ЗМІСТ

Вступ

Розділ I. Сучасні теоретичні підходи в дослідженні газетно-інформаційних повідомлень

1.1 Теоретичні основи перекладу. Загальні поняття та роль перекладу в сучасному світі

1.2 Актуальні проблеми перекладу газетно-інформаційних повідомлень

Розділ II. Визначення перекладацької еквівалентності в текстах газетно-інформаційних матеріалів

2.1 Особливості перекладу газетних заголовків

2.2 Лінгвістичні та екстралінгвістичні фактори перекладу текстів газетних статей

Висновки

Резюме

Список використаної літератури

ВСТУП

Переклад має давню історію, яка уходить корінням у часи коли виникла потреба в людях, що володіли б декількома мовами і могли б бути посередниками при спілкуванні різних мовних націй. Але як самостійна наука, переклад сформувався лише на початку ХХ ст. В умовах розширення міжнародних зв'язків і обміну інформацією, перекладознавство швидко розвивалося і цей процес триває і дотепер, оскільки мова постійно оновлюється за рахунок неологізмів і запозичень. З'являються нові теорії, погляди на проблеми перекладу.

У наш час динамічного розвитку, що постійно відбувається і впливає на всі сфери людської діяльності, час, коли обмін інформацією став, можливо, як ніколи грандіозним, прямопропорційно ростуть і вимоги до перекладу, а саме до якісних параметрів.

Матеріали газетно-інформаційного жанру складають основний зміст газетних текстів. Перекладачу газетно-інформаційної літератури часто доводиться перекладати статті і замітки інформаційного характеру з англійських і американських газет, і йому слід добре знати стилістичні особливості таких матеріалів.

Граючи важливу роль в житті суспільства, газетно-інформаційне повідомлення в той або інший ступені привертає до себе увагу представників різних суспільних наук – економічної теорії, права, соціології, психології, а також ця сфера привертає увагу і лінгвістів. Зокрема – лінгвістів-перекладачів.

Різні, деколи взаємовиключні погляди на суть перекладу і його принципів доводиться спостерігати на різних етапах розвитку людської думки”[35,ст.57].

Теорія перекладу міцно затвердилася як наукова дисципліна. Цьому сприяли усвідомлена потреба в науковому узагальненні перекладацької діяльності, розвиток мовознавства, теорії комунікації та інших галузей знання, що забезпечили наукову базу для вивчення перекладу, і нарешті поява перекладацьких досліджень, що переконливо довели можливість і перспективність створення наукового напряму для виявлення суті перекладу як процесу міжмовної і міжкультурної комунікації.

Перекладати можна все: художню літературу, науково-технічні тексти, газетно-інформаційні матеріали, а також суспільно-політичні і офіційно-ділові тексти і документи.

Найбільш затребуваним перекладом є переклад газетно-інформаційних повідомлень.

Актуальність теми “газетно-інформаційного перекладу” полягає в тому, що в сучасних умовах переклад газетно-інформаційних текстів набуває особливого значення, виступаючи як засіб реклами і спосіб інформування громадськості. Обсяг видаваних щорічно газетно-інформаційних текстів, орієнтованих на іншомовну (англомовну) аудиторію достатньо великий і відповідно до розширення міжнародних зв'язків продовжує збільшуватися. Тут і виступи державних, партійних і громадських діячів; публікації хроніки, новин економіки і спорту ну й звичайно ж реклама.

Об’єктом нашого дослідження є особливості перекладу газетних заголовків та текстів газетно-інформаційних матеріалів.

Предметом даного дослідження є статті з газет “Financial Times”, “Sunday”, “The Daily Worker”.

Мета роботи, присвяченої особливостям газетно-інформаційного перекладу, полягає в тому, щоб дослідити лексико-граматичні аспекти перекладу, передати екстралінгвістичні проблеми перекладу, показати особливості номінації абревіатур в газетно-інформаційному тексті, а також розкрити стилістичні засоби, що найбільш вживаються, в газетно-інформаційних текстах.

Завдання:

1. Розглянути теоретичні основи перекладу та його роль у сучасному світі.

2. Визначити актуальні проблеми перекладу газетно-інформаційних матеріалів.

3. Розглянути особливості перекладу заголовків і скорочень англійських і американських газет.

4. Розглянути лінгвістичні і екстралінгвістичні чинники при перекладі текстів газетних статей.

При роботі над дипломним проектом було використано:

1. Кудрявцев А.Ю., Куропаткин Г.Д. Англо-русский словарь сленга и ненормативной лексики. – Р.: ТОВ Издательство АСТ, 2004. – 383 с.

2. Литвинов П.П. Англо-русский фразеологический словарь: Москва, “Яхонт”.

3. Мюллер Л.М. Англо-русский словарь.

4. Longman Dictionary of Contemporary English, 2000

5. Longman Business English Dictionary, 2000

6. Longman Idioms Dictionary, 2000

7. ABBYY Lingvo 9.0

8. Random House Dictionary

В процесі досліджень нами було використано такі методи: метод суцільної вибірки, аналізу і порівняльно-зіставний метод.

Практична значущість дипломного дослідження полягає в тому, що отримані результати можуть використовуватись студентами при підготовці до занять (семінарських і практичних) з теорії і практики перекладу, написанні рефератів, курсових і дипломних робіт, виконанні студентських наукових досліджень з проблем перекладу газетної інформації, а також під час проходження різних форм перекладацької практики.

Розділ I. Сучасні теоретичні підходи в дослідженні газетно-інформаційних повідомлень

1.1 Теоретичні основи перекладу. Загальні поняття та роль перекладу в сучасному світі

Як було сказано у вступі, дане дослідження присвячене особливостям перекладу газетно-інформаційних текстів. Проте перш ніж приступити до розгляду цих особливостей, доцільно звернутися до деяких базових теоретичних понять перекладу, які є характерними для цього процесу і які лягли в основу дослідження даної роботи.

Таким чином, цей параграф присвячений визначенню перекладу, адекватності перекладу і пов'язаної з ним прагматичної адаптації.

Відомий перекладознавец А.Д. Швейцер визначає переклад, як: «Однонаправлений і двофазний процес міжмовної і міжкультурної комунікації, при якому на основі підданого цілеспрямованому («перекладацькому») аналізу первинного тексту створюється вторинний текст (метатекст), замінюючий первинний в іншому мовному і культурному середовищі; процес, що характеризується установкою на передачу комунікативного ефекту первинного тексту, що частково модифікується відмінностями між двома мовами, між двома культурами і двома комунікативними ситуаціями» [37,ст.75]. У цьому визначенні А.Д. Швейцер з перекладом пов'язує такі поняття як - «мова і соціальна структура» і «мова і культура». Дане А.Д. Швейцером поняття перекладу, має безпосереднє відношення до теми особливостей перекладу газетно-інформаційних повідомлень і тому в даній роботі йому віддано перевагу.

Як відомо в умовах стрімкого розвитку економіки права, соціології, психології, форсованого розвитку реклами виникла особлива необхідність в перекладачах цієї області знань. Сьогодні переклад газетно-інформаційних текстів став не тільки необхідним, але і повсякденним явищем життя світової спільноти. При цьому знання теоретичних основ процесу є не тільки обов'язковою умовою, але і гарантією якості перекладу.

Базові теоретичні поняття перекладу включають адекватність перекладу і неминуче пов'язану з нею прагматичну адаптацію. «Адекватним перекладом називається переклад, здійснюваний на рівні необхідному і достатньому для передачі незмінного плану змісту, при дотриманні норм мови перекладу» [4,ст.9-12]. В зв'язку з цим А.Д. Швейцер пише: «Адекватність спирається на реальну практику перекладу, яка часто не допускає вичерпної передачі всього комунікативно-функціонального змісту тексту. Вона виходить з того, що рішення, яке приймається перекладачем, нерідко носить компромісний характер, що переклад вимагає жертви.» [37,ст.96]. Цим А. Д. Швейцер хоче сказати, що адекватність часто носить компромісний характер, і що досягнення перекладацької адекватності пов'язане з деякими смисловими втратами в змісті тексту. Далі Швейцер припускає, що «теоретично оптимальним можна рахувати переклад, в якому разом з відтворенням функціональних характеристик тексту передаються всі функції тих, що входять в його одиниці» [38,ст.270-275]. Під функціональними характеристиками А.Д. Швейцер розуміє властивості висловів (функція, яка служить для опису предметів і зв'язку між ними) і експресивну функцію (функція, яка виражає відношення того, що говорить до вислову) [38,ст.275]. Проте на практиці такий переклад не завжди можливий. Перекладачу нерідко доводиться шукати особливі засоби для передачі смислових і стилістичних складових оригіналу. У такому разі досягається прагматична еквівалентність між оригіналом і перекладом, що і визначає комунікативний ефект газетних повідомлень. Про прагматичні аспекти перекладу писав відомий теоретик-дослідник В.Н. Комісаров. Так, згідно його науковим розробкам, теорія рівнів еквівалентності грунтується на виділенні в плані змісту оригіналу і перекладу п'яти рівнів: 1. Рівень мовних знаків; 2. Рівень вислову; 3. Рівень повідомлення; 4. Рівень опису ситуації;

5. Рівень мети комунікації. На кожному з цих рівнів за допомогою мовного коду (одиниць слів) що володіють планом змісту, передається особливий вид інформації. При цьому обов'язковою умовою еквівалентності В.Н. Комісаров вважає збереження домінантної функції вислову [13,ст.61-78].

В зв'язку з цим А.Д. Швейцер, який доповнив дослідження В.Н. Комісарова, стверджує, що «прагматичний рівень займає вище місце в ієрархії рівнів эквівалентності» [37,ст.85]. Звідси слідує висновок, що, адекватний переклад - це переклад, який забезпечує прагматичні завдання перекладацького акту на максимально можливому для досягнення цієї мети рівні еквівалентності.

У даній роботі, в процесі дослідження газетно-інформаційних текстів, ми припускаємо, що цільова аудиторія розмовляє на іншій мові, а також має інші специфічні особливості соціокультурного середовища. У зв'язку з цим, прагматична адаптація – це зміни, що вносяться перекладачем в текст перекладу з метою досягнення необхідної реакції з боку цільової аудиторії, іншими словами, слід правильно передати основну комунікативну функцію оригіналу.

Перекладачі газетно-інформаційних текстів стикаються з істотними труднощами при передачі прагматичного потенціалу оригіналу. Зокрема, це пов'язано з перекладом в газетному тексті фактів, подій і реклами пов'язаних з культурою даного народу, різними національними звичаями, назвами блюд, деталями одягу, і т.д.

А.Д. Швейцер пише, що перекладач повинен передати прагматичний аспект змісту тексту, який перекладається, шляхом його переадресації іншомовному одержувачу «з урахуванням тієї реакції, яку викличе текст, точно переданий денотативний і конотативный компоненти змісту початкового вислову у іншомовного читача. При цьому відбувається прагматична адаптація початкового тексту, тобто внесення певних поправок на соціально-культурні, психологічні і інші відмінності між одержувачами оригіналу і тексту перекладу» [37,ст.242]. На практиці саме соціолінгвістичні чинники стають такими, що визначаються при перекладі газетно-інформаційних текстів на іншу мову.

