РЕФЕРАТ

на тему:

„Хвороби дихальної системи”

План

1. Роль патогенетичних факторів, навколишнього середовища і шкідливих звичок у виникненні захворювань.

2. Бронхіти. Визначення, причини виникнення класифікація.

3. Паталогічні зміни в органах дихання та їх клінічні прояви.

4. Пневмонія, визначення, причини виникнення, класифікація.

5. Крупозна пневмонія, визначення, стадії, наслідки.

1. Недостатність дихання — це такий патологічний стан, при яко­му не підтримується нормальний газовий склад крові, а саме: не відбувається нормальна оксигенація крові, що протікає через леге­ні, й не забезпечується адекватне виведення вуглекислоти. Внаслі­док цього напруження О₂ в артеріальній крові знижується (гіпоксе­мія), а вуглекислота нагромаджується в організмі (гіперкапнія).

Виділяють дві форми дихальної недостатності: гостру і хроніч­ну. Синдром гострої недостатності розвивається швидко — про­тягом хвилин, годин або днів і має схильність стрімко прогресува­ти.

Хронічна дихальна недостатність харак­теризується повільним наростанням гіпоксемії і гіперкапнії.

Зовнішнє дихання забезпечують три процеси: вентиляція аль­веол, перфузія крові через капіляри легень і дифузія газів (О₂ і СО₂) через альвеолярну стінку. Порушення кожного з цих про­цесів може спричинити дихальну недостатність.

2. Розрізняють гострий і хронічний бронхіт.

Серед етіологічних факторів гострого запалення бронхів пер­шочергового значення надають вірусам і бактеріям, які виклика­ють респіраторні захворювання.

Гострий бронхіт може бути самостійною нозологічною одини­цею або ж вторинним проявом низки інших хвороб (крупозної пне­вмонії, уремії). У слизовій бронхів розвиваються майже всі форми катарального запалення: серозне, гнійне, фібринозне, фібринозно-геморагічне, слизисте.

Запалення починається із слизової оболонки (ендобронхіт), потім переходить на м'язовий шар (ендомезобронхіт) і в термінальній фазі захоплює всі шари (панбронхіт). Звичайно, запальний про­цес може зупинитись у своєму розвитку на певному шарі.

3. Хронічне запалення бронхів проявляється в таких формах: а) хронічний слизистий або гнійний катар з атрофією слизової, кістозним переродженням залоз і метаплазією призматичного епіте­лію в багатошаровий плоский, б) хронічне продуктивне запалення з утворенням поліпів із грануляційної тканини (поліпозний хронічний бронхіт), в) деформація бронха при дозріванні грану­ляційної тканини, розростання сполучної тканини в м'язовому шарі, склероз і атрофія слизової (деформуючий хронічний бронхіт).

Хронічні бронхіти завжди супроводжуються порушенням дре­нажної функції бронхів, що спричиняє затримку їх вмісту у ниж­ніх відділах, закриття просвіту бронхіол і розвиток бронхолегеневих ускладнень (ателектаз, обструктивна емфізема, хронічна пневмонія, пневмофіброз).

4. Пневмонія — захворювання, яке об'єднує велику групу різ­номанітних за етіологією, патогенезом і морфологічною характе­ристикою запалень респіраторного відділу легень.

Існують три шляхи проникнення збудника пневмонії в легені: бронхогенний, гематогенний і лімфогенний. Перший з них має провідне значення. Спочатку запальний процес захоплює бронхі­оли, а потім поширюється на паренхіму легень (бронхопневмо­нія). Якщо запалення, здебільшого продуктивно-ексудативного характеру, переходить на міжальвеолярні перегородки, говорять про інтерстиціальну пневмонією.

5. Крупозна пневмонія у 95 % випадків викликається пневмо­коком Френкеля, рідше — диплобацилою Фрідлендера, стрепто­коком, стафілококом, паличкою Пфейфера.

Хвороба часто виникає в осіб з алкоголізмом, авітамінозами, серцевою недостатністю, хронічною перевтомою.

Пневмонія починається з не­великого вогнища серозного за­палення в задніх або задньобо­кових відділах легень навколо ко­лоній пневмококів. Запалення поширюється контактним шля­хом і досить швидко захоплює одну або кілька легеневих долей.

Ускладнення крупозної пневмонії поділяють на легеневі й позалегеневі. До перших належать карніфікація, бронхоектазія, абсцедування, гангрена. Позалегеневі ускладнення — це пнев­мококові запальні процеси в різних органах.