Реферат
НАПРЯМИ СПІВРОБІТНИЦТВА УКРАЇНИ ТА УГОРЩИНИ
Дрогобич - 2007

Унаслідок євроатлантичної інтеграції країн Центральної Європи, зокрема й Угорщини, на європейському континенті утворилась радикально та якісно нова геополітична ситуація. Безумовно, геополітичні наслідки східного розширення ЄС мають безпосередній, потужний вплив також і на систему міжнародних відносин України. Насамперед, нова геополітична ситуація на європейському континенті вимагає радикальних, структурних змін із боку ЄС стосовно розвитку міжнародних відносин нового формату у площині ЄС та сусідні країни не-члени ЄС. Саме в цьому контексті особливо важливого значення набуває розробка принципово нової стратегії східної політики Європейського Союзу, нової філософії міжнародних відносин в центральноєвропейському регіоні, зокрема між Україною та Угорщиною.
У Повідомленні Європейської Комісії для Ради та Європейського Парламенту «Розширена Європа - Сусідні країни. Нова структура відносин з нашими східними та південними сусідами» (11.03.2003) серед пріоритетів та напрямів нової політики ЄС, зокрема, визначено:
- по-перше, «новий підхід ЄС щодо співпраці з країнами-сусідами не може обмежуватися лише прикордонним регіоном», позаяк необхідним було визначено проведення вельми амбіційної, на наш погляд, політики, спрямованої на «подолання докорінних причин політичної нестабільності, економічної уразливості … бідності і соціальної ізоляції»;
- по-друге, той факт, що нова концепція ЄС зосереджена більшою мірою на «управлінні новим зовнішнім кордоном та транскордонними потоками» з метою забезпечення безпеки на новому «східному» кордоні Євросоюзу;
- по-третє, складовою частиною інтересів ЄС є «співробітництво як на двосторонньому, так і на регіональному рівні». «Транскордонні культурні зв'язки - не в останню чергу між людьми одного і того самого етнічного або культурного споріднення у контексті географічної близькості набувають додаткового значення» [1].
Безперечно, мова йде про два суб'єкти міжнародних відносин - незалежні країни - Україну та Угорщину і міждержавні відносини двох сусідніх країн досліджуються крізь призму вивчення процесів європейської інтеграції, точніше в контексті визначення впливу зміни геополітичної системи на українсько-угорські відносини. Виокремимо вкрай важливий сегмент системи міжнародних відносин - систему взаємовідносин двостороннього українсько-угорського співробітництва в контексті європейської інтеграції.
Основна мета дослідження: розкрити суть основних змін після 2004 року і визначити основні пріоритетні напрями співробітництва України та Угорщини після східного розширення ЄС.
Порівняльний аналіз масиву хунгарологічних студій політологів та істориків України свідчить про те, що впродовж останніх років зростає кількість наукових досліджень із питань українсько-угорських відносин. Етапними є наукові видання вчених Інституту політичних та етнонаціональ-них досліджень НАН України, зокрема праці Ф. М. Рудича, де здійснено порівняльний аналіз трансформації політичних структур в країнах ЦСЄ. Найбільш вагомими політологічними публікаціями з цієї проблематики є колективна монографія «Україна в сучасному геополітичному просторі: теоретичний і прикладний аспекти» [2] та праця Д. І. Ткача «Сучасна Угорщина в контексті суспільних трансформацій» [3]. Логічним продовженням вивчення цієї тематики стали політологічні студії автора про проблемні питання українсько-угорських відносин у контексті євроінтег-рації [4]. Утім, нині вкрай важливим виявився комплексний історико-політологічний підхід до аналізу міждержавних відносин України і країн Центральної Європи в умовах поглиблення та поширення євроінтеграційного процесу.
Двосторонні міжнародні відносини України й Угорщини як двох незалежних держав упродовж 90-х років ХХ століття та на початку ХХІ століття є прикладом та взірцем цивілізованої та прагматичної міжнародної співпраці, насамперед у центральноєвропейському регіоні. Угорщина однією з перших визнала незалежність України і зробила перший крок до встановлення та формування рівноправних, добросусідських двосторонніх відносин. У хронологічному вимірі щодо встановлення дипломатичних відносин між Угорщиною та Україною і підготовкою базових документів двостороннього співробітництва, необхідно відзначити події 31 травня та 8–11 серпня 1991 року. У цей історичний проміжок часу було підписано низку документів між Українською Радянською Соціалістичною Республікою та Угорською Республікою (Декларація про принципи співробітництва між Угорською Республікою та Українською РСР з забезпечення прав національних меншин, Консульська конвенція, Декларація про основи відносин між Українською РСР та Угорською Республікою, Протокол про консультації між Міністерствами Закордонних Справ Української РСР та Угорської Республіки) [5]. Це була вагома підтримка «формування позитивного іміджу» України в міжнародному співтоваристві і передумова визнання незалежності України як суверенної демократичної держави Європи [6]. Унаслідок подій травня - серпня 1991 року, були усунені всі формальні перешкоди для встановлення самостійної політики суб'єктів міжнародних відносин України та Угорщини.
Свідченням початку нової фази конструктивного, динамічного діалогу між Україною та Угорщиною був факт усунення будь-яких формальностей для двосторонньої співпраці. Уже через п'ять днів після референдуму про державну незалежність України, 6 грудня 1991 року в Києві підписано основний договір - Договір про основи добросусідства та співробітництва між Угорською Республікою і Україною, що є основою встановлення нової політико-правової системи двосторонніх відносин у центральноєвропейському регіоні.
Після вступу Угорської Республіки до Європейського Союзу 1 травня 2004 року, українсько-го-угорські зв'язки набули нового якісного характеру. У контексті підготовки до європейської інтеграції угорсько-українське співробітництво значною мірою пошириться на зовнішню політику та політику безпеки, соціально-економічні реформи та розвиток, податки та митні справи, юстицію та сімейну політику, транспортування, енергетику, інформаційне суспільство та навколишнє середовище, охорону здоров'я, імплементацію законів, сферу гуманітарних контактів. Міністри закордонних справ Угорщини та України у липні 2005 року підписали план дій, який містить план консультацій між двома міністерствами на період до кінця 2006 року.
Приєднання Угорщини до Європейського Союзу об'єктивно зумовило укладання нових договорів замість наявних на той час міжурядових угод, які містили і двосторонні економічні зв'язки. Із набуттям членства в ЄС Угорщина призупинила діючу угоду про торгово-економічне співробітництво з Україною. Це започаткувало переговори про підписання нової угоди про економічне співробітництво, що й було здійснено у лютому 2005 року під час зустрічі прем'єр-міністрів. Після приєднання до Європейського Союзу Угорщина перейняла митну систему ЄС, і згідно з положеннями Угоди про партнерство і співробітництво, підписаною між Україною та Європейським Союзом, здійснює забезпечення найбільшого сприяння у торгівлі з Україною, тобто гарантує пільги для українських товарів. (Україна ще до приєднання, 30 березня 2004 року прийняла пропозицію Європейського Союзу, яка автоматично поширюється на нових членів).
Відбулась зміна статусу Угорщини як члена ЄС, зросла роль Угорщини у проведенні східної політики ЄС упродовж 2005–2006 років, насамперед це стосується формування нової якісної міжрегіональної політики Євросоюзу й активізації дій Угорщини у розбудові ефективної системи міжрегіонального співробітництва з Україною, включно і головування у Вишеградській групі (2005–2006 рр.). Набуття Угорщиною членства в ЄС вимагало і зміни формату відносин з Україною у багатьох сферах міжнародної співпраці, зокрема це стосується питань прикордонного менеджменту, введення візового режиму, змін у системі торгово-економічних відносин тощо.
З-поміж ініціатив Угорщини міжрегіонального характеру відзначимо так звану Ніредьгазьку ініціативу. Ініціатива є складовою частиною комплексної концептуальної ідеї стратегії безпеки Європейського Союзу, згідно з якою військові, політичні, соціально-економічні, екологічні, культурні виміри є взаємопов'язаними, а стабільності у ширшому часовому вимірі можна досягнути лише проведенням постійних переговорів, реалізацією багатостороннього співробітництва, обміном інформацією, знаннями та досвідом. Зазначимо, що європейську політику сусідства (European Neighbourhood Policy) [7] - стратегічний документ нової політики ЄС, було ухвалено у травні 2004 року. Європейська політика сусідства є відповіддю на нові виклики, які виникли після цього року внаслідок історичного за характером розширення ЄС. Зміна геополітичної ситуації вимагала формування відповідної до нових умов спільної зовнішньої політики та політики безпеки, розробки нових та інноваційних форм співробітництва.
Діяльність Ніредьгазької ініціативи, що діє під патронатом Міністерства закордонних справ Угорщини, сфокусована на східноєвропейський регіон - передусім на Україну. Ця ініціатива відповідає системі засобів угорської зовнішньої політики, і регіональної політики включно, а також є засобом концепції Європейського Союзу «Ширша Європа». Ніредьгазька ініціатива і її інституційна структура - Фонд ЄвроКліп-Єв-роЗв'язок відіграють важливу роль і визначають практичне втілення регіонального рівня зовнішньої політики Угорщини як у сучасній східній політиці Європейського Союзу (концепція «Ширша Європа»), так і в угорсько-українських зв'язках (насамперед у транскордонному співробітництві) [8]. Метою ініціативи є посилення зв'язків між місцевими та регіональними органами влади, громадськими організаціями на нових східних кордонах розширеного Європейського Союзу, розвиток співробітництва та сприяння налагодженню міжрегіонального партнерства; підтримка розвитку багатостороннього співробітництва між представниками регіональних, місцевих органів влади, громадських організацій, правоохоронних органів, між суб'єктами економічної діяльності, між представниками науки, культури й освіти країн регіону.
Украй важливим питанням залишаються модернізація та ефективніше використання потенціалу інфраструктури між двома країнами: насамперед - головного залізничного вузла За-гонь-Чоп, подальшого розвитку п'ятого пан'єв-ропейського коридору. Розвиток співробітництва у сфері транспортування є інтересом багатьох країн, де проходить п'ятий транспортний коридор - як для Угорщини, так і для України, а також є важливим і необхідним із позиції з'єднання східної частини п'ятого транспортного коридору з транссибірською магістраллю. Зазначимо, що в березні 2006 року у Києві Янош Вереш, міністр фінансів Угорщини, і Віктор Бондар, міністр транспорту і зв'язку України, підписали Угоду про пункти з'єднання шляхів п'ятого європейського транспортного коридору на угорсько-українському відрізку. Унаслідок цього на угорській частині автострада М3 перед Вашарошнаменем у формі виделки йде далі до Загоня і Барабаша. Другий пункт відзначено на угорсько-українському кордоні між 212 та 214 прикордонними знаками між Барабашем та Бе-регдедою [9].
Виокремимо і такий важливий сегмент двосторонніх українсько-угорських зв'язків як перетин українсько-угорського кордону після 2004 року. Унаслідок відповідності зобов'язанням щодо вступу до Європейського Союзу - після узгодження з українською стороною - 1 листопада 2003 року було запроваджено візовий режим між Угорщиною та Україною. Відповідну угоду було підписано 9 жовтня 2003 року в Києві представниками обох країн. Громадяни України безкоштовно отримують угорські візи, і, відповідно, Україна не вводить візові зобов'язання до громадян Угорщини.
