65. Творення присвійних прикметників. Творення прикметникових форм від різних географічних назв. Переклад російських лексем на позначення назв осіб за професією українською мовою

Мова для мене — це справді одна

з найбільших таємниць.

Є мовби доповненням мого життя,

якщо не самим життям.

Валерій Шевчук

Комунікативна розминка

Часто, коли приїжджаєте в село чи містечко, звідки родом ваші батьки, ви чуєте від старших людей: «А чи є ж то…Та то ж Миколине… Іванів син … Клавчина донька…А що приїхали в гості до бабуні? Велика вже. Помічник…» Теплішають очі в односельців і у ваших мам, тат.

А як реагуєте ви на такі слова? Як часто ви навідуєтеся до своїх бабусь і дідусів? Які спогади у вас про це перебування? Поділіться приємними відчуттями малої батьківщини з друзями.

◊ Прочитайте текст. Визначіть стиль мовлення, основну думку. Поетеса і досвідчений педагог Надія Геращенко називає яблуню матусею. Чому? Які цінності важливі для поетеси? Чи згодні ви з таким баченням?

Знайдіть слова, що вживаються в переносному значенні, визначіть тип перенесення ознаки. Випишіть слова, утворені морфолого-синтаксичним способом.

З'ясуйте спосіб творення підкреслених слів.

Дороги нас ведуть назад:

У батьків дім, матусин сад.

Буває пізно, аж занадто –

Змарнілий двір, старенька хата.

Я поглядом шукаю маму,

А бачу яблуньку - ту саму...

Присвійні прикметники вживаються на позначення належності предмета людині і відповідають на питання чий? чия? чиє? чиї?: мамина хустка; рідко — тварині: соловейків спів, ластівчине гніздо.

Утворюються присвійні прикметники від іменників, що є назвами людей і тварин.

Таблиця

Утворення присвійних прикметників

Утворення прикметників від іменників	Спосіб творення	Приклади
Від іменників I відміни назв людей назв тварин	за допомогою суфікса –ин, причому кінцеві приголосні твірної основи [г], [к], [х], чергуються з [ж], [ч], [ш]; за допомогою суфікса -ін (на письмі -їн) за допомогою суфіксів -ин, -ін (на письмі -їн): суфіксів -ач шляхом зміни кінцевого приголосного твірної основи та додаванням закінчення -ий	сестра - сестр-ин, баба - баб-ин, Ольга - Ольж-ин, тітка - тітч-ин, Солоха - Солош-ин. Лідія - Ліді-їн, Євдокія - Євдокі-їн. бджол-ин-ий, солов'-їн-ий; соб-ач-ий, кач-ач-ий, тел-яч-ий.
Від іменників 2-ої відміни, що позначають загальні і власні назви	за допомогою суфікса -ів (-їв), який чергується з -ов, -ев (-єв)	дядько - дядьк-ів, дядьк-ов-ого; Андрій - Андрі-їв, Андрі-єв-ого

◊ Прокоментуйте утворення присвійних прикметників. Напишіть лист другові (подрузі), використовуючи подані присвійні прикметники.

Надія — Надіїн, Зоя — Зоїн, Софія — Софіїн, Тарас — Тарасів, Тарасова, Василь —Василів, Василева; Мусій — Мусіїв, Мусієва; Михась —Михасів, Михасева.

◊ Утворіть присвійні прикметники (чоловічого та жіночого роду) від поданих іменників. Складіть діалог «У мене в гостях» з утвореними словами.

Андрій, Юля, Мелашка, слюсар, дочка, Таня, Марійка, Марія, Євгенія, Євгеній, свекруха, Микола, Івасик, дідусь, донька, Палажка, Івга, листоноша, Настя, Тарас, Андрійко, Світланка, Анастасія, Ольга, Оля, Іванко, Іван, Соня, бабуся, Олександр, Олександра, Ярослав, мати, Олексій, Ілля, Сергій.

*Від іменника мати присвійний прикметник утворюється материн.

◊ Учень припустився помилки при утворенні присвійних прикметників. Перевірте подані слова.

Миколів, Лесин, Лазарева, Софіїн, Лесів, Олександрин, Едмундів, індичий, доччин, Ївжин, Євгеніїв, свашин, Мелашчин, Світланчин, Петрів.

Ад’єктивації ( переходу у прикметники) зазнають українські прізвища. Наприклад: Кулею черкнуло Чернишевого коня. Найвища група дерев стояла якраз навпроти Сагайдиного взводу (О.Гончар).

◊ Поміркуйте, як утворені подані прізвища.

Ковалів, Пономарів, Шевчишин, Щоголів, Іванишин, Павлишин, Ковалишин, Шевців, Кравців. Що вам відомо про окремі з них?

Корисно знати

Олекса́ндр Дани́лович Пономарі́в (1935 р.н.) — український мовознавець, перекладач, публіцист, громадський діяч. Доктор фіологічних наук, професор, завідувач кафедри мови та стилістики Інституту журналістики Київського університету імені Тараса Шевченка, академік АН Вищої школи України.

Автор наукових праць з історії, культури, стилістики української мови, зокрема підручників «Стилістика сучасної української мови», «Культура слова: Мовностилістичні поради».

У руках небайдужого дослідника прізвища можуть заговорити як живі свідки історії, тому їх вивчення є корисним не лише для етимології, лексикології, словотвору, а й для історії рідного краю.

Євген Гуцало писав: «Серед нашого народу, скажу я вам, трапляються всякі прізвища – чудернацькі, химерні, дивовижні, неправдоподібні. Про ніякі – і мови ніякої: вони веселою усмішкою не скроплять уста, глузливим жартом не запалять очей. А тільки залетіло до вух кому незвичайне чи кумедне прізвище, як, дивись, розгладилися зморшки на обличчі, прокинулося серце, а розум погострішав умить, так і бродить, щоб спромогтися на дошкульний жарт, на перчистий кпин чи солоний дотеп. Тільки в нашому селі небувало багатий урожай на прізвища, які то хлібом, здається, пахнуть, то дьогтем і смолою від них відгонить за версту, а то квіткою – садовою чи луговою – дурманить ...».

◊ Підготуйте виставку художніх творів, автори яких розглядають прізвища, а також повідомлення для учнів середньої школи «Про що розповідають прізвища», в якому головну увагу приділіть українським прізвищам, утворених способом ад’єктивації.

Частина присвійних прикметників вживається тепер як географічні назви: Київ (місто Кия), Харків (від Харко), Львів, Васильків, Святошин, Пирятин, Козятин, Клавдієве, Сватове, Гречине, Маріїне.

◊ Прочитайте вірш Дмитра Білоуса. Що вам про місто Глухів?

Поясніть за етимологічним словникомзначення слова комонник. На які питання відповідають підкреслені слова? Яке фонетичне чи історичне явище зафіксоване у виділеному слові?

Не було тут пусто, ані голо,

то вважається не без підстав,

що через глухі ліси навколо

Глухів назву Глухова дістав.

Може, Глух, комонник з одчайдухів

хутір заснував, де глуш була.

- Чий це хутір? – говорили. – Глухів! –

назва ця й на місто перейшла.

