ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ
1. Цей договір забезпечує виконання зобов'язань, що випливають з кредитного договору № _______ від ___________200 року (надалі - Кредитний договір) з:
- повернення кредиту у сумі (      ) _______ у термін(и);
- сплати відсотків за користування кредитом у розмірі ________% (________) відсотків річних, у термін(и)______________;
- сплати відсотків за користування кредитом, у разі несвоєчасного погашення кредиту, у розмірі_____________  у терміни ____________;
- сплати неустойки:
- пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, або прострочення термінів повернення кредиту, або комісійної винагороди за відкриття позичкового рахунку - у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочки.
2. В забезпечення виконання Заставодавцем (Позичальником) зобов'язань за Кредитним договором Заставодавець надав в заставу належне йому на праві власності майно (далі - Майно):
житловий будинок, що знаходиться в м. __________ за № __ Вище зазначене майно належить заставодавцю (Позичальнику) на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого ___________________________.
Предметом застави є також земельна ділянка (далі - Земельна ділянка) площею ______, яка належить Заставодавцю на праві власності на підставі ________________ . На використання Заставодавцем земельної ділянки або її частини обмежень не встановлено.
3. На строк дії цього договору Майно залишається у володінні та користуванні Заставодавця. На момент укладення цього договору Майно знаходиться в технічно справному стані, придатне до експлуатації,
4. Сторони дійшли до згоди, що заставна вартість Майна і Земельної ділянки складає _____________________ (_________________), що відповідає результатам незалежної оцінки майна.
5. Заставодавець засвідчує, що на момент укладення цього договору:
5.1. Майно нікому не заставлене, в тому числі не знаходиться в податковій заставі, не подароване, не продане, в суперечці та під арештом не перебуває.
5.2. На підставах, передбачених чинним законодавством, він має право відчужувати Майно та Земельну ділянку;
5.3. На підставах, передбачених чинним законодавством, на Майно та Земельну ділянку може бути звернене стягнення;
5.4. Майно не занесене і не підлягає занесенню до Державного реєстру національного культурного надбання;
5.5. До Заставодавця не пред'явлені і не будуть пред'явлені майнові вимоги, пов'язані з вилученням Майна та Земельної ділянки;
5.6. Майно та Земельна ділянка не знаходиться у спільній (колективній) власності; не є часткою, паєм (їх частинами) у статутному фонді інших підприємств; не є часткою у спільному майні за договором про сумісну діяльність;
5.7. Відповідно до Майна не укладено угод про передачу в оренду, лізинг, у безоплатне користування іншим особам.
6. Заставодавець свідчить також, що ним надані всі необхідні документи, що стосуються предмета застави.
7. Ризик випадкової загибелі Майна несе Заставодавець.
8. Заставодавець після укладення цього договору має право відчужувати Майно та Земельну ділянку тільки за письмовою згодою Заставодержателя. Наступні застави Майна та Земельної ділянки, що вказані в п.2 цього Договору, на строк дії цього договору та всіх додаткових угод до нього, не допускаються.
9. При частковому виконанні Заставодавцем зобов'язань за Кредитним договором застава зберігається у початковому обсязі.
ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ СТОРІН
10. Заетаводержатель має право:
10.1. В будь-який час (починаючи з моменту укладення Кредитного договору до повного виконання зобов'язань) перевіряти документально і фактично наявність, розмір, стан і умови зберігання Майна, а також виконання зобов'язань за п.п. 12.2, 12.3, а Заставодавець зобов'язаний надати Заставодержателю необмежені можливості для таких перевірок.
10.2. При перешкоді Заставодавцем проведенню перевірки Майна, порушенні умов Кредитного договору чи цього договору Заетаводержатель має право за власним розсудом виставити охорону предмета застави як своїми силами, так і на договірних умовах з третіми особами. Витрати, пов'язані з охороною Майна, несе Заставодавець.
10.3. Вимагати від Заставодавця вжиття заходів, необхідних для зберігання Майна.
10.4. Вимагати від Заставодавця проведення поточного та капітального ремонту Майна у встановлені відповідними нормативами строки.
10.5. У випадку пошкодження, або знищення, або втрати (повністю або частково), або псування Майна - вимагати від Заставодавця відновлення Майна, або заміни іншим майном не меншої вартості, а якщо це не зроблено - вимагати виконання забезпечених заставою зобов'язань, або звернути стягнення на заставлене майно, незалежно від терміну повернення кредиту.
10.6. При настанні страхового випадку Заставодержатель має переважне право задоволення своїх вимог із суми страхового відшкодування.
10.7. З метою задоволення своїх вимог:
10.7.1. Звернути стягнення на Майно та Земельну ділянку у випадку, якщо в момент настання термінів виконання якого-небудь із зобов'язань, передбачених Кредитним договором, вони не будуть виконані.
10.7.2. Звернути стягнення на Майно та Земельну ділянку до настання термінів виконання якого-небудь із зобов'язань за Кредитним договором у випадках:
- порушення Заставодавцем (Позичальником) якого-небудь із зобов'язань, передбачених умовами Кредитного договору;
- порушення Заставодавцем якого-небудь із зобов'язань за цим договором;
- виявлення Заставодержателем погіршення стану Майна, або зменшення його вартості понад
- нормального фізичного зносу, або фактичної часткової відсутності Майна;
- смерті Заставодавця (Позичальника);
- встановлення невідповідності дійсності відомостей, що містяться в Кредитному договорі;
10.7.3. Сторони дійшли згоди, що Заставодержатель має право звернути стягнення на Майно та Земельну ділянку і в разі дострокового розірвання Кредитного договору, при наявності невиконаних зобов'язань на момент розірвання.
10.7.4. У разі звернення стягнення на Майно та Земельну ділянку згідно з п.п. 10.5, 10.7.1, 10.7.2, 10.7.3, 12.8.2 цього договору Заставодержатель має право задовольнити за рахунок заставленого майна свої вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, комісійні винагороди та інші платежі, відшкодування збитків, неустойку, витрати на утримання Майна, а також на здійснення забезпечених заставою вимог.
10.7.5. Достроково стягнути наданий під заставу кредит та відсотки, винагороди за користування ним при настанні якої-небудь із умов, передбачених п. 10.7.2 цього договору.
11. Заставодавець має право користуватися Майном та Земельною ділянкою згідно до їх призначення.
12. Заставодавець зобов'язується:
12.1. Застрахувати Майно на користь Заставодержателя на випадки:____________ , у термін________днів з моменту укладення цього договору, а також надати Заставодержателю договір страхування та доказ сплати страхового платежу.
12.2. Забезпечити схоронність Майна; знаходження його в обсязі та стані згідно з п.2; запобігати його пошкодженню, знищенню, втраті або псуванню, або зменшенню вартості; утримувати та експлуатувати його відповідно до призначення, а також протипожежних, технічних і санітарних норм. Проводити, у разі необхідності, поточний ремонт, а також капітальний ремонту встановлені відповідними нормативами строки.
12.3. У разі пошкодження, або знищення, або втрати (повністю або частково), або псування Майна - у термін не пізніше трьох днів від дня, коли це відбулось, - відновити Майно або замінити його іншим майном не меншої вартості, за узгодженням із Заставодержателем; або - незалежно від настання строків виконання зобов'язань за Кредитним договором, виконати їх у повному обсязі або у відповідній частині, за узгодженням із Заставодержателем.
12.4. У випадку виникнення загрози втрати, пошкодження, знищення або псування Майна - негайно повідомити про це Заставодержателя.
12.5. У випадку пред'явлення до Заставодавця іншими особами вимог про визнання за ними права власності або інших прав на Майно, про вилучення (витребування) або про обтяження Майна вимогами, задоволення яких може спричинити зменшення його вартості, Заставодавець зобов'язується негайно повідомити про це Заставодержателя.
12.6. Не передавати Майно у заставу, оренду (майновий найом), у лізинг, у спільну діяльність або у безоплатне користування, не здійснювати його відчуження або інше розпорядження Майном без письмової згоди Заставодержателя.
12.7. Нести витрати з оформлення цього договору.
12.8. У випадку порушення Заставодавцем (Позичальником) зобов'язань за Кредитним договором, Заставодавець зобов'язується передати Майно Заставодержателю в заклад за актом прийому-передачі, що підписується сторонами. При оформленні закладу у вигляді твердої застави, предмет застави залишається у Заставодавця під замком і .печаткою Заставодержателя, а також, за вибором Заставодержателя, - з охороною згідно з п. 10.-2. Доступ до предмета закладу дозволяється під контролем Заставодержателя матеріально відповідальній особі Заставодавця і особі, яка здійснює охорону зі сторони Заставодержателя.
12.8.1. При закладі Заставодержатель зобов'язаний:
- вживати заходів, необхідних для збереження предмета закладу;
- негайно повернути предмет закладу після виконання Заставодавцем чи третьою особою забезпечених закладом зобов'язань.
12.8.2. При закладі Заставодержателю надається право:
- користуватися предметом закладу;
- вимагати заміни предмета закладу при виникненні загрози загибелі, пошкодження чи зменшення вартості предмета закладу. При відмові Заставодавця виконати цю вимогу - достроково звернути стягнення на предмет закладу, незалежно від настання строків виконання зобов'язань за Кредитним договором.
12.9. При переході Майна у заклад умови цього договору зберігають чинність для сторін, за винятком права користування Майном.
13. У разі порушення Заставодавцем будь-якого із зобов'язань, передбачених п.п. 12.2, 12.3 12.6, 12.8 цього договору, останній сплачує Заставодержателю штраф у розмірі 100% від заставної вартості Майна, зазначеній у п.4.
14. У випадку порушення Заставодавцем будь-якого із зобов'язань, передбачених п.п. 12.1, 12.4, 12.5, 12.7 останній сплачує Заставодержателю штраф у розмірі 25 % від заставної вартості Майна, зазначеній у п. 4.
15. У випадку встановлення невідповідності дійсності відомостей, що містяться в цьому договорі, або порушення Заставодавцем договірних зобов'язань, останній відшкодовує Заставодержателю пов'язані з укладенням Кредитного договору збитки у повному обсязі.
ЗВЕРНЕННЯ СТЯГНЕННЯ І РЕАЛІЗАЦІЯ МАЙНА
16. Звернення стягнення на Майно та Земельну ділянку здійснюється у випадках, передбачених п.п. 10.5, 10.7.1 – 10.7.3, 12.8.2. цього договору відповідно до ст. 20 Закону "Про заставу".
17. Реалізація Майна, за вибором Заставодержателя, здійснюється будь-яким із способів:
-  через прилюдні торги;
-  через аукціон;
-  через комісійні магазини;
-  через біржу;
-  шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю;
-  іншим незабороненим чинним законодавством способом.
Якщо аукціон (публічні торги) оголошено таким, що не відбувся, Заставодавець цим Договором надає Заставодержателю право залишити Майно за собою за початковою оцінкою.
18. За вибором Заставодержателя у відповідності до ст. 20 Закону України "Про заставу" звернення стягнення на предмет застави, його реалізація можуть бути проведені шляхом відчуження на користь Заставодержателя в рахунок погашення боргових зобов'язань.
19. У випадку, коли суми, вирученої від продажу предмету застави, недостатньо для повного задоволення вимог Заставодержателя, останній має право одержати суму, якої не вистачає для повного задоволення своїх вимог, з іншого майна Заставодавця, у першу чергу перед іншими кредиторами. Реалізація цього майна здійснюється у порядку, передбаченому п.п. 17, 18 цього договору.
20. При реалізації предмету застави відповідно до цього договору для обчислення суми в іноземній валюті, необхідної для задоволення вимог Заставодержателя, застосовується курс НБУ, встановлений для іноземної валюти за Кредитним договором по відношенню до гривні, на день реалізації.
21. Термін дії договору - до повного виконання сторонами зобов'язань за Кредитним договором від______________200___р., та всім додатковим угодам до нього.
22. Застава Майна підлягає реєстрації в Державному реєстрі застав нерухомого майна.
23. Усі суперечки і розбіжності, що виникають з цього договору, підлягають розгляду у відповідності з чинним законодавством України.
24. Даний договір підлягає нотаріальному посвідченню з покладенням витрат на Заставодавця згідно з п. 12.7.
25. Оригінали правовстановлюючих документів на предмет застави залишаються в Заставодержателя до повного виконання Заставодавцем зобов'язань за кредитним договором.
Підписи сторін: ЗАСТАВОДАВЕЦЬ______________________
ЗАСТАВОДЕРЖАТЕЛЬ__________________

Додаток 10
ДОГОВІР КУПІВЛІ-ПРОДАЖУ
м. Івано-Франківськ "14"травня 2003 року.
______________________,іменований надалі Продавець, діючий на підставі Свідоцтва про державну реєстрацію та статті 191 Цивільного Кодексу України, з однієї сторони і , іменований надалі Покупець, з іншого боку, уклали даний договір про нижченаведене:
1. ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ
1.1. Продавець зобов'язується передати Покупцю у власність, а Покупець - прийняти й оплатити на умовах даного договору наступний товар:

№ п/п	Назва товару	Заводський номер	Кількість, шт.	Ціна за одиницю, грн.
1	Телевізор FILIPS 2 1/1 866		1	1310.00
2		-------------------------------
3	----------------------------	-----------------------------	-----------	------------
4	--------------------	----------------------------	-------------	-------------

1.2.Переданий товар по своїй якості і комплектності повинний відповідати технічним умовам заводу-виготовлювача.
1.3.Гарантійний термін на товар установлюється згідно гарантійного талону на товар, виданого Продавцем.
2. ПОРЯДОК РОЗРАХУНКІВ ЗА ТОВАР
2.1. Покупець зобов'язується зробити оплату за даним договором у наступному порядку: повну оплату за договором зробити не пізніше 3 днів із дня укладення даного договору.
2.2. Право власності на товар, що здобувається по дійсному договорі, переходить з моменту сплати Продавцю Покупцем суми 1310,00 ( Одна тисяча триста десять),що складає 100 %ціни.

З. ПОРЯДОК ПЕРЕДАЧІ І ПРИЙМАННЯ ТОВАРУ

3.1.Продавець зобов'язується передати товар Покупцю по накладній після сплати йому суми!310,00 ( Одна тисяча триста десять)гривень що складає 100 % ціни.
3.2.Оформлення документів і видача товару проводиться щоденно з 11.00 год. до 13.00 год. крім неділі.
4. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СТОРІН
4.1.Жодна зі сторін не має права передавати свої права й обов'язки за даним договором третій стороні без письмової згоди іншої сторони.
5. ВРЕГУЛЮВАННЯ РОЗБІЖНОСТЕЙ І РОЗГЛЯД СПОРІВ
5.1. Усі суперечки і розбіжності, що виникають за даним Договором чи в зв'язку з ним, будуть вирішуватися шляхом переговорів між сторонами. Якщо Сторони не прийдуть до згоди, суперечки і розбіжності підлягають розгляду в порядку, встановленому чинним законодавством України.
6. ТЕРМІНИ ДІЇ ДОГОВОРУ Й УМОВИ ЙОГО ПРИПИНЕННЯ
6.1.Даний договір складений у двох екземплярах, що мають однакову юридичну чинність, по одному для кожної зі сторін, і набирає сили з моменту його підписання.
6.2.Даний Договір припиняє свою дію після сплати покупцем 100% вартості отриманого товару по накладній.
7. ІНШІ УМОВИ ДОГОВОРУ
7.1. Усі зміни і доповнення до даного договору оформляються в письмовій формі і набирають сили з моменту підписання.
8. ФОРС-МАЖОР
8.1.   Сторони звільняються від відповідальності за повне чи часткове невиконання пов'язань за цим договором, якщо це невиконання з'явилося наслідком заборонних мір держави, місцевих органів влади обставин нездоланної сили до яких відносяться події, на які Сторони не можуть зробити впливу і не несуть відповідальності за їхнє виникнення, а саме: пожежа, землетрус, повінь, зсув воєнні дії, страйк і т.п.
8.2.   При настанні форс-мажорних обставин, сторона, для якої наступили такі обставини, повинна повідомити іншу сторону про це протягом 3-х днів із дня настання форс-мажорної обставини. Належним підтвердженням настання форс-мажорної обставини є довідка Торгово-Промислової палати України.

3.      За ступенем ризику розрізняють дві групи банківських кредитів – стандартні і з підвищеним ризиком. До стандартних кредитів належать кредити, надані позичальникам, що мають належну фінансову стійкість і забезпечують своєчасне і повне повернення раніше отриманих позик і сплату процентів за ними. Кредити з підвищеним ризиком – це ті, які не мають забезпечення, а також числяться за клієнтами з нестійким фінансовим станом, які порушують строки повернення раніше отриманих позичок і сплати процентів за ними.
4.      За методом надання розрізняють банківські позички, які клієнти одержують: одноразово; перманентно; гарантовано.
Одноразові позички – це позички, рішення про видачу яких приймається банком окремо за кожною позичкою на підставі заяви та інших документів клієнта. Перманентні позички надаються банками у міру виникнення у клієнтів потреби в межах розміру відкритої кредитної лінії. Гарантовані позички бувають двох видів:
-                                  з попередньо обумовленою датою видачі;
-                                  з видачею у міру виникнення в ній потреби.
Сутність гарантованої позичкової операції полягає у наданні банком зобов’язання надати клієнту кредит при виникненні у нього потреби у визначеному розмірі протягом обумовленого терміну (як правило, кварталу).
5.      Щодо способу повернення розрізняють позички, що повертаються:
-           поступово (в розстрочку);
-           водночас, тобто одноразовим платежем після закінчення строку;
-           відповідно до особливих умов, передбачених у кредитних угодах;
-           на вимогу кредитора;
-           з регресією платежів.
Поступовий порядок погашення (в розстрочку) встановлюється щодо довгострокових кредитів, а також тих, які надаються перманентно відповідно до встановленої позичальником кредитної лінії. Одноразовим платежем здійснюється повернення одноразових короткострокових позичок, які опосередковують поточну виробничу діяльність підприємця. Особливі умови повернення передбачаються при застосуванні окремих видів кредиту, зокрема контокорентного, за овердрафтом, під заставу векселів тощо. Особливість тут полягає в тому, що повернення позички здійснюється за ініціативою не позичальника, що є загальною нормою, а банку шляхом зарахування поточних надходжень коштів безпосередньо на позичковий рахунок. На вимогу кредитора стягуються позички у тих випадках, коли клієнт порушує принципи кредитування, зокрема цільовий характер, строковість або не виконує умови кредитної угоди щодо звітності та іншої обов'язкової інформації, що має надаватися банку. З регресією платежів повертаються кредити, які видані під гарантію, поручительство або інше боргове зобов'язання третьої особи.
6.      За строком повернення банківські позички поділяються на:
-                 строкові;
-                 до запитання;
-                 прострочені;
-                 відстрочені (пролонговані).
Строкові позички надаються банком на строк, зафіксований у кредитній угоді. Позички до запитання, або безстрокові, надаються банками на невизначений строк. Клієнт зобов'язаний повернути таку позичку на першу вимогу банку. Простроченими вважаються позички, за якими закінчилися строки повернення, встановлені в кредитних угодах між банком і позичальником, а кошти банку не повернені. Відстрочені, або пролонговані – це такі позички, за якими банком перенесені строки повернення на пізніший час.
7.      За характером визначення процента банківські позички бувають:
-                                  з фіксованою процентною ставкою;
-                                  з плаваючою процентною ставкою.
Фіксована процентна ставка застосовується за згодою сторін (банку і позичальника) і притаманна стабільній економіці та короткостроковим кредитам. Плаваюча процентна ставка є засобом зменшення ризику банківських втрат в умовах нестабільної економіки, значних темпів інфляції і при довгостроковому кредитуванні. У цих ситуаціях відповідно до кредитної угоди процентна ставка періодично переглядається і прив'язується, як правило, до облікової ставки центрального банку з урахуванням ситуації на кредитному ринку.
8.      За способом сплати процента розрізняються банківські позички:
-                                  з виплатою процентів у міру використання позичкових коштів (звичайний кредит);
-                                  з виплатою процента одночасно з одержанням позичкових коштів (дисконтний кредит).
За переважною більшістю банківських кредитів процент сплачується через певний час після видачі (як правило, через місяць). Це – звичайні позички. На відміну від них надання дисконтного кредиту передбачає утримання процента (дисконту) одночасно з видачею позички.
9.      За кількістю кредиторів банківські позички поділяються на такі, які:
-                                  надаються одним банком;
-                                  є синдикованими (або консорціальними);
-                                  є паралельними.
Найпоширенішими є позички, які надаються одним банком. Синдиковані позички надаються банківським консорціумом, в якому один з банків виконує роль менеджера, збирає з банків-учасників необхідну для клієнта суму ресурсів, складає з позичальником кредитну угоду і надає позичку. Паралельні позички передбачають участь у їх наданні декількох банків, але кожний банк окремо оформляє кредит клієнту на однакових погоджених умовах.
Важливе значення для ефективної організації кредитних відносин між банками і клієнтами мають принципи банківського кредитування. Банківське кредитування здійснюється за такими принципами:
1.                Принцип строковості повернення означає, що позичка має бути повернена позичальником банку в заздалегідь обумовлений строк, тобто він конкретизує повернення кредиту в певний час. Від дотримання принципу строковості повернення кредиту залежить можливість надання нових позичок, оскільки одним із ресурсів кредитування є повернені позички.
2.                Принцип забезпеченості позичок означає, що проти заборгованості за позичками, яка відображається в пасиві балансу клієнта-боржника, має бути певне майно (товари або цінні папери), яке враховується в активі його балансу або зобов’язання третьої особи погасити борг банку (гарантії, поручительства тощо).Деякі кредити можуть надаватися і без забезпечення, якщо банк на це дає свою згоду.
3.      Принцип платності. Означає, що віддача позикових коштів здійснюється на визначених кредитним договором умовах оплати банку процентного доходу за користування кредитними ресурсами. Вартість, надана кредиторам у позичку, має зростати, створюючи його прибуток. Зазначений прибуток кредитора у вигляді позичкового відсотка і є платою позичальника за надану йому в тимчасове користування позичку.
4.      Принцип повернення кредиту. Відповідно до умов кредитного договору позичальник зобов’язується в обумовлений термін повернути позичені кошти в повному обсязі, включаючи плату за користування ресурсів і всі можливі нараховані штрафні санкції.
5.      Принцип цільового використання. Цільове кредитування передбачає наявність об’єкта, мети або предмета кредитування, тобто того, заради чого й виникають кредитні відносини між банком та позичальником. Для фізичних осіб це потреби:
1.             Купівля товарів довгострокового користування (меблі, побутова техніка);
2.             Купівля транспортних засобів;
3.             Купівля товарів народного споживання;
4.             Цільові потреби (лікування, навчання, відпочинок);
5.             Будівництво;
6.             Благоустрій дачних ділянок, житлових будинків, квартир);
7.             Купівля
-                 індивідуальних житлових будинків;
-                 дач;
-                 гаражів;
-                 квартир.
8.             Реконструкція і капітальний ремонт:
-                 індивідуальних житлових будинків;
-                 гаражів;
-                 дач.
9.             Купівля обладнання для інженерного обладнання будинку, квартири;
10.        На освоєння землі.
6.     Принцип територіальності. При кредитуванні фізичних осіб використовується територіальний принцип, згідно з яким рішення про видачу кредиту (встановлення кредитного ліміту) приймається на уповноваженому рівні, а виконання рішення здійснюється на локальному рівні в підрозділах банку.
Фізичним особам кредити надаються у 2-ох формах:
1.             Споживчий кредит.
2.             Кредитний ліміт.
1.2.1 Споживчі кредити
Споживчі кредити є однією з форм надання кредитів фізичним особам. Споживчий кредит видається лише в національній валюті фізичним особам-резидентам України для купівлі споживчих товарів і послуг і повинен бути повернутий відповідно до умов кредитного договору. При цьому споживчі кредити поділяють:
1.     Кредити на поточну діяльність.
2.     Кредити в інвестиційну діяльність.
Схема 1.2.1.1

Об’єкти кредитування фізичних осіб в інвестиційну діяльність

Будівництво житла і капітальний ремонт

Освоєння землі

Купівля житла

Купівля споруд

Освоєння садових ділянок

Терміни

довгострокові

короткострокові

 

Комерційні банки України кредитують населення, розробляючи свої положення про споживчий кредит. Розміри кредитів визначаються, виходячи з вартості послуг та товарів, що є об'єктами споживчого кредитування. Процентна ставка залежить від ринку позикових капіталів, облікової ставки НБУ, процентної ставки, що нараховується при формуванні банком кредитних ресурсів. Питання, пов'язані з видачею кредитів населенню, вирішуються на підставі кредитних договорів, які укладаються індивідуальними позичальниками з банком за місцем постійного проживання, за винятком кредитів на будівництво і купівлю житлових будинків, які видаються за місцем забудови чи місцезнаходженням будинку.
Кредити на будівництво, капітальний ремонт, купівлю житлових будинків, садових будиночків надаються в розмірі 75% їх кошторисної вартості в межах розмірів, що встановлюються банками України залежно від рівня цін, на термін, що не перевищує 10 років.
Для одержання кредиту позичальник подає такі документи:
•        індивідуальна заява;
•        паспорт або документ, що його заміняє;
•        довідка з місця праці (пенсіонер – пенсійне посвідчення) та інші документи для визначення кредитоспроможності;
•        документи, що підтверджують забезпечення кредиту (гарантію, поруку, договір страхування або застави майна);
•        документ, що підтверджує право на пільговий безпроцентний кредит;
•        інші документи, які вимагають банки, щоб зменшити кредитний ризик.
Разом з тим, для одержання кредиту:
•        на будівництво індивідуального житлового будинку позичальник подає завірений у встановленому порядку витяг із рішення місцевих органів влади про виділення земельної ділянки під забудову, проект будівництва з кошторисною вартістю, що завірений архітектором;
•        на будівництво надвірних будівель – довідку місцевої адміністрації про те, що позичальник є власником житлового будинку без надвірних будівель;
•        на будівництво, капітальній ремонт садових будиночків – довідку з правління садівничого кооперативу про членство в ньому;
•        на придбання квартири в житловому кооперативі – довідку про членство в житловому кооперативі.
Рішення про видачу кредиту приймається на засіданні кредитного комітету і оформляється протоколом. Після одержання дозволу з позичальником укладається кредитний договір. У кредитному договорі вказують: статус обох сторін, мету і суму кредиту, умови його видачі і погашення, форми забезпечення кредиту, розмір процентної ставки за кредит та порядок її сплати, перелік звітних документів, права та обов'язки обох сторін.
Банки при кредитуванні населення охоче приймають, як форму забезпечення, заставу майна позичальника. Майно, прийняте в заставу, має бути власністю клієнта і страхується за рахунок позичальника. Договір застави завіряється нотаріально. Формами забезпечення споживчого кредиту також можуть виступати: застава цінних паперів, емітованих банком, гарантія і порука іншої фізичної чи юридичної особи.
Погашення основного боргу і процентів за кредитом здійснюється позичальником у терміни, встановлені строковим зобов'язанням, що оформляється клієнтом при одержанні кредиту. Сума погашення повинна надходити в банк до 15 числа платіжного місяця погашення кредиту. Розмір щомісячного платежу заборгованості розраховується як відношення суми кредиту до терміну користування ним за договором. Проценти за користування кредитом погашаються, виходячи з фактичної суми процентів, розрахованих на залишок боргу за час користування кредитом, і погашаються щомісяця, одночасно з черговим платежем.
 SHAPE  \* MERGEFORMAT

Залишок боргу

Процентна ставка

Фактична сума процентів

365х100

Кількість днів користування кредитом

=

х

х

Крім інвестиційних кредитів, установи комерційних банків надають населенню кредити на поточні потреби для:
•        придбання предметів тривалою користування (меблі, побутова техніка);
•        оплати лікування, навчання відпочинку;
•        купівля товарів народного споживання;
Кредитний договір і строкове зобов'язання оформляються після подання протоколу із засідання кредитного комітету.
1.2.2 Кредитні ліміти
Кредитні ліміти установлюються фізичним особам за умови дотримання принципів забезпеченості, поверненості, терміновості і платності. Кредитні ліміти надаються у формі поновлюваної кредитної лінії, тобто сума ліміту може бути використана частинами.
Взаємини сторін регламентуються "Договором про відкриття та обслуговування картрахунку", а також додатковими угодами. Рішення щодо надання кредитного ліміту приймається органом керівництва банку (кредитним комітетом) у межах делегованих йому повноважень.
Основою погашення кредитного ліміту є поточна і майбутня фінансова стабільність клієнта (стабільність рівня доходів).
Від операцій з кредитними картками банк отримує дохід, який складається з:
—      комісії, яка стягується з торговельної організації при сплаті рахунків за відпущені власнику кредитної картки товари;
—      щорічної плати клієнтів за кредитні картки (якщо вона стягується);
—      процентів за кредит, що надається власникам карток у межах ліміту кредитування.
Банк жадає від Позичальника забезпечення кредитного ліміту відповідно до законодавства Україну й у прийнятній для банку формі. Як забезпечення Банк приймає заставу, поручительство й інші форми зобов'язань, прийняті банківською практикою. Банк як забезпечення кредитних лімітів розглядає наступні види забезпечення:
•        Застава майнових прав за договором про депозитний внесок (фінансове покриття);
•        Гарантії і поручительства платоспроможних підприємств;
•        Застава нерухомості, транспортних засобів;
•        Застава майнових прав;
Банк може встановити кредитний ліміт на картку клієнта при наявності:
-                                  коштів клієнта на депозитному рахунку в банку;
-                                  коштів поручителя на депозитному рахунку в банку;
-                                  ощадного сертифікату банку.
Банк і володар депозитного рахунку оформляють договір застави майнових прав на депозит і договір-доручення, в якому власник депозиту доручає банку у випадку непогашення заборгованості по кредитному ліміту здійснити погашення заборгованості з коштів, що знаходяться на депозитному рахунку. При наявності сертифікату Банк та клієнт підписують договір про передачу на збереження сертифіката і договір-доручення.
Погашення кредитного ліміту здійснюється клієнтом шляхом внесення коштів на картку в готівковому чи безготівковому вигляді.

