1970

142,8684

1985

523,0965

1971

159,5829

1986

731,9114

1972

195,8447

1987

887,8554

1973

253,7366

1988

962,3294

1974

270,9105

1989

965,2341

1975

342,3395

1990

1195,438

1976

354,0692

1991

1201,008

1977

390,9752

1992

1322,212

1978

483,6109

1993

1249,656

1979

583,1809

1994

1330,979

1980

664,5941

1995

1535,094

1981

582,3421

1996

1538,793

1982

551,729

1997

1392,456

1983

525,6976

1998

1432,68

1984

499,1256

1999

1436,217

2000

1493,832

Види послуг

Кількість підприємств. тис.

Чисельність зайнятих, тис.

Обіг, млрд. франків

Знову скликана вартість, млрд. франків

Послуги, надані юридичним особам

280,0

2079,4

1115,0

542,8

телекомунікаційні

0,3

10,6

15,5

7,1

консалтингові

155,8

963,3

560,0

269,2

поточні *

123,9

1105,5

539.5

266,5

послуги, надані населенню

253,4

1057, 7

389.0

178,5

побутові

80,6

237.0

44,3

27,7

готельні **

164,5

719,8

227,0

107,1

телекомунікаційні

5,8

*Поточні послуги включають ріелторські.

**Готельні послуги включають ресторанний бізнес.

Загальне число зайнятих на цих підприємствам досягає 3,2 млн. чоловік. Біля половини усіх фірм (47,5%) зайняті обслуговуванням приватних осіб, проте знову створена ними вартість складає лише четверту частину всієї доданої вартості, створеної в цьому секторі економіки. На противагу цьому на частку фірм, що займаються обслуговуванням юридичних осіб, припадає 62% знову створеної вартості. Це обумовлено істотною різницею цін на послуги, що надаються для населення і юридичних осіб.

Розділ 2. Роль та значення зовнішньоекономічних зв’язків

Франції у її економічному розвитку

2.1. Зовнішньоекономічна діяльність.

Франція міцно інтегрована у світове господарство. По обсягу експорту й імпорту Франція займає четверте місце у світі після США, Німеччини і Японії. Вона є другим у світі після США експортером послуг і продукції агропромислового комплексу. За даними статистики, сьогодні кожний п'ятий француз працює на експорт. У 1996 року зовнішньоторговельні показники досягли рекордно високого рівня. Експорт і імпорт склали 1885,6 і 1681,2 млрд. франків відповідно. Позитивне сальдо досягло 204,4 млрд. франків.

Зовнішньоторговельний оборот Франції, млрд. франків¹⁰

Чим пояснюються настільки високі показники зовнішньої торгівлі? По-перше, співвідношення якість/ціна французьких товарів вигідне для зовнішньої торгівлі Франції. По-друге, істотну роль зіграли зміни в економічній політиці (поступове зниження валютного контролю, скасування тарифних і інших бар'єрів). По-третє, це пов'язано з переходом до нової системи господарювання колишніх країн соціалістичного табору і, як слідство, появою принципово нових ринків збуту. По-четверте, науково-технічний прогрес сприяв розвитку нових технологій, зниженню витрат виробництва, підвищенню ефективності керування виробництвом. Ввезені товари носять більшою частиною сировинний характер. В французькому імпорті переважають енергоносії, продукція кольорової металургії, лісоматеріали, целюлозно-паперові товари, тканини.