Вміли тут журитись й веселитись,

і сказати ворогові зась.

І гетьманська тут була столиця,

але назва Глухів збереглась.

Шанували корінь, цінували,

не шукаючи на сонці плям.

І ні разу місто не назвали

ні одного гетьмана ім’ям.

В скромній назві, в ріднім звичнім слові,

відчуваючи праглибину,

предки нам дають урок любові,

як нам цінувати давнину

(Д.Білоус «Глухів»).

*Глухів - районний центр Сумської області. У XVIII столітті – гетьманська столиця України.

◊ У чому відмінність мiж прикметниками "батькiв" i "батькiвський"?

◊ Чим відрізняються слова "братерський", "братнiй", "братський".

◊ Прочитайте текст. Визначіть стиль мовлення, основну думку. Які цінності важливі для поета? Як у твоїй сім'ї зберігається пам'ять про бабусю чи дідуся? Які цінності важливі для твоєї сім'ї, для тебе?

Знайдіть слова, що вживаються в переносному значенні, визначіть тип перенесення ознаки. З'ясуйте спосіб творення підкреслених слів. Виконайте фонетичний, морфемний і словотвірний аналізи виділених слів. Охарактеризуйте смислові і стилістичні функції службових частин мови.

Такий, як є, стою на кружині.

Мені нема що від людей ховати:

Он сад цвіте. Он... одцвітає мати.

Он батьків сміх... у рамці на стіні.

Стоять баби – в онуках квіт їх днів.

Стоять тітки у бабиному літі.

Дядьки – зніяковілі, ніби діти,

Від сяєва державних орденів.

Це – мій народ. Спогорда не дивись,

Що руки в нього з праці вузлуваті,

Душа ж його пречиста, яко свято,

А в серці дума й пісня обнялись.

Я весь у нього. Весь він – у мені

Своєю колосковою судьбою:

З веселим сміхом понад градобої,

І з павутинням думи по стерні (Борис Олійник).

Функція належності особі, яка є специфічною ознакою присвійних прикметників, може виявлятися у персоніфікованих назвах істот, явищ природи. Наприклад: І не зчулися, як зустріли Дніпрові дівчата та до неї; І море ревнуло Босфорову мову, У лиман погнало, а Лиман Дніпрові Тую журбу-мову на хвилі подав (Т.Шевченко).

Такі прикметники (відносного або якісного характеру) утворюються від власних особових назв за допомогою суфіксів -ів (-ова, -ове, -еве), -їв (-єва, -еве), -ин (-ина, -ине), -їн (-їна, -їне): Тичинине слово, Шевченкові поезії.

З такими ж суфіксами утворюються прикметники, що становлять термінологічні словосполучення або крилаті вислови (пишуться з малої букви): базедова хвороба, архімедова спіраль; бертолетова сіль, піфагорова теорема, соломонове рішення, ахіллесова п'ята.

За фразеологічними словниками дізнайтеся про значення таких крилатих висловів:

гордіїв вузол, дамоклів меч, сізіфова праця, дем 'янова юшка, крокодилячі сльози, авгієві стайні, езопівська мова, прокрустове ложе.

Укладіть про три з них словникові статті за зразком.

 Вислів "Каїнова печать" ("Каїнове тавро") вживається як синонім до вислову "тавро зрадника":

— ... Та горе тобі, якщо ти ухилишся від заклику, — лиховісно закричала стара, наступаючи на Найду і блискаючи палаючими очима, — ганьба впаде на твою голову, печать Каїнова ляже на виду твоєму (М. Ста р и ц ь к и й).

До вашої бібліотеки

Коваль А. П. Спочатку було Слово: Крилаті вислови біблійного походження в українській мові. — К.: Либідь, 2001. - 312с.

Крилаті вислови у цьому виданні подаються не в алфавітному порядку, а в такій послідовності, в якій вони вжиті у Біблії, так що читач матиме змогу уявити, як побудовано Біблію, яким є зміст і стиль викладу кожної частини. У висловах фіксуються зміни у змісті й формі, які відбулися за час їх існування в українській мові; усі наявні значення висловів ілюструються цитатами з творів українських письменників.

Для широкого кола читачів, не байдужих до мовного багатства.

А́лла Петрі́вна Кова́ль (1923) -доктор філологічних наук, професор, автор наукових та науково-популярних праць з історії української мови, стилістики, культури мови, зокрема книг «Слово про слово» (1986), «Життя і пригоди імен» (1988), «Знайомі незнайомці: Походження назв поселень України» (2001) .

За допомогою суфіксів -івськ- (-ївськ-), -инськ- (-їнськ-) утворюються прикметники (відносного або якісного характеру) також від іменників — власних назв, що входять до складу назв, які за змістом дорівнюють словосполукам «імені когось», «пам’яті когось»: Нобелівська премія, Франківська кімната, Шевченківська премія.

Познайомтеся з короткою анотацією. За таким зразком на основі матеріалів з Інтернет-сайтів складіть анотацію до словосполучення Нобелівська премія.

Шевченківська премія - найвища відзнака за твори літератури та мистецтва в Україні.

Засновано 20 травня 1961 року Постановою Ради Міністрів УРСР. Першими Диплом та Почесний знак лауреата 9 березня 1962 року отримали Павло Тичина, Олесь Гончар в галузі літератури

У 2009 року Шевченківську премію присуджено поету Гірнику Павлу Миколайовичу за книгу віршів «Посвітається».

◊ Прочитайте текст. Визначіть стиль мовлення. Що нового ви для себе дізналися? Що вам відомо про Агатангела Кримського. Доповніть поданий текст інформацією про вченого із сайтів Інтернету і підготуйте коротке повідомлення для газети.

Випишіть з тексту прикметники, утворені від власних назв, з'ясуйте спосіб їх творення. Перевірте за таблицею, що подана нижче.

Утворіть прикметники за допомогою від підкреслених слів. Знайдіть слова, утворені способом абревації.

Один з найбільших поліглотів свого часу, знавець майже 60-и мов народів світу, визначний історик Сходу, автор численних книг з історії Персії, Туреччини та інших східних країн і народів. Етнограф і фольклорист, невтомний дослідник історії і культури арабів, персів, тюрків, автор 26-томного зібрання монографій з проблем сходознавства і десятків підручників, вчитель кількох поколінь вітчизняного студентства. Усе це – Агатангел Кримський.

Народився Агатангел Юхимович Кримський 15 січня 1871 року в місті Володимир-Волинському в родині вчителя гімназії. Його батько походив з бахчисарайського татарського роду, який наприкінці ХVІІ століття переселився з Криму до Литви. Мати – з бідної родини литовських поляків.

Невдовзі після народження Агатангела сім’я переїздить до Звенигородки, що на Черкащині, яка назавжди стала батьківською оселею для майбутнього поета і вченого. Навчався він у Острозькій прогімназії, закінчив Київську колегію Павла Галагана. Саме в тi роки опановує польську, французьку, англiйську, нiмецьку, грецьку, iталiйську, турецьку та латинську мови. У колегiï заприязнився з Павлом Житецьким, Михайлом Драгомановим, якi пробудили в ньому любов до украïнськоï мови, лiтератури, iсторiï, завдяки чому вiн, не маючи й краплини украïнськоï кровi, присвятив своє життя украïнськiй науцi та культурi.