Встановлення кредитного ліміту
Звертання в банк
 

                       -доведення до відома
                       клієнта вимог банку
 

Надання в банк
необхідних
документів
                       -Аналіз кредитоспроможності,
                       забезпечення,
                       попереднє заключення
                       Узгодження (при необхідності)
                       з: юридичною службою
                       безпеки
                       Кредитним відділом

Узгодження (при недостатності повноважень)

                       -Прийняття рішення
в межах повноважень
 

                       Службова записка
                       на ДПК про
                       встановлення ліміту
 

                                                                                              Встановлення ліміту в
                                                                                              карточній системі
Моніторинг кредитного ліміту
                       Контроль за виконанням                            -Нарахування і списання
                       клієнтом правил                                          плати за користування
                       користування картою                                 лімітом, інших комісій
                                                                                                                            
                                                                                              -Розподіл доходу між
                                                                                              Головним банком і
                                                                                              Філіалом.
                                                                                              -Представлення щомісячних
                                                                                              виписок по рахунку
                                                                                             
                                   “Безнадійні” рахунки
                       Підготовка матеріалів по                            Узгодження і закриття
                       закриттю за рахунок страхового               заборгованості за рахунок
                       резерву                                                          резерву
Отже, як бачимо, використання кредитних лімітів є досить простим і зручним для клієнтів банку.

ІІ розділ. Практика банківського кредитування фізичних осіб. Етапи кредитного процесу
Ефективність кредитної діяльності комерційного банку безпосередньо залежить від того, наскільки якісно здійснена структуризація процесу банківського кредитування, наскільки чітко визначені завдання основних етапів цього процесу та функції працівників, що відповідають за проведення кредитних операцій.
І етап. Формування портфеля кредитних заявок. Кредитні відносини між банком і клієнтом розпочинаються з отримання та розгляду кредитної заяви, в якій передусім містяться відомості щодо позики, якої потребує клієнт: мета, розмір, вид і термін позики, вид забезпечення тощо. Необхідною складовою заявки є пакет супровідних документів, ретельний аналіз яких здійснюється на наступних етапах процесу кредитування. До пакета входять, як правило, такі документи:
1.                                        Паспорт громадянина України чи тимчасове посвідчення особи-резидента з вклеєним фото (25, 45 років), з пропискою в межах області, з підписом власника, без виправлень і підтирань.
2.                                        Довідка (можлива копія чи дублікат) про присвоєння ідентифікаційного коду з ДПА. Якщо коду не присвоєно з певних релігійних, культурних мотивів і є відповідний запис у паспорті, довідка не потрібна.
3.                                        Довідка про доходи – з місця роботи, декларації, корінці систем переказу коштів – за останні 6 місяців. При необхідності – довідки членів сім’ї. Довідка повинна бути обов’язково зареєстрована (мати номер і дату), з підписами керівника та головного бухгалтера.
ІІ етап. Безпосередня співбесіда з потенційним позичальником.
Кредитний працівник проводить попереднє інтерв’ю з потенційним позичальником. Ця бесіда має велике значення для вирішення питання щодо позики: вона дозволяє не тільки з’ясувати окремі деталі кредитної заявки, але й скласти своєрідний психологічний портрет позичальника. У ході співбесіди кредитний працівник концентрує свою увагу на базових, ключових для банку питаннях, які можуть бути розподілені за такими групами.
1.      Загальні відомості про позичальника;
2.      Питання щодо кредиту:
-                                  яку суму клієнт планує отримати у позику;
-                                  на що і як буде використана дана сума;
-                                  процентна ставка;
-                                  засоби надання кредиту.
3.      Питання, пов’язані з погашенням кредиту:
-                                  запланована сума заробітної плати;
-                                  чи є особи, готові надати гарантію або поручительство, та який їх фінансовий стан.
4.      Питання щодо забезпечення кредиту:
-                                  яке забезпечення може бути передано у застану;
-                                  хто є власником забезпечення;
-                                  де воно зберігається;
-                                  чи знаходиться забезпечення під повним контролем позичальника;
-                                  як була зроблена оцінка майна, що пропонується як забезпечення;
-                                  які витрати на зберігання забезпечення.
5.      Питання щодо зв'язків клієнта з іншими банками:
-                                  з якими банками співпрацює клієнт;
-                                  чи отримував він кредит від інших банків;
-                                  чи с непогашені позики та який їх характер.
Після співбесіди кредитний працівник повинен прийняти дуже важливе рішення: продовжувати роботу з кредитною заявкою цього клієнта або вже на цьому етапі відмовити у видачі кредиту. Якщо пропозиції клієнта не відповідають в якихось аспектах принципам політики та стратегії банку в галузі кредитних операцій, то кредитна заявка має бути відхилена. Якщо ж за результатами співбесіди кредитний працівник приймає рішення щодо продовження роботи з клієнтом, він заповнює відповідний кредитний формуляр та передає його разом із кредитною заявкою та пакетом супровідних документів до підрозділу кредитного аналізу для оцінки кредитоспроможності позичальника.
ІІІ етап. Оцінка кредитоспроможності.
Кредитоспроможність - це здатність позичальника повністю та у визначений термін розрахуватись за своїми борговими зобов’язаннями. Основними критеріями високої кредитоспроможності фізичної особи є:
-                                  стійкі грошові потоки, які підтверджено документально з врахуванням перспективи на 6 місяців;
-                                  високі моральні якості;
-                                  стабільність відносин у сім’ї та на роботі;
-                                  якісне забезпечення кредиту.
Результатом перевірки фінансового стану клієнта, з точки зору його платоспроможності, повинно бути віднесення позичальника до даного з класів (А, Б, В, Г, Д).
ІV етап. Підготовка до складання кредитного договору.
Четвертий етап можливий за умови позитивного для клієнта завершення попереднього етапу, тобто оцінювання кредитоспроможності і ризику. Цей етап ще називають структуруванням позички. У процесі структурування банк визначає такі параметри позички: вид кредиту, суму, строк, забезпечення, порядок видачі і погашення, ціну позички тощо. Вид і термін кредиту залежать від того, куди будуть вкладатись позичені кошти.
V етап. Кредитна угода.
Після закінчення роботи щодо структурування позички банк приступає до переговорів з клієнтом про укладання кредитної угоди. Посадова особа, яка веде переговори з клієнтом відносно кредиту, повинна ознайомити його з обов'язковими умовами майбутньої кредитної угоди, без виконання яких позичка не може бути надана, а також з умовами, стосовно яких можливий компроміс. У кредитній угоді передбачаються: мета, сума і строк позички, умови і порядок її надання і погашення, форми забезпечення зобов'язань клієнта за кредитом, процентна ставка, порядок внесення плати за позичку, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо надання і погашення кредиту, перелік документів і періодичність їх подання банку й інші умови процесу кредитування. Уклавши кредитний договір, економіст формує кредитну справу позичальника.
VІ етап. Моніторинг і контроль якості виданих кредитів.
В ході кредитного моніторингу працівники відповідного банківського підрозділу повинні своєчасно розпізнавати та оперативно відстежувати тенденції негативних змін у діяльності позичальника. Найбільш поширеними факторами, що свідчать про погіршення кредитоспроможності позичальника, виступають:
-                                  порушення графіка погашення заборгованості за кредитом та процентів;
-                                  негативні тенденції зміни значень фінансових показників;
-                                  несвоєчасне надання поточної інформації;
У цілому якісне, професійне та послідовне виконання всіх необхідних процедур основних етапів банківського кредитування є необхідною та найважливішою умовою ефективної реалізації кредитної політики банку та забезпечення необхідного рівня доходності, платоспроможності й ліквідності банківської діяльності.
2.2 Методи оцінки кредитоспроможності позичальника
У процесі надання кредитів перед будь-яким банком постає необхідність оцінки кредитоспроможності позичальників, її достовірність істотно впливає як на результати конкретних кредитних угод, так і на ефективність кредитної діяльності банку загалом.
Кредитоспроможність – це здатність позичальника в повному обсязі і у визначений кредитною угодою термін розрахуватися за своїми борговими зобов'язаннями.
У світовій практиці використовується багато методик оцінки кредитоспроможності, в основу яких покладено аналіз фінансового стану позичальника та його надійності з точки зору своєчасного погашення боргу банку. Так, у практиці американських банків застосовується правило «5С» як абревіатура від перших літер базових критеріїв кредитування:
-        Character (характер);
-        Capacity (спроможності);
-        Capital (капітал);
-        Collateral (забезпечення);
-        Conditions (умови).
«Характер» позичальника – це перш за все його ділова репутація, ступінь відповідальності, спроможність погашати борги. «Спроможності» позичальника визначаються за допомогою глибокого аналізу його фінансового стану, доходів і витрат та перспектив їх динаміки у майбутньому. При цьому особлива увага приділяється тому, що позичальник практично має тільки три джерела для погашення кредиту:
-        поточні грошові надходження (cash inflow);
-        продаж активів;
-        нові позики на грошовому ринку.
Важливе значення має для банку такий критерій, як «капітал» фірми: ретельно аналізується його розмір, структура, співвідношення з іншими статтями активів та пасивів.«Забезпечення» кредиту дослідження конкретних форм і видів забезпечення, визначення його достатності, якості, а також встановлення ринкової вартості та ступеня ліквідності кредитної застави.«Умови» - це загальні економічні умови, що визначають ринкову ситуацію та справляють вплив на становище як банку, так і позичальника: стан економічної кон'юнктури, наявність конкуренції, податкова політика, механізм ціноутворення тощо.
Комерційні банки європейських країн використовують різні системи оцінки кредитоспроможності позичальників, найвідомішими серед яких є системи PARTS, CAMPARI, назви яких також виступають як абревіатури від перших літер слів, що визначають ключові умови кредитування.
Наприклад, «PARTS»:
-                                  Purpose (цілі кредитування);
-                                  Amount (розмір кредиту);
-                                  Repayment (механізм погашення кредиту);
-                                  Terms (строк, на який надається кредит);
-                                  Security (забезпечення кредиту).
Згідно з положенням НБУ «Про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків» від 6 липня 2000 р. вимоги щодо оцінювання фінансового стану позичальника, рекомендовані НБУ, є мінімально необхідними. Банки мають право самостійно встановлювати додаткові критерії такої оцінки, що підвищують вимоги до позичальників з метою адекватного оцінювання кредитних ризиків та належного контролю за ними.
Одним з елементів оцінювання кредитоспроможності є з’ясування персональних якостей потенційного позичальника. Тут увага банку має зосереджуватися на таких моментах, як репутація, порядність і чесність, професійна здатність, матеріальна забезпеченість, ставлення до своїх зобов'язань перед іншими кредиторами в минулому.
Основними показниками високої кредитоспроможності фізичної особи являються:
-                                  Стійкі позитивні грошові потоки, які підтверджуються документально, з врахуванням перспективи на 6 місяців Високі моральні якості;
-                                  Стабільність відносин в сім’ї та на роботі;
-                                  Якісне забезпечення кредиту.
Результатом перевірки фінансового стану клієнта є віднесення його до одного з класів:
Клас А – фінансова діяльність дуже добра, що свідчить про можливість своєчасного виконання зобов’язань за кредитними операціями, зокрема погашення основної суми боргу та відсотків за ним відповідно до умов кредитної угоди; економічні показники в межах установлених значень . Забезпечення за кредитною операцією повинне бути першокласним. Одночасно можна зробити висновок, що фінансова незалежність і в подальшому буде знаходитись на такому невисокому рівні.
Клас Б – фінансова діяльність позичальника близька за характеристиками до класу А, але ймовірність підтримування її на такому рівні протягом тривалого часу є низькою. Забезпечення кредитної операції має не викликати жодних сумнівів .Аналіз коефіцієнтів фінансового стану позичальника може вказувати на негативні тенденції в його діяльності.
Клас В – фінансова діяльність задовільна. Надходження коштів і платоспроможність позичальника свідчить про ймовірність несвоєчасного погашення кредитної заборгованості в повній сумі й у строки, передбачені договором. Одночасно спостерігається можливість виправлення ситуації і покращення _фінансового стану позичальника.
Клас Г - фінансова діяльність незадовільна (економічні показники не відповідають установленим значенням) і спостерігається її нестабільність протягом року; високий ризик значних збитків; імовірність повного погашення кредитної заборгованості та відсотків за нею низька.
Клас Д – фінансова діяльність незадовільна, є збитки; кредитна операція не забезпечена ліквідною заставою або безумовною гарантією; показники не відповідають установленим значенням, імовірність виконання зобов'язань з боку позичальника практично відсутня.
Для оцінки фінансового стану аналізують:
1.      "Загальні дані";
2.      "Фінансові показники";
3.      "Характеристики кредиту";
4.      "Моральні якості".
Питома вага кожного з розділів у загальному підсумку дорівнює 30, 40, 25 і 5 % відповідно. В залежності від варіанта відповіді по кожному з параметрів формується підсумкова оцінка параметра шляхом множення ваги параметра на бальну оцінку варіанта відповіді.У результаті по конкретному запиті установлюється відповідний ризик кредитування. У залежності від суми накопичених балів приймається один з варіантів рекомендацій з ухвалення рішення:
1.      Менше 30 балів - видача кредиту недоцільна - клас “Д”;
2.      Від 30 до 45 балів - рекомендується розглянути можливість додаткового високо ліквідного забезпечення кредиту, реалізація якого надалі, можливо, буде служити джерелом погашення кредиту - клас “Г”;
3.      Від 45 до 55 балів - фінансовий стан задовільне, інформація вимагає додаткового пророблення, але видача кредиту можлива - клас “В”;
4.      Від 55 до 75 балів - фінансовий стан відповідає вимогам банку, видача кредиту можлива клас “Б”;
5.      Понад 75 балів - позитивна рекомендація з видачі кредиту, фінансовий стан позичальника не викликає сумніву - клас “А”.
"Загальні дані".
Вік визначає фінансові можливості позичальника, рівень добробуту, стабільність нинішнього стану, його перспективи, мотивації по використанню кредитних засобів. Найбільш сприятливим представляється вік в інтервалі від 30 до 45 років. Час проживання в даній місцевості характеризує ступінь "осілості" позичальника, стабільність його зв'язків із зовнішнім середовищем. Місце роботи є значимим чинником, що визначає фінансові потоки позичальника . Чим вище службове становище, займане клієнтом, тим вище його рейтинг. Спеціальність по диплому характеризує рівень спеціальної підготовки працівника. Сімейний стан є визначальним моментом у мотивації клієнта. Перевага при кредитуванні віддається позичальникам, що мають страховий поліс
“Фінансові показники”
Наявність пластикових карт свідчить про рівень добробуту і позитивному іміджі власника. Вид картки якісно доповнює попередній показник. Наявність цінних паперів говорить про активність клієнта на фондовому ринку. Володіння нерухомістю характеризує позичальника з погляду його забезпеченості і стабільності.
“Характеристика кредиту”.
Термін користування кредитом відбиває ризик,пов'язаний із процесами, що можуть вплинути на виконання своїх зобов'язань позичальником перед банком. Схема погашення характеризує адекватність реального використання кредитів цілям, викладеним у заявці. Для банку з погляду ризиків найбільш прийнятним є графік щомісячного погашення, як суми основного боргу кредиту так і відсотків за користування кредитом.
Моральні якості”.
Комунікабельність відбиває ступінь відкритості клієнта для спілкування. Заповзятливість свідчить про пристосованість до реально існуючих зовнішніх факторів. Зовнішність і вигляд клієнта говорять про рівень його статку і відповідному способі життя.
2.3 Форми забезпечення повернення банківських позик
Під формою забезпечення банківської позички слід розуміти конкретне джерело погашення боргу, юридичне оформлення права кредитора на його використання, організацію контролю банку за достатністю даного джерела.
В банківській практиці використовується два джерела погашення позичок – первинні і вторинні. Для фінансове стабільних позичальників, які належать до першокласних клієнтів банку, цілком достатньо закріпити в кредитній угоді первинне джерело погашення позички. Але першокласні клієнти не є домінуючими в загальній масі позичальників, тому в більшості випадків банки змушені застосовувати, поряд з первинними, і вторинні (додаткові) засоби захисту від кредитного ризику, тобто вимагати від позичальників певного забезпечення.
Схема 2.3.1
Форми забезпечення кредитів
 SHAPE  \* MERGEFORMAT

Незабезпечені бланкові кредити

Забезпечені кредити

Матеріальне забезпечення

Застава рухомого майна

Застава нерухомості (іпотека)

Забезпечення товарними запасами

Переуступка контрактів та дебіторської заборгованості

Застава шляховими документами

Застава цінних паперів

Застава дорогоцінних металів

Нематеріальне забезпечення

Гарантія

Порука

Страхування

КРЕДИТИ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ

Згідно із Законом України “Про заставу” застава – це спосіб забезпечення будь-якого зобов’язання. При здійсненні заставних операцій банки керуються законом “Про заставу”, Цивільним кодексом України та іншими нормативними документами. Кредитор, котрий приймає заставу, має право при невиконанні боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати компенсацію з вартості заставного майна шляхом його реалізації.
Предметом застави можуть бути нерухомість, товарно-матеріальні цінності, цінні папери, готова продукція, сировина, прибутки майбутніх періодів, майнові права тощо. Предметом застави може бути будь-яке майно, яке відповідно до законодавства України може бути відчужене заставодавцем, а також цінні папери і майнові права.
Заставне майно мусить мати:
-        високу ліквідність, тобто здатність до конвертації в грошові кошти;
-        здатність до тривалого зберігання (як правило, протягом терміну користування позичкою);
-        стабільні ціни;
-        низькі витрати щодо зберігання і реалізації;
-        легкий доступ для контролю.
Застава повинна забезпечити не тільки повернення позички, а й сплату процентів і пені за договором. Вартість застави має бути вищою, ніж розмір позички. Основні засади при кредитуванні під заставу:
-                                  Базою для визначення обсягу кредиту, що надається під заставу, має бути ліквідаційна вартість об’єкта застави;
-                                  Базою для розрахунку ліквідаційної вартості об’єкта повинна бути його ринкова вартість;
-                                  Ліквідаційна вартість об’єкта завжди менша, ніж його ринкова вартість.
Одним із найефективніших способів забезпечення зобов'язань є іпотека – застава нерухомості. Об'єкти нерухомості мають, як правило, значну вартість. Крім того, вони пов'язані із землею, а отже, їх неможливо сховати, таємно перемістити в інше місце чи якимось іншим способом вивести з-під контролю заставодержателя. Позичальник одержує кредит на тривалий період, причому має змогу зберегти за собою заставлену нерухомість, не ризикуючи іншим майном. Кредитор же отримує безпрограшний варіант відшкодування позики. Важливою передумовою іпотеки є об'єктивна оцінка майна, вартість якого зазначається і в договорі, і в заставній. Порядок оцінювання майна визначається, як правило, сторонами договору про іпотеку.
Одним із фундаментальних принципів є необхідність державної реєстрації іпотеки за місцем знаходження її предмета. Незареєстрована іпотека недійсна. Державна реєстрація носить і публічний, відкритий характер Для кожного цілісного об’єкта нерухомого майна у спеціальній установі повинна вестися книга реєстрації прав на майно чи поземельна книга, де записується все, що стосується речових прав на нього. Чинним законодавством України не передбачено єдиного порядку реєстрації землі та нерухомого майна. Повноваженнями з реєстрації різних видів нерухомості наділені різні органи:
-        місцеві ради, які видають Державні акти на право власності на землю;
-        місцеві органи Держкомзему, які ведуть Земельний кадастр;
-        місцеві відділення Бюро технічної інвентаризації (БТІ), які реєструють будівлі;
-        органи Фонду державного майна України, які реєструють зміну права власності в процесі приватизації.
Іпотека може оформлятися у вигляді заставної – іменного цінного папера, який засвідчує право власника вимагати виконання грошового зобов'язання, забезпеченого іпотекою майна, а в разі його невиконання вимагати звернення і стягнення на заставлене майно. Заставна дає змогу здійснити своєрідну інтеграцію ринку нерухомості та фондового ринку.
Витрати на оцінку повної вартості і нотаріальне оформлення застави по кредиту Позичальник бере на себе. Банк як забезпечення кредиту розглядає наступні основні види забезпечення:
-        договір застави майнових прав на внески фізичних осіб, ощадні і депозитні сертифікати
-        житлові будинки, квартири і гаражі;
-        нерухомість, чи устаткування товари юридичних осіб;
-        акції, облігації й інші цінні папери ;
-        автотранспорт;
-        будь-яке інше майно споживчого і виробничого призначення, крім окремих видів майна, застава якого заборонений законом;
-                                  поручительство фізичних і юридичних осіб . У цьому випадку банк повинний чітко розуміти, що поручительство повинне бути обґрунтоване розрахунком фінансового ліміту поручителя, при необхідності підкріплено заставою майна поручителя.
У договорах застави необхідно обов'язково вказувати:
-        П. І. П. позичальника;
-        місце його проживання;
-        суть забезпеченого заставою вимоги, його розмір і термін виконання зобов'язань (відповідно до умов кредитного договору - сума кредиту, термін повернення, розмір процентної ставки за користування кредитом і термін сплати відсотків, розмір підвищеної процентної ставки і термін сплати, розмір неустойки).
При прийнятті в заставу майна, останнє повинно бути застраховане, якщо це передбачено чи законом договором. Якщо закладене майно залишається у володінні Заставника, то останній зобов'язаний застрахувати його на користь банку у страховій компанії за узгодженням з банком до висновку кредитного чи договору до видачі кредиту. При висновку договору застави рухомого майна обов'язково виробляється реєстрація такого забезпечення в Державному реєстрі. При цьому реєстрація застави рухомого майна виробляється за рахунок засобів Позичальника, що вказується в договорі застави. При цьому необхідно зажадати від реєстратора Державного реєстру виписку про чи наявність відсутності в ньому записів про закладене рухоме майно Позичальника (Заставника).
Основні вимоги при оформленні договору застави:
1. Укладаючи договори застави, необхідно дотримувати вимоги ст. 11 Закону України "Про заставу" у частині обов'язкової згоди відповідних органів на заставу майна (у тому числі вимога про узгодження договорів застави майна з Фондом держмайна по підприємствах, що знаходиться в процесі приватизації).
2. У договорі застави відбивати, що на вибір Банку у відповідності зі ст. 20 Закону України "Про заставу" звертання стягнення на предмет застави і його реалізація можуть бути зроблені шляхом відчуження у власність Банку в рахунок погашення боргових зобов'язань.
3. Передбачати в договорах застави майна (за винятком договорів застави товарів в обороті, а також нерухомості) наступні пункти:
а) У випадку порушення позичальником зобов'язань, забезпечуваних договором застави, заставник зобов'язується передати майно заставоутримувачу в заставу по акті прийому-передачі майна, що підписується сторонами.
б) При заставі заставоутримувач зобов'язаний:
-        уживати заходів, необхідні для збереження предмета застави;
-        негайно повернути предмет застави
в) При заставі Заставоутримувачу надається право:
-        користатися предметом застави;
-        вимагати заміни предмета застави при виникненні загрози загибелі, чи ушкодження зменшення вартості предмета застави, при відмовленні заставника виконати ця вимога – достроково звернути стягнення на предмет застави.
4. Документи по забезпеченню: при заставі квартири (житлового будинку) фізичною особою:
1.     Заява від клієнта.
2.     Документ, що підтверджує право власності (договір купівлі-продажу, договір доручення чи інший документ).
3.     Технічний паспорт.
4.     Справка-характеристика (з печаткою БТІ).
5.     Реєстраційне посвідчення (з печаткою БТІ).
6.     Договір страхування об’єкта нерухомості на користь банку і платіжне доручення про сплату страхового внеску.
7.     Рішення опікунської ради (якщо прописані неповнолітні).
8.     Згода дружини (чоловіка) на передачу майна в заставу (нотаріально засвідчена) або особиста присутність при заключні договору застави.
9.     Якщо один з власників помер, необхідно надати нотаріусу свідоцтво про смерть.
10.Правовстановлюючі документи на земельну ділянку, на якій знаходиться предмет іпотеки (рішення розпорядження) місцевих органів виконавчої влади, державні акти на право користування землею.
11.Довідка з державної нотаріальної контори по місцю знаходження майна про відсутність заборони на відчуження майна.
12.Акт експертної оцінки вартості об’єкту нерухомості (по окремій вимозі банку.
Переуступка дебіторської заборгованості полягає в передачі банкові належних до сплати рахунків за поставлені позичальником товари (виконані роботи, послуги).
Забезпечення шляховими документами найчастіше використовується при кредитуванні експортно-імпортних операцій.
У разі заставляння цінних паперів обов'язковою умовою є їх висока ліквідність, тому банки в заставу приймають державні цінні папери і папери відомих корпорацій.
Заставою можуть бути монети, зливки дорогоцінних металів, вироби із золота, срібла, платини, коштовні камені та ін., але цей спосіб забезпечення кредиту використовують рідко.
Гарантія як спосіб забезпечення кредиту - це зобов'язання третьої особи погасити борг позичальника при настанні гарантійного випадку (гарантійний випадок виникає тоді, коли позичальник сам не може погасити заборгованість і проценти за кредит).Якщо гарантія надається юридичною особою, то вона оформляється у вигляді гарантійного листа, де вказуються:
•        назва організації-гаранта;
•        назва банку-кредитора;
•        назва організації позичальника;
•        розмір, термін, призначення кредит):
•        процентна ставка за користування кредитом;
•        номер поточного рахунку організації-гаранта і в якому банку цей рахунок відкрию.
Банк, що обслуговує гаранта, оформляє відмітку про прийом гарантійного листа і зобов'язується з поточного рахунку гаранта списати в порядку встановленої черговості платежів відповідну суму боргу і проценти за нею. Кредитування позичальника, забезпечене гарантією, здійснюється після того, як банк-кредитор отримає гарантійний лист із відповідною відміткою банку гаранта.
Поручительство третьої особи оформляється як договір поруки (дод. 6) між банком-кредитором та поручителем про відповідальність поручителя за виконання на повну суму зобов'язань позичальника. Банк-кредитор перед укладенням договору поруки ретельно аналізує фінансовий стан і платоспроможність поручителя на основі документів, що подані банку-кредиторові, а також довідкових та архівних даних.
Страхування кредитів проводиться комерційними банками з 1990 року у двох формах:
•        добровільне страхування відповідальності позичальників за непогашення кредитів;
•        добровільне страхування ризику непогашення кредитів.
У першому випадку страхувальником є позичальник, об'єктом страхування є відповідальність перед банком, що видав кредит, за своєчасне і повне погашення боргу і процентів за ним. У другому випадку страхувальник - банк, а об'єкт страхування – відповідальність усіх чи окремих позичальників перед банком за своєчасне і повне погашення кредиту та процентів за ним.
Перелік документів складає страховик. Основна мета подання документів – визначення ступеня страхового ризику. Вивчивши клієнта, страховик встановлює страхову премію (внесок) у відсотках до страхової суми і залежно від терміну наданого кредиту. Договір страхування вступає в силу після сплати страхової премії, яка найчастіше сплачується одноразово і не пізніше дати видачі кредиту. Найбільш важливим моментом у страхуванні є встановлення розміру відповідальності, яку бере на себе страховик, визначення страхового випадку і відшкодування збитків.
2.4 Робота з проблемними кредитами
Незалежно від якості кредитного портфеля та методів, які застосовуються при управління кредитним ризиком, усі банки тією чи іншою мірою стикаються з проблемами неповернення кредитів.
Проблемними кредитами називають такі, такі, за якими своєчасно не проведені один чи кілька платежів, значно знизилась ринкова вартість забезпечення, виникли обставини, за яких банк матиме сумнів щодо повернення позики.
Проблемний актив це:
-                     Прострочена (2**7) і сумнівна (2*9*) кредитна заборгованість;
-                     Прострочена (2**9) і сумнівна (2480) процентна заборгованість на активу.
-                     Прострочена вексельна заборгованість.
-                     Дебіторська заборгованість, яка виникла на основі договору, в т.ч. по картковим рахунком з терміном прострочки більше 90 днів.
-                     Дебіторська заборгованість, яка виникла на основі договору з терміном знаходження на балансі більше року.
-                     Виконані банком позабалансові зобов’язання (авалі, гарантії), за які банку не надійну компенсація в термін, визначений договором.
Безнадійний актив – це актив степінь ліквідності якого оцінюється на рівні, близькому до нуля і який відрізняється від інших активів за наступними ознаками:
-                     В наявності є документи, що підтверджують факт визнання дебітора банкротом.
-                     Є дані про відсутність дебітора (позичальник ховається чи знаходиться в розшуку, позичальник являється недієздатним чи померлим, виїзд на ПМЖ в іншу країну, ін.).
-                     Забезпечення відсутність або неліквідне.
Проблемними, насамперед, можуть стати кредити, ризик по яких є підвищеним. Досвідчений працівник банку може ще на ранній стадії помітити ознаки процесу фінансових труднощів, що зароджуються, та вжити заходів до виправлення ситуації і захисту інтересів банку.
Сигнали раннього попередження про наявність фінансових труднощів у позичальника.
1.       Несвоєчасне виконання зобов’язань по позичці.
2.       Втрата взаєморозуміння з клієнтом.
3.       Не надаються нові дані для актуалізації рахунку фінансового стану, виникають проблеми з перевіркою заставленого майна.
4.       Погіршується становище в економіці галузі, де зосереджені джерела доходів позичальника, як фізичної особи.
5.       Хвороба (смерть) керівників підприємства, де працює позичальник.
6.       Негативні зміни у поведінці, наприклад надмірна віддаленість від справ підприємства, надмірні витрати, подружні проблеми (включаючи розлучення), алкоголізм, схильність до азартних ігор.
7.       Несподівані запити на представлення кредитів на необґрунтовані цілі.
8.       Зміни у зовнішньому вигляді і іміджі клієнта.
9.       Природні катаклізми (пожар, повінь).
10.  Катаклізми, що є причиною дії людей.
11.  Розслідування, що проводяться податковими органами, по відношенню до клієнта чи підприємству з основним місцем роботи клієнта.
12.  Повторні проблеми, які були успішно вирішені.
При наявності вказаних або схожих подій необхідно, щоб співробітник відділу споживчого кредитування ініціював програму активного моніторингу діяльності позичальника.
Під загальною сумою проблемної заборгованості в банку розуміють заборгованість, що відображена на балансових рахунках простроченої та сумнівної заборгованості, а також 50 % від суми заборгованості, що відображена на рахунках пролонгованих позичок.
Потрібно уникати кредити:
-                     Бланкові.
-                     Позички під гарантію (забезпечені гарантійними листами чи гарантіями клієнтів, що мають негативні кредитні історії, без забезпечення).
-                     Позички, забезпечені неліквідним майном чи майном заставодавця, повне право власності якого викликає сумніви.
-                     Позички для купівлі нерухомості для наступного перепродажу чи спекуляції.
Таблиця 2.4.1 Стадії обробки активів

Стадії обробки кредиту	Дія	Відповідальність	Термін	Можлива група ризику
1 стадія – Поточний контроль	1. Бізнес (менеджер) проводить поточний моніторинг активу. 2. При першому порушенні графіка погашення активу (процентів чи кредиту), менеджер вносить заборгованість на рахунки прострочки, з цієї дати активів переходить на 2 стадію обробки.	Бізнес-менеджер	Постійно з моменту порушення графіка	1
2 стадія – Посилений контроль	1. Бізнес фіксує порушення виконання зобов’язань клієнта, встановлює причини порушення і на протязі місяця здійснює дії щодо повернення активу. 2. У випадку відновлення графіка погашення заборгованості справа переходить на 1 стадію обробки активу. 3. Якщо графік виконання зобов’язань продовжує порушуватися, керівник бізнесу службовою запискою інформує керівника безпеки про виникнення проблеми. З дати складання службової записки активів переходить на 3 стадію обробки	Бізнес Керівник бізнесу	1 місяць	1 2

Бізнес кредитна адміністрація, що здійснює моніторинг активних операцій.
Менеджер – конкретний працівник Бізнесу.
На всіх стадіях обробки всі відповідальні особи заповнюють розділи Паспорта проблемного кредиту.
Основою для списання проблемних кредитів за рахунок страхового резерву є причини:
1.       Визнання позичальника банкротом у встановленому законом порядку.
2.       недостатність коштів, отриманих банком від реалізації заставленого майна.
3.       виникнення безнадійної заборгованості, що виникла в результаті нездатності позичальника почати заборгованість у зв’язку з форс-мажором.
4.       У випадку оголошення слідчими органами розшуку позичальника (керівника позичальника) у порядку статтями Кримінального кодексу (якщо на протязі 180 календарних днів з дня оголошення ризику місцезнаходження цієї особи не встановлено).
5.       При визнанні судом договорів недійсними з вини дебітора.
6.       Визнання в судовому порядку позичальника пропавши безвісті чи померлим.
7.       За рішенням Правління банку – за рахунок страхового резерву з прибутку.
У випадку продовження графіка погашення активу (процентів або кредиту) Керівництвом регіонального підрозділу банку приймається рішення про примусове стягнення заборгованості за допомогою:
-                     стягнення по виконавчому надпису.
-                     Стягнення через суд.
З метою прискорення розрахунків за простроченими кредитами банк може використовувати такі форми, як переуступлення права вимоги та переведення боргу. Згідно зі ст. 197 Цивільного Кодексу в період дії зобов'язань може відбуватися зміна кредитора або боржника. Кредитор (банк) може передавати свої права за зобов'язаннями іншій особі, оформивши це угодою про переуступлення прав вимоги. Переуступлення прав вимоги оформляється письмовою угодою з повідомленням про це боржника. Отже, можна згрупувати методи роботи банку з проблемними кредитами таким чином:
1.     Реабілітація.
2.     Ліквідація.
Метод реабілітації полягає в розробці спільного з позичальником плану заходів щодо повернення кредиту. Метод ліквідації означає повернення кредиту шляхом проведення процедури банкрутства та продажу активів позичальника.
Отже, банк повинен діяти швидко, без зволікань, щоб не опинитись у довгій черзі організацій та установ (постачальників, податкової служби, страхових організацій тощо), яким клієнт теж заборгував.

2.5 Кредитний ризик. Заходи щодо мінімізації втрат від кредитного ризику
Кредитна діяльність насамперед пов’язана з ризиком. Для того, щоб вміти вибрати оптимальне співвідношення ризик/прибуток банки повинні вміти визначати якісно ризиковий компонент.
В якості основних видів ризику, які бере на себе банк при здійсненні операцій споживчого кредитування виступають кредитний ризик, портфельний ризик і процентний ризик.
Портфельний ризик – це ризик, пов’язаний зі структурою кредитного портфеля банку і структури забезпечення.
Процентний ризик – це невизначеність, пов’язана з часом і тенденціями у зміні процентних ставок в майбутньому.
Кредитний ризик – ризик невиконання позичальником (контрагентом банку) обов’язків по кредитним операціям, тобто ризик того, що виплата позичальником процентів і кредиту буде проводитись з відхиленням від умов кредитного договору, або взагалі не буде здійснюватись.
У процесі управління кредитним ризиком комерційного банку слід визначити такі етапи:
—    розробка цілей і завдань кредитної політики банку;
—    створення адміністративної структури управління кредитним ризиком і системи прийняття адміністративних рішень;
—    вивчення фінансового стану позичальника;
—    вивчення кредитної історії позичальника, його ділових зв'язків; розробка і підписання кредитної угоди;
—    аналіз ризиків неповернення кредитів;
—    кредитний моніторинг позичальника і всього портфеля позичок;
—    заходи з повернення прострочених і сумнівних позичок і з реалізації застави.
До чинників, які збільшують ризик кредитних операцій комерційного байку, належать:
—    надмірна концентрація – зосередження кредитів в одному із секторів економіки, виді кредиту;
—    надмірна диверсифікація, яка призводить до погіршення якості управління за відсутності достатньої кількості висококваліфікованих фахівців зі знаннями особливостей багатьох галузей економіки та видів кредиту:
—    валютний ризик кредитного портфеля:
—    структура кредитного портфеля, якщо він сформований лише з урахуванням потреб клієнтів, а не самого банку;
—           рівень кваліфікації персоналу банку.
При визначенні ріння кредитного ризику враховуються:
—    репутація клієнта;
—    можливість клієнта щодо погашення боргу;
—    капітал клієнта;
—    умови, в яких знаходиться позичальник;
—    застава.
Оцінка рівня ризику здійснюється у відповідності до порядку, встановленого НБУ. Резерв на покриття можливих втрат банку по позичках ділиться на резерви під стандартну й нестандартну заборгованість по кредитним операціях. Резерви під нестандартну заборгованість формуються по кредитним операціях, класифіковані як “під контролем”, “субстандартні”, “сумнівні’’ й “безнадійні”.
Стандартні кредитні операції – це операції по яким кредитний ризик незначний й складає 2 відсотки від чистого кредитного ризику.
Під контролем – це кредитні операції, за якими кредитний ризик незначний, але є ймовірність його збільшення внаслідок несприйнятливих обставин для позичальника. Ризик складає 5 процентів від чистого кредитного ризику.
Субстандартні – це кредитні операції, за якими кредитний ризик значний і, внаслідок несприйнятливих для позичальника обставин, може зрости. Ризик складає 20 процентів від чистого кредитного ризику. Є ймовірність несвоєчасного погашення заборгованості.
Сумнівні – це операції, за якими виконання зобов’язань позичальником у певному обсязі, з врахуванням фінансового стану і рівня забезпеченості під загрозою. Ймовірність повного погашення кредитної заборгованості низька і складає 50 процентів від чистого кредитного ризику.
Безнадійні – це кредитні операції, при яких ймовірність виконання зобов’язань позичальником практично відсутня. Ризик за такими операціями дорівнює сумі заборгованості по операції.
Досвід роботи багатьох банків свідчить, що оптимальним можна вважати кредитний портфель, в якому консолідована заборгованість за позичками розподілена так:
-                     стандартні позички – 22 %;
-                     під контролем – 38 %;
-                     субстандартні – 30 %;
-                     сумнівні – 5 %;
-                     безнадійні – 5 %.
З метою розрахунку обсягу резерву, який створює банк для покриття кредитного ризику, а також визначення чистого кредитного ризику банк зобов’язаний здійснювати аналіз кредитного ризику.
НБУ встановив вимоги щодо визначення рейтингу клієнтів – “Положення про порядок формування та використання резерву для покриття можливих збитків по кредитним операціям комерційних банків”, яке затверджено постановою Правління НБУ від 06.07.2000 № 279, де відображено основні критерії оцінки кредитних ризиків.
Фінансовий стан позичальника визначається згідно внутрішній методиці банку, яка відображає основні фінансові показники діяльності фізичної особи. За результатами оцінки фінансовому стану позичальника присвоюється певний клас:
•        клас «А» — фінансова діяльність дуже добра і є можливість утримувати її на такому рівні надалі;
•        клас «Б» — фінансова діяльність добра або дуже добра, але немає надто великих перспектив;
•        клас «В» — фінансова діяльність задовільна, але спостерігається чітка тенденція до погіршення:
•        клас «Г»— фінансова діяльність погана;
•        клас «Д» — фінансова діяльність збиткова.
Погашення позичальником кредитної заборгованості по основному боргу і процентах за користування кредитом рахується:
Гарним – якщо
-                     заборгованість за кредитом і відсотки по ньому погашаються у встановлений термін чи з максимальною затримкою до семи календарних днів;
-                     чи кредит пролонгований без зниження класу позичальника і відсотки по ньому виплачуються у встановлений термін чи з максимальною затримкою до семи календарних днів;
-                     чи кредит пролонгований зі зниженням класу позичальника до 90 днів і відсотки по ньому виплачуються у встановлений термін чи з максимальною затримкою до семи календарних днів;
Слабим – якщо
-                     прострочена заборгованість за кредитом складає від 8 до 90 днів і відсотки по ньому виплачуються з максимальною затримкою від 8 до 30 днів;
-                     чи кредит пролонгований зі зниженням класу позичальника на термін від 91 до 180 днів, однак відсотки виплачуються в термін чи з максимальною затримкою до 30 днів;
Незадовільним – якщо
-                     прострочена заборгованість за кредитом складає більш 90 днів;
-                     чи термін повернення кредиту пролонгований зі зниженням класу позичальника більш 180 днів.
Відповідно до перелічених критеріїв кредитний портфель банків класифікується за такими групами:
Таблиця 2.7.1

Погашення заборгованості	добре	слабке	недостатнє
Фінансовий стан (клас)
“А” “Б” “В” “Г” “Д”	Стандартний Під контролем Субстандартний Сумнівний Безнадійний	Під контролем Субстандартний Сумнівний Безнадійний Безнадійний	Субстандартний Сумнівний Безнадійний Безнадійний Безнадійний

Способи (методи), які доцільно й необхідно застосовувати з метою зниження ступеня кредитного ризику, можна поділити на зовнішні та внутрішні зазначено на схемі 5.
Схема 2.7.2
 SHAPE  \* MERGEFORMAT

Зовнішні

Лімітування (згідно з нормативними актами)

Створення резервів (згідно з нормативними актами)

Гарантія

Порука

Застава

Страхування

Розподіл ризиків

Внутрішні

Вибір видів і режимів здійснення операцій

Лімітування

Диверсифікація кредитного портфеля

Створення резервів

Здобуття додаткової інформації

Моніторинг та контроль ризику

Щодо термінів

Щодо позичальників

Щодо забезпечення

Щодо ставок відсотків та способів нарахування їх

Зовнішні способи зниження ступеня ризику здійснюються, по-перше, шляхом адміністративного та економічного регулювання банківських ризиків з боку держави, а, по-друге, банк здійснює передачу (повністю чи частково) комусь іншому, наприклад, страховій компанії тощо.
Внутрішні способи досить різноманітні й реалізуються адекватними внутрішньобанківськими засобами менеджменту і маркетингу.
Потрібно також наголосити, що на практиці комерційні банки використовують не окремі способи (методи) зниження ступеня кредитного ризику, а раціональну комбінацію (суперпозицію) їх, послуговуючись відповідним інструментом, використовуючи економіко-математичні моделі та методи, а також спираючись на власний досвід та Інтуїцію фахівців.
Ліміт може встановлюватися по кредитах окремим позичальникам, групі однотипних позичальників, галузі господарства. Розрахунок ліміту кредитування здійснюється на підставі фінансових показників позичальника і прогнозування його майбутніх грошових потоків. Кредитна лінія — це юридично оформлене зобов'язання банку перед позичальником надавати йому впродовж певного терміну позичку у межах узгодженої суми. Кредитна лінія встановлюється при тривалих стосунках між банком і позичальником.
Метод диверсифікації полягає у розподілі кредитних ресурсів серед широкого кола позичальників, які відрізняються один від одного.
Концентрація є поняттям, протилежним за економічним змістом диверсифікації. Формуючи кредитний портфель, слід додержуватись певного рівня концентрації, оскільки кожний банк працює в конкретному сегменті ринку і спеціалізується на обслуговуванні певної клієнтури.
У багатьох країнах якість кредитного портфеля, або кредитний ризик, банку розглядається як показник якості всіх сукупних активів. Такий підхід виправданий, оскільки кредити є найбільш ризикованою частиною активів банку і саме кредитний портфель значною мірою визначає загальний рівень ризикованості активів.
При цьому може страхуватися відповідальність клієнта перед банком щодо погашення кредиту. В цьому випадку клієнт подає до банку страхове свідоцтво або інші документи, які підтверджують факт страхування клієнтом кредитної операції.
Одним із найважливіших інструментів запобігання ризикам є кредитна політика банку. Кредитна політика є фундаментом надійності та прибутковості кредитного портфеля, тому також впливає на стабільність банку. Інтереси стабільності банку мають визначати зміст і структуру кредитної політики.
Важливе значення для мінімізації втрат від кредитного ризику має підтримка оптимальної структури кредитного портфеля комерційного банку.
Ризик є джерелом прибутків і збитків у банківському бізнесі. Високі прибутки, пов'язані з великим ризиком, можуть вплинути на платоспроможність банку в майбутньому.
Отже, завдання банку – відпрацювати дійовий механізм страхування від можливих втрат внаслідок ризикової діяльності.

ІІІ розділ. Шляхи покращення банківського кредитування фізичних осіб
Розділ 3.1 Розмежування функцій в кредитному процесі
Нині в переважній більшості банківських установ (особливо в структурних підрозділах банків – філіях, відділеннях тощо) кредитний процес на всіх його етапах здійснюється в межах одного кредитного підрозділу.
Досвід свідчить, що організаційна структура, за якої функції кредитного процесу зосереджені в одному підрозділі, не здатна забезпечити ефективної системи організації та внутрішнього контролю за проведенням кредитних операцій – насамперед через відсутність розмежування функцій аналізу та подальшого супроводження кредитних проектів.
Нещодавно Національним банком України розроблено проект Положення "Про організацію операційної роботи банків" (надалі – Проект), який базується на принципах розмежування функцій. Проект містить такі поняття, як "фронт-офіс" та "бек-офіс", які поки що не мають широкого застосування у вітчизняній банківській практиці. Під фронт-офісом розуміють підрозділ банку, який виконує роль його представника перед клієнтом та виступає ініціатором операції. Структурний підрозділ, що забезпечує продовження операції, розпочатої фронт-офісом шляхом здійснення реєстрації, перевірки, звірки, обліку та контролю всіх операцій, у Проекті названо бек-офісом.
Мета діяльності фронт-офісу – отримання прибутку, мінімізація впливу ризиків фінансового ринку, протидія конкурентному середовищу, підтриманні ліквідної позиції та розширення спектра банківських послуг і банківських продуктів. Суб'єктами його діяльності є клієнти (юридичні та фізичні особи), установи банків, небанківські установи, уряд. Фронт-офіс, з огляду на результати роботи всіх підрозділів, відноситься до центру прибутків. Він відповідає за розвиток банківських продуктів, ліквідність і виконання нормативів.
Згідно з Проектом отримані від фронт-офісу документи працівники бек-офісу перевіряють, реєструють вводять всю необхідну інформацію в автоматизовану систему обробки даних і в подальшому контролюють виконання операції.
Суб'єктами діяльності бек-офісу є підрозділи фронт-офісу, установи банків, податкові, судові та правоохоронні органи, уряд, контрагенти, статистичні органи тощо. Бек-офіс, з огляду на результати його роботи, відноситься до центру витрат. Він забезпечує дотримання прийнятих стандартів, виконання відповідних процедур обліку та контролю.
Банки повинні розробити такі процедури виконання операцій, за якими:
-        відповідальність за облік і зберігання активів, санкціонування операцій та прийняття зобов'язань, укладення угод, а також загальний контроль за операціями й зобов'язаннями банку несли б різні особи;
-        обов'язки розподілялися б таким чином, щоб ніхто не міг незаконно привласнювати активи, давати недостовірні цапі про зобов'язання, неправильно реєструвати операції;
-        зобов'язання приймалися б згідно з намірами і повноваженнями керівництва;
-        дотримувалися б правила санкціонування, в яких зазначено межу загальних і спеціальних санкцій, прізвище уповноваженої особи, відповідальної за виконання певних повноважень, та визначено обставини, за яких тим чи іншим посадовим особам надаються спеціальні (більші, ніж зазвичай) повноваження.
Кредитний процес є досить специфічним і багатоетапним. На відміну від інших операцій, виконання розпочатої фронт-офісом кредитної операції не обмежується здійсненням реєстрації, перевірки, звірки, обліку та відповідного контролю, воно потребує також спілкування із клієнтом, регулярного моніторингу кредитного ризику шляхом аналізу діяльності позичальника, відображеного у його фінансовій та бухгалтерській звітності в процесі супроводження кредитного проекту. Відтак виникає об'єктивна потреба у створенні, так би мовити, проміжної ланки - мідл-офісу .
Для надання кредитних послуг на фронт-офіс могли б бути покладені такі функції: залучення клієнтів, попередній розгляд кредитного проекту, аналіз кредитоспроможності позичальника й ефективності проектів, визначення ступеня кредитного ризику та формування кредитних пропозицій. Залучення клієнтів окремим структурним підрозділом сприятиме нарощенню обсягів кредитування та відповідно збільшенню доходів.
На зниження ефективності кредитних операцій впливає частина кредитних проектів, які пройшли процедуру розгляду, але з різних причин не були реалізовані (негативні результати аналізу, відхилення кредитним комітетом пропозиції надати позичку тощо). Ретельніший, кваліфікованіший попередній аналіз малоперспективного кредитного проекту фронт-офісом мінімізує вірогідність його подальшого розгляду, що позбавить банк і його фахівців від невиправданих витрат часу та коштів.
Однією з основних причин виникнення проблемних кредитів є помилки, допущені фахівцями банку на стан аналізу кредитоспроможності потенційних позичальників та їх проектів. Тому цілком логічним було б виконання мідл-офісом функції контролю кредитних пропозицій, по даних фронт-офісом. Тобто мідл-офіс проводить незалежне визначення адекватності оцінки кредитного ризику зробленої фронт-офісом, спеціалісти якого, розглядають проект, можуть проявити суб'єктивізм під впливом безпосереднього спілкування з клієнтом. Таке вдосконалення системи внутрішнього контролю за здійсненням кредитних операцій дасть змогу знизити рівень проблемної заборгованості за позичками.
При розробці даної схеми організаційної структури кредитного процесу враховано також іншу суттєву причину виникнення проблемної заборгованості, а саме: невиконання фахівцями банку в ході супроводження кредитного проекту всіх необхідних заходів. Аби запобігти цьому обов'язки щодо супроводження проектів та контролю за виконанням позичальниками умов договорів пропонується викласти на окремий структурний підрозділ банку — мідл-офіс. Регулярний та незалежний моніторинг ризиків на етапі супроводження кредитного проекту підвищить ефективність контролю за ними.
Віднесення обліку кредитних операцій до функцій бек-офісу відповідає принципам розподілу обов'язків. Такий розподіл має поліпшити систему внутрішнього контролю операційним ризиком, а відтак – сприяти зниженню рівня кредитного ризику.
Запропонована організаційна структура кредитного процесу, заснована на розмежуванні функцій аналізу, супроводження кредитних проектів та їх обліку між окремими структурними підрозділами, є дієвим засобом підвищення ефективності кредитних операцій. З її упровадженням, по-перше, очікується збільшення обсягу кредитних операцій, по-друге – суттєво вдосконалиться система внутрішнього контролю за всіма притаманними кредитним операціям ризиками, що в свою чергу дасть змогу знизити їх рівень, а отже, поліпшити структуру кредитного портфеля та зменшити частки проблемної заборгованості. Це сприятиме скороченню витрат банків на формування резервів для відшкодування можливих збитків за кредитними операціями

Висновки
Надання кредитів фізичним особам банками набуває широкого характеру. Щоб уникнути помилок, банки повинні діяти відповідно до вимог: кредити видаються тільки в межах наявних ресурсів, що є в розпорядженні банку. Рішення щодо надання кредитів позичальникам, незалежно від їх розмірів, приймається колегіально (правлінням банку, кредитним комітетом, кредитною комісією тощо) і оформляється протоколом.
Жоден із виданих великих кредитів не може перевищувати 25 відсотків капіталу банків, а загальний обсяг наданих кредитів не може перевищувати його восьмикратного розміру.
Кредитування позичальників здійснюється згідно з чинним законодавством України і Положенням Національного банку «При кредитуванням і відповідного внутрішнього Положення.
Основну частину доходів банки одержують від кредитних операцій, у здійсненні яких велику роль відіграє кредитний персонал.
Кредитування позичальників має здійснюватися додержанням комерційним банком економічних нормативів регулювання банківської діяльності та вимог НБУ щодо формування обов'язкових, страхових і резервних фондів. Кредитування здійснюється в межах параметрів, визначених політикою банку, які включають: пріоритетні напрями в кредитуванні; обсяги кредитів та структуру кредитного портфеля; граничні розміри кредиту на одного позичальника; методику оцінки фінансового стану та кредитоспроможності позичальника; рівень процентної ставки тощо.
Банки можуть надавати бланкові кредити (незабезпечені майном та іншими формами), але тільки в межах власних коштів і лише клієнтам зі стійким фінансовим станом та інсайдерам банку в сумі, що не перевищує 50 % номінальної вартості акцій банку, що перебувають в їхній власності.
Для одержання кредиту позичальник звертається до банку із кредитною заявкою, до складу якої входить певний пакет документів. Склад необхідних документів залежить від характеру кредитної операції, і для різних клієнтів він може бути різним.
Кредити надаються на підставі укладеної між банком і позичальником кредитної угоди (договору). До укладання кредитного договору банк повинен ретельно проаналізувати кредитоспроможність позичальника, здійснити експертизу проекту чи господарської операції, що пропонується для кредитування, визначити ступінь ризику для банку та структуру майбутньої позички (сума, строк, процентна ставка тощо).У кредитному договорі передбачаються: мета, сума, строк, порядок, форма видачі і погашення кредиту, форма забезпечення зобов'язань позичальника, процентна ставка, порядок і форма сплати процентів й основного боргу, права, зобов'язання, відповідальність сторін щодо надання і погашення кредитів, перелік відомостей, розрахунків та інших документів, необхідних для кредитування, періодичність їх подання банку, можливість проведення банком перевірок на місці, наявності і стану зберігання заставного майна тощо.
Дуже важливим в кредитній діяльності банку є планування і прогнозування. Важливість прогнозу важко переоцінити, ураховуючи, що саме він є основою для складання перспективних планів кредитної діяльності банку. Добір методу прогнозування залежить від кількох важливих факторів:
•        мети та завдань прогнозу;
•        ступеня деталізації інформації про кредитну діяльність;
•        обсягів прогнозу;
•        періоду прогнозу (місяць, квартал, півріччя, рік і т. ін.).
За термінами планування кредитної діяльності розрізняють такі прогнози:
•        оперативний (до 6 місяців);
•        короткостроковий (на один рік);
•        середньостроковий (до 5 років);
•        довгостроковий, або перспективний (понад 10 років).
За видом подання прогнозних показників розрізняють такі прогнози:
•        точковий, коли прогнозне значення подається у вигляді окремого числового значення прогнозованого параметра;
•        інтервальний, коли прогнозне значення подається у вигляді інтервалу, до якого належить значення прогнозованого параметра;
•        багатоваріантний, коли прогнозне значення подається у вигляді множини можливих числових значень прогнозованого параметра.
Для вдосконалення діяльності банківської системи необхідні сприятливіші умови кредитування. Доцільно розробити законопроект про кредитування, в якому передбачити ефективний захист прав та інтересів кредиторів, посилення відповідальності учасників договірних відносин за неналежне виконання ними зобов'язань; удосконалити порядок реалізації заставленого манна з метою захисту інтересів кредиторів, стимулювати зростання обсягів грошових вкладів населення для створення міцної клієнтської бази.
Необхідно також удосконалювати банківський менеджмент, підвищувати рівень професіоналізму кадрів, перепідготовки кадрів, використовуючи на це асигнування комерційних банків і міжнародну технічну допомогу.
Дуже корисним для роботи банків може бути створення загальної системи інформації щодо клієнтської бази, якою міг би користуватися будь-який банк.
Слід також зауважити: для забезпечення успішної діяльності банку необхідні політичні і інституційні реформи, які б зменшували негативний вплив зовнішніх факторів на кредитну діяльність банків.
Останнім часом все більш важливого значення набуває споживче кредитування населення, особливо іпотека. В розвинутих країнах схеми надання кредитів населенню є, звичайно більш досконалими, орієнтовані на довші терміни кредитування.
Потрібно створити механізм довіри клієнта банкові і навпаки. Фізичні особи, маючи розрив між їхніми можливостями і бажанням купити, з радістю беруть кредит в банках і особливо на довгі терміни. Банки, хоча і з радістю отримують проценти за надані кредити, все ж ризикують. Отож, схема надання кредитів потребує вдосконалення.

Список використаної літератури
1.     Положення “Про кредитування”.
2.     Закон України “Про заставу”.
3.     Положення “Про порядок формування і використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями”.
4.     Керівництво по кредитним процедурам для обслуговування фізичних осіб.
5.     Закон України “Про банки і банківську діяльність”.
6.     Антонов Н. Г., Пессель М. А. Грошовий обіг, кредит та банк. – М.: Фінстатінформ, - 1995.
7.     Гроз’єан Р. К. Як працювати з банком. / Пер. з нім. Е. Кротова. – К.: Основи, - 1999.
8.     Вступ до банківської справи: Навч. Посібник. / Відп. ред. М. І. Савлу. – К.: Лібра, - 1998.
9.     Гроші, банки та кредит: у схемах та коментарях: Навч. посібник / За ред. Б. Л. Луці ва. – Тернопіль: Вид-во “Карт-блант”, - 2000.
10.Збірник ситуацій з навчальної дисципліни “Банківські операції”. Авт.: А. М. Мороз, М. Д. Олексієнко, М. Ф. Пудовкіна та ін.; Ред. О. П. Бондаренко, - К.: КНЕІ, - 1999.
11.Шевченко Р. І. Кредитування і контроль: Навч. – метод. посіб. – К.: КНЕІ, - 2002.
12.Васюренко О. В. Банківські операції: Навч. посіб. – 2-е вид., випр. і дон. – К.: Знання. – 2002.
13.Головач А. В. Та ін. Статистика банківської діяльності: Навч. посіб. – К.: МАУП, - 2001.
14.Гроші і кредит / Підручник / Ред. Б. С. Івасіва. – Тернопіль: в-во “Карт-бланш”, - 2000.
15.Операції комерційних банків: Навч. посіб. – 2-е вид., дон. – Л.: ЛБІНБУ, - 2001.
16.Банківські операції: Підруч. – 2-е вид., випр. і доп. / За ред. А. М. Мороза. – К.: КНЕУ, - 2002.
17.Гриджук, Олійник. – Забезпечення кредитних зобов’язань у діяльності банків. – К.: Істина, - 2001.
18.Лагутін – Кредитування: теорія і практика: Навч. посібник. – 2-е вид., - К.: Знання. – 2001.
19.Галас юк В. Методика оцінки кредитоспроможності позичальників // Вісник НБУ, 2002 № 7, - с. 38-44.
20.Рябініна Л. Теорія і практика кредитних відносин в Україні // Вісник НБУ – 2002 № 1, - с. 26-29.
21.Умутова І Оцінювання і прогнозування фінансового стану позичальника // Банківська справа. – 2001. № 2. – с. 20-22.
22.Шелудько Н. М. Проблемні кредити і фінансова стійкість банківської сфери // фінанси України, 2000, № 1, - с. 25-18.
23.Пуховкіна М. Основні напрямки регулювання кредитного ризику // Вісник НБУ. = 2000. - № 4. – с. 20-24.
24.Карапетян Т. Кредитоспроможність позичальника та методи її оцінки // Вісник НБУ. – 2000 № 8. – с. 30-35.
25.Пернарівський. Оцінка кредитоспроможності позичальника // Фінанси України 2001 // Візник НБУ. – 2000. - № . с. 42-43.
26.Побединська В. Проблеми споживчого кредитування в Україні / Вісник НБУ. – 2000. № 2. с. 42-43.
27.Чайка О. Шляхи зниження процентних ставок за банківськими кредитами в Україні // Вісник НБУ. – 2002 - № 8. – с. 24-30.
28.Зітлінський, Тернавський ,Баранова. Оцінка кредитоспроможності позичальника і ризику банку // Фінанси України. – 2001, № 2. – с. 91-102.
29.Березовик В. Проблеми правового регулювання кредитних операцій // Вісник НБУ, 2001 - №7. – с. 29-30.
30.Галасюк. Оцінка кредитоспроможності позичальників. Що оцінюють? // Вісник НБУ, - 2001. № 5, с. 54-56.
31.Голуб. Меморандум кредитної політики комерційного банку // Фінанси України, 2001 № 12, с. 121-127.
32.Євнух. Банківський моніторинг кредитування нерухомості // Фінанси України, - 2002, № 3. – с. 112-119.
33.Гуцаль І. Р. Процентні ставки за кредитами // Фінанси України. – 2002. - № 11. – с. 100-106.
34.Орел Д. В. Проблемні кредити комерційних банків ./ Актуальні проблеми економіки. – 2002. - № 12. – с. 48-53.
35.Туник Г. М. Регулювання кредитної діяльності банку // Фінанси НБУ, - 2002 - № 4. – с. 119-125.
36.Стельник К. Підвищення ефективності кредитування // Вісник НБУ, - 2002. - № ст. 30.
37.Економіка. Фінанси. Право. – 2000. - № 9. – с. 33-37.
38.Закон і бізнес. – 2002. – 23 лист. – с. 30.
39.Вітлінський В. Концепція стратегії кредитного ризику // Банківська справа, - 2001. - № 1. с. 13-17.
40.Корнієнко. Методика визначення пласту позичальника для розрахунку розміру резерву відшкодування втрат за кредитними операціями // Вісник НБУ, - 2000, - № 3, - с. 35-37.
41.Матвієнко, Ковальчук. Застава як засіб забезпечення банківських кредитів // Банківська справа, - 2000, - № 5. – с. 45-48.
42.Кириченко. Іпотечне кредитування // Вісник НБУ. – 2002. - № 1. с. 33.

Додаток 1

Документ	Співробітник відділу, який підготовив документ	Керівник відділу, який підготовив документ	Начальник управління (департаменту), який підготовив документ	Юридичний департамент	Головний бухгалтер	Замісник керівника регіонального підрозділу	Керівник регіонального підрозділу
Кредитний договір і додаткові угоди до нього	+	+	+	+	-	+	+
Ордер-розпорядження	+	+	+	-	+	+	+
Договори, які забезпечують кредитний договір (договір застави, договір поруки). Готує підрозділ, який забезпечує активні операції	+	+	+	+	-	+	+
Договір обліку векселя	+	+	+	-	-	+	+
Договір купівлі-продажу векселя	+	+	+	-	-	+	+
Акт прийому-передачі векселя	+	+	+	-	-	+	+
При оформленні заборгованості векселями, додаткова угода до кредитного договору або окремий договір про оформлення заборгованості векселями	+	+	+	+	-	+	+

Додаток 2
ЗАЯВКА НА ВІДКРИТТЯ КРЕДИТНОГО ЛІМІТУ
№_____________
Я,
прошу відкрити мені кредитний ліміт у вигляді кредитної лінії в сумі:
на термін ___________міс. Термін дії картки__________________
ВІДСОТКОВА СТАВКА__________________МІСЯЧНИХ.
ЦІЛЬ КРЕДИТУВАННЯ:
ЗАПЛАНОВАНИЙ ГРАФІК ПОГАШЕННЯ - У ВІДПОВІДНОСТІ ДО УМОВ НАДАННЯ КРЕДИТНОГО ЛІМІТУ,
В ЯКОСТІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МОЖУ НАДАТИ:
ПРО СЕБЕ МОЖУ ПОВІДОМИТИ НАСТУПНЕ:
Адреса, _____________________________________________________
телефон :_____________________________
ВКАЖІТЬ РІК НАРОДЖЕННЯ; З ЯКОГО ЧАСУ ПРОЖИВАЄТЕ В ДАНІЙ МІСЦЕВОСТІ:_________________________________________________ ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
ЯКЩО ТЕРМІН ПРОЖИВАННЯ МЕНШЕ ТЬОХ РОКІВ, ТО ВКАЖІТЬ ПОПЕРЕДНЮ АДРЕСУ.
Паспортні дані     _______ серія__________ номер
ким і коли виданий :
Прописка:
Місце роботи, яку посаду займаєте, телефон:
Стаж роботи на даному підприємстві:
Чи військовозобов'язаний:
Освіта:_______________________________________________________
Назва і рік закінчення учбового закладу, спеціальність по диплому.____________________________________________________________________________________________________________________________
Сімейний стан:________________________________________________
Діти:_________________________________________________________
НАЯВНІСТЬ РАХУНКІВ В БАНКУ (ЯКЩО "ТАК" - ВКАЖІТЬ: НОМЕР РАХУНКУ, ДАТУ ОФОРМЛЕННЯ)
Чи е ви власником цінних паперів (якщо "Так" - вкажіть : яких і на яку суму)
Чи є ви власником інших кредитних карток (якщо "Так" - вкажіть: назву пластикової системи, вид картки, банк-емітент).
Платіжний щомісячний баланс сім'ї в доларовому еквіваленті
(середній показник за останні 3 місяці) Сукупний дохід сім'ї (відмітьте на інтервал перекреслюванням квадратика, який відповідає рівню доходу
Вашої сім'ї):
< $ 1000 __________ $2000-5000 __________ $ більше 10000 _________
$1000-2000 __________________ $5000-10000 _____________________
Сокупний дохід сім'ї:
ЗАРОБІТНА ПЛАТА __________________________________________
СОЦІАЛЬНІ ВИПЛАТИ (ПЕНСІЇ, ДОПОМОГИ)
АЛІМЕНТИ
ДИВІДЕНДИ ПО АКЦІЯМ, ЦІННИМ ПАПЕРАМ,
ДЕПОЗ. ВКЛАДАМ
ДОХІД ВІД ДОДАТКОВОГО ЗАРОБІТКУ ________________________
Витрати Вашої сім'ї в доларовому еквіваленті йдуть на:
КОМУНАЛЬНІ ПОСЛУГИ(ГАЗ, ВОДА.СВІТЛО, ПЛАТА ЗА
ЗЕМЛЮ, ТЕЛЕФОН)
АРЕНДНА ПЛАТА ЗА ЗЕМЛЮ, НЕРУХОМІСТЬ
НАЙМ ЖИТЛА
ВЕДЕННЯ ГОСПОДАРСТВА. СПОЖИВАННЯ
ВИТРАТИ НА УТРИМАННЯ АВТОМОБІЛЯ _____________________
ОПЛАТА ЗА НАВЧАННЯ, ВИТРАТИ НА ВІДПОЧИНОК
АЛІМЕНТИ НА ДІТЕЙ
% ПО РАНІШЕ ОТРИМАНИМ КРЕДИТАМ
ІНШІ ВИТРАТИ_______________________________________________
Чи є Ви власником нерухомості?
Якщо "Так" - вкажіть конкретно який район, житлову і загальну площу, орієнтовну ринкову вартість, умови
володіння (одноосібно чи спільно). У випадку спільного володіння вкажіть Вашу частку:________________________________________________
Чи є Ви власником автомобіля?
Якщо "Так" - вкажіть: конкретно якої(их) марки(ок), рік випуску, пробіг, орієнтовну ринкову вартість, умови
володіння (одноосібно чи по генеральній довіреності). ______________ __________________________________________________________________
Чи є Ви власником фірми?
Якщо "Так" - вкажіть: конкретно якої(их), рік відкриття, оплачений статутний фонд, капітал, щомісячний
грошовий оборот, умови володіння (одноосібно чи спільно). У випадку спільного володіння вкажіть Вашу частку:
Дата " ____ "__________ 2003 року     
Підпис позичальника __________

Додаток 3
Вимоги при оформленні застави

	Вимоги
	До заставодавця					До застави
	Повинен мати книгу запису застав нерухомості (ст. 15 Закону “Про заставу”), запис у Державному реєстрі застав рухомого майна				Форма договору - письмова
					У договорі повинен бути визначений порядок користування заставленим майном
					По можливості необхідно оформити договір завдатку як форми застави, який найбільш повно задовольняє потреби банку
	Повинен бути власником заставленого майна або мати право оперативного управління ним, яке визнано статутом або дорученням
					Застава нерухомості транспортних засобів, товарів в обороті або в переробці повинна бути нотаріально засвідчена за правилам ст. 13 Закону “Про заставу”
		Предмет застави не повинен бути національною, культурною або історичною цінністю, що перебуває в державній власності

 


Додаток 4
ДОГОВІР ДОРУЧЕННЯ №_______
м.______________________________ "___" __________200__р.
________________ (найменування продавця) __________________, в особі директора __________________, що діє на підставі _________________, іменована надалі "Повірник", з одного боку, і _________________ (найменування покупця) __________________, в особі ___________________, що діє на підставі _____________________, іменоване надалі "Довіритель", з іншого боку, уклали договір про наступний (керуючись ст.386, 368, 391-393 Цивільного кодексу України):
1. ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ
1.1. Довіритель доручає, а Повірник зобов'язується робити від імені Довірителя і за його рахунок наступні дії (надалі - "Доручення"):
1.1.1 Зареєструвати в ____________________ (найменування органа реєстрації транспортних засобів) на ім'я Довірителя автомобіль ____________ (марка автомобіля) _________________, кузов №_________________, № двигуна _____________ відповідно до чинного законодавства.
1.1.2. Взяти участь в оформленні договорів застави і страхування зазначеного автомобіля на користь
Приватбанку (пред'явити Свідчення про реєстрацію транспортного засобу нотаріусу і
страховій компанії, а також автомобіль у разі потреби).
1.1.3. Зберігати автомобіль і Свідчення про реєстрацію транспортного засобу, до зарахування коштів на поточний рахунок Повірника в рахунок остаточного розрахунку за зазначений автомобіль, за договором збереження. Після закінчення збереження автомобіля видати Свідчення про реєстрацію транспортного засобу Довірителю.
1.1.4. Одержати номерні знаки і талон про проходження державного технічного огляду.
1.1.5. Зняти автомобіль з реєстрації у ______________________ (найменування органа реєстрації транспортних засобів)_______________(при відмовленні Довірителя укласти з банком-кредитором договори Застави і страхування автомобіля на користь банку-кредитора).
1.2. Повірник виконує доручення на підставі Доручення, виданої Довірителем.
2. ДОВІРИТЕЛЬ ЗОБОВ'ЯЗУЄТЬСЯ
2.1. Видати чи Повірнику працівнику Повірника, Доручення на здійснення дій, зазначених у п.1.1., терміном дії на 1 місяць, засвідчену нотаріусом, із правом передоручення працівникам Повірника, що не пізніше випливає робочого дня після укладання даного договору.
2.2. Оформляти виконання Доручення шляхом складання з Повірником акта виконаних робіт.
2.3. Брати участь із представником Повірника при реєстрації і знятті з обліку автомобіля в;
ДАІ, виконувати всі необхідні дії і формальності відповідно до діючого Законодавством України, здійснювати за свій рахунок оплату усіх витрат, зв'язаних з реєстрацією і зняттям з обліку автомобіля в ДАІ.
3. ПОВІРНИК ЗОБОВ'ЯЗУЄТЬСЯ
3.1. Виконувати Доручення відповідно до даного договору.
3.2. Оформляти виконання Доручення шляхом складання з Довірителем актів виконаних робіт.
4. ТЕРМІН ДІЇ ДОГОВОРУ
4.1 Даний договір вступає в дію з моменту його підписання і діє протягом
одного місяця.
4.2. Суперечки за даним договором по місцезнаходженню Повірника.
4.3. Даний договір складений у двох екземплярах, по одному для сторін.
5. РЕКВІЗИТИ СТОРІН:
ПОВІРНИК                                                                 ДОВІРИТЕЛЬ
 

М.П.                                                                            М.П.

Додаток 5

Стадія обробки кредиту	Дія	Відповідальний	Термін	Можлива група ризику
1 стадія - Особливий контроль	1. Після одержання службової записки від Бізнесу Департаментом безпеки проводиться службове розслідування, і разом з Бізнесом, по їхніх службових записках приймаються міри до погашення проблемного активу відповідно до заходів щодо примусового стягнення заборгованості	Бізнес і напрямок "Юридична підтримка і безпека"	1 місяць
	2. Якщо заборгованість після місяця перебування в 3-й стадії не погашається, Бізнесом і Департаментом безпеки проблемний актив і результати спільної роботи з погашення заборгованості, а також висновок Департаменту безпеки розглядаються на Кредитному комітеті, що приймає рішення: - або про залишення активу у виробництві Бізнесу ще на 1 місяць з визначенням групи ризику активу; - або про передачу його у виробництво Департаменту безпеки з визначенням групи ризику активу.		1 місяць	3
	3. В випадку, якщо проблемний актив залишається у виробництві Бізнесу, через 1 місяць (у цілому 3 місяці з моменту виникнення проблеми), проводиться повторний розгляд справи на Кредитному комітеті, де також може бути прийнято два рішення: - передати у виробництво ДБ із визначенням групи ризику активу, - в особливих випадках, що явно вказують на можливість погашення заборгованості, Кредитний комітет може залишити актив у виробництві Бізнесу до дати визначеної Кредитним комітетом з визначенням групи ризику активу. Після витікання зазначеної дати і при непогашенні заборгованості, актив у безперечному порядку передається у виробництво Департаменту безпеки без додаткового розгляду на Кредитному комітеті		1 місяць	4
	4. Якщо в результаті спільних заходів графік погашення відновлюється, актив переходить на 2 стадію відпрацьовування, і Департамент безпеки не включається в процес моніторингу кредиту. Після закінчення 3-х місяців, якщо графік погашень не порушується, актив переходить на 1 стадію	Бізнес і напрямок "Юридична підтримка і безпека"	До дати, встановленої Кредитним комітетом	3
	5. З дати ухвалення рішення Кредитним чи комітетом після витікання дати, визначеної Кредитним комітетом, проблемний актив переходить на 4 стадію.			1-2
2 стадія - Надзвичайний контроль	1. З дати передачі проблемного активу у виробництво Департаменту безпеки, установленої кредитним комітетом, копія кредитної справи й інші необхідні матеріали не пізніше 3-х робітників днів передаються Бізнесом у Департамент безпеки. Співробітниками безпеки розробляється план заходів щодо організації роботи з боржником, приймаються міри до погашення. 2. При надходженні клопотання від чи Бізнесу керування ризиками про списання активу за рахунок страхового резерву напрямок "Юридична підтримка і безпека" готує висновок про можливість списання активу за рахунок страхового резерву , що розглядається на Кредитному комітеті. При ухваленні рішення Кредитним комітетом про списання, актив переходить на V стадію.	Напрямок "Юридична підтримка і безпека	До повного погашення	4-5
3 стадія – Особливі дії	1. Після прийняття рішення про списання проблемного активу за рахунок страхового резерву копію справи разом з довідкою-меморандумом про зроблені дії передається у відділ по роботі з проблемними активами, що списані за рахунок страхового резерву, де аналізується зроблена робота, складається план наступних дій. 2. По закінченню строку позивної давності (3 роки) і при неможливості наступного погашення, актив переходить на 6 стадію.	Направлення “Юридична підтримка і безпека”	3 роки з моменту списання за рахунок страхового фонду	5
4 стадія – Завершальні дії	1. Відділ по роботі з кредитами, що погашені за рахунок страхового резерву, готує заключення про зупинення дій і зняття активу з позабалансового обліку, яке затверджується керівником банку. 2. Копія заключення передається в бухгалтерію для наступного зняття з позабалансового обліку.	Направлення “Юридична підтримка і безпека”	По закінченні 3-х років	-

Додаток 6
ПАСПОРТ ПРОБЛЕМНОГО КРЕДИТУ
Позичальник __________________________________________________
адреса: _______________________________________________________
за Додатковою угодою №1 від "29" вересня 1999 року до договору № 0159-Л від "23" вересня 1999 року.+
Сума кредиту: 6 200,00 доларів США. Дата повернення згідно договору: "25" березня 2000 року
І. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КРЕДИТУ І ЗАБОРГОВАНІСТЬ
1.1. Заборгованість за кредитним договором (заповнюється кредитним працівником)
1 . Відповідальний співробітник _________________________________ бізнесу
_____________________________ тел.____________________________
(посада, П. І. Б.)
2. Прострочена заборгованість по кредиту _________________________ станом на _______________ по відсотках_______________________________
“___”_________2000 р. _________________________________________
3. Дата виникнення існуючої простроченої заборгованості “___”_____________ 200___р.
4. Прийняті заходи для погашення простроченої заборгованості
____________________________________________________________________________________________________________________________________
5.Результат, досягнутий після проведенім усіх вищевказаних заходів щодо стану .кредиту на “___”____________200___р.
____________________________________________________________________________________________________________________________________
6.Дата надсилання повідомлення про необхідність сприяння у службу безпеки, короткий зміст
____________________________________________________________________________________________________________________________________
7.Дата передачі розрахунку заборгованості в юридичну службу (термін - 1 день
____________________________________________________________________________________________________________________________________
8.Дата розгляду на Кредитному Комітеті. Прийняте рішення
____________________________________________________________________________________________________________________________________
1.2. Забезпечення кредиту (заповнюється співробітником заставного відділу)
1.Відповідальний співробітник ____________ бізнесу _______________
тел. ____________.                    (найменування)               (Посада, П.І.Б)
2.Забезпечення кредитного договору, застава (дата заключення договору, застава. дата закдючення найменування, сума)
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
3.Порука _____________________________________________________
1.3. Реєстр проблемної заборгованості і реалізованих застав (заповнюється співробітником, відповідальним за ведення і внесення змін до реєстру)
1.Відповідальний співробітник _____________ бізнесу ______________
тел. ______________________ (найменування)                (Посада, П.І.Б.)
2.Відомості про внесення заборгованості чи предмету застави до реєстру (внесений, не внесений)
____________________________________________________________________________________________________________________________________
ІІ.      ПРЕТЕНЗІЙНО-ПОЗОВНА РОБОТА
1.Відповідальний юрист юридичної служби ____________________тел.
                                                                                            (П.І.Б.)
2.Пред'явлення претензії (дата, сума) термін – 5 днів з
____________________________________________________________________________________________________________________________________
3.Відповідь на претензію (термін) ________________________________
4.Пред'явлення позову (дата, сума), термін-10 днів з моменту одержання розрахунку
____________________________________________________________________________________________________________________________________
5.Визначення про порушення справи (термін- 5 днів із дім поступлення позову)
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
6.Відкликання па позов (дата, результат) термін 3 дні з дня одержання визначення
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
7.Розгляд справи о судових інстанціях:
•  у суді (термін - 22 дні від поступления позову)
____________________________________________________________________________________________________________________________________
•  у касаційній інстанції (термін законодавче не встановлено, на практиці не менш 1 місяця)
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
•  у наглядовій інстанції(термін законодавче не установлено, на практиці не менш 1 місяця)
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
8.     Сума вимоги  (пред'явленої на підставі відповіді на претензію суду)
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
9.     3ведення про виконання  вимоги
____________________________________________________________________________________________________________________________________
10.Виниклі ускладнення (дати, перелік)
____________________________________________________________________________________________________________________________________
11.Здійснення заходів щодо ускладнень (перелік заходів - дата)
____________________________________________________________________________________________________________________________________
III. ВИКОНАВЧЕ ВИРОБНИЦТВО
1 .Виконавчий документ (дата видачі, сума)
____________________________________________________________________________________________________________________________________
2. Дата передачі виконав чого документа в державну виконавчу службу
3. Дата винесення постанови про відкриття виконавчого виробництва (у випадку відмови - дата і причина відмови) термін 3 дні
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________________________________________________________
4.     Термін для добровільного виконання (термін 7 днів із дня винесення постанови по п.З)
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
5.     Опис і арешт майна (дата, перелік, сума), термін по закінченню терміну по п.4
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
6.     Реалізація арештованого майна (термін - 2 міс. із дня накладення арешту)
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
7.     У тому числі проведення аукціону
-  Оголошення (дата, орган)термін 15(30) днів до проведення аукціону
-  Дата проведенім аукціону (термін через 15(30) днів після оголошення)
-  Результат
-  Повторний аукціон (дата, результат) через 1 міс після проведення першого)
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
8.     Затвердження акту про проведення аукціону і видача нотаріусом свідоцтва (термін 20 днів після проведення аукціону)
____________________________________________________________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________________________________________________________
9.     Виниклі ускладненім (дати, перелік)
____________________________________________________________________________________________________________________________________
10.Здійснення заходів щодо ускладнень (перелік заходів - дата)
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
11.Реалізація майна (сума, дата зарахування на рахунок банку)
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІV. ЗАХОДИ ДЕПАРТАМЕНТУ БЕЗПЕКИ
1. Відповідальний співробітник служби безпеки ________________тел.________
(посада, П.І.Б.)
2.Дата проведення службового розслідування (пояснення позичальника, стану застави пропозиції)
____________________________________________________________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________________________________________________________
3.       Дата розгляду на КК і прийняте рішення)
____________________________________________________________________________________________________________________________________
4. Перелік прийшлих заходів
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
5. Виникнення ускладнень (дата, перелік)
____________________________________________________________________________________________________________________________________
6. Здійснення заходів щодо ускладнень, (дата, перелік)
____________________________________________________________________________________________________________________________________
7. Направленім матеріалів у правоохоронні органи (дата, результат)
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
8. Дата списання заборгованості за рахунок страхового резерву
____________________________________________________________________________________________________________________________________
V ДОДАТКОВІ ДАНІ
(ОСНОВНІ ПРИЧИНИ НЕПОГАШЕННЯ, ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ)
____________________________________________________________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________________________________________________________
ПРИМІТКА:
І розділ, заповнює відповідальний співробітник у бізнесі
П розділ заповнює юрист юридичної служби
Ш, IV і V розділи заповнює

Додаток 7

№	Захід	Відповідальний	Термін
Стягнення по виконавчому написі
1.	Менеджер надає в Юридичну службу РП розрахунок заборгованості і документи (кредитний договір, договір застави, договір поручительства і т.п.), необхідні для здійснення виконавчого напису.	Бізнес	1 день
2.	Юридична служба подає документи нотаріусу для здійснення виконавчого напису	Юридична служба РП	5 днів
3.	Виконавчий напис після здійснення нотаріусом необхідних процедур подається в державну виконавчу службу для примусового стягнення.	Юридична служба РП Юридична служба РП,	1 день В день здійснення напису
4.	Після подачі виконавчого напису в державну виконавчу службу Банк сприяє виконавчій службі (і здійснює контроль над її діями) у процесі примусового стягнення на користь Банку.	Юридична служба РП,	До повернення виконавчого напису банку
5.	Після повернення виконавчого напису банку, Керівник РП приймає рішення про стягнення шляхом повторної подачі виконавчого напису (п. 3-4 стягнень по виконавчому написі) чи шляхом звертання в суд.		1 день
Стягнення шляхом звернення в суд
1.	Менеджер надає в Юридичну службу розрахунок заборгованості і документи (кредитний договір, договір застави, договір поручительства і т.п.), необхідні для складання позовної заяви	Бізнес	1 день
2.	Підготовка позовної заяви Позичальнику і Поручителю згідно ЦПК України.	Юридична служба	5 днів
3.	Напрямок позовної заяви в суд	Юридична служба	5 днів
4.	Інформування бухгалтерії для податкового обліку.	Юридична служба, Бізнес	У день напрямку позову
5	Забезпечення участі представника банку в судовому розгляді позовної заяви і захист інтересів банку (у т.ч. клопотання про збільшення позовних вимог, якщо судовий розгляд тривало за часом чи неоднокартно переносилися терміни розгляду позовних заяв, з виконанням п. п. 6-7 дійсних заходів).	Юридична служба	У період розгляду справи в суді
6.	Проведення заходів щодо виконання рішення суду.	Юридична служба, Бізнес, Департамент безпеки	До можливого стягнення заборгованості

Додаток 8
ДОГОВІР
м.Івано-Франківськ " 18" вересня 2001 р.
Банк, в особі директора Івано-Франківської філії Банку ___________________, що діє на підставі Доручення, іменований надалі "Банк", і підприємець ___________________, іменована надалі Агент, з іншого боку, уклали даний договір про наступне.
1. ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ.
1.1. Даний договір регулює відносини Банку й Агента в частині обслуговування клієнтів для реалізації програми "Житло в кредит".
2. ОБОВ'ЯЗКИ СТОРІН.
2.1. Агент зобов'язаний:
2.1.1.Здійснювати залучення фізичних осіб для реалізації програми "Житло в кредит".
2.1.2.Надавати консультації і послуги клієнтам Банку в здійсненні операцій з нерухомістю по програмі "Житло в кредит".
2.1.3.Проводити експертизу об'єктів нерухомості і документів клієнтам Банку.
2.1.4.За) узгодженням сторін разом з Банком здійснювати перевірку переданих в заставу об'єктів нерухомості.
2.1.5.По письмовому повідомленню Банку докласти всіх зусиль по реалізації спільно з відповідальним співробітником Банку в термін ЗО днів з моменту подачі письмового повідомлення об'єкт нерухомості, переданий клієнтом у заставу Банку.
2.1.6.У випадку ухвалення рішення про свою ліквідацію повідомити про це Банк.
2.1.7.Проводити рекламну кампанію про спільне обслуговування фізичних осіб по програмі "Житло в кредит".
2.1.8. Використовувати тільки ті рекламні, інформаційні і інші матеріали, що погоджені з Банком.
2.1.9. Інформувати Банк про всі зміни, пов'язані з зміною реквізитів.
2.1.10.Дотримуватись конфіденційності інформації про клієнтів Банку згідно діючого законодавства України.
2.1.11.Реєструвати в ОБТІ договір купівлі-продажу нерухомості й оформляти довідку-характеристику на дану нерухомість, в межах програми "Житло в кредит". Термін реєстрації 14 днів.
2.1.12.Укласти договір з державною виконавчою службою про оцінку і реалізацію заставленого майна.
2.2. Банк зобов'язаний:
2.2.1.Вчасно надавати Агенту рекламні, інформаційні й інші матеріали необхідні для здійснення діяльності по залученню фізичних осіб для придбання нерухомості по програмі "Житло в кредит".
2.2.2.Надавати клієнтам повний комплекс банківських послуг, що сприяють реалізації програми "Житло в кредит".
2.2.3.У випадку своєї ліквідації сповістити про це Агента.
3. ПРАВА СТОРІН.
3.1. Агент має право:
3.1.1.Вимагати від Банку одержання необхідних консультацій і своєчасної інформації по послугам, що надаються Банком фізичним особам.
3.1.2.Вимагати від Банку дотримання прийнятих на себе згідно даного договору зобов'язань.
3.2. Банк має право:
3.2.1.Вимагати від Агента дотримання прийнятих на себе згідно даного договору зобов'язань.
3.2.2.Відмовити клієнту в наданні кредитних коштів у випадку, якщо Банк не згідний із проведеною Агентом експертною оцінкою нерухомості.
4. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СТОРІН.
4.1.У випадку невиконання чи неналежного виконання своїх обов'язків однією зі сторін інша сторона має право вимагати від винної сторони виконання прийнятих на себе зобов'язань, а також відшкодування заподіяних їй збитків.
4.2.Банк не несе відповідальності за дії Агента в випадку його несумлінного відношення до зазначених в цьому договорі обов'язків.
4.3.Агент не несе відповідальності за дії Банку в випадку його несумлінного відношення до зазначених в цьому договорі обов'язків.
5. ТЕРМІН ДІЇ ДОГОВОРУ.
5.1.Даний договір складений у двох екземплярах, що мають однакову юридичну силу по одному для кожної зі сторін і набирає сили з моменту його підписання.
5.2.Договір укладений по "31" грудня 2005 р. з можливістю пролонгації після закінчення терміну дії договору, якщо жодна зі сторін не побажає розірвати даний договір по закінченні терміну, договір вважається пролонгованим на тих же умовах.
6. ФОРС-МАЖОР.
6.1. Сторони звільняються від відповідальності за повне чи часткове невиконання зобов'язань за цим договором, якщо це невиконання стало наслідком заборонних мір держави, місцевих органів чи влади обставин непереборної сили, до яких відносяться події, на які сторони не можуть впливати і не несуть відповідальності за їхнє виникнення, наприклад: пожежа, повінь, землетрус, воєнні дії і т.д.
7. ЗМІНИ ДОГОВОРУ.
7.1.Зміни і доповнення до даного договору оформляються у вигляді додаткової угоди і набирають сили з моменту її підписання обома сторонами. Суперечки за даним договором вирішуються у встановленому законом порядку.

РЕКВІЗИТИ СТОРІН

БАНК:                                                                   АГЕНТ:
________________________        ___________________________

Додаток 9
ДОГОВІР ЗАСТАВИ НЕРУХОМОГО МАЙНА

Місто _________________, _______________ дві тисячі третього року

Ми, що нижче зазначені: _________________, проживає в м., надалі "Заставодавець", та Банк, в особі ___________________, що діє на підставі ______________, надалі "Заетаводержатель", уклали даний договір про наступне: