4.                Права на об’єкти промислової власності (право на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорт рослин, породи тварин, „ноу-хау”, захист від недобросовісної конкуренції тощо).
5.                Авторські та суміжні з ними права (право на літературні та музичні твори, програми для ЕОМ, бази даних тощо).
6.                Гудвіл.
7.                Інші нематеріальні активи (право на здійснення діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо).
Деякі з цих груп доцільно було б розглянути детальніше.
Право користування надрами та іншими ресурсами природного середовища — право на користування надрами, у тому числі на розробку корисних копалин, на використання водних, біологічних та інших ресурсів, яке будь-яким чином впливає на рівень екологічної безпеки життєдіяльності підприємства, населеного пункту, регіону тощо.
Право користування геологічною та іншою інформацією про природне середовище — право на користування геологічною, геоморфологічною та іншою інформацією про стан та можливості господарського використання елементів природного середовища.
Право користування земельною ділянкою — право покупця на подальше господарське або інше користування земельною ділянкою. До цього права відноситься також право оренди земельної ділянки [9, 46].
Товарні знаки і торгові марки — це зареєстровані символи, знаки, слова, речення, які дають власнику право виділяти або ідентифікувати певне підприємство, продукт чи послуги.
Фірмова назва — найменування юридичної особи. Права і обов’язки підприємств, пов’язані з використанням фірмового найменування, визначаються чинним законодавством.
Право на промислові зразки — виключні привілеї на використання художньо-конструкторських рішень (дизайн), що визначають зовнішній вигляд продукції.
Право на програми для ЕОМ — право на опублікування, відтворення, розповсюдження та інші дії по введенню в господарський обіг сукупності даних і команд, призначених для функціонування ЕОМ та інших комп’ютерних пристроїв з метою отримання результату.
Право на бази даних — право на опублікування, відтворення, розповсюдження та інші дії щодо введення в господарський обіг сукупності даних (статей, розрахунків тощо), які систематизовані для пошуку та обробки з допомогою ЕОМ.
Гудвіл відповідно до П(С)БО 19 — це перевищення вартості придбання над часткою покупця у справедливій вартості придбаних ідентифікованих активів та зобов’язань на дату придбання.
Правильність організації обліку та контролю за наявністю та рухом нематеріальних активів на підприємстві забезпечується затвердженням Наказу „Про облікову політику”. В даному наказі обов’язково необхідно передбачити:
·                   основні первинні документи з обліку нематеріальних активів та графік їх документообігу;
·                   діапазон термінів корисного використання нематеріальних активів;
·                   метод та порядок нарахування амортизації нематеріальних активів;
·                   перелік субрахунків та аналітичних рахунків, необхідних для організації аналітичного обліку нематеріальних активів;
·                   порядок оцінки нематеріальних активів та визначення ліквідаційної вартості;
·                   список осіб, які б відповідали за збереження інформації;
·                   перелік орендованих нематеріальних активів.
Бухгалтерський облік нематеріальних активів ведеться щодо кожного об’єкта за відповідними групами.
При організації обліку нематеріальних активів необхідно пам’ятати, що деякі з них підлягають обов’язковій державній реєстрації, а саме:
·                   патент на винахід;
·                   свідоцтво на корисну модель;
·                   патент на промисловий зразок;
·                   товарний знак;
·                   знак обслуговування.
Реєстрація всіх інших видів нематеріальних активів здійснюється за бажанням правовласника. Право власності підтверджує сам факт створення цих активів.
Планом рахунків для обліку нематеріальних активів передбачені такі рахунки:

Субрахунки	Види нематеріальних активів
121 „Права користування природними ресурсами”	Права користування надрами, іншими ресурсами природного середовища, геологічною та іншою інформацією про природне середовище
122 „Права користування майном”	Права користування земельною ділянкою, будівлею, право на оренду приміщень тощо
123 „Права на знаки для товарів і послуг”	Права на товарні знаки, торговельні марки, фірмові назви тощо
124 „Права на об’єкти промислової власності”	Права на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорт рослин, породи тварин, „ноу-хау”, захист від недобросовісної конкуренції тощо
125 „Авторські і суміжні з ними права”	Права на літературні і музичні твори, програми для ЕОМ, бази даних тощо
126 „Гудвіл”	Перевищення вартості придбання над часткою покупця у справедливій вартості придбаних активів і зобов’язань на дату придбання
127 „Інші нематеріальні активи”	Права на здійснення діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо

Таблиця 1.1.1 Структура рахунку 12 „Нематеріальні активи”
Рахунок 12 „Нематеріальні активи” призначений для обліку і узагальнення інформації про наявність та рух нематеріальних активів. По дебету цього рахунку відображається придбання або отримання в результаті розробки (від інших фізичних або юридичних осіб) нематеріальних активів, а по кредиту — вибуття внаслідок продажу, безоплатної передачі або неможливості отримання підприємством в подальшому економічних вигод від його використання, а також сума уцінки нематеріальних активів. Цей рахунок є активним, балансовим, призначений для обліку господарських засобів [9, 58].
Рахунок 19 „Негативний гудвіл” (який Планом рахунків винесений за межі групи рахунків нематеріальних активів) призначений для ведення обліку зменшення вартості негативного гудволу з моменту його виникнення. По дебету цього рахунку відображається сума негативного гудволу, яка визнана доходом, а по кредиту — вартість виникнення негативного гудволу. Цей рахунок є контрактивним, балансовим, призначений для обліку господарських засобів.

1.2 Нормативно-правове регулювання обліку основних засобів та нематеріальних активів основних засобів та нематеріальних активів

Для обліку та інвентаризації осиних фондів та нематеріальних активів слід керуватися такими законодавчими актами:
1.                 Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність України" №996-XIV від 16.07.99 р.
2.                 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби". Затверджено Наказом Міністерства фінансів України №92 від 27.02.2000 р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 травня 2000 р. за №288/4509).
3.                 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 "Нематеріальні активи". Затверджено Наказом Міністерства фінансів України №242 від 18.10.99 р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 р. за №750/4043).
4.                 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 14 "Оренда". Затверджено Наказом Міністерства фінансів України №181 від 28.07.2000 р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 серпня 2000 р. за №487/4708; із змінами: Наказ Мінфіну України №591 від 24.09.2004 p.).
5.                 План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств та організацій №291, від 30.11.99 p., із змінами і доповненнями за станом на 20.09.2004 р.
6.                 Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств та організацій №291 від 30.11.99 р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України №893/4186 від 21.12.99 p.).
7.                 Закон України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.97 р. з подальшими змінами і доповненнями.         
8.                 Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" №283/97-БР від 22.05.97 р. із змінами і доповненнями, внесеними Законом України №349-IVвід 24.12.2002 p., №1957-IVвід 01.07.2004 p.
9.                 Наказ Міністерства статистики України "Про затвердження типових форм первинного обліку" №352 від 29.12.1995 р.
10.             Постанова №166 "Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей", затверджений Постановою КМУ №116 від 22.01.96 р.
11.            Наказ Головного архівного управління ''Про перелік типових документів" №41 від 20.07.1998 р.
12.            Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджені Наказом Міністерства фінансів України №561 від 30.09.2004 р.
13.            Лист Державної податкової адміністрації України ''Про застосування реєстраторів розрахункових операцій при продажу основних фондів №10413/6/23-2119 від 18.11.2004 р.
У нинішній час випущено немало методичної літератури та наукових праць щодо висвітлення економічної суті основних фондів та нематеріальних активів, вивчення методів інвентаризації, особливостей бухгалтерського обліку основних фондів та нематеріальних активів.
В Україні учбові заклади, промислові підприємства, установи та організації користуються методичною та науковою літературою з висвітлення економічних питань, пов’язаних з основними засобами, що розроблена та видана українськими вченими чи економічними інститутами як такою що відповідає внутрішнім українським стандартам.
Разом з тим у освіті використовується й література іноземного походження, у якій висвітлюються механізми впливу основних засобів на виробничий процес, система їх відтворення, методи підвищення ефективності їх використання. Дані питання є дійсними для економіки будь-якої країни світу і тому можуть бути і використовуються для вивчення в Україні. Та при цьому приоритетною для економічного вивчення основних засобів є наукові праці саме українських вчених [8, 24].
Сучасний рівень розвитку бухгалтерського обліку вимагає глибоких фахових знань як самого бухгалтерського обліку, так і економіки в цілому. Сучасний бухгалтер повинен мати загальноекономічні знання, розбиратись в питаннях фінансового та трудового права, податкової системи, орієнтуватись у виробничих процесах на підприємстві. Як ті, що готуються стати бухгалтерами, так і ті, що ними уже працюють, мають користуватись спеціальною літературою, що необхідна у роботі – підручниками, тлумачними словниками, нормативно-законодавчими актами відповідно до національних стандартів.

