Корпорація (акціонерне товариство) є зараз домінуючою формою підприємницької діяльності. Її власниками вважаються ак­ціонери, що мають обмежену відповідальність у розмірі свого вне­ску в акціонерний капітал корпорації. Весь прибуток корпорації на­лежить її акціонерам. Виокремлюють дві його частини. Одна части­ка розподіляється серед акціонерів у вигляді дивідендів, друга — це нерозподілений прибуток, що використовується на реінвестування. функції власності та контролю поділені між акціонерами (власника­ми акцій) і менеджерами.

Переваги корпорації (акціонерного товариства) є достатньо відо­мими.

По-перше, корпорація є найефективнішою формою організації підприємницької діяльності з огляду на реальну можливість залу­чення необхідних інвестицій. Саме через ринок цінних паперів (фон­дову біржу) вона може об'єднувати різні за розмірами капітали ве­ликої кількості фізичних і юридичних осіб для фінансування сучас­них напрямків науково-технічного й організаційного прогресу, нарощування виробничого потенціалу.

По-друге, потужній корпорації значно простіше постійно збіль­шувати обсяги виробництва або послуг. Це дає добру можливість отримувати постійно зростаючий прибуток.

По-третє, кожний акціонер як співвласник корпорації несе лише обмежену відповідальність (за банкрутства фірми він втрачає тільки вартість своїх акцій). Важливо й те, що окрема особа може зменши­ти свій власний фінансовий ризик, якщо купуватиме акції кількох корпорацій. Кредитори можуть пред'явити претензії лише корпо­рації як юридичній особі, а не окремим акціонерам як фізичним особам.

По-четверте, корпорація — це організаційно-правовий утвір, який може функціонувати дуже тривалий період (постійно), що ство­рює необмежені можливості для перспективного розвитку.

Корпоративна форма організації підприємницької діяльності, як і всі інші, має відповідні недоліки:

1. Мають місце певні розбіжності між функціями власності і конт­ролю, що негативно впливає на необхідну гнучкість оперативного управління корпорацією. Розподіл функцій власності та контролю може призвести до виникнення соціальних суперечностей (конфліктів) між менеджерами і акціонерами корпорації.

2. Корпорація сплачує більші податки в розрахунку на одиницю отримуваного прибутку, ніж інші організаційні форми бізнесу. Адже оподаткуванню підлягає спочатку отриманий корпорацією прибу­ток, а потім — дивіденди акціонерів, тобто фактично існує пробле­ма подвійного оподаткування.

3. У корпоративній формі бізнесу існують потенційні можливості для зловживань з боку посадових осіб. Наприклад, керівництво корпорації може організувати емісію акцій для покриття збитків , спричинених безгосподарністю певних структурних ланок.

Кооператив - підприємство, організація,створені шляхом добровільного обєднання осіб на пайовій основі для здійснення підприємницікої діяльності.Кооперативи являються юридичними особами і функціонують на початках самофінансування і самоуправління.

Функції підприємництва.

Розуміння сутності підприємництва зв'язано також з визначенням його ролі в економіці різних рівнів системи господарювання. Конк­ретно роль і значення підприємництва в економічному розвитку країни можна звести до такого:

• По-перше, підприємництво слугує важелем для зміни струк­тури економіки. Для підприємців основний спонукальний мотив — можливість одержання прибутку. Вони майже завжди концентру­ють свої дії на розвитку перспективних напрямків господарської діяль­ності, віддача від яких може перевершити середні показники.

• По-друге, розвиток підприємництва створює «поживне середо­вище» для конкуренції. Забезпечуючи освоєння перспективних виробництв, підприємці сприяють швидшому оновленню техніко-технологічної бази і номенклатури продукції фірми. Вони стимулю­ють господарську активність, підтримуючи конкуренцію й існую­чий ринок.

• По-третє, підприємництво можна вважати каталізатором еконо­мічного розвитку. Цей своєрідний прискорювач істотно впливає на структурну перебудову в економіці; збільшення обсягів виробницт­ва і надання послуг; стимулювання інвестиційної діяльності; підви­щення рівня попиту і пропозиції; прискорення темпів економічного розвитку національної економіки в цілому.

• По-четверте, підприємництво сприяє економії і раціональному використанню всіх ресурсів. Діяльність підприємця нерозривно зв'я­зана з господарським ризиком. Саме ця обставина є потужним сти­мулом економії ресурсів, вимагає від підприємця детального аналі­зу рентабельності проектів, відповідального ставлення до інвестицій, раціонального витрачання ресурсу, найму робочої сили.

• По-п'яте, підприємництво забезпечує сильнодіючі стимули до високоефективної праць У більшості випадків особистості, котрі ма­ють власний бізнес і завдяки цьому сильніші спонукальні мотиви, більше заінтересовані в якісній і продуктивній праці, ніж наймані працівники. Такий психологічний феномен вільної праці для одер­жання власного зиску забезпечує ще більший виграш для економіки в цілому.

Розглянуті вище прояви значущості підприємницької діяльності дозволяють зробити загальний висновок.

Підприємництво виконує особливу функцію в економіці і народному господарстві, змістова сутність якої зводиться до онов­лення економічної системи, створення інноваційного середовища, що спричиняє руйнацію традиційних структур і відкриття шляху до перетворень, зрештою стає тією силою, котра прискорює рух еконо­міки по шляху ефективності, раціоналізації, бережливості і постійного оновлення.

Нагромаджений досвід усіх без винятку індустріальне розвину­тих країн з ринковою економікою соціального спрямування незапе­речне підтверджує, що підприємництво — необхідна умова досяг­нення економічного успіху.