МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КРИМСЬКИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ ІНСТИТУТ
ДВНЗ «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ
УНІВЕРСИТЕТ ІМ. ВАДИМА ГЕТЬМАНА»
КАФЕДРА ЕКОНОМІКИ ПІДПРИЄМСТВА
КУРСОВА РАБОТА

з дисципліни «Економіка підприємства»
на тему:

«ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ОБОРОТНИХ КОШТІВ»

(на прикладі підприємства

ЗАТ «МТЦ
-
МЯСКО»)
ВИКОНАЛА:

Студентка II курсу

групи МЕ-22-09 (ДНФ)

Щербак М.В.
Науковий керівник:

Танцюра М. Ю.
м. Сімферополь, 2011 р.
Зміст

ВСТУП…………………………………………………………………………………..2
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО
-
МЕТОДОЛОГІЧНІ
ОСНОВИ ВИКОРИСТАННЯ ОБОРОТНИХ КОШТІВ………………………………………………………………...3
1.1
.
Сутність ефективного використання оборотних коштів підприємства….7
1.2
.
Методика аналізу ефективного використання оборотних коштів підприємства…………………………………………………………………………….8
РОЗДІЛ 2.
АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОГО ВИКОРИСТАННЯ ОБОРОТНИХ

КОШТІВ НА ЗАТ
«МТЦ-Мяско» …………………………………………………..15

2.1
.
Організаційно
-
економічний
характер підприємства

ЗАТ «
МТЦ
-
Мяско»……………………………………………………………………17
2.2
.
Аналіз факторів ефективного використання оборотних коштів………...19
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ.. …………………………21
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………………...23
перелік використаних джерел…………………………………………..24

ВСТУП

Актуальність теми курсової роботи полягає в тому, що кожне підприємство, починаючи свою діяльність, сприяє діяльності певної грошової сумою. Оборотні кошти підприємств покликані забезпечувати безперервне їх рух на всіх стадіях кругообігу з тим, щоб задовольняти потреби виробництва в грошових і матеріальних ресурсах, забезпечувати своєчасність і повноту розрахунків, підвищувати ефективність використання оборотних коштів.

Вивчення наявних робіт ряду авторів Алесєєва М.М., Бикадорова В.Л., Алексєєва П.Д., Єфімова О.В., Руденка А.І. показує, що проблема ефективного господарювання торгових підприємств включає краще використання їх фондів, і в першу чергу - оборотних коштів. Наявність у підприємства достатніх оборотних коштів є необхідною передумовою для його нормального функціонування в умовах ринкової економіки.

Мета курсової роботи - розкрити теоретико-методологічні засади використання оборотних коштів підприємства.

Завдання, поставлені у курсовій роботі: визначити сутність ефективного використання оборотних коштів підприємства; зробити аналіз використання оборотних засобів на конкретному підприємстві ЗАТ "МТЦ-Мяско"; розкрити показники і фактори, що впливають на ефективне використання оборотних коштів.

Інформаційною базою роботи послужили розробки вітчизняних і зарубіжних вчених у галузі фінансового менеджменту та аналізу фінансово-економічного стану підприємств. При виконанні роботи використовувалися фінансові газети, підручники та навчальні посібники.

В роботі використані методи аналізу и синтезу статистичних даних.

Розділ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ВИКОРИСТАННЯ ОБОРОТНИХ ЗАСОБІВ ПІДПРИЄМСТВА
1.1.Сутність ефективного використання оборотних коштів підприємства


Для забезпечення безперервності процесу виробництва державні підприємства при плановій економіці мали певною сумою оборотних коштів.

На відміну від оборотного капіталу до оборотних засобів належать: виробничі запаси, незавершене виробництво і витрати майбутніх періодів.

До виробничих запасів належать сировина, основні і допоміжні матеріали, паливо, покупні напівфабрикати, тара і тарні матеріали, малоцінні ташвидкозношувані (термін служби до 1 року або вартістю до 500 грн.)

Інструменти, господарський інвентар та інші засоби праці.
Частина оборотні коштів, перебуває у незавершеному виробництві і напівфабрикатах власного виготовлення.Це вартість продукції, що знаходиться на різних стадіях виробничого процесу - від запуску у виробництво до випуску готової продукції.

Незавершене виробництво включає вартість сировини, матеріалів, палива, що знаходяться в процесі обробки чи зборки і не є готовою продукцією.

На підприємствах електроенергетики і вуглевидобутку в результаті короткочасності виробничого циклу незавершене виробництво і напівфабрикати не виділяються.

На промислових підприємствах до витрат майбутніх періодів відносяться витрати на: 1) поточний ремонт основного капіталу в сумах, що перевищують раніше утворений резерв майбутніх витрат; 2) освоєння нових виробництв - витрати на розробку технології їх виготовлення; 3) перепланування цехів.

Одиничне виробництво - суднобудування, авіаційна промисловість; 4) витрати на експлуатаційні гірничо-підготовчі та розкривні роботи та ін, (на гірничорудних і вугільнихпідприємствах).

Будівельні організації включають до складу витрат майбутніх періодів вартість тимчасових (не титульних) будівель, пристосувань і пристроїв, витрати на масовий набір робітників при організації або розширення будівництва та ін.

Витрати майбутніх періодів враховують на бухгалтерському рахунку, а потім списують з нього частинами на відповідні статті витрати виробництва або обігу в наступні періоди.

Наприклад, витрати з освоєння виробництва нових видів продукції списуються певними частками у міру випуску цієї продукції на витрати виробництва, як правило, протягом 2-хроків.

Витрати на гірничо-підготовчі роботи списуються на витрати по видобутку корисних копалин в певних частках. Оплачуються витрати майбутніх періодів за рахунок власних оборотних коштів.

Виробничі запаси, незавершене виробництво і витрати майбутніх періодів (обслуговують сферу виробництва і забезпечують його нормальних процес) є оборотними виробничими фондами.

Вони повністю переносять свою вартість на вироблену готову продукцію і в процесі виробництва змінюють натуральну форму.

Для забезпечення безперервності процесу виробництва крім оборотних фондів необхідні додаткові кошти для обслуговування сфери обігу.Ці кошти називаються фондами обігу.

До них відносяться: готова продукція на складі підприємства, продукція, відвантажена покупцеві, але ще не оплачена ним, грошові кошти підприємства (на розрахунковому рахунку в банку, у власній касі, в акредитивах тощо) і кошти в розрахунках (підзвітні суми, видані окремим особам), кошти, що належать з покупців продукції, від різних підприємств за надані їм послуги та ін.

Співвідношення зазначених елементів оборотних коштів, утворює їх теоретико-методологічні основи.

Оборотні кошти за джерелом утворення і режиму їх використання поділяються на власні і позикові.

Власні - це кошти, які постійно знаходяться в розпорядженні підприємства і формуються за рахунок бюджету (в період його створення).

Зменшення потреби у власних оборотних коштах досягається за рахунок використання коштів, які постійно перебувають в обороті підприємства. Вони називаються стійкими пасивами.

До них відносяться: постійно перехідна заборгованість по заробітній платі, внески коштів на соціальне страхування, резерв на покриття платежів по відпустках робітникам, заборгованість постачальникам за поставлені малоцінні предмети та матеріали з акцептовим рахунках, прибуток і ін

Наприклад, заробітна плата виплачується через 8-10 днів після отримання коштів від покупця. Протягом цього часу заборгованість із заробітної плати перебуває в обігу підприємства.

Позикові оборотні кошти утворюються за рахунок надання підприємствам кредитів комерційними та іншими банками.

У залежності від способів формування оборотні кошти поділяються на нормовані і ненормовані.

До нормованих оборотних коштів належать кошти, вкладені у виробничі запаси, у незавершене виробництво і напівфабрикати власного виготовлення, у витрати майбутніх періодів, в готову продукцію, що перебуває на складі підприємства.

Вони складають більше 80% оборотних коштів підприємства.
Не нормуються оборотні кошти, вкладені в продукцію, відвантажену споживачеві, але ще не оплачену; в продукцію, залишену на відповідальному зберіганні у покупців; кошти на розрахунках, грошові коштів підприємства.

Нормування цих елементів оборотних коштів неможливо через мінливість їх складу і розмірів потреби в них підприємств.

Ступінь використання оборотних засобів характеризується наступними основними показниками: коефіцієнт оборотності; тривалість одного обороту; оборотні кошти, що припадають на 1 гривню реалізованої продукції.