Важливе місце в теоретичному перекладознавстві займають дослідження самого процесу перекладу, розумова діяльність перекладача, дослідження його технічних прийомів. В процесі дослідження широко застосовуються різні теоретичні моделі і можливі методи переходу від оригіналу до перекладу (перекладацькі трансформації). Проводяться психолінгвістичні експерименти.

Тепер стисло зупинимося на ролі перекладу в сучасному світі.

XXI століття становить нові завдання в інформаційному просторі людства. Завдяки масовій інформації роль перекладу в житті людства неухильно зростає. Сьогодні перекладацькі зв'язки охоплюють майже всі сфери людської діяльності. Рух інформаційних потоків не знає ні меж, ні часу, ні простору. Нескінченна різноманітність сучасного світу передається за допомогою засобів інформації у відчуттях і інтерпретаціях численних учасників міжнародного інформаційного процесу – журналістів, кореспондентів, коментаторів, телеоператорів. Тому постійно зростає значення перекладацької діяльності, і разом з ними виникають і перекладацькі проблеми. Загострення мовних проблем спонукає пошук нових рішень. Якщо раніше перекладацька діяльність розглядалася тільки у зв'язку з перекладом художньої літератури, то сьогодні все більш важливе місце - і за об'ємом, і за соціальними цінностями - стали займати переклади текстів спеціального характеру – інформаційні, економічні, юридичні, технічні.

Практика перекладу знає немало випадків, коли при порівнянні перекладу з оригіналом щось «додавалось», а щось «втрачалось», або змінювалось. Сучасні реалії примушують нас уважніше відноситися до перекладу газетно-інформаційних текстів, з погляду їх психологічного впливу на масову аудиторію. При перекладі газетно-інформаційних текстів перекладач повинен враховувати: мету тексту, характер споживача, мовні якості тексту оригіналу, культурні і індивідуальні можливості мови в культурному аспекті споживача і багато що інше. Переклад газетно-інформаційних текстів може визначатися як близький до «адекватного». Такий тип перекладу викликаний його практичною необхідністю. Даний підхід вимагає твердих знань перекладачем предмету, про який йде мова в оригіналі, що хотів сказати автор газетного тексту, тобто комунікативне завдання тексту. Переклад газетно-інформаційних текстів при зміні словесної форми повинен бути, разом з тим, точно переданий по змісту.

Продовжуючи говорити про роль перекладу в сучасному світі, не можна уникнути слів відносно газетної реклами, в створенні якої використовують загальновизнані фрази або стереотипи, щоб підтримати відчуття, пов'язане з особливістю рекламованого продукту.

Знання теоретичних основ перекладу і екстралінгвістичних реалій також є дуже важливою і необхідна умовою адекватності перекладу.

Розглянемо тепер, які актуальні проблеми існують при перекладі газетно-інформаційних текстів.

1.2 Актуальні проблеми перекладу газетно–інформаційних текстів

Перед тим, як почати розгляд газетно-публіцистичного стилю, необхідно одразу зауважити, що газетно-інформаційні тексти рідко перекладаються для друку повністю та в ²чистому вигляді². При цьому переклад замінюється більш коротким реферативним викладом [34,ст.410].

Матеріали газетно-інформаційного жанру складають основний зміст газетних текстів. Перекладачу суспільно-політичної літератури часто доводиться перекладати статті та замітки інформаційного характеру з англійських та американських газет і перекладач має бути добре ознайомлений зі стилістичними особливостями таких матеріалів.

Газета – засіб інформації, а також засіб впливу на широку та неоднорідну аудиторію читачів. Так як газету зазвичай читають в умовах, коли важко зосередитись (в метро, за обідом, після роботи і т.п.), то існує необхідність подавати матеріал стисло, але повідомивши всю необхідну інформацію.

Загальна картина американської преси досить різноманітна, починаючи від серйозних видань і до “жовтої преси“.

Для практичної роботи перекладача найбільш істотними є наступні характерні риси американської преси:

1. Розмовно-фаміл’ярний характер ряду матеріалів

2. Емоційна забарвленість шляхом вживання жаргонізмів,перифраз

3. Офіційність титулів та звернень

4. Специфічність газетних заголовків

5. Лексичні особливості газетно-інформаційних матеріалів

6. Вживання термінів

В газетно-інформаційному стилі дуже широко вживаються власні назви, імена, що роблять повідомлення більш конкретним описуючи якісь події у певній місцевості, або тих, що стосуються певних людей або установ. Через це у рецептора мають бути певні попередні знання, які дозволять йому пов’язати назву з предметом чи об’єктом, що називається [29,ст.161]. Так, наприклад, будь-якому американському читачу добре відомо, що Amtrak –це залізнична компанія, або Frick Collection- художній музей в м. Нью-Йорк.

Ще однією особливістю цього жанру є намагання американських журналістів зробити сухе повідомлення більш емоційно яскравим за рахунок вживання в тексті жаргонізмів. Зазвичай при перекладі вони не передаються.

Особливістю американських газет є звичайно заголовки газетних матеріалів. Автори статей докладають максимум зусиль аби заголовок їх статті складався з якомога меншої кількості слів, при цьому передавав інформацію про яку йдеться і привертав до себе увагу читача так аби читач побачивши заголовок вже був зацікавлений придбати газету і прочитати саме ту статтю, заголовок якої йому видався цікавим з інформаційної точки зору.

Перекладач має гарно розуміти зміст газетного заголовку та вміти гарно та правильно його передати з мови оригіналу на мову перекладу. Адже для заголовків американських газет характерним є і те, що заголовок може мати подвійний зміст, так як комбінація слів підбирається таким чином, що за змістом можна зробити абсолютно протилежні переклади, тому дуже важливо відчувати цей нюанс. Наприклад заголовок “ Milk drinkers are turning to powder ” можна перекласти як “ Люди, що п’ють молоко перетворюються на порошок” хоча, звичайно, правильно перекласти необхідно як “ Люди, які полюбляють молоко, починають вживати сухе молоко”.

Взагалі, так як автори статей намагаються привернути увагу читача і зробити так, щоб він таки прочитав сам матеріал, то заголовки часто не передають зміст статті, а навпаки, бувають зовсім в незначній мірі пов’язані з нею. Тому основна інформація знаходиться у підзаголовку. Це значно полегшує роботу перекладача, адже, як ми вже зазначили вище, не завжди вдається перекладачу перекласти газетний заголовок з першого погляду, так як або бракує інформації, або заголовок можна перекласти декількома, абсолютно не поєднаними між собою за змістом способами.

При перекладі англійських заголовків перекладач має враховувати, що для американських газет характерними є дієслівні заголовки: BOB DORREL IS DEAD. FLOODS HIT FLORIDA. Для української преси дієслівні заголовки не є характерними і перекладач має це враховувати при перекладі. На українську мову вищенаведені заголовки будуть перекладатись як “Смерть Боба Доррела. Повінь у Флориді.”. Іноді буває важко при перекладі уникнути дієслова, наприклад воно буде зберігатись, якщо заголовок буде складатись з питального речення: WILL PRICE CURBS BOOST EXPORTS? На українську цей заголовок можна перекласти “Чи підвищить рівень експорту зниження цін?”

Перекладач має постійно пам’ятати про особливості вживання часових форм в заголовках. Сучасні американські газети використовують неперфектні часи. Коли мова йдеться про дію, яка вже відбулась, але в недалекому минулому, тоді використовується теперішній час, така форма ніби наближує читача до певних подій: MARY GRACE DIES, 80. ROYAL FAMILY QUITS. При перекладі на українську мову таких заголовків, якщо дія на момент публікації закінчилась, то переклад робиться у минулому часі, за виключенням тих заголовків, де необхідно зберегти дієслівну форму. Past Simple використовується в заголовках, якщо в самому заголовку є обставина часу, або читачу добре відомо, що дія відбулась в минулому. Для позначення майбутнього часу в заголовках часто використовується інфінітив.

Ще однією проблемою при перекладі газетних заголовків є різні скорочення. Скорочення, що їх можна зустріти в американській пресі, можна розділити на кілька груп [14,ст.268].

Перша і найбільш чисельна група включає до себе скорочення назв партій, організацій, різних посад: (FBI-Federal Bureau of Investigation = ФБР, NAM = National Association of Manufacturers – Національная асоціація підприємців = НАП. Gov == Governor; D. A, == District Attorney; Sen. = Senator; Rep. = Representative.

Також дуже часто зустрічаються скорочення назв міжнародних організацій: U.N. == United Nations; NATO == North Atlantic Treaty Organization та багато інших. При перекладі таких скорочень перекладач має дотримуватись таких правил, по-перше, багато скорочень назв міжнародних організацій мають свій еквівалент в українській мові, а якщо назва організації не відома реципієнту, то перекладач може подати скорочення перекладу назви, але в дужках подати повний варіант. Також перекладач має враховувати і те, що деякі скорочення можуть мати однакове написання, але в повному варіанті будуть стосуватись різних організацій: РМ = Prime Minister або ж Police Magistrate [14,ст.268].

Дослідники відмічають, що в газетній лексиці є велика кількість власних назв: назв організацій, закладів, топонімічних назв. А також широко використовуються газетні кліше [3,ст.384]. Це “готові формули”, які або вказують на джерело інформації: according to well-informed sources, або є просто політичними штампами: generation gap; vested interests.

Специфіку газетно-інформаційних матеріалів складають вже вищезгадані кліше, а також фразеологізми. Суспільно-політичний стиль більше ніж будь- який інший стиль є наближеним до художньої літератури. В суспільно-політичних текстах, статтях, оглядах широко використовується образна фразеологія. Характеризуючись метафоричністю, вона надає висловлюванню выразності, яскравості, своєрідності.

По способу перекладу на українську мову образну фразеологію можна умовно розділити на чотири групи:

1) Фразеологізми, що мають повний відповідник в українській мові і повністю калькуються при перекладі: a domino effect – ефект доміно;

2) Фразеологізми, які частково не співпадають по образності з українськими: to buy a pig in a poke – купити кота в мішку;

3) Фразеологізми, при перекладі яких образ повністю змінюється: to hang fire – призупинити роботу;

4) Фразеологізми, які перекладаються нейтральною лексикою: to cut no ice – нічого не досягати.

Переклад фразеологізмів – це особлива проблема, адже передати їх слово в слово зазвичай неможливо, через те, що вони являють собою єдиний образ, звідси – необхідність їх розгляду, як єдине семантичне ціле; а заміна їх словами в прямому значенні може спричинити зникнення атмосфери звичних читачу образів. Техніка передачі фразеологізмів вже давно розроблена, перекладач має їх розглядати, як єдине семантичне ціле і намагатись відшукати в мові перекладу відповідник-фразеологізм, бажано з тим же ступенем семантичної зв’язаності. Якщо такого еквіваленту в мові перекладу не існує, перекладач має знизити ступінь семантичної єдності і замінити ідіому на фразеологічну єдність, де образність зберігається. При перекладі фразеологізмів в сучасному газетно-інформаційному тексті перекладач має бути дуже уважним та враховувати такий феномен, як деформація і контамінація фразеології. Один з найпростіших прикладів деформації є неповнота складу. В такому разі при перекладі, якщо перекладач віднайшов еквівалент, він має відновити принцип неповноти, інакше кажучи, обірвати приказку в тексті перекладу таким чином, щоб зберігти семантику оригіналу [2,ст.288].

В газетно-інформаційних матеріалах часто зустрічаються багатозначні терміни, терміни-синоніми, скорочені терміни. Один і той же термін може бути перекладений по-різному, в залежності від ідейної направленості тексту, в якому його було вжито [29,ст.161]. Терміни, що зустрічаються в газетно-інформаційному матеріалі, відносяться, в першу чергу, до політичної номенклатури, економіки та міжнародних відносин, а обсяг речення направлений на те, щоб не ускладнювати сприйняття читача, тобто зазвичай довгі та розгорнуті складнопідрядні конструкції уникаються [34,ст.416].

Ще однією особливістю, яка притаманна англійському газетно- інформаційному стилю – це переплетення книжної лексики та розмовної мови.

Серед всіх текстів газетно-публіцистичного стилю найбільш сухими та діловими по стилю є повідомлення та статті інформаційного характеру. Точність при перекладі таких статей досягається шляхом синтаксичної перебудови речень [21,ст.136].

Отже, переклад газетно-публіцистичного стилю характеризується певними специфічними особливостями, які перекладач обов’язково має враховувати при перекладі.

Розділ II. Визначення перекладацької еквівалентності в текстах газетно-інформаційних матеріалів

2.1 Особливості перекладу заголовків статей

Перейдемо тепер до розгляду особливостей інформаційно-описових матеріалів. Оскільки газетні заголовки представляють для перекладача особливу складність, ми зупинимося на них детальніше [14,cт.216 ].

Характерна концентрична подача інформації, полегшує читачу можливість вибрати в газеті те, що його цікавить. Заголовок дає найзагальнішу орієнтацію. За підрахунками С.П. Суворова, заголовок в Daily Worker складався в середньому з п'яти слів і нерідко на першому місці містив слово, яке повідомляло, про що йде мова. Це слово дається абсолютно самостійно. Підзаголовок, якщо він дається, розширює інформацію, набирається менш крупним шрифтом, але все таки поліграфічно завжди виділений: 28 days strike notice now given. Перші декілька термінів самого тексту (іноді набрані жирним шрифтом) містять виклад суті повідомлення. Далі йдуть подробиці, які частково набираються петитом.

Таким чином, читач може одержати найзагальніше уявлення про головні події дня по заголовках і підзаголовках і прочитати повністю тільки те, що його особливо цікавить [3,cт.189 ].

Велике значення при роботі з інформаційно-описовими матеріалами набуває уміння розуміти і швидко перекладати газетні заголовки англійської і американської преси. Це особливо необхідно при перекладі газетних матеріалів усно, письмово, а також при реферуванні. Якщо письмовий перекладач в тих випадках, коли заголовок важкий для розуміння, може повернутися до проблеми його передачі після того, як він переклав все повідомлення або статтю, тобто з'ясував собі їх зміст, то усний перекладач такої можливості, як правило, не має, його переклад газетного матеріалу звичайно починається з перекладу заголовка, а при реферуванні газетного матеріалу положення ускладнюється ще і тим, що саме по заголовках перекладач повинен визначити, чи відноситься той або інший матеріал до заданої йому теми чи ні. Тим часом, через ряд специфічних особливостей газетних заголовку їх розуміння і переклад представляють значну складність і вимагають великого досвіду.

Ці специфічні особливості пояснюються в основному трьома чинниками. По-перше, основне призначення заголовка в газеті полягає в тому, щоб зацікавити читача, привернути його увагу до публікованого матеріалу. По-друге, заголовок визнаний в короткій формі повинен викласти зміст статті (повідомлення) або виділити найбільш важливі факти. По-третє, заголовок повинен переконати читача, вселити йому основну ідею публікованого матеріалу [14,cт.215 ].

Специфічні особливості газетних заголовків, які представляють для нас особливий інтерес, можна в основному звести до наступних:

1) Прагнення в що б те не стало привернути увагу до публікованого матеріалу і в той же час викласти в короткій формі його зміст призводить до того, що заголовки в англійських і американських газетах звичайно бувають багатоступінчастими. Як правило, вони складаються з «шапки» (власне headline, іноді banner headline), що набирає повністю або частково дуже крупним шрифтом і підзаголовка (lead) з декількох строчок, що набираються менш крупним шрифтом. «Шапка» визнана виділяти найяскравішу думку статті, а часто навіть окрему, найбільш виразну, таку, що б'є в очі або запам'ятовується фразу із статті. У англійських і американських комуністичних газетах «шапка» дуже часто носить характер, гасла, а в буржуазних газетах має чисто рекламно-сенсаційне призначення. Нерідко «шапка» направлена тільки на те, щоб, уразити уяву читача, примусити його прочитати сам матеріал. Тому в більшості випадків вона недостатньо повно розкриває зміст статті, а іноді навіть буває дуже мало з ним пов'язана. Функцію розкриття змісту статті заповнює підзаголовок, який в декількох термінах дає короткий переказ статті, свого роду її узагальнення. Наприклад, «шапка» наступного заголовка в «Дейлі Уоркер» PARIS PROTEST MARCH STAGED BY STUDENTS. Цей заголовок не дає нам ясного уявлення про зміст статті, бо залишається нез’ясовним, з якого приводу студенти провели демонстрацію. Зміст статті стає ясним тільки з підзаголовка: EDUCATIONAL SYSTEM'S RESTRICTIONS PROTESTED. Тільки тепер ми можемо перекласти заголовок правильно: Студентська демонстрація протесту в Парижі проти введення обмежень в системі освіти.

Бувають проте випадки, коли двоступінчаті і навіть триступінчаті заголовки все ж таки не розкривають достатньо повно зміст повідомленя.

Недостатньо ясно говорить про зміст статті і наступний триступінчатий заголовок в газеті «Дейлі Уоркер»: “NAZI” CRY AT JUDGE

HITLER'S VICTIMS HITTING BACK

Berlin Court Sensation

Тут йдеться про те, що під час процесу над членами організації жертв фашизму, що проходив в Західному Берліні, один колишній ув'язнений концентраційного табору, що знаходився серед публіки, встав і заявив, що голова суду Вернер—сам колишній нацист.

Якщо говорити про одноступінчаті заголовки, в більшості своїй, вони лише дуже віддалено пов'язані із змістом самих статей або заміток. Особливо цікавий в цьому відношенні наступний заголовок, що абсолютно не розкриває змісту статті. Йдеться про те, що газета «Дейлі Уоркер» одержала на конкурсі премію за краще оформлення. Стаття озаглавлена MAKKS MOCKS. Ці два слова вирвані з пропозиції в середині статті: The judges say that the Daily Workеr "continues to make the most of its limited number of pages". Очевидно, що в даному випадку при перекладі неможливо відтворити англійський заголовок, його слід перекласти так, щоб він відображав основний зміст: Присудження премії газеті «Дейлі Уоркер» або Премія, нашій газеті. У всіх вищенаведених випадках для того, щоб правильно зрозуміти і перекласти заголовок, нам слід перш за все прочитати саму статтю. Проте достатньо часто навіть одноступінчаті заголовки достатньо ясно відображають зміст повідомлення. Наприклад: LAST REBEL POST TAKEN IN BRUNEI; PROSPERITY NOT AUSTERITY; POLICE IN QUEBECK ATTACK JOBLESS ASKING FOR WORK н т.п. Тут нам залишається тільки знайти адекватний варіант перекладу на українську мову. [13,cт.219]. Спробуємо перекласти. LAST REBEL POST TAKEN IN BRUNEI – В Брунеї заарештован останній повстанській загін. PROSPERITY NOT AUSTERITY – Процвітання, а не злиденність. POLICE IN QUEBECK ATTACK JOBLESS ASKING FOR WORK - Поліція Квебека арештовує мітингуючи безробітних.

Досить часто існують випадки, коли більш менш довга стаття або повідомлення розбивається на окремі частини вставлені в текст додатковими заголовками. Це робиться для того, щоб максимально зацікавити читача, не допустити того, щоб він, пробігши очима перші терміни статті, кинув це читати і перейшов до других матеріалів. В більшості випадків ці врізані в повідомлення додаткові заголовки мало пов'язані з наступним за ними матеріалом і є вихопленими з тексту яскравими, помітними словами або виразами. Така практика абсолютно чужа нашим газетам. У радянському друці додаткові підзаголовки зустрічаються тільки в дуже великих за розміром статьях—«подвалах», звичайно наукового або оглядового характеру, і передують собою окремим розділам статті, виражаючи логічну послідовність викладу матеріалу. Навіть порівняно довгі матеріали оглядачів «Правди» і «Вістей» часто таких підзаголовків не мають.

У англійських і американських газетах будь-яка стаття або повідомлення про події може ділитися підзаголовками. Ось характерний приклад. У газеті «Дейлі Уоркер» було розміщене повідомлення про те, як вибухом газу, що скопився в результаті витоку на автоматичній телефонній підстанції, була зруйнована половина селища, коли абонент після розмови поклав трубку на важіль і цим викликав іскру підстанції. Повідомлення надруковане під наступним заголовком PHONE BLOWS UP HALF VILLAGE – Телефон зруйнував пів селеща. Вже в самому заголовку помітно явне прагнення заінтригувати читача.

При перекладі англійських газетних заголовків на українську мову нам слід враховувати, що для англійських і американських газет характерне переважання дієслівних заголовків. Наприклад: FLOODS HIT SCOTLAND; JOHNSON SENDS MESSAGE; WILLIAM FAULKNER IS DEAD; EXPORTS TO RUSSIA ARE RISING; SANDYS GOES ON CARIBBEAN TOUR; 300 SACKED AT CLYDE FACTORY; A TRAIN DRIVER DIES AFTI'-R LOCOS COLLIDE.

Проте в нашому сучасному друці дієслівні заголовки зустрічаються досить рідко, для неї характерне переважання бездієслівних заголовків. Цю особливість слід враховувати при перекладі англійських і американських газетних матеріалів на українську мову. Тому вищенаведені приклади ми повинні перекласти на українську мову бездієслівними заголовками: Повінь в Шотландії; Послання Джонсона; Смерть Уїльяма Фолкнера; Збільшення експорту в Радянський Союз; Поїздка Сенгдіса в країни Карібського басейну; Звільнення 300 робочих на фабриці в Клайде; Загибель машиніста в результаті зіткнення потягів. Украй неприродно і незвично звучали б українською такі, наприклад, заголовки:

Уїльям Фолкнер помер; Джонсон шле послання і т.п.