Розділ 2. Інвентаризація основних засобів та нематеріальних активів

2.1 Методи інвентаризації основних засобів та нематеріальних активів

Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» для підтвердження правильності та достовірності даних бухгалтерського обліку та звітності, передбачено проведення підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (далі - підприємство) незалежно від форм власності інвентаризації майна, коштів і фінансових.
Відповідальність за організацію інвентаризації несе керівник підприємства, який повинен створити необхідні умови для її проведення у стислі строки, визначити об'єкти, кількість і строки проведення інвентаризації, крім випадків, коли проведення інвентаризації є обов'язковим.
Проведення інвентаризації є обов'язковим:
·                   при передачі майна державного підприємства в оренду, приватизації майна державного підприємства, перетворенні державного підприємства в акціонерне товариство, а також в інших випадках, передбачених законодавством;
·                   перед складанням річної бухгалтерської звітності, крім майна, цінностей, коштів і зобов'язань, інвентаризація яких проводилась не раніше 1 жовтня звітного року. Інвентаризація будівель, споруд та інших нерухомих об'єктів основних фондів може проводитись один раз у три роки, а бібліотечних фондів - один раз у п'ять років;
·                   при зміні матеріально відповідальних осіб (на день прийому - передачі справ);
·                   при встановленні фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей (на день встановлення таких фактів);
·                   за приписом судово-слідчих органів;
·                   у разі техногенних аварій, пожежі чи стихійного лиха (на день після закінчення явищ);
·                   при передачі підприємств та їх структурних підрозділів (на дату передачі). Інвентаризація може не проводитися у разі передачі підприємств та їх структурних підрозділів в межах одного органу, до сфери управління якого входять ці підприємства;
·                   у разі ліквідації підприємства [16, 98].
Основними завданнями інвентаризації є – виявлення фактичної наявності основних фондів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, цінних паперів та інших грошових документів, а також обсягів незавершеного виробництва в натурі, установлення лишку або нестачі цінностей і коштів шляхом зіставлення фактичної наявності з даними бухгалтерського обліку. Крім цього, виявлення товарно-матеріальних цінностей, які частково втратили свою первісну якість, застарілих фасонів і моделей, а також матеріальних цінностей та нематеріальних активів, що не використовуються. Перевірка дотримання умов та порядку збереження матеріальних та грошових цінностей, а також правил утримання та експлуатації основних фондів, перевірка реальності вартості зарахованих на баланс основних фондів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, цінних паперів і фінансових вкладень, сум грошей у касах, на розрахунковому, валютному та інших рахунках в установах банків, грошей у дорозі, дебіторської і кредиторської заборгованості, незавершеного виробництва, витрат майбутніх періодів, резервів наступних витрат і платежів.
У разі проведення раптових інвентаризацій всі товарно-матеріальні цінності підготовляються до інвентаризації у присутності інвентаризаційної комісії, в інших випадках – завчасно. Вони повинні бути згруповані, розсортовані та розкладені за назвами, сортами, розмірами, у порядку, зручному для підрахунку.
Інвентаризація дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння проводиться відповідно до Інструкції Міністерства фінансів України про порядок одержання, витрачання, обліку, зберігання та транспортування дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння на підприємствах, в об'єднаннях, установах і організаціях, затвердженої 29 грудня 1992 року.
Проведення інвентаризації в інших випадках та регулювання інвентаризаційних різниць здійснюється в порядку, наведеному в пункті 10 цієї Інструкції, з урахуванням таких особливостей.
Для проведення інвентаризаційної роботи на підприємствах, розпорядчим документом їх керівника створюються постійно діючі інвентаризаційні комісії у складі – керівників структурних підрозділів, головного бухгалтера, які очолюються керівником підприємства або його заступником.
На підприємствах, де через великий обсяг робіт проведення інвентаризації не може бути забезпечено однією комісією, для безпосереднього проведення інвентаризації у місцях збереження та виробництва розпорядчим документом керівника підприємства створюються робочі інвентаризаційні комісії у складі інженера, технолога, механіка, виконавця робіт, товарознавця, економіста, бухгалтера та інших досвідчених працівників, які добре знають об'єкт інвентаризації, ціни та первинний облік. Робочі інвентаризаційні комісії очолюються представником керівника підприємства, який призначив інвентаризацію. Забороняється призначати головою робочої інвентаризаційної комісії у тих самих матеріально відповідальних осіб одного й того ж працівника два роки підряд.
Постійно діючі інвентаризаційні комісії:
·                   проводять профілактичну роботу по забезпеченню збереження цінностей, заслуховують на своїх засіданнях керівників структурних підрозділів з цього питання;
·                   організовують проведення інвентаризацій і здійснюють інструктаж членів робочих інвентаризаційних комісій;
·                   здійснюють контрольні перевірки правильності проведення інвентаризацій, а також вибіркові інвентаризації товарно-матеріальних цінностей у місцях зберігання та переробки в міжінвентаризаційний період. Основними завданнями перевірок і вибіркових інвентаризацій в міжінвентаризаційний період є здійснення контролю за збереженням цінностей, дотриманням матеріально відповідальними особами правил їх зберігання і ведення первинного обліку;
·                   перевіряють правильність визначення інвентаризаційних різниць, обґрунтованість пропозицій щодо заліків пересортировці цінностей в усіх місцях їх збереження;
·                   при встановленні серйозних порушень правил проведення інвентаризації та в інших випадках проводять за дорученням керівника підприємства повторні суцільні інвентаризації;
·                   розглядають письмові пояснення осіб, які допустили нестачу чи псування цінностей або інші порушення, і свої пропозиції щодо регулювання виявлених нестач та втрат від псування цінностей, заліку внаслідок пересортиці відображають у протоколі. В протоколі мають бути наведені відомості про причини і про осіб, винних у нестачах, втратах і лишках та про вжиті до них заходи.
Робочі інвентаризаційні комісії:
·                   здійснюють інвентаризацію майна, товарно-матеріальних цінностей, коштів, цінних паперів та інших грошових документів і незавершеного виробництва у місцях зберігання та виробництва;
·                   разом з бухгалтерією підприємства беруть участь у визначенні результатів інвентаризації і розробляють пропозиції щодо заліку нестач і надлишків за пересортицею, а також списання нестач у межах норм природного убутку;
·                   вносять пропозиції з питань упорядкування приймання, зберігання і відпуску товарно-матеріальних цінностей, поліпшенню обліку та контролю за їх зберіганням, а також реалізації непотрібних підприємству матеріальних цінностей і майна;
·                   несуть відповідальність за своєчасність і додержання порядку проведення інвентаризацій відповідно до наказу керівника підприємства, за повноту і точність внесення до інвентаризаційних описів даних про фактичні залишки майна, матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, цінних паперів та заборгованості в розрахунках;
·                   оформлюють протокол із зазначенням у ньому стану складського господарства, результатів інвентаризації і висновків щодо них, пропозицій про залік нестач та лишків за пересортицею, списання нестач в межах норм природного убутку, а також понаднормових нестач і втрат від псування цінностей із зазначенням вжитих заходів щодо запобігання таким втратам і нестачам.
Якщо матеріально відповідальні особи виявлять після інвентаризації помилки в інвентаризаційних описах, вони повинні негайно (до відкриття складу, комори, відділу, секції тощо) заявити про це інвентаризаційній комісії, яка після перевірки вказаних фактів та їх підтвердження проводить виправлення помилок [12, 201].
Контрольні перевірки інвентаризації повинні проводитись постійно діючою інвентаризаційною комісією з участю членів робочих інвентаризаційних комісій і матеріально відповідальних осіб після закінчення інвентаризації, але обов'язково до відкриття складу (комори, секції тощо), де проводилась інвентаризація. При цьому перевіряються з опису найбільш цінні матеріальні цінності та ті, що користуються підвищеним попитом.
При виявленні значних розходжень між даними інвентаризаційного опису і даними контрольної перевірки призначається новий склад робочої інвентаризаційної комісії для проведення повторної суцільної інвентаризації цінностей.
Інвентаризація нематеріальних активів проводиться відповідно до вимог Інструкції з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, документів і розрахунків від 11.08.94 № 69.
         При проведенні інвентаризації нематеріальних активів необхідно перевірити:
1)                документальне оформлення нематеріальних активів;
2)                наявність документів, які підтверджують права власності на нематеріальні активи або права на їх використання;
3)                термін володіння правами та інші документально підтверджені умови закріплення прав власності чи прав використання даних об’єктів;
4)                порядок оформлення режиму службової та комерційної таємниці щодо нематеріальних активів групи „ноу-хау”;
5)                перевірка правильності нарахування амортизації.
         Нематеріальні активи записуються до інвентаризаційних описів за наявності документів, які є підставою для взяття їх на облік, а саме:
·                   рахунків за „ноу-хау” відповідно до договору власника;
·                   договору й актів про прийняття наукових і конструкторських розробок;
·                   рахунку на оплату вартості майнового комплексу, придбаного на аукціоні, і подальшого розрахунку суми гудволу за наявності різниці між ціною придбання і вартістю активів підприємства;
·                   рахунків за роботи із створення програмного забезпечення;
·                   патенту на винахід;
·                   свідоцтва на знак для товарів і послуг;
·                   патенту на промисловий знак;
·                   патентів на сорт рослин або породу тварин;
·                   авторського договору або договору з організаціями, які управляють майновими правами авторів на колективній основі;
·                   та інших.
На підставі відповідних документів інвентаризаційна комісія перевіряє вартість нематеріальних активів, термін їх використання, суму нарахованого зносу, залишкову вартість та інші дані по кожному об’єкту. У разі виявлення активів, не взятих на облік, а також об’єктів, по яких в облікових регістрах міститься неповна інформація або взагалі вона відсутня, комісія складає окремий інвентаризаційний опис і оформляє протокол.

