Курсовая Організація товарообмінних операцій на прикладі ДП ДАК Хліб України Крижопільський еле
Работа добавлена на сайт bukvasha.net: 2015-10-25Поможем написать учебную работу
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
от 25%
Подписываем
договор
Міністерство аграрної політики України Уманський державний аграрний університет
Кафедра фінансів і кредиту
Курсова робота
з курсу "Податкова система"
Організація товарообмінних операцій на прикладі ДП ДАК «Хліб України» Крижопільський елеватор
Гончаренко Віталій Васильович
42-ПО ГРУПИ
Науковий керівник: професор Дем'яненко М.Я.
Умань – 2009
Вступ
1. Вплив світової фінансової кризи на зростання бартерних розрахунків підприємств АПК
2. Аналіз фінансово-господарської діяльності ДП ДАК «Хліб України» Крижопільський елеватор
2.1 Організаційно - економічна характеристика підприємства
2.2 Аналіз фінансового стану підприємства
3. Стан та перспективи організації розрахунків на підприємствах агропромислового комплексу
3.1 Товарообмінні операції як система розрахунків підприємств
3.2 Теоретичні аспекти організації оподаткування бартерних операцій
3.3 Організація розрахунків на підприємстві як основна передумова мінімізації бартерних операцій
3.4 Шляхи мінімізації бартерних операцій
Висновки та пропозиції
Список використаної літератури
Вступ
Світова фінансова криза має негативний вплив на економіку України в цілому і на агропромисловий комплекс зокрема.
Особливість кругообігу коштів разом з їх авансуванням в оборот відмічається підприємств агропромислового комплексу, оскільки в першому півріччі, як правило здійснюється авансування затрат у виробництво , а в другому - навпаки вихід продукції.
Таке становище створює для підприємств АПК додаткові фінансові труднощі, що вимагає застосування таких неординарних видів розрахунків як товарообмінні. За такої ситуації порушуються принципи платіжного обігу. Як свідчить практика, за останні роки значно змінилася структура платіжного обігу. У ринковій економіці існує ряд підходів до вирішення питань мінімізації товарообмінних операцій.. Наприклад, крива Лаффера, діаграма Лоренца, коефіцієнт Джіні. Але використовувати їх теоретичні концепції в умовах затяжної фінансової кризи неможливо. Однією із складових реформувань і розвитку економіки України, забезпечення її фінансової стабільності є подальша розробка теоретичних основ організації платіжного обороту та мінімізації товарообмінних операцій.
За останні роки , підприємства АПК кардинально змінюють всі форми розрахунків Таке становище сприяло скороченню не тільки на рівні підприємств агропромислового комплексу , але і інших галузей економіки України бартерних операцій, що в свою чергу призвело до скорочення дебіторської та кредиторської заборгованості .Але починаючи з четвертого кварталу 2008 року підприємства економіки України відчули всі негаразди світової фінансової кризи, що негативно вплинула на платіжний та постачальницький оборот. Це не сприяло нормалізації платіжного обігу, зменшення взаємної заборгованості підприємств і підвищення відповідальності суб'єктів господарювання за стан платіжної дисципліни. Важливу роль у вирішенні цього питання відіграють методи регулювання грошового руху. Ці методи є специфічними для сфер готівкового обігу. Організація безготівкового грошового обігу органічно пов'язана з організацією бухгалтерського обліку.
В сьогоднішніх умовах суттєво зростає значення й потреба в ефективних й надійних інструментах безготівкових розрахунків. Розбіжності в рівнях суспільно-економічного розвитку між окремими підприємствами, інколи - невпевненість в діловій репутації партнерів, відсутність багаторічних ділових відносин та багато інших моментів призводять до того, що розрахунки вимагають організації потоку товарів від продавця до покупця й побудови ланцюжків платежів, що їх пов'язуватимуть.
Все це в певній мірі стосується і підприємств аграрного сектору економіки як складової економіки України.
Актуальність обраної теми курсової роботи безспірна. Остання чверть сторіччя виявилась періодом глибоких змін в банківській справі, багато численних нововведень в організації, методах управління банків й формах обслуговування ділового сектору й різноманітних груп населення.
Разом з тим теоретичні, методичні, методологічні та практичні питання організації платіжного обігу, призводять до численного застосування бартерних операцій.
Таким чином виникає об'єктивна необхідність подальшого поглиблення теоретичних досліджень і методологічних розробок з метою вдосконалення процесів розрахунків підприємств АПК та мінімізації бартерних операцій.
Теоретичною основою написання роботи є діалектичний метод пізнання. При написанні роботи використані Закони України, Постанови, інструктивні матеріали міністерства фінансів, міністерства аграрної політики України, НБУ, праці вітчизняних та зарубіжних економістів з питання грошового обігу планові та фактичні дані досліджуваного підприємства..
При дослідженні використано балансовий, аналітико-конструктивний, графічний метод, метод середніх величин та інші методи
1. Вплив світової фінансової кризи на зростання бартерних розрахунків підприємств АПК
Механізм впливу організації бартерних розрахунків і платіжного обороту на ефективність виробництва є тривалим. Позитивні результати Україна, як засвідчує економіст В.Д. Семенов ( ЗО, с.7) отримає в перспективі.
Розглядаючи третю стадію кругообігу авансованої частини засобів праці економіст В.Н. Кравець ( 27, с.19) відмічає факт досить таки інтенсивної переходу виробленої продукції в грошову форму.
Гроші , на його думку ( 27, с.20) обслуговують товарний обмін між суб'єктами господарювання, вони є мірилом вартості продукції, виконаних робіт, наданих послуг. Продукція вважається реалізованою, а послуги -наданими, якщо вони оплачені покупцем чи замовником, а грошові кошти надійшли на рахунок постачальника. Розрахунки здійснюються або як безготівкові, або з використанням готівкових коштів. Сукупність усіх грошових розрахунків, незалежно від способу та форми їх здійснення, є платіжним оборотом. Реалізація сучасної політики , особливо в сфері аграрного сектору
економіки , як відмічає економіст А.М. Кузьмінський ( 26, с.29) повинна
Пострадянські реформи в Україні здійснювались у руслі лібералізму монетаризму, про що неодноразово заявляли їхні ініціатори. При цьому варто нагадати, що монетаризму, як напрямку економічної думки представленому, насамперед, Чикагзькою школою на чолі з Фрідменом, який набув поширення з 70 рр., протистоїть кейнісіанство, основи якого ще в 30-х рр. заклав англійський економіст Дж.Кейнс. Тоді він і обґрунтував про неможливість подальшого розвитку капіталістичної економіки без посилення втручання в неї держави. Потім кейнсіанці теоретично підтвердили правомірність застосування тих методів державного регулювання економіки, що практикувалися багато десятиліть урядами розвинутих країн із часів нового курсу Ф.Рузвельта, який вивів США з великої депресії 30-х рр.
Готівковий обіг та розрахунки підприємств АПК за період становлення самостійності держави, як справедливо відмічає економіст С.Р.Івченко (24,7 с.27) зазнали великих змін. Це стосується і переробних підприємств , які зазнали величезних втрат від розбалансування платіжного обігу.
Стан економіки підприємств АПК, особливо переробної галузі , як справедливо відзначає економіст П.Д. Біленчук (20, с.74) в значній мірі залежить від використання діючих форм безготівкових розрахунків. Адже, чим більша їх частка в загальному товарообігу, тим міцніший стан грошового обігу в цілому в країні, і, зокрема, на окремо взятому підприємстві. Але, слід відмітити , що з переходом економіки на ринкові умови значно змінилися і система розрахунків.
При створенні підприємств корпоративного типу на основі приватної власності, шляхом внесення до статутних фондів належної працівникам частки приватизованого майна, землі та власних коштів на думку економіста О.Г. Левандівського( 28, с.40 ) слід дотримуватися вимог розрахунків, притаманних для корпорацій, виходячи з Закону України "Про господарські товариства" Отже, на думку автора , реформуючи власність підприємств, необхідно змінити і методологічні підходи в системі розрахунків, надати їм більше прав в організації платіжного обороту, вибору форм і методів розрахунків. Такої думки притримуються ряд економістів як теоретиків так і практиків. Зокрема, економіст Р.С.Тимохін (31,с.8 ) відмічає, що за останні часи у зв'язку з наданням підприємствам широких прав у використанні власних фінансових ресурсів вибір форми розрахунків знаходиться в прямій залежності від вибору форми безготівкових розрахунків. Аналогічної думки притримується економіст Н.М.Ткаченко (32,с.52), яка зазначає, що в даний час, час перевагу необхідно надавати розрахункам шляхом платіжних доручень. На її думку, ця форма розрахунків максимально забезпечить надходження коштів до продавця товару, робіт чи послуг.
На нашу думку, не має потреби акцентувати свою увагу на одній чи, принаймні, двох формах розрахунків. Чомусь в даний час поза увагою залишаються акредитивна форма розрахунків, яка себе виправдала в умовах директивної економіки.
Аналізуючи порядок розрахунків підприємств економіки України слід відмітити, що в цілому, з кінця 80-х років, організація платіжного обігу на Україні зазнала великих змін. Становлення банківської системи на Україні, впровадження нових форм грошової одиниці в певній мірі вплинуло на стан платіжного обігу на Україні.
За цей період розрахунки в системі народногосподарського комплексу України зазнали змін. Підприємства всіх форм власності мають право відкривати в любій установі банку на свій розсуд по декілька рахунків, що лишній раз підкреслює про великі права підприємства в здійсненні операцій з постачальниками та покупцями.
Неоднозначні вислови в економічній літературі є з приводу попередньої плати. З цього приводу є цікаве висловлювання економіста В.М. Фащевського (33, с.75). Попередня оплата, на його думку вимагає від підприємств вилучення значних коштів з обігу. В цей час, значні суми коштів по відвантаженій продукції не оплачуються покупцями. Як результат - підприємства не спроможні стягнути плату за відвантажені товари, роботи та послуги .
В цей час на Україні з розширенням прав власників коштів підприємства мають право значні кошти використовувати готівкою за придбані товари, роботи і послуги. Починаючи з 31 березня 2005 року відповідно до Змін до Державного бюджету України на 2005 рік за № 2505 розрахунки готівкою до 10 тис. гривень в день з одним постачальником можна здійснювати готівкою без виписки податкової накладної. Це досить вагомий шлях назустріч платникам податку , який обмежує кількість документів при здійснення операцій.
Ефективність платіжного механізму, як справедливо відмічає економіст В.Д. Семенов ( ЗО, с.7) значно зросла в умовах ринкової економіки. Можливість фінансового прогнозування на його думку, прискорює та посилює вплив заходів щодо грошово-кредитної політики на економіку. Банки, що обслуговують підприємства АПК на всіх етапах свого розвитку приділяють значну увагу розвитку платіжної системи, її удосконаленню за допомогою автоматизованих систем. Розрахунки в аграрному секторі економіки України за період становлення самостійності держави зазнали великих змін
Огляд наукової літератури з точки зору проблеми організації бартерних операцій як свідчить аналіз проведений економістом О.В. Корневою ( 25, с.48) показав, що основними задачами обліку бартерних операцій є такі:
контроль за додержанням розрахункової дисципліни
правильне і своєчасне оформлення всіх документів;
суворе дотримання чинного порядку застосування безготівкових розрахунків;
своєчасність розрахунків з усіма контрагентами та попередження прострочених сум дебіторської та кредиторської заборгованості;
своєчасність і точність відображення в облікових регістрах розрахунків з усіма господарюючими суб'єктами та фізичними особами.