Лазаревський інститут східних мов Московського університету визначив професію. Основними дисциплiнами вченого були арабська фiлологiя, iслам та арабська лiтература, перська i турецька мова та лiтература.

У 1918 року Агатангел Юхимович переїжджає з Москви до Києва, де розвиває титанічну науково-педагогічну та громадську діяльність: очолює історико-філологічне відділення УАН, стає директором Інституту української наукової мови, завідувачем кафедри сходознавства Київського державного університету.

Своїм нащадкам, науковцям, історикам, літераторам учений надзвичайного обдаровання i широти наукового дiапазону залишив у спадок величезний творчий доробок: капітальні праці з історії і літератури арабів, турків, персів та інших народів Близького й Середнього Сходу, історії мусульманства, історії семітських мов, навчальні посібники з орієнталістики, дослідження з української лексикології та лексикографії, діалектології, правопису, українського літературознавства, фольклористики й етнографії.

Ім'я украïнського академiка Агатангела Кримського у 1970 році було занесене у затверджений XVI сесiєю Генеральноï Асамблеï ЮНЕСКО перелiк видатних дiячiв свiту (Я.Сингаївський «Пальмове гілля» Агатангела Кримського»).

Таблиця

Творення прикметникових форм від різних географічних назв

За допомогою суфіксів ськ від географічних назв, що мають у своїй основі суфікси -ин, -ін:	Ніжин — ніжинський, , Чигирин — чигиринський;
За допомогою суфіксів ськ від географічних назв, що не мають суфіксів -ин, -ін:	Аляска — аляскинський, Чита — читинський, Шахти — шахтинський;
За допомогою суфіксів ськ від географічних назв, що мають у своїй основі суфікси -ов (-ьов), ев (-єв), -ів (-їв), Якщо при творенні таких прикметникових форм від українських географічних назв відкритий склад з о, е стає закритим, діє правило чергування о, е з і:	Кишинів — кишинівський, Львів – львівський, Могилів — могилівський; Чернігів – чернігівський; Лозова — лозівський, Сватове — сватівський, Хмелеве — хмелівський.

При творенні прикметників за допомогою суфікса –ськ- від географічних назв і назв народів, основа яких закінчується на приголосний, відбуваються такі фонетичні зміни:

Г, ж, з (дз) + -ськ(ий) — -зьк(ий) [-дзьк(ий)]: Прага — празький, Запоріжжя — запорізький, Сиракузи — сиракузький;

К, ц, ч + -ськ(ий) — -цьк(іий): Кременчук — кременчуцький, Череповець — череповецький; Бахмач — бахмацький, Але: Дамаск – дамаський, Мекка – меккський;

С, х, ш + -ськ(ий) – -ськ(ий): Одеса — одеський, Черкаси — черкаський, Карабах — карабаський, Золотоноша — золотоніський.

◊ Перевірте правильність утворених прикметникових форм від географічних назв:

Буг — бузький, Ветлуга — ветлужський, Волга — волзький, Гаага — гааський, Гамбург — гамбуржський, Люксембург — люксембургський, Лейпциг — лейпцизький, Острог — острожський, Великі Луки — великолукський, Вишній Волочок — вишньоволоцький, Кагарлик — кагарликський, Казбек – казбецький, Кобеляки — кобелякський, Ніцца — ніцький, Галич — галичський, Овруч — овруцький, Лепетиха — лепетихський.

◊ Подайте початкові форми, географічні назви, від яких утворені подані прикметники.

Гвінея-бісауський, ельзас-лотаринзький, пуща-водицький кам’янець-подільський, рава-русь-кий, австро-угорський, андрієво-іванівський, івано-франківський, михайло-коцюбинський.

◊ Складіть оголошення із залученням таких слів:

Кам’янець-Подільський — кам’янець-подільський, Рава-Руська — рава-русь-кий, Михайло-Коцюбинське — михайло-коцюбинський.

◊ Утворіть прикметники від поданих географічних назв.

Новосілки-на-Дніпрі, Ростов-на-Дону, Франкфурт-на-Майні, Яр-під-Зайчиком; Лa-Mанш, Ла-Плата, Лас-Вегас, Лос-Анджелес, Па-де-Кале, Ріо-де-Жанейро.

У таких прикметниках суфікс –ськ- додається до першої частини складного слова. Наприклад: Новосілки-на-Дніпрі - новосілківський-на-Дніпрі.

◊ З'ясуйте, від яких географічних назв утворені подані прикметники.

Давидово-брідський, олійниково-слобідський, вільшансько-новоселицький, вінницько-ставський, івано-франківський.

◊ Прочитайте текст. З якими назвами професій ви знайомі, а про які почули вперше? Згрупуйте ці назви за відповідними суфіксами. Які з них продуктивні, а які ні? Перевірте за морфемним словником

Запишіть від своїх рідних назви осіб, утворені від назв ремесел.

У селах Чернігово-Сумщини вживані такі назви ремесел (їхнє пояснення подаємо за словником української мови Б.Грiнченка, словником схiднополiських говорiв П.Лисенка, етимологiчним словником української мови):

бляхар - жестянщик; кровельщик; божник - продавець iкон; бутолом - робiтник, який дробить камiння; плотнiк - той, хто будує хату; камiнщик - той, хто чистить димарi; каминар – сажотрус; лiпарь - робiтник, який обмазує стiни глиною; критник – покрiвельник; дровар - той, хто рубає дрова; дроворiз - той, хто займається рiзанням дров; дереворуб - той, хто займається рубанням лiсу на дрова; санник - той, хто виготовляє сани; мотузник, шорнiк – той, хто виготовляє збрую для коней, хомути, сідла; валяшник – той, хто з вовни робить валянцi; гребінник – той, хто виготовляє гребні і гребінці для прядіння; ложкар – той, хто виготовляє ложки, миски, хорешнi (для печiння короваю), топорища на сокири, дерев'янi граблi.

◊ Прокоментуйте таблицю.

Таблиця

Утворення назв осіб чоловічого роду за професією

Словотвірний тип із суфіксом	приклад
Словотвірний тип із суфіксом –ач	ткач, сіяч, орач, копач
Словотвірний тип із суфіксом -ник	прокатник, розкрійник
Словотвірний тип із суфіксом -льник	розливальник, розточувальник, формувальник, полірувальник, бетонувальник.
Словотвірний тип із суфіксом -ець	жнець, стрілець
Словотвірний тип із суфіксом -ар(-яр)	дояр, друкар, жнивар, косар, лікар, пекар, скляр, свердляр
Словотвірний тип із суфіксом - тель	учитель
Словотвірний тип із суфіксом -ій	водій
Словотвірний тип із суфіксом -щик/-чик	льотчик, гонщик

Високопродуктивними є словотвірні типи із суфіксами –ач, -ник/-льник: оглядач, орач, копач, перекладач, ткач, годувальник, розливальник та ін.

У деяких назв осіб за професією відзначаються паралельні словотвірні форми. Як взаємозамінні вживаються, наприклад, такі іменники: вальцювальник і вальцівник, зварник і зварювач, розкрійник і розкроювальник.

Суфікс -щик/-чик, за допомогою якого в сучасній українській мові утворювалися назви осіб чоловічої статі за професією і видом діяльності, з’явився внаслідок міжмовних контактів з російською мовою. пор.: рос. летчик і укр. льотчик, рос. гонщик і укр. гонщик.

На сьогодні уживання іменників із суфіксом -щик/-чик часто є порушенням словотвірної норми сучасної української літературної мови. Їм відповідають тут іменники на -ник/-льник, -ач, -ар(-яр) та ін., пор.: рос. разметчик і укр. розмітник, рос. поставщик і укр. постачальник, рос. переводчик і укр. перекладач, рос. газетчик і укр. газетяр.

◊ Перекладіть українською мовою. Складіть рекламне оголошення про одну з професій.

Закройщик, крановщик, обходчик, комп’ютерщик.

◊ Утворіть, де можливо, паралельні форми чоловічого і жіночого роду назв осіб за професією. Перевірте за тлумачним словником, чи є серед утворених слів слова, лексичні значення яких не збігаються.

Дипломник, касир, кравець, лікар, льотчик, офіціант, перекладач, баскетболіст, продавець, штампувальник, друкар, стюард.

◊ Поміркуйте, чи вживані такі паралельні назви осіб за професією.

Учитель —учителька, лаборант — лаборантка, фізик —фізичка, працівник — працівниця, викладач —викладачка.

Значна кількість назв осіб утворює паралельні форми чоловічого і жіночого роду: журналіст — журналістка. Такі назв осіб жіночого роду належать до стилістично обмеженої лексики. Для позначення осіб жіночої статі у художньому, публіцистичному, розмовному стилях саме їм віддається перевага.

Не відповідають нормі літературної мови деякі назви жіночого роду із суфіксом -к(а) : завучка, фізичка, математичка, керівничка тощо. Вони належать до сфери розмовної мови.

Стилістично зниженими є назви осіб жіночої статі, утворені за допомогою суфіксів -их(а), -ш(а): сторожиха, ткачиха, двірничиха, адміністраторша, дячиха, барменша, білетерша, бригадирша, редак-торша, дикторша. Ці іменники використовуються тільки в розмовно-просторічній мові.

В офіційно-діловій мові посади, професії, звання жінок позначаються тільки іменниками чоловічого роду. Наприклад: Ірина Веселова отримала диплом викладача біології.

◊ Прочитайте текст. Визначте його стильове призначення. Поміркуйте над діалогом. Чи має рацію геолог Александров? Яка ваша думка стосовно утворення назв осіб за професією чоловічого і жіного роду? В яких функціональних стилях вживаються такі назви?

Випишіть з тексту такі слова і перекладіть російською мовою. Чи є відмінності між словами? Перевірте себе за українсько-російським словником.

Фомін насупився, зітхнув і, щоб перевести розмову, запитав:

— Дружина ваша, вона теж геологом працює?

— Так,— усміхнувся Александров,— справжня геологиня!

— Як це ви сказали — геологиня? — перепитав Фомін.

— То я навчився називати від студентів. Мені подобається, і, здається, так правильніше.

— Чому правильніше?

— Та тому, що в царські часи у жінок не було професій, і всі спеціальності називалися в чоловічому роді, для чоловіків. Для жінок же залишалися найнепрестижніші, я вважаю, напівпрезирливі: курсистка, машиністка, медичка. І досі ми старими пережитками дихаємо, кажемо: лікар, геолог, інженер, агроном. Жінок-фахівців майже стільки ж, як і чоловіків, і виходить мовна нісенітниця: агроном пішла в поле, лікар зробила операцію. Або доводиться додавати: жінка-лікар, жінка-геолог. Наче спеціаліст другого сорту, чи що..(І.Єфремов “Юрта Ворона”).

Рефлексія і самоперевірка

Із журналу «Дивослово» випишіть десять речень - прикладів для пояснення:

- способів творення присвійних прикметників;

- способів творення прикметникових форм від різних географічних назв;

- способів творення назв осіб за професією.

Тема для розмови.

«Мова для мене — це справді одна з найбільших таємниць. Є мовби доповненням мого життя, якщо не самим життям», - стверджує Валерій Шевчук. Які словотворчі таємниці існують у мові? Які національно-специфічні словотворчі афікси вам відомі? Як вони відображені в українському фольклорі? Обговоріть це в класі.

Вале́рій Олекса́ндрович Шевчу́к (1939 )— український письменник-шістдесятник, майстер психологічної прози, автор ряду літературознавчих та публіцистичних праць, зокрема оповідань і повістей «Вечір святої осени» (1969), «Двоє на березі» (1984) та ін.

Завдання додому.

◊ Прочитайте текст. Визначіть стиль мовлення, основну думку. Які цінності важливі для автора? Чи згодні ви з таким баченням?

Знайдіть слова, що вживаються в переносному значенні, визначіть тип перенесення ознаки. Поясніть слова, написані в лапках. Випишіть слова, утворені морфолого-синтаксичним способом.

З'ясуйте спосіб творення підкреслених слів.

Людина виростає в середовищі рідної мови, "зростається" з нею: вміння говорити рідною мовою стає для людини таким же натуральним явищем, як уміння дихати, ходити, їсти. Людина стає співносієм мови. І хоча від окремого індивіда доля мови не дуже залежить, однак мова доти залишається живою, доки існує спільнота носіїв, що вивчають її і користуються нею як рідною.

Тому рідна мова є основою існування спільноти, це ланцюг, що поєднує нинішнє покоління з минулими і майбутніми, єднає людей у просторі. У живій мові процес "світотворення", "омовлення" світу не припиняється: кожне покоління робить до нього свій внесок, залишає у ньому сліди свого перебування на світі. Засвоюючи рідну мову, людина тим самим засвоює і закріплені в ній уявлення про світ, ставлення до нього, способи мислення тощо.

Мова є частиною соціального середовища, в якому формується і в якому живе людина.

Позаяк мовним навчанням і вихованням у ранньому віці дитини займається мати, то в деяких мовних спільнотах закріпився відповідний термін. Наприклад, німці вживають вираз "Muttersprache" ("Mutter" – "мати", Sprache – "мова"). Як поетичну назву уживають вираз "материнська мова" й українці (Я. Радевич-Винницький «Україна: від мови до нації»).

Яросла́в Костянти́нович Раде́вич-Ви́нницький ( 1941) — український мовознавець, автор книги « Україна: від мови до нації» ( Дрогобич, 1997).

66. Основні способи творення дієслів, прислівників. Складні, складноскорочені слова, способи їх творення та написання

Немає нерухомості в мові… В мові, як і взагалі в природі, все живе, все рухається, все змінюється. Спокій, зупинка, застій – явище, яке тільки існує в уяві; це частковий випадок руху за умови мінімальних змін. Статика мови є тільки частковим виявом її динаміки.

Іван Бодуен де Куртене.

