СЕЛЕКЦІЯ

План

1. Що таке селекція?

2..Селекція в рослинництві.

3. Селекція у тваринництві.

4. Селекція мікроорганізмів.

ЩО ТАКЕ СЕЛЕКЦІЯ?

Селекція займається створенням сортів і гібридів сіль­ськогосподарських рослин, порід тварин, штамів мікроорганіз­мів і вивчає методи всього вище перерахованого. Селекцією також називають галузь сільськогосподарського виробниц­тва, що займається виведенням порід тварин, сортів і гібридів різних культур.

За допомогою селекції розробляються способи впливу на рослини й тварин. Це відбувається з метою зміни їхніх спадкових якостей у потрібному для людини напрямку. Селекція стала однією з форм еволюції рослинного й тва­ринного світу. Вона підпорядкована тим самим законам, що й еволюція видів у природі, однак природний добір тут частково замінений штучним.

Теоретичною основою селекції є генетика, що розробляє закономірності спадковості й мінливості організмів. Викорис­товуючи еволюційну теорію Чарлза Дарвіна, закони Грегора Менделя, вчення про чисті лінії й мутації, вчені змогли розро­бити методи управління спадковістю рослинних і тваринних організмів. У селекційній практиці особливе місце належить гібридологічному аналізу.

Біологи виділяють три галузі селекції: селекція в рос, линництві, селекція у тваринництві й селекція мікрооргані­змів.

СЕЛЕКЦІЯ В РОСЛИННИЦТВІ

Уважається, що одночасно із землеробством з'явилася і примітивна селекція. Людина, почавши вирощувати рослини, відбирала, зберігала й намагалася проростити кращі з них. Ві­домо, що чимало культурних рослин почали своє життя ще за 10 тисяч років до нашої ери. Селекціонери давнини зуміли створити прекрасні сорти плодових рослин, винограду, багато сортів пшениці, баштанних культур. Великий вплив на розви

ток селекції рослин мали роботи західноєвропейських селекціонерівпрактиків XVIII століття. До них належать англійсь­кі вчені Галлет, Ширеф, німецький учений Рімпау. Ними були створені кілька нових сортів пшениці, розроблені способи ви­ведення нових сортів. Вже в 1774 р. під Парижем створюється селекційна фірма «Вільморен», її селекціонери першими у сві­ті оцінювали рослини, що відбираються, за потомством. Також вони звернули увагу на буряк, їм вдалося вивести такі сорти цукрового буряка, які містили практично втричі більше цук­ру. Цією роботою був доведений величезний вплив селекції на зміну природи рослин у потрібному людині напрямку. У Єв­ропі й Північній Америці наприкінці XVIII — початку XIX ст. з'являються нові промислові насінницькі фірми і великі селекщ'йнонасінницькі підприємства. Капіталізм вплинув і на заро­дження промислової селекції рослин. Також на її розвиток вплинули досягнення ботаніки, мікроскопічної техніки і бага­то чого іншого.

Починає селекцію плодових культур І. В. Мічурін. Він застосовує нові оригінальні методики, за допомогою чого і виводить безліч нових сортів. У Мічуріна чимало робіт із гібридизації географічне віддалених форм. Його роботи мали велике значення для теорії й практики селекції рослин. У СІЛА одночасно з Мічуріним Л. Бербанк створює цілий ряд нових сортів різних сільськогосподарських культур шляхом ретель­ного, проведення схрещувань і досконалого добору. Серед них були і такі форми, які раніше не зустрічалися в природі. До них належать безкісточкова слива, неколючі сорти ожини.

