Ліс – наше багатство

Одним із найкращих багатств, якими наділена наша держава являється ліс.

Відомий письменник М. Пришвін писав „У лісі я знайшов для себе джерело безкінечних відкриттів...” Справді, в лісі ми зустрічаємося із своєрідною сукупністю рослин, різноманітним тваринним світом.

Лісове господарство в нашій країні є самостійною галуззю суспільного виробництва, яка займається вивчення, обліком, вирощуванням лісів, охороняє їх від пожеж, шкідників і хвороб, регулює користування лісом з метою задоволення потреб народного господарства. Для лісового господарства входять усі лісові угіддя державного лісового фонду, лісогосподарські підприємства та установи, техніка та механізації лісових робіт та ін.

Одночасно з вирубуванням проводиться відновлення лісів, закладання лісових масивів. Створюються полезахисні лісосмуги для захисту грунтів від вітрової та водної ерозії. Усі лісогосподарські роботи виконуються на наукових засадах, з урахуванням рекомендацій лісівництва – науки про життя лісу та його вирощування.

Відновлення лісів може проводитись як природним так і штучним способом.

Штучні насадження створюють тоді, коли на лісних площах після рубки не здійснюється відновлення лісу природним шляхом чи в інших випадках. Наприклад для того, щоб провести відповідні дослідження.

Для створення майбутнього насадження необхідно мати високоякісне насіння з хорошими наслідницькими даними. З цією метою створюють лісонасінні ділянки – розсадники.

Лісові розсадники можуть бути тимчасовими і постійними.

Залежно від призначення, вирощування деревних порід у розсаднику створюються відділи, насамперед відділ розмноження з такими відділеннями: посівним; - для вирощування сіянців із насіння; шкільним – для вирощування саджанців дерев і кущів із сіянців і живців; маточних насаджень – для забезпечення розсадника насінням і живцями; дендрологічним – для створення колекції цінних видів і форм інтродукованих та місцевих деревних порід.

Першочерговою роботою в розсаднику є підготовка грунту й насіння до висівання. Щоб прискорити появу сходів, проводять стратифікацію насіння.

Стратифіковане насіння висівають у добре підготовлений грунт. Коли з’являються сходи працівники розсадників розпушують грунт, знищують бур’яни, підживлюють і поливають сіянці, захищають їх від хвороб і шкідників.

У розсадниках працюють люди різних професій: спеціалісти із збирання насіння та підготовки і висівання його, лісокультурники, агрономи, спеціалісти із захисту рослин від шкідників та хвороб та ін.

Різноманітні види робіт в лісовому господарстві виконуються щомісяця.

У січні у лісовій зоні проводять масову заготівлю шишок сосни звичайної, ялини, модрини, насіння ясена, акації та ін. Порід. Зібране насіння з подовженим періодом спокою закладають на стратифікацію. В розсадники завозять органічні й мінеральні добрива. Готують лісокультур ний інвентар.

У лютому працівники лісу продовжують заготовляти шишки хвойних порід та насіння листяних (акації, лоху та ін.).

Проводять обробку шишок на шишкосушарнях. Продовжують стратифікувати насіння смородини, яблуні та ін. Дерев.

На розсадниках завозять добрива і щити для затінення посів, готують лісокультур ний інвентар. Стежать за підготовлею тварин.

У березні закінчують підготовку насіння до висівання, ремонт інвентаря і заготівлю добрив на розсадниках. Готуються до пожежо-небезпечного сезону. Ремонтують пожежні вишки, забезпечують всім інвентарем, який необхідний, пожежно-хімічні станції.

У квітні в лісостеповій і степовій зонах висівають насіння, висаджують рослини, закладають лісові смуги та ін. Обладнують місця відпочинку. Проводять роботи по захисту лісу від поширення шкідників і хвороб.

Велику роботу проводять у цей час на розсадниках і виконують садивний матеріал, сортують, упаковують і відправляють його на лісокультурні ділянки та для озеленення з підсиханням і прогріванням грунту висівають насіння в розсадниках. У квітні закінчують створення протипожежних смуг навколо хвойних молодняків і в ін. Пожежонебезпечних місцях.

У травні в лісостеповій зоні і зоні широколистих лісів закінчують висівання насіння та садіння лісу закладу розсадників. На розсадниках утримують грунт у чистому й розпушеному стані, стежать за сходами. З настанням жарких днів їх притіняють щитами.

Велику увагу приділяють боротьбі з шкідниками та хворобами на розсадниках і лісокультур них площах. У цьому місяці підвищується пожежна небезпека. Тому лісова охорона організовує велику профілактичну роботу в лісі.

У червні в північних районах закінчують висівання насіння і висаджування рослин. У лісостепових і степових районах збирають насіння в’яза, береста, скумпії, жимолості та ін.

Основними роботами в червні є догляд за лісовими культурними і насадженнями в лісових смугах.

У розсадниках продовжують догляд за посівами. Висівають свіжо зібрані насіння верб, тополь, в’язу.

Готують грунт під лісові культури наступного року. Розпочинають визначати ділянки лісу для рубок головного користування і рубок догляду. Ведуть роботи по лісовпорядкуванню.

Липень досить пожежонебезпечний. Лісова охорона влаштовує місця для відпочинку, посилює агітаційно-масову роботу.

На розсадниках і ділянках лісових культур стежать за ростом і розвитком рослин. Забезпечують своєчасний полив і притінення грядок у розсаднику та підживлення мінеральними добривами недостатньо розвинутих сіянців.

Продовжують роботи по захисту лісів від шкідників і хвороб. Збирають насіння берези, жовтої акації, бузини, черемхи.

В цей час широко проводять рубки догляду, особливо освітлення і прочищення молодняків. Триває визначення лісосік головного і проміжного користування. Ведуть роботи по лісовпорядкуванню.

Серпень-місяць лісових дарів. Настає час масового збирання ягід, горіхів, плодів деяких кісточкових порід і особливо грибів. Їх збирають, переробка і сушіння вимагають чимало зусиль і часу.

Продовжують збирати насіння берези, бузини, акації а з часом достигання – шишки модрини, плоди черемхи, ясеня, шипшини. Висівають свіжо зібрані насіння. У розсадниках завершають роботи з догляду і підживленням рослин.

Для природного лісовідновлення на вирубках, де це можливо, розпушують верхній шар грунту трезами, дисковими культиваторами. Сюди може потрапити насіння з прилеглих насаджень. В окремих місцях починають підготовку грунту для лісових насаджень наступного року.

У вересні організовують збирання плодів і насіння багатьох лісових порід: кленів, липи, ясеня, каштана, дуба, бука та ін.

Насіння готують до весняного висівання. Проводять інвентаризацію – облік вирощеного в розсадниках садивного матеріалу та закладених весною лісових культур. Визначають їхній стан та якість.

Важливим показником роботи розсадника є вихід стандартного садивного матеріалу з одиниці площі, а на ділянках лісових культур – приживлюваність висаджених сіянців. На незайманих лісом площах готують грунт під лісові культури та захисні лісонасадження наступного року.

Завершають рубки догляду в листяних і мішаних молодняках. Продовжують проріджувати хвойні молодняки. Обстежують ліс з метою знешкодження небезпечного шкідника – непарного шовкопряда.

У жовтні продовжують збирати насіння ялини, кленів, вільхи, глоду та ін.

Закладають на стратифікацію насіння кленів, ялини, бузини, шипшини, глоду. Збирають жолуді.

Припиняють обробку та підготовку грунту під культури наступного року.

У перший зимовий місяць продовжують збирати насіння глоду, ясеня та ін. Заготовляють шишки сосни звичайної, ялини, модрини. Поглинають працювати шишкосушарні.

На розсадники завозять добрива. Лісова охорона контролює додержання лісозаготівельних правил рудок і технології розробки лісосік.

В нашому районі велику увагу приділяють тису. Висока цінність деревини призвела до масового винищення цієї породи ще задовго до початку інтенсивної експлуатації лісів. Лісорослинні умови Княжвірського заказника сприятливі для вирощування високопродуктивних насаджень, що одночасно відіграють протиерозійну, ґрунтозахисну й водорегулювальну роль.

Значний внесок у збереження і відтворення тиса в Княж дворі зробили директори й старші лісничі Коломийського лісгоспу до 1959 р. Так лісничий І Король зробив чимало для збереження, охорони та розмноження сіянців та саджанців.

Лісівниками Коломийщини надають великого значення вирощування посадкового матеріалу тиса, лісовим шляхом, розсадником. Застосовують в основному два способи вирощування – це і висівання насіння та вегетативно – методом зеленого живцювання в парниках.

Перед у розмноженні тиса ведуть лісництва: Пече ніжинське (лісничі М.Кудляк, І. Павлюк, А.Сметанюк), Шепарівське (лісничі І.Король, В.Юрченко, В. Настюк). Вони також залучають для вирощування тису молодь Пече ніжинського шкільного лісництва.

Лісники надавали особливого значення догляд за тисом, як за окремими деревами, так і групами дерев. Роблять спроби догляду методом рубок, санітарного оздоровлення насадження, очистки площі від захищення лісовими відходами. При обстеженні цього насадження в жовтні 2001 р. Виявлено, що дерева тиса розвиваються добре, є маленькі сіянці віком до 5 років що раніше спостерігали рідко. На великих площах кількість підросту помітно збільшилася.

Тис відзначається дуже повільним ростом, особливо в перші 10 років життя. Тому йому властива незвичайна для карпатських лісоутворювачів довговічність. При оптимальних умовах він доживає до 1000, а окремі дерева – до 4000 років.

У лісовому господарстві працюють люди різних професій. Це лісники й лісокультурники, лісоруби, техніки й інженери та ін.

Стати добрим лісовим господарем зможе перш за все той, хто любить природу. Щоб вести лісове господарство, бути його охоронцем, необхідно знати життя лісу, особливості лісової роботи.

Для опанування цими знаннями важливо не тільки дістати спеціальну освіту, а й працювати постійно в одному лісовому господарстві. Неабияке значення має фізична підготовка, витривалість і винахідливість, мужність і стійкість, уміння добре володіти встановленого зразка, зброєю.

Адже працівникові лісу доводиться зустрічатися із стихійними природними явищами, лісовими пожежами та ін.

До штату лісового господарства входять фахівці: головний лісничий, інженер лісового господарства, інженер лісових культур, інженер з переробки деревини, економіст та ін.

Працівники лісового господарства у повсякденній роботі користуються так званими таксаційними описами, планшетами, планами лісонасаджень. Усі матеріали, що стосуються впорядкування лісів готують лісовпорядники.

Лісничий-провідний спеціаліст лісової справи, він очолює лісництво. А помічник лісничого повинен мати велику або спеціальну середню освіту й стаж роботи в лісовому господарстві не менше як два роки. Він керує різними роботами, що виконуються в лісництві. Майстер лісу організовує роботу лісників, забезпечує виконання всіх планових робіт на закріплений за ним лісогосподарській ділянці.

Потреби народного господарства вимагають промислових вирубок лісу. Але вирубувавши ліс, треба його насадити. Саме лісокультурники забезпечують лісове господарство садівним матеріалом. Адже вирощування лісу починається з заготівлі насіння лісових порід.

Також всі інші професії є своєрідними і необхідними і кожний з лісових господарів виконує свої функції по вирощуванню і догляду за лісом.

Умови науково-технічного прогресу вимагають від працівників лісового господарства високої професійної підготовки і високого загальноосвітньої рівня. Великі зміни відбуваються в лісових виробничих процесах. Зростає технічне оснащення у лісі. Виробництво все більше потребує висококваліфікованих працівників.

З лісовими професіями учні можуть ознайомитись, працюючи в шкільних лісництвах. Тут вони вивчають природу, поглиблюють свої знання з біології, ознайомлюються з добром дерев для рубки, вивчають документацію лісництва та ін. Шкільні лісництва забезпечені відповідною лісогосподарською технікою і працюють під керівництвом досвідчених працівників лісництва.

Підготовкою лісових спеціалістів середньої ланки займаються лісні школи й лісні технікуми. У лісних технікумах на спеціальному і заочному відділеннях вчаться майбутні техніки, бухгалтери й економісти.

Вищі навчальні заклади готують інженерів лісового господарства, інженерів-механіків лісогосподарських машин, економістів, бухгалтерів, спеціалістів із захисту рослин від шкідників і хвороб, спеціалістів з електронно-обчислювальної техніки та ін. Працівники лісогосподарських підприємств і установ можуть здобути відповідну освіту без відриву від виробництва, навчаюсь на заочних відділеннях технікумів чи вузів. У такому разі їм надається додаткова відпустка на загальних підставах для складання вступних екзаменів і навчальних сесій.

В Україні існує багато вузів, які готують спеціалістів лісового господарства. Найкращими є Львівський лісотехнічний інститут, Кременецький лісний технікум, також є вузи в Краківській, Рівненській та ін. Областях нашої країни.

Якщо хочеш отримати дану професію, то можна вибрати будь-яке місце навчання лісової справи.