Реферат

Реферат на тему Типи даних в Turbo Pascal

Работа добавлена на сайт bukvasha.net: 2015-07-01

Поможем написать учебную работу

Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.

Предоплата всего

от 25%

Подписываем

договор

Выберите тип работы:

Скидка 25% при заказе до 23.11.2024


Житомирський військовий інститут

Національного авіаційного університету

Реферат

на тему:

Типи даних в Turbo Pascal

Житомир 2010

Структура типів даних

Будь-яка константа, змінна, значення функції або виразу характеризується своїм типом. Тип цих об’єктів визначає множину допустимих значень, які може мати об’єкт, а також множину допустимих операцій над об’єктами. Крім того тип визначає і формат внутрішнього представлення значення об’єкту.

Класифікація типів даних



Тип цих об’єктів визначає множину допустимих значень, які може мати об’єкт, а також множину допустимих операцій над об’єктами. Крім того тип визначає і формат внутрішнього представлення значення об’єкту.

Прості типи даних

До простих відносять реальні та порядкові типи даних.

Порядкові типи характеризуються кінцевим числом можливих значень. Ці значення можна упорядковувати (звідки і назва) будь-яким чином, так, що кожному з них можна зіставити деяке ціле число – порядковий номер значення.

Реальні типи також мають кінцеве число значень, але їх кількість дуже велика, тому кожному з них зіставити ціле число просто неможливо.

Порядкові типи

До порядкових типів відносяться: цілі, логічні, символьні, переліку та тип-діапазон.

До будь-якого з них можна використати функції:

ORD(Х) – порядковий номер значення;

PRED(X) – порядковий номер попереднього значення;

SUCE(X) – порядковий номер наступного значення;

ORD(PRED(X))=ORD(X)-1;

ORD(SUCE(X))=ORD(X)+1.

Цілі типи

Опис:

Var <ім’я>: integer;

Тип

Діапазон значень

Довжина, байт

Byte

0…255

1

Word

0…65535

2

Integer

-32768…32767

2

ShortInt

-128…127

1

LongInt

-2147483648…2147483647

4

Byte – довжина в байт;

Word – довжина в слово;

Integer – ціле;

ShortInt – коротке ціле;

LongInt – довге ціле.

Над цілими типами визначені операції: “+”, “-“, “*”, div – цілочислове ділення.

При використані процедур і функцій з цілочисловими параметрами слід керуватися відповідністю діапазонів типів. Наприклад: integer входить в longint, byte < word і т.д.

Якщо в виразі використані різні типи, то вони приводяться до базового типу – min потужності цілого типу, який не містить результат. Наприклад, integer та shortint, базовим є integer.

Логічний тип (BOOLEAN)

Значенням цього типу може бути одна з двох констант FALSE або TRUE.

Для них справедливі правила:

ORD (FALSE) = 0;

ORD (TRUE) = 1;

FALSE < TRUE.

Крім того є 4 стандартні логічні операції:

AND – логічний добуток (*);

OR – логічна сума;

XOR – сума по модулю “2”;

NOT – логічне заперечення (унарна операція).

Наприклад:

А = TRUE;not A=B

B = FALSEnot B=A

A and B=B A or B=A A xor B=A

A and A=A (TRUE) B or A=A B xor A=A

B and A=B A or A=A A xor A=B

B and B=B B or B=B (FALSE) B xor B=B

Опис:

Var <ім’я>: boolean;

Символьний тип (CHAR)

(character – символ).

Значення символьного типу є множиною всіх символів ПК. Кожен символ має код у диапазоні 0…255, так званий ASCII (American Standard Code for Information Interchange). Для представлення символів використовують апострофи: ‘A’, ‘B’, ’*’, ’”’, …

Опис:

Var <ім’я>: char;

Символьні значення можна вводити, виводити, присвоювати, порівнювати (при порівнянні використовується порядковий номер коду ASCII).

Стандартні символьні функції:

СHR(код символу) – повертає відповідний символ;

ORD (S) – повертає код символу S.

Приклад:

var y: char;

begin

y:=’b’;

writ

eln ( ‘y:’; pred(y):5, y:5, succ(y):5);

end.{Результат на екрані: y: a b c}

Тип переліку

Задається переліком тих значень, які він може отримати. Кожне значення іменується ідентифікатором і розташовується в круглих дужках через кому:

type

season = (winter, spring,summer, outumn);

Значенням присвоюються порядкові номери: 0,1,2,3…255.

Наприклад: ord (summer) = 2.

Значення можуть бути тільки іменними. Їх можна присвоювати і порівнювати, але не можна вводити і виводити операторами READ і WRITE.

Приклад:

type

season = (win, spr, sum, out);

var

b: byte;

c: season;

begin

readln(b);

c:= season (b);

case c of

win : writeln(‘winter’);

spr : writeln(‘spring’);

sum : writeln(‘summer’);

out : writeln(‘outumn’);

end

end.

Тип – діапазон

Визначається як інтервал значень базового типу (раніш визначеного), яким може бути будь-який порядковий тип:

<ім’я> = <min значення>..<max значення>;

Приклад:

type

day = 1..31;

month = 1..12;

letter = ‘A’..’Z’;

При визначенні типа-діпазона, слід користуватись правилами:

а) – це один символ(без пробілу);

б) ліва границя не повинна перевищувати праву;

в) ім’я повинно бути правильним ідентифікатором (починатись з букви, не співпадати зі службовими словами, тільки латинські букви, цифри та підкреслення).



Реальний тип

Позначає множину дійсних значень в різних діапазонах. ТР підтримує декілька реальних типів, характеристики яких представленні в таблиці:

Тип

Діапазон значень

Число цифр

Довжина байт

Single

1.5Е-45…3,4Е38

7…8

4

Real

2,9Е-39…1,7Е38

11…12

6

Double

5Е-324…1,7Е308

15…16

8

Extended

3,4Е-4932…1,1Е4932

19…20

10

Comp

1Е-20…1Е20

19…20

8

Реальні типи можна зобразити з фіксованою і плаваючою комами: (17.38) (1738Е-2)

Для прискорення обчислень, можна переопреділяти тип REAL:

type

real = double; або

type

real = extended;

Функції перетворення реальних типів до цілочислених:

Round – округляє real до ближнього цілого;

Trunc – усікає real шляхом відкидання дробної частини.

Структуровані типи. Масиви даних

Масиви – тип даних, який складається з фіксованої кількості елементів одного типу.

Опис масиву можна виконувати як у розділі TYPE, так і VAR.

TYPE <ім’я масиву> = ARRAY[діапазон] OF <тип компонент>.

(ідентифікатор)(тип індексу)(базовий тип)

Тип індексу (діапазон) – будь-який порядковий тип, зокрема LongInt. Тип компонент – будь-який тип ТР, або інший масив.

Приклад:

type

M1 = array [1..100] of real;

Mat2 = array [1..10] of array [1..20] of integer;

var

vector : M1;

Arr1, Arr2 : Mat2;

Інакше

var <ідентефікатор> : array [діапазон] of <тип>;

Приклад:

var vector: array [1..100] of real;

Над змінними масивів можна виконувати операції присвоювання і порівняння.

Арифметичні дії, введення та виведення не можна виконувати над послідовностями, але можна над їх окремими елементами.

Елемент масиву виділяється конкретним значенням індексу. Наприклад:

var X: array [0..99] of real;

Тоді Х[0] – перший елемент, Х[1] – другий і т.д. Масив може бути одномірним, двомірним і т.д. Наприклад:



var mat2 : array [1..10,1..20] of integer;

Компоненти масиву позначаються: Mat2 [1,3]; Mat2 [5,8] … Так і організовується доступ до елементів двомірних масивів.

Приклад:

  1. Введення значень у масив М.

var M : array [ 1..10 ] of integer;

i : integer;

begin

i := 0;

repeat

i := i+1;

read ( M [ i ] )

until i = 10

end.

  1. Обчислити значення функції Yi=(a+b+xi)/2, якщо а і b – фіксовані значення; x={3,8,12,20,25}, i=1,N.

var

A,B : real;

i, N : integer;

X, Y : array [1..5] of real;

begin

read (A, B, N);

for i := 1 to N do

begin

read ( X [i] );

Y [i] := (A + B + X[i])/2;

write ( Y [i] );

end

end.

3). Введення одномірного масиву і виведення у вигляді:

а) вектора-рядка;

б) вектора-стовпчика.

a) var M : array [1..10] of real;

i : integer;

begin

i := 0;

repeat

i := i + 1;

reat (M [i] );

until i =10 ;

for i := 1 to 10 do

write (X [i] : 5 : 2,’’);

end.

b) var

M : array [1..10] of real;

i : integer;

begin

i := 0;

repeat

i := i + 1;

read (M [i] );

until i =10 ;

for i := 1 to 10 do

writeln (X [i] : 5 : 2);

end.

Стандартні модулі ТР. Їх призначення

Модуль – це окремо транслюєма програмна одиниця.

Підключення модуля до програми виконують за допомогою ключового слова:

USES <ім’я модуля>

Основна частина засобів ТР розташована в стандартних модулях, які поставляються разом з компілятором.

Існує вісім стандартних модулів: SYSTEM, DOS, CRT, PRINTER, GRAPH, OVERLAY, TURBO3, GRAPH3.

Модуль SYSTEMосновний, в який входять всі процедури і функції стандартного Паскаля і ТР. Він підключається автоматично і не потребує запрошення USES.

Модуль DOS – призначений для забезпечення інтерфейса з програмами ОС.

Модуль CRT – містить засоби керування дисплеєм в текстовому режимі, клавіатурою, динаміком. За допомогою його процедур можна змінювати колір, створювати вікна, звукові тона.

Модуль PRINTER – забезпечує зв’язок між процесором і принтером.

Модуль GRAPH – містить 90 графічних процедур і функцій, які дозволяють відтворювати на екрані точки, відрізки, кола та ін. фігури різних кольорів і розмірів; засоби замальовування та виводу тексту у графічному режимі.

Модуль OVERLAY – розбиває великі програми на сегменти перекриття (оверлейні сегменти), які використовують загальну область пам’яті.

Модуль TURBO3 i GRAPH3 – для сумісності з версією ТР 3.0.

SYSTEM, CRT, DOS розміщені у файлі TURBO.TPL. GRAPHокремий файл GRAPH.TPU.

Всі модулі крім SYSTEM стають доступними після їх підключення:

USES <ім’я модуля>.

Стандартні функції і оператори роботи з рядками

Символьні масиви

Символьний тип даних дозволяє працювати з окремими символами тексту. Для обробки більшої кількості текстових одиниць використовують символьні масиви або рядкові типи даних.

Розглянемо одномірні масиви, які складаються з елементів символьного типу (char). Наприклад:

var

S : array [ 1..12] of char;

Паскаль містить деякі додаткові засоби роботи з такими масивами:

  1. Конкретні значення символьних масивів записують за допомогою зображення рядка та використання їх в присвоюванні та передачі параметрів:

S: = ‘Приклад рядка’;

Зображення рядка будується з символів масиву і обмежується апострофами.

Якщо необхідно задати апостроф, то його подвоюють {‘ ” ’}.

Допускають формування рядків з використанням десяткових кодів символів і спеціальних позначень: ( #7#17C^A^B…)

  1. Для символьних масивів допускають операцію “+” – конкатенації (зчеплення, поєднання). Смисл операції полягає у формуванні нового символьного масиву, кількість елементів якого дорівнює сумі розмірів масивів – операндів, а значення елементів – елементи масивів, які розміщюються послідовно один за одним.

Приклад:

var S1 : array [1..8] of char;

S2 : array [1..5] of char;

begin

S1 := ’рядковий’;

S2 := ’масив’;

writeln (S1+’ ’+S2); {результат на екрані: Рядковий масив}

end.

!Особливість:!

  1. в операторах присвоювання рядків символьним масивам необхідна точна відповідність довжини рядків і розмірів масивів;

  2. операція конкатенації для символьних масивів не допускається у правій частині присвоювання. Наприклад:

S := S1+’ ’+S2; {помилка}

У таких випадках необхідно використовувати рядки, тобто рядкові типи даних.

Визначення рядкового типу даних

Рядкові типи даних є одним з розширень мови Паскаль, які найбільш використовуються. Рядковий тип узагальнює поняття символьних масивів, дозволяє динамічно змінювати довжину рядка.

При використанні у виразах рядок обмежується апострофами. Кількість символів в рядку (довжина рядка) може динамічно змінюватись від 0 до 255.

Для визначення рядкових даних використовується ідентифікатор STRING, за яким у квадратних дужках вказується максимальна довжина рядка. Якщо значення не вказане, то по замовченню довжина рядка встановлюється 255 байт.

Приклад:

Line: string [80];

Line 1: string ;

Line 2: string [255].

В приведеному прикладі змінна Line може мати будь-яку послідовність символів (кожен з яких має стандартний тип char) довільної довжини в межах від 0 до 80 символів; Line1 і Line2 – від 0 до 255 символів.

Таким чином, важливіша різниця між рядками і символьними масивами, що рядки можуть динамічно змінювати свою довжину.

Змінну рядкового типу визначають у розділі опису типів, або безпосередньо у розділі опису змінних.

Рядкові дані також можна використовувати у програмі як константу.

Формат:

  1. type

<ім’я типа > = string [max довжина рядка];

var

< ідентифікатор > : <ім’я типа >;

або

  1. var

< ідентифікатор > : string [max довжина рядка];

Приклад:

const address = ‘пл. Соборна, 1’;

type line = string [125];

var

S1 : Line;

S2 : string;

S3 : string [50];

Механізм динамічних рядків реалізований в мові Турбо-Паскаль достатньо просто. Для рядкових змінних пам’ять виділяється відповідно максимального значення, а використовується лише частина, яка реально зайнята символами рядка у даний час, тобто для N символів виділяється N+1 байт пам’яті, із яких N байт призначено для зберігання символів рядка, а 1 байт – для значення поточної довжини цього рядка:

Елементи рядка нумеруються цілими числами, починаючи з 1. Це іноді використовують для визначення поточної довжини рядка, наприклад:

  1. line:= ‘ ’; {пустий рядок}

writeln (ORD (line [0] )); {на екрані число 0}

  1. line : =‘ABCD’;

writeln (ORD (line [0] )); {на екрані число 4}

Однак, для визначення поточної довжини рядка, як правило, використовують стандартну функцію length, яке повертає ціле значення поточної довжини рядка. Але це ми розглянемо далі.

У разі присвоювання рядковій змінній виразу з довжиною більше ніж максимально допустимо для даної змінної, то символи за межами максимальної довжини не використовуються (вилучаються). Ця ситуація не є помилковою, тому переривання виконання програми у даному випадку не відбувається. Наприклад:

var line : string [4];

begin

line := ‘дуже довгий рядок’;{на екрані:дуже}

writeln (line);

end.

Таким чином рядки можуть динамічно змінювати свою довжину.

Основні операції над рядковими даними

Над рядковими даними виконують такі операції:

1. присвоювання (:=);

2. введення (Read);

3. виведення (Write);

4. поєднання (зчеплення, конкатенації – „+”);

5. порівняння (відношення).

Перші три операції виконуються стандартно, без особливостей. Тому розглянемо дві останні операції.

Операція конкатенації

Використовується для зчеплення декількох рядків в один, причому довжина результуючого рядка не повинна перевищувати 255 символів (або вказану довжину N). Інакше останні символи будуть відкинуті.

Приклади:

  1. st := ‘a’+’b’;

st := st + ‘c’;

writeln (‘st = ‘, st){результат st =abc}

  1. var st : string [2];

begin

st :=’1’ + ‘2’ + ‘3’;

writeln (st){на екрані 12}

end.

Операція порівняння (відношення)

Проводить порівняння двох рядкових операндів за допомогою стандартних операторів: = , <>, >, <, >=, <=.

Правила порівняння:

  1. Порівняння проводиться зліва-направо з урахуванням внутрішнього кодування символів таблиці ASCII. Рядок буде більшим, якщо перший не співпадаючий символ має більший номер.

  2. У менший по довжині рядок додаються символи значення CHR(0). Тому при однакових, символах короткий рядок завжди менше довгого рядка.

Результат виконання операції завжди має логічний тип і приймає значення TRUE або FALSE.

