На відміну від УКТЗЕД, в товарознавстві існує досить детальний поділ штучного хутра та виробів з нього за різними класифікаційними характеристиками :
1.За способом отримання:
1.1 Трикотажне штучне хутро, виробляється на трикотажних машинах наступними методами:
·                              вплетіння волокон чесальної стрічки в трикотажне полотно на круглотрикотажних машинах;
·                              виготовлення трикотажу з довгими плюшевими петлями із ниток, при розрізанні і розчісуванні яких утворюється довгий ворс на круглофангових та круглов’язальних машинах;
·                              на основі трикотажу з підкладочною ниткою для начісування (футерний трикотаж) на машинах МТ.
1.2 Штучне хутро на тканій основі по способу закріплення ворсу в ґрунтовому полотні поділяється на:
·                              одноуточне;
·                              двохуточне;
·                              трьохуточне;
·                              чотирьохуточне.
1.3 Клейове штучне хутро отримують різноманітними способами:
·                              приклеюванням ворсу у вигляді завитків синелі на тканину та інші матеріали;
·                              приклеюванням вертикального ворсу в електростатичному полі високої напруги (прогресивний метод).
2. Сировина та матеріали для виготовлення штучного трикотажного хутра :
2.1 Сировина для ґрунту хутра:
·                              бавовняно-паперова;
·                              нітронова (поліакрилонітрильна);
·                              лавсанова (поліетилентерефталат);
·                              бавовняно-лавсанова;
·                              поліпропіленова;
·                              полівінілхлоридна.
2.2 Волокна для ворсу:
·                              лавсанові (поліетилентерефталати);
·                              капронові (поліконденсати капронової кислоти);
·                              нітронові (поліакрилонітрили);
·                              віскозні (ксантогенати целюлози).
2.3 Допоміжні хімічні матеріали:
·                              антистатичні матеріали;
·                              препарати для апретування ґрунту хутра. [27]
Проаналізувавши всі вищезазначені класифікації штучного хутра та виробів з нього можна прийти до висновку, що найбільш повними є нормативна класифікація та товарознавча тому, що вони характеризують штучне хутро та вироби з нього за найбільш повним спектром показників.
1.3 Коротка характеристика споживних властивостей штучного хутра
Вимоги до виробів зі штучного хутра у пересічних споживачів наступні: вони мають володіли зносостійкістю, не м’ятися, бути досить легкими та добре зберігати тепло; добре і швидко чиститися і мати гарний зовнішній вигляд.
 Штучне хутро володіє дуже високою стійкістю до стирання, задовільною стійкістю проти зминання і гарним зовнішнього виглядом. Правильно використовуючи штучне хутро з урахуванням його позитивних властивостей, швейна промисловість може випускати широкий асортимент гарних, елегантних і дешевих виробів, які користуються великим попитом у населення.
Більш детальна інформація про головні споживчі властивості штучного хутра викладена нижче:
1. Стійкість до стирання, яку ще можна називати зносостійкістю.
Штучне хутро застосовується в основному для виробництва одягу і в умовах експлуатації піддається інтенсивному зношуванню. Стійкість штучного хутра до стирання, в основному, залежить від стійкості ворсу. Стійкість ворсу визначається природою волокна, з якого виготовлений ворс, міцністю утримання ворсу в ґрунті, рівномірністю розподілу ворсу по поверхні ґрунту, видом обробки та ін.
Ворс штучного хутра сьогодні виготовляється, частіше за все з синтетичних волокон, які володіють цілим рядом переваг перед натуральними. Всі синтетичні волокна мають велику міцність на розрив, багато з них володіють високою стійкістю до стирання (виключення складають поліакрилонітрильні волокна), які володіють найбільшим опором зі всіх волокон до багаторазових деформацій.
2. Зминання ворсу.
Під впливом різних чинників ворсова поверхня змінюється. Відбувається зминання ворсу, його звалення і злам. В більшості випадків втрата зовнішнього вигляду виробів зі штучного хутра з ворсом назовні наступає значно раніше, ніж відбувається повне руйнування ворсу від стирання.
Зминання - це властивість матеріалу зберігати протягом певного часу зміни форми після видалення навантаження, що викликало деформацію.
Зминання ворсу штучного хутра характеризується зменшенням товщини під впливом навантаження, що стискає його в площині, паралельній поверхні ґрунтової тканини. Це звичайно має місце під час експлуатації готового виробу. Зминання знижує якість штучного хутра, погіршує зовнішній вигляд виробів, зменшує теплозахисні властивості та ін. На теплозахисні властивості хутра значно впливає і об'єм ворсового покрову. При зминанні ворсу відбувається скорочення об'єму ворсового покрову, внаслідок скорочення об'єму повітря, а отже, змінюється теплозахисна цінність хутра. Тому показник зминання ворсу є істотним при оцінці якості штучного хутра.
Величина зминання ворсу залежить від природи волокна, з якого вироблений ворс, товщина елементарного волокна, профілю поперечного перетину волокна, кута нахилу ворсу до ґрунту і інших чинників.
При вивченні впливу природи волокна на зминання ряд дослідників приходять до висновку, що волокно вовни володіє найбільшою стійкістю проти зминання. Пружні властивості волокна зумовлюються в значній мірі наявністю поперечних зв'язків між головними поліпептидними ланцюгами макромолекули. Ці зв'язки відновлюють первинний стан волокна після деформації тому, що напруження, яке виникло при деформації діє на поперечні зв'язки і зняття деформуючого навантаження супроводжується зняттям напружень. Отже, одним з моментів, що зумовлює високу пружність волокна, є сітчаста структура, що утворюється молекулярними ланцюгами.                                                              
У виробництві штучного хутра для ворсу застосовуються такі синтетичні волокна, такі як лавсан, капрон, нітрон, та ін. Поліефірне волокно лавсан володіє високою стійкістю до зминання, яка перевищує стійкість до зминання інших синтетичних волокон. При нормальній вогкості поліефірні волокна володіють високою стійкістю до зминання, як і шерстяні, а при підвищеній вогкості зминання поліефірного волокна значно нижче, ніж шерстяного.
Питання впливу форми поперечного перетину на зминання не цілком вивчене, однак деякі дослідники вважають, що волокно з круглим поперечним перерізом важче згинається під дією навантаження, чим волокно з плоскою і стрічкоподібною формою поперечного перерізу, але після зняття навантаження волокно з круглим перерізом буде володіти меншим пружним відновленням і залишається більш зім'ятим. [19]
3. Забруднюваність та очищення штучного хутра.
 Великим  недоліком білого або забарвленого в світлі тони штучного хутра є швидка забруднюваність ворса у виробах при носінні за рахунок прямого зіткнення з носіями бруду (рукава, манжети), відкладення на поверхні (верх плечей), вдавлювання пилу (спинка, подоли), а також за рахунок частинок бруду, що переносяться дощем і снігом.
Більше всього забруднюється ворс з сумішей орлону і дайнеля, нітрону і капрону. Слід зазначити, що кольоровий ворс забруднюється менше, чим білий.
Ступінь очищення штучного хутра з ворсом з нітрону і капрону найвища. Ворс штучного хутра з суміші орлону і дайнелю очищається дещо гірше, чим ворс з нітрону і капрону. Значно важче піддається очищенню ворс з лавсану і суміші вовни з нітроном.
Таким чином, ворс штучного хутра з лавсану і суміші вовни з нітроном після очищення залишається більш забрудненим порівняно з ворсом з інших волокон.
Повторні забруднення і очищення поступово збільшують різницю у відображенні світла від поверхні зразків. Особливо це помітно у ворсі з лавсану і вовни з нітроном.
Практично можна вважати, що штучне хутро з ворсом з лавсану після третього циклу забруднення і очищення не придатне для подальшого носіння, оскільки коефіцієнт відображення світла від поверхні зразка після третього очищення наближається до коефіцієнта відображення світла після первинного забруднення.
Тому штучне хутро з ворсом з лавсану можна рекомендувати для пошиття виробів, які в процесі експлуатації зазнають очищення не більш двох разів (наприклад, пальта для дорослих, розраховані для носіння один-два сезони).
При повторних очищеннях штучного хутра з ворсом з нітрону різниця у відображенні світла при збільшенні кількості циклів ”забруднення – очищення” майже не спостерігається. Це стосується і кольорового ворсу з капрону. Ці види штучного хутра можна використовувати для виготовлення дитячого одягу, який необхідно часто чистити. [21]
4. Захисні властивості штучного хутра є комплексним показником, який в свою чергу складається з декількох показників:
·                повітропроникність;
·                водопроникність;
·                водовідштовхування;
·                водопоглинання;
·                морозостійкість.
 Для характеристики якості штучного хутра, його теплозахисних властивостей велике значення має повітропроникність. Показником повітропроникності матеріалу служить кількість повітря, що проходить через матеріал в одиницю часу при певному тиску. Величина  повітропроникності штучного хутра залежить від його товщини, висоти і густини ворсового покрову, густини ґрунту та природи волокна у ворсовому покрові.
Під водопроникністю розуміють властивість матеріалу пропускати воду при певному тиску. Водопроникність вимірюють кількістю води (в мл), що проходить в годину через 1 см² матеріалу. Опір матеріалу проникненню води на його протилежну сторону називають водовідштовхуванням. Воно характеризується висотою стовпа води, яку матеріал, що зазнає випробування може витримати, не пропускаючи на зворотню сторону воду у вигляді вільно падаючих крапель.
Водопоглинання трикотажного хутра визначають за допомогою спеціального дощувального приладу. Морозостійкість також є важливим показником якості хутра, оскільки вироби з нього носять в холодну погоду і це чи не найперший показник, після естетичних властивостей, який цікавить споживача. [19]

1.4 Особливості митної політики України, щодо ввезення штучного хутра на територію України
Відповідно до Закону України "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну" Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (далі - Міжвідомча комісія) на своєму засіданні  14 травня 1999 року розглянула заяву українського виробника ВАТ "Фабрика штучного хутра" про порушення та проведення спеціального розслідування щодо імпорту до України хутра штучного та полотна ворсового походженням з Білорусі, Латвії, Литви, Китаю, Польщі, Російської Федерації, США, Угорщини, а також про застосування спеціальних заходів стосовно зростання імпорту з цих держав.
Відповідно до заяви товар, імпорт якого до України нібито заподіює значну шкоду або загрожує заподіянням значної шкоди, є хутро штучне та полотно ворсове іноземного походження.
Опис товару, що є об'єктом спеціального розслідування:
- хутро штучне та вироби з нього (далі - хутро штучне), які класифікуються згідно з Державним класифікатором України "Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності" та "Товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності" та мають код 4304;
- полотна трикотажні ворсові (включаючи довговорсові полотна) та полотна махрові (далі - полотно ворсове), які класифікуються згідно з Державним класифікатором України "Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності" та "Товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності" та мають код 6001. [4]
Відповідно до ст.1 Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» терміни вживаються в такому значенні:
1) антидемпінгові заходи - попередні або остаточні заходи, що застосовуються відповідно до цього Закону під час або за результатами антидемпінгового розслідування;
2) антидемпінгове мито (попереднє або остаточне) - особливий вид мита, що справляється у разі ввезення на митну територію країни імпорту товару, який є об'єктом застосування антидемпінгових заходів (попередніх або остаточних);
3) демпінг - ввезення на митну територію країни імпорту товару за цінами, нижчими від порівнянної ціни на подібний товар у країні експорту, що заподіює шкоду національному товаровиробнику подібного товару.[2]
Відповідно до ст.13 Закону України «Про Єдиний митний тариф» Антидемпінгове мито застосовується:
- відповідно до Закону України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту" у разі ввезення на митну територію України товарів, які є об'єктом демпінгу, яке заподіює шкоду національному товаровиробнику;
- у разі вивезення за межі митної території України товарів за ціною, істотно нижчою за ціни інших експортерів подібних або безпосередньо конкуруючих товарів на момент цього вивезення, якщо таке вивезення заподіює шкоду.
Відповідно до ст.15 Закону України «Про Єдиний митний тариф» особливі види мита справляються на підставі рішень про застосування антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів, прийнятих відповідно до законів України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту", "Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту", "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну".

Отримане трикотажне полотно піддавалося ворсуванню на ворсувальній голчастій машині типу ВИМ - 186 Прісненського машинобудівного заводу по черзі із двох сторін полотна по 3 рази з кожної сторони. Потім трикотажний рукав розрізався (ширина розрізаного полотна - 103±5 см) і піддавався розчісуванню на експериментальній чесальній машині ЧМ (виробник Дарницький шовковий комбінат). Розчісування робилося пропущенням хутра через чесальний барабан, обтягнутий металевою кардострічкою.
Отримане хутро відповідає вимогам діючих ТУ У 17-3038-96 на хутро штучне підкладкове на трикотажній основі, призначене для підкладки в утеплене взуття.
В таблиці 2.2 наведені технологічні параметри й властивості синтетичних ниток, застосованих для виготовлення 6 дослідних зразків підкладкового хутра.
А в таблиці 2.3 представлені властивості зразків штучного хутра, які безпосередньо використовувались під час проведення досліджень. [32]
2.2 Методи дослідження
В науковій роботі, яка використовувалась як джерело виконаних досліджень та аналізу їх результатів висвітлювалися такі експерименти.
Визначення стійкості до стирання
 Цей екперимент проводився в два етапи. Зносостійкість, що характеризується як здатність переносити зовнішнє тертя без руйнування, є однією з основних характеристик штучного хутра. Стійкість до стирання штучного хутра треба в першу чергу оцінювати по зміні зовнішнього вигляду ворсового покрову хутра, тобто по стійкості до звалювання. До того, як штучне хутро втрачає частину ворсу, воно так змінює свій зовнішній вигляд, що стає непридатним до використання.
Першим етапом було визначення стійкості до звалювання (перша стадія зносу) – за методикою визначення звалюваності (скочуваності) штучного хутра.
Другим етапом  було визначення стійкості до стирання (друга ступінь зносу), що визначалася за ГОСТ 21516-76 «Мех искусственный из химических волокон. Метод моделирования износа и оценки износоустойчивости». Суть цього методу полягає в царапанні абразивним матеріалом (в даному випадку сіро- шинельним сукном) поверхні дослідного матеріалу в результаті якого на поверхні дослідного матеріалу утворюються смуги, напрям яких співпадає з напрямом тертя двох тіл.
Стійкість штучного хутра до стирання характеризується зміною зовнішнього виду ворсу і оцінюється ступенем звалювання ворсу в балах при порівнюванні з стереофотоеталонами, які розроблені з урахуванням кінетики звалювання ворсу в експлуатації і можливості повного або часткового відновлення ворсу при розчісуванні.
Стійкість штучного хутра до стирання характеризується величиною втрати ворсу на площі стирання, що виражена в процентах до його початкової маси. У використаних дослідженнях стійкість штучного хутра до стирання визначалася величиною втрати маси зразка в залежності від різної кількості циклів роботи приладу (в процентах до маси участку зразка, який піддавався випробуванню, і в процентах до маси ворсу на даному участку); зміною зовнішнього вигляду ворсової поверхні зразка після різної кількості циклів роботи приладу до повного стирання ворсу й кількості циклів роботи приладу до повного стирання ворсу.
Швидкість обертання диску стирання і головок приладу на якому проводилися випробовування – 150 об/хв.
Одночасно з вивченням зносу ворсу були проведені дослідження по вивченню повітропроникності зразків хутра після різної тривалості стирання (рис. 3.6). Саме показник повітропроникності дозволяє отримати уявлення про ступінь зносу ворсової поверхні хутра.
Визначення розривного навантаження та відносного подовження при навантаженні
 Проводилось за ГОСТ 8847-75 на релаксометрі стійкового типу.
Всі зразки штучного хутра піддавались розтягуванню постійного навантаження, яке дорівнювало 2 кгс (19,6 Н). Час дії навантаження складав 1 годину, потім зразок розвантажували, миттєво виміряли та залишали у спокої на 20 годин після чого теж виміряли. В ході експерименту здійснювався графічний запис зміни величин деформації зразків у часі, який представлений на рис. 3.8. Складові частини деформації розтягнення вимірювались в процесі спокою в абсолютних умовних одиницях і процентах від початкової довжини.
Визначення питомого поверхневого електричного опору
Для проведення випробувань вирізали зі зразків хутра прямокутні полоси розміром 90×180 мм. Полоси перед випробуванням витримували в підвішеному стані не менше 24 годин в нормальних атмосферних умовах.
На одну половину виворотньої сторони дослідної смуги пінцетом накладали тонкопровідну гуму. Потім другу половину стрічки перегинали і накладали гуму зверху. Приготовлену стрічку з гумою брали пінцетом і розташовували на нижній електрод. Потім рукояткою опускали каретку з верхнім електродом на полосу, тим самим здійснюючи контакт між верхнім електродом і смугою. Питомий опір верхнього електроду на смугу реєструвався манометром. Тонкопровідна гума з’єднувалась проводом з екранною клемою тераомметру. На електроди приладу подавали від тераометру напругу в 100 В шляхом вмикання тумблеру. Для вимірювання питомого опору перемикач діапазонів тераометру повільно повертали за годинниковою стрілкою до зупинки стрілки на одній з поділок його шкали, включали секундомір і по проходженні 1 хв. знімали показники опору.
Повітропроникність
Повітропроникність хутра для одягу є одним з основних показників, які визначають гігієнічні властивості штучного хутра. Саме тому штучне хутро повинне володіти оптимальною повітропроникністю. Величина цього показника залежить від товщини хутра, висоти ворсового покрову, щільності ґрунту та природи волокна у ворсовому покрові. Трикотажне та ткане хутро мають приблизно однакові показники, близько 40 дм³/м²*сек при тиску 10  Н/м².. Дослідженню повітропроникності підлягали вихідні зразки хутра, а також зразки, які підлягали різноманітній тривалості циклів зтирання ворсової поверхні хутра. Зразки хутра досліджувались в нормальних атмосферних умовах (відносна вологість повітря 65%, температура 20 °С).
Визначення паропроникності
Експерементальне визначення паропроникності зводиться до створення різної відносної вологості середовища з обох сторін дослідного зразка і встановлення кількості парів води, які пройшли через зразок. Показник паропроникності виражають в міліграмах вологи, яка пройшла через 1 см² площі зразку за 1 годину (абсолютна паропроникність, П) або як відношення маси парів води, які пройшли через дослідний зразок до маси води, яка випаровувалася з відкритої поверхні за тих же умов, в процентах (відносна паропроникність, П_в).
Для визначення паропроникності в стаканчики наливали дистильовану воду на висоту 30 мм від дна і викладували спочатку гумове кільце, а потім дослідний зразок діаметром 34 мм, який попередньо був витриманий при температурі 20 °С і відносній вологості повітря 65%, лицьовою стороною догори. На зразок накладали шайбу і плотно пригвинчували кришку. Стаканчики зі зразками хутра та контрольний без зразка поміщали в ексикатор з концнентрованою сірчаною кислотою і витримували в термостаті протягом 18 годин при 28 °С, потім охолоджували і зважували кожний стаканчик на аналітичних вагах. Після цього стаканчики знову поміщали в той же самий ексикатор і витримували в термостаті при тій же самій температурі ще 6 годин.
Після повторного зважування охолоджених стаканчиків визначали втрату маси за 6 годин випробувань. [32]

Розділ III:  Особливості товарознавчої експертизи якості штучного хутра
3.1 Асортимент штучного хутра, яке переміщується через митний кордон України
Асортимент штучного хутра та швейних виробів з нього, зумовлюється складом суміші волокон у ворсовому покривалі, вагою хутра, його зовнішнім виглядом, кольором, густиною і висотою ворсу. Так, трикотажне хутро з ворсом, що містить віскозне волокно, застосовують тільки для підкладки, довговорсове хутро з синтетичного волокна нестриженого — тільки для головних уборів, чорне хутро малопридатне для взуттєвої підкладки, важке хутро не слід застосовувати для пошивки довгих виробів (наприклад, пальто) і т. д.
Зі штучного трикотажного хутра виготовляють вироби з ворсом назовні — пальто, півпальто, куртки, шапки, коміри; і з ворсом всередину — підкладки для пальт, взуття та ін.
Різноманітність асортименту досягається різними способами обробки трикотажного і тканого хутра, їх забарвленням, тисненням, різною висотою і густиною ворсу, поєднанням у ворсі волокон з різною здатністю до фарбування, усадки, різного тону та звивистості.
Забарвлення ворсового покрову трикотажного хутра може бути однотонним темним або світлим, меланжевим, що виходить внаслідок змішування волокон різного однотонного забарвлення, або мати смуги, нанесені на ворсовий покров світлого кольору.
Асортимент трикотажного хутра, що виробляється в даний час промисловістю, в залежності від складу суміші синтетичного волокна і характеристик основних його властивостей:
·                   для верхнього одягу;
·                   для головних уборів та оздоблення;
·                   для підкладки для верхнього одягу;
·                   для декоративних виробів (ковдри, покривала, чохли, накидки та ін.);
·                   для меблів;
·                   для підкладки для взуття, шкіряної та текстильної галантереї;
·                   для іграшок. [40]
Сировинна база для виробництва хутра в основному розміщена за межами України: Білорусь, Росія, Німеччина, Корея і т.д., тому значна кількість штучного хутра ввозиться на територію України з-за кордону.
 Асортимент штучного хутра, яке ввозиться в Україну з Південної Кореї представлений в таблицях 3.1, 3.2, 3.3 та додатку Г.
До уваги українських споживачів представлені також пропозиції російських виробників (додаток Е). [55]

В даний час виробнича колекція гіганта білоруської легкої промисловості ВАТ «Белфа» налічує близько 250 зразків штучного трикотажного хутра:

·                   гладкофарбоване;
·                   гладкофарбоване коротковорсове;
·                   жакардове;
·                   жакардове коротковорсове;
·                   жакардове хутро з неповним пров’язуванням;
·                   під овчину;
·                   для взуття;
·                   для іграшок; 
·                   готові вироби: одяг, іграшки (додатки Є, Ж). [55]

3.2 Поняття експертизи якості непродовольчих товарів, зокрема штучного хутра
Підставою для призначення експертизи якості штучного хутра  та виробів з нього може бути порушення угод постачання, купівлі-продажу, закупівлі та комісії під час зберігання. Експертиза призначається також у випадках, пов’язаних з розглядом громадських справ у судах. При проведенні дізнань, розслідувань і судових розглядах кримінальних справ. Експертиза не може призначатися тоді, коли її проведення не передбачене законодавством, а також правилами, інструкціями та іншими документами.
Експертиза якості - це оцінка якісних характеристик товару експертами для визначення вiдповiдностi вимогам нормативної документації.
Метою експертизи якості є визначення якості товарів у товарній партії під час здачі-приймання, або пicля довготривалого зберігання, або виявлення прихованих технологічних дефектів при зберіганні, пicля закінчення визначених cтpoків висування претензій постачальнику. Kpiм цього, експертиза за якістю застосовується під час оцінки якості зразків нових товарів перед тим, як їх запускають у серійне виробництво.
Експертиза якості залежно від призначення поділяється на такі різновиди: приймальна експертиза за якістю, експертиза за комплектністю, експертиза нових товарів, дегустація харчових продуктів та експертиза за договорами.
Експертиза проводиться за наступною схемою:
· визначення нормативної документації, вимогам якої повинні вiдповiдати продукція, товар;
· вибір номенклатури показників, якi досліджуються в процесі експертизи;
· визначення акредитованої дослідної лабораторії, для проведення експертних досліджень;
· підготовка заявки на дослідження;
· відбирання зразків на дослідження, оформлення акта відбору зразків;
· проведення досліджень відібраних зразків i аналіз отрима­них результатів;
· оформлення акта.
Вибір показників якості, за якими проводиться експертиза, визначається завданням експертизи, метою i умовами її проведення. [20]
Визначення якості штучного хутра передбачає оцінку його по трьох групах властивостей: ворсу, трикотажної основи (ґрунту хутра) і загальним властивостям хутра.
Ряд показників включений в діючі технічні умови, інші використовуються при проведенні досліджень. В трикотажному штучному хутрі та виробах з нього регламентуються та визначаються показники якості, з якими можна ознайомитись в таблиці 3.4. [40]
Оскільки сьогодні не існує чітко визначеної методики проведення експертизи виробів зі штучного хутра, то в ції роботі представляється методика, розроблена на базі Інструкції про порядок проведення товарознавчої експертизи  товарів (продукції) експертами торгово-промислових палат України. [35]
Експертиза якості виробів зі штучного хутра проводиться експертами торгово-промислових палат України відповідно до технічних умов контрактів та зразків-еталонів закуплених товарів.
В технічних умовах контрактів міститься опис моделей, види хутра, з якого вони виготовлені, способи обробки та забарвлення, кольори, прикладні матеріали, а також деякі дані по вимірюванню виробів.
Експертиза якості товару проводиться шляхом порівняння фактичної якоcтi з вимогами стандарту, контрольним зразком або технічними умовами, визначеними контрактом, про що робиться вiдмiтка в акті експертизи.
При зовнішньому огляді виробів в першу чергу увага звертається на наявність пошкоджень, після чого приступають до перевірки якості кожного виробу.
Перевірка якості виробу повинна проводитись шляхом зовнішнього огляду та його вимірювання на манекені та столі в розправленому вигляді.
В першу чергу перевіряється симетричність деталей: чи не перекошені поздовжні та поперечні шви, чи відповідає довжина та ширина розміру виробу, чи не вкорочені рукава, чи правильно вони пошиті, чи правильно вшиті комір, манжети, права та ліва поли, чи не перекошена підкладка, чи відповідає вона по кольору та якості хутряному верху; чи виконані шви з’єднання правої та лівої половини зі спинкою виробу без перекосу, просічок, пропусків та захвату в шов пучків хутра. Після зовнішнього огляду, перевіряється правильність підбірки та розміщення хутряного полотна.
При перевірці головних уборів перш за все увагу звертають на відповідність фасону та моделі (артикулу), вказаних на ярликах виробів, затвердженому зразку закупки, малюнкам або фотографіям, які додаються до технічних умов контракту. Потім шляхом зовнішнього догляду перевіряється якість головних уборів: правильність розташування деталей, підбірки хутра, симетричність та правильність зшивки деталей. При перевірці шапок-ушанок звертають увагу на те, щоб ширина обох вушок була однакова, а сторони козирка симетричні. Перевіряють також якість тулії та її підшивки.
Визначення артикулу та моделі виробів зі штучного хутра проводиться органолептичним методом шляхом співставлення виробу за зовнішнім виглядом зі зразком закупленого товару. При відсутності зразка закупки модель та артикул встановлюються шляхом порівняння з описом, який наведено в технічних умовах контракту.
Розмір хутряних виробів визначають під час одягання їх на манекен або ж складуючи їх (лицьовою стороною догори) по середині спинки. Сантиметром вимірюють ширину виробу на рівні пройми під рукавом від середини спинки до краю лівого борту. Цей вимір (в см) буде відповідати розміру виробу. Проводять ще ряд додаткових вимірювань в сантиметрах, які співставляються з показниками технічних умов контракту:
·                   довжина виробу – по середині спинки від шва вточки підкоміру до низу;
·                   ширина спинки – на рівні 15 см від шва вточування підкоміру;
·                   ширина виробу – від середини спинки до краю борту по прямій;
·                   ширина низу – від середини спинки до краю борту по прямій;
·                   довжина рукава – від вищої точки відкату до низу;
·                   ширина рукава – по лінії пройми;
·                   ширина рукава – по низу;
·                   довжина коміру – по лінії пришиву;
·                   ширина коміру – по середині з сторони підкоміра.
 Розміри головних уборів визначають по їх внутрішній окружності кільцеміром або сантиметром. Розміром виробу буде величина окружності в сантиметрах.
Після цього експерт перевіряє вироби на наявність дефектів, які знижують якість виробу або роблять його непридатним до використання.
Дефекти виробів зі штучного хутра, які можуть бути виявлені при проведенні експертизи діляться на дві групи: дефекти трикотажного полотна та дефекти готового виробу, повний перелік яких визначається в нормативно-технічній документації та технічних умовах контрактів. [45]
Експерт під час проведення експертизи має обов’язково оцінити стан упакування та маркування тари. Засоби вимірювання, спецiальнi прилади, обладнання, якi використовує експерт повинні бути повiренi з визначенням дати перевірки та дiапазонiв вимірювання.
При виявленні в процесі приймання товару невiдповiдності якості, маркування, тари, упакування вимогам нормативної доку­ментації, умовам контракту, технічним вимогам, контрольним зраз­кам або даним, наведеним в маркуванні i супровідних документах, що підтверджують якість партії товару, одержувач припиняє приймання, складає акт, в якому наводить дані про кiлькiсть перевіреного товару та характер виявлених дефектів. Одержувач вiддiляє товар з дефектами окремо, забезпечуючи вiдповiднi умови зберігання.
Виявивши дефектні товари, експерт повинен вiдiбрати зразки товарів iз найбільш характерними дефектами, чітко розділити товар за видами дефектів та встановити при­чини їх виникнення. В aктi повинен фіксуватися відсотковий вміст продукції з рiзноманiтними чи найбільш характерними дефектами.
Iнодi, особливо за умови складності визначення експертом дефектів, доцільно направити зразки дефектної продукції в дослідну лабораторію для їх iдентифiкацiї та з'ясування причини ви­никнення.
За результатами приймання товарів за якістю i комплект­нicтю складається акт про фактичну їх якість i комплектнicть. Акт повинен бути складений за вiдповiдною формою в день закінчення приймання товару, в ньому повинні мicтиться вci не­обхiднi вiдомостi. До акта докладається комплект документів:
· документи постачальника, виготовлювача, що засвідчують якість товару, пакувальні ярлики з тарних місць, у яких виявлено товар неналежної якості;
· транспортний документ;
· документ, що засвідчує повноваження компетентного представника, який брав участь в проведенні експертизи;
· акт про неналежну якість товару з визначенням кiлькостi оглянутих місць;
· акт вiдбору зразків i висновок за результатами аналізу вiдiбраних зразків;
· iншi документи, якi свідчать про причини зниження якості.
В aктi експертизи окремо записується кiлькiсть забракованих товарів, товарів зниженої якоcтi i тих, якi вiдповiдають вимогам нормативної документації або якоcтi, що визначена супровідною документацією або на маркуванні. Окремо виділяють товари, якi можна виправити або переробити. Під час визначення якості товарів звертається увага на стан тари i упакування i на порушення пра­вил упакування, їx цiлiсностi, наявнicть дефектів товару; виявляють причини дефектів, вплив порушень на появу визначених дефектів.
Висновок щодо виявлених недоліків товарів повинен бути обґрунтованим з визначенням їх причин i розділенням продукції за фракціями окремо: кiлькiсть товарів зниженої якоcтi i сорту або забракованих через наявнicть виробничих дефектів або пору­шення умов пакування, зберігання, транспортування.
Результати експертизи в aктi підписують вci особи, якi брали участь в огляді товару.
3.3 Аналіз нормативної документації, що регламентує якісні показники штучного хутра
Нормативна документація, яка діє у визначений час в Україні, включає вимоги до органолептичних, фізико-хімічних, мікробіологічних показників, а також до показників безпеки. Вибір показників, які використовуються при проведенні експертизи, повинен проводитися відповідно до чинної нормативної документації. В деяких випадках, за відсутності базових зразків, під час проведення експертних досліджень, вимоги нормативної документації використовуються як еталон або базовий зразок для порівняння властивостей дослідного зразка і визначення рівня його якості.
На весь сучасний асортимент трикотажних виробів розроблені та діють ДСТУ, галузеві стандарти загальних технічних умов, які розповсюджуються на окремі види виробів.
У ГОСТах наведено розмірно-ростові показники, допустимі відхилення в основних місцях вимірів виробів, величини підгинання низу виробів, кількість і розміри допустимих припусків до деталей, методи технологічної обробки окремих вузлів і деталей виробів.
На промисловому підприємстві розробляється на кожний вид виробу технічний опис (ТО), який є основним документом для впровадження виробу у виробництво. Технічний опис разом з комплектом лекал є важливим доповненням до зразка-еталону виробу.
У трикотажній промисловості є чинними такі нормативні документи: ДСТУ, ГОСТ У, СТТУ, СТП і ТУ.
ГОСТи та ДСТУ розроблено на пряжу і нитки для трикотажного виробництва, на методи випробувань і окремі види чи групи трикотажних верхніх, білизняних, панчішно-шкарпеткових, рукавичних, хустково-шарфових та головних уборів. [26]
В ГОСТ 4.80-82  «Мех искусственный трикотажный. Номенклатура показателей» наведена номенклатура показників якості штучного трикотажного хутра і властивості, які визначаються в таблиці 3.5 (Додаток З). [41]
Згідно з ДСТУ 2724-94 «Хутро штучне трикотажне. Загальні технічні умови» на хутро встановлюють три сорти: 1-й, 2-й та 3-й. Сорт відрізу хутра встановлюють згідно з таблицею 3.6 (Додаток І).
У хутрі всіх сортів не допускаються такі дефекти: дірки; грунт, не проклеєний плівкотвірним апаратом по довжині більш ніж 5 см; плями на ворсовому боці хутра площею більше ніж 5 см²; обрив однієї нитки грунту; наявність плівкотвірного препарату на ворсі; чорнильні та іржаві плями.
Дефекти зовнішнього вигляду на грунті, які не порушують ворсового покрову: плями, штопання, відтінки, зебристість, умовні позначення не враховуються.
В жакардовому хутрі заробка окремих волокон одного кольору не враховується, якщо це не погіршує зовнішній вигляд хутра.
Допустима кількість дефектів зовнішнього вигляду на відріз хутра умовної довжини (без урахування краю відрізу хутра для швейних виробів), не повинно бути більш, як:
·   для швейних виробів:
ü    1 сорт – один поширений чи місцевий;
ü    2 сорт – два поширених та п’ять місцевих;
ü    3 сорт – два поширених та десять місцевих;
·   для іграшок, підкладки до взуття, шкіряної та текстильної галантереї:
ü    1 сорт – сім;
ü    2 сорт – дванадцять;
ü    3 сорт – п'ятнадцять;
·   для меблів:
ü    1 сорт – сім;
ü    2 сорт – чотирнадцять. [47]
Якщо розглядати інші види штучного хутра, то наприклад згідно з ГОСТ 28755 – 90 «Мех искусственный тканепрошивной. Общие технические условия» на цей вид хутра встановлено тільки два сорти: I та II.
Сорт хутра визначають по фізико-хімічним, фізико-механічним показникам та наявністю пороків зовнішнього вигляду.
Для хутра II-го сорту допускаються відхилення фізико-механічних показників від мінімальних норм, які передбачені в цьому стандарті, %:
ü  по ширині – 2;
ü  по поверхневій щільності – 7.
При визначенні сорту хутра приймають умовну довжину рулону 20 м.
При відхиленні фактичної довжини рулону від умовної, кількість дефектів зовнішнього вигляду відповідно перераховують.
Дефекти зовнішнього вигляду ділять на:
ü  розташовані по всьому рулону;
ü  місцеві, розташовані на обмеженому участку рулону хутра.
В хутрі допускається наявність волокон іншого кольору, які не погіршують зовнішній вигляд.
Не допускаються наступні дефекти зовнішнього вигляду: замини ворсу, які помітно виражені з оголенням основи матеріалу, діри, масляні плями, наявність плівкоутворюючого матеріалу на ворсовому покрові.
Пороки, розташовані на кромці, які не порушують її цілісність, при визначенні сортності не враховуються.
Хутро не повинно мати неприємного запаху та виділяти хімічні речовини, які можуть шкідливо діяти на організм людини. [40]
Згідно з ГОСТ 1115-81 "Изделия трикотажные верхние. Опреде­ления сортности" на верхні трикотажні вироби встановлено два сорти: l-й i 2-й. Сорт виробу визначають залежно від наявності дефектів зовнішнього вигляду полотна i виробничо-швейних дефектів.
У виробах l-ro сорту допускається не більше трьох різних дефектів зовнішнього вигляду полотна i не більше чотирьох вироб­ничо-швейних дефектів.
У виробах 2-го сорту допускається не більше трьох різних дефектів зовнішнього вигляду полотна i більше п'яти виробничо-­швейних дефектів.
Сортність комплектних виробів встановлюють за виробом комп­лекту нижчого сорту. Для визначення сортності всі частини i деталі виробів поділяють на відкриті i закриті. На закритих частинах i деталях дефекти зовнішнього вигляду полотна i виробничо-швейні дефекти не враховуються (за винятком штопки, брудних i масляних плям).
До закритих частин i деталей виробів відносять невидимі під час носіння:
ü  внутрішні боки відкладного коміра, кишені;
ü  частини виробів, закриті накладними деталями, частини пiлок, якi закриті бортом;
ü  виворітний бік виробу i т.д.
Наприклад, для l-го сорту не допускаються стоншення обриву групових елементарних волокон, штопка, скидання петлі, нерівномірність ворсу, дефекти пробивки. Для 2-го сорту - розплив фарби, накладки.
У виробах не допускаються: стоншення від обриву однієї нитки з основов'язаного й кулiрного полотна, накид-надiвання дірки, різко виражена зебристість.
У виробах не враховуються: зебристість, що рівномірно розміщена по петельних рядах; обрив утокової нитки, який не видно з лицевого боку, зміщення рапорту візерунка у виробах без швів, малопомітні дефекти, що не впливають на зовнiшнiй вигляд виробу.
До швейно-виробничих дефектів належать: різна довжина i ширина рукавів, ніжок в брюках, манжетів, напульсників, несиметричність виточок, швів, складок. У I -му copті не допускається: неспівпадання сліду візерунка помітного на спинці, пiлці, рукавах.
У виробах не допускаються такі дефекти, як: прорубка, утво­рення складки швом, пропуск шва, невiдповiднiсть кольору швейних ниток.
Не враховуються у виробах: неспівпадання смуг візерунка, якi помітні на невидимих частинах, на закритих частинах рукавів, на крокових швах у брюках, прихвати на лицевому боці при підшиванні виробів на машині двониткового обметувального шва. [43]
Щодо визначення дефектів штучного хутра та виробів з нього, то їх перелік найбільш повно представлений в ДСТУ 2077-92 «Вироби трикотажні. Дефекти. Терміни та визначення». Згідно з цим нормативним документом дефекти штучного хура та виробів з нього, що можуть бути виявлені при проведенні експертизи діляться на дві групи:
1.                Дефекти трикотажного полотна
·                   невідповідність полотна нормованим показникам фізико-механічних властивостей;
·                   мушкуватість - непередбачені структурою вихідної сировини і (або) полотна сторонні, випадкові волокна, пух та ін., які міцно утримуються в полотні;
·                   вузол – зв’язані кінці двох ниток (пряжі), які видно на поверхні полотна;
·                   штопання – відновлена структура полотна із закріпленням необхідної для цього кількості петель;
·                   затяжка – одна чи декілька стягнутих петельних стовпчиків або петельних рядів;
·                   спущена петля – порушення петельної структури полотна у вигляді протяжки по петельному стовпчику;
·                   деформована петля – непередбачена переплетенням петля, що різко відрізняється від сусідніх петель за розміром та формою;
·                   набір петель -  порушення петельної структури полотна у вигляді непередбачених переплетенням видовжених петель, які мають два або більше накиди;
·                   скидання петель - порушення петельної структури полотна у вигляді розпускання полотна по петельному ряду;
·                   розрив петель – місцеве руйнування петельної структури полотна з утворенням вільних кінців ниток;
·                   перекидання основної нитки – випадковий перехід невеликого відрізка основної нитки з одного проміжка між петельними стовпчиками в сусідній;
·                   перекидання утокової нитки – повна відсутність утокової нитки в одному петельному ряду і заробка її в наступному по всій ширині полотна;
·                   відсутність плюшевих петель – ділянка полотна без плюшевих протяжок;
·                   обрив плюшевої нитки – ділянка плюшевого полотна, утворена тільки ґрунтовою ниткою;
·                   дірка – порушення цілісності полотна;
·                   відмітна нитка (пряжа) – непередбачена невідповідність однієї з ниток, які утворюють петельну структуру полотна, за кольором, лінійною структурою тощо;
·                   сплутана нитка - пров’язаний участок нитки (пряжі) з сукрутиною;
·                   незароблена нитка – ділянка полотна з непередбаченою переплетінням протяжкою;
·                   збитий рисунок – порушена структура полотна жакардового або рисунчастого переплетення;
·                   нерівномірність петель – ділянка полотна з непередбаченими переплетінням петлями, які різняться за величиною і формою;
·                   нерівномірність ворсу – ділянки полотна з непередбаченою густотою та довжиною ворсу;
·                   пляма – місцеве забруднення полотна (виробу);
·                   смуга – непередбачена протяжна або поперечна ділянка з відмітною відтінковістю;
·                   сліди головок в’язальної машини – непередбачені дрібні дірки на поверхні полотна;
·                   засміченість – місцеве поверхневе забруднення полотна виробничим пилом, волокнами, ворсом, різними домішками тощо;
·                   складка – зафіксований небажаний згин полотна;
·                   залом – неусувний слід від складки;
·                   муар – непередбачені хвилеподібні блискучі і (або) матові ділянки полотна;
·                   непроворсування – відсутність ворсу на окремих ділянках полотна;
·                   неправильне набивання – порушення структури, зсув або непробивання рисунка;
·                   перекіс – відхилення петельного ряду (стовпчика) від горизонтальної (вертикальної) лінії понад допустимих нормативів;
·                   сліди голок сушильно-розширювальної машини – отвори в полотні, розташовані паралельно пружкам, і (або) пошкодженні нитки в пружках полотна;
·                   непрофарбована смуга – смуга на вибивному полотні, в якій відсутній колір;
·                   шлейф – безперервна зміна пофарбування по всій довжині полотна;
·                   водяна пляма – ділянка полотна з небажаним блідим забарвленням;
2. Дефекти готового виробу
·                   невідповідність виробу зразку-еталону - відхилення моделі виробу, конструкції або форми деталей, кольору і виду оздоблювальних елементів тощо від затвердженого зразка-еталону;
·                   порушення лінійних розмірів – невідповідність лінійних розмірів трикотажного виробу або його деталей регламентованим;
·                   незбіг розмірів парних виробів (деталей, частин) – різна довжина і (або) ширина виробів у парі або парних деталей одного виробу;
·                   несиметричність конструктивних ліній – відхилення від умовної лінії симетрії в розташуванні симетричних конструктивних ліній виробу;
·                   порушення форми, розмірів і оформлення декоративних елементів – неправильно виконаний декоративний шов, елемент застібки, защип, складка та ін.;
·                   деформація трикотажного виробу – порушення форми виробу або його частин;
·                   неправильна посадка виробу на фігурі або манекені – порушення передбаченого положення деталей (частин та швів) виробу відносно всього виробу;
·                   невідповідність кольору або виду підкладки виробу затвердженому зразку-еталону;
·                   невідповідність лінійних розмірів підкладки розмірам верху виробу;
·                   незбіг рисунка – непередбачене взаємне розташування елементів рисунка полотна в місцях з’єднання деталей виробу;
·                   невідповідність напряму ворсу – непередбачена різнонаправленість ворсу в деталях виробу;
·                   відгинання країв та кутів виробу;
·                   стягнутий шов – непередбачена хвилястість деталей у місцях їх з’єднання;
·                   складка в шві - непередбачена моделлю складка у місцях з’єднання деталей;
·                   кінці ниток (пряжі) – незрізані ділянки нитки (пряжі) в’язання або шиття, що вільно звисають;
·                   неякісний шов – відхилення якості шва від регламентованих вимог;
·                   пропуск стібка – одиничне або групове пропущення переплетення ниток у строчці;
·                   обрив нитки в стібку – порушення цілісності строчки;
·                   рідка (густа) строчка – невідповідність фактичного числа стібків у строчці регламентованому;
·                   слабка (стягнута) строчка – недостатній або надмірний натяг одної з ниток у строчці;
·                   кривизна шва (строчки) – відхилення шва (строчки) виробу від конструктивної лінії;
·                   прорубка – пошкодження структури полотна і утворення дірок по лінії строчки;
·                   незбіг швів – порушення передбаченого моделлю продовження одного шва другим при з’єднанні деталей;
·                   незахоплення петлі – пропущені при кетлюванні чи самобортуванні петлі;
·                   недошитий шов – часткова відсутність з’єднання країв деталей виробу;
·                   прохоплення – проникнення на лицьовий бік виробу нитки потайної строчки;
·                   замин – сліди небажаних складок, що усуваються в результаті волого-теплової обробки виробу;
·                   лискучі плями – небажаний блиск виробу;
·                   підпалина – слід на деталі виробу від перегрітої поверхні прасувального обладнання;
·                   пролягання швів – відпечаток шва на лицьовому боці виробу;
·                   здуття – відшарування термоклейового прокладкового матеріалу від матеріалу верху виробу. [48]
Основним нормативно-технічним документом, який регламентує вимоги до якості готових виробів зі штучного хутра є ДСТУ 1844-92 «Одяг хутряний за замовленням населення. Загальні технічні умови». Згідно з ним, до верхнього одягу зі штучного хутру ставлять наступні вимоги:
1. Напрям волосяного покрову повинен бути згори до низу, зміна напряму допускається, якщо це передбачено моделлю.
2. У виробах з хутра на трикотажній або тканевій основах по одному зі з’єднувальних на скорняжній машині зрізів повинна бути викладена бавовняна кромка або липка стрічка.
3. У виробах напівприлягаючого силуету зі штучного каракулю або смушки спинка нижче талії повинна бути укріплена прокладкою з бавовняної тканини. У виробах з відкладними бортами підборт з обробних матеріалів повинен розташовуватись нижче петлі на відстані не менше 3,0 см. Ширина підборту повинна бути 6,0-7,0 см.
4. Деталі виробів зі штучного хутра повинні бути з’єднані на скорняжній машині або на машині з зигзагоподібним рядком, шириною шва не більше 0,3 – 0,4 см. Допускається з’єднання деталей на стачувальній машині шириною шва 1,0 см. В штучному хутрі ширина бокових швів допускається 3,0 см.
5. В готових виробах допускається:
· верхній комір типу «шаль», суцільно кроєний з підбортами та вшитий комір зі смушки та каракулю довжиною більш ніж 50,0 см по зовнішньому краю;
· нижній комір – з трьох частин з розташуванням швів в поперечному або косому напрямі;
· верхній комір у виробах із штучного каракулю – з двох частин;
· пришиті підборти – з трьох частин з розташуванням швів у поперечному або косому напрямі;
· рукава у виробах, виготовлених з штучної смушки, каракулю - із двох частин зі швом по середній лінії рукава;
· надставка-клин у верхній частині нижньої половинки рукава у виробах зі штучної смушки і каракулю;
· надставка в передній і задній частині одношовного рукава;
· надставка в підкладці рукавів по ліктевому або передньому шву;
· в трьох шовній підкладці рукавів – надставки по передньому шву нижньої частини зверху або знизу;
· у виробах з суцільно кроєними рукавами – надставки в нижній частині рукава;
· надставка у двохшовній і одношовній підкладці рукавів, де відсутня нижня частина;
· надставка в кожній частині підкладки кармана;
· пояс із двох частин. [44]
3.4 Аналіз результатів дослідження якості штучного хутра
В науковій роботі, яка використовувалась як джерело виконаних досліджень висвітлювалися нижче наведені експерименти, результати яких були проаналізовані наступним чином:

Визначення стійкості до стирання
На рис. 3.1 представлені криві розтягування дослідних зразків хутра.
Знос хутра всіх дослідних зразків хутра (Додаток К) супроводжується спочатку створенням пілів, потім їх руйнуванням, звалюванням ворсу і стиранням його каркасу (Додатки Л та М). Встановлено, що тривалість кожної з перерахованих стадій зносу для дослідних зразків хутра різна (табл. 3.2).
Таблиця 3.2
Характеристика ступеня зносу ворсу хутра з різних синтетичних ниток

Стадії зносу хутра	Кількість циклів стираючої дії
	Зразок 1	Зразок 2	Зразок 3	Зразок 4	Зразок 5	Зразок 5
Пілеутворення	0,1	0,1	0,1	0,1	0,1	0,1
Руйнування пілей	1:10	1:10	1:7	1:25	1:7	1:7
Звалювання	0,6:10	0,6:10	*	1:25	1:7	**
Стирання грунту	34	38	56	36	9,7	39

* - для зразка 3 після руйнування пілей іде процес утворення вторинного ворсу;
** - для зразка 6 характерно утворення кошлатої поверхні після 1000 циклів, потім її руйнування до 7000 циклів і утворення замшевої, застильної поверхні.
Пілеутворення для зразків 1, 2 закінчується при 10000 циклів. При цьому йде утворення ворсової поверхні без закатаних пілей (Додаток Л). Процес руйнування пілей зразків 3, 4 починається при 1000 циклів і продовжується до 7000-10000 відповідно.

Навантаження при розтягуванні
                       Подовження
а) уздовж петельних стовпчиків (вертикально)
 Навантаження при розтягуванні
      Подовження
б) уздовж петельних рядів (горизонтально)
Рис. 3.1. Криві розтягування зразків підкладкового хутра
(нумерація у відповідності до табл. 2.2)
Слід відмітити, що зразки 1 і 2 мають приблизно однаковий характер стирання ворсової поверхні. При 34000-38000 циклів (Додаток М) добре видно структуру трикотажного переплетення грунту.
Для зразка 3 стадія стирання починається з 7000 циклів стираючого впливу. Поява структури трикотажного переплетення при 56000 циклів (Додаток М) свідчить про те, що ворс цього зразка поліформальдегідного хутра найбільш стійкий до стирання, що може бути обумовлено підвищеною поверхневою щільністю зразка, а також якісними характеристиками нитки, яка містить велику кількість монониток. Крім цього, процес стирання зразка 3 має дещо інший характер: на початковій стадії йде утворення пілей, потім відбувається відрив пілей з поверхні зразка і утворюється ворс висотою 2-3 мм, стирання якого проходить значно повільніше.
Зовсім по іншому поводить себе при стиранні зразок 5 з ворсом з капрону. Якщо перша стадія зносу за характером наближається до зразків 1-4, друга стадія зносу йде більш інтенсивно. Вже при  9700 циклах стиранючого впливу добре видно структуру трикотажного грунту.
Для зразка 6 з ворсом з лавсану характерним є утворення густого пілингу вже після 500 циклів, потім збільшення розміру пілей до 1000 циклів з наступним їх руйнуванням і утворенням кашлатої поверхні.
Представлені на рис. 3.4 (Додаток М) фотографії ілюструють характер зносу ворсу дослідних зразків хутра після різної кількості циклів стираючого впливу. На фотографіях (Додаток Н) видно картину ламкого руйнування волокон з елементами розщеплення (фібрилізації) і «адгезійного звалювання» через підвищення температури зразків хутра при стиранні. Основна причина розщеплення, в очевидь, обумовлена стомленістю волокон від багаторазових розтягуючих і зжимаючих сил які визвані тертям.
Після дослідження повітропроникності встановлено (рис. 3.6), що зі збільшенням кількості циклів стираючого впливу характер зміни показника
повітропроникності, який залежить від ступеню дірчатості ворсової поверхні і закупорення пор в грунті для хутра з ворсом з нитки однієї хімічної природи (зразки 1-4) приблизно однаковий, але мінімум на кривих, який характеризує утворення пор в структурі грунту матеріалу, залежить як від кількості монониток в комплексній поліформальдегідній нитці (зразки 1, 2 і 3), так і від технологічних параметрів отримання нитки (зразки 1 і 4).

