ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

АКАДЕМІЯ МИТНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
Юридичний факультет

Кафедра цивільно-правових дисциплін

КУРСОВА РОБОТА

З дисципліни: Організація правової та претензійно-договірної роботи митних органів

на тему: Організація діяльності юридичної служби по захисту інтересів митних органів у випадку порушення договірних зобов’язань
Виконав: курсант гр. П 03-3

Малихіна Я.О.

Перевірив: доц. Зуєв В.А.
ДНІПРОПЕТРОВСЬК

2008

ЗМІСТ

Вступ

І. Господарський договір — регулятор господарських відносин

1.1 Визначення “господарського договору”

1.2 Ознаки господарських договорів

1.3 Функції господарського договору

ІІ. Договірна діяльність митних органів

2.1 Порядок підготовки та розгляду проектів договорів

2.2 Контроль за виконанням укладених договорів. Взаємодія структурних підрозділів

ІІІ. Претензійно-позовна робота

3.1 Організація претензійної роботи

3.2 Порядок розгляду претензій

3.3 Порядок пред'явлення претензій

3.4 Порядок розгляду позовів

3.5 Порядок пред'явлення позовів митницею

3.6 Аналіз претензійної та позовної роботи

Висновок

Література




Вступ
Проголосивши себе суверенною і незалежною державою, Україна взяла курс на кардинальне реформування суспільного устрою, побудову громадянського суспільства і ринкової економіки, в якій функціонують різні форми власності та підприємництва.

Наділення підприємств і громадян свободою господарської діяльності та підприємництва дало поштовх до розгортання сфери майнових відносин та урізноманітнення господарських зв'язків суб'єктів підприємницької діяльності як у внутрішньому обороті країни, так і при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності.

Найбільш доцільною і адекватною вільним ринковим відносинам правовою формою опосередкування таких відносин є господарський договір, адже результати підприємницької діяльності реалізуються на ринку товарів і послуг на договірних засадах.

Важливість теоретичної розробки питань, пов'язаних з договірним регулюванням господарсько-правових відносин, які складаються між митними органами та підприємствами і організаціями, та розв’язання спорів, що виникають, як логічний результат недотримання та порушення договірних зобов’язань, зумовлена не лише недостатністю монографічних досліджень з цих питань у правовій науці, а й потребами юридичної практики .

Метою курсової роботи являється дослідження організаційних та правових аспектів діяльності юридичних служб по захисту інтересів митних органів у випадках порушень договірних зобов’язань.

Завданнями є: дослідження поняття “господарського договору”, виокремлення його ознак та функцій; з’ясування питань пов’язаних із договірною діяльністю та претензійно-позовною роботою юридичних служб в митних органах.




І. Господарський договір — регулятор господарських відносин
1.1          
Визначення “господарського договору”
Відповідно до ч.І ст. 179 Господарського кодексу України від 16.01.2003 року №436-ГУ (далі: ГК України), майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами, якою і являється митний орган, на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

ГК України, однак, не містить визначення господарського договору.

Виходячи із змісту вказаної норми, Беляневич О.А., Знаменський Г.Л., Щербина В.С. та інші вважають, що господарський договір можна визначити як засноване на угоді сторін і зафіксоване у встановленій законом формі зобов'язальне правовідношення між суб'єктами господарювання та негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами, змістом якого є взаємні права і обов'язки сторін у сфері господарювання [1].

У науковій літературі визначення поняття господарського договору та виділення його особливих ознак здійснюється також такими авторами, як Танчук І.А., Мамутов В.К., Хахулін В.В. та ін.

Слід зазначити, що поняття господарського договору поки що не є загальновизнаним у юридичній літературі. Деякі вчені, таких як Гуревич Г.С., Клейн Н.І., Луць В.В., Малиновська В. та ін., розглядають господарські договори як особливу групу цивільно-правових договорів та відносять до них не всі договори, що укладаються підприємствами, установами, організаціями між собою у зв'язку із здійсненням ними господарської діяльності, а тільки ту чи іншу частину із різного роду мотивів. На підставі викладеного маємо підстави стверджувати, що відсутність законодавчого визначення поняття "господарський договір" викликає його неоднозначне визначення і тлумачення у науковій літературі.

Серед науковців немає єдиного підходу як до визначення поняття "господарського" договору, так і до виділення його особливих ознак. Пропонуємо наступне визначення:

Господарський договір — це регулятор конкретних (одиничних) господарських відносин (зв'язків) між суб'єктами господарської діяльності, умови дії якого визначають самі ці суб'єкти.
1.2 Ознаки господарських договорів
Як спеціальна законодавчо-правова категорія, господарський договір має особливі ознаки.

По-перше, господарське законодавство регулює даний договір як таку угоду, яка має визначену економічну і правову мету. Господарський договір завжди укладається з господарською (комерційною) метою для досягнення необхідних сторонам господарських і комерційних результатів. Це виробництво і реалізація за плату продукції, виконання робіт і оплата їх результатів, надання платних послуг. Звідси господарські договори — це майнові договори, що обслуговують безпосередньо виробництво та господарський (комерційний) обіг. За критерієм мети господарські договори відмежовуються від інших договорів підприємств, установ і організацій, які не обслуговують виробництво і обіг, і є допоміжними.

По-друге, стосовно господарських договорів діють окремі правила щодо підстав їх укладання і змісту господарських договірних зобов'язань. Законодавством про господарські договори встановлено, що ті з них, які спрямовані на забезпечення пріоритетних потреб України в продукції, роботах та послугах, укладаються на підставі відповідних державних замовлень.

Юридичною особливістю в даному разі є те, що зміст господарського договору, який укладається на підставі державного замовлення, обов'язково має відповідати цьому замовленню. В теорії такі договори визначаються як плановані. Але не всі господарські договори укладаються на підставі державного контракту чи державного замовлення. Отже ця ознака господарського договору не є абсолютною. Зміст господарських договорів, які укладаються без державного контракту чи державного замовлення, має відповідати господарським намірам і юридичне вираженій згоді сторін. В теорії такі договори називаються регульованими, тобто такими, що регулюються самими сторонами.

Третьою особливістю укладання господарських договорів є те, що законодавство передбачає спеціальні порядки укладання господарських договорів окремих видів. Суть їх полягає в тому, що форми, строки укладання таких договорів та ін. регулюються нормами кодексів, статутів, правил та положень про конкретні види господарських договорів.

Отже, господарський договір — це майнова угода господарюючого суб'єкта з контрагентом, яка встановлює (змінює, припиняє) зобов'язання сторін у сфері господарської і комерційної діяльності: при виробництві і реалізації продукції, виконанні робіт, наданні послуг.

Господарський договір згідно із законом співвідноситься з юридичною категорією господарського зобов'язання. Господарське зобов'язання — це врегульоване правом господарське відношення, в силу якого одна сторона управнена (уповноважена) вимагати від іншої здійснення господарських функцій — передачі майна, виконання роботи, надання послуг тощо, а інша сторона зобов'язана виконати вимоги щодо предмета зобов'язання і має право вимагати за це зустрічної винагороди (сплати грошей, зустрічних послуг і т.ін.).[2] Категорія господарського зобов'язання водночас є і загальною (широкою), і частковою (вужчою) стосовно господарського договору. Загальною вона є тому, що господарські зобов'язання виникають з ряду підстав, а саме: із державного контракту чи державного замовлення; з іншого акта органу управління; із господарського договору, укладеного на підставі держконтракту, держзамовлення чи іншого управлінського правового акта; із господарського договору, укладеного за простою згодою сторін; з інших підстав, що не суперечать закону (з конкурсу, тендеру, іншого публічного торгу).

Таким чином, з одного боку, господарський договір є лише частковою підставою виникнення господарських зобов'язань. В цьому розумінні категорія господарського зобов'язання узагальнює договірні господарські зобов'язання, засновані на договорі. З іншого боку, зміст господарського договору — це сукупність господарських зобов'язань сторін, тобто їх взаємних прав і обов'язків, що виникають саме з даного договору. Тобто категорія господарського договору є узагальненою щодо договірних господарських зобов'язань. Господарський договір — це юридичне джерело договірних господарських зобов'язань.
1.3 Функції господарського договору
Господарський договір, як і будь-який інший, виконує в економіці ряд функцій. Функції господарського договору — це передбачені або санкціоновані законом регулятивні властивості його як юридичного акта, завдяки яким врегульовуються відповідні господарські відносини. Господарському договору властиві загальні договірні і специфічні, тобто господарсько-договірні, функції. Загальними функціями договору є:

— ініціативна (договір як акт прояву ініціативи і узгодженої волі сторін врегулювати певні відносини);

— програмно-координаційна (договір як програма поведінки сторін щодо здійснення господарських відносин і засіб узгодження, координації їх дій відповідно до економічних інтересів і намірів);

— інформаційна (договір завдяки формальній визначеності його умов включає в себе інформацію про правове становище сторін у договорі, яка необхідна сторонам, у відповідних випадках — юрисдикційним органам, третім особам);

— гарантійна (лише завдяки договору включаються в дію такі правові гарантії виконання договірних зобов'язань, як неустойка, завдаток, застава тощо);

— правозахисна (договір є правовою формою відносин, тобто формою, в межах якої забезпечується примусове виконання зобов'язань сторін шляхом використання майнових санкцій, засобів оперативного впливу).

