РефератРеферат Полиграфия
Работа добавлена на сайт bukvasha.net: 2015-10-28
Поможем написать учебную работу
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
от 25%
Подписываем
договор
Міністерство освіти України Національний технічний університет України “КПІ” Видавничо - поліграфічний факультетКУРСОВА РОБОТА на тему: “Аналіз господарської діяльності підрозділу ВАТ “Київська поліграфічна фабрика “Зоря”Виконавець: ст. гр. зе - 3 Ревук М.М. Викладач: Кваско А. В.КИЇВ - 1999 ЗМІСТ
Вступ ................................................................................ 2стр. Характеристика підприємства та загальний аналіз його показників . .................................................. 4 стр. Характеристика цеху глибокого друку підприємства та аналіз його показників . ........................................... 12 стр. Аналіз використання трудових ресурсів та заробітної плати ........................................................... .14 стр. Аналіз організаційно - технічного рівня виробництва та використання основних фондів ............................... 21 стр. Аналіз випуску продукції .......................................... 29 стр. Аналіз витрат на виробництво і реалізацію продукції ............................................. .......................... 32 стр. Аналіз прибутку та рентабельності .......................... 35 стр. Висновки ....................................................................... 37 стр. Додатки ......................................................................... 41 стр. ВСТУП
Для написання курсової роботи на тему “Аналіз господарської діяльності підрозділу поліграфічного підприємства” за базу для досліджень мною було обрано дільницю глибокого друку відкритого акціонерного товариства “Зоря”. Дана тема є дуже актуальною , насамперед , коли економіка України знаходиться в стані переходу до ринку . Економічний аналіз дозволяє об’єктивно оцінити хід господарювання , визначити розміри та причини відхилення від стандартних параметрів та очікуваних результатів , виявити резерви підвищення ефективності виробництва та розробити заходи щодо їх мобілізацїї . Аналіз господарської діяльності робить можливим комплексне системне дослідження економічних явищ та процесів , факторів та причин що їх обумовлюють , об’єктивну оцінку ефективності виробничо - фінансової діяльності та стабільності ринкового становища , діагностику , пошук резервів та можливостей їх мобілізації у поточному та перспективних періодах . Формування ринкової економіки обумовлює розвиток аналізу в першу чергу на рівні окремих підприємств та їх внутрішніх структурних підрозділів . Уміло організувати аналітичну роботу на підприємстві значить забезпечити синтез аналітичної інформації , як окремих функціональних служб , так і служб менеджменту . Характеристика підприємства та загальний аналіз його показниківПоліграфічне підприємство “Зоря” є одним з ведучих підприємств України по виготовленню різноманітної етикетної та пакувальної продукції. ВАТ “Київська поліграфічна фабрика “ Зоря “ розташована у місті Києві по вулиці Лугова , 1. Ще декілька років тому ВАТ “Зоря” належало до державних підприємств , а зараз , в період переходу економіки України до ринку , воно змінило форму власності , щоб не збанкрутіти . Підприємство не є збитковим , як деякі інші поліграфічні підприємства , але й не дає таких прибутків , як раніше , коли воно було єдиним за своєю спеціалізацією в м.Києві . Підприємство є самостійним господарюючим суб’єктом , яке являється юридичною особою і здійснює виробничу та комерційну діяльність з метою забезпечення потреб населення та підприємств на пакувальну продукцію . Дане підприємство спеціалізується на виготовленні етикетної та пакувальної продукції . А саме : етикетки віддруковані офсетним способом прямокутні , з фігурною висічкою , ламіновані , з металізованого паперу , з (конгревним тисненням ) , пачки-висічки , коробки та пакунки з картону або комбінованих матеріалів , парафіновані етикетки , видрукувані в 1-6 фарб способами флексографічного та глибокого друку , непарафіновані етикетки, з паперу , поліетилену , ламінованого паперу . Також підприємство виготовляє товари ширвжитку : набори кольрового паперу , дитячі іграшки, бланочну продукцію , візитки , картонні папки для офісу , як для власного споживання , так і на замовлення . Послугами ВАТ “Зоря” користуються багато підприємств різних галузей , серед яких підприємства фармацевтичної , харчової промисловості та інші . На даний момент кількість замовників дещо зменшилась, як і більшість підприємств , “Зоря” страждає від неповної завантаженості своїх цехів , що погано відбивається на економічних показниках діяльності підприємства . Структура підприємства - цехова . “Зоря” складається з окремих цехів які , в свою чергу , поділяються на дільниці . До складу підприємства входять: цехи офсетного , глибокого та флексографського друку , цех ширвжитку і ремонтно - механічний цех . Одним з найбільших цехів підприємства є офсетний цех . В ньому виготовляються фотоформи , машинні форми , виконується друк і обробка віддрукованого замовлення , куди входить висічка , склейка , лакування , при потребі , порізка , конгревне тиснення або тиснення позолотою , а також упаковка готової продукції . Тобто , в офсетному цеху замовлення проходить весь технологічний процес від початку й до кінця . В цеху застосовуються дещо застарілі технології . Виконання замовлення починається з виготовлення первинної фотоформи , тобто фотографування оригіналу . Далі фотоформи ретушують , на контактно - копіювальному станку створюють з них текстові діапозитиви і монтажують . З монтажів виготовляють фотоформи , на прободрукарському станку роблять пробні відбитки , які підписує замовник , у разі згоди , та начальник цеху . З цих фотоформ виготовляють машинні форми для кожної фарби для тиражу замовлення . Форми встановлюють на друкарській машині і починається друк тиражу . Далі віддрукований тираж проходить певну обробку (лакування , склейку , висічку , порізку і інші ) в залежності від виду продукції . Після цього готову продукцію сортують , рахують , запаковують і відправляють на склад .У флексографському цеху , окрім друкування замовлення флексографським способом друку , виконується ще й парафінування і пластифікація віддрукованої продукції . Для виготовлення друкарських фотополімерних форм застосовуються фотополімерні пластини “ Cyral “ фірми “Du Pont “. Встановлено машину “ Babiflex “ для виготовлення фотополімерних форм . У глибокому друці використовується технологія безпігментного друку . Виготовлення форм для глибокого цеху відбувається безпосередньо у цеху з готових фотоформ , які виготовляються в офсетному цеху . Там же замовлення друкується і відправляється на подальшу обробку . Окрім дільниці виготовлення форм та дільниці друку в цеху є дільниця виготовлення флексографських кліше . Раніше використовувався негативний монтаж , зараз підприємство перейшло на позитивний та на італійські світлочутливі шари . Матеріали , які застосовуються (поліфан , хайкор , каурекс ) дозволяють отримати продукцію найвищого гатунку . Всі відходи поступають до цеху ширвжитку . Там вони сортуються , перероблюються та відправляються на пункти здачі макулатури . Ремонтно - механічний цех забезпечує безперебійну роботу устаткування . Він проводить оперативний ремонт і наладку встановленного устаткування та приладів , виготовляє просте устаткування для цехів ( різні ванни , цинкорубильний станок та інш. ) . Більшість устаткування цехів є моральнозастарілим і , працюючи на ньому , мало шансів збільшити кількість замовників, а отже підвищити завантаженість виробництва і покращити економічні показники . Основному устаткуванню вже близько двадцяти років але є і новітнє устаткування, придбане та встановлене в останні роки. Для аналізу основних економічних показників використовувалися дані планового відділу , бугалтерії та інших відділів за 1999 та 2000 звітні роки . Одним з основних документів , який показує результати діяльності підприємства є баланс . Бухгалтерський баланс являє собою систему згрупованих та узагальнених даних про наявність засобів господарства і джерел , що одержують в процесі виробничо- господарської діяльності підприємства . Маючи дані балансу , який наведений у додатках , ми можемо розрахувати показники які характеризують фінансову стійкість підприємства . Фінансова стійкість відображує рівень ризику діяльності підприємства та залежності від запозиченого капіталу . В якості оцінювальних коефіцієнтів використовуються : 1). Коефіцієнт автономії - показує , яка питома вага власних коштів в загальній сумі грошей , які є на підприємстві . Дорівнює відношенню першої групи пасиву до балансу : КАВ (’97)= 8941,7/ 9855,6 = 0,91 КАВ (’98)= 8172,2/ 9471,8 = 0,86 Даний показник повинен дорівнювати 0,5, або бути більшим . Розраховані дані відповідають цим вимогам і є позитивними . 2). Коефіцієнт довготермінового залучення позикових засобів . Він дорівнює відношенню другої групи пасиву до суми першої та другої груп пасиву балансу . Зростання даного коефіцієнту свідчить про посилення фінансової стійкості : КД,З(’97)= 0 КД,З(’98)= 0 В нашому випадку даний коефіцієнт буде дорівнювати нулю , бо згідно балансу підсумок по другій групі пасиву дорівнює нулю . 3). Коефіцієнт маневрування вказує на ступінь мобільності власних коштів. Дорівнює відношенню суми другої та третьої груп активу за мінусом третьої групи пасиву до першої групи пасиву : КМ(‘97)= ( 1417,3 + 1810,2 - 913,9 ) / 8941,7 = 0,26 КМ(‘98)= ( 1115,1 + 2282,9 - 1299,6 ) / 8172,2 = 0,26 Оптимальний варіант, коли даний коефіцієнт коливається в межах від 0,4 до 0,6 . В нашому випадку він є меншим , що свідчить про низький рівень мобільності власних коштів . 4). Коефіцієнт інвестування характеризує частку джерел власних коштів суб’єкту господарювання в покритті позаобігових активів . Дорівнює відношенню першої групи пасиву до першої групи активу : КІНВ.(‘97)= 8941,7/ 6628,1 = 1,35 КІНВ.(‘98)= 8172,2 / 6073,8 = 1,35 Вважається , що даний коефіцієнт повинен дорівнювати 1 або більше . 5). Коефіцієнт покриття засобів і витрат . Дорівнює відношенню другої та третьої груп активу за мінусом третьої групи пасиву до другої групи активу: КП(‘97)= ( 1417,3 + 1810,2 - 913,9 ) / 1417,3 = 1,6 КП(‘98)= ( 1115,1 + 2282,9 - 1299,6 ) / 1115,1 = 1,9 Оптимальне значення даного коефіцєнту 0,5 . Ліквідність балансу показує , в якій степені підприємство здатне розрахуватися по короткостроковим зобов’язанням поточними активами. Серед коефіцієнтів , що аналізують платоспроможність підприємства такі : 1). Коефіцієнт загальної ліквідності характеризує платіжоспроможність підприємства . Дорівнює відношенню другої та третьої груп активу до третьої групи пасиву : КЗАГ. Л.(’97)= 1417,3+1810,2/ 913,9 = 3,5 КЗАГ. Л.(’98)= 1115,1+2228,9/ 1299,6 = 2,5 Даний показник повинен бути не менше 1 і коливатись від 2 до 2,5 але не менше одиниці . З розрахунків видно , що підприємство є платіжоспроможнім , але показник за 1998 рік ближче до вказаних вимог . 2). Коефіцієнт абсолютної ліквідності характеризує можливість швидкого здійснення розрахунків. Дорівнює відношенню грошових коштів та короткострокових фінансових вкладень до третього розділу пасиву : КАБС. Л.(’97)= 59 / 913,9 = 0,065 КАБС. Л.(’98)= 71,4 / 1299,6 = 0,055 Оптимальне значення даного коефіцієнту- > 0,2- 0,25 . 3). Проміжний коефіцієнт ліквідності на початок та на кінець року показує, чи достатньо вищеназваної суми мобільних засобів для погашення короткострокових зобов’язань за платежами . Дорівнює відношенню третьої групи активу до третьої групи пасиву . КП. Л(‘97)поч= 2492,8 / 1443,8 = 1,73 КП. Л(‘97)кін= 1810,2 / 913,9 = 1,98 КП. Л(‘98)поч= 1810,2 / 913,9 = 1,98 КП. Л(‘98)кін= 2282,9 / 1299,6 = 1,75 Даний коефіцієнт повинен коливатися в межах від 0,7 до 0,8 . З розрахунків видно , що розрахований коефіцієнт не відповідає заданим значенням . За базовий можна використовувати коефіцієнт загальної ліквідності . Зниження значення ліквідності частіше за все говорить про загальне погіршення ситуації з забезпеченістю оборотними засобами і про необхідність дієвих заходів по управлінню ними . Динаміка показників ліквідності говорить про зниження загальної ліквідності , що свідчить про зростання низьколіквідних запасів у структурі поточних активів . Тепер можна приступити до аналізу ділової активності підприємства . До коефіцієнтів , що її характеризують , відносяться такі : 1). Показник оборотності коштів в розрахунках . Дорівнює вадношенню виручки від реалізації до середньої дебіторської заборгованості . ПОБ(’97)= 4516,54 / 773,6 = 5,84 ПОБ(’98)= 4895,44 / 1452,3 = 3,37 Даний показник обчислений в оборотах . Темп зростання - 57,7% 2). Показник оборотності виробничих запасів . Розраховується в оборотах і дорівнює відношенню витрат на виробництво продукції до середньовиробничих запасів. ОВ.З(‘97)= 4833,9 / 668,9 = 7,23 ОВ.З(‘98)= 4833,9 / 564,5 = 8,56 3). Тривалість операційного циклу розраховується : ТО.Ц(‘97)= ( 360 / 5,84 ) + ( 360 / 7,23 ) = 111,43 ТО.Ц(‘98)= ( 360 / 3,37 ) + (360 / 8,56 ) = 148,88 Зростання тривалості операційного циклу свідчить про погіршання використання оборотних засобів . 4). Показник оборотності власного капіталу дорівнює відношенню виручки від реалізації до середньої величини власного капіталу. ОВЛ.К(‘97)= 4516,54 / 8941,7 = 0,5 ОВЛ.К(‘98)= 4895,44 / 8172,2 = 0,6 5). Показник оборотності основного капіталу - це відношення виручки від реалізації до підсумку середнього балансу “НЕТТО”. ООСН.К(‘97)= 4516,54 / 9855,6 = 0,46 ООСН.К(‘98)= 4895,44 / 9471,8 = 0,52 Основні показники виробничо - господарської діяльності підприємства зведені у таблицю . Такі дані дають уявлення про економічний стан підприємства .Таблиця 1: ПОКАЗНИКИ | Од. виміру | 1999 | 2000 | % |
Випуск товарної продукції | тис. грн. | 3740,1 | 3812,5 | 101,9358 |
Собівартість товарної продукції | тис. грн. | 5149 | 5291,9 | 102,7753 |
Сума реалізації | тис. грн. | 4516,55 | 4895,45 | 108,3891 |
Собівартість реалізованої продукції | тис. грн. | 4525,1 | 5039,84 | 111,3752 |
Балансовий прибуток | тис. грн. | 129,1 | -166,7 | |
С/річна вартість осн. фондів | тис.грн. | 16560 | 16390 | 98,97343 |
Фонд оплати праці всього: | тис. грн. | 987,87 | 739,39 | 74,84689 |
в т.ч.: ПВП | тис. грн. | 963,46 | 720,82 | 74.81577 |
робітники | тис. грн. | 663,94 | 483,48 | 72,81983 |
С/спискова чисельність: всього: | чол. | 364 | 329 | 90,38462 |
в т.ч.: ПВП | чол. | 353 | 320 | 90,65156 |
робітники | чол. | 268 | 239 | 89,1791 |
непромисловий персонал | чол. | 10 | 9 | 90 |
Загальновиробничі витрати | тис. грн. | 306,7 | 306,7 | 100 |
Загальногосподарські витрати | тис. грн. | 672,3 | 672,3 | 100 |
Всього витрат на вир-во по плану | тис. грн. | 4833,9 | 4833,9 | 100 |
1999 та 2000 роки були роками збереження кризових явищ в економіці. Спостерігалися підвищення цін на поліграфічні матеріали (папір , картон , фарби та інш. ) , на енергоресурси , зниження платоспроможності населення та замовників й інш. Все це вплинуло на економічні показники підприємства . У 2000 році , порівняно з 1999 , підприємство збільшило обсяги випуску товарної продукції на 102% або на 72,4 тис. грн. , зросла й собівартість ТП приблизно на 103% , збільшився й прибуток від реалізації , на 33 чол. зменшилась середньоспискова чисельність працюючих на підприємстві , зменшився й розмір фонду оплати праці , що призвело до зменшення середньомісячної заробітної плати. Негативним є те , що в 1999 році балансовий прибуток складав 129,1 тис. грн., а в 2000 році це вже були збитки які дорівнювали 166,7 тис. грн. . Без змін залишилися планові витрати на виробництво . Характеристика цеху глибокого друку підприємства та аналіз його показників.
Цех глибокого друку ВАТ “Зоря” має у своєму складі : дільницю виготовлення форм для глибокого друку , друкарську дільницю, де друк відбувається глибоким способом та дільницю виготовлення цинкографських кліше для флексографського друку .
Глибокий цех підприємства “Зоря” оснащено двома 6-ти та 4-фарбовими друкарськими машинами “Romantik-Andreotti 700 ”, які мають продуктивність роботи 100 обертів за хвилину . Крім двох друкарських машин , які встановлені на дільниці друку , цех має у своєму розпорядженні: прободрукарський станок “А-900” з форматом готової продукції 700 та продуктивністю роботи за паспортом 30 відбитків за годину , два полірувальних станка “Andreotti” для шліфовки та поліровки циліндрів , які мають формат продукції 270*1000 та паспортну продуктивність роботи 4 форми за годину , декілька ванн для міднення форм “Патер-Ностер” з форматом продукції 50*130 та продуктивністю роботи 0,1 мм/г., ванни для електролітичного обезжирення , для промивки циліндрів, для нікелювання циліндрів “Патер-Ностер”, безпігментна лінія розроблена ВНДІП для травлення циліндрів . Більшість з переліченого устаткування застосовується для виготовлення форм для глибокого друку.
Виготовлення продукції в цеху глибокого друку починається з заповнення бланку - замовлення у виробничому відділі підприємства . Потім замовлення надходить на виробничі дільниці і починається виготовлення форм . Спочатку виготовляють первинну фотоформу , тобто фотографують оригінал і ретушують отриманий знімок .
Далі на контактно- копіювальному станку створюють текстові діапозитиви . Робиться монтаж , за допомогою якого виготовляють фотоформи для окремих фарб . В такому вигляді вони надходять на дільницю глибокого друку, де починається виготовлення форм для друкарських машин . На циліндр наносять роздільчий шар , потім нарощують шари міді та нікелю , копіюють та протравлюють . Роблять пробні відбитки , які підписуються замовником , якщо він з усім згоден , та начальником цеху . Після цього готові форми поступають до друкарських машин , де відбувається друк тиражу . Далі замовлення відправляється на дільниці післядрукарської обробки - це парафінування , пластифікація , порізка , упаковка та інші, в залежності від умов , що поставив замовник . В кінці технологічного процесу готову продукцію сортують , рахують , пакують і відправляють на склад . Всі технологічні процеси на підприємстві відображаються в маршрутно - технологічних картах , куди входять такі розділи як назва операції , назва устаткування , марка устаткування , штат обслуговування та розряди робітників , облікова одиниця продукції , норма часу на облікову одиницю , вид матеріалу та марка , одиниця виміру матеріалу , норма витрат матеріалу на облікову одиницю .
протравлюють .
Роблять пробні відбитки , які підписуються замовником , якщо він з усім згоден , та начальником цеху . Після цього готові форми поступають до друкарських машин , де відбувається друк тиражу . Далі замовлення відправляється на дільниці післядрукарської обробки - це парафінування , пластифікація , порізка , упаковка та інші в залежності від умов , що поставив замовник . В кінці технологічного процесу готову продукцію сортують , рахують , пакують і відправляють на склад . Всі технологічні процеси на підприємстві відображаються в маршрутно -технологічних картах , куди входять такі розділи як назва операції , назва устаткування , марка устаткування , штат обслуговування та розряди робітників , облікова одиниця продукції, норма часу на облікову одиницю , вид матеріалу та марка , одиниця виміру матеріалу , норма витрат матеріалу на облікову одиницю .
Таблиця 2:
Основні економічні показники цеху глибокого друку за 1999-2000 роки .
Назва показника | 1999 | 2000 |
| план | факт | % | план | факт | % |
1. Товарна продукція в цінах на 1.01 (тис. грн.) | 1904,4 | 709,9 | 37,3 | 2047,2 | 1019,1 | 49,8 |
2. Товарна продукція в діючих цінах ( тис. грн.) | 1562,4 | 569,3 | 36,4 | 2012,4 | 1061,1 | 52,7 |
3. Товарна продукція в натуральному виразі (т.) | 286,8 | 103,8 | 36,2 | 342 | 145 | 42,4 |
4. Сума реалізації (тис. грн.) | 1437,3 | 1260,3 |
5. Собівартість реалізованої продукції | 1218,94 | 1180,34 |
6. Фонд оплати праці | 35,2 т. грн. | 40,5 т. грн. |
7. Середньоспискова чисельність | 13чол. | 16 ЧОЛ. |
Як для підприємства в цілому , так і по цеху глибокого друку характерно збільшення фактичного обсягу товарної продукції в цінах на 1.01 на 143,5 % , в діючих цінах на 186,4% , в натуральному виразі на 139,7% . Спостерігається збільшення середньоспискової чисельності цеху у 2000 році на 3 чол. , а також пов'язане з цим зростання фонду оплати праці на 5,3 т. грн.
Аналіз використання трудових ресурсів та заробітної плати .Спочатку проаналізуємо чисельність , структуру та динаміку трудових ресурсів по підприємству в цілому . Таблиця 3: Структура та динаміка чисельності підприємства (1999-2000 р.) Категорії працюючих | 1999 | 2000 | Темп росту,% |
1. Середньоспискова чисельність штатних працівників спискового складу | 364 | 329 | 90,4 |
в т. ч. : працівники основної діяльності | 353 | 320 | 90,7 |
з них: робітники | 268 | 239 | 89,2 |
2. Непромисловий персонал | 10 | 9 | 90 |
3. Середньоспискова чисельність жінок в еквіваленті повної зайнчтості | 204 | 193 | 94,6 |
4. Середньоспискова чисельність штатних працівників на останній день місяця | 371 | 334 | 90,1 |
Впродовж двох років на підприємстві відбулося скорочення штату працівників приблизно на 10% . Так чисельність ПВП скоротилася у 2000 році на 33 чол. , з них : робітників - на 29 чол. та непромисловий персонал - на 1 чол. . Зменшення відбулося за рахунок виробничих цехів та дільниць . Дуже незначну частку в чисельності працюючих займає непромисловий персонал , а найбільшу питому вагу в чисельності займають робітники . Так у 1999 році чисельність робітників складала 268 чол. , а в 2000 році - 239 , що складає приблизно 70-75% середньоспискової чисельності. За статтю найбільшу питому вагу займають жінки , приблизно 60% . У цеху глибокого друку у 1999 році було зафіксовано чисельність , яка складала 13 чоловік , а у 2000 році - 16 чоловік . Впродовж року чисельність цеху зросла на 3 чоловіки . Розглянемо якісний склад робочої сили підрозділу підприємства на базі якого визначємо середній розряд одного робітника , середній вік одного робітника та середній стаж одного працюючого .
Таблиця 4: Аналіз якісного складу робочої сили підрозділу за 1999 рік . За кваліфікацією | За рівнем освіти | За віком | За стажем роботи |
№ розряду | Кіл-ть чол. | Освіта | Кіл-ть чол. | Вік, років | Кіл-ть чол. | Стаж .років | Кіл-ть чол. |
без рОЗр. | 1 | Середня | 3 | 25-31 | 1 | 1-7 | 4 |
2 | 1 | Спеці альн | 7 | 32-38 | 3 | 8-14 | 2 |
3 | 1 | Вища | 4 | 39-45 | 4 | 15-21 | 4 |
4 | 2 | | | 46-52 | 4 | 22-28 | 3 |
5 | 4 | | | 53-59 | 2 | 29-35 | 1 |
6 | 5 | | | 60 і більш | 0 | >3б | 1 |
Середній розряд одного робітника : ( 2*1+3*1+4*2+5*4+6*5 ) / 14 = 4,5 Середній розряд одного робітника є досить високим , але не завадило б й підвищення рівня кваліфікації робітників . Більшість робітників мають спеціальну освіту , четверо здобули вищу освіту і троє мають середню освіту. Середній вік робітника : ( 28*1+35*3+43*4+49*4+57*2 ) / 14 = 44 Отже , середній вік робітників дорівнює 44 роки . Середній стаж роботи одного робітника : ( 4*4+11*2+18*4+25*3+32*1+39*1 ) / 14 = 18,3 Таблиця 5: Рух робочих кадрів по цеху глибокого друку (199
9
-2000 р.). | 1999 | 2000 |
1. Прийнято : всього | 4 | 10 |
на постійну роботу | 3 | 10 |
на тимчасову роботу | 1 | — |
2. Звільнено : всього | 1 | 7 |
за власним бажанням | 1 | 6 |
по інвалідності | --- | 1 |
Маючи ці дані (табл. 5 ) ми можемо розрахувати деякі коефіцієнти, що аналізують рух робочої сили по цеху глибокого друку . До таких коефіцієнтів відносять : коефіцієнт обороту по прийому дорівнює відношенню кількості всіх прийнятих на роботу робітників до середньоспискової їх чисельності , коефіцієнт обороту по звільненню
дорівнює відношенню всіх звільнених робітників до середньоспискової їх чисельності, коефіцієнт плинності робочої сили дорівнює відношенню числа робітників звільнених за власним бажанням та в зв'язку з порушеннями дисципліни до середньоспискової їх чисельності. Таблиця б: Назва коефіцієнту | 1997 | 1998 |
1. Коефіцієнт обороту по прийому | 0,31 | 0,62 |
2. Коефіцієнт обороту по звільненню | 0,08 | 0,44 |
3. Загальний коефіцієнт обороту | 0,39 | 1,06 |
4. Коефіцієнт плинності робочої сили | 0,08 | 0,38 |
З таблиці б видно , що по підрозділу коефіцієнт обороту по прийому випереджує коефіцієнт обороту по звільненню . Можна зробити висновок , що у 2000 році, порівняно з 1999 роком , плинність кадрів підвищилася . Таблиця 7: Аналіз використання робочого часу в цеху (1999-2000
р
р.). Назва показника | 1999 | 2000 | Відхилення |
1. Чисельність працівників | 13 | 16 | +3 |
2. Загальна кількість люд.-днів відпрацьованих персоналом | 1690 | 2400 | +710 |
3. Загальна кількість люд.-годин відпрацьованих персоналом | 13520 | 19200 | +5680 |
4. Середня кількість відпрацьованих днів одним працюючим ( п.2 : п.1 ) | 130 | 150 | +20 |
5. Середня кількість відпрацьованих люд.-год. одним працюючим (п.3 : п.1) | 1040 | 1200 | +160 |
6. Тривалість робочого дня ( п.5 : п.4 ) | 8 | 8 | |
На основі даних про загальну кількість відпрацьованих люд.-днів та люд.-годин було розраховано середню кількість днів та годин відпрацьованих одним робітником . Дані розрахунків показують , що в 2000 році було більш ефективно використано робочий час . Спостерігається зростання загальної кількості відпрацьованих людино-днів та людино-годин , а також збільшення середньої кількості відпрацьованих днів та годин одним працівником . На основі даних про випуск продукції , кількість відпрацьованих
людино- днів та людино-годин , чисельність працюючих можемо розрахувати показники продуктивності праці. Таблиця 8: Показники продуктивності праці по цеху за 1999-2000 роки . Показник | 1999 | 2000 | % |
1. Середньорічна продуктивність праці одного працюючого (тис. грн.) | 36,5 | 55,26 | 151,4 |
2. Середньорічна продуктивність праці одного працюючого (тонн.) | 6,65 | 7,55 | 113,53 |
3. Середньоденна продуктивність праці, грн. | 280,71 | 368,42 | 131,25 |
4. Середньогодинна продуктивність праці, грн. | 35,09 | 46,05 | 131,24 |
Дані розрахунки показують , що у 2000 році продуктивність праці , порівняно з 1999 роком , підвищилася . Так в 1,5 рази збільшилася середньорічна продуктивність праці працюючого обчислена в тис. грн. , або на 18,76 тис. грн. . На 13% зросла середньорічна продуктивність праці обчислена в натуральному виразі , або на 0,9 тонн. Той факт , що продуктивність праці в грошовому виразі зросла більше ніж продуктивність праці в натуральному виразі, можна пояснити як результат підвищення цін. На 31% збільшилась середньоденна та середньогодинна продуктивність праці. Середньорічну продуктивність праці одного працюючого можна Представити у вигляды формули
: Впрац= Троб. д. * Троб. періоду * Вгодинна Таблиця 9: Рік | Тривалість робочого ДНЯ , ГОД. | Тривалість вобочого пеоіоду | Середньогодинна продуктивність | Середньорічна продуктивність |
1997 | 8 | 130 днів | 0,0351 т. грн. | 36,5 т. грн |
1998 | 8 | 150 днів | 0,0460 т. грн | 55,2 т. грн. |
Маючи ці дані , можемо проаналізувати вплив факторів на середньорічну продуктивність праці одного працюючого . 1. 8*130*0,0351 =36,5 т.грн. 2. 8*130*0,0460 = 47,84 т. грн. 3. 8*150*0,0460 = 55,2 т. грн. 4. 8*150*0,0460 = 55,2 т. грн.
Тепер можна зробити висновок , що середньорічна продуктивність праці одного працюючого збільшилась під впливом середньогодинної продуктивності праці на 11,34 т. гри. (47,84 - 36,5 ) , а також під впливом тривалості робочого періоду на 7,36 т. грн. Загальний вплив факторів на середньорічну продуктивність праці складає : 11,34 + 7,36 = 18,7 т. грн. , тобто позитивний . Тепер проаналізуємо заробітну плату . На ВАТ "Київська поліграфічна фабрика "Зоря" застосовується погодинна форма оплати праці . Оплата погодинників здійснюється на основі відпрацьованого часу та годинної тарифної ставки , розмір якої залежить від розряду . Таблиця 10: Тарифні ставки погодинників . Розряд | І | II | III | IV | V | VI |
Тарифна ставка, коп | 77,2 | 84,4 | 93,0 | 104,4 | 118,7 | 138,7 |
Преміювання робітників здійснюється поквартальне при умові балансового прибутку . Премія нараховується за : 1. Суміщення професій . 2. Розширення зони обслуговування або збільшення об'єму робіт . 3. Роботу у тяжких та шкідливих умовах . 4. Виконання обов'язків тимчасово непрацездатного робітника . 5. Роботу в нічну та вечірню зміну . 6. Період освоєння нових норм трудових затрат . 7. Високу професійну майстерність . 8. Класність . 9. Керівництво бригадою .Розмір премії нараховується за умови виконання основного , додаткового та індивідуального показників преміювання . Основний показник -балансовий прибуток підприємства , додатковий - виконання норм виробітку та якість виконуваних робіт , індивідуальний - коефіцієнт
трудової участі . При виконанні основного показника нараховується 50% встановленої суми преміювання , при виконанні додаткового показника -20% від суми преміювання , при виконанні індивідуального показника -30%. Премія у розмірі 50% не нараховується за випуск бракованої продукції, при поверненні бракованої продукції замовником , рекламацію від замовника , перевитрати сировини . Таблиця 11: Склад фонду оплати праці по підприємству за 1999-2000 роки . Показник | Фактично нараховано | Структура фонду , % |
| 1999 | 2000 | 1999 | 2000 |
1. Загальна сума фонду оплати праці ( тис. грн. ) | 987,87 | 739,39 | 100 | 100 |
з них : ГЇВП | 963,46 | 720,82 | 97,53 | 97,49 |
в т. ч. : робітники | 663,94 | 483,48 | 67,21 | 65,39 |
керівники | 150,16 | 126,65 | 15,20 | 17,13 |
спеціалісти | 144,36 | 106,16 | 14,61 | 14,36 |
службовці | 5,01 | 4,84 | 0,51 | 0,65 |
Непромисловий персонал | 24,41 | 18,57 | 2,47 | 2,51 |
жінки | 514,69 | 368,17 | 52,10 | 49,79 |
Основна заробітна плата | 436,13 | 626,23 | | |
Додаткова заробітна плата | 269,99 | 113,16 | | |
Інші заохочувальні виплати | 281,79 | | | |
|
Основна з/п непром. персоналу | | 15,89 | | |
|
Нарахування на відпустки | | 56,32 | | |
|
Дивіденти | | 76,1 | | |
|
Середньорічна заробітна плата | 2,71т. грн | 2,23 | 82,29 % |
Середньомісячна заробітна плата | 226,16 грн. | 187,28 | 82,29 % |
Як бачимо з таблиці 11 фонд оплати праці по підприємству з роками зменшується . Так у 2000 році , порівняно з 1999 роком , фонд оплати праці скоротився на 248,48 тис. грн. Зросла сума на основну заробітну плату на 190,1 тис. грн. , зменшилась сума на додаткову з/п на 156,83 тис. грн. . Майже на 12 % знизилась середня заробітна плата одного працюючого , або на 38,88 грн. в місяць .
Таблиця 12: Фонд оплати праці та середня заробітна плата по цеху глибокого друку за 1999-2000 роки . Показник | 1999 | 2000 | % |
1. Фонд оплати праці, тис. грн. | 35,2 | 40,5 | 115,06 |
2. Чисельність персоналу | 13 | 16 | 123,08 |
3. Середньорічна заробітна плата, тис. грн. | 2,48 | 2,53 | 102,07 |
4. Середньомісячна заробітна плата / | 206,67 | 210,94 | 102,07 |
Як видно з таблиці 12, у 2000 році , порівняно з 1999 роком , на 15% зріс фонд оплати праці або на 5,3 тис. грн.. зросла , в зв'язку зі збільшенням коштів на оплату праці , середньомісячна заробітна плата одного працюючого на 2,07% або на 4,27грн. Прослідкуємо методом ланцюгових підстановок вплив факторів на фонд оплати праці. На фонд оплати праці впливають такі фактори , як зміна чисельності працюючих та зміна середньої заробітної плати одного працюючого . Lр=(Рі-Ро)*Lср.о АГ-,3 = Рі * ( Lср.і - Lср.о) де Lр (Lз) - економія або перевитрати фонду оплати праці у зв'язку зі зміною чисельності працюючих (заробітної плати одного працюючого). Lср.і , Ьср.о - середньорічна з/п в звітному та базовому роках , грн. Рі , Ро - середньоспискова чисельність в звітному та базовому роках . Вплив факторів на фонд оплати праці у 2000 році , порівняно з 1999 роком . Lр = ( 16 - 13 ) * 2,48 т.грн. = 7,44 тис. грн. , тобто збільшення чисельності працюючих викликало перевитрати фонду оплати праці на 7,44 тис. грн. Lз = ( 2,53 - 2,48 ) * 16 = 0,8 тис. грн. , тобто збільшення середньорічної заробітної плати викликали перевитрати ФОП на 0,8 т. грн. Загальний вплив факторів на ФОП складає : (7,44 + 0,8) = 8,24 т. грн.
Аналіз організаційно-технічного рівня виробництва та використання основних фондів. Рівень технічного розвитку підприємства в значній мірі залежить від складу і структури виробничих основних фондів промислового призначення, оскільки окремі групи основних фондів приймають різну участь у процесі виробництва. Таблиця 13: Склад основних фондів підприємства, їх структура (1999-2000 р.) ПОКАЗНИК | 1999 | 2000 |
2: | Структура | I: | Структура |
Основні фонди основного виду діяльності ( тис. грн.) | 16554 | 100% | 16367 | 100% |
1. Будівлі,споруди,передавальні пристрої | 7094 | 42,85 | 7094 | 43,34 |
• будівлі | 6543 | 39,52 | 6543 | 39,98 |
• споруди | 456 | 2,75 | 456 | 2,79 |
• передавальні пристрої | 95 | 0,57 | 95 | 0,58 |
2. Транспортні засоби, меблі, інструменти та прибори | 235 | 1,42 | 185 | 1,13 |
• транспортні засоби | 187 | 1,13 | 139 | 0,85 |
• прилади та інструменти | 45 | 0,27 | 43 | 0,26 |
• інформаційні системи та ЕОМ | 3 | 0,018 | 3 | 0,018 |
3. Інші 03 | 9225 | 55,73 | 9088 | 55,53 |
• машини та обладнання | 9225 | 55,73 | 9088 | 55,53 |
Як видно з таблиці 13 найбільшу питому вагу у складі основних фондів займають "Машини та обладнання" підприємства , які у 1999 році становили 55,73% від загальної суми основних фондів , а у 2000 році зменшились і займали 55,53% від загальної суми . Велику питому вагу займають "Будівлі та споруди" - 42,85% у 1997 році та 43,34% у 2000 році. Але можна сказати , що на протязі двох років , які аналізувалися , ніяких суттєвих змін в структурі основних фондів підприємства не відбулося. Далі доцільно проаналізувати ступінь технічного переозброєння , який характеризують коефіцієнт оновлення та вибуття основних фондів , як в цілому , так і їх активної частини - машин та обладнання .