Коефіцієнт оборотності оборотних засобів показує число оборотів, яке ці кошти роблять за плановий період.
Даний коефіцієнт визначається за формулою (1.1)

(1.1)

де: Р - обсяг реалізованої продукції за розглянутий період; ОБС - середня сума оборотних коштів за той же період.
Час (тривалість) обороту прийнято називати оборотністю в днях. Цей показник визначають за формулою (1.2)
(1.2)


де: Д - число днів у даному періоді (360, 90, 30); Коб - коефіцієнт оборотності.
 Для нормального функціонування кожного підприємства необхідні оборотні кошти, що представляють собою грошові кошти, використовувані підприємством для придбання оборотних фондів і фондів обігу.

Оборотні фонди, тобто матеріальні ресурси на відміну від основних фондів використовуються в одному виробничому циклі, і вартість їх переноситься на продукт відразу і повністю.

 Раціональне та економне використання оборотних фондів - першочергова задача підприємств, тому що матеріальні витрати складають 3 / 4 собівартості промислової продукції.

Зниження матеріалоємності виробу (витрата матеріальних ресурсів у натуральному та вартісному виразі на одиницю продукції) досягається різними шляхами, серед яких головними є впровадження нової техніки, технології, удосконалення організації виробництва і праці.Основна риса сучасного перехідного періоду - недостача у підприємств оборотних коштів.

Прискорення оборотності оборотних коштів, що виміряється коефіцієнтом оборотності і тривалістю одного обороту в днях, досягається різними заходами на стадіях створення виробничих запасів, незавершеного виробництва і на стадії обігу.

Оборотні кошти є однією зі складових частин майна підприємства.

Стан і ефективність їх використання - одне з головних умов успішної діяльності підприємства.

Розвиток ринкових відносин визначає нові умови їх організації.

Висока інфляція, неплатежі й інші кризові явища змушують підприємства змінювати свою політику стосовно оборотних коштів, шукати нові джерела поповнення, вивчати проблему ефективності їх використання.

Таким чином, наявність у підприємства достатніх оборотних коштів є необхідною передумовою для його нормального функціонування в умовах ринкової економіки.
1.2. Методика аналізу ефективного використання оборотних коштів підприємства

Торговельні організації повинні доцільно і ефективно використовувати обігові кошти.

Це передбачає, по-перше, збереження власних оборотних коштів, неприпустимість зменшення їх суми, наявної в розпорядженні підприємства.

Необхідною умовою збереження власних оборотних коштів є рентабельна робота підприємства.

По-друге, оборотні кошти (власні і позикові) повинні використовуватися на певні цілі і в розмірі, передбаченому фінансовим планом.

По-третє оборотні кошти слід використовувати ефективно, тобто плани повинні виконуватися при мінімальній сумі оборотних коштів.

Під ефективним використанням оборотних коштів розуміється таке їх функціонування, при якому забезпечується стійкий стан фінансів, суворо дотримується фінансово-кошторисна дисципліна, досягаються найвищі результати при найменших витратах.

Рівень ефективності використання загальної величини оборотних коштів і окремих їх видів характеризується системою вартісних і натуральних, кількісних і якісних показників.

При оцінці загальної ефективності використання оборотних коштів розраховуються рентабельність (прибутковість), коефіцієнти фондовіддачі, фондомісткості.

Рентабельність коштів найбільш повно характеризує ефективність фінансової діяльності торговельних підприємств, порівнюючи витрати з результатами.

З одного боку, вона включає дохід - найважливіший елемент додаткового продукту, створюваного в соціалістичному суспільстві, з іншого боку, - оборотні кошти, наявні у підприємства.

Рентабельність функціонуючих засобів визначається відношенням суми доходу до середньорічним залишкам оборотних коштів.

Рентабельність оборотних активів зазвичай вивчають за тривалий період (5 - 10 років); аналізують абсолютні розміри і темпи її зміни, а головне виявляють прогнозні резерви зростання.

Коефіцієнт фондовіддачі характеризує товарооборот, що припадає на I грн. оборотних коштів, і розраховується як відношення товарообороту до середнього запасу оборотних коштів.

Коефіцієнт фондомісткості (завантаження) засобів в обороті є зворотним показником фондовіддачі і визначається шляхом ділення середніх запасів оборотних коштів на товарообіг.

Цей коефіцієнт показує, який розмір оборотних засобів бере участь в одному рублі обороту.

Чим менше показник завантаження оборотних коштів, тим ефективніше вони використовуються.

Ці показники на практиці застосовуються рідко; зазвичай по товарообігу та доходів визначається ефективність функціонування всіх фінансових ресурсів.
Найважливішим показником ефективності використання оборотних коштів є час товарного обігу.

Це пояснюється тим, що розмір необхідних торговельним підприємствам оборотних коштів прямо пропорційний обсягу товарообігу і обернено пропорційний швидкості оборотності.

Час звернення коштів вимірюється тривалістю одного обороту і коефіцієнтом оборотності.

Тривалість одного обороту (Т0) обчислюється відношенням добутку середньої суми оборотних коштів, що знаходяться в розпорядженні підприємства, за певний період (Z0) і кількості днів в періоді (t) до суми реалізації за даний період (Q);

(1.3)

Т0 = Z0 x t Q,

Середній розмір оборотних коштів визначається виходячи із суми оборотних коштів на певні дати і розраховується або за формулою (1.4) середньої арифметичної;

(1.4)

Z0 = (Z01 + ... Z0t) t,

де t - число дат, або по середній хронологічній моментного ряду Z0 = (Z01 2 + Z02 + ... + Z0t-1 + Z0t 2): (t-1).

Під обігом коштів, вкладених в окремі види запасів або витрат, розуміється перехід в наступну стадію кругообігу.

Так, для грошових коштів оборотом є не їх надходження, а авансування на оплату придбаних товарів та інші потреби; для товарних запасів обігом служать відпустку або відвантаження; з відвантажених товарах оборот характеризується надходженням виручки.

У цілому для всієї маси оборотних коштів, у тому числі нормованих, оборот - це завершення кругообігу при надходженні виручки.

Середньорічні залишки оборотних активів можуть визначатися за формулами середньої хронологічної або середньої арифметичної (за даними поточного обліку і звітності).

При розрахунку показників оборотності оборотних коштів повинна бути забезпечена порівнянність даних.

Так, якщо середні товарні запаси включені в розрахунок за купівельної вартості, то і товарообіг беруть в такій же оцінці.

Аналогічного принципу слід дотримуватися і при визначенні оборотності товарів відвантажених.

При обчисленні оборотності інших видів оборотних активів у роздрібній торгівлі товарообіг прийнято брати в роздрібних цінах (у громадському харчуванні - за продажною вартістю).

Оборотність в днях (час звернення) за всіма видами оборотних коштів визначають шляхом її підсумовування за окремими видами оборотних активів.

Оборотність може вивчатися і в кількості оборотів (швидкість обігу) розподілом обсягу товарообігу за досліджуваний період на середні залишки оборотних активів.

Оборотність оборотних коштів зазвичай вивчають в динаміці.

По окремих видах оборотних активів і по підприємству в цілому встановлюють, наскільки прискорилася чи уповільнилася їх оборотність і скільки в результаті цього вивільнено або додатково вкладено коштів.

Для визначення суми коштів, вивільненої або додатково вкладеної в результаті зміни часу звернення оборотних активів, необхідно фактичний середньоденний товарообіг звітного періоду помножити на прискорення чи уповільнення оборотності оборотних коштів у днях.

При цьому по товарних запасах середньоденний товарообіг зазвичай беруть по купівельної вартості, по інших видах оборотних активів - у роздрібних цінах (на підприємствах громадського харчування - за продажною вартістю).

Показник оборотності (в даному випадку - тривалість одного обороту в середньому за період) обчислюється як відношення середнього залишку оборотних засобів (наприклад, товарних запасів) до середньоденної реалізації у визначеному періоді і вимірюється в днях обороту.

Для характеристики швидкості обороту коштів в ряді випадків застосовується показник коефіцієнта оборотності, який визначає кількість оборотів протягом відповідного періоду.

Прискорення оборотності має велике значення тому, що при цьому створюється можливість забезпечити безперервність виробництва і реалізації меншою сумою оборотних коштів.

Фактичну оборотність можна визначити як по всіх оборотних коштах, так і окремо по нормованих і ненормованих засобів, а також і по окремих елементах; планову ж оборотність - тільки за нормованим засобів.

Слід розрізняти оборотність коштів у днях і запас коштів в днях обороту.Швидкість обігу коштів в днях висловлює тривалість одного обороту.Запас же коштів в днях обороту показує, на скільки днів є оборотних коштів.

Він розраховується відношенням суми оборотних коштів на конкретну дату до середньоденного товарообігу досліджуваного періоду.

Коефіцієнт оборотності засобів (еoc) свідчить про кількість оборотів, зроблених за конкретний період. Він обчислюється за формулою (1.5)

(1.5)

eoc=t : Тo,

де: t - число днів в періоді; Тo - тривалість одного обороту.

Коефіцієнт оборотності доповнює показник оборотності в днях. Чим коротше період оборотності в днях, тим більше кругообігів проходять оборотні кошти і тим менше потреби в них.

Для характеристики швидкості обороту оборотних коштів використовується показник, який виражає величину середньої тривалості обороту в днях, і розраховується діленням суми вкладень оборотних засобів (нормованих або всіх) на величину середньоденного обороту.

У розрахунку оборотності використовуються дані про суму оборотних коштів по активу бухгалтерського балансу.

При розрахунку показника оборотності всіх оборотних коштів з їх суми виключаються грошові залишки на розрахунковому рахунку.

Це зумовлено насамперед тим, що прискорення оборотності може супроводжуватися вивільненням коштів, що зберігаються на розрахунковому рахунку.

Якщо розраховувати оборотність з включенням в суму оборотних коштів залишку на розрахунковому рахунку, то дійсне прискорення оборотності може виявитися не виявленим.

Крім того, як зазначалося, на розрахунковому рахунку чималу частину залишку становлять суми, не пов'язані з оборотних засобів.

За іншим товарно-матеріальних цінностей (матеріалів, сировини, палива, пального, тарі, малоцінних і швидкозношуваних предметів) оборотність, обчислена до обсягу товарообігу, не зовсім точно характеризує час їх обігу.

У зв'язку з цим за іншим товарно-матеріальних цінностей необхідно також визначати оборотність виходячи із середньоденного їх витрати.

Цей показник прийнято називати приватної оборотністю оборотних активів.
Приватні показники оборотності оборотних коштів обчислюють діленням середніх залишків окремих видів інших товарно-матеріальних цінностей на середньоденний їх витрату.

За дебіторської заборгованості приватний показник оборотності визначають відношенням середніх її залишків до середньоденної сумою погашення.

Приватні показники оборотності оборотних активів показують, за скільки днів у середньому витрачаються (оновлюються) залишки інших товарно-матеріальних цінностей, а по дебіторській заборгованості, - за який період вона погашається.

Для узагальнюючої оцінки ефективності використання оборотних активів розраховують інтегральний показник, який визначається шляхом добування квадратного кореня з добутку темпів зростання або зниження оборотності оборотних засобів (в кількості оборотів) і їх рентабельності.

Інтегральний показник ефективності використання оборотних активів вивчають за темпами його зміни за ряд років.

Зростання темпів інтегрального показника ефективності оборотних коштів свідчить про поліпшення їх використання. Ефективність використання оборотних коштів представлена ​​в таблиці (1.1)

Таблиця 1.1

Ефективність функціонування оборотних коштів

	2007 р.	2008р.	2009 р.		2010 р.
Запас оборотних коштів у днях	113	108	133	122
Час звернення, у днях	100	98	112	126
Коефіцієнт оборотності	3,62	3,67	3,23	2,85
Коефіцієнт фондовіддачі	3,62	3.67	3,23	2.85
Коефіцієнт фондомісткості	0,28	0,27	0.31	0,35
Рентабельність коштів, грн	10,4	12,9	11.0	9.2

Ефективність використання оборотних коштів в торгівлі знижується, час звернення подовжується.

Торговим підприємствам необхідно розробити заходи щодо прискорення оборотності оборотних коштів, що дасть можливість вилучити з обігу частину коштів і направити їх на інші цілі, виконати господарські плани при найменшій сумі оборотних коштів, скоротити витрати обігу і підвищити прибутковість.

Таким чином, не можна допускати прискорення оборотності оборотних коштів за рахунок зниження товарних запасів у торговій мережі та збідніння асортименту.

Розділ 2. АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОГО ВИКОРИСТАННЯ ОБОРОТНИХ КОШТІВ НА ЗАТ "МТЦ-Мяско"
Для того щоб мати повне уявлення про стан оборотного капіталу на підприємстві необхідно провести аналіз структури, руху, а також оборотних коштів.

Для подальшого аналізу, перш за все, визначимо склад оборотних коштів ЗАТ "МТЦ-Мяско" який можна проаналізувати виходячи з показників (табл. 2.1)


Таблиця 2.1.
Склад оборотних коштів на кінець 2008-2010 р.

Група оборотних коштів		2008р., тис.грн	2009р., тис.грн	2010р., тис.грн	Абсол. відхилення	Темп росту,%
Матеріальні оборотні кошти		690	1240	700	+1000	5,3
Разом		690	1240	700	+1000	2630
Дебіторська заборгованіст(кошти в розрахунках)		118	116	100		18
Разом		118	116	100	+2000	21,24
Короткострокві фінансові вкладення		116	104	554	+430	435,3
Грошові кошти		1532	1432	1965,7	+430	173,7
Інші оборотні активи		3106	3535	3896	+790	125,4
Загальна сума		7523	12153	13604	+6081	180,8

За період 2008-20010 р. сума оборотного капіталу ЗАТ "МТЦ-Мяско" зросла на 60813 тис. грн або на 80,8%.

Зростання оборотних коштів пов'язаний, перш за все, зі збільшенням розмірів дебіторської заборгованості, темпи зростання якої становив 819,2%.

Зросли матеріальні оборотні кошти на 1595 тис. грн. або 5,3%. Особливо зросли суми за статтею готова продукція (на 30,5%), виробничі запаси зросли на 1565 тис. грн. або 59,3%.

В цілому структура оборотних коштів ЗАТ "МТЦ-Мяско залишилася задовільною.

Забезпеченість обіговими коштами повинна бути не тільки достатньою за величиною в активі балансу, але і сприятливою за структурою і надійної за джерелами фінансування.

Тому що проблема створення оптимальної (тобто розумної з точки зору підприємства поєднання власних оборотних коштів, кредитів та кредиторської заборгованості) структури джерел формування оборотних коштів в ринкових умовах
Джерелами формування капіталу ЗАТ "МТЦ-Мяско" виступають власні, позикові, залучені кошти.

Позитивним моментом можна вважати той факт, що в структурі джерел в 2008 році зросла питома вага власних джерел, темп зростання яких склав 672,8% внаслідок зростання прибутку підприємства звітного року.

На підприємстві в 2008 році був сформований резервний капітал у розмірі 2915 тис. грн.

Але в той же час значно знизилася питома вага позикових джерел оборотних коштів у загальному обсязі з 64,6% у 2008 році до 36,3% у 2010 році.

Таким чином, підприємство стало більш фінансово стійко внаслідок збільшення чистого прибутку, і у нього знижується залежність від позикових коштів.

2.1. Організаційно-економічний характер підприємства ЗАТ "МТЦ-Мяско"
Підприємства ЗАТ "МТЦ-Мяско" було створено в 2000 році. Юридична адреса підприємства: АРК,м.Сімферополь, вул.Севастопольська,13. Підприємство має самостійний баланс і діє на принципах господарського розрахунку, самоокупності та самофінансування. Товариство веде бухгалтерський і статистичний облік результатів своєї діяльності: м'яса та морепродуктів, ковбасних виробів, копченостей, харчових жирів, м'ясних напівфабрикатів, м'ясних консервів.

Основні напрямки роботи підприємства:

1.розширення виробництва, зміцнення матеріально - технічної бази цехів;

2.нарощування обсягів, покращення якості продукції та оновлення асортименту вироблюваної продукції відповідно до споживчим попитом.

Виробничіцехи підприємства включають в себе: ковбасний цех, напів фабрикатний цех, консервний цех, ліверні відділення, відділення виробництва харчових жирів.

Ввезення і вивіз, готової продукції і матеріалів здійснюється автотранспортом.

- 37т.

З початку 2001 року різко на підприємстві змінився асортимент вироблюваної продукції.

Обрано напрямок на збільшення випуску сирокопчених ковбас і копченостей, які користуються стійким попитом у населення міста.

Сировина для ЗАТ "МТЦ-Мяско" поставляється в основному з сільськогосподарських підприємств Херсонської області.

У результаті проведених заходів останніх років щодо організації забою і переробки худоби, річний обсяг виробництва м'яса склав 2000 тонн.

У 2003 році проведена реконструкція цеху сухих бульйонів в консервний цех, встановлена ​​лінія з виробництва м'ясних консервів в скляну банку.

Проведено реконструкцію нового ковбасного цеху, що дозволило розширити асортимент, збільшити обсяг продукції, що випускається.

Керують технологічними цехами та учасниками досвідчені, багато років працюють на підприємстві майстра-виробничники.

Забезпечують ритмічність роботи підприємства фахівці управління та допоміжних служб, які мають вищу освіту та багаторічний досвід роботи в галузі.


2.2. Показники та фактори, що впливають на ефективне використання оборотних коштів
Стратегія і тактика управління оборотним капіталом повинна забезпечити пошук компромісу між ризиком втрати ліквідності та ефективністю роботи. Це зводиться до вирішення двох важливих завдань.

1.Забезпечення платоспроможності. Така умова відсутня, якщо підприємство не в змозі оплачувати рахунки, виконувати зобов'язання і, можливо, оголосить про банкрутство. Підприємство, яке не має достатнього рівня оборотного капіталу, може зіткнутися з ризиком неплатоспроможності.

2.Забезпечення прийнятного обсягу, структури і рентабельності активів. Відомо, що різні рівні різних поточних активів по-різному випадок непередбачених витрат і на випадок ймовірних ефективних капіталовкладень. Брак грошових коштів у потрібний момент пов'язана з ризиком переривання виробничого процесу, можливим невиконанням зобов'язань або з втратою можливої ​​додаткового прибутку.

То чи варто звернути увагу на фактор недостатності власних кредитних можливостей.

До найбільш істотних явищ, потенційно несе в собі ризик нездатності до фінансування, відносяться наступні.

3.Високий рівень кредиторської заборгованості. Коли підприємство набуває виробничо-матеріальні запаси в кредит, утворюється кредиторська заборгованість з певними строками погашення. Можливо, що підприємство «купило» запасів в більшій кількості, ніж йому необхідно в найближчому майбутньому або за завищеною ціною, і, капіталу.

4.Мінімізація сукупних витрат фінансування. У цьому випадку ставка робиться на переважне використання короткострокової кредиторської заборгованості як джерела покриття активів.

Це джерело найдешевший, разом з тим для нього характерний високий рівень ризику невиконання зобов'язань на відміну від ситуації, коли фінансування оборотного капіталу здійснюється переважно за рахунок довгострокових джерел.

Серед показників оборотності оборотні коштів варто виділити наступні.

Коефіцієнт оборотності оборотних засобів показує число оборотів, яке ці кошти роблять за плановий період.


РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ
У торговельних підприємствах резерви та шляхи прискорення оборотності оборотних коштів в узагальненому вигляді залежать від двох факторів: обсягу товарообігу і розміру оборотних коштів.

Щоб прискорити оборотність, необхідно:

1.удосконалювати рух товару та нормалізувати розміщення оборотних коштів;

2.повністю і ритмічно виконувати плани господарської діяльності;

3.удосконалювати організацію торгівлі, впроваджувати прогресивні форми і методи продажу;

4.вдосконалювати розрахунки з постачальниками і покупцями;

5.покращувати претензійну роботу;

6.прискорювати оборот грошових коштів за рахунок поліпшення інкасаці торгової виручки, строгий розрахунок залишків грошових коштів у касах торгових підприємств, в дорозі, на розрахунковому рахунку в банку;

7.звести до мінімуму запаси господарських матеріалів, малоцінних і швидкозношуваних предметів, інвентарю, спец.одяг на складі, скоротити підзвітні суми, витрати майбутніх періодів;

8.не допускати дебіторської заборгованості.

Ефективність використання оборотних коштів торговельних підприємств, отже, залежить насамперед від уміння управляти ними, покращувати організацію торгівлі, підвищувати рівень комерційної та фінансової роботи.

Особлива увага приділяється вивченню причин виявлених відхилень по окремих видах оборотних активів і розробці заходів щодо їх оптимізації.

Зростання товарних запасів може бути результатом недоліків в організації торгівлі, рекламі, вивченні попиту покупців, той маркетингової діяльності, наявності залежаних і неходових товарів.

Великі залишки грошових коштів в касі і в дорозі виникають у зв'язку з неритмічним розвитком роздрібного товарообігу, несвоєчасної здачею виручки в банк, невикористовуваних грошових коштів та іншими порушеннями касової дисципліни.

Наднормативні залишки інших товарно-матеріальних цінностей є результатом наявності або придбання зайвих і непотрібних матеріалів, сировини, палива, малоцінних і швидкозношуваних предметів, інших матеріальних цінностей.

Знизити запаси товарів, матеріалів, сировини, палива до оптимальних розмірів можна шляхом їх оптової реалізації чи бартерних угод, рівномірного і частого завозу.

Нормалізації залишків товарів і грошових коштів в касі і в дорозі сприяє ритмічне розвиток роздрібного товарообігу.

Залишки порожньої тари можна мінімізувати за рахунок своєчасного її повернення постачальникам, прискорення здачі тарозбиральним підприємствам, організації централізованого вивозу тари.

На рахунках у банку повинні зберігатися мінімально необхідні суми грошових коштів, а всі вільні їх залишки слід перераховувати в дострокове погашення отриманих кредитів, вкладати в цінні папери, надавати кредит юридичним фізичним особам.

При перевитрату коштів фондів спеціального призначення і резервів основна увага приділяється розробці заходів з його погашення та попередження.


ВИСНОВКИ
У системі заходів, спрямованих на підвищення ефективності роботи підприємства та зміцнення його фінансового стану, важливе місце займають питання раціонального використання оборотних коштів:

1. 
   Проблема поліпшення використання оборотних коштів стала ще більш актуальною в умовах формування ринкових відносин.
   
2. 
   Інтереси підприємств вимагають повної відповідальності за результати своєї виробничо - фінансової діяльності.
   
3. 
   Оскільки фінансове становище підприємств знаходиться в прямій залежності від стану оборотних коштів і припускає порівняння, витрат з результатами господарської діяльності і відшкодування витрат власними коштами, підприємства зацікавлені в раціональній організації оборотних коштів - організацій їх руху з мінімально можливою сумою для одержання найбільшого економічного ефекту.
   
4. 
   Ефективність використання оборотних коштів характеризується системою економічних показників, насамперед оборотністю оборотних коштів.
   
5. 
   Ефективність використання оборотних коштів залежить від багатьох факторів, які умовно можна розділити на зовнішні, що роблять вплив поза залежністю від інтересів підприємства, і внутрішні, на які підприємство може і повинне активно впливати.
   
6. 
   Прискорення обороту оборотних засобів дозволяє вивільнити значні суми, і таким чином, збільшити обсяг виробництва без додаткових фінансових ресурсів, а вивільнені кошти використати відповідно до потреб підприємства.
   

перелік використаних джерел
1. Алексєєва М.М. Планування діяльності фірми. - М.: Фінанси і статистика, 2000. -449с.

2. Баканов М.І., Шеремет А. Д. Теорія економічного аналізу. - М.: Фінанси і статистика, 2001. - 345 с.

3. Глобалізація і безпека розвитку. - Київ. КНЕУ, 2002. - С.789

4. Бухгалтерський облік та оподаткування в сільському господарстві. Навчальний посібник / За ред. С.М. Бичкової. - "Проспект", 2004 - УПС «Гарант»

5. Бикадоров В.Л., Алексєєв П.Д. Фінансово-економічний стан підприємства. -.: ПРІОР-Стрікс, 2000. - 382 с.

6. Друрі К. Введення в управлінський і виробничий облік.: ВЛАДОС, 2003. - 385 с.

7. Єфімова О.В. Як аналізувати фінансове становище підприємства. -.: ВЛАДОС, 2003. - 194 с.

8. Ковальов В.В. Як читати баланс. : ЮНИТИ, 2000. - 446 с.
Ковальов В.В. Фінансовий аналіз. Управління капіталом, вибір інвестицій, аналіз звітності. -: Фінанси і статистика, 2000. - 671 с.

9. Кваліфікаційний іспит / Фінансова газета. Регіональний випуск. - N 45 - листопад 2004 р. - УПС «Гарант»

10. Кожинов В.Я. Основи бухгалтерського обліку. Глава 18. Баланс та звітність підприємства. П.18.1.Понятіе балансу та звітності підприємства. - СПС "Гарант", 2004 р.

11. Руденко А.І. Економіка підприємства. "Таврія", 2005

12. Новодворський В. Д., Хорін А. Н. Балансове узагальнення як метод бухгалтерського обліку / Бухгалтерський облік - 2004. - № 3 .- с.15-21.

13. Палій В.Ф. Нова бухгалтерська звітність. Зміст. Методика аналізу: Бібліотека журналу "Контролінг", 2003. - 193 с.

14. Павлова Л.М. Фінанси підприємств. : Фінанси, «ЮНИТИ», 2003. – 437 с.

15. Стоянова Е.С. Фінансовий менеджмент: теорія і практика. -: Перспектива, 2003. - 656 с.