Для селекції рослин велике значення мають розвиток наукових основ добору й гібридизації, а саме вивчення гене­тичних і фізіологобіохімічних основ імунітету, спадкування найважливіших кількісних і якісних ознак (білка і його аміно­кислотної сполуки, жирів, крохмалю, цукрів). Важливими є також методи створення вихідного матеріалу. До них нале­жать поліплоїдія, експериментальний мутагенез, гаплоїдія, клі­тинна селекція, хромосомна й генна інженерія, гібридизація протопластів, культура зародкових і соматичних клітин і тка нин рослин. Сучасна селекція трохи відрізняється від тієї, яка була раніше. Зараз як вихідний матеріал у ній використову­ються природні й гібридні популяції, самозапилені лінії, штуч­ні мутанти і поліплоїдні форми. Більшість сортів сільськогос­подарських рослин була створена за допомогою добору і вну­трішньовидової гібридизації. У результаті були отримані му­тантні й поліплоїдні сорти зернових, технічних і кормових культур. Для того щоб гібридизація була успішною, потрібно визначитися з правильним підбором для схрещування вихід­них батьківських пар, особливо за екологогеографічним прин­ципом. Східчаста гібридизація використовується для того, щоб об'єднати в гібридному потомстві ознаки декількох батьківсь­ких форм. В усьому світі вдаються до цього методу. А щоб підсилити бажані властивості одного з батьків у гібридному потомстві, застосовуються поворотні схрещування. Віддале­на гібридизація застосовується, щоб поєднати і одному сорті ознаки й властивості різних видів або родів рослин.

СЕЛЕКЦІЯ У ТВАРИННИЦТВІ

Як і в селекції рослин, на ранніх етапах розвитку тварин­ництва породи створювалися в результаті несвідомого добору або під впливом природноекономічних умов. Але процес на­громадження зоотехнічної інформації тривав, і незабаром скла­лися певні методи створення порід за заздалегідь наміченою програмою добору й підбору. Почав використовуватися ін­бридинг, щоб закріпити певні якості. Інбридинг — близькоспоріднене схрещування тварин. У такий спосіб були виведе­ні чимало порід світового значення (шортгорнська, голланд­ська породи великої рогатої худоби й ін.).

У селекції тварин широко застосовуються сучасні гене­тичні методи. Серед них велике значення мають генетика по­пуляцій, а також імуногенетика. Постійно розробляються ме­тоди вивчення мінливості, спадковості й генетичної кореляції Ознак, оцінки генотипу тварин і добору плюсівваріантів, що й забезпечило вищий науковометодичний рівень селекційних робіт.

У домашніх тварин, подібно до рослин, часто можна спо­стерігати явище гетерозису. Він застосовується у тваринницт­ві й птахівництві.

За допомогою селекції стало можливим підвищення біл­ковості молока в молочної худоби, збільшення виходу м'яса і зменшення вмісту жиру в тушах м'ясних порід великої рогатої худоби і свиней, одержання вовни необхідної довжини й тон­кості в овець і т. д.

СЕЛЕКЦІЯ МІКРООРГАНІЗМІВ

Важливу роль у житті людини відіграють і мікроорганіз­ми. За їхньою допомогою можна створювати речовини, що використовуються в різних областях медицини й промисло­вості (виробництво деяких органічних кислот, спирту, хлібо­печення, виноробство ґрунтуються на діяльності мікрооргані­змів).

Виняткове значення для здоров'я людини мають антибі­отики, їх відносять до особливих речовин. Антибіотики є про­дуктами життєдіяльності деяких мікробів і грибів, що вбива­ють хвороботворні мікроби й віруси.

Методи селекції широко застосовуються, щоб одержати найпродуктивніші форми мікроорганізмів. За допомогою ме­тодів добору вчені виділяли штами мікроорганізмів, які були активними синтезаторами того або іншого продукту, викорис­товуваного людиною. Це можуть бути антибіотики, вітаміни й інші речовини. Мікроорганізми можуть мутувати, що закріп­лено спадково. Учені широко використовують метод експери­ментального отримання мутацій під дією рентгенівських, уль­трафіолетових променів і деяких хімічних сполук. За допомо­гою таких методів спадкова мінливість мікроорганізмів підви­щується в десятки і навіть сотні разів.

Процес селекції — безперервний процес. До того ж від­бувається його постійне удосконалювання. Це викликано чим­раз більшими запитами виробництва й вимогами до сортів рослин, порід тварин і ефективності мікроорганізмів.