МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ

ПРИКАРПАТСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. В.СТЕФАНИКА

КАФЕДРА БІОЛОГІЇ

Методика проведення екскурсій в шкільному курсі біології

(курсова робота з методики викладання біології)
Виконала студентка групи Б-44

Луканюк Оксана

Науковий керівник:

Савчук Софія Петрівна

м.Івано-Франківськ-2003


Місце і значення екскурсії у шкільному курсі біології
Однією з форм організації навчальної роботи з біології є екскурсії в природу. Ніякі наочні посібники і слова не замінять дитині безпосереднього спілкування з природою, коли вона чує шум вітру в гілках дерев, бачить різноманітні барви палітри природи, помічає найдрібніші зміни в лісі і на полі.

І чим більше відбувається цих зустрічей з природою, тим біль чутливішою стане душа кожного нашого вихованця. Тому слід рекомендувати не лише проведення екскурсій під час уроків, а й в позаурочний час. Екскурсія потрібна особливо тоді, коли об’єктами вивчення є рослини і тварини, доступні для безпосереднього вивчення в природніх умовах, в їх зв’язках з довкіллям, з якого їх не можна виривати без шкоди для вивчення їх в єдності з умовами життя.

Кожен вчитель біології повинен перш за все пам’ятати про ті важливі питання, які йому необхідно вирішувати під час екскурсій – дати можливість учням ознайомитись з самим життям, з його найрізноманітнішими проявами, розкрити закони, за якими розвивається життя рослинного і тваринного світу, навчити бачити і розуміти складні життєві явища, що нас оточують.

Екскурсії мають величезне виховне значення. На них учні не тільки вивчають природу, а й дізнаються про те, як розв’язуються завдання охорони рослинного і тваринного світу, дальшого піднесення сільського господарства. Це виховує в учнів глибоку повагу до праці людини, любов до Батьківщини, викликає прагнення запозичити кращі приклади і зразки роботи, щоб успішніше вирощувати культурні рослини, вести серйозну, корисну роботу в напрямі зміни природи рослин на користь людини.

На екскурсіях, в ліс, на луки, до водойм учні самостійно вивчають зібрані рослини і тварини і цим поглиблюють уже набуті в класі знання про їх будову. На екскурсіях на сільськогосподарські підприємства, на дослідні станції, в плодово-декоративні розсадники тощо школярі дізнаються про те, як людина поліпшує умови життя рослин, як спрямовано перетворює природу рослин з метою отримання більших врожаїв, як вирощує нові сорти рослин, породи тварин.

Таким чином, екскурсія сприяє розвиткові в учнів не тільки художнього смаку, ал й виховує бережливе ставлення до природи, до суспільної власності і зміцнює дисципліну.

Завдання вчителя біології в цьому питанні:

1.                  Виконувати передбачений програмою мінімум екскурсій в природу.

2.                  Правильно визначити місце екскурсії при вивченні програмового матеріалу.

3.                  Намагатись вивчати на екскурсіях новий матеріал, а не повторювати пройдений.

4.                  Зібраний під час екскурсії навчальний матеріал повинен оброблятись і використовуватись на уроках.

5.                  Підсумки екскурсій проводити на місці екскурсій, а не в класі, щоб мати можливість виправити недоліки в спостереженнях учнів.

Особливе місце серед всіх екскурсій займають екскурсії в природу. В результаті проведення цих екскурсій діти повинні не лише ознайомитись з найважливішими видами, формами і органами деяких типових рослин даної місцевості, їх розвитком, умовами життя, а й проводити спостереження за квітучими рослинами. За утворенням плодів, за способами розповсюдження плодів і насіння, за сезонними ознаками наступаючої осені.

Учні вчаться гербаризувати рослини, виготовляти колекції та фіксовані матеріали квітів, плодів і насіння різних рослин.

Особливий інтерес становить заключна екскурсія “Осінні явища в житті рослин” надворі стоїть рання осінь, вчитель з учнями має можливість слухати шелест опадаючого листя, визначити причини листопаду безпосередньо в лісі, під час екскурсії. Безумовно, що такий підхід дозволяє поглибити знання учнів про явище листопаду, зрозуміти всю красу осінньої пори, повторити матеріал про будову рослин і їх органів, з» ясувати питання довголіття рослин.

Велике значення для ефективності даної екскурсії має вдалий вибір місця екскурсії. Це може бути мальовнича галявина, обрамлена зі всіх сторін мішаним лісом. Чи алея міського парку, де зустрічаються різноманітні породи листяних і хвойних дерев.

Серед краси осіннього лісу так неповторно для серця кожної дитини звучать слова вчителя про золоту осінь, прочитані ним рядки з вірша і прози.

Зворушені діти з готовністю розглядають золотисті і червоні листки клена, ясена, берези, тополі. Вчитель ставить проблемне питання:”Чому ж листки жовкнуть або червоніють і так легко опадають?” Різні відповіді учнів, різні міркування.

Вчитель повинен звернути увагу дітей на черешок листка, на те місце, де він прикріплюється до стебла. Тут не важко помітити маленьке потовщення. Це так звана листкова подушечка. Зовні вона має однаковий вигляд у зеленого і пожовклого листка. Всі помічають різницю – у пожовклого листка цей кінець буде рівний, гладенький та блискучий. На ньому не видно пошкоджень.

Шляхом порівняння і дослідження при допомозі вчителя учні дізнаються про дійсні причини листопаду.

В лісі чути запах гниття, сумно. Наче все, що недавно росло, вмирає. Чи так це насправді? Ні, тут треба показати учням, що тільки однорічні рослини вмирають, але й вони утворили плоди та насіння, яке проросте навесні знову. А багаторічні трав’янисті рослини, дерева й кущі не вмирають. Вони тільки готуються до нових зимових умов. І такою підготовкою є скидання листя.

Практичним результатом екскурсії може бути виготовлення учнями гербарію “Осінній ліс”, організація виставки картин “Мистецтво пензля і пера про осінь”, проведення шкільного вечора “Осінь, друже, зустрічай”.

Взимку, під час вивчення теми “Пагін”, програма рекомендує проведення екскурсії в природу для ознайомлення з деревами, кущами і травами в зимовий час. Тут під час екскурсії над приспаною землею, повною тимчасової покірності пониклих рослин, приспаних заметами, можна зробити чимало відкриттів – навіть у січневий холод:

-          Чому у лося взимку вуха настовбурчені врозліт: (Щоб і на м’якому сніговому пухові і він міг почути ворожі кроки).

-          Чому птахів зараз більше у хвойних лісах? (Тому, що тут важче розгулятися лиходію, а крони сосон і ялин надійно вкривають крилатих від негоди).

-          Чому на дятлову морзянку злітаються повзики, пищухи та інші пернаті: (Бо від його стукання дзьобом по корі починають виповзати зі щілин комахи, тож буде чим підгодуватися, відновити сили).

-          Чому під ялиною насипані гілочки. Ніби їх хтось настриг? (це білка брунькувала сніг зробив неприступними схованки-коморки і звірятко змушене гризти бруньки).

До цієї екскурсії варто підготувати для кожного учня картки з силуетами крон дерев і кущів (без назв). Після виходу на місце екскурсії, діти дають характеристику зимового лісу. Декламують вірші відомих поетів про зиму, прислухаються до зимової тиші.

Потім вони приступають до самостійної роботи. Кожен учень відшукує дерево чи кущ за силуетом крони і дає йому характеристику за тими пунктами, що вказані в картці. Наприклад. За силуетом крони учень визначив, що перед ним дуб. Потім він самостійно визначає назву загального контуру крони (розлога, грибоподібна, плакуча чи пірамідальна), розташування бруньок. Листкоскладання в бруньці, вивчає характер поверхні кори, колір кори та інші додаткові ознаки дерева чи куща.

Можна запропонувати учням провести спостереження за величиною і формою бруньок на одному дереві. Діти прийдуть до висновку, що величина і форма бруньок різна, що, незважаючи на мороз, під лусучками є зелені ніжні зачаткові листочки та бутони. Після невеликої інструкції учні зрізають маленькі гілки з дерев і кущів, які вони визначили.

Тепер вони будуть вести в класі спостереження за тим, як розпускатимуться бруньки, пагони, а потім і листки на гілках різних рослин, поставлених у воду.

Другою частиною цієї екскурсії є визначення життя трав’янистих рослин під снігом. Для цього слід розділити учнів по групах чи ланках. Щоб вони змогли самостійно розкопати сніг і добути вічнозелені трав’янисті рослини.

Треба обов’язково звернути увагу дітей на бульби-цибулини чи кореневища деяких трав’янисті рослин. З’ясувати значення цих “підземних комор”

Результатом цієї зимової екскурсії в природу буде не лише ознайомлення дітей із зимовими явищами в житті рослин, але й формування умінь спостерігати природу, фіксувати свої спостереження.

Розгляд вічнозелених трав’янистих рослин, спостереження за їх ростом і цвітінням в кутку живої природи дасть можливість підготувати учнів до сприймання і правильного розуміння підтеми “Видозмінені пагони” та теми “Вегетативне розмноження рослин”.

Заключною екскурсією з відділу “Рослини” є екскурсія в природу на тему: “Весняні явища в житті рослин”. Учні вже знайомі з різноманітністю місцевих рослин, з основними органами рослин, вони вивчали і типову будову цих органів, можливі їх видозміни; вивчали розмноження рослин та будову квітки; мають уявлення про способи запилення, утворення плодів і насіння.

Виходячи з усього вищезгаданого, стає зрозумілим, що завдання цієї екскурсії є не лише просте ознайомлення з дикоростучими весняними рослинами, а й повторення і закріплення на живому матеріалі майже всі питання.

У весняному лісі ми зустрінемо не тільки вільху, ліщину, березу, вербу, які зацвітають. Покрив лісу заквітчався великою кількістю ранньоквітучих рослин, серед них – мати-й-мачуха, пролісок дволистий, підсніжник, гусяча лапка, медунка темна, анемона дібровна, жовтяниця черговолиста, пшінка весняна та багато інших.

Нам потрібно зосередити увагу дітей на окремих видах дерев, кущів і трав’янистих рослин, щоб закріпити найважливіші питання програмованого матеріалу.

В результаті екскурсії учні не тільки повторять цей матеріал, але й дізнаються про біологію багатьох ранньоквітучих рослин, зберуть гербарій, висадять екземпляри рослин на пришкільній ділянці для дальшого спостереження за їх розвитком.

Таким чином, екскурсії в природу сприяють активізації навчального процесу, створюють умови для організації самостійної роботи учнів та ведення ними фенологічних спостережень.

Вивчення рідної природи виховує в учнів любов до природи, дає багатий матеріал для естетичного виховання, привчає школярів правильно поводитися в природі.

План проведення екскурсії

Тема: осінні явища в житті рослин. Пристосованість рослин до навколишнього середовища.

Мета: формувати в учнів поняття про деревні, кущові і трав”янисті рослини, пристосованість їх до навколишнього середовища, навчити учнів фіксувати певні спостереження;

Розкривати причини появи осінніх явищ в житті рослин шляхом встановлення зв’язків між ними, формувати в учнів 5естетичне сприйняття природи і навички поведінки в природніх ландшафтах.

Місце проведення екскурсії: парк, дендропарк або ліс.

Підготовка до екскурсії: На уроці, який передує уроку-екскурсії, учні ознайомлюються з правилами поведінки в природі, вимогами, які ставляться до збирання і гербаризації рослин, знайомляться з рослинами, які рідко зустрічаються в нашій місцевості, і зникають. Варто провести розповідь про “Червону книгу”. Досить ефективною буде бесіда з демонструваанням ситуацій репродукцій картин художників – пейзажистів, читанням уривків з художньої літератури у супроводі музичного оформлення. Це дасть можливість ще до екскурсії сприймати красу живописних куточків природи. Вчитель повідомляє і умови конкурсу, який буде проводитись під час екскурсії “Красу осені – влучним словом”.

До екскурсії учні повинні підготувати блокнот, олівець, три паперові пакети розміром 25 х 15, бажано фотоапарат.

Проведення екскурсії:

1.      Оголошення маршруту.

2.      Повторення правил дорожнього руху, правила поведінки в природі.

3.      Визначення чергових, поділ класу на групи, визначення старших груп.

4.      Організація конкурсу спостережливих і кмітливих в дорозі до місця екскурсії:

-          помічати цікаве,незвичні моменти, явища – 1 бал.

-          пояснення даного явища – 2 били.

Вчитель пропонує розглянути дерева і кущі, які зустрічаються по дорозі і з’ясувати:

-          які листки швидше змінюють колір на осінні барви: ті що розміщені всередині чи зовні, зверху чи знизу крони, і чому?

-          Чому у плодів липи дрібнолистої, ясена звичайного, клена гостролистого і клена ясенолистого є крилатки?

-          Чому в горобини, шипшини плоди соковиті?

-          Чому восени кількість комах – комарів, мух, бджіл, ос значно менше, ніж влітку?

5.      Початок екскурсії – зачитування вірша і уривку про осінь:
Висне небо синє,

Синє, та не те,

Світе, та не гріє

Сонце золоте,

Темная діброва

Стихла і мовчить,

Листя пожовтіле

З дерева летить.
У лісах (парках) нині задумливо, тихо й світло. Скрізь дещо поріділі крони яскравіше поглядає небесна синь. Сонячні промені вільніше проливаються на землю: здається, між стовбурами хтось уклав навскіс золоті снопи свіжої золотавої соломи. Дерева ніби обмірковують подальшу долю, зроняючи раз по разу різнокольорові листочки, мов слова, в дружній розмові між собою.

Жовтень! Погляньте кругом себе… Всіма відтінками жовтого, рудого, фіолетового одягнені доли і ліси.

Посвітліли, мов розсунулись парки і сквери. І темно-зелені й сріблясті ялини не дуже помітні нещодавно через гущавину листяних дерев, ніби вбігли на сцену – покрасуватись зубчатими пірамідами. Всіяні зверху різнокольоровими листями сусідів, вони стоять як прикрашені новорічними іграшками…

-          Які ще характерні прикмети осені можна назвати? (Зменшення світлового дня, зниження температури повітря, збільшення вологості і кількості опадів).

-          Які сезонні зміни погодніх умов впливають на життя рослин восени?

Групам учнів пропонується самостійно виконати чотири завдання (вчитель роздає карточки з завданнями):

1.      Протягом 15-20 хв. дослідити певну територію лісу. З’ясувати видовий склад рослин даної місцевості. Які деревні квіткові рослини ростуть тут? Зберіть плоди, а також листки різного забарвлення, щоб продемонструвати поступовий перехід від зеленого забарвлення до повного осіннього розфарбування. Листки і плоди одного виду складіть в один пакет.

2.      Поспостерігайте за зміною кольору листків у різних дерев. Встановіть, де більш розфарбовані листки – у верхній частині крони чи в нижній, у зовнішній чи внутрішній? Результати спостережень оформіть у вигляді таблиці, користуючись термінами “більше”, “менше”, “багато”, “мало”.

3.      Поспостерігайте за падолистом. Постарайтесь протягнути зелений листок, листок, який почав міняти забарвлення листок, який повністю змінив колір. Зробіть записи про особливості відокремлення даних листків від пагона. Поясніть, як опадають листки у берези бородавчатої, липи срібнолистої, горобини звичайної, клена звичайного. Зробіть записи.

4.      З’ясуйте, як впливають на зовнішній вигляд дерева (форма, розміри) різні умови його життя. знайдіть дерева одного виду, які виросли на відкритому місці, на узліссі і в лісі, зробіть схематичні малюнки цих дерев і відповідні записи.

Через певний час учні зберігаються для обговорення результатів. для узагальнення і координації можна запропонувати такі питання:

-          Які осінні явища можна спостерігати в житті дерев?

-          Як пояснити особливості опадання різних за забарвленням і ріізних за зовнішньою будовою листків?

-          Чому осіннє забарвлення листків і листопад в різних частинах крони спостерігається у різні строки?

Якщо залишається час вчитель пропонує знайти красиві куточки природи, описати їх. Переможцем вийде той, хто найкраще зуміє описати куточок природи.

За результатами екскурсії можна провести узагальнюючий урок, на якому учні зачитують свої вірші і уривки прозою про осінь.
Зимові пейзажі

Грудень рік кінчає,

Зиму починає

На снігах пухових снігурі

Застроибали веселі

Червостим і жовтим засвітилися білі сніги

А малята біжать в ковзанах

Із своєї оселі

І здається, що нині – біле свято

Землі навкруги.

(Любов Забашта)
Крижана крупа шурхотить по стінах будинків, по ринвах, цокає по склу вікон, асфальтом… зима ніби чесно попереджає: “Іду на ви!” І десь серед ночі, а той на ранок відчиняє головні снігові засідки. Півгодини, година – і не впізнати знайомого поля чи вулиці: наче білі полотнища по низ розстелили. Немов гуси-лебеді гуляли і пір’їни пороняли. Все навкруги м’яке і пухнасте, чисте і гарно вбране, все диха.

Є морозною свіжістю, невизнаною і якоюсь недоторканістю.

Проте, як твердить народна мудрість, без трьох зазимків зимі не бувати, біле мовчання не раз можна повернути на чорнотроп.

Так яким би лагідним не видався початок правління білої чародійки, а господар січень наведе всюди свій порядок. Сили холоду візьмуть справжній розбіг, наступлять морози, завірюхи, заметілі, хуги… а ще славиться святами Різдва Христового, колядками і щедрівками.
Недарма кажуть: січень – до всього року заспівав.

У дерев сьогодні срібне свято:

Сонце, спить, січнева білизна,

Цілий сад прийшов пощедрувати до вікна.

А вікно вмуроване у іній,

У гірлянди яблуневих віт,

В голоси пташині, сині тіні,

У іскристо-сяйний сонце світ.
Кожного року зустрічаємось з січнем, а він дуже часто не схожий на своїх предок. То лякає суворими морозами – за довгу ніч так настудить, що ранком повітря обпікає обличчя й руки. То у відлигу впаде, мокро-брудний, дощовий туманний…

Кажуть, у січні не до подорожей. Не вірте! Зима – чудова пора. Вона красива своєю стриманістю, її кришталева мовчазність навертає на роздуми.

Січневий ліс тихий і задумливий. Здається, все завмерло, все вкрите памороззю і пухнастим снігом. Та це на погляд необізнаного. Адже тільки снігової пори ялина розкидає своє насіння. Вона до цього пристосована. Плоди її дозрівають восени. Але їх міцно тримають лусочки шишок, ще щільно замкнені. Так от під дією зимових вітрів і під впливом сонячного освітлення луска підсихає, розкривається. Насіння звільняється з “полону” і падає. А через те, що воно оснащене “крилатками”, пориви вітру його розносять на значні відстані.

Виходимо на узлісся. Навкруги біло-біло, сніговою ковдрою вкрито ліс і поле.




У лютому зима з весною зустрічаються вперше.

Хоч він і легкий, та дарма –

Він все одно хороший, друзі:

У ньому йде від нас зима

І квітнуть потоки у лузі.

Вже промінь сонечка ясний

Всміхається з високості.

Ми в лютому ждемо весни –

От-от вона прийде у гості.

(Марія Познанська)
У лютому зима з весною змагається, ніби легендарні лицарі на турнірі на списах б’ються. Фінал – 15 лютого, на Стрітення. Так свято назвали вже за християнства далекі пращури, слов’яни-язичники “зимобором” його нарекли. Вважалося, коли в цей день віл біля порога води нап’ється, то на Юрія (6 травня) трави напасеться. Тобто весна буде рання, волога і зелені виросте доволі.

-          Якщо на Стрітення відлига – весна буде рання і тепла, сніг піде – дощовою видасться, заметіль повіє – чекай холодної весни і хліба мало вродить.

-          Коли уранці піде сніг – урожай на ранні хліби, опівдні – на середині, під вечір – на пізні, не з’явиться у цей день світло із за хмар – суворі морози навернуться.

-          Лютий воду пустить, а березень підбере.

-          У лютому сніг глибокий – хліб високий.
Урок-екскурсія
Тема: Весняні явища в житті рослин. Пристосованість рослин до середовища існування.

Мета: Конкретизувати знання учнів про рослину як цілісний організм, з’ясувати взаємозв’язки рослин з середовищем і їх пристосованість до сумісного проживання, продовжити роботу з естетичного, екологічного виховання учнів.

Хід екскурсії

1.      Повторення правил поведінки в природі.

2.      Розповідь вчителя про зміни в природі весною (опис особливостей факторів неживої природи: наявність тепла, вологи, світла та змін, які відбуваються в живій природі).
Весна у вікна заглядає,

Хмарки у синяві пливуть,

І серце райдугою грає,

“Весна на дворі”, - тільки й чуть.

Не по дорозі нам з журбою,

Сміється сонечко з висот…

І ми вітаємо з тобою
Весни чудесний поворот.

3.      Бесіда про зміни в житті рослин весною в зв”язку із змінами факторів середовища. Бесіда завершується читанням вірша:
Непомітно так і буденно,

Без фанфар і врочистих віршів

Доторкнулась весна до клена,

До верби, до трави, до душі.

І вже вранішнє сонце неспинно

Щедро сипле промінням услід…

Доторкнулась весна дитинно

До птахів, до людей, до землі.


4. Рослина – цілісний організм. Взаємозв’язки рослин з середовищем. Спостереження за рослинами у весняному лісі,парку або сквері. Дослідження поламаних і сухих рослин, з’ясування причин загибелі рослин. Зачитування уривку вірша В. Бичка “Ти думаєш, деревам не болить?”.
Ти думаєш деревам не болить,

Ти думаєш, в дерев немає серця?

Та чую я – з коренів до верховіть –

Мій любий клен так жалібно трясеться…

Ну заспокойсь! Ти рану вже промив,

Ще пройде дощ, і стане тобі краще!..

…Ішов хлопчина тут і гілку одломив,

Таке ледащо, сам не знає нащо…
5. Бесіда про наслідки неправильного збору березового соку, обламування гілок, зняття кори.

Приказка: Березового соку в квітні на копійку набереш, а лісу на мільйон переведеш.

6. Самостійна робота за індивідуальними карточками-завданнями по групах (3-5 учнів в кожній). Розподіл ділянок в природі для виконання самостійної роботи. Завдання № 1. Опишіть 2-3 ранньоквітучі рослини даної місцевості (розміри рослин, колір і розміри квіток, запах, щільність зростання).

Завдання № 2. Опишіть 2-3 ранньоквітучих рослини деревних порід (розміри рослин, колір і розміри квіток, запах).

Завдання № 3. Визначте, які рослини ростуть на даній території, як вони пристосувались до умов середовища.

6.                  Обговорення результатів виконання роботи за картками-завданнями, бесіда з учнями (з кожної групи – 1 учень).

7.                  Естетичне вивчення рослин, своєрідність і краса природи, що пробуджується. Ранньоквітучі рослини.
Чи тиша, чи вітер співає,

чи буря зчиняє свій рев –

весна все одно підіймає

букети квітучих дерев.
-          Які з первоцвітів зацвітають найраніше?

Розповідь вчителя. Першою зацвітає красуня верба, що є символом України. Вона першою відкриває кватирку, а згодом й ворота весні. Її ніжно-сріблясті сережки здавна в народі називають “баранцями”, і “котиками”, і “пуховичками” та у Вербну неділю освячують в церквах.

А за вербою приходять проліски. Стародавня легенда свідчить: перших двох людей, що їх Бог вигнав з раю, засипав сніг. Тендітна Єва змерзла. І тоді хтось з серафимів перетворив кілька лапатих сніжинок на квіти проліска. Адам зірвав ці символи світлих надій і невідворотньо майбутнього тепла і подарував подрузі. Так було покладено початок винищенню первоцвітів. Та хіба тільки їх!

Легенда красива. Але чому проліски не гинуть? Адже про березень справедливо кажуть – у ньому зверху пече, а знизу морозить. І кристалики льоду, що утворюються всередині рослин, повинні були б зруйнувати живі стебла й пелюстки. Але цей жах не приходить до рослин: вода в капілярах не замерзає. Вона просто збільшує в 15 разів в’язкість, але залишається рідкою, тому що дуже своєрідно пов’язана із складовими частинками цитоплазми.

Квітень – справді благодатний місяць! У квітні дерева і квіти розбруньковуються, а у травні – цвітуть. В цій порі повітря відчутно прогрівається, бруньки лопаються, а з них на світ божий визирають зелені листочки – справжнє диво землі.

9. Загадки, прислів’я, приказки про весну, про весняні явища в природі.

Наприклад:

-          На осиці бруньки великі – на врожай ячменю.

-          Коли береза наперед залишиться, то чекай сухого літа, а як вільха – мокрого.

-          З берези тече багато соку, - на дощове літо.

-          Тріскаються сережки берези – час хліб сіяти.

Завдання додому:

Описи рослин виконати в зошитах.