2.2 Відображення операцій в регістрах обліку

Регістр обліку – це спеціальна таблиця, призначена для відображення документально оформлених господарських операцій в системі рахунків, накопичення та зберігання облікової інформації.
Зазвичай обліковими регістрами називають носії спеціального формату (паперові, машинні) у вигляді відомостей, журналів, книг, журналів-ордерів, машинограм тощо, призначені для хроноло­гічного, систематичного або комбінованого нагромадження, групування та узагальнення інформації з первинних докумен­тів, що прийняті до обліку.
В облікових регістрах – бухгалтерських книгах, наприклад, касовій книзі, всі сторінки обов’язково зброшуро­вані й пронумеровані. На останній сторінці вказується кількість пронумерованих сторінок, ставляться підписи керів­ника підприємства, головного бухгалтера і печатка.
Облікові регістри-картки. Прикладом можуть бути картки кількісно-сумового обліку матеріалів. Картки не скріплюються між собою і зберігаються у спеціальних ящиках-картотеках.
Обов'язковим для всіх підприємств, установ та організацій є ведення Головної книги [15, 29].
Інформація до облікових регістрів переноситься після перевірки первинних документів за формою і змістом.
Перенесення інформації з первинних документів до обліко­вих реєстрів здійснюється в міру їх надходження до місця обробки (бухгалтерії, обчислювальної установки), одначе не пізніше терміну, що забезпечує своєчасну звітність, наприклад, нарахування й виплату заробітної плати, складання бухгалтерської звітності, статистичної звітності, відповідних рахунків, декларацій.
Результати контрольних перевірок інвентаризацій оформляються актом. Реєстрацію проведених контрольних перевірок здійснює бухгалтерія у спеціальній книзі.
В інвентаризаційних відомостях наводяться дані про дату придбання чи спорудження не відображених у бухгалтерському обліку основних засобів. При інвентаризації перевіряється наявність документів на земельні ділянки, водоймища та інші об'єкти природних ресурсів, що підтверджують право власності підприємства на них.
При перевірці фактичної наявності цінних паперів установлюються правильність їх оформлення, реальність вартості відображених у балансі підприємства цінних паперів, повнота і своєчасність відображення в бухгалтерському обліку доходів з фінансових інвестицій.
Затверджені результати інвентаризації відображаються в бухгалтерському обліку підприємства в тому місяці, в якому закінчена інвентаризація, але не пізніше грудня місяця звітного року.
У примітках до фінансової звітності наводяться відомості про результати проведених у звітному році інвентаризацій [15, 102].
По результатах інвентаризації нематеріальних активів в обліку робляться наступні проводки (табл. 2.2.1):
Таблиця 2.2.1

Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки		Сума
	Дебет	Кредит
Надлишки нематеріальних активів
Оприбутковано на баланс надлишки нематеріальних активів, виявлені при інвентаризації	12   „Нематеріальні активи”	719         „Інші доходи операційної діяльності”	сума об’єкту НМА, виявленого при інвентаризації
Нестача нематеріальних активів
Винна особа не встановлена	947 „Нестачі і втрати від псування цінностей”	12   „Нематеріальні активи”	сума нестачі НМА
	072 „Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей”		сума нестачі НМА
Винна особа встановлена	133 „3нос нематеріальних активів”	12   „Нематеріальні активи”	сума зносу НМА
	976 „Списання необоротних активів”	12   „Нематеріальні активи”	сума залишкової вартості НМА
	375 „Розрахунки по відшкодуванню завданих збитків”	716         „Відшкодування раніше списаних активів”	сума, що підлягає відшкодуванню (фактична нестача)
	375 „Розрахунки по відшкодуванню завданих збитків”	719         „Інші доходи операційної діяльності”	Розрахунок
	716         „Відшкодування раніше списаних активів”	642         „Розрахунки за обов’яз­ковими платежами”	сума, що підлягає сплаті до бюджету
Нестача НМА сталася внаслідок крадіжки (якщо винна особа не встановлена) або інших надзвичайних подій	99  „Надзвичайні витрати”	12   „Нематеріальні активи”	сума вартості НМА
	977         „Інші витрати звичайної діяльності”	12   „Нематеріальні активи”	сума нестачі НМА

Розділ 3. Інвентаризація основних фондів та нематеріальних активів на ТзОВ «Дукат-Ужгород»

3.1 Організаційні аспекти обліку на ТзОВ „Дукат-Ужгород”

