Лабораторная_работа на тему Технологія SOAP
Работа добавлена на сайт bukvasha.net: 2015-07-01Поможем написать учебную работу
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Лабораторна робота
Технологія SOAP
Мета: отримання практичних навиків обміну даними між прикладенням C++ Builder і базою даних інформаційної системи в комп'ютерній мережі Internet з використанням технології SOAP.
Завдання:
Створити оригінальну (!) розподілену інформаційну систему на основі технології SOAP на прикладі системи з наступною архітектурою клієнт-серверної взаємодії:
клієнтське прикладення де-небудь з Internet споживає Web-сервіс;
Web-сервіс (через SOAP) виставляє об'єктні методи;
об'єктні методи звертаються до віддалених даних де завгодно на Web.
Технологія SOAP
Малюнок 1
Клієнт SOAP використовує спеціальний UDDI-реєстр для локалізації Web-сервісу. В більшості випадків, замість керування WSDL безпосередньо, прикладення SOAP буде сконструйовано так, щоб використовувати специфічний тип порту і стиль скріплення, і динамічно конфігуруватиме адресу сервісу, що викликається з метою узгодження з сервісом, знайденим за допомогою UDDI.
Клієнтське прикладення створює повідомлення SOAP, яке є XML-документом, здатним здійснювати необхідні операції запиту / відповіді.
Клієнт посилає SOAP повідомлення JSP або ASP-сторінці на Web-сервері, що слухає запити SOAP.
Сервер SOAP аналізує пакет SOAP і викликає відповідний метод об'єкту в його області, передаваній в параметрах SOAP-документа. Перед ухваленням повідомлення SOAP-сервером вузли проміжної обробки можуть виконувати спеціальні функції, як вказано в заголовках SOAP.
Запрошуваний об'єкт виконує позначену функцію і повертає дані SOAP-серверу, який запаковує відповідь в конверт SOAP. Потім сервер «кладе» конверт SOAP в об'єкт відповіді (наприклад, сервлет або COM-об'єкт), який і посилається назад запитуючій машині.
Клієнт одержує об'єкт, «знімає» конверт SOAP і посилає у відповідь документ програмі, що спочатку запитала його, завершуючи цикл запиту / відповіді.
Delphi дозволяє створювати як сервери, так і клієнти Web Services. Ми почнемо розгляд із створення сервера.
Створення сервера Web Services
Створення сервера Web Services в Delphi складається з наступних етапів:
1. Опис інтерфейсу сервера, тобто методів, які будуть доступні для виклику клієнту;
2. Реалізація методів сервера;
3. Створення проекту Delphi і включення в нього результатів перших двох кроків.
У Delphi при створенні сервера Web Services методи, доступні для виклику клієнту, описуються у вигляді invokable інтерфейсів. Invokable інтерфейс - це інтерфейс, для методів якого доступна RTTI (інформація про типи на етапі виконання). Для того, щоб із звичайного інтерфейсу зробити invokable досить вказати директиву компіляції {$M+}. Після цього всі нащадки і сам інтерфейс міститимуть RTTI. У ієрархії VCL вже є такий інтерфейс IInvokable. Таким чином, при написанні сервера простіше всього успадкувати інтерфейс IInvokable. Крім того, необхідно зареєструвати свій інтерфейс в invocation registry. Реєстрація дозволяє серверу визначити клас, що реалізовує методи інтерфейсу, а клієнту одержати опис методів, підтримуваних сервером. Реєстрація здійснюється викликом методу InvRegistry.RegisterInterface у секції initialization модуля.
Оскільки інтерфейс використовується не тільки сервером, але і клієнтом, то бажано визначити його в окремому модулі Delphi.
Для прикладу ми розробимо сервер, який здійснюватиме перерахунок грошей з € у гривні і назад. У RAD Delphi оберімо пункт меню File | New | Unit. У одержаному порожньому модулі визначимо інтерфейс сервера:
unit u_Intrf;
interface
type
IEncodeDecode = interface(IInvokable)
['{9298D805-A2FB-4860-994E-11CC5BD36025}']
// Конвертація Евро в Гривни
function EuroToUk(Value: Currency): Currency; stdcall;
// Конвертація Гривнею в Евро
function UkToEuro(Value: Currency): Currency;
stdcall;
end;
implementation
uses InvokeRegistry;
initialization
InvRegistry.RegisterInterface(TypeInfo(IEncodeDecode));
end.
Зверніть увагу, що рядок ['{9298D805-A2FB-4860-994E-11CC5BD36025}'] – це GUID інтерфейсу. Для коректної роботи прикладу необхідно згенерувати його, а не вводити уручну або копіювати з наведеного тексту. Генерація GUID в RAD Delphi викликається натисненням Ctrl+Shift+G.