Комунікативна розминка

Початок двадцять першого століття - це динаміка, рух, надзвичайний стрімкий, вірутальний. З реактивною швидкістю пролітають хвилини, години, дні, місяці, роки. Мчать, збігають, минають, пропадають… Інколи ми хочемо їх пришвидшити, іноди – сповільнити. Ніяк не догодять нам ті години, годинки, годиноньки. А що для вас означає рух і час? Безликий він для вас чи барвистий цей час? Як ви плануєте свій час? Чи є час допомогти батькам, побувати у бабусі, почитати книгу? Чи помічали, як плине час у місті і в селі? Чи є різниця? Обговоріть це з друзями.

◊ Прочитайте текст. Визначте його стильову приналежність, основну думку автора.

Яких значень словам надають афікси у дієсловах? Випишіть у два стовпчики похідні і непохідні дієслова, визначіть походження твірних основ.

Які слова повторюються? Визначте їх смислове навантаження. Назвіть спосіб творення виділених слів. З'ясуйте, якою частиною мови виступають підкреслені слова. Яке їх значення?

Виконайте синтаксичний аналіз першого речення.

Посіяла людству літа свої літечка житом,

Прибрала планету, послала стежкам споришу,

Навчила дітей, як на світі по совісті жити,

Зітхнула полегко – і тихо пішла за межу.

• Куди це ви, мамо? Сполохано кинулись діти.

Куди ви, бабусю? Онуки біжать до воріт,

• Та я недалечко…, де сонце лягає спочити.

Пора мені, діти… А ви вже без мене ростіть.

• Та як же без вас ми? Та що ви намислили, мамо?

• А хто нас, бабусю, у сон поведе по казках?

А я вам лишаю всі райдуги із журавлями,

І срібло у травах, і золото на колосках.

• Не треба нам райдуг, не треба нам срібла і злота,

Аби тільки ви нас чекали завжди край воріт.

Та ми ж переробим усю вашу вічну роботу, -

Лишайтесь, матусю. Навіки лишайтесь. Не йдіть.

Вона посміхнулась, красива і сива, як доля,

Махнула рукою – злетіли увись рушники.

"Лишайтесь щасливі", - і стала замисленим полем

На цілу планету, на всі покоління й віки (Б.Олійник).

Дієслова – це один із засобів відтворення динаміки. За морфологічною будовою дієслова поділяються на непохідні і похідні.

Непохідні – це дієслова немотивовані, які в сучасній українській мові не є утвореннями від інших слів: носити, летіти, читати.

Похідні – це мотивовані дієслова, які походять від інших слів: перечитати < читати, синіти <синій, барабанити < барабан.

Таблиця

Способи творення дієслів

Способи творення	Приклади
Префіксальний дієслова утворюються за допомогою питомих префіксів: дієслова утворюються за допомогою запозичених префіксів	(у-) (в’їхати, увійти), ви- (вилетіти), від- (відбігти), до- (дописати), за- (заспівати), з- (злізти), на- (набрати), над- (надгризти), о-(об-) (оглянути, обговорити), пере- (переробити), під- (підскочити), по- (повечеряти), при- (принести), про- (проспати), роз- (рознести); де- (деградація), дез- (дезінформація), дис- (дисгармонія), ре- (ревакцинація);
суфіксальний префіксально-суфіксальний	-ува- (торгувати), -ов- (перемальовувати), -от- (гуркотати), -ну- (стукнути), -а- (обідати), -и- (косити), -і- (жаліти); підспівувати, удочерити;
постфіксальний	лікуватися, носитися;
Наголос рухомий наголос: наголошується голосний кінцевого складу наголос падає на закінчення, якщо в інфінітиві наголошується суфікс –ти наголос зберігається на закінченні в односкладових інфінітивних основах, хоч суфікс -ти і ненаголошений	розіб’ю' – розі'б’єш; надпи'ти – надіп’ю'; везти', везу', везе'ш, веземо', везете', везу'ть; вести' – вела', вело', вели'; пи'ти – пила', пило', пили'; ли'ти – лила', лило', лили' (але ри'ти – ри'ла, ши'ти – ши'ла;
Вербалізація (від лат. verbalis – дієслівний) – процес переходу слів з інших частин мови (вигуків, звуконаслідувальних слів, часток) у дієслова	Уже час люлі. А зараз – тсс... (А.Гол.)

◊ Серед наведених дієслів є такі, що не мають словотворчих суфіксів. Знайдіть ці дієслова.

Вітати, телеграфувати, нести, жити, зцілити, бліднути, пекти, білити.

◊ Розмежуйте формотворчі дієслівні і прикметникові суфікси й утворіть з ними відповідні дієслівні і прикметникові форми:

-л-, -н-, -учи-, -т-, -юч-, -ш-, -ен-, -уч-, -іш-, -ючи-.

За походженням твірної основи розрізняють дієслова віддієслівні (перебігти, від’їхати), відіменникові (групувати, кухарити), відприкметникові (білити, темніти), відчислівникові (двоїти, четвертувати), відприслівникові (дармувати, задкувати), відзайменникові (якати, тикати), вигукового походження і дієслова, що утворилися від часток (ойкати, ахати, тьохкати, такати).

◊ Прочитайте текст. Визначіть стильову приналежність, автора, назву твору. Випишіть дієслова, утворені за допомогою продуктивних способів словотвору.

Прочитайте цей твір і доповніть поданий ряд дієслів.

... І все це ворушиться, дихає, курить, говорить, кричить, лається, мукає, мекає, ірже, ігігікає, ремигає, позіхає, кувікає, хреститься, божиться, матюкається, заприсягається, пахне, кудкудакає, квокче, смалить одне одного по руках, грає на гармонію, на скрипку, «причитує», п’є квас, їсть тараню, «будькає», лускає насіння й крутиться на каруселі...

◊ Поміркуйте, як слід написати дієслова у словосполученнях. Які афікси краще при цьому використати? Складіть діалог з поданими словосполученнями.

піднявся на третій поверх чи зійшов на третій поверх;

спустився з третього поверху чи зійшов з третього поверху;

заслухати чи прослухати оголошення;

заслухати чи прослухати гру віолончеліста;

прослухати чи вислухати співрозмовника;

зачитати телеграму чи прочитати телеграму;

проголосити чи оголосити подяку.

Корисно знати

Коли йдеться про офіційне повідомлення вголос, інформування слухачів щодо змісту офіційних паперів, здебільшого коротких, перевага надається дієслову зачитати: зачитати указ, зачитати телеграму. З іменниками доповідь, лекція усталилася інша сполучуваність: прочитати доповідь, прочитати лекцію (З довідника «Культура мови на щодень).

◊ У мові прозових творів Михайла Стельмаха активно вживаються розмовні дієслова.

зморозити, прителющитися, петрати, таляпати, витюрлюнькувати, гандаляпати, доклешняти, притетюритися, шнуркувати

Наприклад: – Доклешняв? – насмішкувато запитав батько. – Та якось дотарганився, – пов ажно відповів я [Михайлик](Щедрий вечір).

Що означають такі дієслова? Які словотворчі чи формотворчі афікси наявні в таких дієсловах?

Випишіть з повісті «Щедрий вечір» Михайла Стельмаха приклади речень з поданими дієсловами.

◊ Прочитайте текст, написаний про відомого вченого – дериватолога Катерину Городенську. Визначіть стильову приналежність тексту, основну думку авторів. Як розкривається образ мовознавця? Які риси притаманні вченому? Підготуйте за матеріалами Інтернет-сайтів та журналів «Дивослово», «Мовознавство» допопвнення до цього тексту.

Які частини мови найчастіше використані в тексті? Яких семантичних, смислових відтінків надають прислівники? Визначіть способи творення прислівників. Випишіть складні слова, прикметники, утворені від назв населених пунктів, поміркуйте, як вони утворені.

Виконайте фонетичний, морфемний і словотвірний аналізи підкреслених слів.

Змалку дівчинка пізнавала дитячими руками важку працю хлібороба. У напруженому плині сільського життя міцнів дух, формувалися життєва стійкість і вольова вдача. У родині дбайливих батьків сформовано було працелюбний вишкіл і жагу до навчання.

У Новоаврамівській середній школі, що на Полтавщині, незабутнє враження на майбутнього визначного мовознавця справив учитель української мови та літератури Сергій Іванович Дем’яненко, котрий передав любов до мовних скарбів. Катерина Григорівна завдячує йому за своє залюблення у філологію і професію вчителя.

Бажання стати вчителькою і захоплення рідною піснею й словом привели здібну юнку 1966 року на філологічний факультет Кіровоградського державного педагогічного інституту ім. О.С.Пушкіна, який закінчила 1970 року з відзнакою. Під час навчання у Кіровоградському педінституті Катерина Чемерис (дівоче прізвище) брала активну участь у багатьох мистецьких заходах. Вона співала в інститутській академічній хоровій заслуженій капелі, нерідко подорожувала з капелою по містах України та інших республік.

... Аспірантські роки були вщерть наповнені творчими пошуками і спілкуванням з відомими мовознавцями. Уже в аспірантурі виразно виявилися особливості творчого обдаровання дослідниці: захоплення граматикою і вміння точно, з притаманним математикам хистом сформулювати й обґрунтувати теоретичні узагальнення. Аспірантуру закінчила достроково і в травні 1975 року захистила кандидатську дисертацію “Морфологічна структура відіменних дієслів у сучасній українській мові”. Дослідження “Деривація синтаксичних одиниць” блискуче захищено як докторську дисертацію (1991).

З ім’ям професора Катерини Городенської пов’язана передусім розбудова теорії граматичної тріади – словотвору, морфології, синтаксису. Вершинним дослідженням професора Катерини Городенської є відзначена академічною премією ім. О.О.Потебні монографія “Теоретична морфологія української мови” (2004) . Талановита дослідниця гармонійно поєднує багатогранну наукову працю з освітянською (І. Вихованець, Н. Іваницька «Талант науковця і вчителя»).

Однією з характерних рис прислівників є різноманітність їх будови, строкатість складу, структури. Це пояснюється тим, що вони сформувалися на основі інших частин мови.

За способом творення прислівники поділяються на первинні і вторинні. До первинних належить незначна кількість прислівників, які утворилися давно і так змінилися, що в них важко встановити первісну форму: тут, там, завжди, куди. Сюди належать і ті прислівники, які виникли із будь-яких слів у поєднанні із займенником: торік, натомість, повсякчас, звідусіль, звідусюди.

Прислівники утворювалися і повторенням займенникових основ, злиттям з ними прийменників, флексій, суфіксів імен, часток: так-сяк, куди-не-куди, доти, відколи, деколи, відтіля, звідси, звідусіль, десь, ніде, коли-небудь.

Основну частину прислівникового складу становлять вторинні прислівники. Найбільше вони творяться морфологічним способом (суфіксальним, префіксальним, префіксально-суфіксальним, основоскладанням) і морфолого-синтаксичним (шляхом адвербіалізації).

◊ Прокоментуйте таблицю

Таблиця

Способи творення вторинних прислівників

способи творення	приклади
прислівники іменникового походження шляхом прийменникового творення від іменників у родовому відмінку однини; знахідного відмінка однини, орудного відмінка однини, місцевого відмінка однини множини Безприйменникове творення від іменників в орудному відмінку однини множини архаїчної форми орудного відмінка множини	зверху, зранку, позавтра, щодня вголос, вволю, назад, навхрест наскоком, похапцем, попідвіконню вночі, вгорі, опівночі, опівдні навшпиньках, навколішках миттю, слідом, літом часами, місцями верхи, пішки, рачки
прислівники прикметникового походження безприйменникові прислівники із суфіксами -о, -е ; прийменникове утворення від родового відмінка однини короткої форми прикметників чоловічого або середнього роду з прийменниками з, від, до, за; від давального відмінка колишньої короткої форми прикметника з прийменником по; від знахідного відмінка однини короткої форми прикметника середнього роду з прийменниками на, за, в, до; від прикметників короткої форми жіночого роду з цими ж прийменниками; від відносних прикметників на -ськ(ий); з прийменником по; від якісних прикметників з допомогою префікса по-, суфікса -ому;	ясно, чисто, добре, гаряче здалека, звисока, спроста, віддавна, дочиста, замолоду помалу, потиху наново, нарізно, заново, вправо, достатньо вручну, нашвидку по-батьківському і по-батьківськи по-доброму, по-новому
прислівники числівникового походження від знахідного відмінка збірних числівників з прийменниками в, на; від кількісного числівника середнього роду одно з прийменником за; від місцевого відмінка збірних числівників з прийменником у(в); від знахідного відмінка порядкових числівників з прийменниками в, по; від кількісних числівників за допомогою суфікса –чі;	вдвоє, втроє, надвоє заодно удвох, втрьох вперше, вдруге, по-перше двічі, тричі
прислівники займенникового походження	куди, тоді, іноді
прислівники дієслівного походження від дієслівних основ за допомогою різних афіксів; за допомогою закінчення -ма(-ома) старої форми орудного відмінка двоїни від колишніх прикметників і дієприкметників	пошепки, всупереч, досхочу, мовчки, гопки сидьма, дарма, жартома, крадькома загодя, нехотя, навстоячки, навсидячки.
основоскладання	силоміць, босоніж, ліворуч, самотужки
шляхом редуплікації	тихо-тихо, рано-вранці
повторенням синонімічних або антонімічних основ	любо-дорого, тишком-нишком, більш-менш, видимо-невидимо
лексико-синтаксичним способом	насамперед, запанібрата, натщесерце, споконвіку

Адвербіалізація (від лат. adverbium – прислівник) – це процес переходу інших частин мови у прислівник. Цей процес відбувається протягом усієї історії української мови. В одних словах він закінчився, і ці слова тепер вживаються тільки як прислівники (повна адвербіалізація): вліво, зранку, зопалу, поруч.

В інших словах процес адвербіалізації проходить і зараз, і такі слова вживаються в мові то як прислівники, то як інші частини мови (неповна адвербіалізація); вони розпізнаються тільки в контексті: зустрілися востаннє – в останнє вікно хтось постукав.

Ознаками адвербіалізації є також злиття прийменниково-відмінкових форм в одне слово (попідтинню, спідлоба), набування нових синтаксичних функцій і зв’язків (гаряче сонце – гаряче сперечатися), зміна наголосу (біго'м, на'бік, надво'рі).

◊ Прочитайте вірш Павла Гірника. Яка основна думка вірша? Знайдіть слова, вжиті у переносному значенні, поясніть особливості їх функціонування у цьому стилі. Випишіть метафоричні словосполучення. Як вони впливають на образність тексту? Які авторські неологізми вжиті в тексті, з якою метою?

Випишіть прислівники, з'ясуйте спосіб їх творення, смислову і синтаксичну роль у тексті.

Такі непрохані сніги,

Такі терпкі, такі вдовині;

І безгоміння навкруги,

І тужно птаху і людині,

І попідтинню ледь гойда

Сухою гілкою калина,

І сутеніє...

Не біда –

Є хліб, і сіль, і Україна,

І добрі люди, і слова...

І так пророчо, так прощально

Обличчя наші осява

Тоненька свічечка

шпитальна...

Важливо знати

Серед п’ятірки митців, яку у 2009 році відзначив Шевченківський комітет, нагороду в галузі літератури отримав хмельницький поет Павло Гірник – за книгу віршів "Посвітається". Павло не вміє "писати" вірші — в сенсі гратися словом. Він тужить словом. Любить словом. Словом живе.

Павло Гірник посланий небом творити з розсипаних тут і там літер слова й складати з них Поезію справжню. Яка не оспівує, не заколисує і не розчулює – а пропікає наскрізь, не дає ні їсти, ні спати — так болить. Вона така ж мучена, як наша історія. Така ж розпачлива, як плач немовляти, що явилося на сей грішний світ у плоті проходити випробування земним життям, спокусами, гріхами. Така ж нестримна, як народний дух. Вона жива. І вона українська. Так написала Світлана Кабачинська про поета у газеті «Дзеркало тижня (№ 9 (737) 14 - 20 березня 2009 (повний текст статті можете знайти на сайті газети).

◊ Прочитайте міркування мовознавця О.Мельничука у статті «Розвиток мови як реальної системи». Чи згодні ви з таким висловлюванням? Перевірте за словником лінгвістичних термінів значення підкреслених слів.

Підготуйте короткий виступ-згоду чи спростування. Приклади слів, утворених різними способами, випишіть з газет. Зверніть увагу, які способи творення нових слів уживані на сьогодні в засобах масової інформації.

Навіть постійно відкритий для входження нових елементів рівень мовної системи – словник – поповнуюється новими словами меншою мірою шляхом запозичення з інших мовних систем, ніж шляхом слововторення (включаючи калькування), тобто використання наявних у мові лексичних елементів і закріплених у ній правил творення нових слів. Цим забезпечується дальше посилення внутрішньої єдності мовної системи, взаємозв'язку і взаємодії її компонентів і рівнів.

Серед продуктивних способів творення нових слів, уживаних на сьогодні в засобах масової інформації, є осново-, словоскладання та абревіація. Наприклад: псевдополітик, екополітика, кучмократія, БЮТосфера, ширкобізнес, домооренда.

◊ Серед неологізмів, утворених способом складання, найчастіше використовуються такі елементи: авіа-, арт-, біо-, гео-, енерго-, кіно-, макро-, міні-, парто-, психо-, теле-, термо-, транс-, -крат, -кратія, -фобія, -фоб, веб-, відео-, еко-, євро-, нарко-, -шоу, -мен.

Наведіть приклади таких слів. Складіть або випишіть з літературних джерел речення з поданими словами.

◊ У засобах масової інформації активно вживаються такі слова:

інтернет-газета, інтернет-кафе, інтернет-користувач, інтернет-новини; мас-медіа, медіа-олігарх, медіа-магнат, медіа-дискурс; рок-кіно, рок-аудиторія; фітнес-клас, фітнес-тренажер, екокатастрофа, екосфера, екоцид, екошкола.

◊ Продовжіть цей ряд, з'ясуйте спосіб творення таких слів, особливості написання і причини їх появи. За якими словниками можна перевірити значення таких слів?

◊ Прочитайте текст. Що нового ви для себе дізналися? Запишіть основні положення тексту. з'ясуйте спосіб творення підкреслених слів та їх значення.

За нашими даними, слово ньюсмейкер з поясненням «людина, про яку говорять, ім’я якої друкують на перших шпальтах преси (письменник, політичний діяч, артист)» вперше в українському лексиконі зафіксувала Т.П.Мартиняк у своєму «Російсько-українському словнику іншомовних слів» [РУСІС: 201]. В іншому написанні – ньюс-мейкери – його наступного року зареєстрував «Словник іншомовних слів» С.М.Морозова та Л.М.Шкарапути, подавши й виразнішу дефініцію цієї нової номінації: «діячі у галузі науки, підприємництва, економіки тощо, які чинять суттєвий вплив на хід суспільно-політичних подій» [СІС 2000: 395].

У написанні через дефіс і зі значно детальнішим описом семантики це слово у щойно виданому «Сучасному словнику іншомовних слів» вмістили О.І.Скопненко та Т.В.Цимбалюк. Крім вказівки на особу – об’єкт новин, вони виділили й таке значення цього порівняно нового англіцизму, як «цікавий інформаційний привід, подія, що заслуговують на увагу засобів масової інформації».

Новотвори новинар, новиннар і новиннєвик ще не зафіксовані загальномовними українськими словниками, хоча й вживаються у мові сучасних українських мас-медіа. Вони означають нову спеціалізацію праці журналістів, а саме: той її різновид, зміст якого складають добір, підготовка та поширення новин – оперативної інформації про останні відмітні події в житті своєї країни та світу в цілому. Ці лексеми можна вважати також прихованим запозиченням – калькою англійського журналістського професіоналізму newsman (news-man) зі значеннями «кореспондент, оглядач, репортер», але і «газетяр, продавець газет».

Отже, запозичення ньюсмейкер вже зайняло свою семантичну нішу в українському лексиконі (Є.Карпіловська «Тенденції розвитку сучасного українського лексикону»).

Абревація (скорочування виразів і їх поєднань) таке ж давнє, як і письмо, оскільки люди завжди враховували принцип економії мовних засобів. Звичай скорочування виразів і назв почав поширюватися в Європі на початку ХХ століття, особливо під час Першої світової війни – під впливом преси. В українській мові бурхливий розвиток абревіації почався після 1917 року. Серед різних причин розвитку абревіації називають господарські, суспільні та політичні зміни, інтенсивний розвиток засобів масової інформації, розширення інформації й одночасно тенденцію до стислості. Скорочення й абревіатури стають зручним засобом пропаганди й реклами, полегшують запам’ятовування довгих назв.

За морфемною будовою абревіатури поділяють на подільні і неподільні.

