Бердичівський політехнічний коледж
Контрольна робота
з дисципліни “Проектування автоматизованих інформаційних систем”
(варіант №1)
Виконав:
студент групи Пзс-604
Араній Ігор Олексійович
Перевірив:
викладач
Куропаткін Сергій Гаврилович
Бердичів
2008

Зміст

1. Визначення інформаційної системи. Класифікація інформаційних систем
2. Складання техніко-економічного обґрунтування проекту ІС
3. Поняття інформаційної бази і способів її організації
Список використаної літератури

1. Визначення інформаційної системи. Класифікація інформаційних систем
Структурно інформаційна система складається з таких компонентів (див. схему):
-       власне інформації;
-       системи оброблення інформації;
-       входу;
-       виходу;
-       внутрішніх і зовнішніх каналів.
У Державному Стандарті України ДСТУ 2874-94 дано таке визначення інформаційної системи:
Інформаційна система – система, яка організовує пам'ять і маніпулювання інформацією щодо проблемної сфери.
Характерною рисою інформаційної системи є те, що людина виступає активним учасником інформаційного процесу. Це виявляється в умовах функціонування автоматизованого робочого місця, коли людина (кінцевий користувач) здійснює інформації в систему підтримує її в актуальному стані, обробляє інформацію і використовує здобуті результаті в управлінні. Інформація служить способом опису взаємодії між джерелом й одержувачем. Те саме повідомлення одному одержувачі може давати багато інформації, а іншому – мало або нічого.
Потенційні можливості інформаційної системи реалізуються через їх функції, до яких належать:
обчислювальна – вчасно і якісно виконує оброблення інформації в усіх аспектах, що цікавлять систему управління;
слідкувальна – відстежує і формує всю необхідну для управління зовнішню та внутрішню інформацію;
запам’ятовувальна – забезпечує безупинне накопичення, систематизації, збереження та відновлення всієї необхідної інформації;
регулювальна – здійснює інформаційно-керуючий вплив на об’єкт управління та його ланки при відхилені їхніх параметрів функціонування від заданих значень;
оптимізаційна – забезпечує оптимальні розрахунки в міру зміни цілей, критеріїв та умов функціонування об’єкта управління;
прогнозна – визначає основні тенденції, закономірності та показники розвитку об’єкта управління;
аналізаторна – визначає основні показники техніко-економічного рівня виробництва і господарської діяльності;
документу вальна – забезпечує формування всіх обліково-звітних, планово-розпорядницьких, конструкторсько-технологічних та інших форм документів.
Одним із методів проектування інформаційних систем є розчленовування її на окремі частини, з яких у міру необхідності комплектують конкретну автоматизовану систему управління (АСУ). Такий метод називають декомпозицією.
Будь-яка система по-своєму складна. Це означає, що сукупність інформації, яка характеризує систему, і сукупність зв’язків між її елементами неможливо сприйняти в цілому та повністю. Цим система відрізняється від будь-якої задачі. Тому, згідно з методом декомпозиції, для оперативного впровадження інформаційної системи необхідно забезпечити оптимальну її структурованість.
Оптимально структурована система є багаторівневою, багатоцільовою організованою сукупністю елементів (модулів) і задовольняє такі вимоги:
-       кожен рівень ієрархії має повністю проглядатися і бути зрозумілим без детального знання нижчих рівнів;
-       зв’язки між елементами на одному рівні ієрархії мають бути мінімальними;
-       не повинно бути зв’язків між елементами через один рівень ієрархії;
-       елемент вищого рівня має викликати елемент наступного рівня і, передаючи йому необхідну вхідну інформацію, має утворювати з ним єдине ціле;
-       елемент вищого рівня має викликати елемент наступного рівня і, передаючи йому необхідну вхідну інформацію, має утворювати з ним єдине ціле;
-       елемент наступного рівня після закінчення своєї роботи повертає управління елементу, що його викликав, передаючи йому результати своєї роботи.
Жорсткими є обмеження щодо структури системи, оскільки неможливо розробити таку ідеальну систему, щоб потім не вносити в неї зміни. До того ж при експлуатації інформаційної системи основним режимом її роботи є режим саме внесення змін.
Внесення змін у добре структуровану систему стосується не багатьох елементів, які добре локалізуються. В іншому випадку внесення навіть дрібних змін призводить до перепроектування, перепрограмування великих частин системи.
Збільшена декомпозиція функціональної частини автоматизованої інформаційної системи передбачає встановлення структури елементів (модулів) різних рівнів:
-       комплекс першого рівня. Він охоплює автоматизовані підсистеми, комплекси задач;
-       комплекс другого рівня. До нього належать автоматизовані функції (задачі) управління;
-       комплекс наступних рівнів. Це машинні процедури, що реалізуються управлінським персоналом.
Функціональну декомпозицію інформаційної системи доцільно здійснювати за об’єктивним принципом на основі такої схеми: виробниче об'єднання – промислове підприємство – виробництво – цех –технологічний процес (дільниця) – робоче місце (вертикальна декомпозиція) з виділенням функцій управління для кожного об’єкта за схемою планування: облік – контроль – аналіз – регулювання (горизонтальна декомпозиція).
Крім функціональної, використовують декомпозицію організаційного (компоненти інструктивно-методичного і документального забезпечення), інформаційного (компоненти поза машинної та внутрімашинної інформаційної бази), технічного (компоненти засобів введення, зберігання, оброблення, виведення, передавання даних), програмного (компоненти операційної системи ЕОМ, системи управління базами даних, функціональні, організаційні компоненти системи оброблення даних), ергономічного й іншого забезпечень.
Метод декомпозиції використовують на кожній стадії проектування інформаційних систем для зниження ступеня невизначеності та виділення багатьох проективних задач, послідовного структурування процесу їх розв'язування, а також для опису одержуваних структур у вигляді ієрархічно пов’язаних інформаційних сукупностей.
Декомпозиція передбачає існування кількох способів розчленування проектованої системи. Завершенням її ж такий стан об’єкта, коли у процесі розчленування утворюються елементи (частини системи), що сприймаються як неподільні об’єкти.
За системою підходу до проектування інформаційних систем будь-який об’єкт розглядається як певна системи, яку можна поділити на підсистеми, кожна з яких може бути поділена на підсистеми нижчого порядку. Підсистемами найнижчого порядку є елементи (задачі), внутрішня структура яких не важлива для розв’язання інших задач цього рівня. Однак слід мати на увазі, що властивості окремої підсистеми впливають на інші підсистеми та систему загалом.
2. Складання техніко-економічного обґрунтування проекту ІС
На цьому етапі виконують роботи, пов’язані з практичною реалізацією положень, закладених у проекті. Розроблення робочого проекту – завершальний етап на стадії проектування інформаційних систем. Цей проект розробляють на основі затверджених технічних завдань та технічного проекту, затвердженню він не підлягає.
Мета робочого проектування – складання технічної документації для впровадження інформаційної системи, проведення приймально-здавальних досліджень, а також для забезпечення нормального функціонування інформаційної системи.
На етапі робочого проектування використовують такі роботи:
-       уточнення плану організаційно-технічних заходів щодо підготовки об’єкта до впровадження інформаційної системи;
-       підготовка комплексу технічних заходів й інформаційно-обчислювального центру до здачі у промислову експлуатацію;
-       завершення формування інформаційної бази і банку даних, організація їх експлуатації службами інформаційно-обчислювального центру;
-       генерація робочих програм згідно з вибраними параметрами об’єкта, їх стикування з блоками користувача, іншими програмами;
-       завершення підготовки контрольних прикладів та організація поетапного приймання робочих програм їх перевіркою на конкретних даних;
-       розроблення технологічного процесу оброблення даних в інформаційній системі;
-       розроблення і затвердження технологічних інструкцій з операцій технологічного процесу оброблення даних в інформаційній системі;
-       завершення робіт для забезпечення впровадження задач (комплексів) до їх приймання;
-       завершення навчання користувачів та персоналу інформаційно-обчислювального центру в умовах функціонування інформаційної системи;
-       розроблення і затвердження (у встановленому порядку) посадових інструкцій, що визначають порядок роботи управлінського персоналу в умовах функціонування інформаційної системи;
-       завершення виконання організаційно-технічних заходів щодо підготовки об’єкта до впровадження інформаційної системи.
За результатами виконання перерахованих робіт складають документацію робочого проекту.
3. Поняття інформаційної бази і способів її організації
Інформація (дані) під час руху та перетворення (обробки) завжди розміщується на певних носіях. Кожний носій даних — це матеріальний об'єкт, який містить відомості, доступні або зайві людині, або лише ЕОМ, або одночасно і людині і ЕОМ.
Отже, носії інформації являють собою засоби реєстрації даних, які забезпечують зв'язок між інформацією та людиною, інформацією та ЕОМ, людиною та ЕОМ.
У комп'ютерних системах використовуються різноманітні види носіїв інформації. Вибір носія інформації залежить від рівня використання структурного складу технічних засобів збору, реєстрації, передачі і обробки первинних даних, а також загального рівня механізації та автоматизації задач управління. Наприклад, зі умов автоматизованої обробки економічної інформації як носія інформації можуть бути використані первинні документи, перфоркартки, перфострічки, магнітні стрічки, магнітні диски, магнітні картки і т.ін.
Усі носії економічної інформації можна класифікувати за кількома ознаками. Так, за фізичною структурою носії інформації бувають паперові, магнітні, діелектричні, напівпровідникові; за формою подання інформації — друковані та рукописні документи, носії з магнітним записом і перфораційні; за конструктивним виконанням — довільної форми, стрічкові, карткові, дискові тощо; за можливістю використання — одноразового і багаторазового використання; за кратністю запису — із записом, що витирається, та записом, що не витирається; за способом обробки — ручні, машинні та змішаної обробки тощо.
Залежно від способу фіксування та обробки носії інформації можна умовно поділити на три групи: 1) не придатні для автоматичного вводу до ЕОМ; 2) придатні для автоматичного вводу до ЕОМ; 3) результатної інформації. До 1-ї групи належать різноманітні первинні документи (облікові, планові, статистичні тощо). Такі документи призначені для реєстрації первинних даних У них знаходять відбиття, певні кількісні та якісні характетеристики об'єкта управління, результати виконання господарських операцій. Отже, первинні документи мають юридичний статус.
До складу ПЗ АРМ-економіста входять засоби керування інформаційною базою, що забезпечують:
створення й актуалізацію інформаційної бази;
пошук необхідної інформації з що регламентуються і нерегламентирует запитам;
організацію форматного запровадження-висновка інформації;
обчислювальне опрацювання й ін.
Для уявлення даних в інформаційній базі часто використовується реляційна модель. Поряд із реляційним СУБД застосовуються табличні процесори. У цьому випадку вхідні і вихідні дані і НСИ рекомендуються у формі таблиць, алгоритмізація зводиться до побудови моделі розрахунку показників вихідних документів (ППП Excel). До цього ж групі ставляться інтегровані СУИБ (Works), що реалізують функції табличних процесорів, СУБД, редакторів текстів, генераторів вихідних документів (ППП SIMPHJNY, LOTUS).
У АРМ-економіста необхідно забезпечити видачу інформації в графічній формі для всебічного аналізу економічних показників. Графіки можуть мати двовимірне (плоске) і тривимірне (об'ємне) уявлення. За допомогою графічних засобів здійснюється планування (розмітка) площі екрана, зображення на екрані графічних елементів у виді лінії, точки, відрізка, прямокутника, еліпса, штрихування графічних елементів із використанням необхідних квітів, добору шрифту і т.п.
Організація екранного діалогу - одна з основних вимог до технології АРМ:
1. технологія ЕД текстів реалізує чотири функції:
- функції запровадження - набору тексту з завданням параметрів для його верстки, перегляду;
- опрацювання (значеннєве сортування тексту, обчислення в табл.);
- відтворення тексту;
- форматування тексту й одержання документа.
- технологія ЕД форм (електронні таблиці, шаблони).
- система ЕД ділової графіки (у виді графіків і діаграм - стовбових, лінійних, кругових, секторних діаграм, гістограм і ін.). Наприклад, інтегрований ППП FRAMEWORK (РАЙДУГА) - робота з рамками, вікнами, ієрархічними фреймами.

Список використаної літератури
1.         «Проектування інформаційних систем». Посібник. За ред. В.С.Пономаренка. ВЦ «Академія». 2001 р.
2.         «Інформаційні системи і технології в економіці». Посібник. За ред. В.С.Пономаренка. ВЦ «Академія». 2002 р.
3.         «Проэктирование экономических информационных систем». Підручник. Г.Н.Смирнова, А.А.Сорокін, Ю.Ф.Тельнов. 2002 р.
4.         Конспект лекцій.