Сучасна характеристика українсько-угорського кордону в контексті аналізу не лінеарного статусу, а як системи, комплексу його культурно-етнічних, політичних, економічних складників є важливою з боку методології дослідження двосторонніх відносин. На прикладі саме українсько-угорського кордону, аналізу еволюції його складових можемо визначити домінування та зміну його функцій: фільтруюча, захисна, бар'єрна, контактна тощо (рис. 1 - розроблено на основі статистичних даних Нірбаторської прикордонної дирекції та Зведених звітів Держкомкордону України, 2005).
Динамічність розвитку саме контактної функції українсько-угорського кордону простежується ще від 1989 року, і тут, певна річ, перетин осіб та особливо вантажопотоків зумовлюється його транзитним характером між СРСР і країнами Заходу. Ці вантажопотоки проходили через майже єдиний потужний за характером пункт пропуску Загонь і не завжди могли забезпечувати збільшену динаміку людино- і вантажопотоків. Підкреслимо, що це відбувалося за умов, коли кордон із боку СРСР був за характером бар'єром як у практичній, так і в теоретичній, ідеологічній площинах. У наступні - 1990-ті роки, динаміка перетину зростає, особливо після 1993 року, після набуття чинності Угоди між урядом України і урядом Угорської Республіки про спрощений порядок перетинання державного кордону громадянами, які проживають у прикордонних областях. Кінець лібералізованого режиму перетину українсько-угорського кордону визначається 2003 роком, тобто введенням візового режиму для громадян України. Утім, статистичні дані свідчать про збереження динаміки перетину кордону у 2004 році (хоча показник дещо зменшився у 2005-му відносно 2004 року, проте причиною був прикордонний менеджмент, розбудова кордону).
Нині «специфіку» щоденного багаторазового динамічного перетину українсько-угорського кордону визначає саме жвавий «човниковий бізнес», розвиток так званої «сірої чи то чорної» економіки на прикордонні двох держав. Особливістю сучасного періоду 2005–2006 років є рівнозначне чи навіть домінування кількості в'їзду громадян Угорщини до України передусім із метою придбання підакцизних товарів і купівлі дешевого палива. Щоденний перетин українсько-угорського кордону жителями прикордонних регіонів є також питанням соціально-економічного характеру. Крім того, проблемою щоденного виживання, працевлаштування та пошуків заробітку - і це за умов великого безробіття на прикордонних регіонах. Особливістю перетину українсько-угорського кордону є факт міграції населення України до Угорщини (більшою мірою з території Закарпаття).
Важливо виокремити і динаміку торгово-економічних відносин двох сусідніх країн після 2004 року. Попри негативні прогнози українських аналітиків щодо негативних наслідків розширення ЄС, насамперед стосовно торгово-економічних зв'язків України та країн Центральної Європи, українсько-угорський товарообіг динамічно зростає. Так, у 2004 році міждержавний товарообіг між Україною та Угорщиною збільшився на 30%. Власне ця тенденція простежується і в регіональному вимірі, у економічному співробітництві Угорщини та Закарпатської області. Так, у 2003 році зовнішньоторговельний обіг товарів між Угорщиною та Закарпатською областю становив 193,9 млн дол. і цього показника у 2004 році було досягнуто вже за перші десять місяців.
Українсько-угорські економічні зв'язки після набуття Угорщиною повноправного членства в ЄС продовжують динамічно зростати (насамперед це стосується прикордонного регіону - Закарпатської області), проте можливості збільшення обсягів товарообігу ще використані недостатньо (рис. 2).
