Курсовая на тему Формування пізнавального інтересу учнів на уроках біології в 6 класі
Работа добавлена на сайт bukvasha.net: 2014-07-20Поможем написать учебную работу
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
от 25%
Подписываем
договор
З М І С Т
1. Вступ...........................................................................................................2 – 4
2. Формування пізнавального інтересу учнів із біології засобами дидактичної гри……………………………………………………………...5 – 12
3. Розробка дидактичних ігор з біології (6 клас)………………..….....13 – 41
4. Висновок...............................................................................................42 – 43
5. Література..............................................................................................44 - 45
В С Т У П
Одним з важливих завдань виховання і навчання дітей є їх своєчасний розумовий, інтелектуальний розвиток. Розумове навчання дітей здійснюється головним чином у повсякденному спілкування їх з дорослими, вчителями, друзями, поглинання інформації з книг, підручників, журналів, телебачення та ін. особливе ефективне воно тоді, коли поєднується із специфічними навчальними (дидактичними) іграми та заняттями, під час яких учні засвоюють доступні їм відомості й уміння.
На будь якому етапі життя дитини відбуваються істотні зміни в розвитку дитини. Для правильного розвитку дитини не досить, щоб вона мала лише нормальну будову організму й властиві йому біологічні задатки, потрібний ще активний вплив на учня учителя, дорослих, які її оточують.
Народна мудрість створила дидактичну гру, яка є для дитини будь якого віку, найпридатнішою формою навчання.
Ігрова форма навчання – провідна, але вже в шкільному віці вона не єдина. Щоб задовольнити інтерес дитини до навколишнього, спрямувати увагу на певні явища та закономірності дати учням необхідні відомості, пояснення, учителеві потрібно подавати такий навчальний матеріал у вигляді дидактичної гри. Цілі уроки не можуть, так як дитячому садочку, вкладатися в рамки дидактичної гри, хоча в них і можна використати окремі ігрові прийоми. Ось чому у вступі своєї курсової роботи я користуюся двома термінами – “дидактичні ігри” і “уроки”. І те й друге проводиться організовано в спеціально відведений час. Обмежитись просто назвою “урок” недоцільно, оскільки дидактичній грі, без сумніву, належить дуже важливе, провідне місце в навчанні.
Специфічний характер дидактичних ігор і занять висуває необхідність у певній регламентації відомостей, потрібних учням, а також умінь і навичок, які в них слід формувати.
Дидактичні ігри і уроки дадуть добрий результат лише тоді, коли учитель ясно усвідомить, які завдання можуть бути розв`язані в процесі їх проведення і в чому особливості організації цих занять в учнів залежно від їх віку та особливостей.
Дидактичні ігри дуже важливі для розумового та інтелектуального розвитку учнів. під час уроків, на яких застосовуються дидактичні ігри, в учнів виробляються важливі якості, необхідні для успішного розумового розвитку. В учнів поступово формується здатність зосереджуватися. Спрямовуючи увагу своїх учнів, збуджуючи їх інтерес учитель закладає основи розвитку такої важливої якості як допитливість. Дидактичні ігри мають певне значення і в моральному вихованні учнів. у них виробляється вміння діяти в середовищі ровесників (колективні уроки). Дидактичні ігри дають позитивні результати при умові планомірності їх проведення.
ФОРМУВАННЯ ПІЗНАВАЛЬНОГО ІНТЕРЕСУ УЧНІВ ІЗ БІОЛОГІЇ ЗАСОБАМИ ДИДАКТИЧНОЇ ГРИ
Поганий вчитель підносить істину,
хороший вчитель її знаходить.
А. Дістервег
Процес навчання – це динамічна взаємодія (співробітництво, партнерство) учителя та учнів, у ході якої здійснюється стимулювання і організація активної навчально-пізнавальної діяльності школярів з метою засвоєння системи наукових знань, умінь, навичок, розвитку і всебічної вихованості особистості.
Нам відомо, що процес учіння є своєрідним процесом самостійного “відкриття” учнем уже відомих у науці знань. “Коли говорять, - писав психолог С.Л.Рубін штейн, - що людина як індивід не відкриває, а лише засвоює вже здобуті людством знання..., то це, власне, означає лише те, що вона не відкриває їх для людства, а особисто для себе повинна все таки відкрити або навіть “перевідкрити”. Людина досконало володіє лише тим, що сама здобуває власною працею”. Процес цей має три взаємопов`язані стадії:
§ На першій стадії відбувається сприйняття, осмислення і запам`ятовування матеріалу, що вивчається, або засвоєння теоретичних знань.
§ На другій стадії засвоюються навички і вміння практичного застосування знань, що вимагає проведення спеціальних тренувальних вправ.
§ На третій стадії здійснюється повторення, поглиблення і закріплення знань, удосконалення практичних умінь і навичок.
Тобто, для того, щоб оволодіти новим матеріалом, учневі необхідно здійснити повний цикл навчально-пізнавальних дій: сприймання нового матеріалу, його первинне і наступне осмислення, запам`ятовування, вправляння в застосуванні теорії на практиці, повторення з метою поглиблення і засвоєння знань, умінь і навичок.
Тому гра, такий важливий засіб пізнання світу, може допомогти школі?! Найактивніше використання ігрової діяльності в навчальному процесі просто необхідне; її використання дає змогу успішно формувати і закріплювати позитивне ставлення дитини до навчальної праці. Граючи на уроці, діти психологічно розкуті, що сприяє вияву їхніх творчих здібностей, нівелює негативне ставлення до об'єктивно складної навчальної праці. Позитивний досвід хочеться повторити на вищому рівні складності завдань. При цьому непомітно для себе дитина «втягується» у навчальну працю, пізнає її радість. Усвідомлення «я це можу» зміцнює впевненість у собі й породжує потребу «мені це необхідно, цікаво і зовсім не страшно».
Отже, гра у навчальному процесі створює мотивацію, близьку до природної, збуджує інтерес, підвищує рівень навчальної праці, розвиває комунікативні навички. Порівняно з іншими формами навчання й виховання, перевага гри полягає в тім, що вона досягає своєї мети непомітно для вихованця, тобто не потребує ніяких способів насильства над особистістю дитини.
Гра ні в якому разу не терпить примусу і є процесом суто добровільним. Гравці не ставлять перед собою ніякої дидактичної мети і завдань, їх цікавить тільки ігровий результат. Тому на ігровому уроці в навчальному кабінеті присутня тільки одна людина, що чітко уявляє, для чого все це почато — вчитель. Ця обставина й визначає педагогічні принципи впровадження ігрової діяльності у навчальний процес.
Пізнавальна гра належить до методів стимулювання і мотивації учіння.
Пізнавальні (дидактичні) ігри – це спеціально створені ситуації , які моделюють реальність, з якої учням пропонується знайти вихід. Пізнавальний інтерес втримується завдяки грі, в якій учень виступає активним учасником.
Метод пізнавальних ігор застосовувався ще в стародавніх дидактичних системах. До нього повернулися в середині 80-х років , коли в школу почали проникати ЕОМ, які дозволяють моделювати складні ситуації. Навчальні ігрові програми в комплексі з технічними засобами навчання вирішують проблеми:
1. збудження і підтримки інтересу до навчання;
2. здобування знань за рахунок власних зусиль в процесі захоплюючого змагання з машиною (в даний момент з комп`ютером);
3. оперативного контролю і корекції якості навчання.
Арсенал ігор великий – різноманітні математичні, лінгвістичні ігри, ігри-мандрування, ігри типу електронних вікторин, ігри з тематичними наборами “Юний біолог”, “Конструктор”, “Умілець” та ін.
В останні десятиліття популярними стали симуляційні ігри (лат. – прикидатися). Пропонується, наприклад, відтворити засідання парламенту, порівнюючи свої дії і висновки з діями і висновками вчених. Це допомагає учням виявити і зрозуміти прийняття тих чи інших тверджень, законів.
Дидактичні ігри бажано широко використовувати як засіб навчання, виховання й розвитку школярів. У будь-якій грі розвивається увага, спостережливість, кмітливість. Сучасна дидактика звертаючись до ігрових форм навчання на уроках, вбачає в них можливості ефективної взаємодії педагога і учнів, продуктивної форми їх спілкування з властивими їм елементами змагання, непідробної цікавості. У процесі гри в учнів виробляється звичка зосереджуватися, самостійно думати, розвивати увагу. Захопившись грою, діти не помічають, що навчаються.
Дидактична гра на уроці – не самоціль, а засіб навчання й виховання. Сам термін “дидактична гра” підкреслює її педагогічну спрямованість та багатогранність застосування. А тому найсуттєвішим для вчителя будь-якого предмета, є такі питання:
§ визначити місце дидактичних ігор та ігрових ситуацій у системі інших видів діяльності на уроці;
§ доцільність використання їх на різних етапах вивчення різноманітного за характером навчального матеріалу;
§ розробка методики проведення дидактичних ігор з урахуванням дидактичної мети уроку та рівня підготовленості учнів;
§ вимоги до змісту ігрової діяльності у світлі ідей розвиваючого навчання;
§ передбачення способів стимулювання учнів, заохочення в процесі гри тих, хто найбільше відзначився, а також для підбадьорення відстаючих.
Гра – одна з найважливіших сфер у життєдіяльності дитини, разом із працею, навчанням, мистецтвом, спортом вона забезпечує необхідні емоційні умови для всебічного, гармонійного розвитку особистості. Для педагога вона стає інструментом виховання, що дає змогу повністю враховувати вікові особливості дітей і підлітків, розвивати ініціативу, створювати атмосферу розкутості, самостійності, творчості та умови для саморозвитку.
Дидактична гра – це практична групова вправа з вироблення оптимальних рішень, застосування методів і прийомів у штучно створених умовах, що відтворюють реальну обстановку. Під час гри в учня виникає мотив, суть якого полягає в тому, щоб успішно виконати взяту на себе роль. Отже, система дій у грі виступає як мета пізнання і стає безпосереднім змістом свідомості школяра.
Рольова гра. Головна мета її – розвивати здібності школярів, прищеплювати уміння приймати правильні рішення. У рольових іграх виявляються особистість учня, його здібності та перспективи на майбутнє.
Вікторина. Її називають грою переможців. У ній змагаються, аби швидше й повніше відповісти на поставлені запитання. Отже, вікторина – це конкурс, під час якого учні самостійно відповідають на запитання.
Щоб урок був цікавим і ефективним, на його різних етапах можна використати кросворди за темами уроку чи розділу. Складаючи кросворд, учитель має дотримуватися вимог проведення дидактичних ігор. Під час цілеспрямованої підготовчої роботи учні розв'язують запропоновані кросворди з вивченої теми. Отже, кросворд, з одного боку, вносить в урок елемент гри, а, з іншого – сприяє глибшому засвоєнню вивченого.
Добираючи ту чи іншу дидактичну гру, вчитель має пам'ятати, що процес створення гри містить ряд станів:
§ вибір теми гри;
§ визначення мети й завдань гри;
§ підготовка й проведення гри (повідомлення учням теми гри, підготовка унаочнень, проведення гри, підбиття підсумків).
У навчальних іграх немає тих, хто програв або виграв, тут виграють усі. Їх можна проводити на будь-якому етапі уроку. Це дасть змогу виявити знання учня й уміння користуватися ними.
Розвиваюче значення гри
Від уроку до уроку повинні змінюватися сюжети, ігрові ситуації. Поступово цікава гра, творча композиція слів переростають у справжню навчально-пізнавальну працю.
Чому гра так подобається дітям? Тому, що гра дарує радість і захоплення, що сам процес гри сповнений несподіванок, а результат – таємниця. Але крім суб'єктивного сприйняття, є, безумовно, глибший вплив гри на людину, на основні сфери її життєдіяльності: фізичну, емоційно-вольову, інтелектуальну та духовну (цілісно-смислову).
Слід зазначити, що гра – це, як правило, переживання, тому найбільш активною під час гри стає емоційна сфера. Подібно до того як під час перегляду захоплюючого фільму глядачі стають причетними до його подій, так і в процесі цікавої гри її учасники можуть забути про все інше. Гра може бути рухливою, поряд з емоційною активізується фізична сфера дитини, і може бути статичною з точки зору рухливості тіла – це ігри логічні, ігри на кмітливість, коли разом з емоційною активізується інтелектуальна сфери (“Біологічний бій”, “Що? Де? Коли?”, “Врятуй ріки від забруднення”, “Заспокой іншого”, “Подивись радісно” і т. п.)
Проводити , створювати ігрові ситуації, важливо на кожному уроці.
Систематичне використання ігор підвищує ефективність навчання. Дидактичні ігри добираються відповідно до програми.
РОЗРОБКА ДИДАКТИЧНИХ ІГОР З БІОЛОГІЇ (6 КЛАС)
Л.р. № 19. БУДОВА І РІЗНОМАНІТНІСТЬ ВИЩИХ ГРИБІВ.
МЕТА: ОЗНАЙОМИТИ УЧНІВ З ТИПАМИ РОЗМНОЖЕННЯ ШАПКОВИХ ГРИБІВ. ФОРМУВАТИ ВМІННЯ ПРАЦЮВАТИ ЗА ІНСТРУКТИВНИМИ КАРТКАМИ ПРИ ВИКОНАННІ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ.
ОСНОВНІ ТЕРМІНИ: гриб, шапковий гриб, вищі гриби, грибниця, міцелій, гіфи, спорангії, плодове тіло, їстівні гриби, отруйні гриби.
ОБЛАДНАННЯ: інструктивні картки для виконання лабораторної роботи, підручник, макети шапкових грибів.
ХІД УРОКУ
І. ОРГАНІЗАЦІЙНА ЧАСТИНА.
ІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
1. Розповідь учителя з елементами бесіди. Складання схеми.
Гриби можуть розмножуватися трьома способами:
— вегетативним, тобто шляхом поділу міцелію на окремі частини. Кожна з них дає початок розвитку нового гриба (якщо це одноклітинний гриб, то він розмножується простим поділом клітини або брунькуванням);
— нестатевим, за якого гриб формує спеціалізовані клітини — спори. Спори утворюються зовнішньо, на кінчиках особливих гіфів або внутрішньо, у своєрідних спорангіях. Спори легко розносяться вітром, водою, за допомогою комах тощо. Зріла спора, якщо потрапить у сприятливі умови, проростає і утворює новий міцелій;
— статевим, який здійснюється завдяки утворенню жіночих та чоловічих статевих клітин — гамет. У результаті злиття жіночих та чоловічих гамет утворюється зигота. Особливістю статевого розмноження деяких грибів є формування спор безпосередньо із зиготи або на кінчиках гіфів, що виростають із зиготи (сумчасті гриби).
2. РОЗМНОЖЕННЯ ГРИБІВ
ВЕГЕТАТИВНЕ НЕСТАТЕВЕ СТАТЕВЕ
Пори – спорангії аскоспори і
Конідії – у вищих базидіоспори
спори статевого
процесу
4. Дидактична гра “ХАРАКТЕРИСТИКА” – учні заповнюють таблицю з використанням матеріалу попередніх уроків та підручника. Після виконання роботи учні діляться на 3 команди (3 ряди) з кожної команди учні пропонують учня який буде “захищати інтереси” даного царства.
ІІІ. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ УЧНІВ.
Виконання лабораторної роботи № 19.
Тема: Будова і різноманітність вищих грибів.
Мета: вивчити будову вищих шапкових грибів; з`ясувати особливості будови плодового тіла ; навчитися розрізняти трубчасті і пластинчасті гриби.
Матеріали та устаткування: муляжі плодових тіл шапкових грибів, малюнки, листівки, підручник.
Хід роботи
1. Розгляньте плодове тіло шапкового гриба. Знайдіть основні його частини: шапку і пеньок. Замалюйте та підпишіть. Замалюйте і підпишіть міцелій.
2. Розгляньте нижчий бік шляпки трубчастого і пластинчастого грибів. Переконайтеся у наявності великої кількості трубочок у трубчастого гриба. Розгляньте пластинки у пластинчастого гриба. 1. Вступ...........................................................................................................2 – 4
2. Формування пізнавального інтересу учнів із біології засобами дидактичної гри……………………………………………………………...5 – 12
3. Розробка дидактичних ігор з біології (6 клас)………………..….....13 – 41
4. Висновок...............................................................................................42 – 43
5. Література..............................................................................................44 - 45
В С Т У П
Одним з важливих завдань виховання і навчання дітей є їх своєчасний розумовий, інтелектуальний розвиток. Розумове навчання дітей здійснюється головним чином у повсякденному спілкування їх з дорослими, вчителями, друзями, поглинання інформації з книг, підручників, журналів, телебачення та ін. особливе ефективне воно тоді, коли поєднується із специфічними навчальними (дидактичними) іграми та заняттями, під час яких учні засвоюють доступні їм відомості й уміння.
На будь якому етапі життя дитини відбуваються істотні зміни в розвитку дитини. Для правильного розвитку дитини не досить, щоб вона мала лише нормальну будову організму й властиві йому біологічні задатки, потрібний ще активний вплив на учня учителя, дорослих, які її оточують.
Народна мудрість створила дидактичну гру, яка є для дитини будь якого віку, найпридатнішою формою навчання.
Ігрова форма навчання – провідна, але вже в шкільному віці вона не єдина. Щоб задовольнити інтерес дитини до навколишнього, спрямувати увагу на певні явища та закономірності дати учням необхідні відомості, пояснення, учителеві потрібно подавати такий навчальний матеріал у вигляді дидактичної гри. Цілі уроки не можуть, так як дитячому садочку, вкладатися в рамки дидактичної гри, хоча в них і можна використати окремі ігрові прийоми. Ось чому у вступі своєї курсової роботи я користуюся двома термінами – “дидактичні ігри” і “уроки”. І те й друге проводиться організовано в спеціально відведений час. Обмежитись просто назвою “урок” недоцільно, оскільки дидактичній грі, без сумніву, належить дуже важливе, провідне місце в навчанні.
Специфічний характер дидактичних ігор і занять висуває необхідність у певній регламентації відомостей, потрібних учням, а також умінь і навичок, які в них слід формувати.
Дидактичні ігри і уроки дадуть добрий результат лише тоді, коли учитель ясно усвідомить, які завдання можуть бути розв`язані в процесі їх проведення і в чому особливості організації цих занять в учнів залежно від їх віку та особливостей.
Дидактичні ігри дуже важливі для розумового та інтелектуального розвитку учнів. під час уроків, на яких застосовуються дидактичні ігри, в учнів виробляються важливі якості, необхідні для успішного розумового розвитку. В учнів поступово формується здатність зосереджуватися. Спрямовуючи увагу своїх учнів, збуджуючи їх інтерес учитель закладає основи розвитку такої важливої якості як допитливість. Дидактичні ігри мають певне значення і в моральному вихованні учнів. у них виробляється вміння діяти в середовищі ровесників (колективні уроки). Дидактичні ігри дають позитивні результати при умові планомірності їх проведення.
ФОРМУВАННЯ ПІЗНАВАЛЬНОГО ІНТЕРЕСУ УЧНІВ ІЗ БІОЛОГІЇ ЗАСОБАМИ ДИДАКТИЧНОЇ ГРИ
Поганий вчитель підносить істину,
хороший вчитель її знаходить.
А. Дістервег
Процес навчання – це динамічна взаємодія (співробітництво, партнерство) учителя та учнів, у ході якої здійснюється стимулювання і організація активної навчально-пізнавальної діяльності школярів з метою засвоєння системи наукових знань, умінь, навичок, розвитку і всебічної вихованості особистості.
Нам відомо, що процес учіння є своєрідним процесом самостійного “відкриття” учнем уже відомих у науці знань. “Коли говорять, - писав психолог С.Л.Рубін штейн, - що людина як індивід не відкриває, а лише засвоює вже здобуті людством знання..., то це, власне, означає лише те, що вона не відкриває їх для людства, а особисто для себе повинна все таки відкрити або навіть “перевідкрити”. Людина досконало володіє лише тим, що сама здобуває власною працею”. Процес цей має три взаємопов`язані стадії:
§ На першій стадії відбувається сприйняття, осмислення і запам`ятовування матеріалу, що вивчається, або засвоєння теоретичних знань.
§ На другій стадії засвоюються навички і вміння практичного застосування знань, що вимагає проведення спеціальних тренувальних вправ.
§ На третій стадії здійснюється повторення, поглиблення і закріплення знань, удосконалення практичних умінь і навичок.
Тобто, для того, щоб оволодіти новим матеріалом, учневі необхідно здійснити повний цикл навчально-пізнавальних дій: сприймання нового матеріалу, його первинне і наступне осмислення, запам`ятовування, вправляння в застосуванні теорії на практиці, повторення з метою поглиблення і засвоєння знань, умінь і навичок.
Тому гра, такий важливий засіб пізнання світу, може допомогти школі?! Найактивніше використання ігрової діяльності в навчальному процесі просто необхідне; її використання дає змогу успішно формувати і закріплювати позитивне ставлення дитини до навчальної праці. Граючи на уроці, діти психологічно розкуті, що сприяє вияву їхніх творчих здібностей, нівелює негативне ставлення до об'єктивно складної навчальної праці. Позитивний досвід хочеться повторити на вищому рівні складності завдань. При цьому непомітно для себе дитина «втягується» у навчальну працю, пізнає її радість. Усвідомлення «я це можу» зміцнює впевненість у собі й породжує потребу «мені це необхідно, цікаво і зовсім не страшно».
