фактори внутрішнього характеру – невирішення або надто повільне вирішення проблеми з відшкодуванням експортерам податку на додану вартість (ПДВ), практично відсутність необхідних механізмів державної підтримки експорту, структурна слабкість українських виробників експортоспроможності продукції;

фактори зовнішнього походження – невідповідність українських і європейських стандартів, нерозвиненість інфраструктури зовнішньоекономічних українських представництв за кордоном, недостатня інформаційна підтримка українського експорту.

Як українським підприємцям, так і центральним законодавчим і виконавчим органам державної влади, обласним державним адміністраціям та їх функціональним і галузевим управлінням необхідно планувати свою діяльність, враховуючи вищеперелічені фактори. Необхідно також враховувати, що в своїх намаганнях закріпитись на німецькому ринку українські експортери мають значні конкурентні переваги, до яких належать високий експортний і науково-технологічний потенціал, порівняно низькі виробничі затрати, вигідне географічне розташування, високий рівень кваліфікації спеціалістів. Слід наголосити, що основою ефективного економічного співробітництва між Україною та ФРН є, насамперед, внутрішньополітична ситуація в Україні, зовнішньополітичні орієнтири держави, політична воля як законодавчої, так і виконавчої влади, правова стабільність і наявність правових гарантій правової безпеки.

Нині можна стверджувати, що значна частина цих складових характерна для України, оскільки за десять років української державності нам вдалось:

• здійснити ряд значних демократичних перетворень;

• зробити вагомі кроки в напрямку формування соціально зорієнтованої ринкової економіки;

• забезпечити внутрішньополітичну стабільність;

• отримати визнання на міжнародному рівні;

• визначитись у стратегії розвитку на тривалу перспективу й участі в міжнародній кооперації та розподілі праці.

Основою подальшого розвитку двохсторонньої торгівлі між Україною та Німеччиною має стати взаємовигідна та взаємодоповнююча кооперація. З цієї точки зору, пріоритетне значення має здобуття нашою країною повноправного членства у Світовій організації торгівлі, а також запровадження сучасної системи сертифікації та стандартизації товарів, що відповідала б європейським вимогам.

Як підтверджує аналіз міждержавних відносин, ФРН активно підтримує економічну стратегію України на політичному рівні. 2001 р. став важливим етапом у розвитку українсько-німецького співробітництва. У грудні минулого року в м. Києві відбулася IV політична консультація на вищому рівні. Серед інших питань, які розглядали, була тема економічного співробітництва між нашими країнами. Вагомими були і рішення: німецька сторона оголосила про відкриття гермесівського плафона (надання страхового поручництва німецького АТ «Гермес» під кредитні лінії в інвестиційні проекти) для України на 2002 р. у розмірі 150 млн. євро. Цей крок розглядають, насамперед, як позитивний політичний сигнал для німецьких інвесторів.

Як один із результатів розширення співпраці України з Німеччиною в напрямку сприяння розвитку підприємницької діяльності, є підписання під час ІV політичної консультації на найвищому рівні спільної заяви уряду України та уряду ФРН щодо підтримки Програми заходів із перепідготовки управлінських кадрів для сфери підприємництва в Україні, заяви про наміри між Міністерством аграрної політики України та Федеральним міністерством захисту прав споживачів, продовольства та сільського господарства Німеччини щодо співробітництва у галузі сертифікації сільськогосподарської техніки. Зі свого боку Україна нині робить рішучі кроки до створення загальновизнаних обмежуючих умов для бізнес-діяльності, адаптації національного законодавства, запровадження принципів ефективного приватного підприємництва.