Таблиця

Способи творення складноскорочених слів

Способи творення складноскорочених слів	Приклади
з початкового складу (або початкових складів) першого компонента й цілого другого компонента словосполучення	технагляд – технічний нагляд.
З початкових частин двох або кількох компонентів синтаксичного словосполучення	райвиконком – районний виконавчий комітет
з початкової частини першого компонента (або перших компонентів) словосполучення і початкової або кінцевої частин другого компонента, в якому середню частину пропущено	есмінець – ескадрений міноносець, облвійськкомат – обласний військовий комісаріат
утворені з початкових літер та звуків, що входять до складу багаточленного найменування	ООН (Організація Об’єднаних Націй), ВАК (Вища атестаційна комісія)
утворені з початкової частини першого компонента і звукової абревіатури інших компонентів синтаксичного словосполучення	райво – районний відділ освіти
звукові абревіатури, складовою частиною яких є звуки і цифри	АН-124, ГАЗ 2109

◊ Визначіть способи творення поданих слів. Поміркуйте, що означають ці слова. Перевірте за словником.

США, НАН, внз, колгосп, морфлот, мопед, НРУ, РАТАУ, ГАПУ, ноп, ІТА, МВС, НПУ, ДТСААФ, ВАК, АН-70, АН-124.

Абревіатури першого виду називають акронімами. При їх творенні їх свідомо прагнуть уподібнити за милозвучністю до звичних нескорочених слів мови, інколи ігноруючи навіть повну омонімію, наприклад: АМУР (автоматична машина управління і регулювання), КАСКАД (клас автоматизованих систем комплексного аналізу документів), МАРС (машина автоматичної реєстрації і сигналізації), бор (батарея оптичної розвідки). Такі абревіатури легко запам’ятовуються і, завдяки цьому, легше приживаються в мові й мовленні. Слова цього типу особливо широко вживають у науковій мові як терміни.

За частиномовною приналежністю абревіатури є іменниками і об’єднуються у великі тематичні групи: назв країн (КНР – Китайська Народна Республіка), партій (УРП – Українська республіканська партія), організацій (ООН – Організація Об’єднаних Націй), установ (ЛАЗ – Львівський автобусний завод, СБУ – Служба безпеки України), машин і приладів (ЕОМ – електронно-обчислювальна машина, врубмашина, земснаряд).

Лексика мас-медіа перенасичена абревіатурами, використовуються вони в текстах інформаційного та аналітичного жанру, друкованих та аудіовізуальних мас-медіа.

Наприклад, від абревіатури СОТ (світова організація торгівлі) утворилися неологізми суфіксальним способом – СОТівці, СОТник, СОТовий; префіксально-суфіксальним – заСОТили, антиСОТівський, проСОТівський, відСОТковий, неСОТівський.

Найуживанішими неологізмами-абревіатурами в лексиці медіа є назви політичних партій: БЮТ – БЮТівці, БЮТити, БЮТники, антиБЮТівці, деБЮТ, екс-БЮТівець, суперБЮТівець, проБЮТівець; СДПУ – СДПУнівський, СДеки та есдеки (стрічається дві графічно зображених форми вживання слова), праДеки, суперСДеки, СДПУзація, заСДПУватися, праСДПУ.

Використання абревіатур такого творення має як позитивну так і негативну оцінність у тексті.

◊ Прочитайте речення. Що нового ви дізналися? Як же утворене слово на позначення повідомлення, яке надсилається із мобільного телефону? Як його писати: есемеска чи sms-kа, SMS, СМС, смс, sms, смс-повідомлення чи sms-повідомлення?

Вартість SMS-повідомлення - згідно з вашою тарифною моделлю (Діалог: Новини для абонентів UMC). …всі новини отримував із смс-повідомлень, які мені відсилали мама та бабуся Дарії (з газети). Відтепер отримати інформацію про наявність вільних місць у поїздах, які вирушають зі станції "Київ-Пасажирський" по Україні, країнах СНД та Балтії, можна за допомогою простої SMS'ки з мобільного телефону (з теленовин). А в тих смс-ках хіба багато напишеш? (з телепередачі). Днями у Варшаві суд виніс безпрецедентний вирок – фірму було оштрафовано за вторгнення у приватне життя … небажаними есемесками (з теленовин).

Рефлексія і самоперевірка

У поданому тексті прокоментуйте особливості творення виділених слів.

Широко побутують у мові сучасних ЗМІ інноваційні назви із сфери культури та мистецтва. Серед них – номінації напрямів і стилів музичної культури на зразок соул, треш, фолк, техноденс; сучасних мистецьких течій, напрямів: андерграунд, боді-арт тощо. Явища сучасної масової культури засвідчено в лексичних одиницях арт-шоу, кіношлягер, перфоманс, римейк. Виокремлено назви осіб, пов’язаних з мистецькою діяльністю: арт-галерист, кліпмейкер та ін.

Мас-медійна інформація відбиває активізацію лексичних одиниць на позначення не відомих раніше в Україні релігійних течій, рухів, шкіл, сект: РУНвіра, мунізм; засвідчено кількісне зростання номінацій на позначення провідників названих культів: сайєнтолог, шаріант, слововірець тощо.

Урізноманітнення сучасної побутової лексики пов’язане з інтенсивним використанням нових назв ужиткових реалій інших етнічних культур, зокрема, номенів страв, напоїв: піца, біг-мак, снікерс, джин-тонік, пепсі-кола і т. ін. Серед інноваційних назв виокремлено власне українські номени на зразок “Ласуня”, “Чумак”, “Живчик”, “Оковита”, “Славутич”. Тематичні підгрупи лексики “одяг”, “взуття” поповнилися такими одиницями, як бейсболка, майка-топ, адидаси та ін. У сучасному побуті поширилися назви відповідних технічних та ін. пристроїв: вібромасажер, фритюрниця, барбеківниця. Кількісно збільшилася лексична мікрогрупа “будівництво”: євроремонт, склошпалера, ламінат (О.Стишов «Динамічні процеси в лексико-семантичній системі та в словотворі української мови кінця ХХ ст.»).

Тема для розмови.

Інформаційно-технічний вибух у кінці минулого – на початку ХХІ століття детермінував відкритість українського суспільства для міжнародних контактів, а це привели до неминучості нових слів. Нових утворень, запозичень. Засвоєння іномовної лексики збагачує словниковий запас мови, що приймає. Величезну і вельми позитивну роль зіграли грецька і латинська мови в Європі, старослов'янська мова у слов'янському світі, арабська - на мусульманському Сході. Запозичення слів з інших мов відбувалося, відбувається і відбуватиметься в усі часи і в мовах всіх народів. Бо «немає нерухомості в мові… В мові, як і взагалі в природі, все живе, все рухається, все змінюється. Статика мови є тільки частковим виявом її динаміки” (І.Бодуен де Куртене). Яка ваша думка стосовно цих проблем? А як же пріоритет власної культури і мови? Обговоріть це в класі.

Завдання додому.

"Тривогу має викликати ... не стан системи мови, а рівень мовних здібностей нашого суспільства – наша масова недорікуватість, що створює враження національної катастрофи, - пише російський мовознавець Ю.Караулов. Напишіть статтю в газету, де продовжіть думку автора. Використайте в тексті дієслова, прсилівники, складні слова, утворені різними способами.