Отже, гра у навчальному процесі створює мотивацію, близьку до природної, збуджує інтерес, підвищує рівень навчальної праці, розвиває комунікативні навички. Порівняно з іншими формами навчання й виховання, перевага гри полягає в тім, що вона досягає своєї мети непомітно для вихованця, тобто не потребує ніяких способів насильства над особистістю дитини.
Гра ні в якому разу не терпить примусу і є процесом суто добровільним. Гравці не ставлять перед собою ніякої дидактичної мети і завдань, їх цікавить тільки ігровий результат. Тому на ігровому уроці в навчальному кабінеті присутня тільки одна людина, що чітко уявляє, для чого все це почато — вчитель. Ця обставина й визначає педагогічні принципи впровадження ігрової діяльності у навчальний процес.
Пізнавальна гра належить до методів стимулювання і мотивації учіння.
Пізнавальні (дидактичні) ігри – це спеціально створені ситуації , які моделюють реальність, з якої учням пропонується знайти вихід. Пізнавальний інтерес втримується завдяки грі, в якій учень виступає активним учасником.
Метод пізнавальних ігор застосовувався ще в стародавніх дидактичних системах. До нього повернулися в середині 80-х років , коли в школу почали проникати ЕОМ, які дозволяють моделювати складні ситуації. Навчальні ігрові програми в комплексі з технічними засобами навчання вирішують проблеми:
1. збудження і підтримки інтересу до навчання;
2. здобування знань за рахунок власних зусиль в процесі захоплюючого змагання з машиною (в даний момент з комп`ютером);
3. оперативного контролю і корекції якості навчання.
Арсенал ігор великий – різноманітні математичні, лінгвістичні ігри, ігри-мандрування, ігри типу електронних вікторин, ігри з тематичними наборами “Юний біолог”, “Конструктор”, “Умілець” та ін.
В останні десятиліття популярними стали симуляційні ігри (лат. – прикидатися). Пропонується, наприклад, відтворити засідання парламенту, порівнюючи свої дії і висновки з діями і висновками вчених. Це допомагає учням виявити і зрозуміти прийняття тих чи інших тверджень, законів.
Дидактичні ігри бажано широко використовувати як засіб навчання, виховання й розвитку школярів. У будь-якій грі розвивається увага, спостережливість, кмітливість. Сучасна дидактика звертаючись до ігрових форм навчання на уроках, вбачає в них можливості ефективної взаємодії педагога і учнів, продуктивної форми їх спілкування з властивими їм елементами змагання, непідробної цікавості. У процесі гри в учнів виробляється звичка зосереджуватися, самостійно думати, розвивати увагу. Захопившись грою, діти не помічають, що навчаються.
Дидактична гра на уроці – не самоціль, а засіб навчання й виховання. Сам термін “дидактична гра” підкреслює її педагогічну спрямованість та багатогранність застосування. А тому найсуттєвішим для вчителя будь-якого предмета, є такі питання:
§ визначити місце дидактичних ігор та ігрових ситуацій у системі інших видів діяльності на уроці;
§ доцільність використання їх на різних етапах вивчення різноманітного за характером навчального матеріалу;
§ розробка методики проведення дидактичних ігор з урахуванням дидактичної мети уроку та рівня підготовленості учнів;
§ вимоги до змісту ігрової діяльності у світлі ідей розвиваючого навчання;
§ передбачення способів стимулювання учнів, заохочення в процесі гри тих, хто найбільше відзначився, а також для підбадьорення відстаючих.
Гра – одна з найважливіших сфер у життєдіяльності дитини, разом із працею, навчанням, мистецтвом, спортом вона забезпечує необхідні емоційні умови для всебічного, гармонійного розвитку особистості. Для педагога вона стає інструментом виховання, що дає змогу повністю враховувати вікові особливості дітей і підлітків, розвивати ініціативу, створювати атмосферу розкутості, самостійності, творчості та умови для саморозвитку.
Дидактична гра – це практична групова вправа з вироблення оптимальних рішень, застосування методів і прийомів у штучно створених умовах, що відтворюють реальну обстановку. Під час гри в учня виникає мотив, суть якого полягає в тому, щоб успішно виконати взяту на себе роль. Отже, система дій у грі виступає як мета пізнання і стає безпосереднім змістом свідомості школяра.
Рольова гра. Головна мета її – розвивати здібності школярів, прищеплювати уміння приймати правильні рішення. У рольових іграх виявляються особистість учня, його здібності та перспективи на майбутнє.
Вікторина. Її називають грою переможців. У ній змагаються, аби швидше й повніше відповісти на поставлені запитання. Отже, вікторина – це конкурс, під час якого учні самостійно відповідають на запитання.
Щоб урок був цікавим і ефективним, на його різних етапах можна використати кросворди за темами уроку чи розділу. Складаючи кросворд, учитель має дотримуватися вимог проведення дидактичних ігор. Під час цілеспрямованої підготовчої роботи учні розв'язують запропоновані кросворди з вивченої теми. Отже, кросворд, з одного боку, вносить в урок елемент гри, а, з іншого – сприяє глибшому засвоєнню вивченого.
Добираючи ту чи іншу дидактичну гру, вчитель має пам'ятати, що процес створення гри містить ряд станів:
§ вибір теми гри;
§ визначення мети й завдань гри;
§ підготовка й проведення гри (повідомлення учням теми гри, підготовка унаочнень, проведення гри, підбиття підсумків).
У навчальних іграх немає тих, хто програв або виграв, тут виграють усі. Їх можна проводити на будь-якому етапі уроку. Це дасть змогу виявити знання учня й уміння користуватися ними.
Розвиваюче значення гри
Від уроку до уроку повинні змінюватися сюжети, ігрові ситуації. Поступово цікава гра, творча композиція слів переростають у справжню навчально-пізнавальну працю.
Чому гра так подобається дітям? Тому, що гра дарує радість і захоплення, що сам процес гри сповнений несподіванок, а результат – таємниця. Але крім суб'єктивного сприйняття, є, безумовно, глибший вплив гри на людину, на основні сфери її життєдіяльності: фізичну, емоційно-вольову, інтелектуальну та духовну (цілісно-смислову).
Слід зазначити, що гра – це, як правило, переживання, тому найбільш активною під час гри стає емоційна сфера. Подібно до того як під час перегляду захоплюючого фільму глядачі стають причетними до його подій, так і в процесі цікавої гри її учасники можуть забути про все інше. Гра може бути рухливою, поряд з емоційною активізується фізична сфера дитини, і може бути статичною з точки зору рухливості тіла – це ігри логічні, ігри на кмітливість, коли разом з емоційною активізується інтелектуальна сфери (“Біологічний бій”, “Що? Де? Коли?”, “Врятуй ріки від забруднення”, “Заспокой іншого”, “Подивись радісно” і т. п.)
Проводити , створювати ігрові ситуації, важливо на кожному уроці.
Систематичне використання ігор підвищує ефективність навчання. Дидактичні ігри добираються відповідно до програми.
РОЗРОБКА ДИДАКТИЧНИХ ІГОР З БІОЛОГІЇ (6 КЛАС)
УРОК 55
ТЕМА: РОЗМНОЖЕННЯ ШАПКОВИХ ГРИБІВ.Л.р. № 19. БУДОВА І РІЗНОМАНІТНІСТЬ ВИЩИХ ГРИБІВ.
МЕТА: ОЗНАЙОМИТИ УЧНІВ З ТИПАМИ РОЗМНОЖЕННЯ ШАПКОВИХ ГРИБІВ. ФОРМУВАТИ ВМІННЯ ПРАЦЮВАТИ ЗА ІНСТРУКТИВНИМИ КАРТКАМИ ПРИ ВИКОНАННІ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ.
ОСНОВНІ ТЕРМІНИ: гриб, шапковий гриб, вищі гриби, грибниця, міцелій, гіфи, спорангії, плодове тіло, їстівні гриби, отруйні гриби.
ОБЛАДНАННЯ: інструктивні картки для виконання лабораторної роботи, підручник, макети шапкових грибів.
ХІД УРОКУ
І. ОРГАНІЗАЦІЙНА ЧАСТИНА.
ІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
1. Розповідь учителя з елементами бесіди. Складання схеми.
Гриби можуть розмножуватися трьома способами:
— вегетативним, тобто шляхом поділу міцелію на окремі частини. Кожна з них дає початок розвитку нового гриба (якщо це одноклітинний гриб, то він розмножується простим поділом клітини або брунькуванням);
— нестатевим, за якого гриб формує спеціалізовані клітини — спори. Спори утворюються зовнішньо, на кінчиках особливих гіфів або внутрішньо, у своєрідних спорангіях. Спори легко розносяться вітром, водою, за допомогою комах тощо. Зріла спора, якщо потрапить у сприятливі умови, проростає і утворює новий міцелій;
— статевим, який здійснюється завдяки утворенню жіночих та чоловічих статевих клітин — гамет. У результаті злиття жіночих та чоловічих гамет утворюється зигота. Особливістю статевого розмноження деяких грибів є формування спор безпосередньо із зиготи або на кінчиках гіфів, що виростають із зиготи (сумчасті гриби).
2. РОЗМНОЖЕННЯ ГРИБІВ ВЕГЕТАТИВНЕ НЕСТАТЕВЕ СТАТЕВЕ
Пори – спорангії аскоспори і
Конідії – у вищих базидіоспори
спори статевого
процесу
4. Дидактична гра “ХАРАКТЕРИСТИКА” – учні заповнюють таблицю з використанням матеріалу попередніх уроків та підручника. Після виконання роботи учні діляться на 3 команди (3 ряди) з кожної команди учні пропонують учня який буде “захищати інтереси” даного царства.
| Царство | Наявність клітинної стінки | Тканини | Спосіб живлення | Необмежений ріст |
| Гриби | ||||
| Однодольні | ||||
| Дводольні |
Виконання лабораторної роботи № 19.
Тема: Будова і різноманітність вищих грибів.
Мета: вивчити будову вищих шапкових грибів; з`ясувати особливості будови плодового тіла ; навчитися розрізняти трубчасті і пластинчасті гриби.
Матеріали та устаткування: муляжі плодових тіл шапкових грибів, малюнки, листівки, підручник.
Хід роботи
1. Розгляньте плодове тіло шапкового гриба. Знайдіть основні його частини: шапку і пеньок. Замалюйте та підпишіть. Замалюйте і підпишіть міцелій.
3. Дидактична гра “Відгадай грибочок” – учням даються фотокартки, листівки, малюнки. Вони повинні розподілити запропоновані гриби на пластинчасті і трубчасті. Назви записати в зошит у два стовпчики.
4 . Висновки.
ІУ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.
Параграф 65.
Підготувати повідомлення “Різноманітність грибів”.
УРОК 56
ТЕМА: РІЗНОМАНІТНІСТЬ ГРИБІВ. ГРИБИ-ПАРАЗИТИ. ЗНАЧЕННЯ ПРЕДСТАВНИКІВ ЦАРСТВА У ПРИРОДІ І ЖИТТІ ЛЮДИНИ.
МЕТА: ОЗНАЙОМИТИ УЧНІВ З РІЗНОМАНІТНІСТЮ ЦАРСТВА ГРИБІВ. ВИЗНАЧИТИ ЇХ ЗНАЧЕННЯ У ПРИРОДІ ТА ЖИТТІ ЛЮДИНИ.
ОСНОВНІ ТЕРМІНИ: цвільові гриби, шапкові гриби, гриби-паразити, дріжджові гриби, пініцелін, мукор.
ОБЛАДНАННЯ: таблиці “Царство Гриби”, “Будова шапкового гриба”, “Цвілеві гриби”, “Дріжджі”.
ХІД УРОКУ
І. ОРГАНІЗАЦІЙНА ЧАСТИНА.
ІІ. ПЕРЕВІРКА ЗНАНЬ УЧНІВ.
Дидактична гра “Цікавинка” –учням було задано домашнє завдання підготувати повідомлення про різноманітність грибів. Відповідають ті учні котрі можуть повідомити щось цікаве пов`язане з грибами.
ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
1) Повідомлення учнів:
1. Цільові гриби;
2. Шапкові гриби;
3. Гриби паразити;
4. Дріжджові гриби.
2) Дидактична гра “Малюночок-конспект” – під час розповіді повідомлень учні використовуючи таблиці різноманітності грибів мають замалювати той чи інший гриб і позначити його будову, коротко, схематично визначити його характеристику.
3). Розповідь учителя про значення грибів.
Гриби відіграють важливу роль у круговороті речовин у природі. Розкладаючи органічні речовини відмерлих рослин і тварин, вони роблять їх доступними для автотрофів, беруть участь в утворенні родючого шару ґрунту – гумусу. Крім того, гриби виконують велику санітарну роботу з очищення середовища.
Гриби є цінним харчовим продуктом, хоча їхні білки засвоюються тільки на 58 – 85 %, значно гірше, ніж рослинні білки. Гриби використовуються для одержання лимонної кислоти, ферментів, вітамінів, антибіотиків та ін.
Велика і негативна роль грибів. Паразитуючи на рослинах і тваринах, а також розвиваючись сапротрофно на харчових продуктах, виробах зі шкіри, дерева, папера, творах мистецтва, гриби викликають їхнє псування і завдають великої шкоди господарству.
ІУ. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ УЧНІВ.
Дидактична гра “ Допиши” – вчитель дає учням дидактичні картки з текстом, у якому пропущені слова, учні в свою чергу мають записати цей текст у зошити вставивши необхідні слова чи терміни.
У. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.
Параграфи 64, 67.
Виростіть на хлібі білу цвіль. Для цього на шар вологого піску, насипаного в тарілку, покладіть шматок хліба, накрийте його іншою тарілкою і поставте в тепле місце. Через кілька днів на хлібі з`явиться пушок, який складається з тонких ниток мукора. Розгляньте цвіль на початку її розвитку й пізніше, коли утворяться чорні голівки зі спорами та написати доповідь-спостереження..
Дидактична картка
Гриби – група ________________організмів, які позбавлені ___________. Це одно_______________ і _____________ організми. Вегетативне _______________ гриба називають ____________________, воно складається з окремих ниток - ______________________. За допомогою міцелію гриб _____________________ поживні речовини. Клітинна стінка містить ______________________. У цитоплазмі є ______________, у них містяться ________________ поживні речовини: ______________ і ____________________. Розмножуються _________________, ___________ і ____________________ способами. Гриби ________________ поширені по ___________________ земній кулі.
УРОК 57
ТЕМА: ЛИШАЙНИКИ.
МЕТА: ОЗНАЙОМИТИ УЧНІВ З КІЛЬКІСТЮ ВИДІВ ЛИШАЙНИКІВ, БУДОВОЮ. СПОСОБОМ ЖИВЛЕННЯ ЛИШАЙНИКІВ, РОЗМНОЖЕННЯМ, ЗНАЧЕННЯМ У ПРИРОДІ ТА ЖИТТІ ЛЮДИНИ.
ОСНОВНІ ТЕРМІНИ: слань, корковий шар, зелений шар, серцевина.
ОБЛАДНАННЯ: таблиця “Відділ Лишайники”.
ХІД УРОКУ
І. ОРГАНІЗАЦІЙНА ЧАСТИНА
ІІ. ПЕРЕВІРКА ЗНАНЬ УЧНІВ.
Дидактична гра “Дослідницька робота” – на попередньому уроці вчитель задав учням виростити цвілевий гриб та написати доповідь-спостереження. Учні демонструють вирощений гриб, окремі учні характеризують та розповідають свої спостереження інші учні можуть доповнювати відповіді товаришів.
ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
1. Розповідь учителя про значення лишайників.
Значення лишайників у природі полягає передусім у тому, що вони є кормом для деяких травоїдних північних тварин. Полярні олені взимку харчуються тільки лишайниками з роду Кладонія, які називають ягелем (близько 50 видів).
Людина також використовує лишайники для власних потреб. Завдяки тому, що в них малий приріст, а в складі талому є гриб, лишайники можуть слугувати індикаторами (показниками) стану навколишнього середовища. Наприклад, якщо в даній місцевості забруднене повітря, випадають кислотні дощі або в ґрунт потрапляють отруйні речовини,— лишайники швидко гинуть.
Населення північних широт здавна використовує як засіб проти хвороботворних бактерій лишайник цетрарія. Існують лишайники, з яких виділяють барвники, ароматичні речовини. Деякі лишайники застосовують в народній медицині під час лікування хвороб легень, жовтухи, сказу, для зупинки кровотечі, виготовлення парфумів.
2. Дидактична гра “Самостійні маленькі дослідники” - вивчення лишайників відбувається шляхом самостійного опрацювання учнями змісту підручника за схемою, яку вчитель записую на дошці:
— Кількість видів.
— Наука про лишайники.
— Тіло лишайників.
— Водорості й лишайники
—
Форма слані накипна слань листувата у вигляді кущиста слань
у вигляді пластинок з стеблоподібної
кірочки або ризоїдами форми, піднімається
нальоту над поверхнею або звисає
ІУ. УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ УЧНІВ.
Дидактична гра “Узагальнення” – у ході узагальнення знань про організми царства Гриби учні самостійно складають таку таблицю:
| Ознаки | Вищі гриби | Лишайники |
| Кількість видів | 100 тис. | 25 тис. |
| Із чого побудовані | З багатоклітинних гіфів | Співжиття водоростей та грибів |
| Спосіб живлення | Гетеротрофи: сапротрофи, паразити | Гетеро- і автотрофи |
| Розмноження | Вегетативне, нестатеве, статеве | Переважно вегетативне |
| Значення у природі | Шкідники рослин, тварин, “санітари” | “Піонери” в освоєнні нових територій |
| Значення для людини | Антибіотики, хвороби рослин, тварин, людини; їстівні та отруйні | Медицина, їстівні, кормові |
| Представники | Пеніцилін, дріжджі, маслюк, трутовик | Стінна золотянка, цетрарія |
Параграф 66
ЦАРСТВО ДРОБ`ЯНКИ
УРОК 58
ТЕМА: ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЦАРСТВА.
МЕТА: ОЗНАЙОМИТИ УЧНІВ З ЦАРСТВОМ ДРОБ`ЯНКИ, ЇХ ЗАГАЛЬНОЮ ХАРАКТЕРИСТИКОЮ. ОЗНАЙОМИТИ З ВІДДІЛАМИ БАКТЕРІЇ, ЦІАНОБАКТЕРІЇ.
ОСНОВНІ ТЕРМІНИ: мікробіологія, архебактерії, бактерії, ціанобактерії, бактеріальні спори, грампозитивні та грамнегативні бактерії, капсула, коки, бацили, вібріони, спірохети, стрептококи, стафілококи, аеробні та анаеробні бактерії.
ОБЛАДНАННЯ: таблиці “Царство Дроб`янки”, “Відділ Бактерії”, “Відділ Ціанобактерії”.
ХІД УРОКУ
І. ОРГАНІЗАЦІЙНА ЧАСТИНА
ІІ. ПЕРЕВІРКА ЗНАНЬ УЧНІВ
Дидактична гра “Доповідь” – для домашнього опрацювання було задано текст параграфу 66. Тепер необхідно передати зміст цього тексту за допомогою малюнків, знаків, схем і передати таку шпаргалку сусідові по парті. Після чого кожен робить доповідь за даним текстом, використовуючи малюнки чи схеми свого сусіда.
ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
1. Розповідь учителя з елементами бесіди .
Розміри дроб`янок дуже маленькі, тому вивчити їх будову стало можливим тільки з винаходом електронного мікроскопу. Головна особливість дроб`янок – вони не мають ядра. Є тільки ядерна речовина, але відсутня ядерна мембрана. Тому царство Дроб`янки відносять до над царства Еукаріоти. Оболонка клітин ослизнена. Часто навколо клітини утворюється слизова капсула. У цитоплазмі відсутні мембранні органоїди: пластиди, мітохондрії та ін.
2. Дидактична гра “Опис” – вчитель розповідає про будову, живлення, форму, розмноження Бактерій та Ціанобактерій, учні під час розповіді мають описати в зошиті ці два відділи у вигляді порівняльної таблиці:
| Ознаки | Бактерії | Ціанобактерії |
| Кількість видів | ||
| Зі скількох клітин складається організм | ||
| Вид розмноження | ||
| Живлення | ||
| Відношення до кисню | ||
| Будова клітини | ||
| Середовище існування |
Дидактична гра “Встав слово” – вчитель роздає учням дидактичні картки з текстом в якому пропущені слова, учні мають вибрати їх з довідки і вставити.
Дидактична картка
Практично немає місця на Землі , де б _____________ дроб`янки. Особливо багато їх у __________. Клітина дроб`янок не має ___________. У центральній її частині знаходиться _________________, що містить _____________ замкнуту у вигляді _______________ ланцюжок __________. У клітині відсутні органоїди: ______________, ______________ та інші. До складу клітинної стінки входить __________. Багато які дроб`янки утворюють __________ _____________. Розмножуються дроб`янки переважно __________________ шляхом, поділом клітини ______________ _____________.
Слова для довідки: ДНК, статевим, одну, не зустрічалися, мурен, ґрунту, на дві, ядра, мітохондрії, пластиди, нуклеоїд, кільця, слизувату капсулу.
У. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.
1. Параграфи 3, 4.
2. Провести дослід:
ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДУ
Щоб дістати культуру сінної палички, покладіть з водою трохи сіна, шийку колби закрийте ватою й кип`ятіть вміст для знищення інших бактерій, які можуть бути в колбі. Сінна паличка від кип`ятіння не загине.
Настій сіна відфільтруйте і на кілька днів поставте в приміщення з температурою 20 –25 градусів. Сінна паличка розмножуватиметься і незабаром поверхня води покриється плівкою з бактерій.
УРОК 59
ТЕМА: ЗНАЧЕННЯ У ПРИРОДІ І ЖИТТІ ЛЮДИНИ ПРЕДСТАВНИКІВ ЦАРСТВА.
МЕТА: ВИЗНАЧИТИ ЗНАЧЕННЯ БАКТЕРІЙ ТА ЦІАНОБАКТЕРІЙ У ПРИРОДІ ТА ЖИТТІ ЛЮДИНИ.
ОСНОВНІ ТЕРМІНИ: гниття, перетворення, санітари, ґрунтові бактерії, бульбові бактерії, кругообіг речовин у природі, “цвітіння води”.
ОБЛАДНАННЯ: таблиці “Різноманітність Царства Дроб`янки”, “Відділ Бактерії”, “Відділ Ціанобактерії”.
ХІД УРОКУ
І. ОРГАНІЗАЦІЙНА ЧАСТИНА.
ІІ. ПЕРЕВІРКА ЗНАНЬ УЧНІВ.
Дидактична гра “Плюс – мінус” – учням роздаються картки де вони мають відповісти за мінімально короткий час, для своєї відповіді вони використовують лише два знаки “+” і “-“.
ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Дидактична гра “Кущик” – вчитель розповідає навчальний матеріал про значення бактерій та ціанобактерій у природі та житті людини, учні мають скласти “кущик” під назвою “Значення бактерій”.
МАТЕРІАЛ ДЛЯ РОЗПОВІДІ УЧИТЕЛЯ
Бактерії бродіння використовують у харчовій промисловості. Під дією молочнокислих бактерій молоко перетворюється в кисляк, а вершки - у сметану. Квашення овочів, силосування кормів – теж бродіння. Без відповідних бактерій (наприклад, кишкової палички) кишечник не може нормально функціонувати. Гниття, корисне в природі, вкрай небажане в побуті (наприклад, псування м`ясних продуктів). Не завжди корисне і бродіння (наприклад, скисання молока). Багато бактерій-паразитів викликають важкі захворювання тварин і людини: чуму, тиф, туберкульоз, перитоніт, менінгіт, ботулізм тощо. Інші бактерії служать причиною хвороб рослин. Від них гине приблизно 1/8 частина світового врожаю.
Ціанобактерії збагачують ґрунт органікою й азотом, є кормом для зоопланктону і риб, можуть використовуватися для одержання амінокислот, вітаміну В12 тощо. Носток, спіруліна можуть застосовуватися в їжу. У період масового розмноження у водоймах (“цвітіння води”) відбувається процес їхнього гниття, вода буває неприємного запаху і стає непридатною для пиття, може бути масова загибель (замор) риби.
ІУ. УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ УЧНІВ
Дидактична гра “Твір” – учні мають скласти твір на тему “Правила особистої гігієни і гігієни в колективі”.
У. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Параграф 5.
Підготуватися до тематичної атестації.
УРОК 60
ТЕМА: ТЕМАТИЧНА АТЕСТАЦІЯ.
МЕТА: ВИЗНАЧЕННЯ РІВЕНЬ ЗАСВОЄНИХ ЗНАНЬ УЧНЯМИ.
ОБЛАДНАННЯ: дидактичні картки з різнорівневими завданнями.
ХІД УРОКУ
І. ОРГАНІЗАЦІЙНА ЧАСТИНА
ІІ. ПРОВЕДЕННЯ ТЕМАТИЧНОЇ АТЕСТАЦІЇ
Дидактична гра “Визначеність” – учням даються картки з завданнями різного рівня знань (І, ІІ, ІІІ, ІУ) – учні самостійно мають оцінити свій рівень знань і вибрати завдання в відповідності із своїми можливостями.
І. Рівень
Вкажіть правильну відповідь (“так” чи “ні”):
1. бактерії можуть стати причиною хвороби людини.
2. бактерії можна побачити неозброєним оком.
3. хвороботворних бактерій під час дезінфекції знищуються.
4. бактерій не буває в продуктах харчування.
5. за допомогою бактерій виготовляють деякі продукти харчування.
6. бактеріальна клітина ззовні вкрита клітинною стінкою.
За кожну правильну відповідь 0,5 бала.
ІІ. Рівень
Допишіть речення:
1. бактерії на планеті поширені _______________.
2. найпоширеніша форма бактеріальної клітини – це ____________.
3. гниття плодів – результат масового розвитку в них ________ бактерій.
4. ззовні клітина бактерії виробляє за сприятливих умов ___________.
5. речовини, здатні протидіяти хвороботворним бактеріям, називають __________.
6. у травній системі людини живе мікроскопічна кишкова паличка, яка належить до царства ___________.
7. мурен – це речовина, яка входить до складу ____________ бактеріальних клітин.
8. бактерії розмножуються способом: ____________.
9. які бактерії корисні для людини?
10. бактерії, які живляться органічними рештками, належать до групи ________.
11. до яких наслідків призводить потрапляння в організм людини хвороботворних бактерій?
12. для своєї життєдіяльності потребують сонячного світла бактерії __.
За кожну правильну відповідь 0,5 бала.
ІУ. Рівень.
Дайте відповіді на запитання або обґрунтуйте відповідь.
1. які переваги має бактеріальна спора над живою бактерією?
2. запропонуйте способи знищення шкідливих бактерій у харчових продуктах.
3. порівняйте життєдіяльність ціанобактерій з іншими групами бактерій.
4. запропонуйте дослід, який зміг би довести існування бактерій у повітрі.
За кожну правильну відповідь 3 бали.
ІІІ. Рівень.
Вибери вірну відповідь:
1. за своїми розмірами відповідно до клітин інших організмів бактеріальні клітини:
а) такі самі; б) значно менші; в) трохи більші; г) набагато більші ніж клітини інших організмів.
2. масове розмноження бактерій на харчових продуктах:
а) спричинює їхнє гниття; б) сприяє їхньому консервуванню; в) полегшує людині засвоєння такої їжі; г) спричинює їхнє висихання.
3. за несприятливих умов бактерії перетворюються на:
а) бактеріальні спори; б) цисти; в) пилкові зерна; г) насінини.
4. зелене забарвлення мають бактерії, які:
а) спричинюють туберкульоз; б) живляться органічними рештками; в) здатні до фотосинтезу; г) живуть у кишечнику людини.
5. слизову капсулу бактерії утворюють:
а) за сприятливих умов існування; б) в разі несприятливих умов; в) за нестачі кисню; г) з метою захисту від висихання.
6. бактерії живуть:
а) у клітинах різних живих організмів; б) тільки на харчових продуктах; в) у будь-яких природних умовах; г) скрізь, де немає прямих сонячних променів.
7. людина добре засвоює рослинну їжу завдяки тому, що:
а) випиває багато води; б) додає в їжу сіль; в) у її кишечнику мешкають бактерії, що цьому сприяють; г) вживає її у вареному вигляді.
8. під час пастеризації молока його:
а) нагрівають до температури 30 – 40 0С; б) тримають у холодильнику; в) кип`ятять; г) нагрівають до температури не вище 80 0С.
9. кулясту форму мають клітини бактерій, які належать до групи:
а) бацил; б) вібріонів; в) стафілококів; г) коків.
За кожну правильну відповідь 1 бал.
ЖИВІ ОРГАНІЗМИ І ДОВКІЛЛЯ
УРОК 61 – 62
ТЕМА: СЕРЕДОВИЩЕ ЖИТТЯ ОРГАНІЗМІВ , ЙОГО ЧИННИКИ. ЕКОЛОГІЧНІ ГРУПИ РОСЛИН.
МЕТА: ОЗНАЙОМИТИ УЧНІВ З ОСНОВНИМ СЕРЕДОВИЩЕМ ЖИТТЯ ОРГАНІЗМІВ, ЧИННИКАМИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА. ВИЗНАЧИТИ ЕКОЛОГІЧНІ ГРУПИ РОСЛИН
ОСНОВНІ ТЕРМІНИ: абіотичні фактори, світло, температура, вода, повітря, мінеральні речовини, біотичні фактори, антропічний фактор, багаторічні, однорічні та дворічні рослини.
ОБЛАДНАННЯ: зразки рослин, вирощених на світлі й у темряві, таблиці “Тіньовитривалі рослини лісу”, “Рослини лісу”, “Рослини мішаного лісу”; фотокартки: “Латаття біле”, “Кактус”, “Молодило звичайне”, “Купальниця європейська”, “Ряст”.
ХІД УРОКУ
І. ОРГАНІЗАЦІЙНА ЧАСТИНА
ІІ. ВИВЧЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ.
Дидактична гра “Учимось писати конспектик” – учитель подає матеріал у вигляді схематичного конспекту який відтворює постійно на дошці, учні мають навчитися записувати схематичний конспект швидко та якісно, так щоб могли його пояснити в кінці уроку.
Розповідь учителя:
5. Екологічні групи рослин. (Розповідь учителя).
У природі в результаті тривалої (протягом багатьох мільйонів років) взаємодії рослин і зовнішнього середовища виникли різні життєві форми рослин. Життєва форма – це зовнішній загальний вигляд (габітус) рослинного організму, що склався протягом багатьох років при певних зовнішніх умовах. Кожна життєва форма пристосувалася до тих несприятливих умов зовнішнього середовища, у яких вона виростає. Життєві форми мають кілька класифікацій, в основу яких покладено різні ознаки. Широко використовується класифікація, в основі якої лежить зовнішній вигляд рослин. За цією класифікацією життєві форми бувають такі:
— Дерева;
— Чагарники;
— Чагарники;
— Напівчагарники;
— Рослини-“подушки”;
— Сукуленти;
— Ліани;
— Трав`янисті рослини;
— Мохи і нижчі рослини.
ІІІ. УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ
Дидактична гра “Квартет” – для цієї гри необхідно велика кількість малюнків, листівок чи фотокарток. Їх необхідно розрізати та перемішати (розрізати необхідно так щоб усі частини рослин – стовбур, корінь, квітка, плід та ін. були відокремлені один від одного). Учні мають скласти цілу картинку з частинок.
ІУ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Параграф 68.
ТЕМА: РОСЛИННІ УГРУПУВАННЯ.
МЕТА: ДАТИ ПОНЯТТЯ ПРО ГРУПИ РОСЛИН. ВИЗНАЧИТИ ЩО ТАКЕ РОСЛИННІСТЬ, ФЛОРА. ВИХОВУВАТИ БЕРЕЖНЕ СТАВЛЕННЯ ДО ПРИРОДИ.
ОСНОВНІ ТЕРМІНИ: флора, рослинність, фітоценози.
ОБЛАДНАННЯ: таблиця “Різноманітність природи”, “Дерево і чагарник”, “Трав`янисті рослини”, “Рослини різної тривалості життя”.
ХІД УРОКУ
І. ОРГАНІЗАЦІЙНА ЧАСТИНА
ІІ. ПЕРЕВІРКА ЗНАНЬ УЧНІВ
Дидактична гра “Ромашка” – для цієї гри учитель виготовляє “Ромашку” пелюстки якої відриваються, на звороті пелюсток знаходяться запитання, відповіді на які дають учні. Першого учня викликає учитель, наступного той учень який відповідав біля дошки і так далі.
ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Розповідь учителя з елементами бесіди.
Рослини живуть не ізольовано один від одного, а спільно, утворюючи угрупування, фітоценози. Рослинне угрупування – це сукупність видів рослин на однорідній ділянці, що знаходяться в складних між собою: ліс, степ, луг і т. д. Для кожного рослинного угрупування характерний певний видовий склад, будова та ін. У лісі, на лузі, на болоті ростуть різні рослини. На лузі не буде чорниці, брусниці, малини. Це рослини лісу. Тимофіївка лугова, волошка лугова зустрічаються тільки на лузі, тому їх так і називають.
Усі рослини рослинного угрупування пристосовані до умов спільного життя, які тут склалися. Кожне рослинне угрупування знаходиться на певній території, тобто сюди входять такі рослини, які вимагають для свого життя подібних умов: ґрунт, вологість, освітлення, температура та ін. так, соснові ліси звичайно ростуть на піщаних ґрунтах, а дубові – на ґрунтах, багатих мінеральними речовинами. У кожнім рослинному угрупуванні звичайно є рослини, які переважають. Наприклад, на лузі – злаки, у сосновому лісі – сосни.
Займаючись вивченням рослин, постійно доводиться користуватися термінами “флора” і “рослинність”.
Флорою називають сукупність видів рослин, що живуть на певній території. Наприклад, можна говорити про флору України, флору Кавказу, флору Середньої Азії і т.д. різноманітна флора України. Це пояснюється її великою територією і різноманітністю природних зон – дидактична гра “Ланцюжок”. Учні мають називати, у формі ланцюжка природні зони заробляючи бали (змішані ліси, листяні ліси, лісостепи, степи, Крим, Карпати...).
Рослинність – це сукупність рослинних угрупувань, що існують на певній території.
ІУ. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ УЧНІВ.
Дидактична гра “Кросворд” – необхідно скласти кросворд з даними словами:
— Екологія;
— Екологічні фактори;
— Біотичні фактори;
— Антропічний фактор;
— Життєва форма;
— Рослинне угрупування;
— Флора;
— Рослинність.
Після того як учні склали кросворди вони їх здають учителю. Учитель в свою чергу дає завдання учням підготуватися дома по використаних термінах.
У. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.
Термінологічна робота.
Параграф 68.
УРОК 64
ТЕМА: ОХОРОНА РОСЛИН.
МЕТА: ОЗНАЙОМИТИ УЧНІВ ІЗ РОЛЛЮ РОСЛИН РІЗНИХ УГРУПУВАНЬ У ПРИРОДІ ТА ЖИТТІ ЛЮДИНИ, А ТАКОЖ ІЗ ОСНОВНИМИ ЗАХОДАМИ ЩОДО ЇХ ОХОРОНИ.
ОСНОВНІ ТЕРМІНИ: заповідники, заказники, національні парки, охорона природи, природні ресурси, Червона книга, Зелена книга, пам’ятник природи, заказник природи, заповідник, біосферний заповідник, природний національний парк, літоопис природи
ОБЛАДНАННЯ: карта світу, червона книга України, гербарні матеріали зникаючих чи вже зниклих рослин.
ХІД УРОКУ
І. ОРГАНІЗАЦІЙНА ЧАСТИНА
ІІ. ПЕРЕВІРКА ЗНАНЬ УЧНІВ.
Дидактична гра “Кросворд” (продовження минулого уроку) – учитель роздає ті кросворди, які були складені учнями на попередньому уроці (іншим дітям). Учні їх мають вирішити.
ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
Розповідь учителя:
Життя людини неможливе без рослин, котрі дають нам кисень для дихання, їжу, забезпечують нас одягом, будівельними матеріалами, паливом, ліками. Однак дуже важливо розуміти, що можливості рослинного світу обмежені. Площа суходолу на нашій планеті не змінюється, а кількість населення постійно зростає. Отже, зростають і потреби в їжі, одязі, інших життєво необхідних предметах та сировині рослинного походження. Щоб задовольнити ці потреби і не завдати непоправної шкоди рослинному світу, людина, продовжуючи користуватися всіма дарами природи, повинна пам’ятати про необхідність збереження рослинних ресурсів (запасів) на певному рівні. Рослинні ресурси — це ті маса та кількість рослин, які на даний час існують у природі або вирощуються в сільському господарстві.
Використання ресурсів тих чи інших рослин також залежить від потреб людини. Наприклад, її потреби у деревині, тобто в деревах певних порід, набагато вищі, ніж потреби в плодах, наприклад, глоду. Тим часом запаси різних видів рослин неоднакові. Є такі види, як ожина сиза або кульбаба лікарська, котрі мають значні ресурси і трапляються повсюдно, а є такі цінні рослини, як, наприклад, журавлина, ресурси яких обмежені. Щоб рослини з обмеженими ресурсами не зникли зовсім, їх треба охороняти.
Є й такі рослини, що сьогодні ще не мають практичного значення для людини, але також трапляються дуже рідко. Наприклад, зозулині черевички не є ані їстівними, ані лікарськими. Однак ці рідкісні рослини також потребують охорони, адже вони є індикаторами екологічних умов. Спостерігається дуже чітка залежність між поширенням рідкісних рослин і стабільністю умов середовища, в якому вони зростають. Якщо з рослинного угруповання зникає певний вид рослин, то порушується екологічна рівновага. А це може спричинити зникнення інших видів, і не лише рослин, а й тварин (наприклад, комах-запилювачів). Унаслідок таких змін можуть бути зруйновані складні ланцюги живлення, які в природі формувалися протягом десятків тисяч років.
Людство вже знає випадки катастрофічних наслідків порушення екологічної рівноваги. Інтенсивне вирубування лісів у тропіках призвело до поширення деяких хвороб людей, до вимушених переселень на нові місця цілих народів. Тому ботаніки нині закликають усіх свідомо ставитися до нашого спільного природного багатства — рослинного світу.
Одним з напрямів природоохоронної діяльності є збереження рідкісних та зникаючих видів, занесених до Червоної книги України.
У цій книзі вміщено список видів рослин і тварин, яким загрожує зникнення, наводяться документальні дані про географічне поширення, причини скорочення чисельності та зникнення окремих видів. Значна частина рослин у такому списку — це види рослин з гарними квітками, котрі безжалісно знищують люди.
До Зеленої книги заносять рослинні угруповання, які потребують охорони. Зокрема, індивідуальної охорони потребують угруповання, утворені видом, внесеним до Червоної книги. Наприклад, до Зеленої книги включено угруповання, утворене вільно плаваючими на поверхні води сальвінією та водяним горіхом. Охороні підлягають також рослинні угруповання, які сформувалися на територіях з рідкісним поєднанням екологічних умов, і вже тому є унікальними. До таких територій належать болота Полісся, Подільські Товтри, гори і південне узбережжя Криму, Карпати та деякі інші.
Збереженню різноманітності видів і рослинних угруповань слугує створення мережі природоохоронних об’єктів. До них належать пам’ятники природи, заказники природи, державні заповідники, біосферні заповідники, природні національні парки. В заказниках природи природоохоронна робота поєднується з раціональним господарюванням. Державні та біосферні заповідники створюються на територіях, де повністю заборонена не лише будь-яка діяльність людини, а навіть відвідування сторонніми людьми. Національні природні парки створюються на великих територіях, які охоплюють абсолютно заповідні ділянки, заказники, населені пункти, місця відпочинку, землі сільськогосподарського використання.
У об’єктах охорони не лише зберігають популяції рослин, а й проводять науково-дослідну, просвітницьку роботу. Зокрема, у заповідниках та національних парках протягом року детально реєструють явища природи, усі зміни, що відбуваються в рослинному і тваринному світі. Так на основі фенологічних спостережень складається Літопис природи. Інформація з Літописів заповідників використовується у сільському господарстві, органами державного планування, при складанні прогнозів погоди тощо.
2. Дидактична гра “Казка” – учням дається завдання скласти казку в якій має відображатися питання охорони рослин. В своїй казці учні мають запропонувати методи охорони рослин.
ІУ. УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ
Дидактична гра “Зелені легені” – учні за допомогою додаткової літератури та гербарних матеріалів визначити які рослини зникли чи на межі зникнення і занесені до Червоної книги. Гербарні зразки рослин необхідно розмістити у зростаючому порядку (від найдавніше зниклих) та записати їхні назви у зошити.
У. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Параграф 69.
В И С Н О В О К
Ми, студенти, беремо на себе відповідальність за тих, кого будемо навчати і виховувати у ХХІ столітті
Якою є педагогічна, методична наука? Надзвичайно складною, бо вона вивчає найскладніше досягнення в світі – людську особистість. Шлях до досконалості людини так само складні, як і сама людина. Педагогічна наука є згустком досвіду проходження цього шляху тисячами і тисячами поколінь.
Наша наука є неосяжною. Кожен вчитель, вихователь може особисто вибрати методи та форми навчання своїх учнів. на мою думку дидактична гра є однією з найцікавіших форм навчання.
Усім добре професійні заповіді студентів-медиків, співвідносні із застереженням великого мислителя і зцілителя Сходу Авіцени: “Не нашкодь”. А чи існують заповіді, які визначають характер педагогічної діяльності?
Так, існують. Такими заповідями, на мою думку, можна назвати дві поради: “зрозумій учня” і “допоможи йому навчитися”. Лише осмислення всієї багатозначності педагогічного процесу, знання його закономірностей сприятимуть реалізації основної мети освіти в Україні – всебічному розвитку і становленню особистості.
Під час дослідження теми цієї курсової роботи я визначила що досягти розвитку всебічно розвиненої дитини, учня, особистості вчитель може досягти використовуючи у своїй практичній діяльності дидактичні ігри, або їх елементи.
Л І Т Е Р А Т У Р А
1. Рей вен П., Эрверт Р., Айкхорн С. Современная біологія: в 2-х тт.. – М., Мир, 1990.
2. Крюи П. Охотники за мікробами. – М.: Наука, 1987.
3. Шле гель Г. Общая микробиология: Пер. с англ. – М.: Мир, 1987.
4. Рохлов В., Теремов., Петросова Р. Занимательная ботаніка. – М.: АСТ-пресс, 1998. – 352 с.: ил. – (Занимательные уроки).
5. Беркиблит М.Б., Глаголев С.М., Голубева М.В. и др.. Біологія в вопросах и ответах: 6-11 класс: Учебное издание. – М. – Харьков: МИРОС – ННМЦ “Развивающее обучение”.
6. Легенды и дыли о лекарственных растениях. – М.: Наука, 1988.
7. Лесные травянистые растения. Биология и охрана: Справ очник. Алексеев Ю.Е., Вахрамеева М.Г., Денисова Л.В., Микитина С.В. – М.: Агропромиздат, 1988.
8. Лугове травянистые растения. Біологія и охрана: Справ очник. Губанів И.А., Киселёва К.В., Новиков В.С., Тихомиров В.Н. – М.: Агропромиздат, 1990.
9. Білецька Л.І. Біологія 6-7 клас., Київ “Радянська школа” 1990.
10. Сало Т.О., Деревінська Л.В. Біологія 6 клас, Харків 2003.
11. Н.Ю. Матяш, О.В. Костильв, А.С. Вихренко, Т.О. Вихренко. Завдання для державної підсумкової атестації з біології за курс основної школи., Київ “Генеза” 2004.
12. “Шкільний світ” , Біологія, хімія/ № 30,2003.
13. “Шкільний світ” , Біологія, хімія/ №64, 2003.
14. “Шкільний світ” , Біологія, хімія/ “ Конкурсні запитання з біології” № 62, 2003.
15. “Шкільний світ” , Біологія, хімія/ “Водорості” № 62, 2003.
16. “Шкільний світ” , Біологія, хімія/ “Гриби” № 62, 2003.
17. “Шкільний світ” , Біологія, хімія/ “Екологія” № 62, 2003.
18. “Шкільний світ” , Біологія, хімія/ “Можливості особистісно-орієнтованого підходу до учнів у процесі навчання біології” № 60, 2003.
19. “Шкільний світ” , Біологія, хімія/ “ Гра як засіб розвитку творчого мислення учнів” № 60, 2003.
20. “Шкільний світ” , Біологія, хімія/ № 30 2003.
21. Эльконин Д.Б. Психология игры. – М., 1978.
За кожну правильну відповідь 0,5 бала.
ІУ. Рівень.
Дайте відповіді на запитання або обґрунтуйте відповідь.
1. які переваги має бактеріальна спора над живою бактерією?
2. запропонуйте способи знищення шкідливих бактерій у харчових продуктах.
3. порівняйте життєдіяльність ціанобактерій з іншими групами бактерій.
4. запропонуйте дослід, який зміг би довести існування бактерій у повітрі.
За кожну правильну відповідь 3 бали.
ІІІ. Рівень.
Вибери вірну відповідь:
1. за своїми розмірами відповідно до клітин інших організмів бактеріальні клітини:
а) такі самі; б) значно менші; в) трохи більші; г) набагато більші ніж клітини інших організмів.
2. масове розмноження бактерій на харчових продуктах:
а) спричинює їхнє гниття; б) сприяє їхньому консервуванню; в) полегшує людині засвоєння такої їжі; г) спричинює їхнє висихання.
3. за несприятливих умов бактерії перетворюються на:
а) бактеріальні спори; б) цисти; в) пилкові зерна; г) насінини.
4. зелене забарвлення мають бактерії, які:
а) спричинюють туберкульоз; б) живляться органічними рештками; в) здатні до фотосинтезу; г) живуть у кишечнику людини.
5. слизову капсулу бактерії утворюють:
а) за сприятливих умов існування; б) в разі несприятливих умов; в) за нестачі кисню; г) з метою захисту від висихання.
6. бактерії живуть:
а) у клітинах різних живих організмів; б) тільки на харчових продуктах; в) у будь-яких природних умовах; г) скрізь, де немає прямих сонячних променів.
7. людина добре засвоює рослинну їжу завдяки тому, що:
а) випиває багато води; б) додає в їжу сіль; в) у її кишечнику мешкають бактерії, що цьому сприяють; г) вживає її у вареному вигляді.
8. під час пастеризації молока його:
а) нагрівають до температури 30 – 40 0С; б) тримають у холодильнику; в) кип`ятять; г) нагрівають до температури не вище 80 0С.
9. кулясту форму мають клітини бактерій, які належать до групи:
а) бацил; б) вібріонів; в) стафілококів; г) коків.
За кожну правильну відповідь 1 бал.
ЖИВІ ОРГАНІЗМИ І ДОВКІЛЛЯ
УРОК 61 – 62
ТЕМА: СЕРЕДОВИЩЕ ЖИТТЯ ОРГАНІЗМІВ , ЙОГО ЧИННИКИ. ЕКОЛОГІЧНІ ГРУПИ РОСЛИН.
МЕТА: ОЗНАЙОМИТИ УЧНІВ З ОСНОВНИМ СЕРЕДОВИЩЕМ ЖИТТЯ ОРГАНІЗМІВ, ЧИННИКАМИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА. ВИЗНАЧИТИ ЕКОЛОГІЧНІ ГРУПИ РОСЛИН
ОСНОВНІ ТЕРМІНИ: абіотичні фактори, світло, температура, вода, повітря, мінеральні речовини, біотичні фактори, антропічний фактор, багаторічні, однорічні та дворічні рослини.
ОБЛАДНАННЯ: зразки рослин, вирощених на світлі й у темряві, таблиці “Тіньовитривалі рослини лісу”, “Рослини лісу”, “Рослини мішаного лісу”; фотокартки: “Латаття біле”, “Кактус”, “Молодило звичайне”, “Купальниця європейська”, “Ряст”.
ХІД УРОКУ
І. ОРГАНІЗАЦІЙНА ЧАСТИНА
ІІ. ВИВЧЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ.
Дидактична гра “Учимось писати конспектик” – учитель подає матеріал у вигляді схематичного конспекту який відтворює постійно на дошці, учні мають навчитися записувати схематичний конспект швидко та якісно, так щоб могли його пояснити в кінці уроку.
Розповідь учителя:
5. Екологічні групи рослин. (Розповідь учителя).
У природі в результаті тривалої (протягом багатьох мільйонів років) взаємодії рослин і зовнішнього середовища виникли різні життєві форми рослин. Життєва форма – це зовнішній загальний вигляд (габітус) рослинного організму, що склався протягом багатьох років при певних зовнішніх умовах. Кожна життєва форма пристосувалася до тих несприятливих умов зовнішнього середовища, у яких вона виростає. Життєві форми мають кілька класифікацій, в основу яких покладено різні ознаки. Широко використовується класифікація, в основі якої лежить зовнішній вигляд рослин. За цією класифікацією життєві форми бувають такі:
— Дерева;
— Чагарники;
— Чагарники;
— Напівчагарники;
— Рослини-“подушки”;
— Сукуленти;
— Ліани;
— Трав`янисті рослини;
— Мохи і нижчі рослини.
ІІІ. УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ
Дидактична гра “Квартет” – для цієї гри необхідно велика кількість малюнків, листівок чи фотокарток. Їх необхідно розрізати та перемішати (розрізати необхідно так щоб усі частини рослин – стовбур, корінь, квітка, плід та ін. були відокремлені один від одного). Учні мають скласти цілу картинку з частинок.
ІУ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Параграф 68.
ТЕМА: РОСЛИННІ УГРУПУВАННЯ.
МЕТА: ДАТИ ПОНЯТТЯ ПРО ГРУПИ РОСЛИН. ВИЗНАЧИТИ ЩО ТАКЕ РОСЛИННІСТЬ, ФЛОРА. ВИХОВУВАТИ БЕРЕЖНЕ СТАВЛЕННЯ ДО ПРИРОДИ.
ОСНОВНІ ТЕРМІНИ: флора, рослинність, фітоценози.
ОБЛАДНАННЯ: таблиця “Різноманітність природи”, “Дерево і чагарник”, “Трав`янисті рослини”, “Рослини різної тривалості життя”.
ХІД УРОКУ
І. ОРГАНІЗАЦІЙНА ЧАСТИНА
ІІ. ПЕРЕВІРКА ЗНАНЬ УЧНІВ
Дидактична гра “Ромашка” – для цієї гри учитель виготовляє “Ромашку” пелюстки якої відриваються, на звороті пелюсток знаходяться запитання, відповіді на які дають учні. Першого учня викликає учитель, наступного той учень який відповідав біля дошки і так далі.
ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Розповідь учителя з елементами бесіди.
Рослини живуть не ізольовано один від одного, а спільно, утворюючи угрупування, фітоценози. Рослинне угрупування – це сукупність видів рослин на однорідній ділянці, що знаходяться в складних між собою: ліс, степ, луг і т. д. Для кожного рослинного угрупування характерний певний видовий склад, будова та ін. У лісі, на лузі, на болоті ростуть різні рослини. На лузі не буде чорниці, брусниці, малини. Це рослини лісу. Тимофіївка лугова, волошка лугова зустрічаються тільки на лузі, тому їх так і називають.
Усі рослини рослинного угрупування пристосовані до умов спільного життя, які тут склалися. Кожне рослинне угрупування знаходиться на певній території, тобто сюди входять такі рослини, які вимагають для свого життя подібних умов: ґрунт, вологість, освітлення, температура та ін. так, соснові ліси звичайно ростуть на піщаних ґрунтах, а дубові – на ґрунтах, багатих мінеральними речовинами. У кожнім рослинному угрупуванні звичайно є рослини, які переважають. Наприклад, на лузі – злаки, у сосновому лісі – сосни.
Займаючись вивченням рослин, постійно доводиться користуватися термінами “флора” і “рослинність”.
Флорою називають сукупність видів рослин, що живуть на певній території. Наприклад, можна говорити про флору України, флору Кавказу, флору Середньої Азії і т.д. різноманітна флора України. Це пояснюється її великою територією і різноманітністю природних зон – дидактична гра “Ланцюжок”. Учні мають називати, у формі ланцюжка природні зони заробляючи бали (змішані ліси, листяні ліси, лісостепи, степи, Крим, Карпати...).
Рослинність – це сукупність рослинних угрупувань, що існують на певній території.
ІУ. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ УЧНІВ.
Дидактична гра “Кросворд” – необхідно скласти кросворд з даними словами:
— Екологія;
— Екологічні фактори;
— Біотичні фактори;
— Антропічний фактор;
— Життєва форма;
— Рослинне угрупування;
— Флора;
— Рослинність.
Після того як учні склали кросворди вони їх здають учителю. Учитель в свою чергу дає завдання учням підготуватися дома по використаних термінах.
У. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.
Термінологічна робота.
Параграф 68.
УРОК 64
ТЕМА: ОХОРОНА РОСЛИН.
МЕТА: ОЗНАЙОМИТИ УЧНІВ ІЗ РОЛЛЮ РОСЛИН РІЗНИХ УГРУПУВАНЬ У ПРИРОДІ ТА ЖИТТІ ЛЮДИНИ, А ТАКОЖ ІЗ ОСНОВНИМИ ЗАХОДАМИ ЩОДО ЇХ ОХОРОНИ.
ОСНОВНІ ТЕРМІНИ: заповідники, заказники, національні парки, охорона природи, природні ресурси, Червона книга, Зелена книга, пам’ятник природи, заказник природи, заповідник, біосферний заповідник, природний національний парк, літоопис природи
ОБЛАДНАННЯ: карта світу, червона книга України, гербарні матеріали зникаючих чи вже зниклих рослин.
ХІД УРОКУ
І. ОРГАНІЗАЦІЙНА ЧАСТИНА
ІІ. ПЕРЕВІРКА ЗНАНЬ УЧНІВ.
Дидактична гра “Кросворд” (продовження минулого уроку) – учитель роздає ті кросворди, які були складені учнями на попередньому уроці (іншим дітям). Учні їх мають вирішити.
ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
Розповідь учителя:
Життя людини неможливе без рослин, котрі дають нам кисень для дихання, їжу, забезпечують нас одягом, будівельними матеріалами, паливом, ліками. Однак дуже важливо розуміти, що можливості рослинного світу обмежені. Площа суходолу на нашій планеті не змінюється, а кількість населення постійно зростає. Отже, зростають і потреби в їжі, одязі, інших життєво необхідних предметах та сировині рослинного походження. Щоб задовольнити ці потреби і не завдати непоправної шкоди рослинному світу, людина, продовжуючи користуватися всіма дарами природи, повинна пам’ятати про необхідність збереження рослинних ресурсів (запасів) на певному рівні. Рослинні ресурси — це ті маса та кількість рослин, які на даний час існують у природі або вирощуються в сільському господарстві.
Використання ресурсів тих чи інших рослин також залежить від потреб людини. Наприклад, її потреби у деревині, тобто в деревах певних порід, набагато вищі, ніж потреби в плодах, наприклад, глоду. Тим часом запаси різних видів рослин неоднакові. Є такі види, як ожина сиза або кульбаба лікарська, котрі мають значні ресурси і трапляються повсюдно, а є такі цінні рослини, як, наприклад, журавлина, ресурси яких обмежені. Щоб рослини з обмеженими ресурсами не зникли зовсім, їх треба охороняти.
Є й такі рослини, що сьогодні ще не мають практичного значення для людини, але також трапляються дуже рідко. Наприклад, зозулині черевички не є ані їстівними, ані лікарськими. Однак ці рідкісні рослини також потребують охорони, адже вони є індикаторами екологічних умов. Спостерігається дуже чітка залежність між поширенням рідкісних рослин і стабільністю умов середовища, в якому вони зростають. Якщо з рослинного угруповання зникає певний вид рослин, то порушується екологічна рівновага. А це може спричинити зникнення інших видів, і не лише рослин, а й тварин (наприклад, комах-запилювачів). Унаслідок таких змін можуть бути зруйновані складні ланцюги живлення, які в природі формувалися протягом десятків тисяч років.
Людство вже знає випадки катастрофічних наслідків порушення екологічної рівноваги. Інтенсивне вирубування лісів у тропіках призвело до поширення деяких хвороб людей, до вимушених переселень на нові місця цілих народів. Тому ботаніки нині закликають усіх свідомо ставитися до нашого спільного природного багатства — рослинного світу.
Одним з напрямів природоохоронної діяльності є збереження рідкісних та зникаючих видів, занесених до Червоної книги України.
У цій книзі вміщено список видів рослин і тварин, яким загрожує зникнення, наводяться документальні дані про географічне поширення, причини скорочення чисельності та зникнення окремих видів. Значна частина рослин у такому списку — це види рослин з гарними квітками, котрі безжалісно знищують люди.
До Зеленої книги заносять рослинні угруповання, які потребують охорони. Зокрема, індивідуальної охорони потребують угруповання, утворені видом, внесеним до Червоної книги. Наприклад, до Зеленої книги включено угруповання, утворене вільно плаваючими на поверхні води сальвінією та водяним горіхом. Охороні підлягають також рослинні угруповання, які сформувалися на територіях з рідкісним поєднанням екологічних умов, і вже тому є унікальними. До таких територій належать болота Полісся, Подільські Товтри, гори і південне узбережжя Криму, Карпати та деякі інші.
Збереженню різноманітності видів і рослинних угруповань слугує створення мережі природоохоронних об’єктів. До них належать пам’ятники природи, заказники природи, державні заповідники, біосферні заповідники, природні національні парки. В заказниках природи природоохоронна робота поєднується з раціональним господарюванням. Державні та біосферні заповідники створюються на територіях, де повністю заборонена не лише будь-яка діяльність людини, а навіть відвідування сторонніми людьми. Національні природні парки створюються на великих територіях, які охоплюють абсолютно заповідні ділянки, заказники, населені пункти, місця відпочинку, землі сільськогосподарського використання.
У об’єктах охорони не лише зберігають популяції рослин, а й проводять науково-дослідну, просвітницьку роботу. Зокрема, у заповідниках та національних парках протягом року детально реєструють явища природи, усі зміни, що відбуваються в рослинному і тваринному світі. Так на основі фенологічних спостережень складається Літопис природи. Інформація з Літописів заповідників використовується у сільському господарстві, органами державного планування, при складанні прогнозів погоди тощо.
2. Дидактична гра “Казка” – учням дається завдання скласти казку в якій має відображатися питання охорони рослин. В своїй казці учні мають запропонувати методи охорони рослин.
ІУ. УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ
Дидактична гра “Зелені легені” – учні за допомогою додаткової літератури та гербарних матеріалів визначити які рослини зникли чи на межі зникнення і занесені до Червоної книги. Гербарні зразки рослин необхідно розмістити у зростаючому порядку (від найдавніше зниклих) та записати їхні назви у зошити.
У. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Параграф 69.
В И С Н О В О К
Ми, студенти, беремо на себе відповідальність за тих, кого будемо навчати і виховувати у ХХІ столітті
Якою є педагогічна, методична наука? Надзвичайно складною, бо вона вивчає найскладніше досягнення в світі – людську особистість. Шлях до досконалості людини так само складні, як і сама людина. Педагогічна наука є згустком досвіду проходження цього шляху тисячами і тисячами поколінь.
Наша наука є неосяжною. Кожен вчитель, вихователь може особисто вибрати методи та форми навчання своїх учнів. на мою думку дидактична гра є однією з найцікавіших форм навчання.
Усім добре професійні заповіді студентів-медиків, співвідносні із застереженням великого мислителя і зцілителя Сходу Авіцени: “Не нашкодь”. А чи існують заповіді, які визначають характер педагогічної діяльності?
Так, існують. Такими заповідями, на мою думку, можна назвати дві поради: “зрозумій учня” і “допоможи йому навчитися”. Лише осмислення всієї багатозначності педагогічного процесу, знання його закономірностей сприятимуть реалізації основної мети освіти в Україні – всебічному розвитку і становленню особистості.
Під час дослідження теми цієї курсової роботи я визначила що досягти розвитку всебічно розвиненої дитини, учня, особистості вчитель може досягти використовуючи у своїй практичній діяльності дидактичні ігри, або їх елементи.
Л І Т Е Р А Т У Р А
1. Рей вен П., Эрверт Р., Айкхорн С. Современная біологія: в 2-х тт.. – М., Мир, 1990.
2. Крюи П. Охотники за мікробами. – М.: Наука, 1987.
3. Шле гель Г. Общая микробиология: Пер. с англ. – М.: Мир, 1987.
4. Рохлов В., Теремов., Петросова Р. Занимательная ботаніка. – М.: АСТ-пресс, 1998. – 352 с.: ил. – (Занимательные уроки).
5. Беркиблит М.Б., Глаголев С.М., Голубева М.В. и др.. Біологія в вопросах и ответах: 6-11 класс: Учебное издание. – М. – Харьков: МИРОС – ННМЦ “Развивающее обучение”.
6. Легенды и дыли о лекарственных растениях. – М.: Наука, 1988.
7. Лесные травянистые растения. Биология и охрана: Справ очник. Алексеев Ю.Е., Вахрамеева М.Г., Денисова Л.В., Микитина С.В. – М.: Агропромиздат, 1988.
8. Лугове травянистые растения. Біологія и охрана: Справ очник. Губанів И.А., Киселёва К.В., Новиков В.С., Тихомиров В.Н. – М.: Агропромиздат, 1990.
9. Білецька Л.І. Біологія 6-7 клас., Київ “Радянська школа” 1990.
10. Сало Т.О., Деревінська Л.В. Біологія 6 клас, Харків 2003.
11. Н.Ю. Матяш, О.В. Костильв, А.С. Вихренко, Т.О. Вихренко. Завдання для державної підсумкової атестації з біології за курс основної школи., Київ “Генеза” 2004.
12. “Шкільний світ” , Біологія, хімія/ № 30,2003.
13. “Шкільний світ” , Біологія, хімія/ №64, 2003.
14. “Шкільний світ” , Біологія, хімія/ “ Конкурсні запитання з біології” № 62, 2003.
15. “Шкільний світ” , Біологія, хімія/ “Водорості” № 62, 2003.
16. “Шкільний світ” , Біологія, хімія/ “Гриби” № 62, 2003.
17. “Шкільний світ” , Біологія, хімія/ “Екологія” № 62, 2003.
18. “Шкільний світ” , Біологія, хімія/ “Можливості особистісно-орієнтованого підходу до учнів у процесі навчання біології” № 60, 2003.
19. “Шкільний світ” , Біологія, хімія/ “ Гра як засіб розвитку творчого мислення учнів” № 60, 2003.
20. “Шкільний світ” , Біологія, хімія/ № 30 2003.
21. Эльконин Д.Б. Психология игры. – М., 1978.
