Лекция на тему Рух в інерціальних системах відліку
Работа добавлена на сайт bukvasha.net: 2014-07-26Поможем написать учебную работу
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
![](https://bukvasha.net/assets/images/emoji__ok.png)
Предоплата всего
от 25%
![](https://bukvasha.net/assets/images/emoji__signature.png)
Подписываем
договор
8. РУХ В НЕІНЕРЦІАЛЬНИХ СИСТЕМАХ ВІДЛІКУ
1. СИЛА ІНЕРЦІЇ В НЕІНЕРЦІАЛЬНИХ СИСТЕМАХ ВІДЛІКУ, ЩО РУХАЮТЬСЯ ПРЯМОЛІНІЙНО.
Неінерціальною системою відліку (НІСВ) називають систему відліку (СВ), що рухається з прискоренням відносно інерціальної системи відліку (ІСВ).
Одержимо рівняння руху матеріальної точки відносно НІСВ. Рівняння руху – це співвідношення, якими визначаються прискорення матеріальних точок механічної системи в тій СВ, відносно якої розглядається рух.
ІСВ ![](https://bukvasha.net/img/17/dopb166520.zip)
будемо називати нерухомою СВ, а рух відносно неї – абсолютним. Рух відносно НІСВ ![](https://bukvasha.net/img/17/dopb166521.zip)
будемо називати відносним. НІСВ ![](https://bukvasha.net/img/17/dopb166521.zip)
рухається відносно ІСВ ![](https://bukvasha.net/img/17/dopb166520.zip)
з прискоренням; разом з системою ![](https://bukvasha.net/img/17/dopb166522.zip)
рухаються і всі тіла, що в ній знаходяться; цей рух називають переносним.
Положення м.т. М в нерухомій СВ ![](https://bukvasha.net/img/17/dopb166520.zip)
визначається радіусом-вектором ![](https://bukvasha.net/img/17/dopb166523.zip)
(початок координат СВ ![](https://bukvasha.net/img/17/dopb166524.zip)
– т. О); в рухомій СВ ![](https://bukvasha.net/img/17/dopb166525.zip)
положення т. М визначається радіусом-вектором ![](https://bukvasha.net/img/17/dopb166526.zip)
(початок координат СВ ![](https://bukvasha.net/img/17/dopb166527.zip)
– т. ![](https://bukvasha.net/img/17/dopb166528.zip)
). ![](https://bukvasha.net/img/17/dopb166529.zip)
- це радіус-вектор рухомого початку ![](https://bukvasha.net/img/17/dopb166528.zip)
відносно нерухомого О.
![](https://bukvasha.net/img/17/dopb166530.zip)
Як і раніше, час і простір вважаємо абсолютними, оскільки мова іде про повільні рухи (v<<c), тобто відстані і проміжки часу інваріантні по відношенню до переходу від однієї СВ до іншої.
Вектори ![](https://bukvasha.net/img/17/dopb166531.zip)
в будь-який момент часу пов’язані співвідношенням:
![](https://bukvasha.net/img/17/dopb166532.zip)
(8.1)
Диференціюємо (8.1) двічі по t:
![](https://bukvasha.net/img/17/dopb166533.zip)
(8.2)
![](https://bukvasha.net/img/17/dopb166534.zip)
(8.3)
Обмежимося спочатку розглядом лише поступального руху системи ![](https://bukvasha.net/img/17/dopb166525.zip)
. В цьому випадку ![](https://bukvasha.net/img/17/dopb166535.zip)
і ![](https://bukvasha.net/img/17/dopb166536.zip)
характеризують швидкість і прискорення не лише початку ![](https://bukvasha.net/img/17/dopb166528.zip)
, а й будь-якої точки системи ![](https://bukvasha.net/img/17/dopb166537.zip)
відносно О, тобто ![](https://bukvasha.net/img/17/dopb166538.zip)
- це переносні швидкість і прискорення. ![](https://bukvasha.net/img/17/dopb166539.zip)
при поступальному русі дають відносну швидкість і відносне прискорення. ![](https://bukvasha.net/img/17/dopb166540.zip)
завжди дають абсолютну швидкість і абсолютне прискорення т. М:
![](https://bukvasha.net/img/17/dopb166541.zip)
, (8.4)
![](https://bukvasha.net/img/17/dopb166542.zip)
, (8.5)
причому ![](https://bukvasha.net/img/17/dopb166543.zip)
.
В ІСВ S рівнянням руху м. т. М є рівняння 2-го закону Ньютона:
![](https://bukvasha.net/img/17/dopb166544.zip)
(8.6)
Підставимо (8.5) в (8.6): ![](https://bukvasha.net/img/17/dopb166545.zip)
; перенесемо член, що містить переносне прискорення, в праву частину:
![](https://bukvasha.net/img/17/dopb166546.zip)
(8.7)
Ми одержали рівняння відносного руху м.т. М. Праву частину (8.7) можна формально вважати якоюсь „силою”, що діє на м. т. М в рухомій СВ. В цьому випадку рівняння руху м. т. в НІСВ за формою співпадає з ІІ законом Ньютона. Права частина (8.7) складається з двох складових. ![](https://bukvasha.net/img/17/dopb166547.zip)
є рівнодійна звичайних сил (в ньютонівському розумінні сила – це результат взаємодії тіл). Друга складова – ( ![](https://bukvasha.net/img/17/dopb166548.zip)
) виникає тому, що ![](https://bukvasha.net/img/17/dopb166549.zip)
рухається з прискоренням ![](https://bukvasha.net/img/17/dopb166550.zip)
. Її називають поступальною силою інерції:
![](https://bukvasha.net/img/17/dopb166551.zip)
(8.8)
Якщо ![](https://bukvasha.net/img/17/dopb166552.zip)
не змінюється при переході від однієї СВ до іншої, то ![](https://bukvasha.net/img/17/dopb166553.zip)
не інваріантна відносно такого переходу. Крім того, сила інерції не підлягає дії закону рівності дії і протидії. Якщо на яке-небудь тіло діє сила інерції, то не існує протидіючої сили, що прикладена до другого тіла.
Сили інерції, подібно силам тяжіння, пропорційні масі тіла. Тому в однорідному полі сил інерції, як і в полі сил тяжіння, всі тіла рухаються з одним і тим же прискоренням, незалежно від їх маси. Знаходячись в кабіні космічного корабля, який рухається поступально з прискоренням ![](https://bukvasha.net/img/17/dopb166554.zip)
, модуль якого дорівнює g, ми виявимо, що всі тіла ведуть себе так, ніби на них діє сила ![](https://bukvasha.net/img/17/dopb166555.zip)
. Ті ж явища ми спостерігали б, якби корабель нерухомо стояв на Землі. Не „виглядаючи” з кабіни, ми не змогли б встановити, чим зумовлена сила ![](https://bukvasha.net/img/17/dopb166556.zip)
– прискореним рухом кабіни чи дією гравітаційного поля Землі (чи й обома причинами разом).
Ейнштейн висловив припущення, яке дістало назву принципу еквівалентності сил тяжіння і сил інерції:
Всі фізичні явища в однорідному полі тяжіння відбуваються так само, як і у відповідному однорідному полі сил інерції.
Принцип еквівалентності лежить в основі загальної теорії відносності Ейнштейна.
Отже, в СВ, що рухається поступально з прискоренням ![](https://bukvasha.net/img/17/dopb166557.zip)
, на всі тіла діє сила інерції ![](https://bukvasha.net/img/17/dopb166558.zip)
, що дорівнює добутку маси тіла на прискорення СВ, взяте з протилежним знаком.
![](https://bukvasha.net/img/17/dopb166559.zip)
Рівняння руху м.т. в такій НІСВ має вид:
![](https://bukvasha.net/img/17/dopb166560.zip)
(8.9)
2. НІСВ, ЩО РІВНОМІРНО ОБЕРТАЄТЬСЯ.
Розглянемо тепер НІСВ ![](https://bukvasha.net/img/17/dopb166562.zip)
, яка рівномірно обертається навколо вісі, що проходить через т. О′ з кутовою швидкістю ![](https://bukvasha.net/img/17/dopb166563.zip)
. Для спрощення вважатимемо ![](https://bukvasha.net/img/17/dopb166564.zip)
, звідки ![](https://bukvasha.net/img/17/dopb166565.zip)
.
Рівняння (8.2) і (8.3) матимуть вид: ![](https://bukvasha.net/img/17/dopb166566.zip)
, ![](https://bukvasha.net/img/17/dopb166567.zip)
.
Обчислимо похідні ![](https://bukvasha.net/img/17/dopb166568.zip)
.
Якщо x′, y′, z′ координати т. М в ![](https://bukvasha.net/img/17/dopb166569.zip)
, то:
![](https://bukvasha.net/img/17/dopb166570.zip)
(8.10)
![](https://bukvasha.net/img/17/dopb166571.zip)
.
Перший доданок ![](https://bukvasha.net/img/17/dopb166572.zip)
- це відносна швидкість м. т. М:
![](https://bukvasha.net/img/17/dopb166573.zip)
(8.11)
Другий доданок перетворимо, використавши відоме співвідношення ![](https://bukvasha.net/img/17/dopb166574.zip)
, або ![](https://bukvasha.net/img/17/dopb166575.zip)
:
![](https://bukvasha.net/img/17/dopb166576.zip)
, ![](https://bukvasha.net/img/17/dopb166577.zip)
, ![](https://bukvasha.net/img/17/dopb166578.zip)
![](https://bukvasha.net/img/17/dopb166579.zip)
Таким чином:
![](https://bukvasha.net/img/17/dopb166580.zip)
(8.12)
Отже:
![](https://bukvasha.net/img/17/dopb166581.zip)
, (8.13)
де ![](https://bukvasha.net/img/17/dopb166582.zip)
.
Диференціюємо (8.13) по t:
![](https://bukvasha.net/img/17/dopb166583.zip)
; оскільки ![](https://bukvasha.net/img/17/dopb166584.zip)
, то ![](https://bukvasha.net/img/17/dopb166585.zip)
.
При знаходженні ![](https://bukvasha.net/img/17/dopb166586.zip)
скористаємося тими ж міркуваннями, що і при знаходженні ![](https://bukvasha.net/img/17/dopb166587.zip)
: ![](https://bukvasha.net/img/17/dopb166588.zip)
![](https://bukvasha.net/img/17/dopb166589.zip)
(використано вираз (8.12)).
Нарешті:
![](https://bukvasha.net/img/17/dopb166590.zip)
(8.14)
В (14) останній доданок
![](https://bukvasha.net/img/17/dopb166591.zip)
(8.15)
є переносним прискоренням; таке прискорення зазнає нерухома точка в CВ, що обертається.
Доданок ![](https://bukvasha.net/img/17/dopb166592.zip)
(8.16)
залежить як від відносного так і від переносного руху точки.
Це прискорення дістало назву коріолісового прискорення.
Отже:
![](https://bukvasha.net/img/17/dopb166593.zip)
(8.17)
Абсолютне прискорення є векторною сумою відносного, коріолісового та переносного прискорень.
Це твердження називають теоремою Коріоліса.
Обчислимо переносне прискорення. Розкладемо вектор ![](https://bukvasha.net/img/17/dopb166526.zip)
на дві складові: ![](https://bukvasha.net/img/17/dopb166595.zip)
![](https://bukvasha.net/img/17/dopb166596.zip)
і ![](https://bukvasha.net/img/17/dopb166597.zip)
- перпендикулярну і паралельну вісі обертання.
![](https://bukvasha.net/img/17/dopb166598.zip)
![](https://bukvasha.net/img/17/dopb166599.zip)
тому ![](https://bukvasha.net/img/17/dopb166600.zip)
За властивістю подвійного векторного добутку:
![](https://bukvasha.net/img/17/dopb166601.zip)
, (8.18)
оскільки ![](https://bukvasha.net/img/17/dopb166602.zip)
Очевидно ![](https://bukvasha.net/img/17/dopb166603.zip)
в даному випадку ( ![](https://bukvasha.net/img/17/dopb166604.zip)
і ![](https://bukvasha.net/img/17/dopb166605.zip)
) є доцентровим прискоренням.
Підставимо тепер в (8.6) (8.17) і врахуємо (8.16) і (8.18):
![](https://bukvasha.net/img/17/dopb166606.zip)
;
![](https://bukvasha.net/img/17/dopb166607.zip)
![](https://bukvasha.net/img/17/dopb166608.zip)
;
![](https://bukvasha.net/img/17/dopb166609.zip)
(8.19)
До „справжніх” сил додалися дві сили інерції:
коріолісова сила : ![](https://bukvasha.net/img/17/dopb166610.zip)
(8.20)
і відцентрова сила : ![](https://bukvasha.net/img/17/dopb166611.zip)
(8.21)
Коріолісова сила інерції виникає тільки тоді, коли CВ ![](https://bukvasha.net/img/17/dopb166612.zip)
обертається, а м.т. М рухається відносно цієї системи. При ![](https://bukvasha.net/img/17/dopb166613.zip)
і ![](https://bukvasha.net/img/17/dopb166614.zip)
.
![](https://bukvasha.net/img/17/dopb166615.zip)
, тому під час відносного руху вона роботи не виконує; ![](https://bukvasha.net/img/17/dopb166616.zip)
змінює ![](https://bukvasha.net/img/17/dopb166617.zip)
тільки за напрямком .
Якщо система відліку ![](https://bukvasha.net/img/17/dopb166618.zip)
, крім обертового руху, здійснює ще й поступальний, то ![](https://bukvasha.net/img/17/dopb166619.zip)
і ![](https://bukvasha.net/img/17/dopb166620.zip)
В цьому випадку переносна швидкість і переносне прискорення визначаться співвідношеннями :
![](https://bukvasha.net/img/17/dopb166621.zip)
![](https://bukvasha.net/img/17/dopb166622.zip)
,
а рівняння відносного руху м.т. в НІСВ має вид:
![](https://bukvasha.net/img/17/dopb166623.zip)
(8.22)
1. СИЛА ІНЕРЦІЇ В НЕІНЕРЦІАЛЬНИХ СИСТЕМАХ ВІДЛІКУ, ЩО РУХАЮТЬСЯ ПРЯМОЛІНІЙНО.
Неінерціальною системою відліку (НІСВ) називають систему відліку (СВ), що рухається з прискоренням відносно інерціальної системи відліку (ІСВ).
Одержимо рівняння руху матеріальної точки відносно НІСВ. Рівняння руху – це співвідношення, якими визначаються прискорення матеріальних точок механічної системи в тій СВ, відносно якої розглядається рух.
ІСВ
Положення м.т. М в нерухомій СВ
Як і раніше, час і простір вважаємо абсолютними, оскільки мова іде про повільні рухи (v<<c), тобто відстані і проміжки часу інваріантні по відношенню до переходу від однієї СВ до іншої.
Вектори
Диференціюємо (8.1) двічі по t:
Обмежимося спочатку розглядом лише поступального руху системи
причому
В ІСВ S рівнянням руху м. т. М є рівняння 2-го закону Ньютона:
Підставимо (8.5) в (8.6):
Ми одержали рівняння відносного руху м.т. М. Праву частину (8.7) можна формально вважати якоюсь „силою”, що діє на м. т. М в рухомій СВ. В цьому випадку рівняння руху м. т. в НІСВ за формою співпадає з ІІ законом Ньютона. Права частина (8.7) складається з двох складових.
Якщо
Сили інерції, подібно силам тяжіння, пропорційні масі тіла. Тому в однорідному полі сил інерції, як і в полі сил тяжіння, всі тіла рухаються з одним і тим же прискоренням, незалежно від їх маси. Знаходячись в кабіні космічного корабля, який рухається поступально з прискоренням
Ейнштейн висловив припущення, яке дістало назву принципу еквівалентності сил тяжіння і сил інерції:
Всі фізичні явища в однорідному полі тяжіння відбуваються так само, як і у відповідному однорідному полі сил інерції.
Принцип еквівалентності лежить в основі загальної теорії відносності Ейнштейна.
Отже, в СВ, що рухається поступально з прискоренням
Рівняння руху м.т. в такій НІСВ має вид:
2. НІСВ, ЩО РІВНОМІРНО ОБЕРТАЄТЬСЯ.
Розглянемо тепер НІСВ
Рівняння (8.2) і (8.3) матимуть вид:
Обчислимо похідні
Якщо x′, y′, z′ координати т. М в
Перший доданок
Другий доданок перетворимо, використавши відоме співвідношення
Отже:
де
Диференціюємо (8.13) по t:
При знаходженні
Нарешті:
В (14) останній доданок
є переносним прискоренням; таке прискорення зазнає нерухома точка в CВ, що обертається.
Доданок
залежить як від відносного так і від переносного руху точки.
Це прискорення дістало назву коріолісового прискорення.
Отже:
Абсолютне прискорення є векторною сумою відносного, коріолісового та переносного прискорень.
Це твердження називають теоремою Коріоліса.
За властивістю подвійного векторного добутку:
оскільки
Очевидно
Підставимо тепер в (8.6) (8.17) і врахуємо (8.16) і (8.18):
До „справжніх” сил додалися дві сили інерції:
коріолісова сила :
і відцентрова сила :
Коріолісова сила інерції виникає тільки тоді, коли CВ
Якщо система відліку
а рівняння відносного руху м.т. в НІСВ має вид: