Тема : МІЖНАРОДНЕ НАУКОВО - ТЕХНІЧНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО.

.

План.

1. Суть та структура міжнародного науково- технічного співробітництва.

2. Інтелектуальна власність і світовий ринок технологій.

3. Міжнародне ліцензування.Міжнародний інжиніринг.

4. Міжнародні міжвузівські наукові стосунки. Діяльність СОІВ.

Література:

І.М.Школа В.М.Козменко“Міжнародні економічні відносини “ Чернівці “Рута” 1996 ст 101-112.

В.В.Козик Л.А.Панкова“Світове господарство та міжнародні економічні відносини” Львів 1995

1.Суть та структура міжнародного науково- технічного співробітництва.

МНТС – цеформа МЕВ, яка являє собою систему економічних зв”язків у сфері перетину науки, техніки, виробництва, послугової діяльності та торгівлі і існує на основі спільних, наперед вироблених та узгоджених намірів, які закріплені в міжнародних економічних договорах.

Структура МНТС:

• створення координаційних міжнародних програм, спільних науково- технічних досліджень.

• Міжнародне ліцензування, обмін науково-технічними документами, патентами, ліцензіями.

• Міжнародний інжиніринг.

• Співробітництво у підготовці наукових та інженерно-технічних кадрів.

• Проведення міжнародних науково-технічних конференцій, симпозіумів.

• Створення та функціонування міжнародних науково-дослідних інститутів, організацій.

• Розробка науково-технічних прогнозів.

Пріоритетні напрямки розвитку МНТС:

• Електронізація та автоматизація виробничих процесів.

• Надійне мирне використання атомної енергії.

• Розширення практичного вмкористання біотехнології та генної інженерії(клонування).

• Космічні дослідження.

2.Інтелектуальна власність і світовий ринок технологій.

Інтелектуальну власність можна визначити, як відносини між людьми, які виникають з приводу присвоєння, володіння, користування та розпорядження щодо результатів інтелектуальної власності.

Предметом(об”єктом) інтелектуальної власності є : новітні технології, наукові відкриття, винаходи, виробничий та інший досвід, ноу-хау, дослідні або промислові зразки устаткування, аппаратура, інструменти, технологічні лінії, документація, способи виробництва.

Інтелектуальна власність- це володіння виключним правом, яке визначає виключення і обмеження доступу, передання, контролю та відповідальності щодо об”єкта інтелектуальної власності.

Свідоцтвом інтелектуальної власності є патент – це документ, який видається компетентним державним органом на певний термін винахіднику чи його правонаступнику, де засвідчується авторство і виключне право на винахід.

Проблема міжнародного патентування полягає в тому, що в різних країнах

по різному побудовані правила щодо патентування. В США Патентне бюро повинно вирішити хто є першим, істинним та оригінальним винахідником, а час подання заявки на винахід не грає ніякої ролі, так як це практикується в Європі(при цьому сам винахідник залишається невідомим).

Основні міжнародні форми передання технологій:

1. Продаж патентів.

2. Міжнародне ліцензування.

3. Міжнардний інжиніринг.

4. Спільне проведення науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт.

5. Іноземні інтелектуальні інвестиції.

6. Міжнародні міжвузівські стосунки.

7. Наукові міжнародні конференці, симпозіуми, семінари,

8. Створення комп”ютерних банків даних(Банк промислової та технологічної інформації при ЮНІДО)

9. Технологічний шпіонаж.

3.Міжнародне ліцензування.

Міжнародне ліцензування – це структурний елемент міжнародного науково-технічного співробітництва, що виступає у вигляді міжнародної ліцензійної торгівлі ліцензіями на винаходи, патентами, технологіями, ноу-хау.

Ліцензія – це дозвіл, який видається ліцензіаром ліцензіату на промислове і\або комерційне використання винаходу протягом обумовленого терміну за винагороду. Ліцензійна торгівля на світовому ринку здійснюється шляхом укладання ліцензійних угод.

Основні види ліцензійних угод:

1.Проста ліцензія – ліцензіар дозволяє на певних умовах використовувати винахід ліценціату, залишаючи при цьому за собою право, як самостійно користуватися так і видавати аналогічні ліцензії іншим зацікавленим особам.

2.Виключна ліцензія – ліцензіар має право сам користуватись винахадом і дозволяє використовувати винахід виключно ліцензіату.

3.Повна ліцензія – ліцензіар передає повністю права ліцензіату.

Види ліцензійних винагород за надання ліцензійних

прав на використання винаходу:

• Роялті – це періодичні процентні відчислення.

• Паушальний платіж – це чітко зафіксована в угоді сума, яка виплачується разово(або в розстрочку).

• Перехресне ліцензування – це обмін ліцензіями чи петентами, які за передбаченням є еквівалентними.

• Попередня плата – це платіж, який компенсує витрати ліцензіара ще до здійснення ліцензійної угоди.

• Передача цінних паперів і надання права участі у прибутку

Об”єкти міжнародного ліцензування: розробки конструктивного, технологічного характеру, склад матеріалу, речовини чи сплаву, способи лікування, способи пошуку та добування корисних копалин, товарні та промислові знаки.

Для міжнародного ліцензування характерне таке пончття як патентна чистота – це юридична властивість об”єкта, яка означає, що він може використовуватись у даній країні без порушень діючих на її території охоронних документів виклбчного права(патентів, що належать третім особам).

На практиці терміни дії ліцензійних угод складають від 3- до 10років, і більше для ліцензій, освоєння яких вимагає значних капітальних витрат.

Міжнародний інжиніринг.

Міжнародний інжиніринг – це форма міжнародного науково-технічного співробітництва, що має вигляд сукупності інтелектуальних видів діяльності, кінечна мета яких полягає в одержанні найкращих результатів від закордонних капіталовкладень чи інших витрат, пов!язаних з реалізацією проектів різного призначення інженерно-консультативного типу.

Іншими словами міжнародний інжиніринг – це надання інженерно- консультативних послуг.

Види інжиніронгових послуг:

Передпроектні послуги – дослідження пов”язанні з вивченням ринку товарів, що вироблятитиме об”єкт, яки будуватиметься; топографічні зйомки; розвиток транспортної мережі.

Проектні послуги – підготовка проекту, оцінка вартості проекту, експертиза проекту, робочі креслення, нагляд за проведенням робіт.

Післяпроектні послуги – підготовка контракту на будівництво, будівництво, монтаж обладнання, консультації з експлуатації обладнання.

4.Міжнародні міжвузівські наукові стосунки.Діяльність СОІВ.

Традиційно склалося, що основні наукові дослідження в Європі проводяться більше в науково-дослідних інститутах, а в США традиційна наука твориться в університетах, а прикладна наука – в пошукових лабораторіях при великих фірмах.

Спеціалізація в науці на світовому рівні сприяє значному її прогресу. Обмін науковими знаннями відбувається різними шляхами: через наукову літературу, роботу провідних вчених в різних країнах, створення спільних науково-дослідних закладів, проведення різного роду симпозіумів та конференцій.

Дещо менше розвинена система обміну в галузі освіти, яка побудована на основі зв”язків між вузами. Найроповсюдженішими формами міжнародних відносин на рівні вищої школи є: обмін досвідом та інформацією, обмін викладачами, науковими співробітниками та студентами, спільна дослідницька діяльність, стажування молодих спеціалістів.

Серед великої кількості міжнародних організацій, що діють на рівні міжнародного науково-технічного співробітництва, помітно виділяєится Світова організація інтелектуальної власності – це міжурядова організація, що має статус спеціалізованогозакладу ООН, заснована в 1970році і має на меті: сприяння охороні інтелектуальної власності у всьому світі шляхом розвитку співробітництва держав та взаємодії з будь-якою іншою міжнародною організацією; управління союзами, що входять до складу СОІВ:

Паризький союз – охорона промислової власності.

Союз РСТ – договір про патентну кооперацію.

Мадридський союз – угода про міжнародну реєстрацію знаків.

Україна однією з перших стала членом СОІВ в 1970році.