Реферат на тему:

Планування діяльності підприємств

План

1. Виробнича програма підприємства.

2. Розробка і обґрунтування виробничої програми підприємства.

3. Задача.

Обґрунтувати виробничу програму малого підприємства по виробництву металовиробів з точки зору забезпеченості металом, якщо на плановий період підприємства укладено договори на доставку металу в обсязі 8 тонн, а середня вага виробу 0,85 кг, коефіцієнт використання металу 0,72. 30% відходів металу можуть повторно використовуватись у виробництві. На плановий період МП має поставити споживачам 7500 шт. металовиробів.

1. Виробнича програма підприємства.

Перед тим як впроваджувати нове виробництво, варто розробити виробничу програму підприємства. Іншими словами розпланувати функції підприємства.

Планування при використанні концепцій маркетингу повинне бути направлене на забезпечення мети виробника і створення програми використання всіх його ресурсів (технічних, фінансових, сировинних, трудових і т.д.), а також на розробку раціональних методів і коштів їх застосування.

Вибір і реалізація стратегії підприємства спирається на відповідну організацію і систему планування.

Перед тим як розробляти виробничу програму підприємства, варто провести:

1) комплексне вивчення і прогнозування ринку;

2) реальна оцінка фірмою або підприємством своїх виробниче-збутових, експортних і інших можливостей;

3) розробка довгострокової стратегії діяльності підприємства з постановкою її цілей, визначенням ресурсів і механізму виробництва і практичної реалізації;

4) планування товарної політики, управління асортиментом товарів в послуг з урахуванням вимог ринку і потенціалу підприємства;

5) формування попиту до стимулювання збуту;

6) управління маркетинговою діяльністю і контроль за нею.

Реалізація цих функцій створить умови для успішного складання виробничої програми підприємства.

Система аналізу, прогнозування, планування і контролю функціонування виробничого підприємства повинна формуватися в рамках діяльності, яка включає в себе дослідження, планування і організацію виробництва і збуту, просування товарів на ринках і т.д. Стратегія маркетингу є найважливішим елементом підприємницької діяльності, засобом, що забезпечує ділову активність і, отже, підвищення ефективності роботи підприємства.

Виробнича програма підприємства має включати в себе конкретні пункти дій підприємства на шляху:

- отримання, придбання сировини для виробництва продукції (надання послуг);

- створення умов для виготовлення (надання) товарного продукту;

- підтримування зв’язків із підприємствами партнерами;

- ведення кадрової політики;

- питань стимулювання;

- подальшого розширення виробництва;

- захоплення нових і утримання старих сфер впливу тощо.

В залежності від хронологічних підходів виділяють:

- короткострокові виробничі програми;

- середньострокові виробничі програми;

- довгострокові.

Однак складання виробничої програми аж ніяк не заперечує поточне коригування дій управлінням підприємством, кардинальним змінам ведення господарювання тощо.

Комплексне вивчення зовнішніх і внутрішніх чинників, які так чи інакше впливають, або можуть впливати на діяльність підприємства, дає змогу побудувати дієву виробничу програму, яка буде мати велику практичну віддачу.

2. Розробка і обґрунтування виробничої програми.

Розробка і складання виробничої програми повинне обов’язково опиратися на цілі, які переслідує підприємство на майбутнє.

Згідно з сучасною економічною теорією розробка виробничної програми повинна відповідати вимогам: комплексності, узгодженості, результативності. Виробниче проектування передбачає:

- формування набору областей господарської діяльності, які максимізують досягнення цілей, виходячи з профілю організаційних можливостей і стану зовнішнього середовища (практична стратегія);

- синтез організаційних одиниць на основі однорідності господарського потенціалу;

До методів проектування виробничої програми потрібно віднести такі, як структуризація цілей, аналогій, організаційного моделювання, (в тому числі імітаційного), блоковий, експертно-аналітичний, нормативний, параметричний, аналітично розрахунковий, графоаналітичний, математико-статистичний.

Підприємствам доцільно оцінювати міру адекватності організаційно-економічного механізму управління підприємством до умов внутрішньої і зовнішньої середи, а результати цієї оцінки використати при прийнятті рішень по вибору організаційних структур. Вибір оптимальної структури управління підприємством залежить від глибини аналізу і оцінки динаміки господарської ситуації в ході прийняття рішень по зміні організаційно-економічного механізму його функціонування в максимально можливому реальному масштабі часу в рамках функціонування автоматизованих систем управління н використання економіко-математичних методів і моделей.

У економічних дослідженнях застосовуються наступні групи економіко-математичних методів:

оптимального програмування для визначення оптимальних варіантів господарських рішень;

мережевого планування н управління для виявлення н мобілізації резервів часу в ресурсів при оперативному плануванні і управлінні.

кореляційного н регресійного аналізу для визначення кількісної характеристики зв'язку, залежності і економічної обумовленості показників.

У ході аналізу і оцінки виходять з того, що сукупність початкових і розрахункових даних господарської діяльності підприємства і його підрозділів являє собою інформаційне поле (матрицю ефективності). Важливою характеристикою обґрунтування виробничої програми є фінансове становище, при якому забезпечується розвиток виробництва і інших сфер діяльності, зростання прибутку і активів при збереженні платоспроможності і кредитоспроможності. При відборі початкових даних для оцінки фінансового становища потрібно враховувати: тривалість циклу і швидкість обороту оборотних коштів, співвідношення власних і позикових (орендованих) коштів, питома вага запасів в складі оборотних коштів, можливості залучення для формування фінансових ресурсів довгострокових і короткострокових кредитів банку.

Розробка і обґрунтування виробничої програми підприємства обов’язково має опиратися на чіткий математичний розрахунок усіх фінансових витрат на виробництво товару чи надання певних послуг. Тільки у разі переконливих позитивних показників можливої діяльності, варто втілювати дану програму в життя.

3. Задача

Обґрунтувати виробничу програму малого підприємства по виробництву металовиробів з точки зору забезпеченості металом, якщо на плановий період підприємства укладено договори на доставку металу в обсязі 8 тонн, а середня вага виробу 0,85 кг, коефіцієнт використання металу 0,72. 30% відходів металу можуть повторно використовуватись у виробництві. На плановий період МП має поставити споживачам 7500 шт. металовиробів.

Розв’язок:

Якщо коефіцієнт використання металу 0,72, то з загальної партії замовленого металу – 8 тонн вийде: 8 х 0,72 = 5,76 тонн.

Отже, об’єм відходів складе: 8 – 5,76 = 2,24 тонни, з яких 30% можна буде використати у виробництві знову: 2,24 х 0,3 = 0,672 тонни.

Загальний обсяг металу, який буде залучено повністю у виробництві:

5,76 + 0,672 = 6,432 тонни.

Вирахуємо скільки металовиробів можна отримати з даної кількості металу, якщо 1 виріб важить 0,85 кг:

6 432 : 0,85 = 7 567 шт.

Висновок: Якщо врахувати, що за плановий період МП має поставити споживачам 7500 штук, а виробництво дає 7567 штук, то можна стверджувати, що згідно даного виробничого плану, МП буде забезпечено металом достатньо.