На думку економіста П.Д. Біленчука (20, с.75) покращення організації безготівкових розрахунків повинно супроводжуватися зменшенням прозміру дебіторської і кредиторської заборгованості. Тому, в доповнення до Порядоку ведення касових операцій у національній валюті України, що затверджений постановою Правління НБУ від 02.02. 2002 р. №21, були внесені зміни, що набули чинності з 14 листопада 2002 року. Цими змінами передбачено, що підприємства та організації, установи повинні вимагати повного звітування підзвітних сум на протязі трьох днів після отримання, і не пізніше як за десять днів по сумах, що видані на придбання продукції, товарів, робіт і послуг. У випадку несвоєчасного звітування ці суми автоматично включаються в ліміт підприємства по готівці в касі, і за перевищення ліміту в касі застосовується штрафна санкція у встановленому порядку. З таким нововведенням значно змінився сам порядок витрачання отриманої готівки з каси підприємства.
Стосовно грошового обігу слід відмітити, що чинне законодавство передбачає здійснення суворого контролю за оприбуткуванням виручки готівкою в касу. За недотримання даного пункту цього Положення до підприємств застосовується штрафна санкція в п'ятикратному розмірі від суми не оприбуткованої готівки в касу.
Розглядаючи проблему платіжного обігу слід акцентувати свою увагу на системі безготівкових розрахунків підприємств економіки України. Керуючись Інструкцією №7 «Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України», що затверджена постановою Правління Національного банку України від 02.08. 1997 р. № 204, застосовуються ті форми розрахунків, звичайно за вибором господарства, які зможуть дати підприємству найбільший ефект. Це такі розрахунки: платіжні доручення, платіжні вимоги-доручення, чеки, акредитиви, векселі.
Підприємство, при укладанні з банком угоди про касове обслуговування, обумовило ті форми, які найбільш сприятливі для нього. Вибір форм і методів розрахунків ще не означає, що за їх допомогою вирішуються всі проблеми організації виробництва, реалізації продукції, організації бартерних операцій. Справа в системі, що передує їх застосуванню.
2. Аналіз фінансово - господарської діяльності ДП ДАК «Хліб України» Крижопільський елеватор
2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства
Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії "Хліб України " "Крижопільський елеватор " знаходиться в місті Крижопіль Вінницької області.
Крижопільський елеватор утворився при об'єднані млина харчокомбінату і реалізаційної бази у 1939р. У 1969р. побудований кукурудзо калібрувальний завод виробничою потужністю 1500 тон в сезон, у 1969 р. введений в дію елеватор місткістю 59,4 тис. тонн. У 1980 р. побудований двохповерховий адміністративний корпус з лабораторією, ваговою, медпунктом, їдальнею на 50 посадочних місць і продуктовим магазином. Пізніше були побудовані механічні майстерні, цех по розфасовці крупи, який був переобладнаний під хлібопекарню.
Виробничі дільниці підприємства розташовані на трьох територіях, загальна площа складає - 14,2 га.
Підприємство здійснює промислову і заготівельну діяльність.
Заготівельна діяльність - приймання, сушіння, очищення від домішок з доведенням до відповідних кондицій, зберігання та відвантаження зерна споживачам.
Проведена газифікація зерно сушок ДСП - 32, СКП - 6,7, котельних і виробничої дільниці та личина.
Обробіток гібридного насіння кукурудзи проводиться на кукурудзо калібрувальному заводі потужністю 1500 т/сезон.
Підприємство займається промисловою переробкою зерна на борошно пшеничне, житнє - обдирне, крупи, кормо суміш, олію.
Для цього є промислові цеха:
млин завод двох сортового 75% помелу в т.ч. 1 ґатунку 55%, 2 ґатунку - 20%) та житнє -борошно - 87%>;
круп'яний цех по виробництву крупи ячмінної, перлової, пшеничної, горохової, пшона, потужністю 6 тонн переробки зерна на добу;
хлібопекарня по випічці хліба пшеничного, житнього та хлібобулочних виробів, потужністю 500 кг в зміну.
Продукція підприємства конкурентоспроможна по відпускним цінам і показникам якості.
Для зміцнення власної сировинної бази з метою більшої завантаженості виробничих потужностей ДП "Крижопільський елеватор " взяв в оренду 1968 га землі.
Для покращення соціально - побутових умов працюючих, їх захищеності, на підприємстві діє: фельдшерський пункт та стоматологічний кабінет;їдальня;
- продуктовий магазин;підсобне господарство.
Підприємство працює над розширенням асортименту продукції — борошно вищого ґатунку.
Перспектива розвитку підприємства:реконструкція млина із збільшенням виходу пшеничного борошна високих сортів;виробництво гречаної крупи;поглиблена кооперація з сільськогосподарськими товаровиробниками; збільшення обсягів заготівлі зерна за рахунок власних коштів, кредитів банків і переробки його на борошно і крупи; газифікація другої виробничої дільниці.
Ветеранам війни, праці, пенсіонерам надається матеріальна допомога до дня перемоги, дня людей похилого віку.
ДП ДАК "Хліб України " "Крижопільський елеватор " виробляє продукцію , що користується широким попитом у населення. Виробництво найважливіших видів продукції представлене в таблиці 2.1.
Виробництво борошна, в 2008 ріці зросло на 21,2 % в порівнянні з 2006 роком. Збільшилось виробництво борошна пшеничного першого ґатунку і другого ґатунку. На 5% зменшилось виробництво житнього борошна. На 18% збільшилось виробництво хліба і хлібобулочних виробів, на 47%) - виробництво кормо суміші.
Таблиця 2.1. Виробництво продукції ДП ДАК "Хліб України" "Крижопільський елеватор ", т
| Вид продукції | 2006р. | 2007р. | 2008р. | 2008р. в% до 2006р. |
| Виробництво борошна, всього | 4168 | 4238 | 5050 | 121,2 |
| в т.ч. пшеничне | 3118 | 3370 | 4049 | 129,9 |
| з нього :- першого ґатунку | 2339 | 2426 | 3094 | 132,3 |
| - другого ґатунку | 779 | 944 | 955 | 122,6 |
| -житнє-обдирне | 1050 | 868 | 1001 | 95,3 |
| Виготовлено борошна з давальницької сировини | 1712 | 1156 | 227 | 13,3 |
| Виробництво круп, всього | 45 | 39 | 33 | 73,3 |
| - зерна фонду підприємства | 0 | 2 | з "1 | - |
| - з давальницької сировини | 45 | 36 | ЗО | 66,7 |
| Виробництво хліба і хлібобулочних виробів | 124,2 | 135,3 | 147,2 | 118,5 |
| Виробництво кормо суміші | 420 | 553 | 617 | 146,9 |
Підвищення ефективності використання основних засобів підприємства є одним із основних питань у період переходу до ринкових відносин. Від розв'язання цієї проблеми залежить фінансовий стан підприємства, конкурентоспроможність його продукції на ринку.
Основні засоби - це матеріальні активи, очікуваний строк корисного використання яких становить понад один рік і які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва чи постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду, для здійснення адміністративних і соціально - культурних функцій. До основних засобів відносять об'єкти виробничого і невиробничого призначення. До перших належать основні засоби промислового, будівельного та іншого виробничого призначення, автомобільного транспорту та інших видів діяльності. Невиробничі основні фонди призначені для обслуговування потреб житлово- комунального господарства, охорони здоров'я працівників підприємства, тощо.
До основних засобів належать також капітальні вкладення в орендовані будівлі, споруди, обладнання. За своєю натурально - речовою формою основні засоби поділяються на будинки, споруди, передавальні пристрої, машини й обладнання, транспортні засоби, інструменти, виробничий інвентар, робочі та продуктивні тварини, багаторічні насадження, будівельний механізований інструмент та ін. На рис.2.1. наведено склад основних засобів підприємства відповідно до П(С)БО №7. Співвідношення окремих груп основних засобів становить їх структуру. Поліпшення структури основних засобів, передусім підвищення питомої ваги активної їх частини, сприяє зростанню виробництва, зниженню собівартості продукції, збільшення грошових нагромаджень підприємства.
Розглянемо склад і структуру основних засобів ДП ДАК "Хліб України "Крижопільський елеватор" в таблиці 2.2.
ані таблиці свідчать, що основну питому вагу в структурі основних засобів підприємства складають будинки, споруди та передавальні пристрої, машини та обладнання на другому місці. Це свідчить про добре забезпечення підприємства виробничими потужностями. Основними факторами, які впливають на структуру основних засобів є: рівень автоматизації і механізації, рівень спеціалізації і кооперування.
Таблиця 2.2.
Склад та структура основних засобів у ДП ДАК "Хліб України " Крижопільський елевато р "( на кінець року)
| Показники | 2006 р. | | 2007 р. | | 2008р. | |
| | тис. грн. | % | тис. грн. | % | тис. грн. | % |
| Будинки, споруди та передавальні пристрої | 12047,1 | 84,5 | 12047,1 | 85,6 | 12047,1 | 86,9 |
| Машини та обладнання | 1423,7 | 10,0 | 1387,0 | 9,9 | 1206,1 | 8,7 |
| Транспортні засоби | 463,8 | 3,2 | 361,5 | 2,6 | 361,5 | 2,6 |
| Інструменти, інвентар, меблі | 242,1 | 1,7 | 206,3 | 1,5 | 199,4 | 1,4 |
| Малоцінні необоротні матеріальні активи | 74,5 | 0,6 | 75,2 | 0,4 | 65,1 | 0,4 |
| Всього | 14251,2 | 100,0 | 14077,1 | 100,0 | 13879,8 | 100,0 |
Поліпшити структуру основних засобів можна за рахунок: оновлення і модернізації устаткування, ефективнішого використання виробничих приміщень, установлення додаткового устаткування, ліквідації зайвого і малоефективного устаткування.
Кожне підприємство як суб'єкт господарської діяльності бере участь у господарському обороті, створюється у певній організаційно - правовій формі та діє в рамках чинного законодавства. Що регулюють його ділові взаємовідносини з контрагентами і державою. Організаційно - правова форма підприємства визначає майнову і фінансову відповідальність та правомочність його засновників, структуру управління та способи формування капіталу . 2.2.Аналіз фінансового стану підприємства
ДП ДАК "Хліб України" "Крижопільський елеватор" сучасне підприємство, забезпечене всіма необхідними основними і оборотними коштами. Основними складовими аналізу фінансового стану підприємства є аналіз його майнового стану , аналіз фінансових результатів діяльності підприємства та аналіз рентабельності.
Оцінка майнового стану підприємства дає змогу визначити абсолютні й відносні зміни статей балансу за визначений період, від слідкувати тенденції їх зміни та визначити структуру фінансових ресурсів підприємства.
Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства передбачає дослідження динаміки та структури фінансових результатів його діяльності, дозволяє визначити фактори, що вплинули на формування величини чистого прибутку чи збитку підприємства.
Аналіз рентабельності підприємства дає змогу визначити ефективність вкладення коштів у підприємство та раціональність їх використання.
Розглянемо деякі фінансові показники даного підприємства. В таблиці 2.3 проаналізуємо забезпеченість підприємства робочим капіталом.
Таблиця 2.3. Розрахунок величини робочого капіталу ДП ДАК "Хліб України "
| Показники | 2006р. | 2007р. | 2008р. |
| Власний капітал | 9580,0 | 9861,9 | 10149,7 |
| Забезпечення наступних витрат і платежів | 729,9 | 729,9 | 729,9 |
| Довгострокові зобов'язання | - | - | - |
| Доходи майбутніх періодів | - | - | - |
| Необоротні активи | 6532,5 | 6378,4 | 6188,1 |
| Робочий капітал | 3777,3 | 4213,4 | 4690,8 |
За даними таблиці простежуємо ріст робочого капіталу підприємства. Збільшення робочого капіталу, викликане випереджаючими темпами росту оборотних активів порівняно з короткостроковими зобов'язаннями, як правило, супроводжується відтоком грошових коштів.
Проаналізуємо забезпеченість даного підприємства оборотними активами. Оборотний капітал підприємства - це грошові кошти і мобільні активи, що перетворюються у грошові кошти протягом одного виробничого циклу, що забезпечують неперервність процесу виробництва і обігу та отримання прибутку.
Оборотний капітал становить значну частку в загальній сумі капіталу. Від раціональності його розміщення та ефективності використання значною мірою залежать фінансові результати діяльності підприємства. Тому в процесі аналізу необхідно вивчити структуру оборотного капіталу, його розміщення у сфері виробництва й обігу, ефективність використання.
Найважливішою частиною обігового капіталу підприємств реального сектора економіки , яка безпосередньо пов'язана зі створенням матеріальних благ, є оборотні засоби.
Оборотні засоби - це грошові кошти, авансовані в обігові виробничі фонди та фонди обігу, які забезпечують безперервність процесу виробництва і проведення розрахунків.
Оборотні засоби у буквальному розумінні не є матеріальними цінностями, з яких створюються матеріальні блага. Ці кошти у процесі кругообігу набирають форму обігових фондів і фондів обігу . оборотні засоби не витрачаються а, а авансуються і повертаються підприємством після закінчення одного кругообігу.
Оборотні засоби підприємства виконують дві функції: виробничу і розрахункову.
Суть виробничої функції полягає у забезпеченні безперервності процесу виробництва. Оборотні засоби, авансовані в обігові виробничі фонди, підтримують безперервність процесу виробництва і переносять свою вартість на новостворений продукт. Після завершення виробництва оборотні засоби переходять у сферу обігу, де виконують другу функцію - розрахункову.
Суть розрахункової функції полягає в обслуговуванні завершення кругообігу коштів шляхом перетворення оборотних засобів з товарної форми у грошову.
Склад оборотних засобів - це сукупність елементів, що складають обігові виробничі фонди ( виробничі запаси, незавершене виробництво, витрати майбутніх періодів) і фонди обігу (готова продукція і товари на складах, товари відвантажені, грошові кошти в розрахунках і на рахунках).
Структура оборотних засобів - це співвідношення між окремими елементами обігових виробничих фондів і фондів обігу, поділ коштів за місцем і значенням у процесі відтворення.
Управління оборотними засобами передбачає встановлення оптимальних запасів товарно - матеріальних цінностей, що забезпечують безперервність процесу виробництва.
Для нормального функціонування оборотних засобів суттєвим є дотримання оптимального рівня виробничих запасів та інших термальних цінностей, що дозволяє максимально скоротити затрати на їх формування та зберігання і забезпечити на достатньому рівні потреби виробництва.
Про поліпшення структури оборотного капіталу свідчить зменшення частки виробничих запасів і збільшення грошових коштів підприємства, що ми спостерігаємо із даних таблиці. Потрібно відмітити, що для стабільного, добре налагодженого виробництва і реалізації продукції характерна і стабільна структура оборотного капіталу. У ДП ДАК "Хліб України" "Крижопільський елеватор " вона за останні три роки практично не змінюється таблиця 2.4.).
За даними таблиці 2.4. маємо можливість проаналізувати дебіторську заборгованість підприємства. Дебіторська заборгованість - це своєрідна іммобілізація робочого капіталу, яка в будь - який час, а особливо в період інфляції , не вигідна підприємству. Дебіторська заборгованість пов'язана з порушенням строків оплати: за відвантажену продукцію, виконані роботи та надані послуги; за розрахунками з бюджетом або з працівниками підприємства, фактично дебіторську заборгованість можна розглядати як безвідсоткову позичку покупцям, тобто своєрідний спосіб інвестування оборотного капіталу.
Таблиця 2.4.
Аналіз наявності, складу і структури оборотного капіталу ДП ДАК "Хліб України " "Крижопільський елеватор "( на кінець року)
| Показники | 2006р. | | 2007р. | | 2008р. | |
| тис. грн. | % | тис. грн. | % | тис. грн. | % | |
| Запаси: | | | | | | |
| Виробничі запаси | 2963,8 | 55,7 | 2808,1 | 59,6 | 2520,3 | 48,9 |
| Тварини на вирощуванні та відгодівлі | 62,6 | 1,2 | 85,9 | 1,8 | 103,1 | 2,0 |
| Товари | 9,0 | 0,2 | 12,4 | 0,3 | 14,2 | 0,3 |
| Незавершене виробництво | - | - | - | - | 88,2 | 1,7 |
| Дебіторська заборгованість: | | | | | | |
| За товари, роботи і послуги | 1279,7 | 24,1 | 863,5 | 18,3 | 1210,3 | 23,4 |
| За розрахунками: 3 бюджетом | 99,1 | 1,9 | 12,2 | 0,3 | 0,2 | - |
| За виданими авансами | 650,4 | 12,2 | 648,0 | 13,7 | 799,8 | 15,5 |
| Із внутрішніх розрахунків | 42,0 | 0,8 | 94,1 | 2,0 | 177,6 | 3,4 |
| Інша поточна дебіторська заборгованість | 0,2 | | 171,6 | 3,6 | 136,4 | 2,6 |
| Грошові кошти та їх еквіваленти | | | | | | |
| В національній валюті | 25,4 | 0,5 | 15,3 | 0,4 | 107,0 | 2,2 |
| Інші оборотні активи | 185,0 | 3,4 | - | - | - | - |
| Всього | 5317,2 | 100,0 | 4711,1 | 100,0 | 5157,1 | 100,0 |
За нашими даними, найбільшу питому вагу становить дебіторська заборгованість за товари, роботи і послуги, а також за виданими авансами. Існування дебіторської і кредиторської заборгованості це нормальне явище, але щоб вони не впливали на погіршення фінансового стану, цим процесом необхідно управляти. Для цього:
здійснювати постійний контроль за станом розрахунків з покупцями;
мати широке коло споживачів з метою уникнення ризику неоплати монопольним замовникам;
розширити систему авансових платежів;
надавати знижки при достроковій оплаті;
стежити за співвідношенням дебіторської і кредиторської заборгованостей;
використовувати досконаліші форми безготівкових розрахунків;
переглянути асортимент готової продукції, не виключаючи можливості переробки сировини на давальницьких умовах.
Функціонування підприємства супроводжується безперервним кругообігом коштів, який здійснюється у формах витрат ресурсів і одержання доходів, їх розподілу і використання. При цьому визначаються джерела коштів, напрямки і форми фінансування, оптимізується структура капіталу, проводяться розрахунки з постачальниками, покупцями продукції, державними органами по сплаті податків, персоналом підприємства тощо. Всі ці грошові відносини складають зміст фінансової діяльності підприємства.
ДП ДАК "Хліб України" "Крижопільський елеватор" не має самостійного фінансового відділу, його функції виконує фінансовий сектор у складі бухгалтерії, відділу збуту та планово - економічного відділу.
Функціями фінансового сектора є :
здійснення необхідних розрахунків і внесення на їх основі пропозицій керівництву підприємства щодо розподілу наявних фінансових ресурсів між виробничими структурними підрозділами та функціональними службами;
розробка перспективних і поточних фінансових планів, в яких узагальнюються доходи і видатки за певний період;
здійснення контролю за виконанням показників фінансового плану підрозділами і підприємством в цілому, а також за недопущенням використання фінансових ресурсів на не продуктивні витрати;
організація оперативного контролю за надходженням грошових коштів від реалізації підприємством своєї продукції, за своєчасним розв'язанням суперечок у сфері розрахунків з покупцями і постачальниками;
забезпечення виконання фінансових зобов'язань підприємства перед державним бюджетом, позабюджетними фондами, а також персоналом;
комплексний аналіз господарсько - фінансової діяльності підприємства і окремих його структурних підрозділів, виявлення причин невиконання планів і завдань з виробництва продукції, її собівартості, прибутку, причин і винуватців непродуктивних витрат, що призвели до збитків і зниження рентабельності роботи підприємства, подолання цих причин.
Важливим аспектом фінансової діяльності є планування. Основою для планування є діяльність кожного підрозділу за рік. До таких планів належать: виробнича програма підприємства на рік, графік планово -попереджуючих ремонтів обладнання, план роботи виробничо -технологічної лабораторії, план заходів по економії паливно - енергетичних ресурсів. Крім планів на рік складається план стратегічного розвитку на 5 та 10 років. Для покращення фінансових показників здійснюється:
постійне оновлення асортименту, покращення якості продукції;
робота зі споживачами, розширення ринку збуту, збільшення кількості об'єктів фірмової торгівлі, що сприяє швидкому обертанню капіталів;
робота з енергозбереження, так як продукція потребує термічної переробки і цілодобового нагляду за процесами.
П(С)БО 3 визначає фінансову діяльність як сукупність операцій, які призводять до зміни величини або складу власного та позикового капіталу. Операційна діяльність підприємства - це основна діяльність, тобто операції, пов'язані з виробництвом і реалізацією продукції, що є головною метою створення підприємства і забезпечують основну частку його доходу.
До операційної діяльності належать: надходження коштів від реалізації продукції; надходження коштів за надання права користування активами; - платежі постачальникам; виплати працівникам; витрати на збут тощо.
Фінансові результати від операційної діяльності та елементи операційних витрат підприємства відображаються у Формі 2 „Звіт про фінансові результати " Узагальнюючим показником фінансового стану підприємства є одержаний цим підприємством дохід. Визнані підприємство доходи поділяються на : дохід ( виручку) від продажу продукції, інші операційні доходи, фінансові та інші доходи. Дохід підприємство отримує від продажу товарної продукції, що забезпечує основну частку його надходжень у будь - якій формі. Дохід від продажу продукції визначається на основі обсягу продажу продукції.
Із доходу підприємства формується його прибуток і чистий прибуток. Прибуток, як економічна категорія відображає частину додаткової вартості, створеної у реальному секторі економіки. Він є формою прояву вартості додаткового продукту.
На рівні підприємства прибутком вважається частина чистого доходу, що обраховується як різниця між чистим доходом, отриманим від продажу продукції, обчисленої за відпускними цінами виробника без податку на додану вартість і акцизного збору, та витратами на її виробництво і реалізацію.