2. На спеціальній основов'язальній машині в'яжуться лицьовими боками один до одного два полотна з однією загальною ворсовою ниткою; потім обидва полотна розрізаються і одержуються два трикотажних полотна з розрізаним ворсом.
3. Текстильні волокна з чесаної стрічки вводяться в петлі трикотажного ґрунтового полотна під час його утворення (довговорсові полотна).
Ворсове полотно (імітація хутра), отримане шляхом введення ворсових ниток у вже готовий ґрунтовий текстильний матеріал (тканий, трикотажний машинного чи ручного в'язання, повсть, неткане полотно і т. д.), класифікується у товарній позиції 5802. Ці тканини відрізняються від ворсових тканин товарної позиції 6001 з рядами ланцюгових рядків на виворітному боці тканини тим, що вони мають властиві ряди неперервних рядків, які проходять вздовж виворітного боку тканини. [39]
Ворсові тканини та трикотажні полотна. Футерований трикотаж з підкладковою ниткою для начісування та трикотаж з чесальної стрічки, які імітують хутро класифікуються у товарній позиції 5801. [37] (див. доатки А, Б та В)
На вартість хутра штучного та полотна довговорсового в найбільшій мірі впливають наступні технічні характеристики:
1. Вид основи.
2. Вид ворсового полотна.
3. Вага одного квадратного метра.
1. За видом основи хутро штучне та полотно довговорсове поділяються на дві групи. 
2. За видом ворсового покриття хутро штучне та полотно довговорсового поділяються на:
- ворсове покриття з поліестерових волокон (ПЕС);
- ворсове покриття з поліакрилонітрильних волокон (ПАН);
- ворсове покриття з модифікованих волокон (МОД).

Таблиця 4.1

Залежність ціни від основи хутра

1. Поліестер	Орієнтовна вартість 1 м2
1.1 Вагою до 70 г/м2	0,126 USD
1.2 Вагою від 70 до 110 г/м2	0,198 USD
1.3 Вагою понад 110 г/м2	0,27 USD
2. Поліестер + апретуючий склад

Слід вважати, що ціни ворсового покриття з модифікованих волокон є найдорожчими, оскільки ціна модифікованих волокон є найбільша і технічні характеристики найкращі.
1. Ціна 1 кг поліестерового волокна складає 1,41 USD, у т. ч. з ПДВ.
2. Ціна 1 кг акрілонітрильного волокна складає 1,56 USD – нефарбоване, 1,90 USD – фарбоване.
3. Ціна 1 кг модифікованих волокон складає від 2,76 до 4,2 USD/кг.
3. Вага одного квадратного метра хутра штучного та полотна довго ворсового може коливатися від 0,3 кг/м² до 1,3 кг/м².
Витрати на виготовлення одного метра квадратного хутра штучного та полотна довговорсового є фактично стабільними і нараховуються в межах 0,67 – 5,4 USD на 1 м². Таким чином, орієнтовні ціни штучного хутра та полотна довго ворсового в залежності від ваги та складу ворсового покриття представлені в табл.4.
Одним з шляхів вирішення проблем, які виникають підчас ідентифікації штучного хутра є інфрачервона спектроскопія, яка є сучасним та ефективним способом визначення природи дослідного зразка.
Задачею практичної молекулярної спектроскопії являється одержання відомостей про будову і властивості молекул і структури матеріалів в цілому на основі вивчення закономірностей взаємодії досліджуваної речовини з електромагнітним випромінюванням. ІЧ-спектроскопія являється найбільш важливим сучасним методом дослідження хімічної та фізичної структури молекул.
Таблиця 4.2

Залежність цін від складу та ваги штучного хутра

Склад	Вага	Ціна 1 м2	Ціна за 1 кг
100 % ПЕС	0,75 кг/м2	1,0 USD	3,3 USD
	0,45 кг/м2	1,5 USD	3,3 USD
50 % ПЕС	0,45 кг/м2	2,3 USD	5,1 USD
50 % ПАН	0,60 кг/м2	3,0 USD	5,0 USD
100 % ПАН	0,45 кг/м2	2,5 USD	5,5 USD
	0,60 кг/м2	3,0 USD	5,0 USD
	0,75 кг/м2	3,5 USD	4,6 USD
100 % МОД	0,45 кг/м2	4,0 USD	8,8 USD
	0,60 кг/м2	6,0 USD	10,0 USD
	0,75 кг/м2	8,0 USD	10,6 USD
	0,90 кг/м2	9,0 USD	10,0 USD
	1,00 кг/м2	10,0 USD	10,0 USD