Специфічними, властивими господарському договору є такі функції:— правового забезпечення економічних потреб стосовно тих споживачів, потреби яких централізовано враховуються державою і фінансуються за рахунок державного бюджету. Цю функцію виконує такий особливий господарський договір, як державний контракт;

— правового засобу реалізації державних замовлень. Державні замовлення — це обов'язкові для виконавців юридичні акти централізованого планування виробництва. У формі держзамовлень планується: виробництво дефіцитної продукції; заходи щодо розвитку пріоритетних галузей народного господарства; виконання міждержавних економічних угод; експортно-імпортна діяльність; вирішення соціальних проблем тощо. Державне замовлення реалізується шляхом укладання господарських договорів між його виконавцями і споживачами продукції, послуг, замовниками робіт. Інакше кажучи, господарський договір у цьому разі є функціональним правовим засобом реалізації державного замовлення;

— правового інструмента (засобу) децентралізованого планування господарської діяльності. Ця функція полягає в тому, що:

— юридичними актами планування діяльності підприємств б їх плани: виробничого і соціального розвитку (затверджуються як локальні правові акти) Плани на перспективу розробляються підприємствами, виходячи і попиту на продукцію, роботи, послуги

— попит визначається двома правовими формами державним замовленням та господарськими договорами, які підприємства укладають із споживачами та поставщиками матеріально-технічних ресурсів.[3]

Таким чином, істотні умови господарських договорів є обов'язковою економічною інформацією для складання планів підприємств, установ, організацій. В системі митних органів згідно Наказу ДМС України від 14.02.06 № 112 ”Про затвердження Положення про юридичну службу регіональної митниці, митниці, спеціалізованої митної установи, організації” покладаються наступні обов’язки:

·   Давати правову оцінку проектам господарських договорів (контрактів), що укладаються митним органом, брати участь в їх укладенні та контролі за їх виконанням.

·   Організовувати претензійну й вести позовну роботу. Представляти в установленому законодавством порядку інтереси митного органу в судових та інших органах під час розгляду правових питань і спорів.

·   Аналізувати результати й наслідки розгляду претензій, позовів і судових справ, практику укладення та виконання договорів (контрактів). За наслідками аналізу подавати керівництву митного органу пропозиції щодо вдосконалення правового забезпечення службової та господарської діяльності митного органу.


ІІ. Договірна діяльність митних органів
Усі господарські зв'язки митниці з юридичними та фізичними особами, незалежно від форм власності, будуються на договірній основі.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Підписання договору свідчить про волевиявлення сторін, у зв'язку з яким у цих сторін виникають відповідні права, обов'язки, відповідальність.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Ним може бути встановлено, що окремі умови договору визначаються відповідно до типових умов договорів певного виду, оприлюднених у встановленому порядку. Договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Договір (додаткова угода) укладається на кожний фінансовий рік.

Якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладання договору. Формування цін при укладенні договорів здійснюється виключно в національній валюті. Ціна в договорі зазначається у гривнях. У випадках, установлених законом, при необхідності визначення у зобов'язанні грошового еквівалента в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу.

Кожну сторінку договору та додатків до нього візує начальник структурного підрозділу, який за своїми функціональними обов'язками забезпечує виконання договору, головний бухгалтер та юрист.

Після підписання договору обома сторонами, примірник договору митниці, що має декілька сторінок та додатки до нього, прошивається із зазначенням кількості сторінок, засвідчується підписом юридичного відділу та печаткою загального відділу.

Договір як документ є найважливішим доказом у господарському суді у випадках виникнення спору.

У договорі обов'язково зазначається:

-         найменування договору, місце укладання договору;

-         предмет договору;

-         права та обов'язки сторін, якість, умови виконання, засоби забезпечення зобов'язань;

-         порядок розрахунків (з визначенням ціни чи фінансового зобов’язання);

-         наслідки невиконання зобов'язань (відповідальність);

-         строк дії договору;

-         адреси та банківські реквізити сторін;

-         дата, підписи, печатка на договорі.

Право підпису договору з закріпленням гербовою печаткою митниці має начальник митниці або уповноважений ним на підставі довіреності заступник начальника митниці.

Укладені в митниці оригінали договорів разом з документами, які мають безпосереднє відношення до договірних відносин (листи, розрахунки,акти, претензії тощо), зберігаються у відділі бухобліку та звітності, де відбувається їх облік, а копії договорів - у підрозділах, яким доручено супроводження договору і контроль за виконанням його умов. Пункти договору не повинні суперечить вимогам чинного законодавства та не містити двозначності або нечіткості.           Якщо в односторонньому порядку виправляються будь-які вимоги договору в примірнику другої сторони по договору, при наявності підпису, то необхідно включити до договору наступну вимогу:

"Всі виправлення по тексту договору мають юридичну силу тільки у тому разі, якщо вони засвідчені підписами сторін у кожному окремому випадку".       Продовження терміну дії договору оформлюється письмово.
2.1 Порядок підготовки та розгляду проектів договорів
Підготовка необхідних матеріалів і оформлення проекту договору покладається на структурні підрозділи митниці відповідно до їх функцій.

Підрозділ, що подає проект договору на підпис керівнику митниці, або заступнику начальника митниці, уповноваженому на підставі довіреності, додає службову записку за підписом начальника структурного підрозділу з обґрунтуванням необхідності укладання договору.

Для раціонального та ефективного використання бюджетних коштів, начальник структурного підрозділу надає обґрунтування з порівняльною характеристикою переваги обраного підприємства перед іншими (ціна, якість, терміни постачання, знижки тощо).

Організацію роботи з укладання (підписання) господарських договорів з питань матеріально-технічного забезпечення митниці, а також оформлення та підготовку до підписання (укладення) договорів про оренду (позичку) службових приміщень, їх ремонт, енергопостачання, надання комунальних послуг та інші здійснюють керівники таких структурних підрозділів митниці: господарсько-експлуатаційний відділ, відділу технічних засобів митного контролю та зв’язків, загального відділу, відділу інформаційно-аналітичної роботи митних систем, відділу дізнання та провадження про порушення митних правил, відділу боротьби з незаконним переміщенням наркотичних засобів, а також головний інспектор із захисту державної таємниці, головний інспектор по охороні праці, головний інспектор зв’зків з громадськістю .

Проекти договорів на оренду чи позичку приміщень, отримання комунальних послуг, послуг зв'язку на наступний рік подаються на розгляд протягом грудня місяця поточного року.

При закупівлі товарів, робіт і послуг для митниці узгодження проектів договорів проводиться в такому порядку:

а) структурним підрозділом митниці, що подає на розгляд проект договору, у частині відповідності вимогам оформлення договорів згідно законодавства;

б) відділом бухгалтерського обліку та звітності митниці:

- у частині передбачено коштів кошторисом витрат і наявності фінансового забезпечення;

- у частині відповідності нормативним актам щодо порядку розрахунків за договором, а також наявності кошторису на виконання робіт, розрахунку вартості отриманих послуг, протоколу погодження ціни (тарифів),специфікацій, графіків поставок, календарних планів виконання робіт тощо;

в) юридичним відділом митниці - в частині відповідності договору чинному законодавству.

При оформленні договорів надання послуг необхідно передбачати застосування штрафних санкцій, а саме:

- за порушення строків виконання договірних зобов'язань виконавцем стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості робіт, послуг, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, але не нижче облікової ставки НБУ;

- за прострочення виконання понад тридцять днів додатково з виконавця стягується штраф у розмірі 7 відсотків зазначеної вартості.

При оформленні договорів купівлі-продажу матеріальних цінностей передбачати застосування штрафних санкцій, а саме:

- у разі невиконання договірних зобов'язань продавцем на суму попередньої оплати нараховується штраф у розмірі 0,1 відсотка від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати з урахуванням 0,1 відсотка від дня одержання цієї суми від покупця, але не нижче облікової ставки НБУ.

Проект примірника договору, а також додатки до нього, які залишаються у справах митниці, візуються керівниками відповідних структурних підрозділів, в обов'язки яких входить робота, що є предметом договору, головним бухгалтером, і при наявності цих віз - юрисконсультом. Про зауваження робиться відповідний запис.

Після візування юрисконсультом, проект договору подається на підпис начальнику митниці або уповноваженому ним на підставі довіреності заступнику начальника митниці та закріплюється гербовою печаткою. Проект договору, який надходить до митниці разом з супровідним листом, реєструється в загальному відділі в книзі реєстрації вхідної кореспонденції і подається начальнику митниці або особі, яка його заміщує, для накладення резолюції. Візування договору відділом бухобліку та юридичним відділом здійснюється у триденний термін. Підписаний та скріплений гербовою печаткою митниці договір у двох примірниках разом з супровідним листом реєструється у загальному відділі в книзі вихідної кореспонденції та особисто направляється адресатові на розгляд (цінним) листом, чи вручається під розписку.

Після повернення другою стороною підписаного одного примірника договору, договір вважається укладеним.

Договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації — з моменту державної реєстрації.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити чи розірвати договір, надсилає пропозицію про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, повинна відповісти на неї не пізніше 20 днів після одержання пропозиції. Якщо сторони не досягли згоди щодо зміни чи розірвання договору,а також у разі неодержання відповіді в установлений строк, з урахуванням поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення до господарського суду.

Спори, що виникають при укладенні господарських договорів, можуть бути подані на вирішення господарського суду, у порядку, визначеному Господарсько-процесуальним кодексом України.

2.2 Контроль за виконанням укладених договорів. Взаємодія структурних підрозділів
Супроводження договору та забезпечення його виконання покладається персонально на керівника структурного підрозділу, який за своїми функціональними обов'язками відповідає за належне забезпечення роботи митниці за певним напрямком.

Керівник відповідного структурного підрозділу, в обов'язки якого входить робота, що є предметом договору, складає календарний графік контролю за своєчасним виконанням договірних зобов'язань. У графіку чітко відображається строк закінчення виконання зобов’язань та проведення розрахунків стороною договору. Остаточний контроль за виконанням договорів у частині фінансових зобов'язань здійснюють працівники відділу бухобліку та звітності, які відповідальні за порядок розрахунків.

Виконання договірних зобов'язань підтверджується відповідними актами, накладними тощо. Після виконання сторонами зобов'язань за договором відповідальний структурний підрозділ проводить взаємне звірення розрахунків з постачальником товарів чи виконавцем робіт, послуг зі складанням акта звірення і подає його на підпис головному бухгалтеру митниці.

Контроль за виконанням умов договору про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти несе керівник структурного підрозділу, який виходить з пропозицією закупівлі,товарів, робіт чи послуг для потреб митниці.

Оплата за договорами закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти здійснюється на підставі рахунків за рішенням начальника митниці після погодження головним бухгалтером службової записки структурного підрозділу, яким надані відповідні рахунки.

Протягом трьох робочих днів після проведення оплати за договором відділом бухобліку та звітності до структурного підрозділу, на який покладено контроль за виконанням договору, подається повідомлення про оплату, на підставі якого здійснюється контроль за своєчасністю й повнотою поставки товарів, виконання робіт, надання послуг, згідно з умовами договору.

Для своєчасного проведення розрахунків за укладеним договором,посадові особи структурних підрозділів, на яких покладено контроль за виконанням договору, забезпечують:

-    надання до відділу бухобліку та звітності протягом трьох робочих днів після отримання робіт (послуг) службову записку з актом виконаних робіт (послуг), з урахуванням терміну їх виконання не більше 1 місяця з моменту оплати, який погоджується начальником структурного підрозділу та затверджується заступником начальника митниці згідно розподілу обов'язків. При поточному ремонті обладнання в акті виконаних робіт зазначається назва обладнання, модель та заводський номер, вартість послуг, назву та вартість замінених запчастин за кожною одиницею товару.

-    надання до завідуючого складом митниці накладну або акт приймання -передавання матеріальних цінностей для їх оприбуткування протягом одного робочого дня після отримання.

Контроль за дотриманням термінів виконання господарських договорів, своєчасне подання до відділу бухобліку та звітності рахунків, актів про виконання робіт та інших документів для здійснення оплати за укладеними договорами й відображення в облікових регістрах факту надання послуг,виконання робіт тощо здійснюють начальники відповідних структурних підрозділів митниці. Керівники структурних підрозділів митниці, в службові обов'язки яких входить робота, що є предметом договору, відповідають за якісну підготовку і розгляд проектів договорів та належне виконання договірних зобов'язань, стежать за строками. Керівники підрозділів не несуть відповідальності за невиконання договірних обов'язків у разі форс-мажорних обставин.




ІІІ. Претензійно-позовна робота
3.1 Організація претензійної роботи
Юридичний відділ організує претензійну і веде позовну роботу; представляє за дорученням, у встановленому законодавством порядку, інтереси митниці в судах, інших органах під час розгляду правових питань і спорів; дає правову оцінку претензіям, що пред'явлені митниці чи митницею.

Претензійно-позовна робота, за яку відповідає юридичний відділ, повинна сприяти:

-         забезпеченню виконання договірних зобов'язань у всіх сферах діяльності;

-         економії та раціональному використанню матеріальних, трудових, фінансових, паливно-енергетичних та інших видів ресурсів;

-         зниженню непродуктивних витрат та усуненню причин і умов, що їх спричиняють;

-         забезпеченню захисту і відновленню порушених майнових прав та інтересів митниці, що охороняються законом;

-         забезпеченню відповідальності порушників договірних зобов'язань;

-         ефективному використанню законодавства для поліпшення економічних показників господарської діяльності та запобіганню його порушенням.

Недодержання встановленого порядку пред'явлення і розгляду претензій та позовів є порушенням службової дисципліни і тягне за собою відповідальність винних у цьому осіб, згідно з чинним законодавством України.

У митниці, згідно наданих функцій, розподіляються обов'язки структурних підрозділів по підготовці і розгляду претензій та позовів. У кожному структурному підрозділі начальник визначає посадову особу, відповідальну за підготовку матеріалів по претензійно-позовній роботі.

Здійснення контролю за додержанням структурними підрозділами встановленого в митниці порядку пред'явлення і розгляду претензій покладається на юридичний відділ.

Відділ бухобліку повідомляє юридичний відділ в 5-денний термін про надходження грошових сум по задоволених претензіях та за рішеннями судів.

При відсутності законних підстав для пред'явлення претензії (позову) або визнання заявлених вимог за претензіями або позовами, юридичний відділ доповідає начальнику митниці.

При наявності порушень, які призвели до нанесення збитків митниці, винні особи притягуються до юридичної відповідальності, передбаченої чинним законодавством.

Начальники структурних підрозділів митниці відповідають за якісну підготовку і своєчасну передачу до юридичного відділу матеріалів, необхідних для пред'явлення претензій та позовів.

         До претензійно - позовної роботи відноситься:

- підготовка, одержання та складання документів, необхідних для пред'явлення і розгляду претензій та позовів;

-         пред'явлення і розгляд претензій та підготовка позовів;

-         підготовка відповідей (відзивів) та заяв про перегляд рішень, ухвал, постанов суду в порядку нагляду;

-         захист інтересів митниці при розгляді майнових, переддоговірних та інших спорів у судах загальної юрисдикції;

-         здійснення організаційно-технічних заходів (реєстрація, облік, зберігання та відправка претензійно-позовиих матеріалів);

-         забезпечення контролю за претензійно-позовним провадженням;

-         розгляд, аналіз, узагальнення результатів претензійно-позовної роботи.

Розподіл претензійно-позовної роботи між структурними підрозділами митниці такий:

·                   структурні підрозділи, на які покладено контроль за виконанням договорів,готують та перевіряють претензійні та позовні документи, що підтверджують невиконання договірних зобов'язань, відповідно до їх функцій та згідно цього Порядку;

·                   відділ бухобліку та звітностіготує та подає до юридичного відділу матеріали про стягнення дебіторської та кредиторської заборгованості за неналежним чином проведені розрахункові операції при невиконанні договірних зобов'язань; про стягнення штрафу, пені за невиконання робіт у визначені строки, а також про стягнення штрафу, пені та збитків, заподіяних у зв'язку з порушенням строку поставки та недопоставкою товарів.
3.2 Порядок розгляду претензій
Начальник митниці або особа, яка виконує його обов'язки, у разі надходження претензій, розглядає їх та передає на перевірку відповідному структурному підрозділу та юридичному відділу для виконання.

При перевірці матеріалів претензії слід з'ясувати такі обставини:

-       наявність всіх документів, що підтверджують обґрунтованість претензії;

-       правильність складання розрахунку;

-       наявність правових підстав для задоволення чи відхилення претензії.

Якщо до претензії не додані всі документи, необхідні для її розгляду, вони витребуються у заявника із зазначенням строку їх подання, який не може бути менше п'яти днів, не враховуючи часу поштового обігу.

Витребувані додаткові документи повинні бути такими, що дійсно необхідні для розгляду претензії і відсутні в митниці. Якщо в установлений строк документи не одержані, претензія розглядається за наявними документами.

Структурний підрозділ, який отримав претензійні матеріали,повинен у п'ятиденний строк перевірити їх та надати письмовий висновок до юридичного відділу щодо обґрунтованості претензійних вимог.

У разі необхідності, структурний підрозділ проводить звірку розрахунків, службову перевірку та інші дії, що забезпечують врегулювання спору в досудовому порядку. Висновок повинен бути підтверджений відповідними документами, після чого передається до юридичного відділу, разом з претензійними матеріалами. Юридичний відділ з урахуванням висновку готує проект відповіді про відхилення або визнання претензії.

У відповіді про відмову(повну або часткову) в задоволенні претензії повинні бути вказані мотиви, з яких претензія відхиляється, з посиланням на відповідні нормативні акти. У необхідних випадках, до відповіді додаються документи, що спростовують претензійні вимоги.

При відмові в задоволенні претензії, заявнику повертаються додані до неї оригінали документів.

У відповіді про визнання (повне або часткове) претензії визначається строк і спосіб її задоволення (перерахування суми заборгованості та ін.). Керівнику митниці надається письмовий висновок структурного підрозділу, який перевіряв претензію та необхідні документи, що підтверджують підстави задоволення претензійних вимог.

Відповідь на претензію повинна містити: найменування та адресу митниці, найменування та адресу підприємства, якому надається відповідь, дата і номер претензії, на яку надається відповідь. Відповідь на претензію візується начальником структурного підрозділу, головним бухгалтером та начальником юридичного відділу і підписується начальником митниці або особою, яка виконує його обов'язки.

Відповідь на претензію надсилається рекомендованим або цінним листом чи вручається під розписку.

Відділ бухобліку та звітності у триденний термін надає юридичному відділу копію платіжного доручення про перерахування заборгованості, а відповідний структурний підрозділ - копію документа про відправлення матеріальних цінностей в залежності від способу задоволення претензійних вимог.

Претензія з копією відповіді та доказами її відправлення (квитанція про рекомендований або цінний лист чи розписка про вручення) залишаються в юридичному відділі.

Результати розгляду вносяться в журнал обліку претензій, пред'явлених до митниці.

Не допускається залишення претензії без відповіді .

3.3 Порядок пред'явлення претензій

господарський договір претензія позов митниця

Митниця, у разі порушення її прав, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником прав та інтересів звертається до відповідача з письмовою претензією.

При наявності підстав та обґрунтованості вимог для пред'явлення претензії матеріали готує структурний підрозділ митниці, відповідно до його функції та передає до юридичного відділу для підготовки претензії.

Відповідно до ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, у претензії зазначаються:

-  повне найменування і поштові реквізити заявника претензії - митного органу, а також підприємства, організації, яким претензія пред'являється; дата пред'явлення і номер претензії;

-  обставини, на підставі яких пред'явлено претензію; докази, що підтверджують ці обставини; посилання на відповідні нормативні акти;

-  вимоги митниці;

-  сума претензії та її розрахунок, якщо претензія підлягає грошовій оцінці;

-  платіжні реквізити митного органу;

-  перелік документів, що додаються до претензії, а також інших доказів.

Документи, що підтверджують вимоги митниці, додаються в оригіналах чи належним чином засвідчених копіях. Документи, які є у другої сторони, можуть не додаватись до претензії із зазначенням про це у претензії.

Після правової оцінки, здійсненої юридичним відділом, претензія підписується керівником митниці або особою, яка його заміщує та надсилається адресатові рекомендованим або цінним листом, чи вручається під розписку.

Юридичний відділ реєструє претензію в журналі реєстрації претензій, пред'явлених митницею та здійснює контроль за своєчасним надходженням відповіді на неї.

У разі необхідності, може бути надіслано нагадування про прискорення надання відповіді на претензію, яке підписується в тому ж порядку, що і сама претензія. Претензія митниці має бути розглянута відповідачем у місячний строк, який обчислюється з дня одержання претензії, якщо інше не визначено законодавством. Якщо митницею до претензії не додано всі документи, необхідні для її розгляду, вони витребуються у неї із зазначенням строку їх подання, який не може бути менше п'яти днів, не враховуючи часу поштового обігу. При цьому перебіг строку розгляду претензії зупиняється до одержання витребуваних документів чи закінчення строку їх подання.

Про фактичне виконання претензії митниці юридичний відділ здійснює відповідний запис в журналі реєстрації претензій, пред'явлених митницею. Якщо претензія відповідачем відхилена повністю або частково без належних підстав, залишена без відповіді, претензійні матеріали з висновком та документами, що обґрунтовують безпідставність цього відхилення, передаються відповідними структурними підрозділами до юридичного відділу для підготовки позову до суду. Необхідна кількість примірників документів визначається в кожному окремому випадку залежно від кількості відповідачів та ведення позовного провадження.


3.4 Порядок розгляду позовів
Позовні заяви, отримані митницею реєструються у загальному відділі і в той же день передаються для резолюції начальнику митниці, або особі, яка його заміщує, а потім - до юридичного відділу митниці.

Юридичний відділ реєструє позовну заяву у журналі обліку позовних заяв, пред'явлених до митниці; вивчає вимоги, викладені в позовній заяві, аналізує їх.  При необхідності юридичний відділ передає позовну заяву разом із службовою запискою у відповідний структурний підрозділ, який в 3-деннийстрок зобов'язаний надати висновок та необхідні документи по суті позовних вимог.

На основі отриманих документів юридичний відділ готує мотивоване заперечення проти позову або відзив на позовну заяву.

Відзив на позовну заяву підписується керівником митниці або особою, яка виконує його обов'язки.

Відзив на позовну заяву повинен містити:

-       найменування позивача і номер справи;

-       мотиви повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на законодавство, а також докази, що обґрунтовують відхилення позовної вимоги;

-       перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву (у тому числі про надіслання копій відзиву і доданих до нього документів позивачеві, іншим відповідачам, прокурору).

3.5 Порядок пред'явлення позовів митницею
Позов до суду пред'являється у випадках безпідставного повного або часткового відхилення претензії або залишення її без відповіді. Юридичний відділ у процесі підготовки позовної заяви отримує від структурних підрозділів матеріали, які є доказами у справі.

Юридичний відділ дає правову оцінку документів, переданих відповідним структурним підрозділом щодо їх обґрунтованості та законності.

Якщо наданих документів недостатньо, або вони неналежним чином оформлені, юридичний відділ службовою запискою встановлює строк для усунення зазначених недоліків.

Позовна заява подається до суду загальної юрисдикції у письмовій формі і повинна містити:

-       найменування суду, до якого подається заява;

-       повне найменування митниці та відповідача, їх місцезнаходження та ідентифікаційні коди;

-       ціну позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; суми договору (у спорах, що виникають при укладені, зміні та розірвані господарських договорів);

-       зміст позовних вимог, якщо позов подано на кількох позивачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

-       обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов;

-       відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися;

-       відомості про вжиття запобіжних заходів;

-       перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви.

У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, якщо вони необхідні для правильного вирішення спору.

При поданні позову, сторонам у справі надсилаються копії позовної заяви та доданих до неї документів, якщо ці документи у сторінвідсутні.

До позовної заяви додаються документи, які підтверджують:

-       вжиття заходів досудового врегулювання спору у випадках, передбачених законодавством з кожним із відповідачів;

-       відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів;

-       сплату державного мита у встановленому порядку і розмірі;

-       сплату витрат на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу.

3.6 Аналіз претензійної та позовної роботи
Юридичним відділом аналізується претензійна та позовна робота в митниці, а також робота щодо укладення договорів. Структурні підрозділи повинні надавати до юридичного відділу необхідну для проведення аналізу інформацію. Результати проведеного аналізу викладаються письмово з цифровим даними.

Аналіз претензійно-позовної роботи здійснюється у наступному порядку:

-       по кожному виду претензій, позовів наводяться найчастіші випадки порушень, допущені структурними підрозділами, найхарактерніші претензії, позови на значні суми, причини та умови виникнення спорів;

-       вносяться пропозиції щодо вжиття конкретних заходів та здійснення організаційних дій для поліпшення претензійно-позовної роботи, запобігання непродуктивних витрат та збитків, відшкодування шкоди, заподіяної митниці за рахунок винних осіб.

Результати аналізу претензійної та позовної роботи подаються начальнику митниці або особі, яка виконує його обов'язки. Начальник митниці або особа, яка виконує його обов'язки, розглядає аналіз претензійної та позовної роботи та приймає відповідне рішення.

За результатами проведеного аналізу та у разі необхідності,юридичний відділ проводить заняття з працівниками структурних підрозділів, які здійснюють роботу, пов'язану з укладенням та супроводженням договорів, з питань застосування норм чинного законодавства при виконанні договірних зобов'язань.




Висновок
У нинішніх умовах особливо зростає роль договору як універсальної та найдоцільнішої форми опосередкування товарно-грошових відносин. У процесах роздержавлення і приватизації господарському договору належить чільне місце серед форм, які використовуються для подолання монополії державної власності (купівля-продаж державного майна через аукціони, конкурси, біржі тощо).

Перехід до ринкової економіки і саме функціонування ринкового механізму можливі лише за умови, що основна маса товаровиробників – підприємств, громадян – має свободу господарської діяльності та підприємництва. Результати цієї діяльності реалізуються на ринку товарів і послуг на договірних засадах. Перехід до ринку супроводжується звуженням планово-адміністративного впливу держави на майнові відносини, отже розширюється свобода вибору партнерів у господарських зв'язках і визначення змісту договірних зобов'язань. Це стосується насамперед договорів, спрямованих на забезпечення потреб юридичних і фізичних осіб у матеріальних, енергетичних, продовольчих ресурсах (купівля-продаж, поставка, контрактація, міна, бартер, постачання енергії тощо). Не зменшується і роль договорів майнового найму (оренди, лізингу, прокату тощо), за допомогою яких опосередковуються відносини з тимчасового володіння і користування майном. Зростає значення договорів підрядного типу, договорів про надання різного роду послуг громадянам та організаціями (договори підряду, про надання посередницьких послуг, на рекламу продукції тощо).

Але на рівні зі зростом значення господарських договорів зростає і необхідність вирішення спорів, які виникають у зв’язку із порушеннями договірних зобов’язань. Найчастіше такі спори вирішуються в позасудовому порядку. Організація позасудового захисту інтересів митного органу в разі порушення договірних зобов’язань здійснюється юридичною службою митного органу.




Література
1.  Конституція України // Відомості Верховної Ради України. -1996. - № 30.

2.  Господарський кодекс України № 436-ІV від 16.01.03.

3.  Господарський процесуальний кодекс України // Відомості Верховної Ради(ВВР), 1992, № 6.-ст.56.

4.  Цивільний кодекс України // Кодекси України. -1996. - № 2.

5.  Про затвердження Положення про юридичну службу регіональної митниці, митниці, спеціалізованої митної установи, організації.Наказ ДМС України № 112 від 14.02.06.

6.  Положення про порядок укладання та виконання господарських договорів у митниці. Додаток до наказу Дністрянської митниці № 44 від 18 .01.06.

7.  Інструкція про порядок ведення претензійної та позовної роботи у Ізмаїльській митниці. Наказ Ізмаїльської митниці № 65 від 01.10.05.

8.  Про деякі питання, пов’язані із розмежуванням компетенції господарських і адміністративних судів. Інформаційний лист Вищого господарського суду України № 01-8/301 від 07.02.06.

9.  Щербина B.C. Господарське право України: Навч. посібник. - К.: Атіка, 2001.-336 с.

10.   Резникова В.В. Правове регулювання спільної господарської діяльності в Україні // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права, 2004, № 9.-ст.125-133.

11.   Науково-практичний коментар Господарського кодексу України / Знаменський Г.Л., Мамутов В.К., Побірченко І.Г., Хахулін В.С, Щербина В.С. - К.: Юрінком Інтер, 2004. – ст.303.

12.   Цивільне право України. Книга перша.: Підручник. У 2 книгах. / Боброва Д.В., Дзера О.В., Довгерт А.С. та інші. / За ред. О.В.Дзери та Н.С.Кузнєцової. - К.: Юрінком Інтер, 1999. – 864 с.
Размещено на Allbest.ru

---