Приклади:

1) ‘ “ ‘ < ‘.’TRUE

2) ‘A’ > ‘1’ TRUE

3) ‘AB’ = ‘A’FALSE

4) ‘ABC’ > ‘AB’TRUE

5) ‘12’ <’2’TRUE

Cтандартні засоби обробки рядків: процедури і функції

Функції:

1. CONCAT(S1,S2,…,SN) – функція типу STRING. Виконує послідовне поєднання рядків S1,S2,…,SN , кожен з яких є вираз рядкового типу (STRING). Результатом є рядок не більше 255 символів. Дана функція еквівалентна операції конкатенації: S1’ + ‘S2’ + ‘S3’…

2. COPY(st : STRING; index : INTEGER; count : INTEGER): STRING або COPY (st, index, count).

Функція копіює (повертає) частину рядка, виділеного з рядка st, довжиною count символів, починаючи з символу під номером index.

3. LENGTH(st : STRING) функція типу INTEGER повертає довжину рядка.

4. POS(subst, st : STRING): BYTE. Функція шукає у рядку st рядок subst. Результатом є номер позиції, де рядок subst зустрічається перший раз. Якщо рядок subst не знайдено, то результатом буде 0 (нуль).

5. UPCASE(ch) – функція типу CHAR. Повертає для символьного виразу ch, яке повинно представляти собою рядкову (маленьку) латинську букву, відповідно їй велику букву. Якщо значенням функції ch є будь-який інший символ (в тому числі рядкова буква російського алфавіту), функція повертає його без змін.

Процедури:

1. DELETE(st : STRING; index, count : INTEGER) або DELETE(st, index, count)процедура вилучає (знищує) count символів у рядку st починаючи з символу під номером index.

2. INSERT(subst: STRING; st: STRING; index: INTEGER) або INSERT(subst, st, index). – процедура вставляє рядок subst у рядок st, починаючи з символу під номером index.

3. STR(X [:width[:decimals]]; st: STRING) – процедура перетворює число Х (real або integer) в рядок символів st так, як це робить це робить процедура WRITELN перед виводом. Параметри width і decimals (якщо вони присутні, тобто дужки [ ] показують на необов’язковість цих параметрів) задають формат перетворення: загальну ширину поля для представлення числа Х (width) та кількість символів дрібної частини (decimals), якщо X : REAL.

4. VAL(st, x, code) – процедура перетворює рядок символів st в значення числової змінної X (визначеного типу). Параметр code = 0, якщо перетворення пройшло успішно, тоді X дорівнює результату перетворення. Якщо виявляється помилковий символ у рядку st, то значення Х не змінюється, а code дорівнює номеру позиції з помилковим символом.

!Особливість!: Недопустимими є пропуски (пробіли) праворуч числа у рядку st!

val (‘123_ _’, x, k){помилка, x – не змінюється, k=4 };

val (‘_ _123’, x, k){вірно, x=123, k=0 };

Приклади:

varx : real;

y : integer;

st, st1 : string;

begin

st := concat (‘12’, ‘345’);{рядок st містить 12345}

st1 := copy (st, 3, Length(st)-2); {st1 містить 345}

insert(‘-’ , st1, 2); {рядок st1 містить 3-45}

delete(st, pos(‘2’, st), 3); {рядок st містить 15}

str(pi : 6 : 2, st ); {рядок st містить 3,14}

val (‘3.1415’, x, y); {y містить 2, х без змін}

end.



Висновок

Таким чином над рядками можна виконувати операції присвоювання, порівняння, з’єднання (конкатенації), введення та виведення. Для цього використовують широкий набір процедур та функцій.


1. Реферат Безопасность жизнедеятельности на транспорте
2. Реферат Аристотель 9
3. Реферат Информационная безопасность и электронное правительство
4. Реферат на тему Греко персидские войны
5. Курсовая Технология предупреждения и разрешения межличностных конфликтов
6. Контрольная работа на тему Фінансовий облік на підприємстві 2
7. Контрольная_работа на тему Перехід на Міжнародні стандарти фінансової звітності міркування для вашого бізнесу
8. Сочинение на тему Князі у Слові о полку Ігоревім
9. Сочинение на тему Дунін-Марцінкевіч біяграфія.
10. Реферат Аномальное температурное поведение магнитного кругового дихроизма в оксидном стекле с диспрозием