Проте в деяких випадках, зокрема, коли ми маємо справу з довгими заголовках, усунути дієслово зазвичай дуже складно. Такі заголовки зустрічаються досить часто. Наприклад: 900 NOTABLES PETITION THE PRESIDENT: HALT PERSECUTION UNDER McCARRAN ACT —900 відомих громадських діячів США звертаються до президента з петицією, закликаючи припинити переслідування за законом Маккаррена; BONN-PARIS ALLIANCE CAUSING SOME FRICTION AMONG ECM PARTNERS — Союз Бонн—Паріж викликає тертя між партнерами по спільному ринку;

OTTAWA GIVES IN TO U.S. ULTRA-RIGHT, REFUSES ENTRY TO NOTED HISTORIAN — Канадський уряд капітулює перед правими угрупуваннями США, відмовляючи в дозволі на в'їзд відомому історику.

Дієслівність звичайно зберігається також в заголовках, що складаються з питальної пропозиції: WILL SCANDAL OF DER SPIEGEL BE A BOOMERANG FOR ADENAUER? — Чи не обернеться скандал з журналам «Шпігель» проти Аденауєра?; WILL THERE BE A MAJOR BUSINESS SLUMP IN'63?— Чи не буде 1963 рік свідком значної економічної кризи? [31,cт.185]

Значну складність представляє переклад заголовків, в яких є дієслівний присудок в особистій формі, але відсутній підмет. Дослівно такі заголовки перекласти неможливо, дієслівність можна зберегти лише відновивши опущений підмет, а для того, щоб це зробити, нерідко доводиться дуже уважно проглядати всю статтю. Тому дієслівні заголовки подібного типа краще всього перекладати називними пропозиціями: HIRES TEEN-AGERS AS SCABS— Використання паростків череня як штрейкбрехери; WANT NO WAR HYSTERIA IN TORONTO SCHOOLS — Протести проти насадження військової істерії в школах Торонто; HITS ARRESTS OF PEACE PARTISANS — Виступ проти арешту борців за мир; COPers HOUSING STAND—Критика позиції республіканців з житлового питання; DEFER MOVE TO DISBAR LAWYERS FOR CP "11"—Віттягнення дискваліфікації захисників у справі 11 керівників компартії США і т.д.

Проте у ряді випадків використання називних пропозицій виявляється неприйнятним, і доводиться відновлювати підмет: WIN PAY HIKES IN KANSAS CITY— Робочі Канзас-ситі добилися підвищення, заробітної платні; SHUN GOV'T ORDER TO END RR STRIKE — Залізничники відмовляються виконати наказ уряду про припинення страйку; DEMAND JAIL FOR KKK'ers BOMBING DLJLLAS HOME—Афроамериканці Далласа вимагають ув'язнити куклуксклановских терористів.

Часто виникають труднощі розуміння заголовків, коли підмет опущений, дієслово стоїть в минулому часі і співпадає формою з дієприкметником II, наприклад, ROUTED ARMY GANG. Цей заголовок може мати два значення: Обернув у втечу озброєну зграю чи ж Обернена у втечу озброєна зграя. При перекладі такого типа заголовків вирішити, який з варіантів є правильним, можна лише за допомогою контексту [14,cт.222].

Перекладачу слід постійно мати на увазі і деякі особливості вживання часових форм в заголовках. Це необхідно перш за все для правильного розуміння змісту заголовка, а в деяких випадках небайдуже і для вибору варіанту перекладу.

Сучасні англійські і американські газети в заголовках, як правило, користуються неперфектными часом. Коли йдеться про події, що відбулися в недавньому минулому, звичайно використовується «теперішній історичний час»: RICHARD ALDINGTON DIES, 70; 87th CONGRESS ENDS WITH LITTLE FOR PEOPLE. Це найпоширеніший тип заголовків, бо вживання «теперішнього історичного часу» додає їм жвавість, наближає події до читача, робить його як би учасником цих подій і тим самим підсилює його інтерес до публікованого матеріалу. При перекладі на українську мову в тих випадках, коли доводиться зберігати дієслівність заголовків, часто зберігається той же час. Перекладаємо: RICHARD ALDINGTON DIES, 70 – У віці 70 років, іде з життя Річард Алдінгтон. 87th CONGRESS ENDS WITH LITTLE FOR PEOPLE – Конгрес 87-скликання закінчує роботу, не зробивши нічого для народу.

Проте, якщо дія, вказана в заголовку, вже закінчилася до моменту публікації матеріалу, в українському перекладі слід використовувати минулий час: 87th CONGRESS ENDS WITH LITTLE FOR PEOPLE — Конгрес 87-го скликання закінчив роботу, не зробивши нічого для народу; NDP DELEGATES REJECT RESOLUTION THAT SAYS STRIKES ARE OUTMODED—трохи скоротивши заголовок, перекладаємо: Делегати з'їзду провалили резолюцію, направлену проти страйків; BELL PUTS BANDITS TO FLIGHT—Сигнал тривоги звернув бандитів на втечу.

Past Indefinite уживається в заголовках, що відносяться до минулих подій в тих випадках, коли в заголовку є обставина часу або якщо читачу просто відомо, що подія відноситься до минулого. Переклад таких заголовків особливої проблеми не складає: WHY ROCKEFELLER COULDN'T BUY A LANDSLIDE VICTORY— Чому Рокфеллеру не вдалося стримати рішучу перемогу; ALL PIERS PARALYSED ON EAST COAST AS LONGSHORE MEN GO OUT ON STRIKE—Страйк портових вантажників східного побережжя паралізувала порти; WAVE OF PEACE ACTION SWEPT THE NATION — По країні прокотилася хвиля виступів на захист миру.

Для позначення майбутнього часу в заголовках широко використовується інфінітив: LAUNDRY WORKERS TO VOTE ON NEW CONTRACT; DAVY MEN TO STAY OUT; AMERICA TO RESUME TESTING. При перекладі заголовків такого типу нам слід вживати теперішній час дієслова у семантиці якого закладене майбуття. Перекладаємо: AMERICA TO RESUME TESTING - США збираються відновити ядерні випробування, або вдаємось до бездієслівного заголовка з введенням слова майбутній. Майбутнє відновлення американських ядерних випробувань. LAUNDRY WORKERS TO VOTE ON NEW CONTRACT - Майбутнє затвердження контракту робочими прального комбінату. DAVY MEN TO STAY OUT - Майбутній страйк робочих фірми Дейві [14,cт.223].

Надзвичайно важливу для перекладача особливість заголовків англійських і американських газет представляє широке використання у них атрибутивних груп.

Проте, перш ніж приступить до обговорення питання про переклад заголовків, що містять атрибутивні групи, нагадаємо коротко основні принципи аналізу і перекладу препозитивних атрибутивних словосполучень. Візьмемо за приклад наступний заголовок: JAPAN ALL-PARTY MP GROUP TO GO TO HELSINKI. Проаналізуємо атрибутивну групу Japan All-Party MP Group. Аналіз смислових зв'язків між членами атрибутивних словосполучень і визначення смислових груп, що є усередині цього словосполучення, слід перекладати зліва направо, т. с. з першого члена словосполучення. Спробуємо це зробити—слово Japan напевно визначає, скорочення MP, тобто Member of Parliament; All-Party також визначає скорочення MP. Таким чином, ми маємо дві смислові групи Japаn MP і All-Party MP, які обидві в свою чергу визначають останнє слово Group. Розібравшись в смислових зв'язках, спробуємо перекласти все поєднання. Робити це потрібно справа наліво, тобто починаючи з опорного слова. Маємо—Группа членів парламенту Японії, що представляють всі партії. Цей переклад можна трохи полегшити: Група японських парламентаріїв, що представляють всі партії. Тепер перекладемо увесь заголовок повністю. Інфінітив, як ми бачили раніше, передає майбутній час. У таких випадках, щоб уникнути дієслівності заголовку, малохарактерної для українського газетного стилю, вдаємося до перекладу за допомогою іменника поїздка з додаванням слова майбутня для передачі майбуття. Таким чином, увесь заголовок виглядатиме в перекладі так: Майбутня поїздка в Хельсінкі групи японських парламентаріїв, що представляють всі партії.

Якщо слідувати цим принципам, то переклад багатьох заголовків, що мають в своєму складі атрибутивні групи, не складає особливих труднощів. Наприклад: UNION SQUARE MAY DAY RALLY TO RING OUT TODAY FOR PEACE — Сьогодні першотравневий мітинг на Юніонськвер одностайно висловиться за мир; ON-THE-SPOT REPORT ABOUT PUERTO RICO— Pозповідь свідка щодо положення в Пуерто Ріко; NEW SOVIET TEST BAN PROPOSAL — Нова пропозиція Радянського Союзу про заборону ядерних випробувань; BAN THE BOMB WEEK — Тиждень боротьби за заборону водневої бомби; LUNG CANCER DEATHS UP AGAIN — Зростання смертності від раку легенів [31,cт.187-190].

Набагато важчу проблему при перекладі складають багатозначні атрибутивні групи, що вельми часто зустрічаються в газетних заголовках. Розглянемо деякі приклади: STRIKE VOTE AUTHORIZED RY FORD LOCAL. Якщо значення атрибутивної групи Ford Local абсолютно очевидно—місцева профспілкова організація на заводі форда, —то перша група Strike Vote може мати принаймні два значення—рішення про проведення страйки і голосування з питання чи проводити страйк чи ні. У заголовку LAST DITCH EFFORT MADE TO HEAD OFF DRESS STRIKE перша група Last Ditch Effort знову-таки не складає труднощів—це остання спроба, а ось поєднання Dress Strike може, наприклад, позначати страйк проти введення якоїсь форми одягу, може бути, що це страйк проти одягу нового фасону, або, нарешті, можна зрозуміти, що йдеться про страйк, всі учасники якого будуть однаково одягнені. Насправді йдеться про страйк членів профспілки дамських кравців [14,cт.225].

Слід зазначити, що багатозначність особливо властива атрибутивним групам, в яких визначення виражене іменником—власним ім'ям або географічною назвою. Ось характерний приклад: PARIS PROTEST MARCH STAGED BY STUDENTS. Тут атрибутивне поєднання Paris Protest March може позначать демонстрацію протесту, організовану студентами в Парижі, або похід на Париж, організований студентами на знак протесту, або, нарешті, студентську демонстрацію протесту проти політики, що проводиться Парижем, тобто французьким урядом. Якщо ми систематично читаємо газети і пильно стежимо за розвитком подій у всьому світі і особливо в Англії і США, то зможе зрозуміти досить складні газетні заголовки, навіть не читаючи наступних за ними матеріалів і покладаючись тільки на смисловий аналіз атрибутивних груп. Так, наприклад, сенс наступних заголовків може бути легко встановлений за допомогою такого аналізу і знання ситуації: DENVER SMITH ACT JUDGE HEARS ARGUMENTS FOR KILLING INDICTMENT — Суддя no справі обвинувачених за законом Сміта в Денвері розглядає клопотання про зняття обвинувального висновку; OHIO SMITH ACT DEFENSE WINS POSTPONEMENT TO OCTOBER—Захист обвинувачених за законом Сміта в Огайо домовились про перенесення розгляду справи на жовтень місяць; 52 NATIONAL BODIES URGE FILIBUSTER BAN—52 загальноамериканські організації закликають до заборони обструкціоністської практики в Конгресі; N. Y. HRETRAP TENANTS PACK OUSTER TONIGHT— Мешканців небезпечних в протипожежному. відношенні будинків в Нью-Йорку сьогодні може очікуватия виселення; CIO STORE UNION PREPARING BIG WASHINGTON WAGE FLOOR DELEGATION — Профспілка складських робочих, що входить в КПП, має намір послати до Вашингтона численну делегацію з вимогою, встановити мінімум заробітної платні [31,cт.182].

Є ще одна особливість газетних заголовків, яку при перекладі не слід упускати. Це найрізноманітні скорочення, що виключно часто зустрічаються у заголовках і ускладнюють їх розуміння. Найчастіше ці скорочення потім розшифровуються в текстах самої замітки або повідомлення. Проте бувають випадки, коли найбільш поширені, скорочення, до яких читач американських і англійських газет давно звик, не роз'яснюються навіть в наступних за заголовком текстах.

Скорочення, що найбільш часто зустрічаються в англійській і американській пресі, можна розбити на декілька основних груп. Проте відразу ж слід сказати, що приведені нижче групи зовсім не вичерпують всього різноманіття газетних скорочень. Фактично не буде помилкою сказати, що в газетному заголовку будь-яке слово може з'явитися перед читачем в скороченій формі [14,cт.227].

Перша і найчисленніша група включає скорочення назв партій, різного роду організацій і посад. Наприклад: THE NAM'S NEXT ANTI-UNION GOAL. Спершу знаходимо значення скорочення NAM. (NAM = National Association of Manufacturers - Національна асоціація промисловців = НАП). Тепер перекладаємо увесь заголовок. Наступний антиоб’єднуючий хід Національної асоціації промисловців. DEMO, PICKS FLOOR LEADERS AS CONGRESS OPENS TODAY. Знову знаходимо значення скорочення Demo. (Demo = Democratic Party – Демократична Партія). Тепер можимо перекласти заголовок. Лідери Демократичної Партії відразу зайняли свої місця як тільки було відкрито з’їзд.

Американські газети також мають такі скорочення, як Gov == Governor – Губернатор.. Наприклад: Arnold Shwarzenegger a new Gov. of California – Арнольд Шварцнеггер – новий Губернатор Каліфорнії. D.A == District Attorney - Прокурор; Sen. = Senator - Сенатор; Rep. = Representative (член палати представників). Ось далеко неповний список найбільш типових скорочень назв партій, організацій і посад, що зустрічаються в американському друці.

Для англійських газет, не менш ніж для американських, також характерне широке вживання скорочень назв різних організації і посад. Наприклад: AEU LEADERS UNDER FIRE. Спершу знаходимо скорочення AEU. (AEU = Amalgamated Engineering Union – Профспілкове об’єднання інженерів). Перекладаємо: Лідери профспілкового об’єднання інженерів на межі звільнення. 2,500,000 EMPTY SEATS CAUSE LOSS ON BEA. Визначаємо переклад скорочення BEA. BEA = авіакомпанія British European Airways. Тепер перекладаємо заголовок. 2 500 000 пустих місц спричинили збитки Британській авіакомпанії. STOP ALL TESTS CALL BY CO-OP. CO-OP розшифровується як - Cooperative Party – Партія об’єднаних). Тепер знаючи переклад скорочення, перекладаємо все речення. Партія Об’єднаних закликає припинити усі ядерні випробування.

KAYE TO FIGHT LCC ELECTION. Kaye = прізвище кандидата від комуністичної партії, LCC == London County Council – Лондонська Окружна Рада. Перекладаємо: Кей братиме участь у виборах в Лондонську Окружну Раду.

У заголовках англійських і американських газет, крім скорочень назв внутрішньодержавних організацій, вельми часто уживаються також скорочені назви міжнародних організації, такі, наприклад, як U.N. == United Nations – Організація Об’єднаних Націй-ООН.; NATO == North Atlantic Treaty Organization - НАТО; WFTU = World Federation of Trade Unions – Світова профспілкова спільнота.; WFDY == World Federation of Democratic Youth – Світова спільнота демократичної молоді

Друга група скорочень, що найбільш часто зустрічаються в заголовках англійських і американських газет, - це скорочення прізвищ або фамільярні прізвиська відомих політичних або громадських діячів. Подібного роду скорочення значно ускладнюють розуміння заголовків і за рідкісними виключеннями (FDR = Franklin Dеlano Roosevelt; GBS = George Bernard Shaw; RLS= Robert Louis Stevenson) майже не реєструються словниками. Ось деякі типові в цьому відношенні заголовки: No sign of “flexible” Mac. Визначаємо скорочення Mac. Mac. – Макміллан. Тепер перекладаємо речення. Ніяких ознак гнучкості у Макміллана. DEF LENDS JFK A HELPING HAND. (DieF = Diefenbaker, JFK ==John F. Kennedy). Визначивши значення скорочень можемо перекласти речення. Дифенбейкер прстягає руку допомоги Джону Кеннеді. ROCKY AND THE CUBAN CRISIS. Rocky = Nelson Rockefeller. Визначивши ім’я, можемо перекласти речення. Нельсон Рокфеллер та економічний кризис на Кубі. 'RED DEAN' BIDS FAREWELL. Red Dean скорочення від Hewlett Johnson. Переклад буде наступним: Прощання Хевлета Джонсона.

Якщо при перекладі ми стикаємось з подібного роду скороченнями або фамільярними прізвиськами, нам слід враховувати, що вони абсолютно чужі стилю нашого друку і що у кожному випадку ми повинні замість скорочення перекладати прізвище повністю, а прізвиська замінювати прізвищами [14,cт.232].

Третя група скорочень, вельми поширених в заголовках, —скорочення географічних назв. Особливо часто вони зустрічаються в американських газетах. З погляду передачі їх на українську мову вони особливої трудності не складають. В українських заголовках ці скорочення перекладаються повністю. Слід тільки пам'ятати про правила транскрибирования іноземних географічних назв в українській мові, а також і про два способи їх передачі. Скорочення цієї групи у ряду випадків ускладнюють розуміння заголовка, зокрема, коли буває скрутно встановити, чи маємо ми в даному випадку справу з скороченням географічної назви або з скороченням, скажімо, назви якої-небудь організації. Відмітною ознакою скорочень географічних назв є те, що в більшості випадків букви у них відділяються крапками, чи ж після всього скорочення ставиться крапка, що, як правило, не спостерігається в скорочених назвах організацій. Приведемо деякі приклади: S. P. HOSPITAL SHUTS SEGREGATED WARD. S. P. має значення - South Pacific – Північний Пасифік.) Знаючи скорочення перекладаємо: Госпіталь Північного Пасифіку зачиняє лікарняні палати. 20, 000 PENNSY WORKERS SET STRIKE SUNDAY. Pennsy розшифровується як Pennsylvania - Пенсільванія). Тепер ми з легкістю перекладаємо речення: 20 000 робітників Пенсільванії вийшли на страйк у неділю. Цілком природньо, що розглянуті вище три основні групи не вичерпують всього різноманіття скорочень англійських і американських газет, що зустрічаються в заголовках. Фактично можна зустріти скорочення будь-яких слів або словосполучень, іноді досить несподівані. Такі скорочення можуть вельми ускладнити розуміння і переклад заголовка, оскільки при їх розшифровці практично нічим керуватися і залишається цілком і повністю покладатися на те, що містить розшифровку або контекст, або те що дає можливість здогадатися, яке слово могло бути скорочено. Приведемо приклад заголовка, типового у цьому відношенні: COMMUNIST TO STAND IN COVENTRYЕ. Тут тільки контекст замітки, в яких йдеться про додаткові вибори до палати загальних, дозволяють нам здогадатися, що таємниче Е. означає ejection, і, отже, весь заголовок можна перекласти таким чином: На додаткових виборах в Ковентрі балотується комуніст.

Перекладач також повинен мати на увазі, що цілий ряд найрізноманітніших слів, які складно віднести до якої-небудь певної групи, вживаються систематично і звичайно зафіксовані в словниках скорочень. Серед цих слів можна згадати наступні: assn. = association; nat'l або natl = national - національний; Govt або Gov't = government - влада; Cttee = committee - комітет; U = university – університет. (e.g. Michigan U = University of Michigan; Mississippi U = University of Mississippi та інші. Ocoбливо слід виділити скорочення Н = hydrogen, бо при різних поєднання воно буде перекладатся по різному: H-bomb воднева бомба, але NATO H-Plan план ядерного озброєння НАТО; H-Detection виявлення ядерних вибухів; Anti-Н rally мітинг за заборону ядерної зброї [14,cт.234].

Слід коротко зупинитися ще на одній особливості газетних заголовків, пов'язаній з тим, що дуже часто призначення заголовка полягає в тому, щоб він уразив уяву читача, привернув його увагу за всяку ціну. Тому ми бачимо часте вживання в заголовках емоційно забарвлених слів, жаргонизмів, ідіоматичних виразів, а також несподіваних словосполучень і всякого роду алюзій. Так, наприклад, в нотатці про хлопчика, що втік з будинку, газета подає наступний заголовок: BOY BLUE SLUNG HIS HOOK. Тут ми маємо і незвичайне поєднання boy blue (привід in ймовірно опущений), що говорить просто про те, що хлопчик, який втік був одягнений у все синє, і жаргонний вираз to sling one's hook, що означає втекти, стилістичною відповідністю якого було б утекти або ще точніше змотатися, змитися. У іншому заголовку THEN 25,000 NEW ENGLAND COTTON WORKERS HIT THE BRICKS— вираз to hit the bricks запозичений з американського злодійського жаргону, де він означає вийти з в'язниці, а тут спожито в переосмисленому значенні вийти на вулицю, вийти із заводу, тобто застрайкувати. Оскільки для заголовків наших газет абсолютно чужо вживання жаргонізмів, в обох вищенаведених випадках при перекладі слід використовувати нейтральну лексику. Перекладаємо: Пропав хлопчик. Одягнений в синє; Страйк 25,000 текстильників Нової Англії. Можна привести ще один цікавий приклад вживання сленгу в заголовках для додання останнім виразності: HIP AND SQUARE FILMS. У цьому заголовку спожито два жаргонні слова: hip = hop любитель всього новомодного, особливо нової джазової музики і square старомодний, супротивнику всяких нововведень. Сам заголовок слід перекласти таким чином: Ультра-модерністськіє і традиційні фільми. [31,cт.165].

Відмітною особливістю такої "заголовної лексика" є не тільки частота їх вживання, але і універсальний характер їх семантики. Слово pact в заголовку може позначать не тільки пакт, але і договір, угоду, операцію і т.п. Дієслово hit може бути спожите у зв'язку з будь-яким критичним виступом. Red може позначати і комуністичний, і соціалістичний; bid має на увазі і заклик, і запрошення, і спробу досягти визначеною цілі і т.д.:

National Gallery Launches Bid to Buy the Titian. - Національна галерея намагається придбати картину Тіциана.

Bid to Stop New Police Powers. - Заклик не допустить розширення прав поліції [29,ст. 59].

Дуже часто в заголовках для додання їм більшої сили дії на читача уживаються алюзії або образні вирази. Звичайно такі заголовки важкі для розуміння, якщо ми недостатньо добре знайомі з літературою, політичним життям і побутом Англії або США. Так, наприклад, для того, щоб зрозуміти наступний заголовок: PUBLIC TRANSPORT IS GETTING A YUL BRYNNER TRIM, необхідно знати, що Yul Brynner - американський кіноактор, бриючий голову наголо. Отже, в заголовку мовиться про різке скорочення транспортного руху, в даному випадку про план значного скорочення руху залізниць в Англії, запропонованому урядом консерваторів. У заголовку ALL QUIET ON MONTY FRONT, де Моntу—скорочення прізвища Montgomery, слід мати на увазі, що вираз all quiet on... front узятий з військових зведень (порівняй переклад назви романа Ремарка Аll Quiel on the Western Front) і уживається в тих випадках, коли на фронті наступає затишшя. В даному випадку цей вираз приховано натякає на те, що порівняно нещодавно Монтгомері виступав з декількома досить різкими заявами проти політики уряду Макмілана з німецького питання і з питання про приєднанню до спільного ринку. При аналізі даного заголовка було б неправильно виходити з перекладу словосполучення all quiet оn... front за допомогою звичайної української відповідності на... фронті без змін (ср. переклад назви романа Ремарка на російську мову —«На західному фронті без змін»). Переклад буде помилковим якщо ми зрозуміємо цей заголовок як: На фронті Монтгомері без змін, бо це означало б, що Монтгомері зробив якусь нову заяву. Тут потрібно виходити з того, що слово quiet означає спокій, затишшя. Отже заголовок слід розуміти як На фронті Монтгомері затишшя. Насправді в замітці мовиться, що Монтгомері після відвідин Черчилля, що знаходилися і лікарні, відмовився зробити які-небудь заяви репортерам про характер своєї бесіди з ним. Можимо запропонувати наступний варіант перекладу цього заголовка: Цього разу Монтгомері відмовляється зробити заяву

Приведемо приклад ще одного заголовка, в якому алюзія носить вже чисто літературний характер, —RIP VAN WINKLE BOSS №1 IS DEFEATED- Ріп Ван Вінкль—герой відомої розповіді американського письменника-романтика Вашингтона Ірвінга (1783 — I859), що випив одного разу зачарованого рому і заснув на 20 років, внаслідок чого він проспав війну за незалежність і перетворення англійських колонії у Сполучені Штати Америки. Ім'я його стало загальним для людини, що відстала від життя. Великий словник Вебстера прямо дає це значение—'a person who is very much behind the times'. Тому даний заголовок можна перекласти так: Поразка підприємця того, що відстав від життя "№ 1". Скорочення, що надається в заголовку ми не перекладаємо.. У тексті йдеться про двох підприємців, один з яких звільнив цехового старосту, вибраного робочими, а інший 27 рабочих—членов профспілки. Перший (№ 1), що називається, прокинувся (у тексті так і сказаний has awoken) і відновив звільненого, а другий продовжує упиратися [14,ст.236].

Приведемо приклад ще одного заголовока, в якому закладена неперекладна гра слів, побудована на вживанні ідіом в поєднанні з термінами — А HIT BELOW THE VAN ALLEN BELT. У заголовку використано ідіоматичний вираз to hit below the belt завдає удару ниже поясу, завдає зрадницького удару, вести нечесну гру. У цей ідіоматичний вираз вплетений науковий термін—the Van Alien belt - пояс радіації в атмосфері навколо землі, відкритий американцем Ван Алленом. Одночасно в слові below міститься натяк на те, що в результаті висотних ядерних вибухів, що проводилося американцями над островом Джонстона, в атмосфері декілька нижче пояса Ban Аллена утворився другий штучний пояс радіації, що заподіяв чималі неприємності американським і англійським супутникам землі. У самій замітці якраз і мовиться про те, що в результаті дії цього штучного поясу радіації англійський супутник «Арієль» перестав посилати сигнали. В українському перекладі цю гру слів передати неможливо. Нам слід перекласти цей заголовок таким чином: Англійський супутник виведений з ладу. Наслідки американських висотних вибухів.

Ми зупинились на найбільш важливих особливостях англійських і американських газетних заголовків, які безпосередньо пов'язані з проблемою їх розуміння і перекладу на українську мову.

Досліджуючи головні особливості перекладу заголовків ми з’ясували, що при перекладі заголовків необхідно передати не тільки зміст, але і форму заголовка, не порушуючи, звичайно, при цьому норм української мови і стилістичних норм, прийнятих в наших газетах [14,ст.237].

Також у ході нашого дослідження ми виявили особливості перекладу дієслівних заголовкі, охарактерезували проблеми перекладу заголовків з різними часовими формами, особливості перекладу термінів, жаргонізмів та розмовно-фамільярних скорочень.

2.2 Лінгвістичні та екстралінгвістичні фактори перекладу текстів газетних статей

У попередньому пункті йшлося про особливості перекладу газетних заголовків. Тепер ми зупинимося на текстах газетних статей. Аналізуючи текст оригіналу і створюючи еквівалентне повідомлення на мові перекладу, перекладач не може не враховувати і стилістичні компоненти вислову.

У цьому пункті йтиметься як про вплив на процес перекладу функціональних параметрів вислову, так і про необхідність обліку чинників, пов'язаних з мовними особливостями даних стилістичних підсистем. Ми зупинимося на деяких особливостях газетно-інформаційного стилю.

Дослідники мови газети абсолютно правильно звертають увагу на дві основні комунікативні установки, що визначають жанрову своєрідність газетно-публіцистичного стилю: установку на інформацію і установку на переконання [17,ст.115]. У нерозривній органічній сполуці цих двох комунікативних завдань і спостерігається джерело тієї жанрової різнорідності, яка характеризує мову сучасної газети. Виходячи з цієї загальної закономірності, можна зробити висновок про те, що зі всіх функціональних характеристик мовного акту, однією з найбільш істотних для даного стилю є експресивна, пов'язана з передачею відношення того, що говорить до вислову.

Для перекладу не менш важлива і конкретна комунікативна установка того або іншого вислову. Ця установка досить часто вносить додаткові корективи в перекладацьке рішення, визначаючи, яка з функціональних характеристик є ведучою для даного вислову, тобто його функціональною домінантою. Останніми можуть бути не тільки основні функції даного жанру, тобто денотативная або експресивна, але і функції, які для нього мало характерні (наприклад, поетична). Докладніше про це буде розказано нижче.

Почнемо розгляд особливостей перекладу газетно-інформаційних текстів з передачі в перекладі експресивної функції мовного акту.

Слід знов вказати на те, що вибираючи той або інший спосіб реалізації процесу перекладу, перекладач в думках порівнює реакцію на тексти оригіналу і кінцевого повідомлення різномовних одержувачів. При цьому зовсім не обов'язково використовувати при перекладі той же стилістичний засіб, що і в оригіналі. Важливо, щоб при цьому був досягнутий однаковий експресивно-стилістичний ефект, тобто щоб була викликана схожа реакція у одержувачів.

Важливим стилістичним засобом, використовуваним для виразу експресивної функції, є метафора. При цьому в газетно-публіцистичному стилі найчастіше зустрічаються метафори-стереотипи, що мають досить високу частотність і сприймані читачем як щось звичне і характерне для даного стилю. В той же час, пам'ятаючи про «динамічну еквівалентність» і про необхідність викликати у читача перекладу приблизно ту ж реакцію, що і у читача оригіналу, слід мати на увазі, що образ, що звичний і навіть дещо стерся з погляду носія однієї мови, може виявитися новим і оригінальним для носія іншої мови.

Розглянемо наступний приклад:

Both Tories and many right-wing Labour leaders have been surprised by the 'swelling tide of working class opinion, embodied primarily in the trade unions, which said 'No' to the Common Market.

Swelling tide —достатньо звичайний образ для англійської мови. В той же час для української мови метафора, заснована на цьому образі, була б украй незвичайною. Перш за все необхідно конкретизувати значення слова opinion. Ширший контекст дозволяє встановити, що тут йдеться про рішучі виступи англійських трудящих проти вступу Англії до Спільного ринку. Спробуємо' знайти аналогічну і в той же час достатньо стереотипну метафору в українській мові:

Як консерваторів, так і правих лейбористів застала зненацька могутня хвиля виступів робочого класу, і в першу чергу профспілок, проти приєднання Англії до Спільного ринку.

Проблема заміни образу, що лежить в основі тієї або іншої метафори, дещо ускладнюється в тих випадках, коли вона спричиняє за собою додаткові смислові зрушення:

But he is soaring into this world of fantasy because in the real world his policies are getting such а bashing from the working people.

Але він вважає за краще вітати у хмарах, тому що на землі його політика зустрічає різку відсіч зі сторони робітників.

Орієнтуючись на більш звичний для українського читача образ, ми перетворимо soaring into this world of fantasy в «вітати в хмарах». Проте відразу ж виникає необхідність в додаткових перетвореннях. Адже в англійському' тексті this world of fantasy протиставляється the real world. Оскільки в тексті більше не фігурує «вигаданий світ», то' і згадка «реального світу» втрачає всякий сенс. Необхідне інше зіставлення («у хмарах» — «на землі»). Таким чином, заміна одного образу зажадала заміни іншого. Такого роду перетворення можна назвати экспресивно – стилістичною адаптацією.

Необхідність в експресивно-стилістичних адаптаціях виникає майже кожного разу, коли доводиться перерекладати розгорнені метафори типу наступної:

' As for the London Foreign Office, it seems to matter little what government is in office: the moment negotiations' to.bring the. cold war in Europe to an end are proposed they are smothered in an indigestible blanket of clotted damp wool whose verbal framework differs not an iota from Stewart.

В даному прикладі не так просто знайти деформований фразеологізм to put а wet blanket (on), приблизно відповідний українському «облити холодної води». У перекладі український фразеологізм піддається аналогічній деформації.

Що стосується лондонського Форін Офісу, те, який би уряд не перебував при владі, його позиція залишається незмінною: варто кому-небудь запропонувати переговори про закінчення холодної війни в Європі, як Форін Офіс тут же намагається втопити цю ініціативу у водопадах крижаної води, що нагадує точно так, як і при Стюарті.

Заміна основного образу, що знаходиться в основі розгорненої метафори, зажадала адаптації всього вислову. При цьому необхідно було слідувати тій же логіці зіставлення образів. У англійському варіанті деформація фразеологізму to put а wet blanket (on) здійснюється в основному по лінії експресивного посилення. Не просто blanket, а indigestible blanket, не просто wet, а of clotted damp wool. Розвиваючи в тому ж напрямі образ, на якому заснований відповідний український фразеологізм, ми замінюємо «цебер холодної води» «водопадами крижаної води». Тепер необхідно адаптувати до цього образу і решту елементів вислову. Якщо в английскому тексті виправдано вживання дієслова smother («душити»), оскільки йдеться про ковдру, то в українському варіанті потрібне інше дієслово, що виражає той же «семантичний параметр» (Liqu — «знищити»), але при, іншому словосполученні («водопади крижаної води»). Так ми одержуємо дієслово «втопити». Важче пояснити переклад іншої, частини цього уривка. Здавалося б, що загального між whose verbal framework, etc. і що «скидається так само». Чи вдалий з погляду стилістичних норм англійської мови такий образ, як verbal framework (of а blanket), і чи не є він змішаною метафорою — залишимо це на совісті автора англійської статті, з якої узятий уривок. В усякому разі російською абсолютно ясно, що «водопади крижаної води» — це і є відповідною конструкцією в цьому реченні, і тому було б безглуздо поміщати ці водопади в «словесну обгортку». Тому тут досить обмежитися «типовим дієсловом» «скидати». Що «скидаються точно так, як і при Стюарте» — результат не тільки описаного вище смислового перетворення, але і антонімічної заміни (differs not an-iota from Stewart —> «точно так, як і при Стюарте»).

Таким чином, при перекладі розгорненої метафори, заснованої на деформованому фразеологізмі, надзвичайно важливо визначити, в якому напрямі видозмінюється образний малюнок, лежачий в основі цього фразеологізму.

Розглянемо аналогічний приклад:

Pie in the sky is too colourless а phrase to describe Mr. Heath's closing speech to the Tory Party conference. It was more like caviar in the stratosphere.

Тут фразеологізм також деформується по лінії експресивного посилення. Замість pie — caviar (дорожче і вишуканіше блюдо), замість sky —- stratosphere (ще вище, тобто далі від землі). В результаті створюється гумористичний ефект побудований на безглуздості, незвичності словосполучення caviar in the stratosphere.

Спробуємо піти по тій же лінії, узявши за основу український аналог цього фразеологізму — «(пообіцяти) журавля в небі»:

Сказати, що в своїй завершальній промові на конференції торі Хіт обіцяв журавля в небі, було б не дуже виразне. Він обіцяв жарптицю в стратосфері (або в космосі).

Тут та ж тенденція до посилення (замість «журавля»— «жарптиця», замість «неба» — «стратосфера») і схожий гумористичний ефект, заснований на безглуздому соположении казкової «жарптиці» і «стратосфери» («космосу»).

Особливу проблему складають англійські, і особливо американські, газетно-інформаційних тексти, що мають вкраплення сленгу. Це залежить від того, яку функціональну роль виконують ці вкраплення в тексті. Ось приклад із статті, опублікованої в англійській комуністичній газеті «Морнінгстар»:

But the fact remains that the people of Spain in their overwhelming majority hate Franco's guts and his thugs.

Можливо, що перш ніж шукати відповідність англійському виразу hate one's guts, нам слід поставити перед собою наступне питання: а ради чого використовується цей вираз в тексті? Ради його просторічного забарвлення? Навряд чи. Адже цей вираз зустрічається не в прямій мові, де воно могло б сприйматися як засіб характеристики того, що говорить, а в мові авторської, причому в тексті серйозної статті, присвяченої сучасному положенню в Іспанії. У стилістиці такий прийом (включення слова в чужий для нього стилістичний контекст) називається транспозицією. Річ у тому, що сленг в англійській мові є одним з найважливіших джерел експресивної лексики (фамільярної, зневажливої, гумористично забарвленої і т. д.). Але як ми зазничили у першому розділі вимоги до перекладу сленгу в газетно-інформаційному жанрі більш м’які в порівнянні з перекладом сленгу в художньому тексті.

Виходячи з цих міркувань, ми можемо перекласти цей уривок таким чином:

Але факти свідчать про те, що переважна більшість іспанського народу смертельно ненавидять Франко і його головорізів.

Інша справа, коли сленг зустрічається в прямій мові, коли він цитується кореспондентом:

And he knows that "community control of police is where it's at."

Тут ми використовуємо в перекладі відповідні розмовно-просторічні форми: І він знає, що «суспільний контроль над полицией— ось в чому вся штука».

Передача просторічного забарвлення, яке в даному випадку істотнє для перекладу як засіб мовної характеристики, досягається тут за рахунок використання відповідної лексики, а також розмовної синтаксичної конструкції.

В якості одного з експресивних засобів використовується також і термінологічна лексика, що вживається метафорично і що втрачає своє термінологічне значення:

Journalists, too, overkill, "with jargon and pretentious usages because they corns quickly to mind and substitute for thinking.

У приведеному прикладі використаний термін ядерної стратегії overkill — «сверхзнищення», визначуваний в словнику Random House Dictionary як the capacity of а nation to destroy, by nuclear weapons, more of an enemy than would be necessary for а military victory. Як слід передати його в приведеному прикладі? Мабуть, найпростіше було б сказати «Журналісти також зловживають жаргоном...». Такий переклад був би цілком адекватний з погляду денотативного компоненту змісту. Але експресивно-стилістичний компонент виявився б абсолютно непереданим. Разом з тим в українській мові термін «сверхзнищення» зустрічається лише в спеціальній літературі і не використовується в переносному значенні. Тому, очевидно, потрібен абсолютно інший образ.

Журналісти також обрушують на читача потоки жаргонізмів і ходульних виразів, оскільки вони швидко спадають на думку і заповнюють собою відсутність думки.

Так, наприклад, використовувані в газетно-публіцистичному жанрі каламбури акцентують увагу перекладача на формі або, іншими словами, на поетичній функції мови. Зрозуміло, каламбур переслідує і експресивні цілі.

Розглянемо наступну пропозицію із статті, опублікованої в одному з американських журналів, де описується обстановка під час одного з телевізійних конкурсів:

As the television cameras pan contestants and the critics pan the show, musles twitch, words are flubbed, sweat drenches dinner jackets and gowns.

Цей уривок побудований на гумористичному зіставленні двох слів, співпадаючих по своїй звуковій формі (pan), але що абсолютно відрізняються один від одного за своїм значенням. По суті справи це різні слова, слова-омоніми. Одне з них є усіченою формою слова panorama і означає «проводити панорамну зйомку за допомогою телевізійної або кінокамери», а інше утворене по конверсії від іменника pan в значенні «сковорода» і означає «різко критикувати». Про що тут йде мова? У цьому уривку мовиться про те, що учасникам конкурсу жарко, що вони нервують і обливаються потом і що причина цього — сама обстановка телестудії і різкі виступи критиків. Проте оскільки у українського читача телекамери, що проводять панорамну зйомку, ніяк не асоціюються з жарою (на відміну від англійського pan, що означає «панорамувати», «підсмажувати», «критикувати»), мабуть, слід вибрати інший аксесуар телестудії — юпітери, які можуть асоціюватися і з жарою, і із знервованою обстановкою.

Проведена нами заміна підпадає під категорію описаних в попередньому розділі замін зіставлених понять, передбачених ситуативною моделлю породження вислову..

Наступний шаг—выбір відповідної дієслівної форми. Звичайно, в ідеальному випадку ми повинні були б використовувати єдину дієслівну форму, яка в прямому значенні означала б щось ніби «підсмажувати» (стосовно юпітерів), а в переносному — «різко критикувати» (стосовно критик). Але якщо такої форми в українській мові немає, то принаймні слід використовувати дві співзвучні, морфологічно або етимологічно схожі форми. В результаті ми можемо прийти, наприклад, до наступного варіанту:

Підсмажувані юпітерами і лаяні критиками, учасники конкурсів нервово здригаються, плутають репліки і обливаються потом в смокінгах і вечірніх платтях.

Гумористичний ефект українського варіанту побудований на чисто зовнішньому асоціативному зв'язку понять «смажити» і «піч».

Розглянемо ще один приклад:

If Congress can't or won't keep the President from going to war — and apparently it can't or won't — perhaps it can do the next best thing and keep him from going to movies.

Каламбур в даному прикладі побудований на обіграванні двох значень дієслова go, фразеологізм зв'язаного в go to war («вступати у війну») і основного в go to movies («ходити в кіно»). Спробуємо добитися схожого ефекту шляхом зіставлення різних значень українського «похід» (військова кампанія і відвідини театру, музею, кіно).

Якщо конгрес не може або не хоче утримати президента від військових походів, а, судячи з усього, він цього не може або не хоче, то вже принаймні він міг би утримати його від походів в кіно.

Для стилю англійських газет і публіцистичних матеріалів характернє об'єднання в одній пропозиції різнорідних, відносно незалежних думок. Таке "нанизування" в одному вислові думок, слабо зв'язаних логічно, невластиве українській мові. Збереження типу пропозиції при перекладі в подібних випадках призводить або до втрати дійсного сенсу вислову, або до створення громіздких фраз, неприйнятних для української мови. У перекладі такому вислову часто відповідають декілька самостійних пропозицій, наприклад:

А police Advisory Board composed of twelve representatives from police authorities, nine from the Federation, three representing superintendents, and eight representing Chief Officers with the Home Secretary or Home Office representative in the chair, has а general consultative and advisory function on police matters but the Home Secretary need not accept its advice.

Ця пропозиція включає, принаймні, три самостійні думки: (1) склад консультативного бюро, (2) роль міністра внутрішніх справ в роботі бюро, (3) функції і права бюро. Остання думка розбивається далі на дві, відносно незалежні ідеї. В українському перекладі даному вислову відповідатимуть не менше трьох самостійних пропозицій:

Існує також Поліцейське консультативне бюро, що складається з дванадцяти представників поліцейських керівників, дев'яти представників Федерації, трьох делегатів від старших поліцейських офіцерів і вісім представників від головних констеблів. Головою бюро є міністр внутрішніх справ або представник міністерства. Бюро має загальні консультативні функції у справах, що стосується поліції, але міністр внутрішніх справ не зобов'язаний приймати його рекомендацій [29,ст. 61].

В обох мовах газетно-інформаційному стилю властива лаконічність. Проте в англійських текстах ця вимога дотримується строгіше, ніж в українській. Тому в англо-українських перекладах нерідко доводитися вибирати більш просторовий варіант:

According to W.H.O. statistics, heart diseases were the No. 1 killer.

Згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров'я перше місце серед увсіх причин смертності зайняли серцеві захворювання [29,ст.68].

Таким чином досліджуючи тексти газетних статей ми виявили, що поступово переходячи при перекладі від заголовка до інших менш жорстко структурованих матеріалів, правила при цьому набувають більш вишуканого характеру. Саме це і є одна з суттєвих особливостей газетно-інформаційного тексту на відміну від тексту офіційно-ділового документу. Переклад газетно-інформаційних матеріалів є достатньо творчий процес, який вимагає від перекладача знань певних особливостей цього жанру. Під час перекладу газетно-інформаційних текстів, перекладач повинен враховувати: мету тексту, характер користувача, мовні якості тексту оригіналу, культурні та індивідуальні можливості мови в культурному аспекті користувача та багато іншого.

Висновки

В сучасному світі, вивчення загальної теорії перекладу є достатньо необхідною наукою, некажучи вже про теорію газетно-інформаційного перекладу. Дослідження особливостей перекладу цього жанру зважаючи на постійне збільшення видань газетно-інформаційних матеріалів набуває значної популярності. Тому збільшується і необхідність вивчати іноземну мову, а саме англійську, з метою подальшого її практичного використання в газетно-інформаційній сфері. Саме у цьому і полягає актуальність даної теми.

Усі зусилля в ході нашої роботи були спрямовані на дослідження лінгвістичних і екстралінгвістичних аспектів газетно-інформаційного перекладу.

Цілі і завдання роботи були досягнуті і вирішені так ак у ході дослідження присвяченого особливостям перекладу газетної лексики ми виявили лексико-граматичні аспекти перекладу, показали особливості перекладу абревіатур, скорочень і фразеологізмів. Розкрили стилістичні засоби, що домінують в газетно- інформаційних текстах.

В ході роботи були виявлені засоби і методи передачі інформації до яких звертається перекладач працюючи з газетно-інформаційним текстом.

Виконана дипломна робота складається з двох розділів.

У першому розділі ми охарактеризували теорію перекладу з точки зору найбільш відомих перекладознавців. Окрім цього розкрили роль перекладу у сучасному світі, та визначили актуальні проблеми перекладу газетно-інформаційних повідомлень.

Другий розділ був присвячений практичному дослідженню особливостей перекладу заголовків англійських та американських газет. У ньому ми показали особливості одноступінчатих та багатоступінчатих заголовків. Охарактеризували особливості перекладу дієслівних заголовків. Показали особливості перекладу заголовків з використанням різних часових форм. А також розкрили особливості перекладу різних типів скорочень та сленгу. Проаналізували лінгвістичні та екстралінгвістичні фактори, що спостерігаються при перекладі текстів газетних статей. Дослідили особливості перекладу метафор, каламбуру і сленгу.

Досліджуючи та аналізуючи переклади газетно-інформаційних матеріалів ми війшли до наступних висновків.

1. Переклад газетно-інформаційних матеріалів визначається значним, хоча і неповним паралелізмом лексичного складу – тобто для багатьох слів оригіналу можно знайти перекладацькі відповідники найбільш близькі за значенням.

2. При перекладі газетно-інформаційних повідомлень є характерним використання в перекладі синтаксичних структур аналогічних структурам оригіналу.

3. Найбільша еквівалентність досягається при перекладі суспільно-політичних статей, а найменша при перекладі розмовної лексики.

4. При перекладі газетних заголовків в більшості випадків спостерігається відсутність лексичного складу та синтаксичної структури. Збереження в перекладі цілі комунікації та ідентифікації тієї самої ситуації, що і в тексті оригіналу. Окрім цього зберігаються загальні поняття за допомогою яких здійснюється створення загальної картини тексту оригіналу.

У процесі дослідження було встановлено, що при перекладі газетно-інформаційних матеріалів перкладач має більшу свободу вибору мовних засобів. Правила перекладу газетних текстів характеризуються значною м’якістю на відміну від офіційно-ділових текстів.

Досліджуючи особливості перекладу газетно-інформаційних повідомлень в якості практичного матеріалу ми використовували статті з газет “Daily Worker” “Sunday” та “Financial Times”.

Дана дипломна робота може бути корисною як для перекладачів газетно-інформаційного жанру так і для тих хто цікавиться перекладом взагалі. Результати дослідження можуть використовуватися у навчальному процесі з курсу перекладознавства спеціальності “Переклад”.

Резюме

Дана дипломна робота присвячена дослідженню особливостей перекладу газетної лексики, однієї з найактуальніших тем перекладознавства і лінгвістики в наш час. В ході дослідження ми визначили та охарактерезували основні особливості перекладу газетних заголовків та лингвістичні і екстралінгвістичні фактори газетних статей на основі газет “Daily Worker”, “Sunday” and “Financial Times”. Досліджуючи особливості перекладу газетно-інформаційних матеріалів ми виявили і охарактерезували особливості перекладу офіційних титулів та звернень, специфічність газетних заголовків, переклад фразеологізмів та жаргонізмів, а також проблеми перекладу каламбуру.

Данная дипломная работа посвящена исследованию особенностей перевода газетной лексики, одной из наиболее актуальных тем переводоведения и лингвистики в наше время. В ходе исследования мы определили и охарактеризовали особенности перевода газетных заголовков, а также лингвистические и экстралингвистические факторы газетных статей на основе газет “Daily Worker”, “Sunday” and “Financial Times”. Исследуя особенности перевода газетно-информационных материалов мы определили и охарактеризовали особенности перевода официальных титулов и обращений, специфику газетных заголовков, перевод фразеологизмов и жаргонизмов, а также проблемы перевода каламбура.

The given work is devoted to the research of the peculiarities of the translation of newspaper’s lexics and tо one of the most actual problems of linguistics and translation studying. The main peculiarities of the translation of newspaper titles and linguistic and extralinguistic factors of newspaper style are presented in the given diploma work by the example of newspapers “Daily Worker”, “Sunday” and “Financial Times”. We have researched the main peculiarities of translation of the official titles and addresses and we have also researched the specific problem of newspaper titles, phraseological translation and jargonisms and the problems of translation of the pun.

Список використаної літератури

1. Антонова А.П., Боганова Г.В. О газете. Москва, “Высшая школа”, 1965, с.-219

2. Алєксеева И.С. Профессиональный тренинг переводчика. – СПб.: “Союз” 2001. – 288с.

3. Арнольд И.В. Стилистика. Современный английский язык. Учебник для ВНЗ–4-е изд., исп. та доп. – М.: Флинта: Наука, 2002. – 384с.

4. Бархударов Л. С. Уровни языковой иерархии и перевод. – Тетради переводчика, вып. 6, 1969. – С. 9-12.

5. Бархударов Л.С. Язык и перевод.- М.: Высшая школа, 1975.- 235 с.

6. Брандес Р. П., Провоторов В. І. Переводческий анализ текста. – Р.: НВІ- Тезаурус, 2001. – 244с.

7. Васильева А. Н. Курс лекций по стилистики русского языка. Р.« Русский язык». 1976.– 293 с.

8. Верещагин Е.М. Костомаров В.Г. Лингвострановедение в преподавании русского как иностранного– Р.: МИЛИГРАМА., 1971.

9. Водняк Т.С. Тексти та переклади. Харків: Фоліо 1998. 667.

10. Гальперин И.Р. Текст как обьект лингвистического исследования. – М.: Наука, 1981. – 140 с.

11. Загорская А.П. и др. Дневник для ведения деловой кореспонденции.- М.: Московський робочий, 1992.- 175 с.

12. Комиссаров В.Н., Лингвистика перевода.-М.: 2000.-245 с.

13. Комиссаров В. Н. Слово о переводе. – М.: Международные отношения, 1973. С. 61-78.

14. Комиссаров В. Н., Рецкер Я. І., Тархов В. І. Пособие по переводу с английского языка на русский. – М.: Высшая школа, 1965. – 268 с.

15. Коптілов В.В. Теорія і практика перекладу. — К., Освіта, 1987 – 234 с.

16. Корунець І. Біля витоків українського перекладознавства. //ВСЕСВІТ – 2008 №1/2 с. 188-194.

17. Костомаров В.Г. Русский язык на газетной полосе. М., 1971.

18. Кухаренко В. А. Інтерпритація тексту. – Л.: Освіта, 1979. – 328 с.

19. Латишев Л.К. Перевод: проблемы теории, практики і методики преподавания.– М.: Наука – 1988. – 159с.

20. Лингвокультурологическая и межкультурная интерпретация коммуникативного текста // Язык и культура. – XII Международная научная конференция им. проф. С. Бураго. – Киев: Институт филологии Киевского национального университета; Институт языкознания НАН Украины; Институт психологии АПН Украины. – 2003. – С. 206-213.

21. Льовицкая Т.Р., Фитерман А.М. Пособие по переводу с английского языка на русский. – М.: Высшая школа, 1973. – 136с.

22. Мирам Г.Э., Профессия переводчик. К.:Эльга, 2008. 160с.

23. Моисеев В.А. Журналистика и журналисты. К.: Дакор, 2002. - 400 с.

24. Москальськая О. І. Грамматика текста. – М.: Высшая школа,1981. 184 с.

25. Миньяр-Белоручев Р.К. Теория и методы перевода – М.: Московский лицей, 1996. – 208с.

26. Москаленко М. Нариси з історії українського перекладу. //ВСЕСВІТ. – 2006. с. 172-190.

27. Найда Ю. А. Процедура анализа компонентной структуры отзывного значения. – Р., 1983. с. 205.

28. Олійник Б.І. Вибрані твори, у двох томах. Переклади. Публіцистика.Т.2. К: Українська енциклопедія. 2006 – 608с.

29. Паршин А. Теория и практика перевода.- М.: Русский язык, 2000. 161с.

30. Стилистика газетных жанров. – М.: Наука, 1981.

31. Суворов С.П. Особенности стиля английских заголовков (По Материалам Daily Worker). – В сб.: Язык и стиль. – М.: Наука 1965. – с.193.

32. Сухенко До. М. Лексичні проблеми перекладу. – ДО.: Вигляд.Київ. Нац. Универ. Ім..Тараса Шевченка., 1972. – 45 с.

33. Тураева С. Я. Лингвистика текста: структура і семантика. –М.: Наука, 1986. – 126 с.

34. Федоров А.В. Основы общей теории перевода. М.: ООО Филология три, 2002. – 416 с.

35. Флорин Сидер “Муки переводческие” Р., 1983 стр.57

36. Чуковский К.И. Искусство перевода. М.-Л., 1936.

37. Швейцер. А. Д. Теория перевода. Статус, проблемы, аспекты. – М.: Наука, 1988. – С. 75.

38. Швейцер А. Д. Перевод и лингвистика. – М.: Воениздат, 1973. С. 270-275.

39. Швейцер А.Д. К вопросу об анализе грамматических явлений при переводе. “Тетради переводчика”, М., 1963, №1.

40. Швейцер А.Д. О проблемах лингвистического изучения процесса перевода. “Вопросы языкознания”, 1970, №4.

ДОВІДКОВІ ДЖЕРЕЛА

41. Кудрявцев А.Ю., Куропаткин Г.Д. Англо-русский словарь сленга

и ненормативной лексики. – Р.: ТОВ Издательство АСТ, 2004. – 383 с.

42. Литвинов П.П.Англо-русский фразеологический словарь. Москва,

43. Мюллер Л.М. Англо-русский словарь.

44.“Яхонт” 2000 Томахин Г.Д. США. Лингвострановедческий словарь.–Р.: Русский язык, 2001. – 576 с.

45. Longman Dictionary of Contemporary English, 2000

46. Longman Business English Dictionary, 2000

47. Longman Idioms Dictionary, 2000

48. ABBYY Lingvo 9.0

49. Random House Dictionary

50. The Oxford Russian Dictionary., edited by Pual Falla. Oxford-Moscow,

1997. – 737 с.

51. Financial Times, newspaper. July 18/ July 19, 1998

52. Sunday, magazine. June 24, 2001

53. Daily Worker, newspaper. London, April, 1956