Оптимістично виглядають і результати зовнішньоекономічної діяльності. Активізація економічної діяльності в Україні стимулювала розвиток зовнішньої торгівлі. Так, у 2001 p. зовнішньоторговельний оборот товарів і послуг України становив 36,7 млрд. дол. США і збільшився порівняно з 2000 p. на 10,7%, у т. ч. обсяги експорту збільшилися на 9,7%, імпорту – на 12,0. Сальдо торгового балансу було позитивним і становило майже 2,9 млрд. дол. У зовнішній торгівлі зусилля спрямовувались на формування якісно нового рівня партнерських стосунків, нового бачення розвитку торговельно-економічних та інвестиційних відносин, побудованих на реалістичній основі відповідно до нагальних потреб національної економіки України, на вироблення системи нових організаційних і фінансово-економічних форм та методів роботи щодо створення умов і зацікавленості підприємців обох країн у розширенні та поглибленні партнерських зв’язків.

Обнадійливі перспективи розвитку торговельних відносин з Німеччиною у 2002 р. Завершено переговори з ЄС щодо пролонгації двосторонньої угоди з Україною з питань торгівлі металургійною продукцією – це дає змогу збільшити постачання до ФРН металургійних виробів, виготовлених в Україні. ЄС з березня минулого року відмінив кількісні обмеження на торгівлю вітчизняною текстильною продукцією. За оцінками фахівців, це дасть змогу збільшити постачання українських текстильних виробів до країн ЄС більш як на 100 млн. дол.

Разом з тим, як видно з проведеного аналізу, залишаються актуальними і необхідними конкретні кроки України в таких напрямках:

• активізації та вдосконалення механізмів державної підтримки експорту за рахунок упровадження більш сприятливих економічних та організаційно-правових умов розвитку українського експорту, механізмів державної фінансової, податкової, страхової, маркетингової та інформаційно-консультативної підтримки українських експортерів;

• усунення перешкод з відшкодування податку на додану вартість експортерам;

• розв'язання проблеми взаємного визнання сертифікатів як однієї з основних передумов для зняття технічних бар'єрів на шляху української продукції на німецький ринок, приведення українських стандартів у відповідність до європейських;

• значної трансформації експортної структури, підвищення конкурентоспроможності експортного потенціалу шляхом модернізації діючих і запровадження нових, експортоспроможних виробництв;

• використання наявних конкурентних переваг української економіки для зростання двохсторонніх торговельно-економічних зв'язків (у тому числі наявності передових науково-технічних розробок в окремих секторах промисловості, існуючої мінерально-сировинної бази, сприятливих природнокліматичних умов, наявності висококваліфікованої робочої сили, вигідного географічного положення);

• зменшення від’ємного зовнішньоторговельного сальдо в українсько-німецькій торгівлі через стимулювання засобами тарифного і нетарифного впливу ввезення в Україну переважно інвестиційних товарів для модернізації української промисловості й створення передумов для зростання експортно-орієнтованих галузей;

• інтенсифікації переговорного процесу з ЄС щодо зняття існуючих торговельних обмежень на поставку товарів українського походження, а також проведення двосторонніх консультацій щодо лібералізації ринку сільськогосподарських товарів;

• розвитку інфраструктури зовнішньоекономічних представництв на основі самоокупності, вироблення механізмів державного впливу та підтримки розвитку мережі зарубіжних представництв українських фірм та об'єднань, ініціювання створення змішаних українсько-німецьких торгових палат для розширення співпраці, особливо у сфері малого та середнього бізнесу;

• забезпечення ефективного рівня інформаційної підтримки українського експорту, вдосконалення виставкової діяльності шляхом залучення як державних, так і громадських коштів для надання підтримки участі українських фірм у найбільших ярмаркових заходах, що проводять у ФРН.

Окрема проблема торговельно-економічних відносин України з Німеччиною – існування торгових обмежень тарифного, нетарифного і технічного характеру. До товарних груп, що зазнають дискримінації в торгівлі з ФРН, належать такі, як металеві вироби, труби, окремі види хімічної продукції. При цьому функцію гальмування надходження вказаних товарів українського виробництва на німецький ринок виконують антидемпінгові розслідування.

Слід зазначити, що антидемпінгові та антисубвенційні розслідування і відповідні міжнародні переговори – це компетенція Комісії Європейського Союзу, зокрема Генерального директорату торгівлі. Відповідно до цього Німеччина як повноправний член ЄС свою зовнішньоторговельну політику здійснює значною мірою опосередковано, через Комісію Європейського Співтовариства. При цьому уповноваженим від ФРН міністерством з питань підготовки пропозицій та участі в роботі спільного комітету є Федеральне міністерство економіки і технологій Німеччини, зокрема департамент з питань зовнішньоекономічної та європейської політики.

Федеральне міністерство економіки і технологій ФРН проводить широку роботу серед підприємців Німеччини щодо роз’яснення своєї зовнішньоекономічної політики, зокрема щодо захисту ринку від недобросовісної конкуренції (в т. ч. проведення семінарів про застосування антидемпінгових та антисубвенційних заходів для боротьби з недобросовісною конкуренцією на світовому ринку). Але щодо питань проведення антидемпінгових заходів Німеччина діє відповідно до положень Андидемпінгового кодексу Світової організації торгівлі. При цьому слід зазначити, що Німеччина вже кілька років не ініціює нових антидемпінгових розслідувань проти поставок українських товарів, які останнім часом перетворилися в один із серйозних гальмівних факторів нетарифного характеру щодо торгівлі українськими товарами на світовому ринку.

Протягом 1995–2000 рр. та першого півріччя 2001 р. Комісія ЄС здійснювала антидемпінгові, антисубсидійні та спеціальні розслідування стосовно 44 країн⁶, у тому числі найбільше щодо імпорту з таких країн, як Федеративна Республіка Бразилія, Республіка Венесуела, Республіка Індія, КНР, Малайзія, Мексиканські Сполучені Штати, Республіка Польща, Республіка Корея, Російська Федерація, Угорська Республіка та деяких інших. Була серед них і Україна. Результат антидемпінгових дій – прийняття рішення про попередній митний розгляд, зміну податку, припинення поставок відповідних видів продукції.

Разом з цим, як показав аналіз експортних цін на продукцію, що поставляли до ФРН та інших країн ЄС, в ряді випадків антидемпінгові розслідування розпочинали не через порушення Україною антидемпінгового законодавства. Це були суто протекціоністські заходи, спрямовані на захист ринку своїх країн, що підтверджують і незалежні європейські експерти. Однак з метою попередження можливих дій такого характеру з боку Європейської комісії та забезпечення розширення присутності продукції українських підприємств на ринку Німеччини, а також здійснення заходів, спрямованих на захист національного товаровиробника в антидемпінгових розслідуваннях, доцільно:

• удосконалювати структуру українсько-німецької торгівлі, впроваджуючи нові форми торговельних зв’язків, зокрема виробничу кооперацію, співробітництво на компенсаційній основі та організацію спільних виробництв шляхом закупівлі ліцензій;

• звернути увагу суб’єктів підприємницької діяльності різних організаційних форм і форм власності (які мають безпосереднє відношення до виробництва та реалізації чутливої до антидемпінгових розслідувань продукції на зовнішньому ринку) на необхідність вивчення і врахування ними цінових умов на різних секторах ринку як ФРН, так й інших країн ЄС.

  Доцільно також на державному рівні приділяти більше уваги здійсненню контрзаходів та антидемпінгових розслідувань щодо постачань на український ринок окремих товарів європейського виробництва.

  Торговельно-економічне співробітництво між Україною та Німеччиною регулює і регламентує відповідна договірно-правова база, що налічує близько 50 документів. Переважна більшість з них регулює відносини між нашими країнами в економічній сфері та включає як загальні обмежуючі угоди щодо розвитку торговельно-економічного та інвестиційного співробітництва, так і галузеві домовленості щодо специфічних питань співпраці в окремих галузях економічної діяльності.

  Зокрема, з 1993 p. діє українсько-німецький Договір про розвиток широкомасштабного співробітництва у сфері економіки, промисловості, науки та техніки, з 1996 p. набули чинності Угода про сприяння здійсненню та взаємний захист інвестицій та Угода про уникнення подвійного оподаткування податків на дохід і майно.

  Галузеві угоди охоплюють основні напрямки українсько-німецьких відносин у транспортних галузях, сільському господарстві та енергетиці. Договірно-правова база українсько-німецьких відносин сприяє реалізації стратегічних завдань української економіки шляхом надання з боку ФРН технічної допомоги нашій країні в підготовці кадрів, створенні ринкової інфраструктури, розвитку регіональної співпраці.

  Велике значення для розвитку торговельно-економічного та інвестиційного співробітництва між Україною та Німеччиною має діяльність двохсторонніх міжурядових комісій з питань торгово-економічного і науково-технічного співробітництва, інших постійно діючих інститутів, робота економічних форумів, виставок, презентацій. Важливим механізмом регулювання проблем двосторонніх економічних відносин та розширення партнерських стосунків між країнами є українсько-німецька коопераційна рада, завдання якої – розширення перспектив для поглиблення українсько-німецького співробітництва в енергетичній галузі, сільському господарстві, промисловості, туризмі та інших сферах.

  Слід зазначити, що в 2001 р. було посилено інтенсивність переговорного процесу між обома країнами в напрямку поглиблення двохстороннього торговельно-економічного та інвестиційного співробітництва, вирішення окремих проблемних питань. Важливою подією стало проведення в липні 2001 p. у м. Одесі шостого засідання українсько-німецької коопераційної ради, в процесі роботи якої були розглянуті актуальні питання українсько-німецького співробітництва, в тому числі щодо розв’язання проблем, пов’язаних із заборгованістю українських підприємств перед ФРН, проаналізовано стан і перспективи співробітництва у сферах двохсторонньої торгівлі, підтримки малого та середнього бізнесу, виставкової діяльності.

  У межах шостого засідання коопераційної ради проведені робочі семінари з питань промисловості, сільського господарства та продовольства, будівництва, енергетики і вугільної промисловості, стандартизації та сертифікації і туризму, на яких були розглянуті перспективні проекти співробітництва, зокрема реконструкції Зміївської та Бурштинської ТЕС, кооперації у виробництві сільськогосподарської техніки на підприємствах України, завершення будівництва і впровадження в дію установки з виробництва в Україні вакцин БЦЖ, гармонізації з Європейським Союзом стандартів і сертифікації молочних, м’ясних та олійно-жирових продуктів харчування, запровадження енергозберігаючих технологій у галузі будівництва тощо.

  Успішно працює постійна українсько-баварська робоча комісія, діяльність якої спрямована на стимулювання налагодження ділових контактів між баварськими та українськими підприємствами, надання їм відповідної консультативної допомоги, на сприяння з боку баварського уряду участі німецьких енергетичних концернів у приватизаційному процесі енергетичної галузі України. Так, на шостому засіданні постійної українсько-баварської робочої комісії в Мюнхені в червні 2001 p. розглянуті питання розвитку зовнішньоторговельних відносин України з Німеччиною, співробітництва України з міжнародними фінансовими організаціями, в тому числі з Міжнародним валютним фондом, реалізації масштабного проекту Баварського об’єднаного іпотечного банку щодо розширення своєї діяльності в Україні. Активно використовують такі форми сприяння розвитку українсько-німецького торговельно-економічного й інвестиційного співробітництва, як проведення економічних форумів і створення представництв українських підприємців у ФРН. Зокрема, з метою активізації діалогу між німецькими та українськими підприємствами малого та середнього бізнесу в Берліні в 2001 р. на базі відомої фірми «Транза Шпедіціон ГмбХ» створено представництво Українського союзу промисловців та підприємців (УСПП), що успішно здійснює свою діяльність. Цій же меті підпорядковані та налагоджені взаємозв’язки з громадськими організаціями та впливовими економічними угрупуваннями Німеччини, такими як Федеральна спілка німецької промисловості, Федеральна спілка оптової та зовнішньої торгівлі, Об’єднання торгово-промислових палат ФРН.

  Як українські, так і німецькі підприємці позитивно оцінюють економічні форуми, що періодично відбуваються в Україні та Німеччині. Зокрема, у вересні минулого року в Львові успішно проведений форум для підприємців Львівської області та Саксонії, у листопаді 2001 p. у м. Києві відбулася коопераційна біржа для підприємців аграрного сектора України та Німеччини «Агроконтакти-2001». У листопаді 2001 p. спільно з Товариством «БАО Берлін» та Торгово-промисловою палатою м. Берліна за сприяння представництва УСПП в м. Берліні проведено День економіки України, в якому взяли участь представники бізнесу та органів місцевої виконавчої влади Дніпропетровської, Сумської, Львівської, Одеської і Тернопільської областей. Представники регіонів України вперше були залучені до проведення такого заходу. З німецького боку в Дні економіки України та українсько-німецькій коопераційній біржі взяли участь понад 50 підприємців та представників німецьких фірм. У лютому цього року в межах проведення міжнародної виставки «Баутек» у м. Берліні вперше проведено спеціалізований День економіки України для підприємств будівельної галузі та виробництва будівельних матеріалів. Участь у цьому заході взяли понад 60 українських та близько 100 німецьких фірм. Було досягнуто важливих домовленостей щодо співробітництва у будівельній галузі між українськими та німецькими підприємствами.

  Важлива форма роботи під час проведення цих заходів – коопераційні біржі, де підприємці України могли ознайомити потенційних німецьких партнерів зі своїми комерційними пропозиціями та презентувати інвестиційні проекти. Висока активність їх роботи сприяє позитивним результатом у перспективі.

  Як один з ефективних методів роботи у налагодженні співпраці в сучасних умовах визнано встановлення прямих контактів між підприємствами. Тому значну увагу зараз приділяють саме розвитку міжрегіонального співробітництва. Традиційно тісні економічні відносини мають регіони України та Баварія. Вагомий внесок у торгівлі між нашими країнами земель Баден-Вюртемберг і Північний Рейн-Вестфалія. Активні економічні відносини розвиваються між регіонами України та Саксонією, Бранденбургом.

  Розвитку даної проблеми сприяв економічний форум «Міжрегіональна кооперація землі Саксонія-Ангальт з Україною: потенціал, шанси, ризики», проведений у березні 2002 p. у м. Магдебург (земля Саксонія-Ангальт) Міністерством економіки і технологій землі Саксонія-Ангальт спільно з Німецько-українським форумом за підтримки Посольства України у Німеччині, в роботі якого взяли участь представники Міністерства економіки і технології землі Саксонія-Ангальт, Інституту структурної політики і сприяння економічному розвитку Гале-Лейпциг, представництва в Німеччині УСПП (Українського союзу промисловців і підприємців), підприємств, консалтингових та аудиторських фірм землі Саксонія-Ангальт, Донецького регіонального українсько-німецького бізнес-центру.

  На німецько-українському форумі було презентовано Харківську, Дніпропетровську та Полтавську області, їх економічний потенціал, місце і значення в регіональному розподілі праці в Україні, взаємозв’язки з підприємствами Німеччини. Учасники ще раз наголосили на актуальності створення спільних українсько-німецьких торговельних палат для розширення співпраці, особливо у сфері малого та середнього бізнесу. Визнали за доцільне у розвитку партнерських відносин між підприємцями України і ФРН йти шляхом створення пулів (об’єднань) українсько-німецьких підприємств, звернули увагу на необхідності посилення підготовки менеджерів для українських фірм для керівництва різними ланками підприємства, особливо у галузі маркетингу з активізацією використання для цього коштів, передбачених Федеральними урядовими програмами (для країн-кандидатів на вступ до ЄС) на підготовку менеджерів для українських підприємств.

  Ми вважаємо, що з метою поступового нарощення зовнішньоторговельного обороту на рівні регіонів, збільшення експорту продукції та завоювання нових сегментів ринку Німеччини доцільно створити банк даних про експортоспроможну продукцію підприємств області з коментарями виробника щодо реального та потенційних зарубіжних ринків збуту, перспективою їх використання чи освоєння, проблемами на цьому шляху. Це можливо реалізувати через запровадження механізму щоквартального надання експортерами регіону (області) інформації про наявні для реалізації обсяги експортоспроможної продукції та її поширення через Торгово-економічні місії в складі посольств України за кордоном серед потенційних іноземних партнерів (крім того, можливе використання мережі Інтернет). Актуальним залишається питання впровадження заходів щодо формування повноцінних кваліфікованих служб зовнішньоекономічної діяльності та маркетингу на підприємствах, які є основними експортерами в областях, із залученням до цієї роботи спеціалістів вузів, розташованих на їх території. Крім того, робота економічних служб органів влади та підприємств в областях має бути спрямована на визначення господарських об’єктів для інтеграції в межах цільових комплексних програм повного циклу в найперспективніших напрямках виробництва конкурентоспроможної продукції на основі використання місцевих сировинних ресурсів.

  Як підсумок у розгляді питання розширення українсько-німецького торговельно-економічного співробітництва та поступового нарощення присутності української продукції і товарів на німецькому ринку, слід наголосити, що, незважаючи на ряд існуючих у цій сфері проблем і факторів, що до цього часу певною мірою негативно впливали на стан українського експорту до ФРН, українська економіка – це об’єкт підвищеного інтересу з боку німецьких підприємців.

  1 Handelsblatt. – 26/27. – 2001. – № 207. – S. 8.

  2 Ausenhandel. Zusammenfassende Übersichten für die Ausenhandel, Fachserie 7, Reihe l, Dezember 2001. – Statistisches Bundesamt, Wiesbaden, 2002. – S. 40.

  3 Ausenhandel. Zusammenfassende Übersichten für die Ausenhandel, Fachserie 7, Reihe l, Dezember 2001. – Statistisches Bundesamt, Wiesbaden, 2002. – S. 41.

  4 Збільшення експорту сировинних товарів (5 товарна група) – це результат разових операцій у залишкових запасах товарних позицій, невластивих українському експорту, тому зміну в цій позиції не можна розглядати як типову і потенційно важливу для позитивної динаміки українського експорту.

  5 За даними Держмитслужби України.

  6 Kommission der Europäischen Gemeinschaften. Mitteilung der Kommission an der Rat «Über die Auswirkungen der Abschaffung des Abgabenfreien Warenverkaufs im Innergemeinschaftlichen Reisenverkehr auf die Beschäftigung», Brüssel, den 17.02.1999; Bericht der Kommission «Achtzehnter Jahresbericht der Kommission an das Europäische Parlament über die Antidumping- und Antisubventionsmassnahmen der Gemeinschaft», Brüssel, den 11.07.2000; European Commission, Directorate-General for Trade «Note for the attention ofthe members ofthe anti-dumping comitee», Brüssels, 2001.

  
  
  1. Сочинение на тему Изложения к экзамену за 9 класс
  2. Реферат на тему The Bell Jar And Catcher In The
  3. Реферат на тему Information Technology Essay Research Paper Information TechnologyThe
  4. Реферат на тему Bacon Essay Research Paper
  5. Реферат Финансовая стратегия предприятия 2
  6. Реферат Поколение ЭВМ
  7. Реферат на тему Ethical Questioning Of Euthanasia Essay Research Paper
  8. Реферат на тему Методы и средства пожаротушения
  9. Практическая работа на тему Проектирование тягача лесной промышленности
  10. Курсовая Гражданство как институт государственного права РФ
  

  Bukvasha

  • Правила
  • Контакты