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дукат-Ужгород» знаходиться в українському місті Ужгород, вул. Заньковецька, 89. Форма власності – приватна, вид економічної діяльності – оптова торгівля. Підприємство представляє собою велику оптового постачальника продуктів харчування. На початку роботи – це було невелике підприємство-база по закупівлі и оптовому продажу різноманітних продуктів харчування. Але за певний проміжок часу мале підприємство перетворилося на великого та конкурентноспроможне підприємство по оптовим продажам продуктів харчування.
Розвиток підприємства був обумовлений тими факторами, що в місті було створено великі мережі кількох відомих супермаркетів таких як «Вопак», «Сільпо», «Дастор». Будівництво цих мереж відкрило великий ринок збуту для оптових партій продуктів харчування і завдяки вмілому керівництву підприємством, воно вийшло на одну із перших позицій по оптовим поставках в місті.
Структура управління підприємства належить до лінійно-функціонального типу, де функціональні служби здійснюють всю технічну підготовку торгівлі, готують варіанти вирішення питань, пов’язаних з керівництвом процесом торгівлі, й лінійне підпорядкування всіх питань, пов’язаних з керівництвом, поєднується з функціональним управлінням.
Завдяки товарно-інноваційної політики підприємства, було розроблено оптимальні підходи до залучення постійних оптових покупців. Найважливішим фактором цього був жорсткий контроль за якістю продуктів харчування. Пріоритет при закупівлі товарів надається марках вітчизняних виробників, сертифікованих та ліцензованих за українськими стандартами.
Рекламний відділ підприємства розробляє акційні та рекламні заходи щодо оптового продажу деяких товарів, що приваблює додаткових оптових покупців.
Підприємству вчасно виявляє нові тенденції розвитку сучасної торгової справи в умовах ринкової економіки з метою творчого використання цих закономірностей та тенденцій для ефективного здійснення торгових процесів у сфері товарного обігу. Саме тому у ТзОВ ”Дукат-Ужгород” дуже добрий та стійкий фінансовий стан [Додаток 3].
Організація бухгалтерського обліку на будь-якому підприємстві залежить від тієї облікової політики яку веде підприємство. Тому кожне підприємство, і ТзОВ ”Дукат-Ужгород” не є винятком, свою облікову політику розробляє самостійно на основі загальновстановлених правил ведення бухгалтерського обліку.
Облікова політика – це сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності, тобто це вибір самим підприємством певних і конкретних методик, форми і техніки ведення бухгалтерського обліку, виходячи з діючих нормативних актів і особливостей діяльності підприємства ТзОВ ”Дукат-Ужгород”.
Вона визначається можливістю вибору конкретних способів оцінки, калькуляції, переліку бухгалтерських рахунків тощо.
Отже, облікова політика ТзОВ ”Дукат-Ужгород” – це не просто сукупність способів ведення обліку, обраних відповідно до умов господарювання, але й вибір методики обліку, яка надає можливість використовувати різні варіанти відображення фактів господарського життя в обліку. Іншими словами, облікову політику в широкому розумінні можна визначити як управління обліком, а у вузькому – як сукупність способів ведення обліку.
Існування різних видів обліку покликано максимально задовольнити інтереси різних груп користувачів облікової інформації, що, в свою чергу, визначає особливості облікової політики. Крім того, суттєвим фактором визнаються не тільки інтереси користувачів звітності, але й тих, хто її складав.
Облікова політика підприємства на ТзОВ ”Дукат-Ужгород” розроблялась та формувалась головним бухгалтером та була затверджена наказом керівника підприємства.
На ТзОВ ”Дукат-Ужгород” застосовується комп’ютерна форма обліку із використанням універсальної програми „1-С:Бухгалтерія 7.7”. На підприємстві існує достатня кількість обліковців. При реалізації облікових функцій перевага надається веденню операцій за шаблонами та за допомогою документів „1-С:Бухгалтерія” є інтегрованою програмою зведеного обліку.
Для забезпечення інформацією внутрішніх та зовнішніх користувачів на підприємстві створена система бухгалтерського обліку.
На підприємстві організовують обліковий процес – керівник підприємства та головний бухгалтер, які організовують обліковий процес, працю виконавців, надають інформаційно-технологічне забезпечення обліку.
На сьогодні слід виділити наступні етапи організації бухгалтерського обліку:
І етап – методичний на якому здійснюється вибір способів і прийомів на яких базується документування, інвентаризація, оцінка, калькуляція, застосування подвійного запису рахунків бухгалтерського обліку, складання балансу і звітності. Саме на цьому етапі проводиться комплекс заходів, які забезпечують первинне документування, також встановлюються строки та порядок проведення інвентаризації, проводиться вибір оцінки майна, вибір номенклатури статей витрат, вибір номенклатури рахунків бухгалтерського обліку тобто створення робочого плану рахунків, а також визначення переліку та розробка форм внутрішньої звітності.
ІІ етап – технічний на якому відбувається вибір форми обліку, що найбільш відповідає галузі та розміру даного підприємства. Він полягає:
·                    у виборі способу обробки облікових даних;
·                    розробці переліку і форм облікових регістрів;
·                    встановлення порядку здійснення записів в регістрах і переносу даних в регістри.
ІІІ етап – організаційний на якому відбувається організація роботи облікового апарату. а також включає в себе:
·                    розробку оптимальної структури облікового апарату;
·                    встановлення норм праці та часу необхідного для виконання робіт обліковим апаратом;
·                    набір кадрів та їх навчання;
·                    організація робочого місця бухгалтера;
·                    раціональне розміщення облікового апарату;
·                    мотивація праці бухгалтерів (встановлення зарплати, премії, тощо);
·                    організація архіву бухгалтерських документів;
·                    організація безпеки та захисту облікової інформації.
Бухгалтерський облік на ТзОВ «Дукат-Ужгород» здійснюється бухгалтерією підприємства, яку очолює головний бухгалтер. Головний бухгалтер має 2 заступники. Заступник головного бухгалтера по звітності, та методології і контролю та заступник головного бухгалтера по обліку. Бухгалтерія складається з чотирьох секторів, який очолює начальник сектора, що має у своєму підпорядкуванні ведучого бухгалтера, та бухгалтерів І категорії.
Сектор обліку фінансово-кредитних, розрахункових операцій, реалізації продукції та цінних паперів, сектор обліку праці по заробітній платі та розрахунків, сектор обліку виробництва, сировини, матеріалів і комплектуючих, сектор комп’ютерної обробки інформації.

3.2 Інвентаризація основних фондів та нематеріальних активів на ТзОВ «Дукат-Ужгород»

До початку інвентаризації основних засобів та нематеріальних активів на ТзОВ «Дукат-Ужгород» доцільно провести підготовчу роботу, а саме:
·                   перевірити наявність і стан первинних документів та реєстрів обліку основних засобів (інвентарних карток, книг, описів) [Додаток 4].
·                   технічної документації (паспортів тощо);
·                   наявність документів на орендовані або здані в оренду основні засоби на відповідальне зберігання чи тимчасове користування;
·                   опрацювати усі інші документи по надходженню й списанню основних засобів, зробити записи у картках чи книгах та вивести залишки на початок інвентаризації;
·                   від осіб, відповідальних за збереження довірених їм засобів, взяти розписки про те, що усі документи по надходженню і списанню засобів здані у бухгалтерію господарства і не оприбуткованих або не списаних засобів у них немає.
Під час інвентаризації комісія в обов’язковому порядку перевіряє відповідність технічної документації із записами в первинних документах та реєстрах обліку, записує в інвентаризаційні описи повні найменування об’єктів та їх інвентарні номери.
Основні фонди ТзОВ «Дукат-Ужгород» записуються у відповідних інвентаризаційних описах в розрізі виробничого або невиробничого призначення об’єктів та по рахунках (субрахунках) обліку основних засобів. Об’єкт, який був реконструйований, пройшов поліпшення чи переобладнання, внаслідок чого змінилось його призначення, вноситься до інвентаризаційного опису під найменування, що відповідає новому основному призначенню.
Будівлі заносяться в інвентаризаційні описи в індивідуальному порядку з детальним описом кожного об’єкту.
В описах наводяться також основні розміри будівель. Об’єм будівлі в метрах кубічних (м3) визначається за зовнішніми обмірами (довжина і ширина) — по зовнішньому периметру стін, висота — від рівня землі до рівня стелі.
Корисна площа підлоги визначається сумою площ усіх приміщень (по внутрішньому обміру), виключаючи при цьому площі, зайняті печами, перегородками і т.д.
Робочі автомобілі, приміщення, та інше обладнання, транспортні засоби, господарський інвентар заносять в інвентаризаційні описи індивідуально, вказують інвентарний номер, найменування заводу виготовлювача, рік випуску, призначення, потужність і т.д., а також пристрої, що належать до того чи іншого обладнання, машини чи установки.
Присвоєні об’єктам основних засобів інвентарні номери не повинні змінюватися. Заміна номерів може здійснюватись у тих випадках, коли виявлено, що об’єкти помилково відображені не в тій групі основних засобів, до якої вони повинні бути включені за своїм техніко-виробничим призначенням, а також у випадках встановлення невірної нумерації.
При виявленні об’єктів, що не знаходяться на обліку, а також об’єктів з відсутніми в обліку даними, що їх характеризують, комісія повинна включити в опис відсутні відомості і технічні показники цих основних засобів, наприклад: по будівлях і спорудах — рік побудови, вказати їх призначення, основні матеріали, з яких вони побудовані, об’єм (зовнішні чи внутрішні обміри), загальну корисну площу, число поверхів, підвалів тощо. Для вартісної оцінки таких об’єктів слід керуватися П(С)БО 7 «Основні засоби».
У випадках, коли проведені капітальні вкладення (прибудова нових приміщень, поверхів або часткова ліквідація будівель і споруд) не відображені в бухгалтерському обліку, комісія повинна за відповідними документами визначити суму збільшення або зменшення балансової вартості об’єкта і привести в описі дані про внесені зміни. Одночасно з цим комісія має встановити винних осіб і причини, з яких конструктивні зміни об’єктів основних засобів не знайшли відображення в обліку.
На основні засоби, які не придатні до експлуатації і не підлягають відновленню, складається окремий інвентаризаційний опис з зазначенням часу введення в експлуатацію та причин, що призвели до непридатності.
Якщо в процесі інвентаризації виявлено списання основних засобів (в період після останньої інвентаризації), необхідно перевірити обґрунтованість такого списання з будь-яких причин. При цьому уважно вивчають акти на списання, порівнюють їх з інвентарними картками, щоб переконатися в достовірності строку служби, вказаному в акті, звертають увагу на дату останнього ремонту, обсяг виконаних робіт за період експлуатації, суму нарахованого зносу тощо [Додаток 5].
При інвентаризації нематеріальних активів їх наявність встановлюється або за документами, що були підставою для оприбуткування, або додатково за документами, якими оформлені права.
Під час проведення інвентаризації нематеріальних активів на ТзОВ «Дукат-Ужгород» необхідно керуватися П(С)БО 8 «Нематеріальні активи», за яким нематеріальний актив відображається в балансі за умови, якщо існує ймовірність одержання майбутніх економічних вигод, пов’язаних з його використанням, та його вартість може бути достовірно визначена.
Нематеріальний актив, отриманий в результаті науково-технічної розробки, слід відображати в обліку за умов, якщо підприємство має:
·                   намір, технічну можливість та ресурси для доведення нематеріального активу до стану в якому він придатний для реалізації або використання;
·                   можливість отримання майбутніх економічних вигод від реалізації або використання нематеріального активу;
·                   інформацію для достовірного визначення витрат, пов’язаних з розробкою нематеріального активу.
При інвентаризації нематеріальних активів до інвентаризаційного опису вписуються такі дані: назва, дата придбання, первісна вартість, сума зносу, термін корисного використання, коротка характеристика. Результати інвентаризації нематеріальних активів заносять до інвентаризаційних описів інвентаризації основних засобів і нематеріальних активів.
При інвентаризації нематеріальних активів особливу увагу слід звернути на їх оцінку, аналізувати первісну вартість, робити обґрунтовані висновки щодо їх переоцінки.
ТзОВ «Дукат-Ужгород» здійснює переоцінку за справедливою вартістю на дату балансу (проведення інвентаризації) тих нематеріальних активів, щодо яких існує ринкова потреба.
Результати проведеної переоцінки в процесі інвентаризації комісія оформляє відповідним актом, який додається до інвентаризаційного опису нематеріальних активів.
У разі виявлення залишків об’єктів нематеріальних активів, інвентаризаційна комісія записує їх в інвентаризаційний опис із внесенням усіх необхідних даних. Оцінка таких об’єктів проводиться відповідно до дійсної відновлювальної вартості і оформляється відповідними актами.
До складу нематеріальних активів ТзОВ „Дукат-Ужгород” входить, програмне забезпечення для функціонування комп’ютерів:
·                   операційна система Windows XP;
·                   програмне забезпечення для офісу Microsoft Office;
·                   робоча програма „1С Бухгалтерія”;
·                   Антивірус Касперського;
·                   Створена на основі MySQL клієнтська база підприємства;
·                   логотип підприємства, який використовується в рекламній продукції.
Надходження і оприбуткування будь-якого об'єкта нематеріальних активів на ТзОВ „Дукат-Ужгород” підтверджуватися відповідними первинними документами, в яких наводяться детальна характеристика об'єкта, його первісна вартість, термін корисного використання, норми зносу (амортизації) місце, де буде використовуватися об'єкт.
По всіх нематеріальних активах перевіряється наявність розпорядчих документів керівника підприємства щодо затвердження термінів їх корисного використання і норми зносу (амортизації) даних об'єктів.
Програмні продукти перевіряються за їх наявністю на відповідних носіях і наявністю експлуатаційної проби. Таким чином, при інвентаризації нематеріальних активів їх наявність встановлюється шляхом перевірки документів, що стали підставою для їх оприбуткування на баланс підприємства, а також документів, якими оформлені (підтверджені) майнові права.

3.3 Документаційне забезпечення операцій та результатів інвентаризації з основними фондами та нематеріальними активами на ТзОВ „Дукат-Ужгород”

Рух основних засобів, пов’язаний зі здійсненням господарських операцій з їх надходження, внутрішнього переміщення та вибуття, оформляються типовими формами первинної облікової документації, затвердженими наказом Мінстату України це:
·                   Форма ОЗ-1 “Акт приймання передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів – використовується для зарахування до складу основних засобів окремих об’єктів, обліку введення об’єктів основних засобів в експлуатацію, оформлення внутрішнього переміщення основних засобів з одного підрозділу до іншого, виключення об’єктів зі складу основних засобів при передачі іншому підприємству – як при продажу, так і при безоплатній передачі“.
·                   Форма ОЗ-2 “Акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об’єктів” – використовують при оформленні приймання-передачі основних засобів з капремонту, реконструкції або модернізації. На підставі акту вносяться зміни до наступних документів : ОЗ-6 “Інвентарна картка обліку основних засобів”; ОЗ-14 “Розрахунок амортизації основних засобів”.
·                  Форми ОЗ-3 “Акт на списання основних засобів” та ОЗ-4; “Акт на списання автотранспортних засобів” використовуються для оформлення вибуття окремих об’єктів основних засобів при повній або частковій ліквідації;
·              Форма ОЗ-5 “Акт про установку, пуск та демонтаж будівельної машини” використовується при встановленні, запуску та демонтажу будівельної машини, взятої напрокат;
·                   Форма ОЗ – 6 “Інвентарна картка обліку основних засобів” використовується для аналітичного обліку та узагальнення інформації про наявність та рух всіх типів основних засобів на підприємстві. Картки заводяться на кожен інвентарний об’єкт або групу однотипних об’єктів, які мають однакову вартість, введені в експлуатацію в один і той же час та знаходяться в одному підрозділі.
На підставі інвентарних карток заповнюються наступні накопичу вальні документи: ОЗ-7 “Опис інвентарних карток по обліку основних засобів ”; ОЗ-8 “Картка обліку руху основних засобів” (заповнюється в кінці місяця) (див. Додаток 7, с. 11) ; ОЗ-9 “Інвентарний список основних засобів ”.
Дані карток сумарно звіряються з регістрами синтетичного бух обліку.
Для документування операцій з обліку нематеріальних активів використовують типові форми документів для обліку основних засобів, до яких додаються документи, що описують сам об’єкт або порядок його використання, а також документи, що підтверджують ті або інші майнові права підприємства.
На підставі первинних документів рух нематеріальних активів протягом звітного періоду відображається в облікових регістрах, інформація яких потім використовується для заповнення Головної книги та форм звітності. По рахунку 12 „Нематеріальні активи” ведеться журнал-ордер № 13, а по рахунку 19 „Негативний гудвіл” — журнал-ордер № 15 (див. табл. 3.3.1 та 3.3.2).
Таблиця 3.3.1
Журнал-ордер № 13
за _________ 200__ року