Таблиця 14: Наявність та рух основних засобів по підприємству за 1999 та 2000 роки. Найменування | Залишок на початок року | Надійшло за рік | Вибуло за рік | Залишок на кінець року |
1999 | 2000 | 1999 | 2000 | 1999 | 2000 | 1999 | 2000 |
1. Основні засоби | 16735,6 | 16603,8 | 3,6 | 5,9 | 135,4 | 192,4 | 16603,8 | 16417,3 |
2. Знос основних засобів | 9618,4 | 9991,2 | 671,3 | 402,6 | 298,5 | | 9991,2 | 10393,8 |
|
3. Основні фонди основного виду
| 16678 | 16554 | 26 | 33 | 150 | 220 | 16554 | 16367 |
4. Машини та обладнання | 9157 | 9225 | 126 | 21 | 58 | 158 | 9225 | 9088 |
Коефіцієнт оновлення - відношення вартості фондів , що надійшли , до вартості фондів на кінець року . Коефіцієнт оновлення основних фондів основного виду діяльності: Кощ-97) = 26 / 16554 = 0,16 % Кон(-98)=33/16367=0,2% Коефіцієнт оновлення машин та обладнання : Кощ'97)= 126/9225= 1,4% Кощ-98)= 21/9088 =0,23% Коефіцієнт вибуття - відношення вартості фондів вибувших за рік до їх вартості на початок року . Коефіцієнт вибуття основних фондів основного виду діяльності: КвиБ(-97) = 150 / 16678 = 0,9 % КвиБС98) = 220 / 16554 = 1,33 % Коефіцієнт вибуття машин та обладнання : КвиБ(-97) = 58 / 9157 = 0,63 % Квищ-98) = 158 / 9225 =1,71 % На основі даних розрахунків можна зробити висновки , що коефіцієнти є незначними . Коефіцієнт оновлення основних фондів основного виду діяльності на протязі двох років мав тенденцію до незначних змін . Так у 2000 році , порівняно з 1999 роком , він підвищився з 0,16 % до 0,2 % . Коефіцієнт оновлення машин та обладнання , навпаки , знизився у 2000 році зі ,4 % до 0,23 % .
Коефіцієнти вибуття основних фондів основного виду діяльності та машин та обладнання у 2000 році підвищилися , відповідно, з 0,9% до 1,33 % та з 0,63 % до 1,71 % . Негативним є те , що коефіцієнти вибуття перевищують коефіцієнти оновлення і тільки у 1999 році коефіцієнт оновлення машин та обладнання є більшим за коефіцієнт вибуття . Розглянемо показники озброєності праці до яких відносять фондоозброєність праці одного працюючого , фондоозброєність праці одного робітника , технічну озброєність та енергоозброєність праці. Таблиця 15: Показники озброєності праці по підприємству (1999-2000 р. ) Назва показника | 1999 | 2000 |
1. Чисельність ПВП в т. ч : *робітники , чол. | 353 268 | 320 239 |
2. Середньорічна вартість основних фондів , тис. грн. | 16560 | 16390 |
3. Середньорічна вартість машин та устаткування , тис. грн. | 9230 | 9095 |
4. Потужність двигунів , тис. кВт | 750 | 825 |
5. Спожито електренергії, тис. кВт/ год. | 847 | 954 |
6. Фондоозброєність праці, тис. грн. 1-го працюючого: (п.2 : п.1) 1-го робітника : (п.2 : п.1*) | 46,91 61,79 | 51,22 68,57 |
7. Технічна озброєність праці, тис. грн (п.3:п. 1*) | 34,44 | 38,05 |
8. Енергоозброєність праці (п.4 : п.1*) потенційна , кВт | 2798 | 3452 |
Проведені розрахунки в таблиці 15 показують , що у 2000 році , порівняно з 1999 роком , підвищився показник фондоозброєності праці 1 -го працюючого на 4,31 тис. грн. та 1-го робітника на 6,78 тис. грн. . Також помітне зростання показника технічної озброєності праці та енергоозброєності . Такі зміни в озброєності праці можуть свідчить про незначне поліпшення рівня технічного розвитку підприємства . Частково на ці зміни може впливати зменшення чисельності працюючих . Розглянемо основні фонди цеху глибокого друку . У таблиці 16 наведено перелік основного устаткування цеху та його основні характеристики .
Таблиця 16: Характеристика устаткування цеху. № | Назва | Марка | формат пр-іі | продуктивн. устаткує. | габарити | Потуж н. ел двигуна кВт |
1 | 6-ти фарбова ротаційна маш. для глиб.друку | "Романтік-Андреотті 700" | 700 | ЮОоб./хв. | 12000*229 *280 | |
2 | 4-фарбова ротаційна маш. для глиб.друку | "Романтік-Андреотті 700" | 700 | ЮОоб./хв. | 900*229* 280 | |
3 | Прободрукарський станок | А-900 | 700 | ЗО відб. / рік | 191*135* 170 | 3,2 |
4 | Полірувальний станок | "Андреотті" | 270*1000 | 4 форми в рік | 191*135* 170 | 7,8 |
5 | Полірувальний станок | "Андреотті" | 270*1000 | 4 форми в рік | 191*135* 170 | 7,8 |
6 | Копіювальний станок | "Капелла", ГДР | 100*130 | 4 8 крп./ рік | 140*130* 100 | 0,5 |
7 | Ванна для міднення форм | " Патер-Ностер" | 50*130 | 0,1 мм./г. | 140*60*60 | 1,1 |
8 | Ванна для міднення форм | " Патер-Ностер" | 50*130 | 0,1 мм./ г. | 140*60*60 | 1,1 |
9 | Ванна для міднення форм | "Патер-Ностер" | 50*130 | 0,1 мм./г. | 140*60*60 | 1,1 |
10 | Ванна для міднення форм | "Патер-Ностер" | 50*130 | 0,1 мм./ г. | 140*60*60 | 1,1 |
11 | Ванна для електролітичного обезжирення | "Патер-Ностер" | 50*130 | 0,1 мм./г. | 140*60*60 | 1,1 |
12 | Ванна для промивання целінд. | "Патер-Ностер" | 50*130 | 0,1 мм./г. | 140*60*60 | 1,1 |
13 | Ванна для никелювання цел. | "Патер-Ностер" | 50*130 | 0,1 мм./г. | 140*60*60 | 1,1 |
14 | Ванна для никелювання цел. | " Патер-Ностер" | 50*130 | 0,1 мм./г. | 140*60*60 | 1,1 |
15 | Ліфт- елеватор для зберігання формних циліндрів | "Патер-Ностер" | 70 | 1 м./хв. | 140*200* 380 | 4,5 |
16 | Безпігментна лінія | ВНДІП | 70 | 10-12 хв. | 450*130* 120 | 1,7 |
Проаналізуємо віковий стан устаткування цеху та визначємо питому вагу кожної вікової групи устаткування в їх загальній кількості . Дані представимо у вигляді таблиці.
Таблиця 17: Вікова група | Кількість мапіин | Питома вага % |
від 5 до 10 років | 3 | 18,75 |
від 11 до 20 років | 9 | 56,25 |
більше 20 років | 4 | 25 |
| 16 | 100 |
Як видно з таблиці 17 , найбільшу питому вагу в загальній кількості машин та устаткування займають машини віком від 11 до 20 років ( 56,25 % ) . Велику питому вагу ( 25 % ) займають машини , строк експлуатації яких сягнув за 20 років . Отже , більшість устаткування цеху складають застарілі машини , які відслужили строк експлуатації , оскільки строк експлуатації більшості з них складає 11-12 років . Але не дивлячись на це , цех працює добре , має хороші економічні показники , завдяки вправній роботі ремонтно - механічного цеху . В цеху застосовуються три форми кооперації праці . Міжцехова , тобто між виробничими цехами підприємства , внутрішньоцехова - між виробничими дільницями в цеху та внутрішньодільнична - між окремими виконавцями на виробничої дільниці . Міжцехова та внутрішньоцехова застосовуються в двох їх формах : технологічній та організаційній . Технологічна форма заключається в передачі півфабрикатів з одного цеху або дільниці до іншої для продовження технологічного процесу . Організаційна форма визначається строками подання півфабрикатів чи деталей до операції збирання . В цеху застосовуються три форми поділу праці . Функціональний поділ праці характеризується відокремленням груп виробництв в залежності від змісту та характеру виконаних робіт , їх функцій , тобто , кожен робітник виконує роботу в залежності від його функцій . Технологічний поділ праці заключається в відокремленні робіт в залежності від характеру їх технологічного виконання , тобто кожен технологічний процес виконується на спеціальній дільниці . Кваліфікаційний поділ праці
характеризується відокремленням робіт різного ступеню складності і відповідно робітників різної кваліфікації, тобто кожен робітник має розряд і виконує роботу , яка відповідає його розряду . Ефективність використання основних фондів характеризується показником фондовіддачі , тобто випуском продукції в розрахунку на одну гривню середньорічної вартості осн. фондів . Таблиця 18: Показники по підприємству за 1999 та 2000 роки . Показники | 1999 | 2000 | % |
1. Обсяг товарної продукції , тис. грн. | 3740.1 | 3812,5 | 101,94 |
2. Середньорічна вартість основних фондів , тис. грн. | 16560 ^ ^ ^-у | 16390 | 98,97 |
3. Вартість машин та устаткування , тис. грн. | 9230 | 9095 | 98,54 |
4. Матеріальні витрати , тис. грн. | 2215,4 | 2737,5 | 141,62 |
5. Кількість встановленого устаткування , од. | 350 | 350 | 100,00 |
6. Кількість відпрацьованих маш.- змін | 450 | 490 | 108,89 |
На основі таблиці 18 розрахуємо такі показники : Таблиця 19: Показники | 1999 | 2000 | % |
7. Продукція за відрахуванням матеріальних витрат, т.гон <п. 1 - п.4) | 1524,7 | 1075 | 70,51 |
8. Коефіцієнт матеріаломісткості продукції (п.1 : п.7) | 2,45 | 3,55 | 144,90 |
9. Продуктивність устаткування , тис. грн (п.7 : п.6) | 3,38 | 2,2 | 65,09 |
10. Коефіцієнт змінності (п.6 : п.5) | 1,3 | 1,4 | 107,69 |
11. Вартість одиниці устаткування, тис. грн. (п.3 : п.5) | 26,37 | 25,98 | 98,52 |
12. Питома вага машин та устаткування в загальній вартості фондів (п.3 : п.2 • 100 %) | 55,74 | 55,49 | 99,55 |
13. Фондовіддача (п.1 : п.2) | 0,22^ | °'23)? | 104,55 |
На основі даних таблиць проведемо факторний аналіз,показника фондовіддачі. Таблиця 20: Фактор | Вихідна величина Донловииіачі | % зміни пок-ків | Фондовіддача з урахув.Зміни попоказників | Вплив на фондов. окремих фактолрів |
Зміна матеріальних витрат | 0,22 | 1,449 | 0,32 | +0,1 |
Продуктивність устаткування | .0,32 | 0,651 | 0,21 | -0,11 |
Коефіцієнт змінності | 0,21 | 1,077 | 0,23 | +0,02 |
Рівень вартості од. устаткування | 0,23 | 0,9852 | 0,23 | 0 |
Питома вага м. і устат. у вартості ОФ | 0,23 | 0,9955 | 0,23 | 0 |
Загальний вплив факторів склав : 0,1 -0,11 +0,02=0,01 Таким чином , на фондовіддачу позитивно вплинули зміни коефіцієнту матеріаломісткості продукції та зміни коефіцієнту змінності . Негативний вплив мали зміни продуктивності устаткування . Не вплинули зміни в рівні вартості одиниці устаткування та зміни питомої ваги машин та устаткування в загальній вартості основних фондів . Розглянемо рівень механізації та автоматизації цеху глибокого друку . Рівень механізації характеризується коефіцієнтом механізації праці , який показує процент робітників , що зайняті на механізованих роботах до загальної чисельності робітників . Таблиця 21: Показники | 1997 | 1998 | Відхилення |
1. Загальна чисельність цеху , чол. | 13 | 16 | +3 |
2. Кількість робітників на механізованих роботах | 9 | 13 | +4 |
3. Кількість робітників на ручних роботах | 4 | 3 | -1 |
4. Кількість робітників на автоматизованих роботах | | | |
| |
5. Процент робітників зайнятих механізованою прапею.% <п.2:п.П | 69,23 | 81,25 | +12 |
6. Процент робітників зайнятих ручною працею , % (п.3:п.1) | 30,77 | 18,75 | -12 |
Дані таблиці 21 свідчать про підвищення рівня механізації та зниження кількості робітників зайнятих на ручних роботах , що є позитивним . Ці зміни викликані скороченням чисельності робітників зайнятих ручною працею та збільшенням загальної чисельності робітників . Рівень організації виробництва характеризується й такими показниками , як показник спеціалізації , потоковості , паралельності , неперервності , пропорційності , прямотоковості та ритмічності і тривалості виробничого циклу . Більшість показників розраховується на конкретне замовлення , а такі спостереження не проводились , тому показники не можуть бути розраховані.Узагальнюючим показником організаційно-технічного рівня виробництва є якість продукції. Щодо організації котролю якості продукції, то його проводять інженер, відділу технічного контролю, майстер і робітники на дільницях. Найбільше значення має контроль якості в процессі друку накладу. На дільницях якість продукції визначається візуально або за допомогою певних приладів, результати заносять в документацію. Для оцінки якості продукціїна підприємстві використовують такі показники, як якість друку, запах,якість лакування, центровка,якість тиснення,якість різки та висічки,суміщення,направлення волокон в папері. Для кожного показника розроблені норми та допустимі відхилення. По результатам контролю в лабораторії ВТК продукція приймається як якісна або бракується. Нещодавно на підприємстві була введена система проходження замовлення по якості продукції. Суть її полягає в наступному : на бланку замовлення виписується замовлення. На звороті по кожній операції вказується виконавець і отримувач. Саме отримувач вказує на виявлені ним недоліки, які говорять про погану якість. Майстер оглядає недоліки і приймає рішення, можна,чи ні продовжувати виготовлення замовлення. Така система дає змогу слідкувати за якістю виробів на всіх стадіях їх виготовлення, а також попереджати появу невиправного браку.
Аналіз випуску продукції. Почнемо з аналізу випуску продукції в натуральних та вартісних показниках . Це допоможе нам проаналізувати зміни , що відбулися в зв'язку зі зміною обсягів випуску продукції. Таблиця 22: Випуск продукції в натуральному та грошовому вираженні по цеху глибокого друку за 1999-2000 роки. Види продукції | Одиниця виміру | Випуск продукції | Стр-ра | Темп росту |
1999 | 2000 | 1999 | 2000 | Е | % |
1. Непарафіновані етикетки в цінах на 1,01 в діючих цінах | тонн тис. грн. тис. грн. | 6 41,04 32,91 | 12,5 87,87 91,49 | 6,94 | 10,35 | +6,5 +46,83 +58,58 | 208,3 214,11 278 |
2. Парафіновані етикетки в цінах на 1,01 в діючих цінах | тонн тис. грн. тис. грн. | 80,5 550,56 441,49 | 108,3 761,33 792,71 | 93,06 | 89,65 | +27,8 +210,77 +351,22 | 134,5 138,28 179,55 |
У 2000 році випуск непарафінованих етикеток , порівняно з 1999 роком , збільшився на 6,5 тонн і становив 208,3 % від випуску минулого року . Збільшився обсяг випуску парафінованих етикеток на 27,8 тонн і склав 134,5 % від випуску попереднього року . В наслідок збільшення у 2000 році обсягу випуску ТП на 34,3 тони , спостерігається збільшення випуску ТП в грошовому виразі як в цінах на 1,01 , так і в діючих цінах . Так випуск непарафінованих етикеток в цінах на 1,01 зріс на 46,83 тис. грн. і склав 214,11 % від випуску минулого року , а в діючих цінах - на 58,58 тис. грн. , що становить 278 % від випуску попереднього року . Випуск парафінованих етикеток у 2000 році збільшився в цінах на 1,01 на 210,77 тис. грн. і склав 138,28 % від випуску 1999року , а в діючих цінах - на 351,22 тис. грн. , що становить 179,55 % від випуску 1999 року .Чітко видно , що у структурі випуску продукції по цеху глибокого друку , найбільшу питому вагу займає випуск парафінованих етикеток , близько 90 % . Так у 1999 році питома вага парафінованих етикеток складала 93.06 % в загальному випуску ТП , а в 2000 році їх питома вага трохи зменшилась і вже складала 89,65 % .
Спостерігається незначне підвищення питомої ваги непарафінованих етикеток в загальному випуску ТП по цеху глибокого друку . Спробуємо проаналізувати випуск продукції по асортименту за допомогою методу середнього відсотку . Таблиця 23: 1. Непарафіновані етикетки | 87,87 |
2. Парафіновані етикетки | 761,33 |
Разом : | 849,2 |
Темп росту = (849,2 / 591,6) * 100 = 143,54 Оцінимо міру впливу структурних зрушень на обсяг ТП , яку визначає фактичний обсяг випуску за базовою структурою . Таблиця 24: Вид продукції | Факт. випуск за базовою структурою | Відхилення |
при 1' питомої ваги | при ^ питомої ваги |
1. Непарафіновані етикетки | 58,93 | 28,94 | |
2. Парафіновані етикетки | 790,27 | | -28,94 |
Разом | 849,2 | 28,94 | -28,94 |
Таким чином зміна структури випуску продукції значно вплинула на обсяг випуску у 2000 році. На обсяги випуску продукції впливають різні фактори . Спробуємо проаналізувати методом ланцюгових підстановок зміну обсягу випуску продукції у 2000 році, порівняно з 1999 роком , під впливом таких факторів: зміна чисельності працюючих , зміна тривалості робочого дня , зміна кількості відпрацьованих робочих днів та зміна виробітку . Таблиця 25: Показники | 1999 | 2000 |
Чисельність шзацюючих. чол. | 13 | 16 |
Тоивалість робочого дня | 8 | 8 |
Кількість ообочих днів | 130 | 150 |
Виообіток . гон./ гол. | 10.86 | 11.54 |
Аналіз витрат на виробництво і реалізацію продукції.Для аналізу собівартості продукції використовується дуже багато показників: сума витрат на виробництво , собівартість товарної та реалізованої продукції, витрати на 1 грн. товарної продукції, економія від зниження собівартості ТП. Спочатку на основі Таблиці 26 прораналізуємо структуру собівартості по елементах і визначимо динаміку собівартості. Таблиця 26: Витрати підприємства на виробництво (витрати обігу), 1999-2000 р Показник | 1999 | 2000 | Відхилення |
1. Матеріальні витрати | 2215 | 3137 | +922 |
2. Витрати на оплату праці | 766 | 727 | -39 |
3. Відрахування на соц. заходи | 263 | 310 | +47 |
4. Амортизація | 344 | 270 | -74 |
5. Інші витрати | 557 | 530 | -27 |
6. Разом | 4145 | 4974 | +829 |
7. Фактичний обсяг виробництва продукції | 3740,1 | 3812,5 | +72,4 |
Таким чином , загальна сума витрат на виробництво в 2000 році , порівняно з 1999 роком , зросла на 829 тис. грн. Збільшення суми витрат на виготовлення продукції відбулося за рахунок збільшення витрат на сировину та матеріали на 922 тис. грн. , які збільшились за рахунок росту цін та тарифів на матеріальні ресурси . Збільшились витрати на соціальні заходи на 47 тис. грн. Зменшились витрати на оплату праці у 1999 році на 39 тис. грн. Зменшились витрати на амортизацію на 74 тис. грн. і на інші витрати на 27 тис. грн., що є позитивним моментом . Важливим , при вивченні собівартості продукції , є її аналіз по калькуляційним статтям витрат . Нижче наведемо таблицю , в якій зведені витрати по статтях за 1999 та 2000 роки по підприємству ВАТ "Зоря" .
Таблиця 27: Калькуляція собівартості продукції по підприємству за 1999-2000 р. Калькуляційна група | 1999 | Питома вага | 2000 | Питома вага |
1. Сировина (тис. грн.) | 200,862 | 30,25 | 336,752 | 30,25 |
2. Основні матеріали | 127,341 | 19,18 | 286,217 | 25,71 |
3. Допоміжні матеріали | 92,904 | 14 | 177,937 | 15,98 |
4. Основна заробітна плата | 14.132 | 2.13 | 28,558 | 2.57 |
5. Допоміжна заробітна плата | 6,94 | 1,05 | 8,6 | 0,77 |
6. Відрахування на соц. страхування | 7,773 | 1,17 | 14,621 | 1,32 |
7. Відрахування у фонд зайнятості | 4,685 | 0,7 | 4,003 | 0,36 |
8. Витрати на утримання встаткування | 71,059 | 10,7 | 103,726 | 9,32 |
9. Загальновиробничі витрати | 39,631 | 5,97 | 60,891 | 5,47 |
10. Загальногосподарські витрати | 92,791 | 13,97 | 84,807 | 7,62 |
11 .Інші витрати | 5,841 | 0,88 | 7 | 0,63 |
12.Повна собівартість | 664,059 | 100 | 1113,11 | 100 |
З таблиці 27 видно , що найбільшу питому вагу у повній собівартості займають витрати на сировину , як у 1999 році , так і в 2000 році вони складають 30,25 % від загальної суми витрат . На другому місці - основні та допоміжні матеріали . Майже вдвічи зросла у 2000 році повна собівартість продукції або на 40 % . Значних змін у структурі за 1999 та 2000 не відбулося, окрім основних матеріалів та загальногосподарських витрат . Аналіз непрямих витрат здійснюється шляхом порівняння фактичної їх величини на 1 грн. товарної продукції , робіт або послуг за ряд звітних періодів . Наведемо таблицю , де вказані розміри накладних витрат по ВАТ "Зоря" за 1999 та 2000 роки . Таблиця 28: Розміри накладних витрат по підприємству (1999-2000 р.) Стаття витрат | 1999 | 2000 |
1. Основна заробітна плата | 1,000 | 1,000 |
2. Допоміжна заробітна плата | 0,100 | 0,200 |
3. Премія | 0,300 | 0,336 |
4. Відрахування на соц. страхування та у фонд зайнятості | 0,390 | 0,377 |
5. Витрати на утримання устаткування | 3,397 | 4,644 |
6. Загальновиробничі витрати | 0,482 | 0,359 |
7. Загальногосподарські витрати | 1,120 | 0,787 |
Як бачимо , накладні витрати підприємства впродовж двох
років не мали суттєвих змін . У 2000 році спостерігється зменшення розміру загальногосподарських та загальновиробничих витрат , а також відрахувань на соц. страхування та у фонд зайнятості , зросли витрати на утримання та експлуатацію устаткування , на допоміжну з/п та премії . Залишились без змін витрати на основну заробітну плату
Розрахуємо показник затрат на 1 грн. товарної продукції:
1997=3740,1/4145=0,9
1998=3812,5/4974=0,77
Отже , у 2000 році , порівняно з 1999 роком , затрати на 1 грн. товарної продукції зменшились на 0,13 грн. або на 15 % . Прибуток , що зтримує підприємство на 1 грн. товарної продукції склав :
у 1999 році - ( 1 - 0,9 )= 0,1 грн.
у 2000 році - ( 1 - 0,77 ) = 0,23 грн. тобто , з роками прибуток на 1 грн. товарної продукції збільшується .
Даний показник по цеху глибокого друку не можливо розрахувати через відсутність даних по собівартості товарної продукції . По цеху ми можемо розрахувати показник витрат на 1 грн. реалізованої продукції.
1997= 1437,3/1218,94= 1,42
1998= 1260,3/1180,34= 1,07
Розрахований показник по цеху показує , що у 2000 році витрати на 1 грн. реалізованої продукції зменшились на 0,35 грн. Але у 1999 році збитки на 1 грн. реалізованої продукції склали 0,42 грн. ( 1 - 1,42 ) , а в 2000 році збитки дорівнювали 0,07 грн. ( 1 - 1,07 ) . Можна зробити висновки , що впродовж двох років ситуація в цеху покращується , збитки стали меншими на 0,27 грн. , зменшились витрати на 1 грн. реалізованої продукції, але залишається негативною .
Ми не можемо розрахувати вплив факторів на розмір затрат на виробництво та реалізацію через відсутність даних про випуск продукції в натуральних показниках по підприємству та відсутність даних про собівартість товарної продукції по цеху .
Аналіз прибутку та рентабельності. 1. Аналіз прибутку. Наведемо таблицю , яка показує склад балансового прибутку по підприємству за два роки . Визначємо відхилення та структуру балансового прибутку і відхилення, які відбулися у структурі.Таблиця 29: Оцінка балансового прибутку, його структура (1999-2000 рік). Склад балансового прибутку | Сума, тис.грн. | Структура, % | Відхилення |
1999 | 2000 | 1999 | 2000 |
Результат від реалізації ТП | 70,1 | -92,6 | 52 | 40,47 | -11,53 |
Інші операційні доходи витрати | 61,4 0,4 | 54,6 63,6 | 45,5 6,7 | 87,92 27,8 | 42,42 21,1 |
Інші позареалізаційні доходи витрати | 3,4 5,4 | 7.5 72,6 | 2,5 93,3 | 12,08 31,73 | 9,58 -61,57 |
Всього прибутків збитків | 134,9 5,8 | 62,1 228,8 | 100 | 100 | |
Балансовий прибуток | 129,1 | -166,7 | | | |
У 2000 , порівнюючи з 1999 роком , сума балансового прибутку не тільки зменшилась , а й переросла в збитки . Так у 1999 році балансовий прибуток становив 129,1 тис. грн. , а 2000 році він зменшився на 295,8 тис. грн. і склав збитки у розмірі 166,7 тис. грн. Такі зміни відбулися в першу чергу в результаті скорочення прибутку від реалізації ТП на 162,7 тис. грн. Інші позареалізаційні витрати та інші операційні витрати у 2000 році були більшими за доходи .Значні зміни відбулися в структурі балансового прибутку за 1999-2000 роки . Так у 2000 році відхилення питомої ваги результату від реалізації , порівняно з минулим роком , зменшилось на 11,53% . Значні зменшення спостерігаються в питомій вазі позареалізаційних витрат на 61,57% , що є позитивним , бо позареалізаційні збитки виникають в результаті недоліків в організації господарської діяльності та бухгалтерського обліку . Тому усунення цих витрат - резерв збільшення балансового прибутку . Питома вага операційних доходів у 2000 році зросла на 42,42 % . Визначємо величину чистого прибутку . Для цього від суми
балансового прибутку треба відняти суму податку на прибуток . Податок на прибуток у 1997 році склав 45,2 тис. грн. Тоді: ЧП (і997) = 129,1 - 45,2 = 83,9 тис. грн. Ми маємо чистий прибуток лише за один рік , тому що балансовий прибуток у 1998 році мав від'ємне значення . На величину прибутку від реалізації ТП впливають ряд факторів , таких як : зміна обсягу реалізованої продукції , собівартість реалізованої продукції, зміна оптових цін на реалізовану продукцію , а також структура і асортимент реалізованої продукції . Проаналізувати вплив факторів на величину прибутку від реалізації ТП на прикладі двох років ( 1999-2000 ) не має можливості через відсутність даних по випуску продукції в порівняльних цінах по підприємству. 2. Аналіз показників рентабельності. Для оцінки прибутковості підприємство використовує такий відносний показник доходності , як рентабельність . Розрахуємо показники рентабельності по підприємству , дані зведемо в табліцю . Таблиця ЗО: Показники рентабельності. Показники рентабельності | 1999 | 2000 |
Рентабельність майна | 1,31% | |
|
Рентабельністі власних засобів підприємства | 1,44% | |
|
Ретабельність ОФ | 0,78 % | |
|
Рентабельність ТП | 2,51 % | |
|
Рентабельність реалізованої продукції | -0,19% | -2,87 % |
Ми маємо показники рентабельності лише за 1999 рік , тому що в 2000 році балансовий прибуток мав від'ємне значення , а значить рентабельності не має. Рентабельність виробництва залежить від трьох основних факторів : зміни суми балансового прибутку , середньорічної вартості основних фондів та середньорічних залишків нормованих оборотних засобів . Проаналізувати вплив кожного з цих факторів на показники рентабельності немає можливості через відсутність балансового прибутку за 2000 рік .ВИСНОВКИПоліграфічне підприємство “Зоря” є самостійним господарюючим суб’єктом , яке являється юридичною особою і здійснює виробничу та комерційну діяльність з метою забезпечення потреб населення та підприємств на пакувальну продукцію . Ще декілька років тому ВАТ “Зоря” належало до державних підприємств , а зараз , в період переходу економіки України до ринку , воно змінило форму власності , щоб не збанкрутіти . “Київська поліграфічна фабрика “Зоря” є одним з ведучих підприємств України по виготовленню різноманітної етикетної та пакувальної продукції. Структура підприємства - цехова . Одним з найбільших цехів є офсетний цех . Аналіз показників фінансової стійкості підприємства показав , що коефіцієнт маневрування є меншим від встановлених норм , тобто рівень мобільності власних коштів є низьким . Коефіцієнт автономії та коефіцієнт інвестування лежать в межах норм , що є позитивним . Динаміка показників ліквідності говорить про зниження загальної ліквідності , що свідчить про зростання низьколіквідних запасів у структурі поточних активів . Аналіз ділової активності підприємства показав , що темп росту показника обортності коштів в розрахунках склав 57,7 %. Зросла тривалість операційного циклу , що свідчить про погіршання використання оборотних засобів . Аналіз показників цеху глибокого друку показав , що як для підприємства в цілому , так і по цеху характерне збільшення фактичного обсягу ТП , спостерігається збільшення середньоспискової чисельності цеху на 3 чол. , а також пов’язане з цим зростання фонду оплати праці на 5,3 тис. грн. Аналіз використання трудових ресурсів та заробітної плати . Впродовж двох років на підприємстві штат працівників скоротився приблизно на 10 % , але по цеху спостерягається збільшення чисельності у 2000 році на 3 чол. . Аналіз якісного складу робочої сили підрозділу показав, що середній розряд одного робітника - 4,5 , більшість робітників мають спеціальну освіту , середній вік робітника - 44 роки , а середній стаж - 18,3 . Тобто , не завадило б підвищення рівня кваліфікації та прийняття на роботу робітників молодшого віку . Аналіз руху робочих кадрів показав , що у 2000 році коефіцієнт плинності робочої сили підвищилася ( 1999 - 0,08 , 2000 - 0,38 ). У 1999 році коефіцієнт обороту по прийому дорівнював 0,31 , а у 2000 - 0,62 . А коефіцієнт обороту по звільненню у 1999 році дорівнював 0,08 , у 2000 - 0,44. Тобто , коефіцієнт обороту по прийому випереджає коефіцієнт обороту по звільненню . Загальний коефіцієнт обороту становив у 1999 - 0,39 , у 2000 - 1,06 При аналізі використання робочого часу по цеху проведено розрахунки середньої кількості відпрацьованих днів одним працівником , середньої кількості відпрацьованих люд. - годин одним працівником та тривалість робочого дня . Дані розрахунків показують , що у 2000 році було більш ефективно використано робочий час . Спостерігається зростання загальної кількості відпрацьованих люд. - днів та люд. - годин , а також збільшення середньої кількості відпрацьованих люд. - днів та люд. - годин . Розрахунки показників продуктивності праці показують , що у 2000 році продуктивність праці , порівняно з 1999 роком , підвищилась . Середньорічна продуктивність праці в тис. грн. зросла на 51 % , середньорічна продуктивність праці в натуральному виразі зросла на 13 % . Той факт , що продуктивність праці в тис. грн. зросла більше ніж продуктивність праці в натуральному виразі , можна пояснити як результат підвищення цін . На 31 % збільшилась середньоденна та середньогодинна продуктивність праці . Аналізуючи вплив факторів на середньорічну продуктивність праці , можна сказати , що під впливом середньогодинної продуктивності праці вона збільшилась на 11,34 тис. грн. , під впливом тривалості робочого періоду - на 7,36 тис. грн. Загальний вплив факторів на середньорічну продуктивність праці склав 18,7 тис. грн. , тобто позитивний. На ВАТ “Зоря” застосовується погодинна оплата праці . Оплата здійснюється на основі відпрацьоавного часу та годинної тарифної ставки , розмір якої залежить від розряду . Поквартально при умові балансового прибутку виплачуються премії . З роками фонд оплати праці по підприємству зменшується , що пов’язано зі скороченням чисельності працюючих . Зросла сума на основну з/п, зменшилась сума на додаткову з/п. У 2000 році не виплачувались інші заохочувальні виплати . Найбільшу питому вагу у структурі фонду оплати праці займають виплати ПВП , а з них робітникам . По цеху фонд оплати праці зріс на 5,3 тис. грн. у зв’язку зі збільшенням чисельності працюючих цеху . А середньорічна з/п зменшилась. Аналіз впливу факторів на ФОП показав , що збільшення чисельності працюючих цеху викликало збільшення фонду, а зменшення середньорічної з/п викликало його економію . Рівень організаційно - технічного розвитку в значній мірі залежить від структури і складу основних фондів . Найбільшу питому вагу у складі основних фондів займають “Машини та обладнання” . На другому місці - “Бубівлі та споруди” . За два роки у структурі основних фондів суттєвих змін не відбулося . Розраховані коефіцієнти оновлення та вибуття основних фондів . Коефіцієнт оновлення основних фондів у 2000 році , порівняно з 1999 роком , зріс з 0,16 % до 0,2 % . Коефіцієнт оновлення машин та обладнання , навпаки , знизився з1,4 % до 0,23 % . Коефіцієнти вибуття у 2000 році підвищилися . Але негативним є те , що коефіцієнти вибуття перевищують коефіцієнти оновлення , і тільки у 1999 році коефіцієнт оновлення машин та обладнання був вищим за коефіцієнт вибуття . Були розраховані показники озброєності праці по підприємству , які показали , що у 2000 році показник фондоозброєності праці підвищився . Зростає проказник технічної озброєності праці та енергоозброєності . Такі зміни свідчать про назначне поліпшення рівня технічного розвитку підприємства . Частковий вплив може мати зміна чисельності працюючих . Розраховано показник фондовіддачі . Аналіз впливу факторів на фондовіддачу показав , що позитивний вплив мали зміни коефіцієнту матеріаломісткості продукції та зміни коефіцієнту змінності . Негативно вплинули зміни продуктивності устаткування . Загальний вплив факторів склав 0,01тис. грн. Аналіз випуску продукції . У 2000 році випуск непарафінованих та парафінованих етикеток в натуральному та грошовому виразі збільшився . Найбільшу питому вагу у структурі випуску продукції займає випуск парафінованих етикеток . За допомогою методу середнього відсотку проаналізовано випуск по асортименту . Оцінка міри впливу структурних зрушень на обсяг ТП показала , що дані зміни мали вплив . Аналіз впливу факторів на обсяг випуску продукції показав , що зміни чисельності працюючих , зміна кількості відпрацьованих роб. днів та зміна виробітку мали позитивний вплив на обсяги випуску продукції . Загальний вплив факторів склав : 77295,2 грн. Аналіз витрат на виробництво та реалізацію продукції показав , що у 2000 році сума витрат зросла , порівняно з минулим роком , на 829 тис. грн. Збільшення витрат відбулося за рахунок збільшеня цін на сировину та матеріали . Зросли витрати на соціальнвїі заходи . Зменшились витрати на оплату праці та на амортизацію . Найбільшу питому вагу у собівартості продукції займають витрати на сировину , на другому місці - осн. та допоміжні матеріали . Розраховані по підприємству затрати на одну гривню ТП впродовж двох років не змінились , не змінився й прибуток , що стримує підприємство на одну гривню ТП . Аналіз прибутку та рентабельності показав , що у 2000 році балансовий прибуток не тільки не зменшився , а й переріс у збитки . Такі зміни відбулися , перш за все , в результаті скорочення прибутку від реалізації . Розраховано чистий прбуток за 1999 рік. Наведено розрахунки деяких показників рентабельності . ЛІТЕРАТУРА1. Закон України "Про підприємницьку діяльність"// Закони України, т 1. 2. Закон України "Про підприємства в Україні"// Закони України: Київ, 1996, т 1, С.310-332. 3. Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств"// Закони України: Київ, 1997, т 7, С.462-489. 4. Грачова Р. Аналіз фінансового стану// Галицькі контракти- 1999- №4- С.56-66. 5. Грачова Р. Як визначити реальний фінансово-майновий стан свого підприємства// Дебет-Кредит- 2000- №34- С. 18-27. 6. Калина А. В., Конєва М.І., Ященко В. О. Сучасний економічний аналіз і прогнозування: Навч.-метод. посібник.- К.: МАУП, 1997-272с. 7. Мних Є.В., Буряк П.Ю. Економічний аналіз на промисловому підприємстві.- Львів: Світ, 1998-206с. 8. Никольская З.В. Технико-зкономический анализ хозяйственной деятельности полиграфических предприятий: Учебник- М.: Мир книги, 1995. 9. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятий- Минск: Вьіш. школа, 1999-686с.
1. Реферат на тему Свободные экономические зоны в РФ проблемы функционирования
2. Реферат Субъекты финансового правоотношения
3. Реферат Русская идея в контексте социокультурного развития страны
4. Реферат Предмет и методы микроэкономики 2
5. Курсовая Система национальных счетов и межотраслевой баланс Леонтьева
6. Контрольная работа на тему Устройство рубашки для колонны
7. Шпаргалка Шпаргалка по Экологии 4
8. Биография Людвиг Эрнст Брауншвейг-Вольфенбюттельский
9. Реферат на тему Концепция социальных изменений
10. Контрольная работа Состав заёмного капитала и механизм его привлечения