Зовнішньоторговельний обіг Закарпатської області та Угорщини становить п'яту частину загального українсько-угорського зовнішньоторговельного обігу. Понад 60% угорських спільних підприємств функціонує на Закарпатті, і саме сюди спрямовується 30% експорту капіталу. Згідно зі статистичними даними, питома вага Угорщини в загальному обсязі зовнішньої торгівлі Закарпатської області за 2004 рік становила 19,9%, в експорті - 27,5%, в імпорті - 12,4%. У 2004 році Угорщиною імпортовано із Закарпаття товарів на суму 166,4 млн дол., приріст дорівнював 25,7%, обсяг експорту в Закарпатську область угорських товарів становив 76,3 млн дол., що відповідно перевищує рівень 2003 року на 24,1%. Позитивне сальдо зовнішньоторговельного балансу Закарпаття з Угорщиною досягло 90,1 млн доларів. Порівняно з попередніми роками, за дев'ять місяців 2005 року зовнішньоторговельний обіг Закарпаття з Угорщиною становив 215,3 млн дол., отже збільшився на 31,3%. Позитивне сальдо зовнішньоторговельного балансу Закарпаття з Угорщиною у 2005 році дорівнювало 55,6 млн дол.: в Угорщину імпортовано товарів на суму 135,4 млн дол. (на 17,8% більше ніж за дев'ять місяців 2004 р.), експортовано в Закарпаття товарної продукції на 79,8 млн дол. (на 63,0% більше ніж за дев'ять місяців 2004 р.) [10].
Згідно зі статистичними даними, у 2004 році угорська частка в загальному обсязі українського експорту становила 2,5%, тобто Угорщина посіла восьме місце серед найбільших ринків для України. До того ж нині Україна, після Росії, є другим за значенням зовнішньоторговельним партнером Угорщини. Дані за 2005 рік свідчать про зростання (на 46,5%) угорського експорту до України [11].
Угорщина є також важливим партнером в інвестиційному співробітництві, на її частку припадає 62,5% обсягу прямих іноземних інвестицій, укладених в економіку Закарпатської області. На початку 2006 року на Закарпатті діяло понад 180 українсько-угорських підприємств. Обсяг угорських інвестицій, укладених в ці підприємства, становить 25,6 млн доларів. Інвестиційне співробітництво Угорщини з Україною, включно із Закарпаттям, після розширення ЄС, значно активізувалося і на двосторонньому рівні [12]. Так, 30 вересня 2004 року українсько-швейцарський консорціум приватизував угорський металургійний комбінат «Дунаферр» (згідно з договором про приватизацію, ціна 79,48% пакету акцій металургійного комбінату становила 1,72 млн євро), а потім і сталеливарний комбінат у Діошдьорді, що можна визначити як один з найвагоміших інвестиційних проектів України [13]. Можна зробити висновок про поступову зміну акцентів із суто двостороннього характеру економічних відносин до формату реалізації комерційних та інвестиційних проектів.
Динаміка обсягів надходження угорських інвестицій не зменшилась і в 2004 році, навіть за умов, коли нафтогазова компанія МОЛ «вийшла» з 6,5 млн дол. з українського ринку. Статистика свідчить, що в 2004 році в економіку України було залучено 52 млн дол. угорських інвестицій, отже кумулятивна сума збільшилась і становить 179,1 млн доларів.
Розширення ділового українсько-угорського співробітництва між Україною та Угорщиною, а також українсько-угорський товарообіг ще не відповідає існуючим потенційним можливостям двох сусідніх країн, адже, як відомо, після розпаду СРСР загальний обсяг міждержавного товарообігу між Україною та Угорщиною перевищував 2 млрд доларів. Статистичні дані про обсяги зростання товарообігу між Угорщиною та Україною початку 2000-х років підтверджують стратегічне повернення Угорщини на так званий «східний» ринок, зокрема український.
Унаслідок розширення Європейського Союзу на Схід і відповідно приєднання до європейського співтовариства чотирьох країн Центральної Європи - «сусідів першого і другого порядку» України - Республіки Польща, Угорської Республіки, Чеської Республіки та Словацької Республіки, якісно змінився формат регіональної, субрегіональної інтеграції держав Центральної Європи та України. Геополітичні зміни в Європі, які сталися наприкінці ХХ ст. - на початку ХХІ ст., чітко визначили зміну конфігурації в регіональній інтеграції та виокремили тенденції майбутнього розвитку єврорегіональних інтеграційних процесів, які мають безпосередній вплив на Україну.
Геополітичні зміни в Європі внаслідок вступу держав Центральної Європи до Європейського Союзу та НАТО, по-перше, спричинили зміну геополітичного статусу як регіону Центральної Європи, так і окремо кожної країни регіону, а також змінили статус України. Фактично відбувся процес сегментації регіону Центральної та Східної Європи, внаслідок якого триває трансформація відносин України з країнами Центральної Європи і з Угорщиною включно.
Нині, у 2006–2007 роках, відбувається пошук конструктивних взаємовідносин, по суті формується нова структура відносин ЄС зі східними сусідами, серед яких і Україна. Зрозуміло, мова не йде про обмеженість нової політики «добросусідства» Євросоюзу, це питання значно складніше, адже поступова трансформація ЄС із міжнародної організації в суб'єкт міжнародних відносин вимагає і розробки та реалізації адекватної змінам і часу зовнішньої (східної) політики.
Угорська Республіка за своїм геополітичним, економічним значенням, обсягом товарообігу та рівнем економічних перетворень, досягнутих на шляху реформування своєї економіки, представляє для України значний інтерес. Це не тільки стратегічний зовнішньоекономічний партнер, а й країна з певним, корисним для України, досвідом проведення реформ та організації функціонування економіки на ринкових засадах.

Література
1. Розширена Європа - Сусідні країни. Нова структура відносин з нашими східними та південними сусідами. Повідомлення Європейської Комісії для Ради та Європейського Парламенту. http://www.delukr.cec.eu.int/
2. Рудич Ф. М. Момент істини. Трансформація політичних та економічних структур в країнах Центральної та Східної Європи // Нова політика. - 1995. - № 6. - С. 32–37;
3. Ткач Д. І. Сучасна Угорщина в контексті суспільних трансформацій: Монографія / Ін-т політ. і етнонац. дослідж. НАН України. - К.: МАУП, 2004.
4. Кіш Є. Три домінанти в політичній палітрі Угорщини // Стратегічна панорама. - 1999. - № 1–2. - С. 85–99;
5. Зібрання чинних міжнародних договорів України: Офіційне видання. - Т. 1: 1990–1991 рр. - К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2001; www.rada.kiev.ua
6. Україна на міжнародній арені: Зб. документів і матеріалів 1991–1995. Кн. 1. - К.: Юрінком Інтер, 1998/
7. Прокладаючи шлях до нових інструментів розвитку сусідських відносин http://www.delukr.cec.eu.int/
8. Бюлетень ЄвроКліп-ЄвроЗв'язок. - № 1. Публікація здійснена Фондом ЄвроКліп-ЄвроЗв'язок за підтримки Міністерства закордонних справ Угорської Республіки. - Ніредьгаза: Феліцітер, 2005.
9. MTI. Magyar Tavirati Iroda. - www.mti.hu
10. Magyar export - import struktu’ra’ja. Magyar Va’mstatisztika.www.ksh.hu. Держкомстат України. Експрес-доповідь. Зовнішня торгівля України. www.ukrstat.gov.ua
11.  A magyar-ukra’ n kulkereskedelmi forgalom ala-kula’sa. - Budapest, 2005; Експрес-інформація Державного комітету статистики України. - 15 лютого 2005 р. - № 44.
12.  Експорт-імпорт Закарпаття у 2004–2005 рр. Прямі іноземні інвестиції у 2004–2005 рр. // Головне управління статистики у Закарпатській області. - 2006.
13.  Kozponti Statisztikai Hivatale’sa Kulugyminiszte’ri-um/Ku. lgazdasa’g; Vila’ggazdasa’g. - 20.07.2004.