Таблиця 2.5. Показники прибутковості ДП ДАК "Хліб України" "Крижопільський елеватор", тис, грн.
| Показники | 2006 р. | 2007р. | 2008р. |
| Дохід від реалізації продукції з ПДВ: | 20884,5 | 24219,0 | 25265,1 |
| в тому числі: - від продукції основного виробництва | 1961,3 | 5695,4 | 4876,2 |
| - від комерційної діяльності | 13851,0 | 12723,4 | 13204,6 |
| - від продукції сільського господарства | 1718,2 | 1364,4 | 1178,2 |
| - від продукції підсобних господарств | 363,6 | 643,9 | 857,0 |
| Послуги по зберіганню зерна | 2947,3 | 3739,4 | 4183,4 |
| - від інших видів діяльності | 43,1 | 52,6 | 965,7 |
| Валовий прибуток | 1112,8 | 1212,3 | 1618,6 |
| Чистий прибуток | 128,6 | 281,9 | 282,9 |
| Інші фінансові доходи | 23,1 Л | 42,0 | 10,7 |
| Фінансовий прибуток до оподаткування | 278,4 | 497,8 | 619,9 |
Проаналізуємо показники доходності ДП ДАК "Хліб України "Крижопільський елеватор "( таблиця 2.5.). Дані таблиці свідчать, що підприємство із року в рік отримує прибутки. Потрібно відмітити, що доходи підприємство отримує від різних видів діяльності.
ДП ДАК "Хліб України" "Крижопільський елеватор" виділяє значну частину коштів на адміністративні, операційні витрати (таблиця 2.6.). До адміністративних належать витрати на соціальні заходи, на службові відрядження, оплату праці.. До адміністративних належать витрати на соціальні заходи, на службові відрядження, оплату праці, вони значно зросли з 252,4 тис. грн. до 318,1 тис. грн. Найбільшу частину виділено на оплату праці, ця сума у 2007 р. дорівнює 122,4 тис. грн.
Таблиця 2.6. Адміністративні та операційні витрати ДП ДАК "Хліб України" "Крижопільський елеватор", тис, грн.
| Витрати , тис. грн. | 2006р. | 2007р. | 2008р. |
| Адміністративні витрати | 264,7 | 252,4 | 318,1 |
| - витрати на сплату праці | 92,4 | 97,2 | 122,4 |
| - на соціальні заходи | 38,5 | 37,1 | 47,7 |
| - на службові відрядження | 4,1 | 5 | 9,1 |
| - на службові приміщення | 6,9 | 7,8 | 7,2 |
| - на витрати на зв'язок | 9,3 | 10,5 | 10,6 |
| - канцелярські витрати | 6,4 | 6,5 | 8,4 |
| - інші | 21,8 | 19,9 | 31,8 |
| Операційні витрати | 289,8 | 294,5 | 298,8 |
| - визначні штрафи | 11,8 | 7,8 | 23,8 |
| - безнадійна заборгованість | 0 | 28,1 | 0 |
| - надання матеріальної допомоги | 36 | 43,8 | 24 |
| - утримання соціально культурної сфери | 158,2 | 181,1 | 200,2 |
| - часткова сплата проїзду | 17,8 | 20,4 | 15,9 |
| - сплата ритуальних послуг | 3.6 | 6 | 5,7 |
| - надання благодійної допомоги | 12.1 | 7,3 | 29,2 |
Операційні витрати зросли на 4тис. грн. у 2008 р. порівняно з 2007 р. -298,8 тис. грн.
Розмір внутрішніх джерел фінансування та їх співвідношення із
зовнішніми є важливими показниками фінансової стійкості підприємства.
Розрахунок основних показників фінансової стійкості подано в таблиці 2.7
Таблиця 2.7 Показники фінансової стійкості ДП ДАК "Хліб України"
"Крижопільський елеватор"
| Показник | 2006 р. | 2007 р. | 2008 р. |
| Коефіцієнт концентрації власного капіталу | 0,65 | 0,66 | 0,64 |
| Коефіцієнт фінансової залежності | 1,53 | 1,51 | 1,55 |
| Коефіцієнт маневреності власного капіталу | 1,39 | 1,03 | 0,98 |
| Коефіцієнт співвідношення власних і залучених коштів | 0,53 | 0,51 | 0,55 |
Значення коефіцієнта концентрації власного капіталу, який показує частку власників у загальній сумі коштів, помітно не змінилось, частка власного капіталу становить 65 % і свідчить про фінансову надійність підприємства. Однак зростання, хоч і незначне, коефіцієнта фінансової залежності вказує на збільшення обсягу позичених коштів у фінансуванні виробництва. Маневреність власного капіталу істотно знизилась, а співвідношення власних і залучених коштів дещо зросло. В цілому можна констатувати, що фінансовий стан ДП ДАК "Хліб України " "Крижопільський елеватор " задовільний, підприємство стійке і здатне виконувати свої зобов'язання перед кредиторами, постачальниками, бюджетом. Про це свідчать і показники платоспроможності, наведені у таблиці 2.8.
Як бачимо, на підприємстві існує стійка тенденція зниження показників платоспроможності, однак вони все ще значно перевищують нормативні значення, тобто підприємство має достатньо грошових коштів та їх еквівалентів для розрахунків по поточній кредиторській заборгованості. Підвищення рівня платоспроможності залежить від поліпшення результатів виробничої та комерційної діяльності, раціональної організації використання фінансових ресурсів.
Таблиця 2.8. Показники платоспроможності ДП ДАК "Хліб України" "Крижопільський елеватор"
| Показник | Нормативне значення | 2006р. | 2007р. | 2008р. |
| Поточні активи, тис. грн. | - | 1835,0 | 1592,1 | 1618,1 |
| Поточні пасиви, тис. грн. | - | 663,2 | 782,4 | 906,8 |
| Витрати майбутніх періодів, тис. грн. | - | 8,3 | - | 5,7 |
| Загальний коефіцієнт ліквідності | 1,5 | 2,75 | 2,03 | 1,77 |
| Коефіцієнт забезпечення власними коштами, | 0,3 | 1,77 | 0,51 | 0,43 |
Фінансовий стан підприємства і результати його діяльності за звітний період відображено у фінансовій звітності. Вона включає в себе : Баланс (Форма 1), Звіт про фінансові результати (Форма 2), Звіт про рух грошових коштів (Форма 3), Звіт про власний капітал (Форма 4), Примітки до звітів (Форма 5).
На ДП ДАК "Хліб України" "Крижопільський елеватор " використовують шість основних методів аналізу фінансових звітів :
Горизонтальний (часовий) аналіз - порівняння кожної позиції звітності з попереднім періодом.
Вертикальний (структурний) аналіз - визначення структури фінансових показників з оцінкою впливу різних факторів на кінцевий результат.
Трендовий аналіз — порівняння кожної позиції звітності з рядом попередніх періодів та визначення тренду, тобто основної тенденції динаміки показників за період.
Аналіз відносних показників (коефіцієнтів) - розрахунок відношень між окремими позиціями різних форм звітності, визначення взаємозв'язків показників.
Порівняльний аналіз - аналіз зведених показників звітності і порівняння їх з нормативними, середньо галузевими та показниками конкурентів.
Факторний аналіз - визначення впливу окремих факторів та результативний показник. Користуючись фінансовою звітністю, визначимо та порівняємо показники рентабельності ДП ДАК "Хліб України" "Крижопільський елеватор " за 2006 - 2008 рр. Вони подані в таблиці 2.9.
За три роки діяльності ДП ДАК "Хліб України" "Крижопільський елеватор " показники рентабельності істотно знизились, у 2008 році взагалі спостерігається їх стрімке падіння порівняно з попередніми періодами. Це свідчить про зниження ефективності діяльності і є досить небезпечною тенденцією для підприємства. Необхідно поліпшувати використання наявних ресурсів та капіталу. Зниження рентабельності зумовлено рядом зовнішніх факторів. Зокрема, ціни на сировину, паливно - мастильні матеріали, електроенергію постійно зростають, зростає, відповідно, і собівартість продукції. Результати і ефективність поточної основної виробничої діяльності характеризують показники ділової активності, подані в таблиці 2.10.
Як бачимо з даних таблиці, на підприємстві значно зросла продуктивність праці, що говорить про значний трудовий потенціал та підвищення матеріальної оснащеності виробництва.
Таблиця 2.9. Показники рентабельності ДП ДАК "Хліб України" "Крижопільський елеватор ", %
| Показник | 2006р. | 2007р. | 2008р. |
| Загальна рентабельність виробництва | 34 | 32 | 8,5 |
| Рентабельність реалізованої продукції | 11,3 | 3,14 | 1,2 |
| Рентабельність власного капіталу | 18 | 16 | 7 |
Капіталовіддача дещо знизилась. Зросла кількість оборотів коштів в розрахунках та виробничих запасів, це є позитивним моментом у господарській діяльності. Оборотність кредиторської заборгованості знизилась, зменшився і коефіцієнт погашення дебіторської заборгованості. Про підвищення ділової активності свідчить зростання оборотності власного та основного капіталу. В цілому показники ділової активності є задовільними, підприємство цілком виправдовує свою репутацію лідера на ринку і користується популярністю у широкого кола споживачів.
Таблиця 2.10
Показники ділової активності ДП ДАК "Хліб України" "Крижопільський елеватор ", тис, грн.
| Показник | Формула розрахунку | 2006р. | 2007р. | 2008р. |
| Продуктивність праці | Виручка від реалізації/ середньоспискова чисельність робітників | 15,25 | 52,97 | 63,83 |
| Капіталовіддача | Виручка від реалізації/ середньорічна вартість ОФ | 26,44 | 12,34 | 7,75 |
| Оборотні кошти в розрахунках (в обороті) | Виручка від реалізації/ середня дебіторська заборгованість | 28,6 | 165,3 | 212,4 |
| Оборотність виробничих запасів (в оборотах) | Затрати на виробництво / середні виробничі запаси | 5,33 | 26,62 | 33,79 |
| Оборотність кредиторської заборгованості (у днях) | Середня кредиторська заборгованість * 360 / затрати на виробництво | 71,99 | 26,35 | 19,29 |
| Коефіцієнт погашення дебіторської* заборгованості | Середня дебіторська заборгованість /виручка від реалізації | 0,035 | 0,006 | 0,004 |
| Оборотність власного капіталу | Виручка від реалізації/середня величина власного капіталу | 4,47 | 21,65 | 24,73 |
| Оборотність основного капіталу | Виручка від реалізації/підсумок балансу | 1,46 | 4,79 | 5,33 |
З наведеної характеристики можна дати короткий висновок. Аналізоване нами підприємство проводить ефективну, прибуткову діяльність, сплачує до бюджету податки та платежі. Воно забезпечене в достатній мірі власними основними і оборотними засобами, ефективно їх використовує.
3. Стан та перспективи організації розрахунків на підприємствах агропромислового комплексу
3.1 Товарообмінні операції як система розрахунків підприємств
Класичне визначення товарообмінних операцій відображено в Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств», що для всіх юридичних осіб, крім сільськогосподарських формувань, набрав чинності з 01 липня 1998 року. Згідно із Законом бартер (товарний обмін) - це господарська операція, при якій проводяться розрахунки за товари (роботи, послуги) в формі, відмінній від грошової.
Розглядаючи класичну формулу кругообігу коштів на підприємствах при товарообмінних операціях вона має наступний вигляд: Г-Т-В-Т'-Г
На третій стадії кругообігу замість грошової форми виступає товарна.
Аналіз бартерних операцій в народному господарству України за останні п'ять років свідчить про повальну «бартеризацію» в загальному обсязі платіжного обігу. Для більш детального вивчення стану розрахунків засобом товарообмінних операцій в господарстві, що досліджується. Як свідчать дані в господарстві намітилась стійка тенденція росту питомої ваги бартерних операцій в загальному об'ємі розрахунків. Так, якщо в середньому за 1994-1996 роки їх розмір становив 71,6 % загальної структури розрахунків, то в 1998 році вже - 88,5 %, або на 16,9 пунктів більше. В середньому за період, що досліджується в господарстві на долю бартеру припадає 78,6 % від загального платіжного обороту.
Слід відмітити, що бартерні операції, які в останні роки дуже активно впроваджуються в систему розрахунків, мають свої позитивні та негативні сторони. Останніх значно більше.
До позитивних сторін бартеру слід віднести факт швидкого змінення власника майна, що реалізується, а також значно скорочується термін розрахунку за поставлену продукцію, роботи та послуги. Таке становище в першу чергу пов'язано із системою черговості платежів, яка існує при розрахунках в народному господарстві України. Тобто, за отримане паливо підприємство зможе розрахуватися тільки в тому випадку, коли буде повністю ліквідована заборгованість по сплаті податків, зборів до бюджету та заборгованість по оплаті праці. А з застосуванням товарообмінної операції підприємство значно скорочує шлях оплати за придбані товари, поповнюючи тим самим власні обігові кошти і забезпечуючи при цьому безперервність виробництва.
Але значна кількість позитивних сторін на багато менша за негативні сторони бартерних операцій. Одним із негативних моментів є те, що при здійсненні товарообмінних операцій відсутні «живі гроші» в кругообігу коштів підприємства. А це впливає на заповненність коштами бюджету. Звідси, заборгованість по заробітній платі працівникам бюджетної сфери. Це в свою чергу призводить до спаду виробництва, загострення кризових явищ по підприємствах економіки України в цілому, та підприємств АПК зокрема.
Товарообмінні операції, які виникли в народному господарстві України, мають свій метод обліку та оподаткування згідно до Положення «Про ведення бухгалтерського обліку в Україні» від 03.04.93 р. за № 250, Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» та Закону «Про податок на додану вартість» від 03.04. 1998 р. № 168/97-ВР. Аналізуючи ці закони, спільним при оподаткуванні товарообмінних операцій є застосування ціни. Пунктом 4.2. Закону «Про податок на додану вартість» передбачено використання звичайних цін - таких цін, які не нижчі фактичної собівартості.
Прикладом товарообмінної операції в підприємстві, яке аналізується, є відвантаження продукції в райагропостач в замін на паливо та мастильні матеріали. При порушенні правил оподаткування, тобто застосування цін нижчих за звичайних, підприємство повинно сплачувати ряд податків на збитки, що отримані від реалізації продукції за цінами, які нижчі за звичайні.
Прикладом застосування цін, що нижчі за звичайні, є реалізація продукції районній ремонтно-транспортній організації за основні фонди для потреб виробничої діяльності:
Від проведеної бартерної операції отримано збиток на суму 6 738,00 грн. На цю суму необхідно сплатити податок на додану вартість:
6 738,00 грн. * 20 % = 1 347,60 грн.
Крім того, необхідно сплатити податок на прибуток за ставкою 30% із суми, яка розраховується, як різниця отриманих збитків та суми ПДВ:
(6 738,00 грн. - 1347,60 грн.) * 30% = 1 617,12 грн.
Здійснення товарообмінних операцій, на нашу думку, негативно впливає на вибір цін, в багатьох випадках такі операції призводять до додаткових витрат, що в свою чергу загострює фінансовий стан підприємства.
Звичайно, директиво не можливо в даний час відмінити бартер. Важливим рішенням в цьому напрямку було прийняття Закону України «Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій в області зовнішньоекономічної діяльності» від 23.12. 1999 р. за № 351-XIV. Але ми вважаємо, що в законодавчому порядку це питання повинно бути вирішеним не тільки на зовнішньому, але й на внутрішньому рівні, що сприятиме зміненню структури платіжного обігу, виходу підприємств з фінансової кризи.
3.2 Теоретичні аспекти організації оподаткування бартерних операцій
Господарські зв'язки між різними ланками економіки у процесі взаємного постачання матеріальних цінностей, надання послуг та виконання робіт супроводжуються грошовими розрахунками. Залежно від форми грошей, у якій відбувається платіжний обіг, вони можуть бути готівково-грошовими та безготівковими. Грошові розрахунки виникають також при виконанні суб'єктами господарювання фінансових зобов'язань за платежами в бюджет, позабюджетні та інші фонди. Обслуговування платіжного обігу - одна з традиційних сфер банківських послуг. За дорученням своїх клієнтів комерційні банки виконують готівкові платежі як за рахунок клієнтів, так і на кредитній основі.
Кризовий стан системи розрахунків, який склався останніми роками, охопив майже всі підприємства економіки України, зокрема і підприємств, які входять до складу агропромислового комплексу. Нестабільність цінової політики викликає перебої в здійсненні розрахунків. Це призводить до складного фінансового стану підприємств, а в кінцевій меті до уповільнення розрахунків, зростанню дебіторської та кредиторської заборгованості.
Зростання заборгованості є основним індикатором, що сигналізує про стан розрахунків між суб'єктами підприємницької діяльності і вимагає прийняття управлінських рішень щодо подолання такого стану.
Велике значення в системі заходів щодо подолання кризи платежів, скорочення дебіторської та кредиторської заборгованості має економічно обґрунтовані системи розрахунків, право на вибір яких надається виключно підприємствам, що здійснюють такі розрахунки.
Банки, що обслуговують підприємства всіх форм власності в цьому випадку, залишаються рівноправними партнерами через які здійснюються такі розрахунки.
Збої в проведенні своєчасних розрахунків між постачальниками та покупцями призводить до нестачі оборотних засобів, що призводить до необгрунтованого залучення дебіторами інших джерел формування, зокрема позик банку. Нестача власних коштів призводить до зменшення обсягів виробництва та реалізації продукції, збоїв в чітко налагодженій системі господарських зв'язків, примушує в певній мірі до перепрофілювання підприємства.
Такий стан вимагає від підприємств всіх форм власності вжиття певних заходів , спрямованих на нормалізацію платіжного обігу, зменшення взаємної заборгованості підприємств і підвищення відповідальності суб'єктів господарювання за стан платіжної дисципліни.
Важливу роль у функціонуванні грошової системи відіграють методи регулювання грошового руху. Ці методи є специфічними для сфер готівкового обігу. Організація безготівкового грошового обігу органічно пов'язана з регулюванням обігу готівки: лімітування залишків готівки грошових коштів у касах підприємств та організацій зумовлює зберігання основної маси грошей суб'єктами господарювання на рахунках у банку.
Головною особливістю безготівкового обігу є використання спеціальної організаційної форми здійснення самого платежу. Структура форм розрахунку передбачає створення спеціалізованої системи безготівкових розрахунків як форми організації руху грошей на рахунках у банках .
У безготівкових розрахунках гроші виконують функцію засобу платежу. Готівкові кошти підприємств, що входять до складу агропромислового комплексу - один із самих активних елементів оборотних засобів, що безпосередньо приймає участь в виробництві.
За останні роки, роки становлення ринкової економіки України, докорінно змінилася сама система готівкового обігу.
ДП ДАК "Хліб України " Крижопільський елеватор " за родом своєї діяльності є підприємство, що здійснює закупки у сільськогосподарських товаровиробників сільськогосподарської продукції. Подальше доведення продукції до стандартів вимагає також значних коштів, які в свою чергу підприємство отримує від різного роду покупців основними з яких є хлібопереробні підприємства, товарні біржі та інші покупці.
Здійснення своєї діяльності, як свідчить проведений аналіз ДП ДАК "Хліб України " Крижопільський елеватор ", можливий лише за умов наявності у підприємства коштів на поточних, валютних рахунках та в касі банку. Це викликано тим, що в останні роки докорінно змінилися відносини між сільськогосподарськими підприємствами та ДП ДАК "Хліб України " Крижопільський елеватор ". Тому нами проведений аналіз стану коштів, які забезпечують готівковий та безготівковий обіг на досліджуваному підприємстві. Дані приведені в таблиці 3.1.
Таблиця 3.1.
Забезпеченість ДП ДАК "Хліб України " Крижопільський елеватор коштами для здійснення готівкових та безготівкових розрахунків, станом на 1 січня, тис. грн..
| Роки | Залишки в касі | Залишки на поточних рахунках в банках | Залишки на валютних рахунках в банку | Залишки в підзвітах на закупку с.-г. продукції | ||||
| тис. грн. | % | тис. грн. | % | тис. грн. | % | тис. грн. | % | |
| 2004 | 7,2 | 3,4 | 85,5 | 40,1 | 74,2 | 34,8 | 46,2 | 21,7 |
| 2005 | 8,4 | 4,8 | 69,9 | 39,9 | 39,9 | 22,8 | 56,9 | 32,5 |
| 2006 | 15,7 | 4,2 | 152,3 | 40,8 | 102,6 | 27,5 | 102,4 | 27,5 |
| 2007 | ^2,3 | 6,7 | 212,4 | 63,4 | 48,8 | 14,6 | 51,3 | 15,3 |
| 2008 | 29,9 | 5,4 | 302,3 | 54,1 | 159,9 | 28,6 | 66,4 | П,9 |
| За 2004-2008рр. | 16,7 | 5,0 | 164,5 | 49,7 | 85,1 | 25,7 | 64,6 | 19,5 |
Дані таблиці 3.1. переконливо свідчать про те, що досліджуване підприємства забезпечене фінансовими ресурсами на початок року. Підприємство керуючись інструктивними матеріалами Національного банку України застосовує всі важелі впливу на стан платіжного обороту. Розрахунки здійснюються підприємством як шляхом готівкових так і безготівкових розрахунків.
Ліміт зберігання готівки в касі передбачений впродовж п'яти років в межах 30,0 тис. гривень на кінець кожного дня. Упродовж п'яти років на підприємств готівкові кошти в структурі всіх коштів, що формують платіжний баланс займали в середньому 5%. Звичайно, найбільше готівки підприємство використовує в період масового збору врожаю. Є непоодинокі випадки закупки сільськогосподарської продукції за готівку. Відповідно до інструкції НБУ за готівку підприємство може придбати в одного підприємства за день продукції на суму, що не перевищує 10,0 тис. грн.
Звичайно, найбільшу питому вагу в структурі платіжного балансу займають безготівкові розрахунки. Впродовж п'яти років станом на 1 число початку року на підприємстві залишки коштів в банках становили 164,5 тис. грн. або 49,7 % всіх коштів, що обслуговують платіжний обіг підприємства.
Кошти на підприємстві зберігаються в трьох банках міста Крижопіль ВАТ "Ощадний банк України ", Приватбанк ", "Промінвестбанк " і банка "Гроші і кредит " м. Вінниці. В цьому ж банку "Гроші і кредит " зберігається і валютна грошова маса, що надходить на підприємства в результату здійснення експортно - імпортних операцій.
Значні кошти на підприємстві зосереджені в підзвітних осіб, які отримують ці кошти на двадцять днів для закупки сільськогосподарської продукції. Таку продукцію закуповує підприємство у сільськогосподарських товаровиробників, зокрема у фермерів. Фермери, як правило не спішать з реалізацією врожаю, вичікуючи значного зростання цін на вироблену ними продукції. І як свідчить досвід, лише після нового року з наростанням затрат під наступний врожай вони продають вирощену ними продукції, в основному за готівку. Тому в середньому за 5 років суми готівки в підзвітних осіб налічували 64,6 тис. грн.. або 19,5 % всього платіжного балансу.
По організації готівкового обігу підприємство, що аналізується, керується Законом України "Про підприємства ", зокрема статтею 24 цього Закону, а також інструктивними матеріалами Національного банку України та Міністерства фінансів.
Грошові розрахунки - важлива складова функціонування всього господарського механізму, необхідна умова здійснення розширеного відтворення і розвитку соціальної сфери. З їх допомогою проходить кругообіг коштів. Розрахунки використовуються для взаємного контролю дебіторів і кредиторів. Відповідно до діючого порядку розрахунків підвищується відповідальність виробників за збереження продукції і її якості, своєчасність поставки і здійснення робіт.
Підприємство самостійно вибирає форми розрахунків, які передбачені Інструкцією №7 „Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України " від 2 серпня 1996 року , і вказує їх при укладанні між собою договорів.
Безготівкові розрахунки проводять застосовуючи наступні форми розрахунків, що передбачені в законодавчому порядку: платіжні доручення, бартерні операції, чеки, акредитиви, векселі, в порядку вексельних розрахунків..
Платіжні доручення - це документ, який являється письмово оформленим дорученням клієнта обслуговуючого його банку на перерахування певної суми коштів з свого поточного рахунку.
Банк приймає до виконання від платника доручення тільки в межах наявних коштів на його рахунку, за виключенням доручень на перерахування в бюджет сум податків, зборів та інших обов'язкових платежів, які приймаються банком незалежно від наявності коштів на рахунках підприємства. Ця форма розрахунків забезпечує для підприємства своєчасне надходження коштів до бюджету та інших цільових фондів, отримання виручки за відвантажену підприємством продукцію, товари , роботи та послуги.
В останні роки, з переходом на ринкові умови досліджуване підприємство досить таки широко застосовує платіжні вимоги-доручення. Платіжна вимога-доручення складається з двох частин:
-верхня — вимога постачальника безпосередньо до покупця оплатити вартість поставленої йому продукції або наданих послуг;
-нижня - доручення платника своєму банку перерахувати з його рахунку суму, поставлену в стрічці „сума до оплати ".
Вимога-доручення заповняється одержувачем коштів і направляється платнику. З ціллю гарантованої доставки вимоги платнику її рекомендується передавати в комплекті з розрахунковими і транспортними документами за поставлену згідно договору продукцію, виконані роботи.
Якщо платник згоден оплатити вимогу-доручення, то він заповнює нижню частину цього документу і віддає його в обслуговуючий банк. Строки надання платником вимоги-доручення в банк визначаються сторонами в договорі і банком не контролюється.
Чек - це письмове розпорядження чекодавця банку, що веде його рахунок, оплатити чекодержателя вказану в чеку суму грошових коштів. Чеки, що видаються банком, зброшуровані в книжки по 10, 20, 25, 50 залежно від потреби платника. Термін дії чекової книжки встановлює банк за погодженням з підприємством. Слід зазначити, що чекова форма розрахунків має ряд переваг: гарантована оплата, скорочення строків поставки, строків оплати товару, контроль платника за дотриманням товарної угоди.
В сучасних умовах поза увагою товаровиробників і банків України з різних причин залишається така форма взаєморозрахунків, як акредитив.
Акредитив - це грошове зобов'язання банку, яке видається ним за дорученням клієнта на користь його контракту згідно договору. Банк відкриває акредитив і здійснює платежі постачальникам або надає право іншому банку здійснювати такі ж платежі при умові пред'явлення документів, обумовлених в акредитиві.
Акредитивна форма розрахунків в умовах неплатежів найбільш повно відповідає інтересам обох сторін - постачальника і покупця. Слід зазначити, що при застосуванні цієї форми безготівкових розрахунків банки не залишаються осторонь, вони здійснюють контроль за використанням коштів.
Особливе місце в системі безготівкових розрахунків займає вексель. Вексель являє собою наказ кредитора своєму боржнику про оплату у вказаний строк визначеної на ньому суми третій особі, яку називають емітентом. Він використовується безпосередньо для погашення довгострокових зобов'язань. При цьому залучення банків до взаєморозрахунків між підприємствами не обов'язкове. Однак, безперервність обороту векселя обмежена, оскільки в кінцевому підсумку він повинен бути погашений.
Векселі бувають прості і переказні. Особливістю простого векселя є те, що він виписується і підписується боржником. Переказний вексель підлягає обов'язковому акцепту платником. Переказні векселі можуть бути передані іншому представнику шляхом індосаменту - спеціального передаючого надпису на зворотній стороні векселя.
На основі розглянутих форм безготівкових розрахунків можуть виникнути різні способи платежу. Одним з них є залік взаємних вимог. До нього відносяться розрахунки, по яких взаємозаборгованість боржників і кредиторів по відношенню один до одного погашаються в різних сумах і тільки по різниці здійснюються платежі на загальних умовах. їх застосування прискорює кругообіг коштів і забезпечує своєчасне проведення платежів, скорочує потребу підприємств у грошових ресурсах для розрахунків, зміцнює платіжну дисципліну і скорочує взаємну заборгованість підприємств і організацій.
На основі заліку взаємних вимог можуть організовуватись бартерні розрахунки. Бартерна угода дає змогу без використання грошей здійснювати прямий обмін товарами. В Законі України „Про оподаткування прибутку підприємств " термін „бартер визначається як господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у будь-якій формі, іншій, ніж грошова.
В Україні бартерні операції зумовлені, насамперед, інфляцією, нестачею валютних коштів у державі, вони підривають стійкість грошової одиниці, тому вони є небажаними. Однак у багатьох випадках бартер дає змогу підприємствам вижити і не дійти до повного банкрутства у період прогресуючої економічної кризи.
3.3 Організація розрахунків на підприємстві як основна передумова мінімізації бартерних операцій
Переважна більшість розрахунків в загальному обсязі платіжного обігу повинна здійснюватись в порядку безготівкових розрахунків. За даними ДП ДАК "Хліб України " Крижопільський елеватор "цей принцип в основному дотримується.
В середньому за досліджуваний період тільки 6,5 % всього платіжного обігу було здійснено через касу, решта - шляхом проведення безготівкових озрахунків безпосередньо через поточний рахунок та в порядку товарообмінних операцій.
Розрахунки в безготівковій формі на підприємстві здійснюються через банк із використанням різних форм розрахунків. Про структуру безготівкових розрахунків на підприємстві за період, що досліджується, свідчать дані таблиці 3.2.
Як свідчить аналіз даних таблиці на підприємстві за досліджуваний період застосовувались ряд найбільш розповсюджених форм безготівкових розрахунків. Найбільшу питому вагу в структурі безготівкових розрахунків займають розрахунки платіжними дорученнями.
Таблиця 3.2
Показники структури платіжного обороту ДП ДАК "Хліб України " Крижопільський елеватор ", %
| Види безготівкових розрахунків | 2004 р. | 2005 р. | 2006 р. | 2007р. | 2008р | В середньо му за 2004 -2008 рр. |
| Платіжні доручення | 85,1 | 77,3 | 70,5 | 68,5 | 64,4 | 73,2 |
| Товаробартерні операції | 7,7 | 8,2 | 8,4 | 9,1 | 9,9 | 8,7 |
| Чеки | 1,1 | 3,4 | 8,5 | 10,3 | п,з | 6,8 |
| Акредитиви | зд | 6,6 | 6,4 | 6,9 | 6,3 | 5,9 |
| Планові платежі | 1,5 | 3,1 | 3,6 | 5,2 | 5,4 | 3,8 |
| Вексельна форма | 1,5 | 1,4 | 2,6 | 0 | 2,7 | 1,6 |
| Усього | 100,0 | 100,0 | 100,0 | 100,0 | 100,0 | 100,0 |
Дані таблиці 3.2. переконливо свідчать, що досліджуване підприємство з кожним роком змінює спектр застосування безготівкових форм розрахунків. В основному за п'ятирічний період, що досліджувався найбільшу питому вагу в структурі безготівкових розрахунків на підприємстві займали розрахунки платіжними дорученнями. На їх долю припадає 73,2 % платіжного безготівкового обігу. В окремі роки, зокрема в 2004 р. на долю цієї форми розрахунків припадало 85,1 % всього безготівкового платіжного обороту. В останні роки в практику розрахунків входять платіжні вимоги - доручення. Вони витісняють розрахунки платіжними дорученнями. Якщо в 2004 р. на долю цієї форми розрахунків припадало 7,7 % всього безготівкового обігу, то уже в 2008р. на 1 пункт більше. При застосуванні цієї форми використовують документ, що називається платіжна вимога-доручення. Він поєднує вимогу постачальника до покупця про сплату вартості поставленої продукції чи наданих послуг та доручення платника своєму банку провести оплату.
Вимога-доручення заповнюється одержувачем коштів і надсилається безпосередньо платнику разом з документами про відвантажену продукцію, виконані роботи чи надані послуги. Платник, у разі відмови оплатити вимогу-доручення, повідомляє про це безпосередньо одержувача коштів в порядку та строки, зазначені в договорі. В той же час розрахунки вимогами-дорученнями при порушені умов договору сприяють зростанню дебіторської заборгованості, що негативно відображається на фінансовому стані підприємств-постачальників.
З покращенням фінансового стану підприємства здебільшого збільшуються розрахунки чеками. Як правило, розрахунки здійснюються за допомогою лімітованих чекових книжок. На долю цієї форми розрахунків в 2004 році припадало всього 1,1 % всього безготівкового обігу, то уже в 2008 році 11,3% або на 10,2 пункти більше. Для розрахунків чеками потрібно значну суму коштів забронювати на спеціальному рахунку, тобто відволікти кошти з обігу. В такому випадку складається наступний бухгалтерський запис:
Таким чином, шляхом депонування коштів на рахунку «Розрахункові чекові книжки та розрахункові чеки» в банку емітента чекової книжки гарантується оплата чеків. Розрахунковий чек виписується в момент здійснення платежу і видається чекодавцем за отримані товари або надані послуги. Приймаючи чек до оплати, чекоутримувач перевіряє відповідність чека встановленому зразку, правильність заповнення чеку, відсутність виправлень, відповідність суми корінця чека сумі, вказаній на самому чеку, строк його дії, наявність на ньому чіткого відбитка штампа або печатки банку та назву чекодавця. Після переконання в особі пред'явника чеку, чекоутримувач приймає його до оплати.
Виписаний, підписаний та завірений круглою печаткою чек, чекоутримувач здає в банк, виписуючи одночасно реєстр, в якому вказує необхідні реквізити. А саме: номер рахунку чекодавця, його ідентифікаційний код за ЄДРПОУ, назва банку чекодержателя та його номер МФО, суму та номер чека, загальну суму реєстру. Після перевірки банком правильності оформлення чеку та реєстру, чек сплачується за рахунок коштів чекодавця на рахунок чекодержателя.
Чекодавець зобов'язаний періодично перевіряти правильність використання уповноваженими ним особами чеків і відповідність оплачених чеків товарно-транспортним документам постачальників, у сплату яких видані були чеки.
Аналіз розрахунків за допомогою чеків свідчить, що ця форма розрахунків в умовах становлення ринкових відносин має свої негативні риси. Зокрема, кошти, як мінімум, на 75 днів відволікаються з обігу, що не сприяє фінансовому оздоровленню підприємств.
Досить таки відрадним на нашу думку є розширення розрахунків за допомогою акредитивної форми. В середньому за 5 років на її долю припадає 5,9% всього платіжного обороту , що здійснюється на підприємстві.
На підприємстві , як свідчить аналіз, застосовувались в основному покриті акредитиви. Застосовуючи цю форму, підприємство бронює кошти на окремому рахунку. Покриті акредитиви, що відкривались господарством, були, як правило, відзивними тобто такими, що могли бути відізвані банком-емітентом без попереднього узгодження із бенефіціаром.
Для відкриття акредитиву підприємство подає в обслуговуючий банк заяву встановленої форми. Після цього підприємство депонує кошти на окремому рахунку, для чого складається наступний бухгалтерський запис
Застосовуючи акредитивну форму розрахунків важливо дослідити схему документообігу. Рух документів при акредитивній формі розрахунків зображено нами на схемі (рис. 3.1).
Приведена схема розрахунків дає змогу оперативно їх здійснювати.
Строк дії акредитиву встановлюється в межах 15 днів з моменту його відкриття. Але при потребі акредитив може бути подовженим ще на 10 днів при зміні умов поставки.
| | Бенефіціар | | 3 | Заявник акредитиву | |||
| (постачальник) | 2 | (платник) | |||||
| | 6 | 4 | | 1 | 8 | ||
| Виконуючий банк (банк постачальника) | Банк - емітент (банк платника) | ||||||
| 5 | |||||||
| 7 | |||||||
| | | | | | | | |
Рис.3.1. Схема документообігу при акредитивній формі розрахунку ДП ДАК "Хліб України " Крижопільський елеватор "
1- подача заяви для відкриття акредитиву, депонування коштів під акредитив; 2- повідомлення на банк бенефіціара про виставлення акредитиву та його умови, перерахування коштів під покриття акредитиву; 3 - відвантаження продукції, виконання робіт чи надання послуг; 4- передача необхідних документів, передбачених умовами акредитиву; 5- повідомлення банку-емітенту для отримання згоди на виконання акредитиву; 6- зарахування коштів бенефіціару за рахунок депонованих під акредитив грошових коштів; 7- передача необхідних документів за умовами акредитиву в банк-емітент; 8- повернення після перевірки заявнику акредитива документів по закінченні операції.
Незважаючи на простоту розрахунків при акредитивній формі, вона має ряд недоліків: акредитив не поповнюється, з нього не можливо брати кошти готівкою. Все це вимагає пошуку нових форм розрахунків.
Досить таки не втішні дані щодо застосування вексельної форми розрахунки. Ця форма розрахунків свідчить про досить таки вдалі результати від її застосування іншими підприємствами, зокрема і тими, які входять до складу агропромислового комплексу. Водночас, досліджуване підприємство не спішить до її використання. Так, в 2008 році за допомогою векселів підприємство розраховувалося лише з невеликою кількістю платників. На долю цієї форми припадає всього в середньому за досліджуваний період 1,6 % загального платіжного обороту.
3.4 Шляхи м мінімізації бартерних операцій
Державна політика в сфері розрахунків спрямована на розв'язання найболючіших проблем підприємств всіх галузей економіки, зокрема мінімізацію бартерних операцій. Особливо це стосується підприємств АПК, як найбільш розвинутою в умовах регіону.
В умовах кризового стану підприємств АПК, реформування власності на селі одним із головних шляхів досягнення стабілізації є державна підтримка агропромислового комплексу із залученням в агросектор нових фінансових потоків.
За останні три роки відбулися значні зрушення щодо запровадження більш прогресивних форм розрахунків.
Необхідність оновлення основних фондів в агропромисловій сфері, де знос їх сягає до 71,4%,а по сільськогосподарських формуваннях всіх форм власності в Крижопільському районі 72,9 % станом на 1 січня 2006 року , відчувається гостра нестача сільськогосподарської техніки, оскільки тракторний парк за останні десять років скоротився майже наполовршу, вимагає значних додаткових довгострокових фінансових ресурсів із застосуванням нетрадиційних форм і схем кредитування підприємств агропромислового комплексу. Особливо стала актуальною дана проблема у період фінансової слабкості сільськогосподарських підприємств та відсутності у них ліквідної застави. До нетрадиційних методів розрахунків в світовій практиці належать факторингові операції, форфейтування і фінансовий лізинг. Проте механізми їх застосування у практиці фінансового забезпечення підприємств агропромислового комплексу ще недостатньо висвітлені.
Одним із найпоширеніших нетрадиційних форм розрахунків є факторинг. Уперше він виник у США наприкінці XIX ст., згодом став застосовуватися в промислове розвинутих країнах Західної Європи. Особливо поширився у практиці комерційних банків в останні 25-30 років. Нині факторинг завойовує дедалі довготривалі позиції і на вітчизняному грошовому ринку. Експеримент із впровадження факторингу розпочав у 1988 році Промбудбанк СРСР, а з 1989 року почали здійснювати факторингові операції й інші комерційні банки колишнього Радянського Союзу. Можливість інкасування дебіторської заборгованості, тобто одержання грошей за неоплаченими вимогами і рахунками-фактурами, особливо важлива для сільськогосподарських підприємств. Водночас гальмуючим моментом є майже повна відсутність методичної бази факторингових операцій.
Суть факторингу полягає в тому, що факторингова компанія купує у своїх клієнті їхні платіжні вимоги до покупців на умовах негайної оплати 80-90% вартості відфактурованих поставок та сплати решти частини за вирахуванням комісійних і процентів ; кредит у суворо визначені терміни незалежно від надходження виручки від покупці Зрозуміло, що платіж від покупця зараховується на рахунок фактор-компанії.
У країнах із розвинутою ринковою економікою при цьому виді економічних відносин значна увага приділяється дотриманню термінів платежів. Діяльність факторингових компаній і банків спрямовується на забезпечення обсягів і термінів платежів, що дає змогу надати відносинам між постачальниками і покупцям значної стабільності.
З економічного погляду факторинг - це комісійно-посередницька діяльність, пов'язана з поступкою банку клієнтом-постачальником неоплачених платежів-вимог (рахунків-фактур) за поставлені товари, виконані роботи, послуги і відповідно права одержання платежу за ними, тобто з інкасуванням дебіторської заборгованості клієнта (одержанням коштів за платіжними документами). Факторингові компанії, крім власне факторингу, надають також низку сервісних послуг: ведення бухгалтерського обліку для підприємств - клієнтів; проведення аудиту; підготовку статистичних оглядів, зведень тощо.
Такі компанії найчастіше є дочірніми фірмами великих банків. При вирішенні питання щодо укладення факторинговою компанією договору про факторингове обслуговування з постачальником, як правило, збирають таку інформацію: чи виробляє фірма продукцію, що користується попитом, надає послуги високої якості, чи виконує роботу на високому рівні; про темпи зростання виробництва та його перспективи; рівень кваліфікації управлінського персоналу фірми; налагодженість внутрішнього контролю; чіткість визначення умов торгівлі з контрагентами.
У світовій практиці вартість факторингових послуг складається з двох елементів: комісії та відсотків, стягнутих за дострокової оплати поданих документів. Комісійний збір ,звичайно, становить 0,5—3% загальної суми куплених рахунків. Його розмір залежить від торгового обороту клієнта, ступеня ризику та обсягу необхідної конторської роботи. Ступінь ризику залежить від платоспроможності боржників клієнта, а обсяг конторської роботи - від кількості рахунків-фактур. Крім того, клієнт сплачує банку позичковий процент із щоденного залишку попереднього платежу за рахунками. Процент за факторинговий кредит на 2- 4% перевищує офіційну облікову ставку.
Строк кредиту звичайно 90- 120 днів. Здебільшого банк оплачує одноразово 80-90% вартості рахунку-фактури; 10 -20% — це резерв, що буде повернутий після погашення дебітором усієї суми боргу. Наприкінці кожного місяця банк підраховує належні йому комісійні відсотки, а також визначає залишок неінкасованих фактур, на який виписується рахунок і передається клієнту.
Існує багато причин, за яких факторинговій компанії невигідно попередньо оплачувати повну вартість боргових зобов'язань. Насамперед, можливе виникнення спірних моментів і помилок у рахунках. Якщо постачальник припиняє свою діяльність або з будь-яких причин порушує умови факторингового договору, то факторинговий відділ не має іншого страхового покриття попередньо сплачених сум, крім самих платіжних вимог. Таким чином різниця 10 -20% вартості рахунків-фактур необхідна для того, щоб за потреби можна було компенсувати попередньо сплачені суми.
Факторинг передбачає переважно постійні відносини між банком і постачальником, оскільки вимагає спостереження і контролю за фінансовим станом постачальника, а також платоспроможністю покупців. Тому не кожне сільськогосподарське підприємство може скористатися послугами факторингової компанії.
Українські підприємства використовують факторинг тільки у разі гострої потреби кредиту на дуже короткий термін. Факторинг у сучасному вигляді нещодавно з'явився на вітчизняному ринку, і можливості цього фінансового інструменту поки що недостатньо оцінені. Досвід країн, які використовують факторинг, показує, що особливо привабливий даний вид відносин у сфері експортних операцій. Застосування його у міжнародній торгівлі дає змогу прогнозувати зростання його популярності серед вкраїнських підприємців-аграрників у сфері відносин. Про розміри факторингових операцій , що надані комерційними банками для ДП ДАК "Хліб України " "Крижопільський елеватор ", свідчать дані рис.3.2. Як свідчать дані рис. З.2.. За останні роки значно активізувалися взаєморозрахунки між банками та ДП ДАК "Хліб України " "Крижопільський елеватор ", шляхом факторингових операцій. Так. Якщо в 2004 році ДП ДАК "Хліб України " "Крижопільський елеватор", здійснило через комерційні банки факторингових операцій на суму 309,9 тис. грн.. при середній місячній ставці 11,4 %, то уже в 2008 році сума операцій збільшилися до 701,1 тис. грн. При цьому середньомісячна ставка по факторингових операціях становила 8,2 відсотки або 4,2 пункти менше.
Отже, факторинг - особливо вигідна для підприємств АПК форма фінансування, яка дає змогу керівництву і співробітникам сконцентруватися на виробничих проблемах і максимізації прибутку, що прискорює одержання більшої частини платежів, гарантує повне погашення заборгованості та знижує витрати із ведення рахунків. Факторинг дає гарантію платежу і звільняє постачальників від необхідності брати додаткові й дуже дорогі нині кредити у банку. Все це може позитивно впливати на фінансовий стан підприємств агропромислового комплексу. Крім того, угода про факторинг підвищує кредитоспроможність сільськогосподарських підприємств, особливо тих, які займаються експортною діяльністю, та забезпечує їм додаткові можливості одержання кредиту в банку.
Висновки та пропозиції
В сьогоднішніх умовах економічного розвитку суттєво зростає значення й потреба в ефективних й надійних інструментах безготівкових розрахунків. Розбіжності в рівнях суспільно-економічного розвитку між окремими підприємствами, інколи - невпевненість в діловій репутації партнерів, відсутність багаторічних ділових відносин та багато інших моментів призводять до того, що розрахунки вимагають організації потоку товарів від продавця до покупця й побудови ланцюжків платежів, що їх пов' язу ватимуть.
Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії "Хліб України "Крижопільський елеватор " знаходиться в місті Крижопіль Вінницької області.
Крижопільський елеватор утворився при об'єднані млина харчокомбінату і реалізаційної бази у 1939р. У 1969р. побудований кукурудзо калібрувальний завод виробничою потужністю 1500 тон в сезон, у 1969 р. введений в дію елеватор місткістю 59,4 тис. тонн. У 1980 р. побудований двохповерховий адміністративний корпус з лабораторією, ваговою, медпунктом, їдальнею на 50 посадочних місць і продуктовим магазином. Пізніше були побудовані механічні майстерні, цех по розфасовці крупи, який був переобладнаний під хлібопекарню.
Виробничі дільниці підприємства розташовані на трьох територіях, загальна площа складає - 14,2 га.
Підприємство здійснює промислову і заготівельну діяльність.
Заготівельна діяльність - приймання, сушіння, очищення від домішок з доведенням до відповідних кондицій, зберігання та відвантаження зерна споживачам.
Виробництво борошна, в 2005 ріці зросло на 21,2 % в порівнянні з 2003 роком. Збільшилось виробництво борошна пшеничного першого ґатунку і другого ґатунку. На 5% зменшилось виробництво житнього борошна. На 18%
50 збільшилось виробництво хліба і хлібобулочних виробів, на 47% -виробництво кормо суміші.
На підприємстві існує стійка тенденція зниження показників платоспроможності, однак вони все ще значно перевищують нормативні значення, тобто підприємство має достатньо грошових коштів та їх еквівалентів для розрахунків по поточній кредиторській заборгованості. Підвищення рівня платоспроможності залежить від поліпшення результатів виробничої та комерційної
Бухгалтерський облік на ДП ДАК "Хліб України "Крижопільський елеватор ", організований і ведеться згідно Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та Положень (статутів) бухгалтерського обліку.
Досліджуване підприємства забезпечене фінансовими ресурсами на початок року. Підприємство керуючись інструктивними матеріалами Національного банку України застосовує всі важелі впливу на стан платіжного обороту. Розрахунки здійснюються підприємством як шляхом готівкових так і безготівкових розрахунків.
Ліміт зберігання готівки в касі передбачений впродовж п'яти років в межах 30,0 тис. гривень на кінець кожного дня. Упродовж п'яти років на підприємств готівкові кошти в структурі всіх коштів, що формують платіжний баланс займали в середньому 5%. Звичайно, найбільше готівки підприємство використовує в період масового збору врожаю. Є непоодинокі випадки закупки сільськогосподарської продукції за готівку. Відповідно до інструкції НБУ за готівку підприємство може придбати в одного підприємства за день продукції на суму, що не перевищує 10,0 тис. грн.
Досліджуване підприємство з кожним роком змінює спектр застосування безготівкових форм розрахунків. В основному за п'ятирічний період, що досліджувався найбільшу питому вагу в структурі безготівкових розрахунків на підприємстві займали розрахунки платіжними дорученнями. На їх долю припадає 73,2 % платіжного безготівкового обігу. В окремі роки,
51 зокрема в 2001 р. на долю цієї форми розрахунків припадало 85,1 % всього безготівкового платіжного обороту. В останні роки в практику розрахунків входять платіжні вимоги - доручення. Вони витісняють розрахунки платіжними дорученнями. Якщо в 2001 р. на долю цієї форми розрахунків припадало 7,7 % всього безготівкового обігу, то уже в 2005р. на 1 пункт більше.
З покращенням фінансового стану підприємства здебільшого збільшуються розрахунки чеками. Як правило, розрахунки здійснюються за допомогою лімітованих чекових книжок. На долю цієї форми розрахунків в 2001 році припадало всього 1,1 % всього безготівкового обігу, то уже в 2005 році 11,3% або на 10,2 пункти більше. Для розрахунків чеками потрібно значну суму коштів забронювати на спеціальному рахунку, тобто відволікти кошти з обігу.
Для удосконалення управління в ДП ДАК "Хліб України" "Крижопільський елеватор " використовують нові методи управління ісучасні технічні засоби побудови інформаційних систем. На підприємстві впроваджено автоматизовані системи обліку, тобто шість бухгалтерів маютьобладнане комп'ютером робоче місце. Але адміністрація підприємства на цьому не зупинилась і планує найближчим часом забезпечити всі робочі місця бухгалтерів комп'ютерами, тобто, щоб весь бухгалтерський облік на підприємстві вівся автоматизовано. Це дасть можливість бухгалтерам якісніше виконувати свою роботу, менше буде помилок, менше часу буде затрачатися на пошук потрібної інформації.
З метою покращення організації розрахунків на підприємстві необхідно:
1. Більшу увагу звертати на двохстороннє співробітництво з обслуговуючими банками діяльністю яких є кредитування підприємства та проведення розрахунків за допомогою факторингу. Ми вважаємо за доцільне поширити практику застосування розрахунків за допомогою факторингу та лізингу.
2. Економічними, а не директивними методами скорочувати товарообмінні операції, що дасть змогу підприємству отримувати "живі" гроші, що буде сприяти покращенню розрахунків з постачальниками і підрядчиками, буде сприяти більшій довіри між продавцем і покупцем.
3.Запровадити в систему розрахунків фінансовий та оперативний лізинг. Його впровадження дасть змогу в певній мірі оздоровити фінансовий стан господарства.
Перерахованівище пропозиції сприятимуть покращенню взаєморозрахунків, що в свою чергу дозволить підприємству втриматись у скрутний економічний час та успішно конкурувати серед підприємств корпорації, покращити фінансовий стан, бути одним із найбільш бюджетоутворюючих платників.
Список використаної літератури
1. Закон України «Про підприємництво» від 26.02.91р. № 78512.
2. Закон України «Про господарські товариства» від 19.09.91р. №1576-ХІІ.
3. Закон України «Про підприємства в Україні» від 27.03.1991 р. № 887-ХІІ.
4. Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04. 2008 р. № 168/97-ВР
5. Закон України «Про податок на прибуток» в редакції Закону України від 22.05. 2008 р. № 283/97-ВР
6. Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 20.03.91р. № 872-XII.
7. Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.96р. № 543/96-ВР.
8. Указ Президента України «Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України» від 16.03.95р. № 227/95.
9. Постанова Верховної Ради України «Про норматив платіжних документів в Україні» від 25.06.93р. № 3324-ХП.
10. Постанова Верховної Ради України «Про застосування векселів в господарському обороті України» від 17.06.92р. № 2470-ХП.
11. Постанова Верховної Ради України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 24.12.93р.
12. Положення «Про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні» затверджене постановою КМУ від 03.04.93р. № 250.
13. Положення «Про переказний та простий вексель» затверджене постановою ЦВК і РІЖ СРСР від 07.08.37р. № 104/1341.
14. Положення «Про виконання установами банків доручень підприємств та розрахункових документів на безспірне списання (стягнення) коштів» затверджене постановою Правління НБУ від 18.09.98р. №379.«Порядок ведення касових операцій у національній валюті України» затверджений постановою Правління НБУ від 02.02.95р. №21.
15. Інструкція №4 «Про організацію роботи з готівкового обігу установами банків України» затверджена постановою Правління Національного банку України від 20.06.95р. № 149.
16. Інструкція №7 «Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України» затверджена постановою Правління Національного банку України від 02.08.96р. № 204.
17. Інструкція «Про відкриття банками рахунків в національній та іноземній валюті» затверджена постановою Правління Національного банку України від 18.12.98р. № 527.
18. Роз'яснення Вищого Арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань» від 29.04.94р. № 02-5/293.
19. Банківська справа. Під ред. А.М. Мороза. К.: Вища школа .- 2008 .-480.
20. Біленчук П.Д. Вдосконалення безготівкових розрахунків підприємств АПК //Економіка АПК .- 2008, № 9, С.74-76.
21. Бухгалтерський облік у сільському господарстві. Підручник для вузів, Ю.Я. Литвин.-Тернопіль: Черівниця.-2008.
22. Бухгалтерський облік на сільськогосподарських підприємствах / М.Ф. Огійчук, М.Т. Михайлов, Л.Г.Панченко та ін., за ред. М.Ф.Огійчука.-К.: Урожай, 2008.-240 с.
23. Веселовський Д.К. Вдосконалення обліку і аудиту розрахункових операцій для підприємств АПК// Бухгалтерія в сільському господарстві .-2008.-№3,С.95-102.
24. Івченко С.Р. Вдосконалення взаємовідносин підприємств АПК з банками.// Фінанси України .- 2008.-№10.-с.27-32.
25. Корнева О.В. Вексель як один із засобів подолання платіжної кризи // Економіка АПК.- 2008.-№ 4.-С.48-52.
26. Кузьмінський А.М. та ін. Організація обліку, контролю і аналізу: Підручник .- К.: Вища школа, 2008.-223с.
27. Кравець В.Н. Нова система мІжбанківських розрахунків. // Економіка АПК.-2008, № 4, С. 19-21.
28. Левандівський О.Г. Шляхи зменшення дебіторсько-кредиторської заборгованості в АПК // Економіка АПК, 2008.-№7.-с.40-42.
29. Покровська Д.Р. Вдосконалення розрахункових операцій в ринкових умовах // Фінанси України .- 2008.- № 5, С.54-59.
30. Семенов В.Д. Шляхи вдосконалення організації обліку розрахунків з постачальниками // Бухгалтерський облік, 2008.-№ 7.-С.7-10.
31. ЗІ.Тимохин Р.С. Проблеми безготівкових розрахунків // Бухгалтерський облік., 2007.-№ 7.-С.7-10.
32. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський облік на підприємствах з різними формами власності. К.: ВТОВ «А.С.К.», 2008.-672с.
33. Фащевський В.М. Розрахунки в умовах самофінансування і їх аналіз. // Бухгалтерський облік, 2008.-№ 3.-С.74-75.
34. Юридичний вісник України. Інформаційно-правовий банк. //2008.-№ 3.-жовтень. -32с.