Електромагнітне випромінювання характеризується частотою υ або довжиною хвилі λ, які зв’язані між собою співвідношенням
                               υ = c/h* λ,                                                     (4.1)
де c - швидкість світла у вакуумі,
h - показник заломлення світла.
Величина 1/ λ, см^-1, носить назву хвильового числа і позначається k. В сучасній літературі хвильові числа часто називаються частотами.
ІЧ-спектроскопія широко використовується також у кількісному аналізі по оцінці оптичної густини Д/Д_вн.ст. по ІЧ-спектрах оптичну густину смуг поглинання оцінюють в порівнянні з вибраними внутрішніми стандартами певною смугою, використовуючи для цього правила базових ліній.
На сьогоднішній день серед ІЧ-спектрометрів найбільшого поширення набувають спектрометри з Фур’є перетворенням. Фур’є-метод дає можливість виділяти частотні характеристики з періодичної функції будь-якого виду, в тому числі і спектру. Основні переваги таких спектрометрів полягають в том, що в них використовуються паралельні пучки, нема необхідності у фокусуванні світла та не потрібні щілини, оскільки вся енергія джерела проходить через прилад, в результаті цього не потрібні великі коефіцієнти підсилення. Приклад дослідження штучного хутра за допомогою ІЧ-спектрометрії див. в додатку П. [31]
4.2 Митний контроль та митне оформлення штучного хутра
Згідно з листом Департаменту аналізу ризиків та аудиту Державної митної служби України від 27.10.2005 р. № 1-12/435-ЕП Щодо митного контролю та митного оформлення «хутра штучного» за результатами аналізу ЄАІС ДМСУ Департамент аналізу ризиків та аудиту (далі ДАР) встановив, що в Україні відсутнє ввезення «штучного хутра» (позиція УКТ ЗЕД 4304), хоча за інформацією вітчизняних виробників внутрішній ринок України насичений вказаною продукцією. Аналіз показав, що разом з цим, у великих обсягах надходить товар «полотно трикотажне довговорсове» (позиції УКТ ЗЕД 6001).
Так, за результатами проведення працівниками ДАР переогляду вантажу у Миколаївській митниці із застосуванням такої форми митного контролю, як відбір зразків вантажу «полотна трикотажного довговорсового», довідкою експерта ЦМУЛДЕР (№ 21-1017 від 10.10.2005) було встановлено, що надані зразки є трикотажними полотнами, що імітують хутро. Вказане трикотажне полотно складається з пофарбованих волокон ворсу з поліакрилонітрилу, які введені в петлі трикотажного полотна. Тобто, відсутні елементи вшивання або приклеювання ворсу, які б давали підстави класифікувати трикотажне полотно довговорсове як «штучне хутро».
При цьому, за висновками (вих. N 102-26/227 від 11.10.2005) Українського науково-дослідного інституту з переробки штучних та синтетичних волокон Мінпромполітики України представлені зразки повністю відповідали ознакам, зазначеним у ДСТУ 2076-92 «Хутро штучне…». Однак, згідно примітки до групи 43 УКТ ЗЕД, термін «штучне хутро» означає будь-які матеріали, що імітують хутро, з вовни, волосу або інших волокон, наклеєних або нашитих на шкуру, тканину або інші матеріали, крім імітації хутра, одержаного ткацтвом або в’язанням (вони (імітовані ткацтвом), в основному, відносяться до товарних позицій 5801 або 6001). Тобто, імітація хутра штучного, одержаного ткацтвом або в’язанням, за способом виготовлення не відноситься до товарної позиції 4304 – «хутро штучне» і відповідає товару за кодом УКТ ЗЕД 6001 10 00 00 – «полотно трикотажне довговорсове».
Аналіз заповнення графи 31 ВМД  де, відповідно до інструкції про заповнення ВМД, повинні зазначатись точні дані про товар, які необхідні для його ідентифікації та однозначної класифікації, показує, що у описі товару немає точного вказування на спосіб виготовлення довговорсового полотна, з посиланням на імітацію хутра. Тобто, у даному випадку, у графі 31 ВМД декларантам необхідно зазначати не «полотно трикотажне довговорсове», а «полотно трикотажне довговорсове, одержане ткацтвом (в’язанням), що імітує хутро штучне».
У складних та спірних питаннях визначення дійсного коду товару з описом «хутра штучного», що декларується необхідно звертатись до профільних експертних установ.
Щодо заявленої суб’єктами ЗЕД митної вартості, за якою проводиться митне оформлення товару за позицією УКТ ЗЕД 6001 (імпортна ставка мита пільгова/повна 8,4 % / 15 % але не менш ніж 0,5 євро/кг), необхідно акцентувати увагу підпорядкованих підрозділів митного оформлення на наступному:
    - аналіз свідчить, що за останній квартал 2005 року митне оформлення імпорту «полотна трикотажного довговорсового» (6001) здійснюється з митною вартістю 0,95 $/кг (94 % від загального імпорту), що за рівнем вартості відповідає «звичайним» (не довговорсовим) трикотажним полотнам.
   - експорт товарів за цією ж позицією (6001) здійснюється з митною вартістю 8,35 – 10,42 $/кг, що за рівнем митної вартості відповідає вже «хутру штучному» товарної позиції 4304 (імпортна ставка мита пільгова/повна 20/40 % відповідно). При цьому, ще раз звертається увага, що товар за позицією 4304 УКТ ЗЕД (штучне хутро), за статистичними даними, зовсім не ввозиться в Україну, а його ввезення здійснюється тільки у вигляді виробів з нього.
За даними українського виробника ДП «Роза-хутро» (м. Київ), собівартість найдорожчого «оздоблювального хутра, що імітує натуральне» складає 14,1 грн. (2,79 $/кг), при реалізації ціна може становити 16,92 грн/кг (3,35 $/кг). Довідкові ціни зазначеного українського виробника та інших іноземних виробників пропонуємо враховувати при здійсненні процедури митного контролю та митного оформлення зазначених товарів.
Таким чином, при митному оформленні товарів позиції УКТ ЗЕД 6001 та 4304 необхідно, крім іншого, треба взяти на контроль дотримання декларантами повноти опису товару у графі 31 ВМД з метою недопущення уникнення визначення дійсної митної вартості вищезазначених товарів, та відповідного ухилення від сплати відповідних обов’язкових платежів у повному обсязі суб’єктами ЗЕД.
 Митне оформлення та митний контроль при ввезенні на митну територію України наступних товарів:
     1. ТОВАР 4304 00 00 00 Хутро штучне та вироби з нього
     2. ГРУПА 6001 Трикотажні полотна (детальний перелік товарів, що входять в цю групу див. в дод. В)
     3. ГРУПА 5801 Тканини ворсові та із синелі, крім тканин, вказаних у товарних позиціях 5802 або 5806 (детальний перелік товарів, що входять в цю групу див. в дод. А), які включають в себе
тканини із синтетичних i штучних волокон та iншi тканини з утоковим ворсом.
передбачає перевірку обов’язкової наявності  наступних документів:
    1. Пільги при митному оформленні
1.1 Вільна торгівля (імпорт)
Преференція по миту "065"
В рамках діючих міждержавних угод про вільну торгівлю (з країнами СНД та Республікою Македонія) можливе звільнення від сплати мита при імпорті вказаного у коментарі товару. Таке звільнення здійснюється при дотриманні умов, що встановлені кожною окремою угодою.
Це наявність сертифіката про походження товару (сертифікату переміщення), виконання правил прямого відвантаження (прямого транспортування) та безпосередньої закупівлі.
Звільнення від сплати мита (за винятком окремих товарів, визначених Протоколами до відповідної двосторонньої угоди) здійснюється за умови виконання всіх умов, що перелічені у відповідних Угодах про вільну торгівлю з такими країнами:
Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Грузія, Молдова, Узбекистан, Російська Федерація, Туркменістан, Казахстан, Киргиз стан,  Таджикистан, Македонія,
 Умови, які передбачені Угодами про вільну торгівлю:
·                   Підтвердження походження товарів шляхом подання сертифікату СТ-1 (Додаток Ф);
·                   Дотримання правил "Безпосередньої закупівлі";
·                   Дотримання правил "прямого відвантаження";
·                   Закупівлі товару резидентом однієї з держав учасниць Угоди    про створення зони вільної торгівлі.
1.2 Виключення з виробничої кооперації СНД (Імпорт)
Продукція, що поставляється за виробничою кооперацією згідно з переліками до міжурядових, міжвідомчих і міжгалузевих угод, а також продукція, яка підпадає під митний режим переробки, звільняється від обкладення ввізним, експортним митом, акцизним збором та іншими податками, якщо інше не передбачено укладеними угодами.
Вказане не розповсюджується на імпорт зазначеного у коментарі товару
2. Дозволи держорганів
2.1 Обов'язкова сертифікація
Код документу "6020"
Митне оформлення підконтрольного товару передбачає подання митному органу сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання іноземного сертифіката (видається Держстандартом України або вповноваженим ним органом).
Сертифікація не здійснюється при ввезенні товарів груп 25 - 97 згідно з УКТЗЕД, що ввозяться: як подарунки; у режимі тимчасового ввезення; як гуманітарна та технічна допомога; як інвестиції до статутного фонду суб'єктів підприємницької діяльності або на підставі договорів про спільну інвестиційну діяльність; для проведення виставок; у режимі реімпорту; на митні ліцензійні склади; у режимі імпорту для подальшого реекспорту
2.2 Санітарно-епідеміологічний висновок
Ввезення в Україну сировини, продукції (виробів, обладнання, технологічних ліній тощо) можливе лише за наявності даних щодо безпеки для здоров'я населення. Перелік та зміст цих даних встановлюється головним державним санітарним лікарем. У разі відсутності зазначених даних ввезення, реалізація та використання продукції закордонного виробництва дозволяється лише після отримання позитивного висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи.
Санітарно-епідеміологічний висновок видається підрозділами МОЗ України та є однією з підстав для митного оформлення товару.
Наявність такого висновку є підставою для проведення попереднього документального контролю митними органами в пунктах пропуску (Додаток У).
3. Додаткові підстави для митного оформлення
3.1 Попереднє повідомлення
Код документу "0103"
Виготовляється i заповнюється за допомогою комп'ютеру на аркушах паперу формату А4 (форма має вiдповiдати бланкам форми МД-2 (МД-3)), оформлюється до ввезення товарів в Україну і вимагається у якості однієї з підстав для ввезення товарів. Використовуються митними органами для здійснення контролю за доставкою товарів.
Не оформлюється при ввезенні товарів залізничним видом транспорту та у випадках, коли товари, що містяться в одній партії одночасно підлягають попередньому декларування, з оформленням попередньої декларації
4. Попередження
4.1 Товари ризику в Північній регіональній митниці
До вказаного в коментарі товару на підставі листа Держмитслужби від 20.01.2000 р. №21/1-175-ЕП Північною регіональною митницею встановлено посилені заходи контролю (обов'язковий митний огляд, відбір зразків товару, залучення підрозділу тарифів та вартості митниці тощо)
4.2 Контроль країни походження (Харківська м-ця)
Східною регіональною митницею посилено контролю за визначенням країни походження вказаного у коментарі товару
Для товарів груп 6001 та 5801 для проходження митного контролю та митного оформлення  додатково ще оформляються наступні документи:
1. Дозволи держорганів
 1.1 Радіологічний контроль
Здійснюється уповноваженими підрозділами Мінприроди України з метою недопущення незаконного переміщення через митний кордон України радіоактивно забруднених речовин та ядерних матерiалiв.
Підтвердженням факту проведення радіологічного контролю є наявність в товаросупровідних документах відмітки "Радіологічний контроль" або відмітки "Екологічний контроль" (див. лист Держмитслужби від 16.01.2003 №11/4-09-609-ЕП)
Здійснення попереднього документального контролю відноситься до компетенції органів охорони державного кордону.