кров.

Ліва легенева артерія (a. pulmonalis sinistra)

Попереду стовбура аорти, під її дугою на рівні T IV – V

Поділяється на 2 гілки.

Легені (газообмін), судина несе венозну кров.

Назва вени

Місце (судини) формування

Місце впадіння

Ділянки тіла (органи), від яких збирає кров

Праві легеневі вени (vv. pulmonales dextrae)

Корінь правої легені (дрібні легеневі вени)

Ліве передсердя

Легені (газообмін), судини несуть артеріальну кров.

Ліві легеневі вени (vv. pulmonales sinistrae)

Корінь лівої легені (дрібні легеневі вени)

Ліве передсердя

Легені (газообмін), судини несуть артеріальну кров.

Назва артерії

Початок

Топографія

Ділянки тіла (органи), які кровопостачає

Аорта (aorta)

Лівий шлуночок серця

Висхідна частина розташовується позаду легеневого стовбура, вкрита перикардом. Дуга аорти знаходиться позаду рукоятки груднини, перекид-ся через лівий головний бронх до Т IV. Низхідна частина лежить у задньому середостінні, спочатку зліва від хребта, далі дещо правіше, від T XII, попереду хребта по серединній лінії до

L IV.

Початок великого кола кровообігу.

Віддає гілки, які кровопостачають всі органи та ділянки тіла.

Права вінцева артерія

(a. coronariae dextra)

Висхідна частина аорти

Від вінцевої борозни спускається задньою міжшлуночковою борозною і утворює задню міжшлуночкову артерію. Рогалуджується на між шлуночкові гілки.

Живить оболонки серця та праву половину серця.

Ліва вінцева артерія

(a. coronariae sinistra)

Висхідна частина аорти

Утворює передню міжшлуночкову артерію. Рогалуджується на між шлуночкові гілки.

Живить оболонки серця та ліву половину серця.

Плечово-головний стовбур (truncus brachiocephalicus)

Початкова частина дуги аорти.

Має довжину 30-40-мм. Розміщується позаду рукоятки грудини. На рівні правого грудинно-ключичного суглоба стовбур розгалужується на праву загальну сонну та праву підключичну артерії.

Ліва загальна сонна артерія (a. carotis communis sinistra)

Ліва підключична артерія (a. subclavia sinistra)

Права загальна сонна артерія (a. carotis communis dextra)

Права підключична артерія (a. subclavia dextra)

Зовнішня сонна артерія (a. carotis externa)

На рівні верхнього краю щитоподібного хряща загальна сонна артерія розгалуджується на зовнішню та внутрішню сонні артерії.

Підіймається поверхнею шиї й розгалужується на 7 гілок.

М’язи обличчя, щелепи, зуби, стінки носової порожнини, волосяну частину голови, привушну слинну залозу, потиличну, задню вушну та вискову частини голови.

Внутрішня сонна артерія (a. carotis interna)

На рівні верхнього краю щитоподібного хряща загальна сонна артерія розгалуджується на зовнішню та внутрішню сонні артерії.

Йде паралельно зовнішній сонній артерії, підіймається до основи черепа, входить до порожнини черепа через сонний канал і утворює очну артерію. На рівні зорового перехрестя поділяється на передню і середню артерії мозку.

Посередні та середні відділи півкуль великого мозку, м’язи очного яблука.

Хребтова артерія

(a. vertebralis)

Відходить від першого відділу підключичної артерії.

Йде догори через поперечні отвори V-I шийних хребців, далі крізь великий отвір потиличної кістки заходить у порожнину черепа. В ділянці довгастого мозку права і ліва хребтові артерії з’єднуються.

Спинний мозок, довгастий мозок, мозочок.

Базилярна артерія

(a. basilaris)

В ділянці довгастого мозку внаслідок з’єднання правої і лівої хребтових артерій.

В ділянці переднього краю моста поділяється на праву та ліву задні мозкові артерії.

Внутрішнє вухо, міст, потиличні частини великих півкуль.

Щито-шийний стовбур (truncus thyrocervicalis)

Відходить від першого відділу підключичної артерії

Невелика товста трубка, що розгалужується на нижню щитоподібну, висхідну шийну, поверхневу шийну та поперечну шийну артерії.

Щитоподібна залоза, глибокі м’язи шиї, бічна поверхня шиї, м’язи лопатки.

Внутрішня грудна артерія (a. thoracica interna)

Відходить від першого відділу підключичної артерії

Спускається по задній поверхні реберних хрящів до нижнього краю VII ребра, де розгалуджується на 2 гілки.

Міжреберні м’язи, трахея, бронхи.

Реброво-шийний стовбур (truncus costocervicalis)

Відходить від середнього відділу підключичної артерії в межах між драбинчастого простору.

В межах шийки I ребра розгалужується.

Глибокі м’язи потилиці, I-II міжреберні проміжки.

Пахвова артерія

(a. axillaris)

Продовження підключичної артерії.

Лежить у пахвовій ямці. Розгалужується на грудонадплечову, грудну бічну артерії, передню та задню артерії, що огинають плечову кістку.

Грудні м’язи та дельтоподібний м’яз, передній зубчастий м’яз та грудні залози, плечовий суглоб.

Плечова артерія

(a. brachialis)

Продовження пахвової артерії.

Дійшовши до ліктьової ямки розгалужується на 2 гілки.

м’язи та шкіра плеча, триголовий м’яз, м’язи дистальної частини плеча.

Променева артерія

(a. radialis)

Є однією з гілок плечової артерії.

Йде по передній поверхні променевої кістки. Під шилоподібним відростком променевої кістки огинає бічний край зап’ястка й переходить на тильну поверхню кисті, пронизує перший міжпальцевий проміжок, переходить на долоню і утворює на п’ясткових кістках глибоку долонну дугу.

м’язи передпліччя, кисть.

Ліктьова артерія

(a. ulnaris)

Є однією з гілок плечової артерії

Прходить на при середній поверхні передпліччя, далі по однойменній борозні, в ділянці променезап’ясткового суглоба-присередньо від горохоподібной кістки.

м’язи передпліччя.

Поверхнева долонна дуга (arcus palmaris supeficialis)

Є однією з гілок ліктьової артерії

Залягає безпосередньо під долонним апоневрозом на сухожилках згиначів пальців.

Долонна сторона II-V пальців та поверхневі тканини долоні.

Глибока долонна дуга (arcus palmaris profundus)

Утворилася внаслідок злиття промен. Артерії та глибокої долонної гілки ліктьової артерії.

Залягає нижче сухожилку глибокого згинача пальців. Розгал. На 3 долонні п’ясткові артерії.

м’язи кисті.

Вісцеральні гілки грудного відділу аорти (pars thoracica aortae, rr. viscerales)

Стравохідні гілки

бронхіальні гілки перикардіальні гілки

йдуть до грудного відділу стравоходу

Бронхи та паренхіма легень, перикард.

Пристінкові гілки грудного відділу аорти (pars thoracica aortae, rr. parietales)

Задні міжреберні артерії: підреберна артерія, дві верхні діафрагмальні артерії.

проходять III-XI міжребер’ях між зовнішніми і внутрішнми міжреберними м’язами

Діафрагма, перикард, м’язи спини, м’язи живота.

Непарні вісцеральні гілки черевного відділу аорти (pars abdominalis aortae,

rr. viscerales)

Черевний стовбур

верхня брижова артерія

Нижня брижова артерія

відходить від черевної частини аорти на рівні XII грудного хребця. Від нього-3 гілки: ліва шлункова артерія, загальна печінкова артерія, селезінкова артерія.

відходить на рівні I поперекового хребця, проходить між підшлунковою залозою і 12-палою кишкою, проникає в брижу тонкої кістки і спускається до сліпої кишки.

відходить на рівні III поперекового хребця

Шлунок і нижня частина стравоходу, підшл. Залозу, селезінку, 12-палу кишку.

Порожня та клубова кишка, сліпа кишка, червоподібний відросток, частину ободової кишки.

частину ободової кишки, сигмоподібну кишку, верхню частину прямої кишки.

Парні вісцеральні гілки черевного відділу аорти (pars abdominalis aortae,

rr. viscerales)

Ниркова артерія

Середня надниркова артерія

Яєчникова артерія

Яєчкова артерія

Парна, відходить від черевної частини аорти майже під прямим кутом, на рівні II поперекового хребця. Розгал. На велику к-ть гілок.

Парна, відходить від черевної частини аорти на рівні I поперекового хребця, заходить у ворота надниркової залози.

Парна, починається від черевної частини аорти трохи нижче від місця відходж. Ниркової арт.

Парна, починається нижче ниркових артерій , іде через пахвинний канал і в складі сім’яного канатика доходить до яєчка.

Нирка.

Надниркова залоза

Яєчник, маткові труби, сечоводи.

Яєчко, його придатки, сім’явиносну протоку, сечовід.

Пристінкові гілки черевного відділу аорти (pars abdominalis aortae,

rr. parietals)

Нижні діафрагмальні артерії.

Поперекові артерії.

Серединна крижова артерія.

Розгалужується на гілочки, що йдуть до надниркових залоз.

4 пари артерій.

Розміщена на передній поверхні крижової кістки та куприка.

Діафрагма.

Задня та бічна стінка живота, оболонки спинного мозку.

Кістки, м’язи і частково органи малого таза.

Внутрішня клубова артерія (a. iliaca interna)

Є частиною загальної клубової артерії. Починається на рівні крижово-клубового суглоба

Заходить у малий таз, на рівні великого сідничного отвору поділяється на передній і задній стовбури.

Органи й стінки малого таза.

Зовнішня клубова артерія (a. iliaca externa)

Є частиною загальної клубової артерії. Починається на рівні крижово-клубового суглоба.

Виходить на стегно під пахвинною зв’язкою.

Сім’яний канатик, круглу зв’язку матки, м’язи черевного преса.

Стегнова артерія

(a. femoralis)

Є продовженням зовнішньої клубової артерії.

Лежить у борозні між прямим і медіальним широким м’язами стегна. На своєму шляху утворює глибоку арт. Стегна.

М’язи та шіра стегна, зовн. Стат. Органи, кульшовий та колінний суглоб.

Підколінна артерія (a. poplitea)

Є продовженням стегнової артерії.

Лежить у підколінній ямці.

Колінний суглоб, шкіра гомілки(верхній край) та колінного суглоба.

Передня великогомілкова артерія (a. tibialis anterior)

Починається від підколінної артерії.

Проходить через міжкісткову перетинку, лежить на передній поверхні глибоко між м’язами.

Передня поверхня гомілки, колінний суглоб.

Задня великогомілкова артерія (a. tibialis posterior)

є продовженням підколінної артерії

лежить на задній поверхні гомілки під камбало подібним м язом. Дійшовши до низу гомілки,артерія проходить між медіальною кісточкою і п’ятковим(ахілловем)сухожилком і виходить на підошву,де поділяється на дві кінцеві гілки:медіальну й бічну підошві артерії

малогомілкову кістку та м язи латеральної поверхні гомілки. задньої поверхні гомілки,й великогомілкової кістки. м язи та шкіру стопи.

Тильна артерія стопи (a. dorsalis pedis)

Є продовженням передньої великогомілкової артерії.

Проходить під фіксатором розгинача пальців і прямує до першого між плеснового простору.

Стопа.

Медіальна підошвова артерія

(a. plantaris medialis)

Є гілкою задньої великогомілкової артерії.

Проходить по медіальній борозні підошви.

М’язи, зв’язки, кістки стопи.

Латеральна підошвова артерія

(a. plantaris lateralis)

Є гілкою задньої великогомілкової артерії.

Проходить по зовнішній борозні стопи.

М’язи, зв’язки, кістки стопи

Назва вени

Місце (судини) формування

Місце впадіння