Лекция на тему Рух в інерціальних системах відліку
Работа добавлена на сайт bukvasha.net: 2014-07-26Поможем написать учебную работу
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.

Предоплата всего
от 25%

Подписываем
договор
8. РУХ В НЕІНЕРЦІАЛЬНИХ СИСТЕМАХ ВІДЛІКУ
1. СИЛА ІНЕРЦІЇ В НЕІНЕРЦІАЛЬНИХ СИСТЕМАХ ВІДЛІКУ, ЩО РУХАЮТЬСЯ ПРЯМОЛІНІЙНО.
Неінерціальною системою відліку (НІСВ) називають систему відліку (СВ), що рухається з прискоренням відносно інерціальної системи відліку (ІСВ).
Одержимо рівняння руху матеріальної точки відносно НІСВ. Рівняння руху – це співвідношення, якими визначаються прискорення матеріальних точок механічної системи в тій СВ, відносно якої розглядається рух.
ІСВ 
будемо називати нерухомою СВ, а рух відносно неї – абсолютним. Рух відносно НІСВ 
будемо називати відносним. НІСВ 
рухається відносно ІСВ 
з прискоренням; разом з системою 
рухаються і всі тіла, що в ній знаходяться; цей рух називають переносним.
Положення м.т. М в нерухомій СВ 
визначається радіусом-вектором 
(початок координат СВ 
– т. О); в рухомій СВ 
положення т. М визначається радіусом-вектором 
(початок координат СВ 
– т. 
). 
- це радіус-вектор рухомого початку 
відносно нерухомого О.

Як і раніше, час і простір вважаємо абсолютними, оскільки мова іде про повільні рухи (v<<c), тобто відстані і проміжки часу інваріантні по відношенню до переходу від однієї СВ до іншої.
Вектори 
в будь-який момент часу пов’язані співвідношенням:

(8.1)
Диференціюємо (8.1) двічі по t:

(8.2)

(8.3)
Обмежимося спочатку розглядом лише поступального руху системи 
. В цьому випадку 
і 
характеризують швидкість і прискорення не лише початку 
, а й будь-якої точки системи 
відносно О, тобто 
- це переносні швидкість і прискорення. 
при поступальному русі дають відносну швидкість і відносне прискорення. 
завжди дають абсолютну швидкість і абсолютне прискорення т. М:

, (8.4)

, (8.5)
причому 
.
В ІСВ S рівнянням руху м. т. М є рівняння 2-го закону Ньютона:

(8.6)
Підставимо (8.5) в (8.6): 
; перенесемо член, що містить переносне прискорення, в праву частину:

(8.7)
Ми одержали рівняння відносного руху м.т. М. Праву частину (8.7) можна формально вважати якоюсь „силою”, що діє на м. т. М в рухомій СВ. В цьому випадку рівняння руху м. т. в НІСВ за формою співпадає з ІІ законом Ньютона. Права частина (8.7) складається з двох складових. 
є рівнодійна звичайних сил (в ньютонівському розумінні сила – це результат взаємодії тіл). Друга складова – ( 
) виникає тому, що 
рухається з прискоренням 
. Її називають поступальною силою інерції:

(8.8)
Якщо 
не змінюється при переході від однієї СВ до іншої, то 
не інваріантна відносно такого переходу. Крім того, сила інерції не підлягає дії закону рівності дії і протидії. Якщо на яке-небудь тіло діє сила інерції, то не існує протидіючої сили, що прикладена до другого тіла.
Сили інерції, подібно силам тяжіння, пропорційні масі тіла. Тому в однорідному полі сил інерції, як і в полі сил тяжіння, всі тіла рухаються з одним і тим же прискоренням, незалежно від їх маси. Знаходячись в кабіні космічного корабля, який рухається поступально з прискоренням 
, модуль якого дорівнює g, ми виявимо, що всі тіла ведуть себе так, ніби на них діє сила 
. Ті ж явища ми спостерігали б, якби корабель нерухомо стояв на Землі. Не „виглядаючи” з кабіни, ми не змогли б встановити, чим зумовлена сила 
– прискореним рухом кабіни чи дією гравітаційного поля Землі (чи й обома причинами разом).
Ейнштейн висловив припущення, яке дістало назву принципу еквівалентності сил тяжіння і сил інерції:
Всі фізичні явища в однорідному полі тяжіння відбуваються так само, як і у відповідному однорідному полі сил інерції.
Принцип еквівалентності лежить в основі загальної теорії відносності Ейнштейна.
Отже, в СВ, що рухається поступально з прискоренням 
, на всі тіла діє сила інерції 
, що дорівнює добутку маси тіла на прискорення СВ, взяте з протилежним знаком.

Рівняння руху м.т. в такій НІСВ має вид:

(8.9)
2. НІСВ, ЩО РІВНОМІРНО ОБЕРТАЄТЬСЯ.
Розглянемо тепер НІСВ 
, яка рівномірно обертається навколо вісі, що проходить через т. О′ з кутовою швидкістю 
. Для спрощення вважатимемо 
, звідки 
.
Рівняння (8.2) і (8.3) матимуть вид: 
, 
.
Обчислимо похідні 
.
Якщо x′, y′, z′ координати т. М в 
, то:

(8.10)

.
Перший доданок 
- це відносна швидкість м. т. М:

(8.11)
Другий доданок перетворимо, використавши відоме співвідношення 
, або 
:

, 
, 

Таким чином:

(8.12)
Отже:

, (8.13)
де 
.
Диференціюємо (8.13) по t:

; оскільки 
, то 
.
При знаходженні 
скористаємося тими ж міркуваннями, що і при знаходженні 
: 

(використано вираз (8.12)).
Нарешті:

(8.14)
В (14) останній доданок

(8.15)
є переносним прискоренням; таке прискорення зазнає нерухома точка в CВ, що обертається.
Доданок 
(8.16)
залежить як від відносного так і від переносного руху точки.
Це прискорення дістало назву коріолісового прискорення.
Отже:

(8.17)
Абсолютне прискорення є векторною сумою відносного, коріолісового та переносного прискорень.
Це твердження називають теоремою Коріоліса.
Обчислимо переносне прискорення. Розкладемо вектор 
на дві складові: 

і 
- перпендикулярну і паралельну вісі обертання.


тому 
За властивістю подвійного векторного добутку:

, (8.18)
оскільки 
Очевидно 
в даному випадку ( 
і 
) є доцентровим прискоренням.
Підставимо тепер в (8.6) (8.17) і врахуємо (8.16) і (8.18):

;


;

(8.19)
До „справжніх” сил додалися дві сили інерції:
коріолісова сила : 
(8.20)
і відцентрова сила : 
(8.21)
Коріолісова сила інерції виникає тільки тоді, коли CВ 
обертається, а м.т. М рухається відносно цієї системи. При 
і 
.

, тому під час відносного руху вона роботи не виконує; 
змінює 
тільки за напрямком .
Якщо система відліку 
, крім обертового руху, здійснює ще й поступальний, то 
і 
В цьому випадку переносна швидкість і переносне прискорення визначаться співвідношеннями :


,
а рівняння відносного руху м.т. в НІСВ має вид:

(8.22)
1. СИЛА ІНЕРЦІЇ В НЕІНЕРЦІАЛЬНИХ СИСТЕМАХ ВІДЛІКУ, ЩО РУХАЮТЬСЯ ПРЯМОЛІНІЙНО.
Неінерціальною системою відліку (НІСВ) називають систему відліку (СВ), що рухається з прискоренням відносно інерціальної системи відліку (ІСВ).
Одержимо рівняння руху матеріальної точки відносно НІСВ. Рівняння руху – це співвідношення, якими визначаються прискорення матеріальних точок механічної системи в тій СВ, відносно якої розглядається рух.
ІСВ
Положення м.т. М в нерухомій СВ
Як і раніше, час і простір вважаємо абсолютними, оскільки мова іде про повільні рухи (v<<c), тобто відстані і проміжки часу інваріантні по відношенню до переходу від однієї СВ до іншої.
Вектори
Диференціюємо (8.1) двічі по t:
Обмежимося спочатку розглядом лише поступального руху системи
причому
В ІСВ S рівнянням руху м. т. М є рівняння 2-го закону Ньютона:
Підставимо (8.5) в (8.6):
Ми одержали рівняння відносного руху м.т. М. Праву частину (8.7) можна формально вважати якоюсь „силою”, що діє на м. т. М в рухомій СВ. В цьому випадку рівняння руху м. т. в НІСВ за формою співпадає з ІІ законом Ньютона. Права частина (8.7) складається з двох складових.
Якщо
Сили інерції, подібно силам тяжіння, пропорційні масі тіла. Тому в однорідному полі сил інерції, як і в полі сил тяжіння, всі тіла рухаються з одним і тим же прискоренням, незалежно від їх маси. Знаходячись в кабіні космічного корабля, який рухається поступально з прискоренням
Ейнштейн висловив припущення, яке дістало назву принципу еквівалентності сил тяжіння і сил інерції:
Всі фізичні явища в однорідному полі тяжіння відбуваються так само, як і у відповідному однорідному полі сил інерції.
Принцип еквівалентності лежить в основі загальної теорії відносності Ейнштейна.
Отже, в СВ, що рухається поступально з прискоренням
Рівняння руху м.т. в такій НІСВ має вид:
2. НІСВ, ЩО РІВНОМІРНО ОБЕРТАЄТЬСЯ.
Розглянемо тепер НІСВ
Рівняння (8.2) і (8.3) матимуть вид:
Обчислимо похідні
Якщо x′, y′, z′ координати т. М в
Перший доданок
Другий доданок перетворимо, використавши відоме співвідношення
Отже:
де
Диференціюємо (8.13) по t:
При знаходженні
Нарешті:
В (14) останній доданок
є переносним прискоренням; таке прискорення зазнає нерухома точка в CВ, що обертається.
Доданок
залежить як від відносного так і від переносного руху точки.
Це прискорення дістало назву коріолісового прискорення.
Отже:
Абсолютне прискорення є векторною сумою відносного, коріолісового та переносного прискорень.
Це твердження називають теоремою Коріоліса.
За властивістю подвійного векторного добутку:
оскільки
Очевидно
Підставимо тепер в (8.6) (8.17) і врахуємо (8.16) і (8.18):
До „справжніх” сил додалися дві сили інерції:
коріолісова сила :
і відцентрова сила :
Коріолісова сила інерції виникає тільки тоді, коли CВ
Якщо система відліку
а рівняння відносного руху м.т. в НІСВ має вид: