Міністерство освіти і науки України

Ніжинський державній університет імені Миколи Гоголя

Фізико-математичний факультет

Кафедра фізики
Індивідуальне завдання
Охорона праці у галузі
Студента 5-го курсу

групи ПФ-51

Трофимчука Л.В.
Ніжин 2010




Охорона праці у галузі
Індивідуальне завдання
                    1.  В розділі I «Загальні положення» Закону «Про охорону праці» йдеться про:

1)  Те, що роботодавець повинен створити систему управління охороною праці;

2)  Стимулювання охорони праці;

3)  Організацію охорони праці;

4)  Загальні положення, визначення понять;

5)  Гарантії прав на охорону праці.

                    2.  Охорона праці на підприємствах і в організаціях згідно з розділом ІІІ Закону «Про охорону праці» організовується:

1)  Проведенням інструктажу з питань охорони праці;

2)  Розробкою засобів по забезпеченню норм безпеки і гігієни праці;

3)  Здійсненням оперативно-методичного керівництва;

4)  Створенням системи управління охороною праці.

                    3.  Фінансування охорони праці здійснюється в таких обсягах :

1)  Фінансування, визначеними законодавством, у державному і місцевих бюджетах, що виділяються окремим рядком.

2)  Для підприємств, незалежно від форм власності, або фізичних осіб, які використовують найману працю, витрати на охорону праці становлять не менше 0,5 відсотка від суми реалізованої продукції.

3)  На підприємствах, що утримуються за рахунок бюджету, витрати на охорону праці передбачаються в державному або місцевих бюджетах і становлять не менше 0,2 відсотка від фонду оплати праці.

4)  Фінансування охорони праці здійснюється власником. Працівник не несе ніяких витрат на заходи щодо охорони праці.

                    4.  Розділ IV "Стимулювання охорони праці" Закону "Про охорону праці" включає такі положення :

1)  Економічне стимулювання охорони праці;

2)  Відшкодування шкоди у разі ліквідації підприємства;

3)  Застосування штрафних санкцій до підприємств, організацій та установ;

4)  Відшкодування підприємствам, громадянам і державі збитків, завданих порушенням вимог щодо охорони праці.

                    5.  В Україні діють такі нормативно-правові акти з питань охорони праці:

1)  Правила;

2)  Норми;

3)  Регламенти;

4)  Стандарти, положення;

5)  Інструкції.

                    6.  За порушення законодавства про охорону праці передбачена така відповідальність:

1)  Працівникам, які не виконують вимоги охорони праці, загрожує штраф у розмірі від 34 до 85 грн.

2)  Підприємцям, які використовують найману працю, загрожує штраф у розмірі від 85 до 170 грн.;

3)  За несвоєчасне інформування про нещасні випадки на виробництві та професійні захворювання, що сталися на підприємстві.

4)  Штраф, максимальний розмір якого становить 5% місячного фонду заробітної плати юридичної чи фізичної особи, яка виконує найману працю.

                    7.  До колективного договору (угоди) вносяться такі положення :

1)  Основні положення з питань праці і заробітної плати;

2)  Положення в галузі робочого часу, відпочинку, матеріального стимулювання, удосконалення виробництва і праці;

3)  Зміцнення виробничої та трудової дисципліни;

4)  Забезпечення продуктивної зайнятості;

5)  Виробничо-економічна діяльність та розвиток підприємства;

                    8.  В розділі "Охорона праці" колективного договору (угоди) йдеться про:

1)  Проведення аналізу стану та причин виробничого травматизму і захворювань, розробити та реалізувати заходи щодо запобігання нещасних випадків та захворювань на виробництві;

2)  Проведення навчання і атестації працівників, які зайняті на роботах з підвищеною небезпекою;

3)  Забезпечити суворе дотримання посадовими особами та інженерно-технічними працівниками вимог Закону України "Про охорону праці";

4)  Своєчасно видавати працюючим, відповідно до норм, спецодяг, спецвзуття, інші засоби індивідуального захисту;

5)  Поліпшення умов праці інвалідів, жінок, підлітків, надання їм пільг за виконання вимог щодо охорони праці.

                    9.  Згідно з Кодексом законів про працю (КЗпП) жінки, що працюють, мають такі пільги:

1)  Забороняється застосування працi жiнок на важких роботах i на роботах iз шкiдливими або небезпечними умовами працi, а також на пiдземних роботах, крiм деяких пiдземних робiт (нефiзичних робiт або робiт по санiтарному та побутовому обслуговуванні).

2)  Залучення жiнок до робiт у нiчний час не допускається, за винятком тих галузей народного господарства, де це викликається особливою необхiднiстю i дозволяється як тимчасовий захiд.

3)  Не допускається залучення до робiт у нiчний час, до надурочних робiт i робiт у вихiднi днi i направлення у вiдрядження вагiтних жiнок i жiнок, що мають дiтей вiком до трьох рокiв.

4)  Жiнки, що мають дiтей вiком вiд трьох до чотирнадцяти рокiв або дiтей-iнвалiдiв, не можуть залучатись до надурочних робiт або направлятись у вiдрядження без їх згоди.

5)  Вагітним жінкам відповідно до медичного висновку знижуються норми виробітку, норми обслуговування або вони переводяться на іншу роботу, яка є легшою i виключає вплив несприятливих виробничих факторів, iз збереженням середнього заробiтку за попередньою роботою.

                  10.    Закон "Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" містить такі положення :

1)  Загальні положення;

2)  Управління страхуванням від нещасного випадку;

3)  Обов'язки фонду соціального страхування від нещасних випадків та огляд у сфері страхування від нещасного випадку;

4)  Відшкодування шкоди, заподіяної застрахованому ушкодженням його здоров'я;

5)  Порядок розгляду справ про страхові виплати.

                  11.    До державних нормативних актів з охорони праці (ДНАОП) що діють в Україні належать:

1)  ДСТУ 2293-99 «Охорона праці. Терміни та визначення основних понять»;

2)  ДСТУ 2272-93 «Пожежна безпека. Терміни та визначення»;

3)  ДСТУ 3038-95 «Терміни та визначення основних понять»;

4)  Деякі інші, що поступово замінюють ще частково діючі міждержавні стандарти «Системы стандартов безопасности труда (ССБТ)», які розроблені ще за часів СРСР.

                  12.    Державний нагляд, відомчий, громадський та регіональний контроль за охороною праці здійснюють такі організації та установи:

1)  Державний контроль;

2)  Відомчий контроль;

3)  Громадський контроль;

4)  Регіональний контроль;

5)  Тимчасовий контроль.

                  13.    Працівники за порушення законодавства та нормативних актів з охорони праці несуть таку відповідальність :

1)  Покарання у вигляді штрафів;

2)  Дисциплінарне, адміністративне та кримінальне покарання;

3)  Відпрацювання у вихідний день.

                  14.    Служба охорони праці підприємства розробляє й втілює такі функції управління:

1)  Створення ефективної системи управління;

2)  Здійснення оперативно-методичного керівництва роботою з охорони праці;

3)  Розробка разом із структурними і підрозділами заходів по забезпеченню норм безпеки, гігєни праці та виробничого середовища;

4)  Забезпечення працюючих правилами, стандартами, нормами, положеннями, інструкціями та ін. нормативними актами;

                  15.    До форм звіту підприємств і організацій з питань охорони праці належать:

1)  «Звіт про стан умов праці, пільги та компенсації за роботу в шкідливих умовах»;

2)  «Звіт про забруднення навколишнього середовища на підприємстві»;

3)  «Звіт про стан умов та безпеки праці».

                  16.    Типовим положенням про навчання з питань охорони праці передбачені такі види навчання:

1)  Вступний інструктаж;

2)  Первинний інструктаж;

3)  Повторний інструктаж;

4)  Позаплановий інструктаж;

5)  Цільовий інструктаж;

                  17.    Позаплановий інструктаж проводиться у таких випадках :

1)  При введенні в дію нових або змінених нормативних актів про охорону праці;

2)  При зміні технологічного процесу, заміні або модернізації устаткування, приладів та інструментів, вихідної сировини, матеріалів та інших факторів, що впливають на охорону праці;

3)  При порушенні працівником нормативних актів, що може призвести до травми, отруєння або аварії;

4)  На вимогу працівника органу державного нагляду або вищої за ієрархією державної чи господарської організації при виявленні недостатнього знання працівником безпечних прийомів праці і нормативних актів про охорону праці;

5)  При перерві в роботі виконавця робіт більше, ніж ЗО календарних днів (для робіт із підвищеною небезпекою), а для решти робіт - більше 60 днів;

                  18.    Підприємство на заходи щодо поліпшення умов праці здійснює такі витрати:

1)  Відшкодування потерпілим внаслідок травм і професійних захворювань;

2)  Пільги і компенсації за працю у важких і шкідливих умовах;

3)  Витрати на профілактику травматизму та професійних захворювань;

4)  Витрати на ліквідацію наслідків аварій та нещасних випадків на виробництві;

5)  Штрафи та прогули;

                  19.    При розслідуванні та обліку нещасних випадків невиробничого характеру оформляються такі документи :

1)  Повідомлення про нещасний випадок невиробничого характеру;

2)  Журнал реєстрації нещасних випадків невиробничого характеру;

3)  Акт про нещасний випадок невиробничого характеру;

4)  Пояснення до заповнення акта за формою НТ про нещасний випадок невиробничого характеру.

                  20.    Стан охорони праці на підприємстві оцінюється за такими показниками виробничого травматизму :

1)  Чисельність потерпілих у результаті нещасних випадків із втратою працездатності більш ніж на один робочий день (абсолютне число за даними статистики);

2)  Загальна кількість днів втрати працездатності по всіх нещасних випадках з урахуванням перехідних;

3)  Коефіцієнт частоти смертельного травматизму;

4)  Відносні коефіцієнти частоти та тяжкості.

                  21.    Актуальность для охорони праці знання небезпечних психофізіологічних та шкідливих виробничих чинників полягає в:

1)  Зниженні ризику виникнення надзвичайних ситуацій на підприємстві;

2)  Збільшенні заробітної плати;

3)  Зниженні забруднення навколишнього середовища.

                  22.    В процесі праці організм людини зазнає таких навантажень і фізіологічних змін :

1)  М’язові (статистичні) навантаження;

2)  Інформаційні навантаження;

3)  Нервові навантаження;

4)  Енергетичні навантаження.

                  23.    До небезпечних психофізіологічних та шкідливих виробничих чинників належать :

1)  Статичні навантаження;

2)  Динамічні та гіподинамічні навантаження;

3)  Розумові навантаження;

4)  Зорові навантаження;

5)  Емоційні навантаження.

                  24.    Стрес, проявляється в трудовій діяльності за таких умов :

1)  Фізіологічних порушень;

2)  Психологічних розладів.

                  25.    Основні напрями мінімізації психофізіологічних чинників небезпек під час праці це :

1)  Ліквідація забруднення повітря, шуму, вібрації, нормалізація мікроклімату, освітлення, тощо;

2)  Професійний відбір, організація робочого місця, правильне робоче положення, ритм роботи, раціоналізація трудового процесу, використання емоційних стимулів, впровадження раціональних режимів роботи та відпочинку;

3)  Засоби відновлення функціонального стану зорового та опорного апарату, зменшення гіподинамії, підсилення мозкового кровообігу, оптимізацію розумової діяльності.

                  26.    Забрудненість повітря робочої зони виробничого приміщення нормується за такими санітарними показниками :

1)  Запобігання проникненню шкідливих речовин у повітря робочої зони за рахунок герметизації обладнання, ущільнення з'єднань, люків та отворів, удосконалення технологічного процесу;

2)  Видалення шкідливих речовин, що потрапляють у повітря робочої зони, за рахунок вентиляції, аспірації або очищення і нормалізації повітря за допомогою кондиціонерів;

3)  Застосування засобів захисту людини.

                  27.   

Норми мікроклімату визначаються за такими показниками :

1)  температура повітря;

2)  відносна вологість повітря;

3)  швидкість руху повітря;

4)  інтенсивність теплового (інфрачервоного) опромінення;

5)  температура поверхні.

                  28.    Для практичного визначення параметрів мікроклімату застосовують такі прилади :

1)  Ртутні і спиртові термометри, термопари або термоанемометри;

2)  Анемометри;

3)  Психрометрами;

4)  Барометри;

5)  Для визначення температури нагрітих поверхонь вживаються контактні термометри (ЭТП-И), термоперетворювачі опору (ТХК, ММТ) та ін.

                  29.    Гранично допустима концентрація (ГДК) шкідливої речовини це :

1)  Це така концентрація, вплив якої на людину в разі її щоденної регламентованої тривалості не призводить до зниження працездатності чи захворювання в період трудової діяльності у наступний період життя, а також не справляє негативний вплив на здоров’я нащадків;

2)  Це така концентрація, при якій знижується працездатність за час повного робочого дня;

3)  Це така концентрація, яка не призводить до захворювань в період трудової діяльності на протязі 50 років.

                  30.    Шкідливі речовини за ступенем дії на організм людини поділяються на:

1)  Помірно небезпечні;

2)  Надзвичайно небезпечні;

3)  Високонебезпечні;

4)  Малонебезпечні.

                  31.    ГДК при одночасному знаходженні в повітрі робочої зони декількох шкідливих речовин односпрямованої дії визначається за таким принципом :

1)  Сумою ГДК шкідливих речовин, що знаходяться в повітрі;

2)  ГДК речовини, якої найбільше у повітрі;

3)  ГДК речовини, яка найнебезпечніша;

4)  Сумою ГДК речовин, від яких немає захисту;

5)  ГДК речовини, яка має незначний вплив.

                  32.    Особливості газового і парового забруднення повітря полягають в:

1)  Утворенні аерозолів і аерогелів;

2)  Виділенні чадного газу;

3)  Поширенні отруйних речовин у повітрі;

4)  Викликають різні захворіння в людини;

5)  Забруднення можна визначити візуально.

                  33.    До методів боротьби зі шкідливими речовинами, що потрапляють в повітря робочої зони належать :

1)  Герметизація обладнання, ущільнення з’єднань люків та отворів, удосконалення технологічного процесу;

2)  Вентиляція, аспірація або очищення і нормалізація повітря за допомогою кондиціонерів;

3)  застосування засобів зазначених в п. 1 і п.2;

                  34.    Освітлення виробничих приміщень поділяється на такиі види:

1)  Природне, штучне, суміщене;

2)  Природне і неприродне;

3)  Денне і електричне;

4)  Штучне та денне;

5)  Люмінесцентне і штучне.

                  35.    До основних світлотехнічних величин відносяться:

1)  Світловий потік, сила світла, яскравість, освітленість;

2)  Фон, світність, яскравість;

3)  Сила світла, фон, яскравість;

4)  Яскравість, контрастність, різкість;

5)  Контрастність, світловий потік.

                  36.    Шум характеризується за такими показниками :

1)  Звуковий тиск, інтенсивність звуку, потужність звуку;

2)  Частота звуку, гучність;

3)  Потужність звуку, гучність;

4)  Гучність, інтенсивність звуку;

5)  Звуковий тиск, частота звуку.

                  37.    Гігієнічне нормування шуму це :

1)  Встановлення частоти шуму не більше за 20000 Гц;

2)  Встановлення частоти шуму не менше 20 Гц;

3)  Повне прибирання шуму;

4)  Таке нормування шуму для робочих місць, що регламентується санітарними нормами та державним стандартом;

                  38.    Шкідливість ультразвуку полягає в:

1)  Порушенні нервової, серцево-судинної систем, зміні кров’яного тиску, складу крові, головному білі, швидкій втомлюваності;

2)  Порушенні слуху людини;

3)  Порушенні роботи техніки;

4)  Нудоті, головному болі;

5)  Порушенні працездатності.

                  39.    Ступінь впливу електромагнітних випромінювань на організм людини залежить від :

1)  Діапазону частот самого випромінювання;

2)  Тривалості опромінення;

3)  Характеру опромінення;

4)  Розмірів поверхні тіла людини та індивідуальних характеристик організму;

5)  Всі варіанти правильні.

                  40.    Безпечні для організму людини рівні випромінювань комп'ютерів регламентуються такими стандартами :

1)  Нормами MPR II 1990:10 та ТСО 9295;

2)  ISO-9000;

3)  MPR II 1990:10 та ISO-7000;

4)  ТСО 9295 та в Законі «Про охорону праці»;

                  41.    Для електротравматизму характерні такі особливості :

1)  Електричні опіки;

2)  Дугові опіки;

3)  Електричні знаки;

4)  Металізація шкіри;

5)  Електрофтальмія.

                  42.    На тяжкість електротравм впливають такі чинники неелектричного характеру:

1)  Шлях струму через людину;

2)  Вологість повітря;

3)  Тривалість дії струму;

4)  Індивідуальні особливості і стан організму людини;

5)  Раптовість і непередбачуваність дії струму.

                  43.    Характер розподілу потенціалів на поверхні землі в зоні розтікання струму обумовлюється :

1)  Конструкцією заземлення;

2)  Параметрами електричної мережі;

3)  Вологістю навколишнього середовища;

4)  Властивостями ґрунту;

5)  Наявністю опадів.

                  44.    При дотику людини до неізольованих частин діючої електромережі мають місце такі складові струму, що проходить через людину :

1)  Напруга дотику, ємнісний струм;

2)  Активний і реактивний;

3)  Індукційний і ємнісний;

4)  Постійний, змінний;

5)  Високочастотний, низькочастотний.

                  45.    До основних заходів попередження електротравм при переході напруги на неструмовідні частини належать :

1)  Захисне заземлення, занулення, захисне відключення;

2)  Заземлення, ізоляція;

3)  Ізоляція, відключення;

4)  Занулення, провітрювання;

5)  Ізоляція, індикація.

                  46.    Електрозахисті засоби поділяють на такі класи :

1)  Ізолювальні, огороджувальні, запобіжні;

2)  Механічні, електричні, електромагнітні;

3)  Ізоляційні, механічні;

4)  Електричні, запобіжні;

5)  Механічні, запобіжні.

                  47.    До основних показників за допомогою яких оцінюється пожежовибухонебезпека речовин різного агрегатного стану належать :

1)  Температура спалаху, температура займання, температура самозаймання, нижня і верхня концентраційні межі поширення полум'я;

2)  Температура плавлення, температура кипіння, температура пароутворення;

3)  Температура плавлення, температура займання;

4)  Температура самозаймання, температура плавлення;

5)  Температура приміщення.

                  48.    Категорія приміщень за вибуховою і пожежною небезпекою визначається за допомогою :

1)  Детермінаційного методу;

2)  Поділу приміщень за вибуховою і пожежною небезпекою на категорії А, Б, В, Г;

3)  Класифікації на вибухонебезпечні та безпечні;

4)  Наявності або відсутності вогнегасників;

5)  Тривалості робочого дня у приміщеннях.

                  49.    До основних заходів і засобів щодо попередження утворення вибухопожежонебезпечного середовища відносяться :

1)  Попередження утворення горючого середовища;

2)  Попередження виникнення у горючому середовищі або внесення або в це середовище джерела запалювання;

3)  Попередження доступу кисню;

4)  Швидкий доступ до вогнегасника;

5)  Провітрювання приміщень.

                  50.    Технічними заходами, за допомогою яких обмежується поширення пожежі, є :

1)  Ізоляція вогнища горіння від повітря або зниження концентрації кисню розведенням негорючими газами до значення, при якому не відбувається горіння;

2)  Охолодження вогнища горіння, технологічного обладнання до температури нижче певної межі, при якій припиняється поширення горіння;

3)  Створення умов вогневих перегород;

4)  Інтенсивне гальмування швидкості хімічних реакцій в полум'ї;

5)  Механічний зрив полум'я сильним струменем вогнегасного засобу;

виробничий травматизм захворювання запобігання

Размещено на Allbest.ru