У разі використання у функціях інтерфейсу скалярних типів даних генерація SOAP-повідомлень відбувається автоматично без додаткових зусиль з боку програміста. Якщо потрібно використовувати складні типи даних, такі як статичні масиви, набори і класи, то необхідно створити і зареєструвати клас-спадкоємець від TRemotableXS і перевизначити методи XSToNative і NativeToXS. Дані методи конвертують строкове і бінарне представлення даних одне в одне.
Найбільш простим способом реалізації інтерфейсу на сервері є створення і реєстрація в invocation реєстрі класу-спадкоємця від TInvokableClass. Клас TInvokableClass має дві чудові особливості:
Invocation реєстр знає про те, як створити екземпляр цього класу і його спадкоємців при запиті клієнтом викликів методів інтерфейсу;
Оскільки клас TInvokableClass є спадкоємцем від TInterfacedObject, то він уміє звільнити пам'ять у разі, коли кількість посилань на нього дорівнює 0, що полегшує програмісту життя.
Текст модуля реалізації представлено далі:
unit u_Impl;
interface
uses InvokeRegistry, u_Intrf;
type
TEncodeDecode = class(TInvokableClass, IEncodeDecode)
protected
function EuroToUk(Value: Currency): Currency; stdcall;
function UkToEuro(Value: Currency): Currency; stdcall;
end;
implementation
{ TEncodeDecode }
function TEncodeDecode.UkToEuro(Value: Currency): Currency;
begin
Result := Value / 6.2;
end;
function TEncodeDecode.EuroToUk(Value: Currency): Currency;
begin
Result := Value * 6.2;
end;
initialization
InvRegistry.RegisterInvokableClass(TEncodeDecode);
end.
У випадку, якщо Ви не хочете успадковувати клас від TInvokableClass, необхідно створити і зареєструвати метод-фабрику класу, який зможе створювати екземпляри класу. Метод повинен бути типу TCreateInstanceProc = procedure(out obj: TObject). При цьому екземпляр повинен уміти ліквідовувати себе, якщо кількість посилань використовуючих його клієнтів стане нульовою. При реєстрації такого класу методу InvRegistry.RegisterInvokableClass другим параметром необхідно передати ім'я методу-фабрики класу.
Залишився останній крок - створення проекту прикладення. У RAD оберімо команду меню File | New | Other і із закладки WebServices оберімо значок SOAP Server Application. Буде виведений діалог вибору формату прикладення Web Services (мал. 2).
Малюнок 2
Оберімо формат CGI Stand-alone executable. При цьому буде створений проект з Web-модулем, що містить три компоненти: HTTPSoapDispatcher, HTTPSoapPascalInvoker, WSDLHTMLPublish (мал. 3).
Малюнок 3
HTTPSoapDispatcher одержує і обробляє SOAP-повідомлення, перенаправляючи їх invoke інтерфейсам, зареєстрованим у прикладенні. Таким чином HTTPSoapDispatcher є диспетчером, відповідальним за прийом, розподіл і відправку SOAP-повідомлень. Інтерпретація запитів і виклик методів інтерфейсів здійснюється іншим компонентом, вказаним у властивості Dispatcher (HTTPSoapPascalInvoker1).
HTTPSoapDispatcher автоматично реєструє себе в Web-модулі, як автодиспетчуємий. При цьому всі запити передаються HTTPSoapDispatcher, що позбавляє Вас від необхідності створювати оброблювачі запитів Web-модуля.
WSDLHTMLPublish1 генерує і видає за запитом клієнта опис інтерфейсу сервера.
На запит про необхідність створення інтерфейсу необхідно клацнути по кнопці Yes (мал . 4.4).
Малюнок 4
У вікні діалогу, яке з’явилося, треба задати ім’я служби (мал. 5).
Малюнок 5
Далі в проект необхідно підключити файли з описом і реалізацією інтерфейсу. Для цього в RAD оберімо команду меню Project | Add to project і у діалозі, що з'явився, оберімо модулі з описом і реалізацією методів інтерфейсу (мал. 6).
Малюнок 6
Тепер можна зберегти проект, побудувати його і розташувати одержаний виконуваний файл у каталозі c:\Inetpub\Scripts Web-сервера IIS. Сервер готовий до роботи.
Створення клієнта Web Services
Умовно розробку клієнта можна розділити на дві частини:
Отримання опису інтерфейсу сервера;
Написання коду виклику методів сервера.
У разі розробки сервера на Delphi існує модуль з описом інтерфейсу сервера на мові Object Pascal, т.ч перший етап може бути пропущений. У випадку якщо сервер був розроблений із використанням інших мов або модуль з описом інтерфейсу недоступний, необхідно одержати опис інтерфейсу у форматі WSDL або XML. Перший варіант – це попросити файл з описом у розроблювача, другий - згенерувати опис самому. Для цього досить запустити Web-браузер і в рядку адреси набрати команду: http://<ім’я сервера>/<папка Scripts>/< ім’я прикладення-сервера>/wsdl. У даному прикладі сервер розташовано на локальному комп’ютері, як Web-сервер IIS, тому рядок адреси виглядає так: http://localhost/Scripts/SOAPServerProject.exe/wsdl. При цьому на екран буде виведена таблиця з описом інтерфейсів сервера (мал. 7).
Малюнок 7
Необхідно обрати в таблиці інтерфейс IEncodeDecode, що цікавить нас, при цьому буде згенеровано опис інтерфейсу у форматі XML:
<?xml version="1.0" encoding="utf-8" ?>
- <definitions xmlns="http://schemas.xmlsoap.org/wsdl/" xmlns:xs="http://www.w3.org/2001/XMLSchema" name="IEncodeDecodeservice" targetNamespace="http://tempuri.org/" xmlns:tns="http://tempuri.org/" xmlns:soap="http://schemas.xmlsoap.org/wsdl/soap/" xmlns:soapenc="http://schemas.xmlsoap.org/soap/encoding/" xmlns:mime="http://schemas.xmlsoap.org/wsdl/mime/">
- <message name="EuroToUk0Request">
<part name="Value" type="xs:double" />
</message>
- <message name="EuroToUk0Response">
<part name="return" type="xs:double" />
</message>
- <message name="UkToEuro1Request">
<part name="Value" type="xs:double" />
</message>
- <message name="UkToEuro1Response">
<part name="return" type="xs:double" />
</message>
- <portType name="IEncodeDecode">
- <operation name="EuroToUk">
<input message="tns:EuroToUk0Request" />
<output message="tns:EuroToUk0Response" />
</operation>
- <operation name="UkToEuro">
<input message="tns:UkToEuro1Request" />
<output message="tns:UkToEuro1Response" />
</operation>
</portType>
- <binding name="IEncodeDecodebinding" type="tns:IEncodeDecode">
<soap:binding style="rpc" transport="http://schemas.xmlsoap.org/soap/http" />
- <operation name="EuroToUk">
<soap:operation soapAction="urn:u_Intrf-IEncodeDecode#EuroToUk" style="rpc" />
- <input message="tns:EuroToUk0Request">
<soap:body use="encoded" encodingStyle="http://schemas.xmlsoap.org/soap/encoding/" namespace="urn:u_Intrf-IEncodeDecode" />
</input>
- <output message="tns:EuroToUk0Response">
<soap:body use="encoded" encodingStyle="http://schemas.xmlsoap.org/soap/encoding/" namespace="urn:u_Intrf-IEncodeDecode" />
</output>
</operation>
- <operation name="UkToEuro">
<soap:operation soapAction="urn:u_Intrf-IEncodeDecode#UkToEuro" style="rpc" />
- <input message="tns:UkToEuro1Request">
<soap:body use="encoded" encodingStyle="http://schemas.xmlsoap.org/soap/encoding/" namespace="urn:u_Intrf-IEncodeDecode" />
</input>
- <output message="tns:UkToEuro1Response">
<soap:body use="encoded" encodingStyle="http://schemas.xmlsoap.org/soap/encoding/" namespace="urn:u_Intrf-IEncodeDecode" />
</output>
</operation>
</binding>
- <service name="IEncodeDecodeservice">
- <port name="IEncodeDecodePort" binding="tns:IEncodeDecodebinding">
<soap:address location="http://localhost/Scripts/SOAPServerProject.exe/soap/IEncodeDecode" />
</port>
</service>
</definitions>
Збережіть його у файлі IEncodeDecode.xml. Отже, тим або іншим способом файл з описом у форматі XML опинився у нас в руках, тепер необхідно експортувати його в Delphi. При експорті Delphi згенерує модуль з описом інтерфейсу на мові Object Pascal. Оберімо команду меню File | New | Other, перейдемо на закладку WebServices і оберімо ікону WSDL Importer. При цьому на екрані з'явиться діалог імпорту опису (мал. 4.8).
Використовуючи кнопку … діалогу, вкажемо одержаний раніше файл SOAPClient.xml, і натиснемо кнопку Finish. Модуль Delphi з описом інтерфейсу готовий.
Малюнок 8
// ************************************************************************ //
// The types declared in this file were generated from data read from the
// WSDL File described below:
// WSDL : D:\SOAP\SOAPClient\IEncodeDecode.xml
// Encoding : utf-8
// Version : 1.0
// (05.02.2006 10:06:04 - 1.33.2.5)
// ************************************************************************ //
unit IEncodeDecode1;
interface
uses InvokeRegistry, SOAPHTTPClient, Types, XSBuiltIns;
type
// ************************************************************************ //
// The following types, referred to in the WSDL document are not being represented
// in this file. They are either aliases[@] of other types represented or were referred
// to but never[!] declared in the document. The types from the latter category
// typically map to predefined/known XML or Borland types; however, they could also
// indicate incorrect WSDL documents that failed to declare or import a schema type.
// ************************************************************************ //
// !:double - "http://www.w3.org/2001/XMLSchema"
// ************************************************************************ //
// Namespace : urn:u_Intrf-IEncodeDecode
// soapAction: urn:u_Intrf-IEncodeDecode#%operationName%
// transport : http://schemas.xmlsoap.org/soap/http
// style : rpc
// binding : IEncodeDecodebinding
// service : IEncodeDecodeservice
// port : IEncodeDecodePort
// URL : http://localhost/Scripts/SOAPServerProject.exe/soap/IEncodeDecode
// ************************************************************************ //
IEncodeDecode = interface(IInvokable)
['{2F701C83-3E4D-2403-7EA6-5BC2C987131C}']
function EuroToUk(const Value: Double): Double; stdcall;
function UkToEuro(const Value: Double): Double; stdcall;
end;
function GetIEncodeDecode(UseWSDL: Boolean=System.False; Addr: string=''; HTTPRIO: THTTPRIO = nil): IEncodeDecode;
implementation
function GetIEncodeDecode(UseWSDL: Boolean; Addr: string; HTTPRIO: THTTPRIO): IEncodeDecode;
const
defWSDL = 'D:\SOAP\SOAPClient\IEncodeDecode.xml';
defURL = 'http://localhost/Scripts/SOAPServerProject.exe/soap/IEncodeDecode';
defSvc = 'IEncodeDecodeservice';
defPrt = 'IEncodeDecodePort';
var
RIO: THTTPRIO;
begin
Result := nil;
if (Addr = '') then
begin
if UseWSDL then
Addr := defWSDL
else
Addr := defURL;
end;
if HTTPRIO = nil then
RIO := THTTPRIO.Create(nil)
else
RIO := HTTPRIO;
try
Result := (RIO as IEncodeDecode);
if UseWSDL then
begin
RIO.WSDLLocation := Addr;
RIO.Service := defSvc;
RIO.Port := defPrt;
end else
RIO.URL := Addr;
finally
if (Result = nil) and (HTTPRIO = nil) then
RIO.Free;
end;
end;
initialization
InvRegistry.RegisterInterface(TypeInfo(IEncodeDecode), 'urn:u_Intrf-IEncodeDecode', 'utf-8');
InvRegistry.RegisterDefaultSOAPAction(TypeInfo(IEncodeDecode), 'urn:u_Intrf-IEncodeDecode#%operationName%');
end.
Переходимо до другого етапу - безпосередньому створенню клієнта. Створимо заготівку нового додатку командою File | New | Application. На головній формі розташуймо рядок введення, дві кнопки і компонент HTTPRIO із закладки WebServices (мал. 9).
Малюнок 4.9
Компонент HTTPRIO призначений для виклику серверів через SOAP. Вкажемо у властивості URL значення http://localhost/Scripts/SOAPServerProject.exe/soap/IEncodeDecode, - шлях до сервера. Далі включимо в проект модуль Delphi з описом інтерфейсу сервера і вкажемо його в секції uses головної форми проекту.
Тепер можна переходити до написання коду виклику методів сервера. Оброблювачі подій натиснення на кнопки UkToEuro і EuroToUk виглядатимуть так:
procedure TForm1.UkToEuroClick(Sender: TObject);
var
X:IEncodeDecode;
R:Currency;
begin
X := HTTPRIO1 as IEncodeDecode;
R := X.UkToEuro(StrToCurr(Summa.Text));
ShowMessage(CurrToStr(R)+' €');
end;
procedure TForm1.EuroToUkClick(Sender: TObject);
var
X:IEncodeDecode;
R:Currency;
begin
X := HTTPRIO1 as IEncodeDecode;
R := X.EuroToUk(StrToCurr(Summa.Text));
ShowMessage(CurrToStr(R)+'Грн');
end;
Залишилося запустити проект на виконання і переконатися в його працездатності (мал. 10).
Малюнок 10
