Розділ 2. Структуризація та планування робіт проекту

2.1. Структуризація проекту

Сутність, зміст і значення структуризації проекту.
Для планування виконання основних завдань проекту необхідно знати які роботи виконувати, хто їх буде виконувати, які кошти і ресурси виділяються на ці роботи і якою є структура відповідних затрат. Відповідь на ці питання дає реструктуризація проекту яка полягає у формулюванні структури проектних робіт, затрат і узгодженні їх з організаційною структурою проектної команди. Вона передбачає розробку так званої робочої структури проекту (WBS), організаційної структури проекту (OBS) і затратної структури проекту (CBS). Структура проекту:
один з інструментів організації проекту, який передбачає визначення кола робіт, що їх необхідно виконати відповідальні за ці роботи. Виконання основних кроків для створення організації проекту, розподіл основних завдань між виконавцями встановлення комунікаційних зв’язків;
основа створення системи управління проектами через впровадження схеми тотальної інтеграції, структуризації і комплектування які використовуються для того, щоб інтегрувати виконувані роботи і організацію проекту, встановлення ієрархії планів у розрізі проекту та організаційних підрозділів;
інструмент для управління персоналом проекту де кожен менеджер проекту організаційного підрозділу має свої відмінні цілі, завдання стосовно календарного плану, ресурсів, витрат. Кожен з них має свою інформацію, бере участь у встановленні цих завдань і планів і має зворотній зв’язок за підсумками своєї роботи і роботи своїх колег.
Основу структуризації було закладено на початку 60-х років впровадженням WBS у Міністерстві оборони США. Зараз спостерігається дві основні підходи при застосуванні нового методу:
розробляється тільки робоча структура проекту;
створення робочої та організаційної структури проекту.
Структуризація дає змогу навіть дуже великим і складним проектом бути добре керованим, спланованим і контрольованим, та має використовуватись на стадіях їх життєвого циклу.
Односпрямована організація – створення робочої структури проекту.
Робоча структура проекту створюється за допомогою поділу проекту на основні елементи, частини, послуги на логічні основи. Ці елементи поділяються на свої елементи і цей процес повторюється доти доки на нижньому рівні структури елемент можна поділити.
Робоча структура проекту – це ієрархічна структура побудована з метою логічного розподілу усіх робіт з виконання проекту поданих в графічному вигляді; це сукупність декількох рівнів кожний з яких формується в результаті розподілу роботи попереднього рівня на її складові.
Елемент найближчого рівня групи робіт називається робочим проектом. Основні принципи робочої структури полягають в наступному:
кожен елемент є:
таким підрозділом проекту до якого можна застосовувати управління, планування і контроль;
дискретною частиною проекту зі своїми постачальними планами, системою контролю і аналізу виконання з погляду витрат, ресурсів, дотримання графіка.
проект розбивається на кілька рівнів:
елементи найближчого рівня не мають подальшої реструктуризації, хоча під час виконання вони можуть бути розділені на роботи для окремих груп виконавців кожна з яких виконується і контролюється як окрема одиниця:
а) немає необхідності ділити кожен основний елемент проекту на однакову кількість рівнів;
б) кожен рівень у структурі це рівень на якому управління проектом потребує збору і аналізу контрольної інформації і кожен елемент цього рівня має свій аналіз виконання і звіт.
для більшості проектів характерним є від 3 до 4 рівнів, у простих випадках достатньо 2 рівнів;
для одного і того самого проекту можна створювати кілька робочих структур залежно від принципу який покладається в основу розбивки на його складові.
Основні етапи розробки робочої структури проекту:
визначення ступеня деталізації проектних робіт;
визначення кількості рівнів;
визначення структури кожного рівня;
підготовка опису елементів кожного рівня;
формування системи кодування.
Принципи формування рівнів робочої структури:
за проектами або субпроектами (субпроект1 – субпроект2 – субпроект3);
за фазами проекту (проектування – будівництво - приймання);
за місцем виконання робіт (фундамент – внутрішні роботи – зовнішні роботи);
комбінований.
На кожному з рівнів кожен з елементів характеризується такими елементами: обсяг і перелік робіт який потрібно виконати; виконавців і відповідальних за виконання; бюджет; потрібні ресурси; дати початку і кінця.
Система кодування робіт по проекту
Ключем до інтеграції окремих елементів проекту система кодування яка допомагає структурувати проект, визначити елементи обліку витрат, встановити взаємовідносини робочої і організаційної структури. Вона використовується, щоб відокремити і водночас поєднати роботи, їх планування і контроль, ресурси і кошти, облік, оцінку тощо. У кодуванні використовуються багатоцифрові номери або комбінації цифр і літер, кожна з яких має свій зміст і значення. Кожен кодовий номер відповідає певним витратам, рівню і елементу, а також вказує на взаємостосунки в структурах. Кожен рівень структури представляється частиною коду, проект як правило кодується одно або дворівневим числом, наступні одна чи дві цифри представляють елементи другого рівня. Робоча структура може застосовуватись для поєднання робіт які потрібно виконати, організаційних структур з підсистемами планування, оцінки, розподілу витрат і ресурсів в єдину взаємопов’язану інтегровану систему управління проектами. Робоча структура зі створення проекту представлена на рис.2.1
Структуризацію даного проекту починаємо з самих високих рівнів.
Перший рівень – сам проект (рис 2.1)
Другий рівень – стадії (етапи) реалізації проекту:
Перший етап – проведення підготовчих робіт проекту.
Другий етап – проектування і виготовлення основних елементів.
Третій етап – монтування та завершальні роботи по проекту.
Третій рівень структуризації в даному проекті є характерним для всіх етапів. Структуризація на даному рівні є комбінованою.
Четвертий рівень робіт є характерним тільки для другого етапу. Кожний з блоків приладу розбивається на кілька етапів робіт
На п’ятому рівні в даному проекті можуть бути групи робіт, на шостому окремі роботи.

2.2. Описання топології та розрахунок сіткового графіка робіт по проекту

Сітковий графік являє собою сіткову модель. В основу сіткової моделі покладені такі поняття як: робота, подія, шлях.
Дійсна робота – технологічний або виробничий процес який вимагає затрат часу, матеріальних, технічних, трудових ресурсів який призводить до досягнення певного результату. До роботи також відносяться очікування.
Очікування – технологічний або виробничий процес який вимагає тільки затрат часу і не вимагає затрат матеріальних і трудових ресурсів.
Фіктивна робота вводиться для відображення технологічного, організаційного взаємозв’язку подій, вона не потребує затрат часу, матеріальних і трудових ресурсів.
Подія – це факт закінчення однієї або декількох робіт необхідній і достатній для початку наступних подій. В сітковому графіку існують такі події:
вихідна подія – подія яка немає попередніх подій в межах сіткового графіку;
завершальна подія – подія яка не має наступних подій в межах сіткового графіка;
початкова подія – подія яка визначає початок даної роботи і є кінцевою для попередніх робіт;
кінцева подія – визначає закінчення кінцевої роботи і є початком для наступних робіт;
складна подія – подія в яку входить або з якої виходить дві і більше роботи.

thi

 SHAPE  \* MERGEFORMAT

h

i

j

k

tij

tjk

Рис.2.2. „Схематичне позначення робіт і подій на сітковому графіку”
ij – дана робота;
tij – тривалість даної роботи;
thi – тривалість попередньої роботи;
tjk – тривалість наступної роботи.
Шлях – це безперервна послідовність робіт на сітковому графіку. Його визначає сума тривалостей цих робіт.
Повний шлях – шлях від вхідної до завершальної події.
Критичний шлях – повний шлях який має найбільшу довжину. Тривалість критичного шляху визначає найбільшу загальну тривалість робіт по проекту виходячи з технології виконання робіт.
Сіткове планування в умовах невизначеності тривалості робіт по проекту досить часто використовується при плануванні робіт по проекту. Для того щоб розрахувати очікувану тривалість необхідно мати три значення цієї роботи:
мінімальна тривалість – тривалість роботи при ідеальному її забезпеченні;
найбільш ймовірна тривалість – тривалість при нормальному її забезпеченні;
максимальна тривалість – тривалість в умовах виникнення певних перешкод при її вирішенні.
Завдання.
За допомогою методів сіткового планування розрахувати основні параметри сіткового графіка робіт по проекту створення торговельного комплексу в умовах невизначеності тривалості робіт. Торговельний центр складається з комплексу для торгівлі непродовольчими товарами, комплексу для торгівлі продовольчими товарами і кафе з літнім майданчиком.
Послідовність описання топології та розрахунку сіткового графіка в табличній формі наступна:
Знаходимо очікувану тривалість кожної з робіт якщо відома її мінімальна, максимальна і найбільш ймовірна або тільки мінімальна і максимальна тривалість за формулами:

На основі аналізу конструкції та змісту кожної з робіт заповнюється таблиця яка описує топологію сіткового графіка (табл.2.1);
1)  5)
2)  6)
3)  7)
4)  8)
Таблиця 2.1.
Описання топології сіткового графіка в табличній формі
3. Викреслюємо сітковий графік виконання робіт по проекту (рис 2.2):
4. Розрахунок параметрів сіткового графіка в табличній формі виконують в такій послідовності:
для кожної роботи вказуємо шифр по подіям і тривалості;
для кожної з робіт розраховуємо ранні строки початку і закінчення за формулами:


TijPП – ранній строк настання роботи;
ThiPП – ранній строк настання попередньої роботи;
thi – тривалість попередньої роботи;
TijPЗ – ранній строк закінчення роботи;
tij – тривалість даної роботи
максимальне значення раннього строку закінчення завершальної роботи визначає критичну тривалість, розробку і реалізацію проекту і приймається рівним пізньому строку закінчення завершальної роботи;
розраховуємо строки пізнього початку і пізнього закінчення кожної з робіт рухаючись по таблиці знизу вверх:


Розраховуємо повний резерв для кожної з робіт.
Повний резерв – це час на який можна збільшити тривалість даної роботи або змістити її початок не змінюючи тривалості критичного шляху.

Табл 2.2. Розрахунок параметрів сіткового графіка в табличній формі

№п/п	к-сть поперед-ніх робіт	шифр роботи по годинах	трива-лість роботи tij, тижні	ранній початок роботи TijРП	раннє закінчен-ня робіт ТijРЗ	пізній початок ТijПП	пізнє закінчен-ня ТijПЗ	загальний резерв RijПЗ	відмітки критич-ного шляху
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
1	0	1-2	11	0	11	0	11	0	+
2	1	2-4	8	11	19	11	19	0	+
3	1	2-3	5	1	6	1	6	0	+
4	2	4-5	2	19	21	19	21	0	+
5	1	5-6	18	21	39	21	39	0	+
6	1	6-7	2	39	41	39	41	0	+
7	1	7-8	2	41	43	41	43	0	+
8	1	8-9	3	42	45	42	45	0	+
9	1	9-10	5	45	50	45	50	0	+
10	1	10-11	13	50	63	50	63	0	+
11	1	11-12	2	63	65	63	65	0	+
12	1	12-13	2	87	89	87	89	0	+
13	1	13-14	3	89	92	89	92	0	+
14	1	14-25	2	96	98	96	98	0	+
15	1	9-15	10	45	55	46	56	1
16	1	15-16	27	55	82	56	83	1
17	1	16-17	4	82	86	83	87	1
18	1	17-18	4	74	78	87	91	13
19	1	18-19	5	78	83	90	95	57
20	1	19-25	5	83	88	95	100	12
21	1	9-20	3	45	48	83	86	38
22	1	20-21	6	48	54	86	92	38
23	1	21-22	1	54	55	92	93	38
24	1	22-23	1	55	56	93	94	38
25	1	23-24	3	56	59	94	97	38
26	1	24-25	3	59	62	97	100	38
27	3	25-26	4	100	104	100	104	0	+
28	1	26-27	2	104	106	104	106	0	+
29	1	27-28	2	106	108	106	108	0	+

> продукція призначена на експорт, чи для реалізації на внутрішньому ринку країни.
Екологічний аналіз виявляє можливі негативні наслідки впливу на навколишнє середовище при здійсненні проекту, тривалість цього негативного впливу, а також визначає заходи, необхідні для пом'якшення чи запобігання цим негативним наслідкам. Крім того, в ході екологічного аналізу здійснюється економічна оцінка можливих негативних наслідків та прораховуються кілька варіантів з вибором оптимального.
Мета організаційного аналізу - на основі аналізу зовнішнього та внутрішнього середовища проекту дати оцінку можливості здійснення та експлуатації проекту в існуючих, на даний час політичних, правових та адміністративних умовах, а також сформувати необхідні рекомендації щодо менеджменту, організаційної структури, комплектування, навчання та перепідготовки персоналу.
Основні завдання організаційного аналізу:
> характеристика політичних та економічних факторів, що впливають на проект;
> оцінка сильних і слабких сторін учасників проекту, щодо матеріально-технічної бази, кваліфікації, фінансового положення;
> оцінка можливого впливу законодавчих актів та нормативних документів на проект, зокрема на зарплату, ціни, державну підтримку;
> вибір організаційної структури підприємства, що створюється;
> розробка заходів щодо усунення слабких сторін учасників проекту, що виявлені під час аналізу, а також заходів щодо зниження негативного впливу зовнішнього оточення на проект.
Мета соціального аналізу - порівняння варіантів здійснення проекту з точки зору населення регіону, в якому здійснюється проект, для розробки стратегії реалізації проекту, яка б дала можливість здобути підтримку населення даного регіону щодо даного проекту, а в подальшому - призвести до покращення соціального середовища в цьому регіоні.
Соціальний аналіз зосереджує увагу на таких питаннях:
> соціальна, культурна і демографічна характеристика населення в регіоні реалізації проекту (кількісна та соціальна структура);
> зайнятість населення;
> житлові умови ( питома вага сімей, що проживають у власних будинках, величина житлової площі, що припадає на одиницю населення);
> громадське життя (наявність громадських організацій, участь населення в цих організаціях);
> організація охорони здоров'я (кількість лікарів та лікарняних ліжок на 1 тисячу населення, кошти, що виділяються з бюджету на медичне обслуговування 1 жителя);
> визначення ступеня адекватності проекту соціокультурним особливостям населення регіону;
> визначення впливу проекту на демографічну ситуацію, на умови проживання та зайнятості населення;
> розробка стратегії забезпечення підтримки проекту населенням протягом всього життєвого циклу проекту.
Для деяких проектів результати соціального аналізу піддаються вартісній оцінці і витрати на соціальні заходи включаються до складу загальних витрат і результатів проекту.
Економічний аналіз вивчає проблему ефективності проекту з позиції суспільства в цілому, а не окремих інвесторів.
Економічні і соціальні наслідки проекту більше цікавлять суспільство, ніж організації, що беруть участь у проекті.
Економічний аналіз передбачає оцінку соціальних і екологічних наслідків від реалізації проекту, а також аналіз витрат, пов'язаних з соціальними заходами та охороною навколишнього середовища. Показники народногосподарської економічної ефективності відображають ефективність проекту щодо вимог народного господарства регіонів, галузей, підприємств, що беруть участь в його реалізації.
Порівняння різних проектів і вибір кращого здійснюють за показниками їх інтегрального економічного ефекту.

3.2. Аналіз ефективності проектів

Ефективність проекту характеризується системою показників, які показують співвідношення між вигодами та витратами проекту з точки зору основних його учасників (в першу чергу замовника та інвесторів). Систему показників, що використовуються для обґрунтування оптимальних інвестиційних рішень можна розділити на дві основні групи:
> дисконтовані показники;
> показники, що не враховують фактор часу.
До дисконтованих відносяться показники, що враховують зміну вартості грошей у часі:
> дисконтований грошовий потік (сучасна вартість грошового потоку) (Ргesent Value) - РV;
> чиста теперішня вартість (Net Ргesent Value) - NРV;
> індекс рентабельності інвестицій (Ргofitability Index) - РІ;
> внутрішня норма прибутковості (рентабельності) (Internal Rate of Return) - ІRR;
> дисконтований термін окупності (Discounted Payback Period) – DPP;
> дисконтований коефіцієнт ефективності інвестицій (Accounting Rate of Return) - АRR d.
До показників, що не враховують зміну вартості грошей у часі відносять:
> коефіцієнт ефективності інвестицій (Accounting Rate of Return) - АRR;
> термін окупності (Payback Period) - РР;
> максимум проектного прибутку-АСВР.
Зупинимось детальніше на змісті основних з цих показників.
Сума інвестицій (затрат) що здійснені за певний період t It - це вартість початкових грошових вкладень у проект, без яких він не може здійснюватись. Ці витрати мають довгостроковий характер. Якщо розглядати проект створення або реконструкції певного підприємства, то це витрати на розробку ТЕО; проекту; робочої документації; нове будівництво або реконструкцію підприємства; закупівлю технологічного обладнання та інші витрати.
Чистий грошовий потік СF - не дисконтований дохід від здійснення проекту, який включає чистий прибуток після сплачування всіх платежів та зборів до бюджетів різних рівнів та амортизаційні відрахування, який формується в результаті надходження виручки від реалізації продукції.
Чистий грошовий потік розраховується за формулами:
CF = B – S – БВ – A (3.1)
CF = B – C (3.2)
Де B - виручка від реалізації продукції (послуг), що буде створюватись в результаті здійснення проекту; S - повна собівартість продукції (робіт, послуг); БВ - податкові платежі та збори в бюджети різних рівнів; А - річні амортизаційні відрахування; С - сукупні експлуатаційні витрати на проект.
Дисконтований грошовий потік (сучасна вартість грошового потоку, РV) розраховують для постійної норми дисконту за формулою:
PV = Σ CFt / (1 + r) t (3.3)
де CFt - грошовий потік за період t; r - проектна дисконтна ставка (прийнятна для інвестора норма прибутку на капітал або річна банківська процентна ставка).
При проведенні фінансового аналізу ставка дисконту, звичайно, є ціною капіталу для фірми. В економічному аналізі ставка дисконт}1 являє собою закладену вартість капіталу, тобто прибуток, який міг би бути одержаний при інвестуванні найприбутковіших альтернативних проектів.
Чиста теперішня вартість проекту (NPV). Це найвідоміший і найуживаніший критерій. У літературі зустрічаються й інші його назви: чиста приведена вартість, чиста приведена цінність, чистий приведений прибуток. NPV являє собою дисконтовану цінність проекту (поточну вартість доходів або вигод від здійснених інвестицій).
Чисту теперішню вартість проекту визначають як суму потокових ефектів (тобто перевищення результатів над витратами) за весь розрахунковий період існування проекту, приведених до початкового періоду, за формулою:
NPV = Σ CFt – It / (1 + r) t (3.4)
де CFt - чистий грошовий потік в рік t, It - інвестиційні витрати на проект у рік t; г - ставка дисконту; n - тривалість існування проекту.
Для визначення NPV можна застосовувати модифіковану методику. Використання модифікованого показника NPV базується на порівнянні дисконтованих інвестицій із загальними дисконтованими грошовими надходженнями PV. У цьому разі NPV розраховують для постійної норми дисконту за формулою
NPV = Σ CFt / (1 + r) t - Σ It / (1 + r) t (3.5)
Значення NPV, розраховані за формулами (3.4) та (3.5) дещо відрізняються.
Індекс рентабельності (прибутковості) інвестицій (РІ) є відношенням суми приведених ефектів до розміру капіталовкладень, тобто
РІ = Σ CFt / (1 + r) t: Σ It / (1 + r) t (3.6)
Основне правило використання індексу рентабельності в проектному аналізі можна сформулювати так: проект можна приймати до реалізації, якщо РІ > 1. При порівнянні незалежних проектів з приблизно однаковими значеннями NPV перевагу потрібно надавати капіталовкладенням з більшим індексом рентабельності. Проте в ході порівняльної оцінки взаємовиключних проектів в ситуації, коли фірма не обмежена в фінансових ресурсах при реалізації проекту або програми, індекс рентабельності може вступити в протиріччя з NPV. В такому випадку для обґрунтування оптимальних інвестиційних рішень рекомендовано надавати перевагу показнику NPV.
Індекс рентабельності інвестиції (прибутковості) тісно пов'язаний NPV: якщо значення NPV додатне, то РІ >1 і навпаки.
Індекс РІ є відносним показником, його недоліком є те що він не має властивості адитивності при порівнянні взаємовиключних проектів з різними об'ємами інвестиційних затрат і може вступати в протиріччя з показником NPV. В той же час індекс рентабельності як один з найважливіших критеріїв ефективності з успіхом може бути використаний для обґрунтування оптимальних варіантів капіталовкладень в умовах обмеженого бюджету.
Внутрішня норма прибутковості (рентабельності) (ІRR) є нормою дисконту r при якій значення NPV стає рівним нулю (тобто коли сума дисконтованих ефектів дорівнює сумі дисконтованих капіталовкладень). Виходячи з наведеного вище визначення величину ІRR можна визначити, користуючись формулою:
NPV = Σ CFt – It / (1 + ІRR) t =0 (3.7)
Існують такі основні методи визначення ІRR:
1. Метод послідовних наближень, при якому визначають NPV різних значень норми дисконту r до того моменту поки значення NPV не стане рівним нулю (такі розрахунки є досить трудомісткими і їх найкраще виконувати з використанням електронних таблиць Ехсеl).
2. З використанням фінансового калькулятора.
3. Методами лінійної інтер - та екстраполяції за допомогою спрощеної формули:
ІRR = А + a*(B - a) / (b - a) (3.8)
де А - величина ставки дисконту, при якій NPV має додатне значення;
В - величина ставки дисконту, при якій NPV має від'ємне значення;
а - величина позитивної NPV, при величині ставки дисконту А;
b - величина NPV. при величині ставки дисконту В. Даний метод дає можливість визначити показник ІRR наближено.
4. Графічним методом, при якому по осі абсцис відкладаються значення ставки дисконту, а по осі ординат - значення NPV. В подальшому задаються кількома значеннями ставки дисконту і для розраховують значення NPV то відповідають цим значенням ставки дисконту, проводять лінію, що з'єднує ці точки. Ставка дисконту, при якій NPV = 0, якраз і буде відповідати ІRR даного проекту. Даний метод дає можливість визначити показник ІRR наближено.
Для обгрунтування рішень, що пов'язані з використанням залученого капіталу, найбільш відповідним є таке визначення внутрішньої норми рентабельності: ІRR визначає максимально допустиму процентну ставку, при якій ще можливо без будь-яких, втрат для власників компанії - замовника залучати інвестиції в проект.
При використанні показника внутрішньої норми рентабельності ІRR необхідно дотримуватись такого основного правила. при прийнятті інвестиційних рішень: якщо внутрішня норма рентабельності перевищує ціну капіталу, фірма може приймати проект, в протилежному випадку проект повинен бути відхилений.
Термін окупності (РР) - це мінімальний часовий інтервал (від початку здійснення проекту), за межами якого інтегральний дохід від проекту стає позитивним і залишається таким в подальшому. Тобто, це період часу, починаючи з якого початкові інвестиції та інші пов'язані з проектом виграти покриваються результатами його здійснення.
В випадку, якщо прибуток розподілений за роками нерівномірно. то РР розраховують безпосередньо як період, протягом якого інвестицію буде погашено за рахунок кумулятивного прибутку, тобто
Σ CFt ≥ Σ It (3.9)
Точніше (з точністю до 0,1 або до 0,01) термін окупності можна визначити використовуючи формулу:
РР = (t0 - 1) + Σ I t – Σ CF(tо - 1) / CFtо 1 (3.10)
де CFtо - не дисконтований грошовий потік за t-й рік: Σ I t - сума інвестицій у проект; t0 - номер першого року, у якому досягається умова Σ CFto ≥ Σ It.
При використанні показника терміну окупності РР в інвестиційному аналізі необхідно дотримуватись таких основних правил при прийнятті інвестиційних рішень: проекти зі строком окупності, який менше, ніж нормативний (або встановленім інвесторами) приймаються, а з більшим строком окупності - відхиляються; із кількох взаємовиключиих проектів слід надавати перевагу проекту, що має менший термін окупності.
Окремі фахівці рекомендують у процесі розрахунку РР враховувати чинник часу. У цьому разі грошові потоки дисконтують і замість терміну окупності РР розраховують дисконтований термін окупності DРР - мінімальний часовий інтервал, за межами якого
Σ CFt / (1 + r) t ≥ Σ It / (1 + r) t (3.11)
Розглянемо наведений аналіз альтернативних проектів, на основі якого визначемо кращий варіант з альтернативних проектів (необхідні для розрахунків вихідні дані наведені в табл.3.1).
Послідовність розрахунку (вар.33):
1. Визначаємо грошовий потік для кожного з проектів за кожний рік за формулою (3.2):
СFА2 = 240-65=175 тис. грн.
СFА3 = 330-75=255 тис. грн.
СFА4 = 378-70=308 тис. грн.
СFВ2 =250-60=190 тис. грн.
СFВ3 = 347-75=272 тис. грн.
СFВ4 = 400-90=310 тис. грн.
2. Розраховуємо значення коефіцієнта дисконтування при ставці дисконту 18%:
αi = 1/(1+r) t;
αi = 1 / (1+ 0,18) 1 = 0,847;
αi = 1 / (1+ 0,18) 2 = 0,718;
αi = 1 / (1+ 0,18) 3 = 0,609;
αi = 1 / (1+ 0,18) 4 = 0,516;
3. Розраховуємо дисконтовані грошові потоки за кожний рік для кожного з проектів, а також грошовий потік з початку існування проекту:
PV = Σ CFt / (1 + r) t;
PVА = 175*0,718 + 255*0,609 + 308*0,516 =439,7;
PVВ = 190*0,718 + 272*0,609 + 310*0,516 = 461,9;
Розраховуємо дисконтовані інвестиції за кожний рік для кожного з проектів, а також з початку існування проекту:
Σ It /(1 + r) t =330*0,847 + 170*0,718=401,8 - проект А;
Σ It /(1 + r) t =380*0,847 + 170*0,718=444,1 - проект В;
4. Розраховуємо чисту теперішню вартість (NРV) за кожний рік для кожного з проектів, а також, з початку існування проекту наростаючим підсумком за формулою (3,4):
NPV = Σ CFt – It / (1 + r) t
Проект А
NPV = - 330*0,847+(175-170) *0,718+255*0,609+308*0,516 =37,9 тис. грн.;
Проект В
NPV = - 380*0,847 + (190-170) *0,718 +272*0,609 + 310*0,516 =17,8 тис. грн.
Висновок: Так як для обох проектів значення NPV >0, можна вважати обидва проекти ефективними і розглядати питання про їх подальший аналіз. В зв'язку з тим, що значення NPV для проекту A більше, ніж для проекту B, проект A є ефективнішим за проект B.
5. Розраховуємо чисту теперішню вартість (NPV) з початку існування проекту наростаючим підсумком з використанням. модифікованої методики за формулою (3.5), при відомих для кожного з проектів дисконтованим грошовим потокам з початку здійснення проекту та дисконтованим інвестиціям з початку здійснення проекту:
NPV = Σ CFt / (1 + r) t - Σ It / (1 + r) t
ПроектА NPV = 439,7-401,8=37,9 тис. грн.;
ПроектВ NPV = 461,9-444,1=17,8 тис. грн.
Як видно з приведених розрахунків, результати визначення NPV по формулам (3,4) та (3.5) для обох проектів не відрізняються
6. Розраховуємо індекс рентабельності інвестицій (РІ) за формулою (3.6) для обох проектів:
РІ = Σ CFt / (1 + r) t: Σ It / (1 + r) t
Проект А РІ = 439,7: 401,8 =1,09;
Проект В РІ = 461,9: 444,1 = 1,04.
Висновок: Так як для обох проектів значення РІ >1, можна вважати обидва проекти ефективними. В зв'язку з тим, що значення РІ для проекту A більше, ніж для проекту B, проект A є ефективнішим за проект B.
Визначимо значення внутрішньої норми прибутковості (ІRR) для обох проектів з використанням лінійної інтер - та екстраполяції за допомогою формули (3.8):
З проведених вище розрахунків нам вже відомо, що при ставці дисконту г = 0,18 значення NPV > 0. Для визначення значення внутрішньої норми прибутковості (ІRR), спочатку задаємось таким значенням ставки дисконту, при якій би значення NPV було б від'ємним, наприклад, задаємось значенням ставки дисконту г = 0,3 і розраховуємо значення NPV за формулою(3.4) для обох проектів: