Роберт Кох (11.12.1843, Клаусталь – 27.05.1910, Баден-Баден) – німецький мікробіолог, один з основоположників бактеріології та епідеміології. Закінчив Геттінгенський університет (1866), після чого працював лікарем у Вольштейні. У 1885-1891 – професор Берлінського університету і директор Інституту гігієни; в 1891-1904 очолював Інститут інфекційних хвороб у Берліні. Праці Коха присвячені вивченню етіології сибірки, ранових інфекцій, туберкульозу, холери. В 1882 відкрив збудника туберкульозу, 1883 – холери. Запропонував ряд методів мікробіологічного дослідження, способи дезінфекції, винайшов (1890) препарат для лікування туберкульозу – туберкулін. Створив наукову школу. Получив Нобелівську премію в 1905 р.

Луї Пастер (27.12.1822, Доль, Юра, Франція – 28.09.1895, Вільнев-л’Етан, поблизу Парижа) – французький мікробіолог і хімік, засновник сучасної медичної мікробіології та імунології, член Паризької АН (з 1862), Французької медичної академії (з 1873), Французької академії “безсмертних” (з 1881). Почесний член Петербурзької АН, почесний АН багатьох країн світу. Закінчив вищу Нормальну школу (1847) в Парижі. Учасник Революції 1848. З 1849 професор хімії Страсбурзького університету; з 1854 – університету в Ліллі; з 1857 – Нормальної школи; з 1867 – Сорбонського універститету в Парижі. З 1888 і до кінця життя – директор мікробіологічного університету. Перші праці Пастера з питань оптичної асиметрії молекул заклали основи стереохімії. Вперше (1857) встановив, що бродіння спричиняється діяльністю різних видів мікроорганізмів, відкрив явище анаеробізму та існування облігатно анаеробних бактерій, запропонував методи стерилізації, спростував уявлення про довільне самозарядження організмів. Він зробив методи запобіжних щеплень проти ряду інфекційних захворювань, зокрема вакцинацію проти сибірки (1881), бешихи свиней (1882), сказу (1885). Профілактична вакцинація Пастера набула великого поширення. Діяльність Пастера мала велике значення для розвитку мікробіології в Росії. В Пастерівському інституті працювали, зокрема, І.І.Мечников, М.Ф.Гамалія, С.М.Виноградський, О.М.Безредка та інші вітчизняні вчені. В 1886 р. в Одесі створено першу в Росії бактеріальну станцію.

Сергій Миколайович Виноградський (1.09.1856, Київ – 24.11.1953, Париж) – російський мікробіолог. Член Петербурзької АН (з 1894), почесний член АН СРСР (з 1923), член Французької АН та Лондонського Королівського товариства. Закінчив фізико-математичний факультет Петербурзького університету (1881). В 1891-1912 працював в Інституті експериментальної медицини в Петербурзі. З 1922 і до кінця життя – зав. відділом Пастерівського інституту в Парижі.

Виногродський відкрив явище хемосинтезу в культурах безхлорофільних мікроорганізмів; одержав багато нових даних щодо аеробної фіксації вільного азоту, нітрифінації, аеробного розкладу целюлози тощо.

Антоній Левенчук (24.10.1632, Делфт – 26.08.1723, там же) – голландський природознавець, основоположник наукової мікроскопії, член Лондонського Королівського товариства (з 1680). Опанував мистецтво шліфування оптичних скелець (виготовив лінзи, що збільшували майже в 300 раз). За допомогою цих лінз вперше спостерігав мікроскопічні організми (зокрема бактерії), рух крові у капілярах, еритроцити, окремі рослинні і тваринні клітини, яйця і зародки; описав будову м’язової тканини та інших частин і органів рослин і тварин. Вперше описав партеногенез у попелиці. Разом з Л.Гамом відкрив сперматозоїди людини й тварин (1677).