№запису	Підстава і зміст запису	З кредиту рахунку 12 у дебет рахунків							Разом по кредиту 12
		13	16	37	42	94	97	99
1	Акт приймання-передачі		2300						=SUM(LEFT) 2300
2	Акт приймання-передачі				5100				=SUM(LEFT) 5100
3	Довідка бухгалтерії	500							=SUM(LEFT) 500
4	Акт переоцінки						2200		=SUM(LEFT) 2200
5	Довідка бухгалтерії					1350			=SUM(LEFT) 1350
6	Акт приймання-передачі			2200					=SUM(LEFT) 2200
7	Акт ліквідації							2600	=SUM(LEFT) 2600
РАЗОМ:		500	2300	2200	5100	1350	2200	2600	=SUM(LEFT) 16250

Таблиця 3.3.2
Журнал-ордер № 15
за _________ 200__ року

№запису	Підстава і зміст запису	З кредиту рахунку 19 у дебет рахунків							Разом по кредиту 19
		14	37	385	та інші
1	Розрахунок бухгалтерії	25000							=SUM(LEFT) 25000
2	Розрахунок бухгалтерії		37500						=SUM(LEFT) 37500
3	Розрахунок бухгалтерії			2300					=SUM(LEFT) 2300
РАЗОМ:		25000	37500	2300					=SUM(LEFT) 64800

У Балансі нематеріальні активи відображаються наступним чином (табл. 3.3.3):

Таблиця 3.3.3
Взаємозв’язок залишків на рахунках бухгалтерського обліку та статей балансу, за якими відображаються нематеріальні активи (крім суб’єктів малого підприємництва та іноземних представництв)

Актив	Код рядка	Підстава для заповнення (рахунки та субрахунки за новим Планом рахунків)
І.   Необоротні активи
Нематеріальні активи
залишкова вартість	010	Різниця між сумами за рядком 011 та 012
первісна вартість	011	Сальдо рахунку 12 „Нематеріальні активи”
знос	012	Сальдо субрахунку 133 „Знос нематеріальних активів”
Незавершене будівництво	020	Сальдо рахунку 15 „Капітальні інвестиції”, у тому числі субрахунку 154 „Придбання (створення) нематеріальних активів”
…	…	…
Усього за розділом І	080	…

Для визначення результатів проведеної інвентаризації складаються звіряльні відомості. В звіряльних відомостях порівнюється фактична наявність цінностей, відображених в інвентаризаційних описах, з обліковими даними. В результаті порівняння виявляються лишки чи нестачу відповідних цінностей.
При виявленні недостач чи лишків матеріальних цінностей, розбіжностей даних обліку з даними в актах взаємозвірки розрахунків, інвентаризаційна комісія повинна одержати письмові пояснення відповідальних працівників про причини їх виникнення.
Недостачі матеріальних цінностей в межах норм природних втрат списується за рахунок підприємства, а понад норм природних втрат — за рахунок винних осіб, якщо такі виявлені. Остаточне рішення про списання недостачі приймає власник або керівник підприємства (правління).
В окремих випадках, коли виявлено недостачу і одночасно лишки подібних товарно-матеріальних цінностей, може бути проведене покриття недостачі лишками за рахунок пересортиці.
Взаємне зарахування лишків і нестач внаслідок пересортиці може бути допущене тільки по товарно-матеріальних цінностях однакового найменування і в тотожній кількості, за умови, що лишки і нестачі утворились за один і той же період, що перевіряється, та в однієї і тієї ж особи, яка перевіряється.
При пересортиці перевищення вартості матеріальних цінностей, що виявились у надлишку, проти вартості цінностей, що виявились у нестачі, відноситься на фінансовий результат підприємства.
Результати інвентаризації, яку проводила робоча інвентаризаційна комісія оформляються протоколом, в якому комісія відображає свої висновки з результатів інвентаризації та вносить пропозиції, спрямовані на ліквідацію виявлених недоліків, пересортиці, а також оприбуткування лишків і списання недостач товарно-матеріальних цінностей.
Інвентаризаційна робоча комісія передає до центральної постійно діючої комісії всю документацію і протокол. До складу такої документації повинні входити: інвентаризаційні описи, порівняльні відомості, розрахунок, пояснення матеріально-відповідальних осіб за фактами нестач, лишків, псування тощо, акти обстеження місць зберігання, акти оцінки якісних характеристик об’єктів інвентаризації, розрахунок нанесення матеріальної шкоди підприємству, акти обмірювання, технічні розрахунки і відомості про зважування та інші документи, які зберігаються протягом трьох років [Додаток 1].
Протокол інвентаризаційної комісії розглядається і затверджується керівником підприємства в 5 денний термін. Затверджені результати інвентаризації відображаються в бухгалтерському обліку підприємства в тому місяці, в якому закінчена інвентаризація, але не пізніше грудня звітного року.
Результати проведених у звітному році інвентаризацій основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, розрахунків та незавершеного виробництва підприємствами узагальнюються у відомості результатів інвентаризації [Додаток 2].