У 60-і роки зовнішня торгівля Франції охоплювала в основному країни, що розвиваються, що здебільшого були французькі колонії. Внаслідок цього експортовані товари були дещо низької якості, і тому в 70-і роки Франція зіткнулася з проблемою слабкої конкурентноздатності своїх товарів на світових ринках. Створення загальноєвропейського ринку змусило Францію переорієнтувати свою торгівлю на ринки розвинених країн і поступово відмовитися від експорту, підтримуваного і субсидованого державою в напрямку країн, що розвиваються, із високим рівнем заборгованості. Сьогодні Франція не відчуває трудностей в області платіжного балансу, що протягом довгого часу залишався дефіцитним. Цей успіх тим більше значний, що в 90-і роки помітно зросла міжнародна конкуренція і посилилася роль країн, що розвиваються, у світовій торгівлі. Які проблеми пов'язані з подальшим розвитком зовнішньої торгівлі Франції? Насамперед французька торгівля як і раніше спрямована в основному на країни ЄС і недостатньо активно співробітничає з державами, що швидко розвиваються, Азії і Латинської Америки. Негативні чинником можна вважати і відносно низький обсяг прямих інвестицій в інші країни (у 1996 році вони оцінювалися в 145 млрд. франків), і, як слідство, недостатнє число французів, що працюють за кордоном. Хибою французького експорту можна вважати його концентрацію в руках невеличкого числа значних підприємств. Так, 20% всього експорту припадає на 50 самих значних корпорацій, а 1000 компаній забезпечують уже 70% всього обсягу. Малим і середнім підприємствам усе ще не вдається вийти на міжнародний ринок, їхня частка в експорті дуже невисока. Які перспективи очікують зовнішню торгівлю Франції? Міжнародна кон'юнктура, очевидно, має тенденцію до поліпшення, ріст експортного ринку повинний скласти 6-7% протягом 1997-1998 р., і можна як і раніше очікувати перевищення прибутків над витратами по поточних операціях. Варто згадати про те, що в даний час для розширення експорту французька влада проводить не тільки політику значних контрактів, але і виступає з ініціативою надання допомоги підприємствам, що бажають вийти на міжнародні ринки. Програма «Французьке партнерство», почата навесні 1996 р. з ініціативи міністерства закордонних справ та міністерства зовнішньої торгівлі, спрямована на розвиток співробітництва між значними і дрібними підприємствами шляхом надання їм можливості користуватися французькою дипломатичною мережею, друга у світі по своїх розмірах.

2.2. Зовнішня торгівля

Франція займає друге місце в світі як експортер послуг та сільськогосподарської продукції та четверте як експортер товарів (переважно важкої промисловості); вона мала торгівельне сальдо в173,4 млрд. франків (28,9 млрд. дол.) в 1997 році. Принциповим експортом є електротовари та спеціалізоване обладнання, транспортні засоби, літаки, енергетичне обладнання, залізо та сталь, зернові, офісне обладнання, алкогольні вироби, вироби органічної хімії та текстильної промисловості. В той же час імпорт складають транспортне обладнання (переважно автомобілі для вантажних перевезень), продукти харчування, промислове обладнання, нафта та нафтопродукти, сировина, залізо та сталь.

Торгівля Франції з країнами ЄС складає більш ніж 60% загальної зовнішньої торгівлі. Головними партнерами Франції є Німеччина, Італія, Великобританія, Бельгія, Іспанія. Важливими партнерами також є США, Нідерланди та Японія. Франція грає також провідну роль в зовнішній торгівлі таких країн як Алжир, Марокко, Туніс та Кот д'Івуар.

Структура експорту (в млрд. дол., дані 1998 року)¹¹:

Обладнання 83,2 Транспортне обладнання 38,3

Споживацькі товари 43,4 Сталь, інші метали 22,8

Хімічні товари 42,7

С/г товари та продукти

харчування 40,6 Загалом, включаючи інші 289,3

Країни експортування (в % від загального):

Німеччина 15,9

Великобританія 10,1

Італія 9,3

Бельгія/Люксембург 8,1

Іспанія 8,0

США 6,5

Нідерланди 4,7

15 країн ЄС 62,9

Структура імпорту:

Обладнання 71,6 Транспортне обладнання 27,4

Споживацькі товари 44,0 Сталь та інші метали 22,7

Хімічні товари 42,2 Енергія 21,6

С/г товари та продукти

харчування 29,5 Загалом, включаючи інші 267,9

Країни імпортування

Німеччина 16,6

Італія 9,8

США 8,8

Великобританія 8,3

Бельгія/Люксембург 8,0

Іспанія 6,7

Нідерланди 5,0

15 країн ЄС 61,0

Процеси концентрації і централізації капіталу і перебудови економіки Франції відбуваються одночасно з процесом інтернаціоналізації виробництва і капіталу, що призводять до створення величезних по силі ТНК. Так, «Иметаль» об'єднує 62 товариства, що діють у 25 країнах. У автомобілебудівної компанії «Рено» - майже 45% виробничих потужностей і 25% робочої сили зосереджені на закордонних підприємствах і так далі.

Централізація капіталу на національному і міжнародному рівні призвела до зміцнення цілого ряду французьких компаній у світовому виробництві. Хімічна компанія «Пешине» перетворилася у світового лідера пакувальної продукції, поліграфічна фірма «Ойкає»- у головного видавця часописів у світі, фірма «Кабль де Ліон» вийшла на перше місце у світі у виробництві електричних кабелів. Електротехнічний концерн «Томсон» зайняв перше місце у світі по випуску навігаційного устаткування для літаків, а в Європі - по виробництву побутової електроніки. «Иметаль» займає провідне положення по виробництву свинцю, цинку, нікелю в промислово розвинених країнах. У Західній Європі компанії «Аэроспасиаль» і «Дассо-Бреге» зайняли відповідно перше і третє місця в авіакосмічній промисловості. Стабілізувалися позиції французьких компаній серед найкрупніших корпорацій Західної Європи і світу. У список ста найкрупніших компаній входять 8 французьких об'єднань (1961р.- 2). Франція не тільки не поступається провідним країнам - США, Японії, ФРН і Британії по кількості найкрупніших компаній, але і по величині їхніх оборотів. Оборот перших десятьох французьких компаній в обробній промисловості складає біля 28% від обороту перших десятьох американських і 45% німецьких. 6 французьких банків входять у число 50 найкрупніших банків світу. Це «Креді агриколь», «Банк насіональ де Парі», «Креді Лионне», «Сосьєте женераль», «Груп де кесс д'епарнь», «Компані финансьєр де Паріба».

Банки активно беруть долю в діяльності промислових компаній через систему участі у володінні акціонерним капіталом, використовуючи в тому числі холдінгові компанії, інвестиційні фонди, особисту унію.

Процес переплетення капіталу призвів до того, що вся економіка охоплена декількома фінансовими групами, що мають широкі міжнародні зв'язки. Це групи «Наріба», «Спілка», групи Ротшильдів і Ампен-Шнейдерів. Фінансові групи роблять серйозний вплив на формування економічної політики. Інтереси найкрупніших компаній відстоює Національна рада французьких підприємців (Патронат), а також різноманітні галузеві, міжгалузеві і регіональні організації підприємців, що є потужними важелями тиску на уряд.

Розділ 3. Зовнішньоекономічне співробітництво Франції та

України

3.1. Аналіз стану економічного співробітництва Франції та

України

Головною ознакою подальшого закріплення та поглиблення українсько-французьких економічних відносин стала постійна підтримка Францією, і навіть ініціювання останньою підтримки України іншими країнами в міжнародних економічних і фінансово-банківських інституціях (МВФ, Світовий банк, ЄБРР, ЄС тощо). Формування саме такої позиції Франції в економічному співробітництві з Україною забезпечувалося як підтриманням регулярних контактів між президентами обох країн, так і налагодженням робочих контактів між керівниками урядів та окремих міністерств та відомств. Цьому безпосередньо сприяли візити до Французької Республіки Президента України, Прем'єр-міністра, міністрів економіки, фінансів, агропромислового комплексу, інших керівників міністерств та відомств України. Саме економічні аспекти дво- та багатосторонніх відносин займали одне з чільних місць в бесідах між вищими посадовими особами двох країн.¹²

В 1998р. Франція посіла 3 місце серед країн Західної Європи за обсягами торгівлі з Україною. Аналіз торгово-економічних зв’язків між Україною та Францією показує, що Франція є важливим торговельним партнером України. До загальних обсягів зовнішньої торгівлі України з країнами Західної Європи питома вага українського експорту до Франції складає 4,9% та 9,3% українського імпорту.

Негативне сальдо у торгівлі товарами свідчить як про недовикористання експортних можливостей України, так і про специфіку основних імпортних потреб Франції, до задоволення яких нашій країні досить важко пристосуватися (енергоносії, деякі види високотехнологічного обладнання, трикотажні вироби, кольорові метали, тропічні фрукти, чай, кава).

Інвестиції із Франції розміщені в наступних галузях:

Станом на 01.01.99 (тис.дол.США)

фінанси, кредит, страхування 6608

внутрішня торгівля 3346

хімічна промисловість 2632

харчова промисловість 1157

машинобудування і металообробка 853

будівництво 1268

паливна промисловість 429

легка промисловість 306

зовнішня торгівля 304

З 1993 року відкрито французьку кредитну лінію загальним обсягом 500 млн.фр.фр. Перший її транш (200 млн.фр.фр.) використано протягом 1993-1995рр., а другий - 300 млн.фр.фр., як і додаткові до нього 100 млн.фр.фр., виділені в 1997 році, на початок 1998 року практично вже заповнено за рахунок проектів, які отримали державні гарантії.

На 1998 рік французькою стороною встановлено ліміт кредитних ресурсів для України обсягом 200 млн.фр.фр. В липні 1998 року в Парижі підписано французько-українську міжбанківську угоду, яка відкрила дорогу до використання зазначених коштів.

Крім, цього, Францією надано фінансову допомогу Україні у 1994-1995рр. обсягом 4,5 млн.фр.фр. на реалізацію програм по забезпеченню безпеки функціонування АЕС та зроблено внесок у розмірі 40 млн.дол.США на компенсацію енергетичних потужностей України в зв'язку з закриттям ЧАЕС. Надано також фінансову допомогу на розробку програм по інтенсифікації сільськогосподарського виробництв загальним обсягом 20 млн.фр.фр.

Прямі французькі інвестиції одержали 98 українських підприємств (42 з них - спільні).

Прямі французькі інвестиції в економіку України

(за даними Держкомстату України, млн.дол.США)

табл. 1

Французька сторона має бажання розширити свою присутність у пріоритетних галузях української економіки. Так, наприклад, фірма «Алкатель СІТ» не тільки постачає свою продукцію, а й передає сучасні технології для спільного виробництва продукції у галузі телекомунікацій, згідно з проектом з КОДП «Київоблтелеком» на суму 39,4 млн.фр.фр. та з КМДПЕ «Київелектрозв'язок» на суму 70,8 млн.фр.фр.

Виявила наміри здійснювати співробітництво по виробництву пасажирських вагонів фірма «Альстом - Де Дітріш» спільно з «Крюківським вагонобудівним заводом» (КВБЗ). Загальна кошторисна вартість робіт по організації виробництва складає 54,4 млн.грн. З них 41,5 млн.грн (129,8 млн.фр.фр.) передбачається профінансувати за рахунок французької кредитної лінії, а решту 12,9 млн.грн. - з власних коштів заводу.

Фірма «Лафарж» придбала 28% пакет акцій Миколаївського цементного заводу, та має намір вкласти значні інвестиції в це підприємство. Спільний проект на поставку сільськогосподарської техніки з українським підприємством «Дако» на суму 60 млн.фр.фр. має фірма «Делапласа». Є спільний проект «Маріупольського металургійного комбінату» на суму 128,74 млн.фр.фр. з фірмою «Кварнер Метале Клесім».

Здійснення цих та інших проектів має суттєво вплинути на технічне та технологічне переоснащення відповідних галузей промисловості в Україні.

Розвивається співробітництво в енергетичній галузі з французькими фірмами «Газ де Франс», «Альстом», «Електрісіте де Франс» по наступних напрямках:

- реалізація проектів реконструкції та модернізації енергоблоків електростанцій різних типів;

- виготовлення котлів з впровадженням сучасних технологій використання палива;

розробка і впровадження сучасних систем управління технологічними процесами в енергетиці;

- участь у розробці та впровадженні технологій використання в енергетичній галузі низькоякісного вугілля;

- підвищення екологічних показників енергетичного обладнання різних типів;

- участь у реалізації проектів добудови енергоблоків №2 Хмельницької АЕС та №4 Рівненської АЕС;

- реалізація технологій використання відходів вуглезабезпечення як палива для енергетичних підприємств.

У фармацевтичній галузі українські виробники зацікавлені у співпраці з фірмами «Лаборатуар Ложе» та «Сапекс». Це стосується наступних питань:

- розвиток коопераційних, технологічних, інвестиційних зв'язків з метою модернізації української фармпромисловості, зокрема, ліцензійні угоди, передача ноу-хау стосовно виробництва генериків;

- обмін досвідом державного контролю у Франції за оптовою торгівлею медикаментами та відповідними імпортно-експортними операціями;

- вивчення французької системи медичного страхування та її впливу на реалізацію лікарських засобів, ціноутворення на фарморинку.

Кількісні показники рівня торговельно-економічних відносин між обома країнами з 1994 по 1998рр. віддзеркалили, з одного боку, загальну тенденцію суттєвого пожвавлення (табл.2), а з іншого - були значною мірою обумовлені наслідками загальносвітової та російської криз 1998 року та їх впливом на фінансово-економічну ситуацію в Україні.

Аналізуючи дані зовнішньоторговельного обороту за 1992-1995 рр., коли Україна мала позитивне (1992 р.), чи незначне негативне (1993-1994 рр.) сальдо у торгівлі з Францією, слід зазначити, що це було досягнуто головним чином завдяки експорту енергоносіїв. Вони в українському експорті відповідно складали: 85,2% - у 1992 р., 59,5% - у 1993 році та 19,5% - у 1994 році. Зменшення з відомих причин їх експорту з України у 1995-1999 рр. значно погіршило сальдо двосторонньої торгівлі.

Крім того, зростання експорту сільськогосподарської продукції, яке було характерним протягом останніх років, повністю перекрито значним зростанням імпорту продукції харчової промисловості, машин та обладнання, автомобілів та товарів широкого вжитку.

Якщо умовно виключити з експорту України енергоносії, які, як відомо, не є для неї характерним експортним товаром, то можна констатувати практично стабільне його зростання (1992 рік - 158;

1993 рік - 370; 1994 рік - 687; 1995 рік - 424; 1996 рік - 780; 1997 рік - 788; 1998 рік - 920 млн.фр.фр.).

Разом з тим, постійно зростаюче негативне сальдо у торгівлі товарами хоч і зменшилось у 1999 році на 27,6% і склало 631 млн.фр.фр. проти 871 млн.фр.фр. у 1998 році, свідчить як про недовикористання експортних можливостей України, так і про специфіку основних імпортних потреб Франції, до задоволення яких нашій країні досить важко пристосуватися (енергоносії, деякі види високотехнологічного обладнання, трикотажні вироби, кольорові метали, тропічні фрукти, чай, кава).

Основними факторами зменшення в 1999 році як українського експорту, так і імпорту стали, перш за все, причини внутрішнього характеру, обумовлені значною мірою наслідками загальносвітової та російської криз у 1998 році та їх впливом на валютно-фінансову ситуацію в Україні. Проблеми з попередньою оплатою та конвертацією гривні призвели до різкого зменшення кількості підписаних нових контактів на 1999 рік. Іншою причиною стало, без сумніву, абсолютне невикористання українською стороною лімітів кредитних ресурсів у 200 млн.фр.фр., виділених Францією для України на 1998 рік.

Аналіз запитів французьких фірм свідчить, що основні можливості розширення українського експорту до Франції на сьогодні досить обмежені і пов'язуються, в основному, з хімічною продукцією (поліхлорвініл, міндобрива), металом (в основному, для реекспорту в треті країни), металевим брухтом та кольоровими металами, деревиною, насінням соняшника, а також виробництвом одягу на умовах давальницької сировини чи його напівфабрикатів з їх подальшим вивозом до Франції і третіх країн.

3.2. Перспективи та напрямки покращання українсько-

французьких торгово-економічних відносин

Основними передумовами інтенсифікації торгово-економічних відносин України з країнами Заходу, збільшення українського експорту мають стати вдосконалення, стабілізація та забезпечення прозорості інвестиційного, митного та податкового законодавства, подолання зайвої бюрократизації, що породжує здирництво (особливо на окремих митних переходах), хабарництво та корупцію.

Збільшенню товарообігу між Україною та Францією сприяли б:

- розробка та реалізація відповідної схеми виходу українських товаровиробників на західні ринки, яка б запобігала започаткуванню антидемпінгових розслідувань, виникненню розбіжностей інтересів підприємств-виробників та окремих міністерств, як це було у випадку з трубами сталевими безшовними;

- вивчення можливостей збільшення вирощування та експорту таких видів сільгосппродукції, як насіння соняшника та горох, які користуються у Франції та інших країнах Європи значним попитом. При цьому імпортне мито на ці види продукції у Франції відсутній;

- визначення інституції, яка б взяла на себе організацію участі українських ділових і бізнесових кіл та підприємств у виставках, ярмарках, салонах та міжнародних зустрічах, які проводяться як у Франції, так і в країнах Західної Європи;

- створення франко-української торговельної палати, "мета якої є торговельно-економічних відносин між Україною і Францією та адаптації українських підприємств (промислових, сільськогосподарських, торговельних тощо) до правил ринкової економіки і, таким чином, інтеграції України в систему міжнародних торговельно-економічних зв'язків, а також розширенні інформаційного поля та клімату довіри між українськими та французькими партнерами, потенційними інвесторами та отримувачами інвестицій;

- цілеспрямоване посилення контактів на всіх рівнях з підприємствами, установами та урядовими структурами, причетними до галузей, у яких найбільш явно проглядається інтерес до України з боку Франції. Це, в першу чергу, енергетика (особливо атомна), сільське господарство, зберігання та переробка сільгосппродукції, будівництво та виробництво будівельних матеріалів тощо;

- застосування нових схем кредитування спільних проектів через французькі комерційні банки без надання урядових гарантій;

- підготовка французькою стороною пропозицій щодо напрямків прямого інвестування та залучення портфельних інвестицій в економіку України, які могли б представляти найбільший інтерес для французьких банківських, фінансових та виробничих структур;

- розширення практики фінансування французькою стороною маркетингових досліджень та консультацій щодо розробки проектів інвестування в Україні, звернувши основну увагу на комплексне вивчення регіональних проектів, зокрема, у вільних та спеціальних економічних зонах;

- раціональне використання французьких товарних кредитів, направлення їх в першу чергу на модернізацію українських підприємств;

- створення спільних підприємств з використанням французьких «ноу-хау» і перспективою виробництва продукції на експорт у треті країни чи заміни українського імпорту.

У цьому зв'язку реалізуються нові конкретні заходи по збільшенню товарообігу між обома країнами і, насамперед, українського експорту, серед яких слід зазначити:

- реалізацію пропозицій по залученню українських підприємств до участі у виставкових заходах у Франції;

- продовження активних консультацій з французькими чинниками по запобіганню та подоланню існуючих антидемпінгових санкцій;

- зняття існуючої напруги у зв'язку з забороною експорту в Україну великої рогатої худоби та продукції з неї походженням з Франції шляхом сприяння інтенсифікації переговорного процесу між відповідними офіційними чинниками обох країн;

- проведення постійного моніторингу інвестиційних намірів великих французьких підприємств, які вже вийшли на український ринок, зокрема, фірми «Лафарж», «Алкатель», «Рон-Пулен», «Суфле» та інших, з метою збільшення французьких інвестицій в економіку України;

- сприяння введенню в практику туристичних обмінів між Україною та Францією, організації бізнес-турів з проведенням зустрічей підприємців обох країн в регіональних ТПП України та Франції;

- доведенні до французьких ділових кіл шляхом публікацій у щомісячному бюлетені посольства, який розповсюджується більш ніж за 300 адресами у Франції, конкретних експортних пропозицій та даних про інвестиційні проекти, вільні економічні зони тощо;

- активній роботі у регіонах Франції, зокрема, проведення на плановій основі низки «круглих столів», зустрічей з підприємцями у ТПП, організація публікацій у регіональній пресі;

- інформування українських товаровиробників щодо можливості їх залучення до виконання французьких замовлень;

- активне подальше формування правової бази українсько-французьких відносин.

Довідково: французька сторона завершила процес ратифікації Конвенції про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень.

В контексті подальшого розширення договірно-правової бази українсько-французького співробітництва продовжується робота над підготовкою наступних двосторонніх документів: про рибний промисел в економічній зоні архіпелагу Кергелен, про співробітництво в галузі охорони здоров'я і медичних наук, про співробітництво в галузі туризму, про співробітництво в галузі навколишнього середовища. Договір про правову допомогу та правові відносини у цивільних справах.

Розглядаючи перспективи розвитку економічного співробітництва слід враховувати також і те, що у Франції на державному рівні визначені пріоритетні сектори в економіках країн Центральної та Східної Європи, зокрема, України, у яких вона хотіла б забезпечити свою присутність, а саме:

- модернізація та розвиток енергетичної галузі і, насамперед, вдосконалення ядерних і теплових електростанцій, реконструкція нафтопереробних заводів, мережі газо- та електропостачання;

- модернізація транспорту та транспортних мереж;

- конверсія військово-промислового, а також металургійного комплексу, зокрема, переорієнтація високотехнологічних підприємств ВПК на виробництво продукції цивільного призначення в таких галузях як телекомунікації, навігаційне обладнання, транспорт, безпека тощо;

- забезпечення охорони навколишнього середовища та організація водопостачання;

- виробництво та переробка сільгосппродукції;

- індустрія туризму;

- вдосконалення системи оптової та роздрібної торгівлі товарами широкого вжитку, створення супермаркетів;

- налагодження системи сервісного обслуговування в різних галузях.

Цей перелік майже співпадає з переліком найбільш привабливих для України галузей економіки, де Франція за рівнем "ноу-хау" займає провідні позиції - аерокосмічна промисловість, системи сучасного залізничного та міського транспорту, ядерна енергетика та устаткування для неї, деякі галузі хімічної промисловості, парфумерно-косметична промисловість, харчова промисловість, вирощування зернових культур, цукрового буряка та олійних культур.

Важливим напрямком для співробітництва, який заохочується урядом та безпосередньо курується та фінансується МЗС Франції, є розширення її інтелектуальної присутності (інтелектуального інвестування) в Україні. Виділяючи національне фінансування, Франція пропонує багато програм підвищення кваліфікації кадрів, стажування, науково-технічного співробітництва тощо. Такі програми вже досить успішно реалізуються, зокрема, для Мінекономіки, Національного банку, Державного Казначейства України.

Серед програм, які є цікавими для України і могли б бути реалізовані французькою стороною з подальшою перспективою інвестицій у виробництво слід виокремити наступні:

- запровадження сучасних технологій та форм організації виробництва продукції промисловості, інтенсивних технологій вирощування сільгосппродукції, ефективних способів її зберігання та переробки;

- заощадження енергоресурсів шляхом впровадження енерго- та паливнозберігаючих технологій, раціонального їх використання у виробництві та побуті;

- організація безпечного функціонування АЕС, забезпечення утилізації та захоронення радіоактивних відходів;

- модернізація транспорту і транспортних мереж;

- більш повне використання потенціалу високотехнологічних підприємств військово-промислового комплексу та переорієнтація окремих з них на виробництво продукції цивільного призначення;

- запозичення досвіду Франції у сферах державного регулювання економіки, організації митної та податкової систем, арбітражної справи, діяльності торгово-промислових палат тощо;

- розвиток банківсько-фінансової та кредитної систем;

- адаптація законодавства України в торговельно-економічній сфері до вимог ЄС;

- забезпечення охорони навколишнього природного середовища та здоров'я населення;

- підготовка і підвищення кваліфікації кадрів для економіки України;

- налагодження систем сервісного обслуговування;

- розвиток інфраструктури міського господарства тощо.

Висновки

1. Базуючись на аналізі складових економічного розвитку Франції за останні десятиріччя, можна зробити висновок, що, незважаючи на спади та підйоми, в цілому, в економіці країни зберігається тенденція до зростання.

2. Серед ключових напрямків сталого економічного зросту країни необхідно виділити наступні:

• прагнення до концентрації і централізації капіталу, його експорту та імпорту;

• інтернаціоналізація виробництва з одночасним скороченням впливу держави на всі рівні економіки;

• імпорт технологічних розробок.

3. Франція грунтовно інтегрована у світове господарство. Основними сферами зовнішньоекономічної діяльності є експорт послуг і сільськогосподарської продукції та експорт товарів (переважно важкої промисловості), з одночасним зміцненням позицій цілого ряду французьких компаній у світовому виробництві.

4. Незважаючи на добрі політичні стосунки між Україною та Францією рівень торгово-економічних відносин має реальні потреби та можливості для росту. Перспективи розвитку французько-українських ділових зв’язків об’єктивно існують, і безсумнівно великі. Вони можуть бути значно більшими, якщо Україна зуміє використати деякі елементи французького досвіду у виборі свого власного шляху розвитку, розв’язання складних економічних проблем, неминучих при створенні національної ринкової економіки.

5. Детально аналізуючи французький досвід трансформації економіки і підвищення ефективності окремих і окремих її секторів, переконуєшся в необхідності раціонального використання Україною окремих його компонентів. Формування ринкових відносин в Україні дозволить їй поступово наблизитися до рівня промислово розвинених країн. На цьому етапі досвід Франції, що спирається на власні сили в боротьбі за життєво важливі інтереси національної економіки, винятково важливий для України.

Список літератури

1. Весь світ. – М., Література. – 1996 (Енциклопедичний словник).

2. Економічне положення Франції // БИКИ. – 1998. - №70.

3. Країни світу: Стислий політико-економічний довідник. // М., Политиздат. – 1997.

4. Малая энциклопедия стран // под ред. Сиротенко Н.Г.,

Мендилеева В.А. – Харьков. – 2000г.

5. Матеріали до засідання комісії Україна-Франція з питань економічного співробітництва // МЗС України. – Київ. – 2000 р.

6. Перспективы развития французской экономики // БИКИ. – 1998. – №135.

7. Плісецький Д.Е. Франція. Особливості і проблеми сучасного економічного розвитку // Географія. – №30. – 1998р.

8. Пресняков В.Ю., Шулюкин Н.Е. Франция // М., Международные отношения. – 1998.

9. Регулювання фінансових ринків у Франції // Цінні папери України. –

№ 34. – 1999р.

10. Франция: рынок вперед // МЭ и МО. – №8. – 1998. – с. 93-96.

11. Le Monde ekonomique // Le Monde. – 16.03.1999.

12. Pocket World in figures // Тhe Economist. – 2000 edition.