Висновки

Інвентаризація основних засобів на ТзОВ „Дукат-Ужгород” проводиться відповідно до вимог Інструкції з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, документів, розрахунків та інших активів, затвердженої наказом Мінфіну України від 11.08.94 р. №69.
Інвентаризація основних засобів на ТзОВ „Дукат-Ужгород проводиться не рідше одного разу на рік (але не раніше 1 жовтня). Інвентаризацію будівель, споруд та інших нерухомих об'єктів основних засобів дозволено проводити один раз у три роки, крім випадків, коли проведення інвентаризації є обов'язковим:
·                   при передачі майна державного підприємства в оренду, приватизації майна державного підприємства, перетворенні державного підприємства в АТ, а також в інших випадках, передбачених законодавством;
·                   перед складанням річного звіту, крім майна, цінностей і зобов'язань, інвентаризація якого проводилася не раніше 1 жовтня звітного року;
·                   у разі зміні матеріально відповідальних осіб (на день приймання-передачі справ);
·                   під час виявлення фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей (на день виявлення таких фактів);
·                   за рішенням судово-слідчих органів;
·                   у разі стихійного лиха, пожежі, аварії та в інших випадках, передбачених законодавством.
Інвентаризацію основних засобів на ТзОВ „Дукат-Ужгород” проводить комісія, призначена наказом керівника підприємства, з компетентних осіб, які знають об'єкт інвентаризації, ціни. первинний облік. Очолює комісію керівник або його заступник.
Результати інвентаризації записують в інвентаризаційну відомість, яку складають за кожним місцезнаходженням об'єкта посадові особи, відповідальні за їх збереження. Форма опису забезпечує відображення даних інвентаризації на три дати з метою скорочення обсягу робіт під час щорічного проведення Інвентаризації основних засобів. При виявленні об'єктів основних засобів, які не взяті на облік, або при виявленні недостачі складають належні акти.
Інвентаризація нематеріальних активів проводиться відповідно до вимог Інструкції з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, документів і розрахунків від 11.08.94 № 69.
Під час інвентаризації нематеріальних активів на підставі відповідних документів комісія перевіряє їх вартість, строк використання, нарахування зносу, про що має бути зазначено у протоколі. У разі виявлення активів, не взятих на облік, а також тих, щодо яких в облікових регістрах не вказані повні дані або взагалі вони відсутні, комісія складає окремий інвентаризаційний опис з урахуванням відсутніх економічних показників цих активів.
На підставі відповідних документів інвентаризаційна комісія перевіряє вартість нематеріальних активів, строк їх використання, суму нарахованого зносу, залишкову вартість та Інші дані по кожному об'єкту. У разі виявлення активів, не взятих на облік, а також об'єктів, по яких в облікових регістрах міститься неповна інформація або взагалі вона відсутня, комісія складає окремий інвентаризаційний опис і оформляє протокол.
У бухгалтерському обліку ТзОВ „Дукат-Ужгород” вартість виявлених у результаті інвентаризації не взятих на облік об'єктів нематеріальних активів зараховується в доход підприємства записом по дебету рахунка 12 «Нематеріальні активи» в кореспонденції з кредитом рахунка 746 «Інші доходи від звичайної діяльності».
Виявлена недостача нематеріальних активів списується з кредиту рахунка 12 «Нематеріальні активи» на дебет рахунка 976 «Списання необоротних активів». Визначена спеціальним розрахунком вартість недостачі об'єктів нематеріальних активів, що підлягає відшкодуванню винними особами, відноситься на їх рахунок записом по дебету рахунка 375 «Розрахунки по відшкодуванню завданих збитків» у кореспонденції з кредитом рахунка 716 «Відшкодування раніше списаних активів».
Проаналізувавши документаційний матеріал ТзОВ „Дукат-Ужгород”, ми можемо зробити висновки, що облік основних фондів та нематеріальних активів ведеться згідно правових норм. Інвентаризація проводиться вчасно, інформація про результати інвентаризації наводиться у примітках до річної звітності ТзОВ „Дукат-Ужгород”. Стан основних фондів підприємства хороший, нематеріальні активи у вигляді програмного забезпечення ЕОМ та клієнтської бази протестовані і зроблено висновок, що ПО працює відмінно.

Перелік використаних джерел
1.      Закон України „Про авторське право і суміжні права” від 23.12.93 № 3792-XII. // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 1994. – N 13. – с.64.
2.      Закон України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.99 № 996-XIV. // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 1999. – N 40. – с.365.
3.      Закон України „Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності” від 18.02.99 № 2132-II. // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 2001. – N 12. – с.64.
4.      Закон України „Про охорону прав на винаходи і корисні моделі” від 15.12.93 № 3687-XII. // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 1994. – N 7. – с. 32.
5.      Закон України „Про охорону прав на знаки для товарів і послуг” від 15.12.93 № 3689-XII. // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 1999. – N 32. – с.266.
6.      Закон України „Про податок на додану вартість” від 03.04.97 № 168/97-ВР. // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 1997. – N 21. – с.156.
7.      Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій від 30.11.99 № 291.
8.      Бухгалтерський фінансовий облік. Підручник / Під ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. — 3-тє видання, перероблене і доповнене. — Житомир: ЖІТІ, 2001. — 627 с.
9.      Голов С. Учет нематериальных активов согласно МСБУ // Бухгалтерский учет и аудит. — 1999. — № 7–8. — С. 42–49.
10. Грабова Н.М., Кривоносов Ю.Г. Облік основних господарських операцій у бухгалтерських проводках: Навчальний посібник. —К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 465 с.
11. Грачева Р. Прочие необоротные активы: бухгалтерский учет // Специальное приложение к еженедельнику «Д-т К-т». — К.: Пресса Украины, 2001. — 114 с.
12. Завгородний В.П. Бухгалтерский учет в Украине (с использованием национальных стандартов): учебное пособие для студентов вузов. — 5-е издание, дополненное и переработанное. — К.: А.С.К., 2001. — 848 с.
13. Коломиец А. Что необходимо знать об интеллектуальной собственности // Все о бухгалтерском учете. — 2001. — № 64 (610). — С. 30–31.
14. Курсом реформ — учет 2000: учебно-практическое пособие. В 2 частях. Часть 1 // Баланс. Библиотека бухгалтера. — Днепропетровск: «Баланс-Клуб», 2000. — 336 с.
15. Національні стандарти бухгалтерського обліку: нормативна база. — 5-те видання, доповнене. — Х.: Фактор, 1999. — 180 с.
16. Організація бухгалтерського обліку. Навчальний посібник для студентів вузів спеціальності 7.050106 „Облік і аудит” / Ф.Ф. Бутинець. О.В. Олійник, М.М. Шигун, С.М. Шулепова; 2-ге видання, доповнене і перероблене — Житомир: ЖІТІ, 2004. — 576 с.