Отчет по практике Фінансовогосподарська діяльність електродепо Оболонь комунального підприємства Ки
Работа добавлена на сайт bukvasha.net: 2015-10-27Поможем написать учебную работу
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
от 25%
Подписываем
договор
З В І Т
про проходження переддипломної практики
Комунальне підприємство «Київський метрополітен» – структурний підрозділ «Електродепо «Оболонь»
Вступ
Об’єктом переддипломної практики було електродепо «Оболонь» комунального підприємства «Київський метрополітен».
Предмет переддипломної практики – дослідження фінансово – господарської діяльності електродепо «Оболонь» комунального підприємства «Київський метрополітен» як структурного безбалансового підрозділу.
Мета переддипломної практики – оцінка ефективності роботи електродепо «Оболонь» в умовах централізованого бюджетування витрат, як способу управління нормою плану витрат в умовах реальних обсягів виникнення витрат на ремонти та техобслуговування вагонів потягів метрополітену.
1. Характеристика загальної системи менеджменту підприємства
1.1 Загальна структура та характеристики діяльності комунального підприємства «Київський метрополітен»
Згідно «СТАТУТУ КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА» КИЇВСЬКИЙ МЕТРОПОЛІТЕН» (нова редакція):
1.1. Комунальне підприємство «Київський метрополітен» (надалі «Підприємство») належить до комунальної власності територіальної громади м. Києва на підставі розпоряджень Кабінету Міністрів України від 30.06.98 №464-Р та Київської міської державної адміністрації від 28.10.98 №2155 «Про зарахування майна державного підприємства у комунальну власність територіальної громади м. Києва» і підпорядковано виконавчому органу Київської міської державної адміністрації (надалі «Адміністрація»).
Комунальне підприємство «Київський метрополітен» є правонаступником державного підприємства «Київський метрополітен».
2.1. Повне найменування Підприємства – Комунальне підприємство «Київський метрополітен».
2.2. Місцезнаходження (юридична адреса) Підприємства: 03055, м. Київ, проспект Перемоги, 35.
3. МЕТА І ПРЕДМЕТ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
3.1. Основною метою діяльності Підприємства є:
- надання послуг з перевезення пасажирів метрополітеном;
- виконання функцій замовника будівництва нових дільниць та об’єктів метрополітену;
- забезпечення разом з іншими учасниками інвестиційного процесу виконання робіт з виготовлення вагонів, ескалаторів, іншого обладнання метрополітену та запасних частин до них;
3.2. Предметом діяльності Підприємства є:
- надання послуг з перевезень пасажирів;
- виконання робіт (послуг), вироблення і реалізація товарів, продукції, а також будь-які інші види господарської діяльності, які дозволені законодавством України з метою отримання прибутку (доходу);
- виконання робіт з реконструкції, модернізації, капітального та поточного ремонтів, технічного обслуговування та іншого поліпшення основних засобів Підприємства;
- розробка і виробництво технічних засобів і обладнання, а також автоматизованих систем керування технічними засобами, що забезпечують якісне і безпечне перевезення пасажирів;
- організація професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів для Підприємства та для інших підприємств, установ та організацій;
- організація медичного обслуговування працівників Підприємства та інших підприємств, установ та організацій;
- фізкультурно-оздоровча та спортивна діяльність;
- організація та проведення спортивних занять професіоналів та любителів спорту;
- діяльність з підготовки спортсменів до змагань з різних видів спорту, визнаних в Україні;
- розробка нормативно-технічної документації на обслуговування та ремонт основних засобів Підприємства, яка затверджується керівництвом Підприємства;
- розробка і виробництво спільно із спеціалізованими організаціями і підприємствами вагонів метрополітену, ескалаторів та інших технічних засобів і обладнання, а також автоматизованих систем керування технічними засобами, що забезпечують перевезення пасажирів і їхню безпеку;
- виконання пусконалагоджувальних робіт для Підприємства та для інших підприємств, установ, організацій;
- надання в оренду приміщень, обладнання іншим підприємствам, установам та організаціям;
- організація та здійснення рекламної діяльності, рекламно-інформаційна діяльність, виконання розмножувальних робіт;
- надання непрофільних платних послуг населенню;
- виготовлення та реалізація товарів, продукції, робіт (послуг) для інших підприємств та громадян;
- виконання робіт протипожежного призначення;
- організація об’єктів громадського харчування з правом продажу спиртних напоїв і тютюнових виробів, організації банкетів, святкових вечорів, весіль, обідів;
- зберігання, перевезення, придбання та відпуск прекурсорів;
- надання послуг, в т.ч.: маркетингових, інформаційних, консультаційних, виробничих, науково-дослідних, експертних, транспортно-експедиційних, брокерських, маклерських, представницьких, агентських, консигнаційних, управлінських;
- здійснення експортно-імпортних операцій (окрім імпорту підакцизних товарів);
- співробітництво з українськими та закордонними партнерами з метою виконання науково-дослідних, дослідно-конструкторських, прикладних робіт;
- організація виробництва конкурентоздатних видів продукції, а також товарів широкого вжитку та товарів виробничо-технічного призначення;
- комерційне використання результатів науково-дослідних та конструкторських робіт у формі патентів, ліцензій, «know-how», послуг типу «інжиніринг», розробка, експлуатація та реалізація наукових технологій, інформаційно-комерційне обслуговування;
- орендні, в т.ч. лізингові операції за згодою власника, крім випадків передбачених законодавством;
- надання готельних послуг;
- надання послуг зв’язку;
- здійснення всіх видів угод та операцій з нерухомістю, які не заборонені законодавством України;
- проектування, будівництво, реконструкція, реставрацію, ремонт, а також наступна експлуатація об’єктів промислового, агропромислового, громадського, культурного та інших призначень, виконання функцій замовника та генерального підрядчика (за винятком будівництва нових дільниць метрополітену;
- монтажні будівельні, пусконалагоджувальні та ремонтні роботи;
- виготовлення та реалізація столярної та меблевої продукції;
- операції у сфері поводження з відходами;
- заготівля і переробка відходів, що утворюються в процесі діяльності підприємства;
- організація сервісного обслуговування, включаючи автомобільних сервіс, ремонт автотранспорту;
- надання фотопослуг, продаж фототоварів, засобів зв’язку, аксесуарів, карток оплати зв’язку та транспортних послуг;
- надання побутових послуг юридичним та фізичним особам;
- надання митних та складських послуг;
- надання послуг з розробки технічної документації до програмного забезпечення;
- проектування та встановлення інформаційних мереж (передачі даних, зв’язку, відео тощо);
- надання послуг з перевірки радіоелектронних компонентів та електронно-вакуумних пристроїв;
- розробка комп’ютерного програмного забезпечення;
- у випадку, якщо для здійснення деяких видів діяльності, передбачених п. 3.2., необхідна наявність спеціального дозволу (ліцензії), Товариство отримує його в порядку, визначеному чинним законодавством України.
Рис. 1.1. Організаційна структура комунального підприємства «Київський метрополітен»
Рис. 1.2. Структура 3-х ліній Киїівського метрополітенуТаблиця 1.1
Загальна характеристика КП «Київський метрополітен»
| Дата відкриття | 6 листопада 1960 |
| Кількість ліній | 3 |
| Загальна довжина | 59,7 км |
| Кількість станцій | 46 |
| Довга платформ | 105 м |
| Кількість вагонів у складі | 5 |
| Пікова пропускна здатність | 42 пари поїздів у годину |
| Пасажирооборот | 1700 тис у добу |
| Час роботи | 6:00–24:00 |
| Кількість вагонів | 664 |
Інфраструктура метрополітену КП «Київський метрополітен».
Лінії метрополітену перетинають всі 10 районів міста. Наземна ділянка Святошинско-Броварської лінії (6,7 км) має 2 мостових переходу – через р. Дніпро і Русанівська протока й 2 шляхопроводи. Пасажирів метрополітену обслуговують 107 ескалаторів, діючих на 22 станціях. 24 грудня 2007 року Київським метрополітеном виконаний річний план пасажироперевезень – перевезено 628,6 млн. пасажирів. За одинадцять місяців 2007 року найбільші перевезення зафіксоване на станціях: «Лісова» – 28,8 млн. пасажирів, «Вокзальна» – 26,3 млн. пасажирів, «Петрівка» – 26,2 млн. пасажирів, «Лівобереж-на» – 23,8 млн. пасажирів, «Академмістечко» – 22,6 млн. пасажирів, «Дарниця» – 22,5 млн. пасажирів, «Чернігівська» – 21,4 млн. пасажирів. За 9 місяців 2008 року перевезено 505,0 млн. пасажирів. План перевезень із початку року перевиконаний на 2,8%. У вересні 2008 року було перевезено 60,0 млн. пасажирів. Середньодобове перевезення за 9 місяців 2008 року становить 1,9 млн. пасажирів.
Таблиця 1.2. Характеристика поточного стану ліній Київського метрополітену
| # | Назва | Кінцеві станції | Колір | Введена в експлуатацію | Кількість станцій | Довжина (км) |
| 1 | Святошинско-Святошинско-Броварская | «Академгородок» – «Лесная» | Червоний | 6.11.1960 | 18 | 22,8 |
| 2 | Куреневско-Куренёвско-Красноармейская | «Героев Днепра» – «Лыбедская» | Синій | 17.12.1976 | 12 | 13,2 |
| 3 | Сырецко-Сырецко-Печерская | печерська | Зелений | 31.12.1989 | 16 | 23,9 |
| 4 | Подольско-Подольско-Воскресенская | «Соломенская» – «Братиславська» | Жовтогарячий | Будується | 16–18 | ~16 |
| 5 | Левобережная | «Милославська» – «Дарниця» | Блакитний | Проектує | 12–13 | ~11,5 |
| | Усього: | | | | 46 | 59,9 км |
Парк вагонів представлений зразками двох поколінь:
1. Типа Е (винятково в якості проміжних), типа Еж и Еж1, типа Ем-501 и Ема-502. Вагони перерахованих типів обслуговують Святошинско-Броварську лінію. 187 вагонів цього покоління працюють понад 31 рік – номінально встановленого строку експлуатації.
1. Типа 81–717 (головні) і 81–714 (проміжні без кабіни керування). Експлуатуються на всіх лініях. На Куренівсько-Красноармійській лінії в годину «пік» працює експериментальний електропоїзд «Славутич» (вагони типів 81–553.1/554.1/555.1).
26 січня 2006 року в електродепо «Дарниця» надійшов на випробування п’ятивагонний поїзд з вагонів серії 81–7021/7022 виробництва ВАТ «Крюковський вагонобудівний завод» (м. Кременчуг). 17 червня 2006 року дослідний состав після доробок на заводі був знову переданий в електродепо «Оболонь» для наступних випробувань. Нарешті, у червні 2008 року серійне виробництво вагонів серії 81–7021/7022 було схвалено. Вагони планується використовувати на Сирецько-Печерській лінії. 20 січня 2009 року перший вітчизняний потяг вагонів метрополітену уперше поїхав з пасажирами.
Станом на 1.10.2007 року в КП «Київський метрополітен» знаходилися в експлуатації 664 вагони, які по лініях розподіляються наступним чином:
| Святошино – Броварська лінія | 288 вагонів |
| Куренівсько – Червоноармійська лінія | 187 вагонів |
| Сирецько – Печерська лінія | 189 вагонів |
З 664 пасажирських вагонів Київського метрополітену, 187 вагонів вичерпали встановлений термін експлуатації – 31 рік.
Таблиця 1.3. Інвентарний парк пасажирських вагонів КП «Київський метрополітен» станом на 1.10.2007 р.
| Рік випуску | Кількість вагонів | Серії вагонів |
| 1964 | 3 | «Е»,» Еж», Ем-501, Ема-502, |
| 1965 | 9 | |
| 1966 | 13 | |
| 1967 | 15 | |
| 1968 | 25 | |
| 1969 | 7 | |
| 1970 | 28 | |
| 1971 | 45 | |
| 1972 | 25 | |
| 1973 | 17 | |
| 1974 | 1 | |
| 1976 | 1 | |
| 1978 | 4 | 81–502, 81–714, 81–717, 81–714.5, 81–717.5, 81–714.5М, 81–717.5М, 81–554.1, 81–555.1, 81–553.1 |
| 1979 | 69 | |
| 1980 | 57 | |
| 1981 | 13 | |
| 1982 | 47 | |
| 1984 | 28 | |
| 1987 | 16 | |
| 1988 | 14 | |
| 1989 | 16 | |
| 1990 | 45 | |
| 1991 | 5 | |
| 1992 | 15 | |
| 1994 | 15 | |
| 1997 | 5 | |
| 1998 | 15 | |
| 1999 | 7 | |
| 2000 | 11 | |
| 2001 | 8 | |
| 2002 | 14 | |
| 2003 | 15 | |
| 2004 | 9 | |
| 2005 | 10 | |
| 2006 | 37 | |
| Всього | 664 | |
Таблиця 1.4. Типи вагонів електропоїздів КП «Київський метрополітен
| Всі вказані тут вагони пасажирських електропоїздів метро працюють від мережі постійного струму напругою 825 В. | |
| 1. Вагон типу Д. Випускався з 1955 року. Зараз не експлуатується. | 2. Вагон типу Є. Випускався з 1963 року. Експлуатується дотепер. |
| 3. Вагон типу Єж. Випускався з 1970 року. Експлуатується дотепер. | 4. Вагон типу 81–501, 81–502. Випускався з 1978 року. Експлуатується дотепер. |
| 5. Вагон типу 81–717. Випускається з 1976 року. Експлуатується дотепер. | 6. Вагон типу 81–714. Випускається з 1976 року. Експлуатується дотепер. |
| 7. Електропоїзд «Славутич» (вагони типів 81–553, 81–554, 81–555). В даний час проходить випробування. | |
| Нові вагони Київського метрополітену, виготовлені Крюковським вагоноремонтним заводом (м. Кременчуг) | |
Протягом 12 місяців 2008 року Київським метрополітеном перевезено 663,9 млн. пасажирів. Зокрема, у грудні 2008 року перевезено 48,2 млн. пасажирів. Річний план перевезень пасажирів перевиконано на 2,5%.
У порівнянні з 2007 роком, кількість перевезених метрополітеном пасажирів збільшилась на 22,1 млн. пасажирів.
Середньодобові перевезення за 12 місяців 2008 року становили 1,8 млн. пасажирів.
Найбільш завантаженою лінією метрополітену залишається Святошино-Броварська, тут перевезено 311,9 млн. пасажирів. На Куренівсько-Червоно-армійській та Сирецько-Печерській лініях перевезено відповідно 192,8 млн. та 159,2 млн. пасажирів.
На Святошино-Броварській лінії найбільш завантажена станція – «Вокзальна», якою упродовж року скористалися 53,1 млн. пасажирів.
Найбільш завантаженою станцією Куренівсько-Червоноармійської лінії є станція «Либідська». За рік турнікети цієї станцій перетнуло 45,0 млн. пасажирів.
Станція «Лук'янівська» перевезла найбільше пасажирів на Сирецько-Печерській лінії – 35,9 млн. пасажирів.
20 січня 2009 року введено в експлуатацію перший потяг вітчизняного виробництва.
Перший вітчизняний потяг для Київського метрополітену з п’яти вагонів було створено під патронатом Київської Міської Державної Адміністрації та за її кошти, за участю КП «Київський метрополітен» та ВАТ «Крюківський вагонобудівний завод» при науковій підтримці державного підприємства «Український науково-дослідний інститут вагонобудування» (ДП «УкрНДІВ»)
Робота зі створення вітчизняних вагонів метро виконана у рамках Державної програми розвитку мережі метрополітенів у 2006–2010 роках та згідно з договором між ВАТ «Крюківський вагонобудівний завод» та КП «Київський метрополітен».
Основними відмінностями вказаних вагонів в порівнянні з російськими аналогами, що експлуатуються повсякденно на Київському метрополітені, є наступні:
– вагони мають сучасний та естетичний вигляд;
– пасажиромісткість вагонів збільшена на 15%;
– кабіна машиніста обладнана кондиціонером, крісло машиніста можна зафіксувати в 7-ми позиціях;
– в системі керування потягом використані сучасні комплектуючи і агрегати, які забезпечують надійну роботу та безпеку експлуатації вагонів (в кожному вагоні встановлено камеру спостереження, зображення з якої виводиться на монітор машиністу);
– вагони оснащені сучасною протипожежною системою «Ігла», що підвищує безпеку експлуатації поїзда;
– вагони обладнані притулено-зсувними дверми пасажирських салонів, які забезпечують безпеку експлуатації, щільність від проникнення пилу та вологи, підвищену шумоізоляцію;
– вклеєні вікна з вакуумних склопакетів також забезпечують надійну тепло та звукоізоляцію пасажирського салону;
– обладнання вагонів системою примусової і витяжної вентиляції забезпечує комфортні умови для пасажирів;
– конструкція поручнів забезпечує стійке положення пасажирів в будь-який точці салону;
– існує можливість перевезення пасажирів в інвалідних колясках, в складі потягу є вагон, спеціально оснащений для проїзду інвалідів-колясочників;
– крісла покриті спеціальною тканиною, яка забезпечить комфорт для пасажирів, а їх розміщення та кріплення забезпечують зручність в обслуговуванні і прибиранні вагонів;
– головні вагони обладнані пристроями для виходу пасажирів на колію в випадку евакуації в умовах тунелю;
– на головному вагоні використовуються оптичні прилади з підвищеною світловіддачею;
– інтер’єр вагонів виготовлено з формованих пластикових панелей, що придає йому сучасний і привабливий вигляд;
– всі використані неметалеві матеріали мають необхідні пожежні та гігієнічні сертифікати;
– для роботи потягу у вечірні часи в умовах малого пасажиропотоку є можливість не відкривати всі двері на кожній станції – кожні двері обладнані спеціальною кнопкою індивідуального відкриття, тобто пасажири зможуть відкрити двері на тій станції, на якій це необхідно.
Для довідки: на сьогоднішній день рівень зносу експлуатаційного парку вагонів Київського метрополітену становить – 75%. На період до 2012 року, включно, підлягають списанню 169 вагонів, з яких лише 66 вагонів з можливістю подовження нормативного терміну експлуатації після проведення експертизи.
Протягом січня 2009 року Київським метрополітеном перевезено понад 38 млн. пасажирів. План перевезень за місяць перевиконано на 1,5%.
Найбільш навантаженою лінією метрополітену залишається Святошино-Броварська, на якій послугами метрополітену скористалися 17,2 млн. пассажирів. На Куренівсько-Червоноармійській та Сирецько-Печерській лініях перевезено відповідно 11,9 млн. та 9 млн. пасажирів.
Середньодобові перевезення за місяць становлять понад 1,2 млн. пасажирів. На Святошино-Броварській лінії найбільш завантажені станції – «Лісова» та «Вокзальна». Середньодобові перевезення на них складають 59,8 та 58,6 тис. пасажирів.
Найбільш завантажені станції Куренівсько-Червоноармійській лінії – «Мінська» та «Петрівка». Щоденно турнікети цих станцій перетинають відповідно 49,3 та 47,9 тис. пасажирів.
Трохи менше завантажені станції «Лук'янівська» та «Позняки» Сирець-ко-Печерської лінії. Середньодобові перевезення тут складають відповідно 41,8 та 31,6 тис. пасажирів.
КП «Київський метрополітен» є головною транспортною артерією нашого міста, але на сьогоднішній день, незважаючи на постійну фінансову та іншу допомогу, яка надається Київською міською державною адміністрацією, підприємство знаходиться в скрутному фінансовому становищі. Тому кожна зайва «копійка», що отримана від інших непрофільних доходів, допомагає метрополітену вирішувати його головну задачу, а саме: надійне та безпечне перевезення киян та гостей міста Києва.
Інша непрофільна діяльність метрополітену: надання в оренду площ метрополітену, надання права на розміщення реклами, тимчасове розміщення обладнання, обслуговування рекламомісць, право прокладання кабелю та технагляд, зовнішнє обслуговування кабелів, зберігання майна, розміщення антен та базових станцій, послуги зв’язку, обслуговування обладнання, користування електроенергією, використання технологічних мереж, відеозйомка, водо – та теплопостачання, техобслуговування пристроїв пожежогасіння, реалізація телефонних карток мобільного зв’язку, Інтернет-карток, інша діяльність (видача технічних умов, розміщення пристроїв зв’язку, здача макулатури, надання послуг стороннім організаціям, здача металобрухту тощо).
Один із головних напрямків отримання додаткових доходів – надання в оренду площ метрополітену.
Станом на 01.01.2008 передано площ в орендне користування та сума очікуваних доходів:
Таблиця 1.5
| | 2007 рік | 2008 рік | Темпи росту% |
| Передано в оренду (кв. м) | 5 922,88 | 6048,8 | 102,1 |
| Отримано доходів, всього (тис. грн.): | 17 069,4 | 20292,0 | 118,9 |
Договори на надання площ в орендне користування укладаються відповідно до методики розрахунку орендної плати, затвердженої Київською міською радою.
Основною проблемою збільшення вищезазначених доходів є система та порядок надання в оренду площ, яка діє на сьогоднішній день. Укладання договорів на надання в оренду площ метрополітену здійснюється на підставі рішень Київради, та проектної документації. Укладанню договорів оренди передує експертна оцінка майна, що передається в оренду, яка затверджується Головним управлінням комунальної власності м. Києва. Всі вказані договори обов’язково погоджується СЕС Південно-Західної залізниці, відділом з організації пожежної охорони в Київському метрополітені ГУ МНС України в м. Києві, Головним управлінням комунальної власності м. Києва та всіма причетними експлуатаційними підрозділами метрополітену.
Станом на 01.01.2008 укладено договорів:
Таблиця 1.6
| Кількість договорів | Кількість місць | Кількість суб’єктів підприємницької діяльності | ||
| 1 | Всього: | 347 | 714 | 207 |
| в т.ч. – на розміщення банкоматів | 62 | 62 | 2 | |
| – для адміністративно-виробничих потреб | 3 | 3 | 2 | |
| – для розміщення офісу | 6 | 6 | 4 | |
| – для розміщення кафе | 3 | 3 | 3 | |
| – для здійснення торговельної діяльності | 273 | 480 | 129 | |
| – пересувні засоби торгівлі (лотки, столи тощо) | - | 145 | 52 | |
| – кіоски (біля станцій метрополітену) | - | 15 | 15 |
Для отримання площ метрополітену в оренду, орендарі при існуючому на сьогоднішній день порядку проходять близько восьми зайвих процедур, які іноді тривають більше року, що істотно відзначається на доходах метрополітену.
На даний час, з метою збільшення доходів метрополітену від надання площ в оренду, КП «Київський метрополітен» проводить роботу по виявленню додаткових площ по розміщенню торговельних закладів в підземних пішохідних переходах.
Прогнозовані доходи від надання площ в орендне користування на 2008 рік становлять 20 200,0 тис. грн. проти 17 511,0 тис. грн. в 2007 році або на 13,3% більше.
Розміщення реклами у метрополітені здійснюється на підставі діючих тарифів на рекламу, які встановлені Спільним наказом комітету транспорту Київської міської державної адміністрації, управлінням з питань цінової політики Київської міської державної адміністрації від 27.01.2000 №5/1-Ц та по договірних цінах.
В І кварталі 2008 року доходи КП «Київський метрополітен» від договорів на розміщення реклами становлять на рівні 850,0 тис. грн. в місяць та постійно зростають.
Прогнозовані доходи від розміщення реклами на 2008 рік становлять 12 120,0 тис. грн. проти 7 333,0 тис. грн. в 2007 році або на 65,3% більше.
Загальна кількість укладених договорів на розміщення реклами – 48 договорів.
Кількість та види рекламоносіїв в метрополітені станом на 01.01.2008:
Таблиця 1.7
| | Од. виміру | К-сть | Сума платежу в місяць (тис. грн.) | |
| Монітори в вагонах | од. | 3514 | | 12,7 |
| Монітори на станціях | од. | 46 | | 4,8 |
| Реклама в вагонах | кв. м. | 9607,43 | | 165,3 |
| Світлова реклама | кв. м. | 1483,27 | | 66,37 |
| Несвітлова реклама | кв. м. | 1406,95 | | 85,12 |
| Світильники на ескалаторах | од. | 1109 | | |
| Реклама на колійних стінах та ескалаторних склепіннях | кв. м. | 4234 | | 108,9 |
| Реклама на проїзних квитках | тис. шт. | 52,8 | | 6,3 |
| Реклама на монетницях | од. | 137 | | 5,1 |
| Реклама на поручнях у вагонах | од. | 5900 | | 5,9 |
| Брендування станцій метрополітену | од. | 4 | | 322,0 |
| Прапорці на станціях | од. | 304 | | 10,8 |
| Наліпки в переходах станцій | кв. м. | 386 | | 27,01 |
| Кількість потягів під рекламною продукцією | од. | 8 | | 63,4 |
| Напольна графіка | кв. м | 341 | | 4,41 |
| Рекламні конструкції в тунелі | перегін | 1 | | 15,0 |
| Конструкції на АВЖ | од. | 127 | | 5,1 |
Існував альтернативний спосіб регулювання розміщення реклами на транспорті комунальної власності м. Києва, передбачений розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 28.12.2005 р. №2430, згідно з яким в процесі погодження та розміщення реклами на транспорті комунальної власності м. Києва сторонами були Головне управління транспорту, комунальні підприємства (балансоутримувачі) та розповсюджувачі реклами.
З метою удосконалення галузевої системи управління у сфері реклами на транспорті комунальної власності міста Києва та акумулювання коштів для потреб міського транспорту і утримання об'єктів, розташованих на землях дорожнього господарства комунальної власності м. Києва Київською міською державною адміністрацією затверджено розпорядження від 09.04.2008 №506 «Про розміщення реклами на комунальному транспорті м. Києва».
Затверджений порядок розміщення реклами на транспорті комунальної власності м. Києва регулює відносини, що виникають між Головним управлінням транспорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), як уповноваженого власником органом, Рекламодавцями або Розповсюджувачами реклами та комунальними підприємствами транспорту (Балансоутримувачами) у зв'язку з розміщенням реклами на транспорті комунальної власності м. Києва та визначає Порядок надання Погодження на розміщення реклами на транспорті комунальної власності м. Києва.
Зважаючи на те, що тарифи на розміщення реклами, які в десятки разів нижче ринкових і не змінювались ще з 2000 року, Київською міською державною адміністрацією доручено Головному управлінню цінової політики опрацювати питання збільшення тарифів на розміщення реклами на комунальному транспорті м. Києва
КП «Київський метрополітен», з метою збільшення доходів метрополітену на сьогоднішній день розробляється проектна документація на встановлення проекторів на колонах станцій, розміщення світлових лайтбоксів на станціях метрополітену, розміщення мультімедійного обладнання на міжстанційних перегонах. Розроблені проекти та отримані позитивні експертні висновки на встановлення фоторамок на касових вікнах та розміщення спеціальних конструкцій на похилих ходах ескалаторів, які були вільні від реклами. Зазначене призведе до збільшення доходів метрополітену від цього виду діяльності.
Прогнозовані доходи від надання права розміщення реклами на 2008 рік становлять 12 120,0 тис. грн. проти 7333,0 тис. грн. в 2007 році або на 65,3% більше.
Інша діяльність метрополітену: тимчасове розміщення обладнання, обслуговування рекламомісць, право прокладання кабелю та технагляд, зовнішнє обслуговування кабелів, зберігання майна, розміщення антен та базових станцій, послуги зв’язку, обслуговування обладнання, користування електроенергією, використання технологічних мереж, відеозйомка, водо – та теплопостачання, техобслуговування пристроїв пожежогасіння, реалізація телефонних карток мобільного зв’язку, Інтернет-карток, інша діяльність (видача технічних умов, розміщення пристроїв зв’язку, здача макулатури, надання послуг стороннім організаціям, здача металобрухту тощо).
На даний час працівниками КП «Київський метрополітен» проведена робота по визначенню місць щодо розміщення 350 терміналів в вестибюлях метрополітену. На 2008 рік очікується отримати від іншої діяльності метрополітену 13 000,0 тис. грн. проти 11 929,0 тис. грн. або на 9% більше.
1.2 Загальна структура та характеристики діяльності електродепо «Оболонь», як одного з структурних підрозділів КП «Київський метрополітен»
Київський метрополітен – це система ліній метрополітену в Києві. Київський метрополітен представляє собою комплексне підприємство, сучасний складний інженерний комплекс. У його складі діють 11 експлуатаційних служб, 3 електродепо (ТЧ-1 «Дарница», ТЧ-2 «Оболонь» і ТЧ-3 «Харьківсь-ке»), майстерні з ремонту рухомого складу, дирекція будівництва метрополітену. Електродепо київського метрополітену мають наступні технічні позначки:
ТЧ-1 – електродепо «Дарниця»;
ТЧ-2 – електродепо «Оболонь»;
ТЧ-3 – електродепо «Харківське»;
Таблиця 1.8. Типи обслуговуємих вагонів в електродепо КП «Київський метрополітен»
| Київський метрополітен | ||||
| ТЧ-1 «Дарниця» | 1965 | Е, Еж, Еж1, Ем-501, Ема-502, 81–714.5М, 81–717.5М | 270/106 | Святошинсько-Броварська |
| ТЧ-2 «Оболонь» | 1982 | 81–714, 81–717,81–553.1, 81–554.1, 81–555.1 | 187/74 | Куренівсько-Червоноармійська |
| ТЧ-3 «Харківське» | 2007 | 81–714.5, 81–714.5М, 81–717.5, 81–717.5М | 189/76 | Сирецько-Печерська |
| Загальна кількість вагонів київського метрополітену | 617/247 | | ||
2. Зміст завдань щодо операційної діяльності електродепо «Оболонь» КП «Київський метрополітен»
2.1 Організація операційної діяльності в електродепо «Оболонь»
Основне завдання електродепо метрополітену – це забезпечення надійності рухомого складу при експлуатації за рахунок формування інфраструктури техобслуговування та ремонту (рис. 2.1).
Рис. 2.1. Склад електродепо метрополітену
Техобслуговування та ремонт включають:
1. Міжремонтне обслуговування:
– періодичне;
– по вимозі.
2. Періодичний ремонт:
– поточний;
– капітальний.
В практиці нормативних документів електродепо метрополітену техобслуговування та ремонт поділяють на наступні групи (на прикладі вагонів типу 81–717, 81–714):
1) Техобслуговування (ТО):
– ТО-1 – через 8 – 14 годин;
– ТО-2 – через 3,75 тис. км руху потягу метрополітену;
– ТО-3 – через 7,5 тис. км руху потягу метрополітену;
– ТО-4 – при необхідності обточки колісних пар у складі потягу (по результатам діагностичного огляду);
2) Поточний ремонт (ТР)
– ТР-1 – через 60 тис. км руху потягу метрополітену;
– ТР-2 – через 175 тис. км руху потягу метрополітену;
– ТР-3 – через 350 тис. км руху потягу метрополітену;
3) Капітальний ремонт (КР)
– КР-1 – через 700 тис. км руху потягу метрополітену;
– КР-2 – через 2800 тис. км руху потягу метрополітену;
Розрахунковий час експлуатації головних та внутрішніх вагонів метрополітену складає не менше 31 року.
ТО-1 виконується слюсарями на лінії або локомотивними бригадами при короткостроковому відстої у технологічних тупиках станцій метро.
ТО-2, ТО-3, ТО-4, ТР-1, ТР-2 виконується в електродепо комплексними бригадами електродепо.
ТР-3, КР-1 виконується в електродепо спеціальними бригадами;
КР-2 виконується на спеціалізованому вагоноремонтному заводі, який випускав вагони метрополітену відповідного типу.
Комплекси робіт ТО-1, ТО-2, ТО-3 виконують для попередження відмов та підтримування рухомого складу метрополітену в працездатному та санітар-но-гігієнічному стані, що забезпечує безперебійну роботу, безаварійність руху та високий рівень обслуговування пасажирів.
Комплекси робіт ТР-1, ТР-2, ТР-3 виконують для відновлення основних технічних характеристик та працездатності рухомого складу (ремонт та заміна окремих деталей та вузлів, регулювання параметрів та модернізація деяких систем.
Комплекси робіт КР-1, КР-2 виконують для відновлення експлуатаційних характеристик та ресурсів всіх агрегатів та систем, включаючи базові. При КР-2 виконується заміна усієї електропроводки та проводиться капітальна модернізація вагонів з заміною двигунів та колісних пар.
Відповідно з задачами ТО, ТР та КР електродепо розбите на 7 виробничих дільниць з під’їздними коліями та критими капітальними ангарами:
– ділянки для приймання потягів метрополітену на оглядові ями (глибина 1,4 м) та проведення діагностики та ТО-2, ТО-3;
– ділянки для приймання потягів метрополітену на оглядові ями (глибина 1,4 м) та проведення за результатами виявлених дефектів при діагностиці та ТО-4, ТР-1, ТР-2;
– ділянки для планового приймання потягів метрополітену на оглядові ями (глибина 1,4 м) та проведення ТР-3 та КР-1 ремонтів;
– ділянки для планового приймання потягів метрополітену на оглядові ями (глибина 1,4 м) та відстою для направлення на КР-2 ремонт;
– ділянка миття та сушки вагонів після ТО, ТР, КР;
– механічний цех;
– електромеханічний цех;
На території електродепо окремо розташований адміністративно – управлінський корпус.
Більшість робіт групи ТО-1, ТО-2 та мийка і сушка вагонів проводяться нічними бригадами, для чого електропотяги на ніч заїжджають на територію електродепо відповідної лінії.
Операційна діяльність електродепо проводиться згідно щомісячних планів та додаткових планів неочікуваних втрат працездатності систем рухомого складу.
2.2 Аналіз стану та основні напрямки розвитку матеріально-технічних ресурсів електродепо «Оболонь»
Таблиця 2.1. Список типів обслуговуємих вагонів електропоїздів метрополітену ТЧ-2 (електродепо «Оболонь»)
| № п/п | Тип | Кількість вагонів | Рік випуску | Кількість років в експлуатації |
| 1 | 81–717 | 13 | 1978 | 31 |
| 2 | 81–717 | 2 | 1980 | 29 |
| 3 | 81–717 | 13 | 1981 | 28 |
| 4 | 81–717 | 16 | 1982 | 27 |
| 5 | 81–717 | 9 | 1984 | 25 |
| 6 | 81–717 | 7 | 1987 | 22 |
| 7 | 81–717 | 3 | 1988 | 21 |
| 8 | 81–717 | 3 | 1989 | 20 |
| 9 | 81–717 | 6 | 2006 | 3 |
| 10 | 81–714 | 42 | 1980 | 29 |
| 11 | 81–714 | 2 | 1981 | 28 |
| 12 | 81–714 | 17 | 1982 | 27 |
| 13 | 81–714 | 9 | 1983 | 26 |
| 14 | 81–714 | 17 | 1984 | 25 |
| 15 | 81–714 | 9 | 1987 | 22 |
| 16 | 81–714 | 3 | 1988 | 21 |
| 17 | 81–714 | 9 | 1989 | 20 |
| 18 | 81–714 | 9 | 2006 | 3 |
| 19 | 81–714.5 | 8 | 1988 | 21 |
| 20 | 81–553.1 | 3 | 2000 | 9 |
| 21 | 81–554.1 | 2 | 2001 | 8 |
| 22 | 81.7021 | 2 | 2005 | 3 |
| 23 | 81.7022 | 3 | 2005 | 3 |
| | Усього | 210 | | |
У 2009 році до електродепо «Оболонь» приписані 210 вагонів поїздів метрополітену (додаток А). Структурний склад типів вагонів наступний:
- 117 вагонів типу 81–714 (рис. А.1 Додатку А);
- 72 вагони типу 81–717 (рис. А.1 Додатку А);
- 8 вагонів типу 81–714.5 (рис. А.2 Додатку А);
- 5 вагонів типу 81–553.1, 81–555.1, 81–554.1 (рис. А.3 Додатку А);
- 2 вагони типу 81.7021 (рис. А.4 Додатку А);
- 3 вагони типу 81.7022 (рис. А.4 Додатку А);
Рис. 2.2. Вагони 81–714.5 в депо «Оболонь»
2.3 Оцінка ефективності роботи з матеріальними ресурсами в електродепо «Оболонь»
Згідно з наказом Міністерства транспорту та зв'язку України
від 5 березня 2007 року №191 (Розділ 2. Формування тарифів на перевезення пасажирів метрополітеном) []:
2.1. Формування тарифів на послуги з перевезень пасажирів метрополітеном здійснюється відповідно до річного плану надання послуг з перевезення пасажирів та економічно обґрунтованих планових витрат.
2.2. Річний план надання послуг з перевезень пасажирів розробляється на підставі фактичного та прогнозованого обсягів перевезень з урахуванням:
– уведення нових потужностей підприємства;
– підвищення рівня технологічного оснащення виробництва, здійснення заходів щодо автоматизації та механізації виробництва, заміни амортизованих основних засобів, застосування прогресивних енергозберігаючих технологій;
– підвищення рівня організації виробництва та умов організації праці шляхом удосконалення операційно-виробничого планування, систем управління, матеріально-технічного забезпечення господарської діяльності.
2.3. Планування витрат для включення їх до повної планової собівартості послуг з перевезення пасажирів здійснюється з урахуванням витрат з операційної діяльності, фінансових витрат, пов'язаних з основною діяльністю.
Витрати з операційної діяльності підприємства, відповідно до їх економічного змісту, групуються за такими елементами:
- матеріальні витрати;
- витрати на оплату праці;
- відрахування на соціальні заходи;
- амортизація основних засобів та нематеріальних активів;
– інші операційні витрати.
2.4. Планування витрат здійснюється із застосуванням нормативного методу на підставі державних і галузевих нормативів використання матеріальних та паливно-енергетичних ресурсів з урахуванням фактичного стану об'єктів на підставі дефектних актів, норм і розцінок з оплати праці, нормативів витрат з управління і обслуговування виробництва.
Витрати, об'єктивне нормування яких неможливе, плануються з урахуванням економічно обґрунтованих планових витрат за попередній рік, прогнозу індексів цін виробників промислової продукції та на підставі планованих кошторисів.
Методи та норми нарахування амортизації основних засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів підприємство обирає відповідно до законодавства.
2.5. Калькулювання собівартості послуг з перевезень пасажирів здійснюється у розрахунку на рік.
Розділ 3. Повна планова собівартість послуг з перевезення пасажирів
Витрати з операційної діяльності
3.1. У планові витрати з операційної діяльності включаються:
– виробнича собівартість перевезень;
– адміністративні витрати;
– інші операційні витрати.
3.2. Розрахунок рівня тарифів базується на виробничій собівартості перевезень згідно із статтями калькуляції:
– прямі матеріальні витрати;
– прямі витрати на оплату праці;
– інші прямі витрати;
– загальновиробничі витрати.
Витрати виробничої собівартості перевезень за статтями калькуляції
3.3. Прямі матеріальні витрати включають витрати, пов'язані з використанням:
– електроенергії на тягу рухомого складу та виробничі потреби;
– пально-мастильних та інших матеріалів (уключаючи транспортно-заготівельні витрати), що використовуються безпосередньо на виконання перевезень пасажирів і на технологічні операції в процесі підготовки рухомого складу до експлуатації і є необхідними компонентами у наданні транспортних послуг;
– тепла, водопостачання та водовідведення;
– допоміжних матеріалів.
3.4. Прямі витрати на оплату праці включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати працівникам (виходячи з їх нормативної чисельності), які безпосередньо зайняті здійсненням перевезень пасажирів, обчисленої за посадовими окладами, відрядними розцінками, тарифними ставками згідно з діючими на підприємствах системами оплати праці.
Рівень витрат на оплату праці визначається відповідно до законодавства та умов оплати праці, передбачених генеральною, галузевою, регіональною угодами та колективними договорами.
3.5. Інші прямі витрати включають:
– нарахування на витрати з оплати праці працівників, безпосередньо зайнятих здійсненням перевезень пасажирів, а саме: на державне (обов'язкове) соціальне страхування, уключаючи збір на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття, на державне (обов'язкове) пенсійне страхування (до Пенсійного фонду), інші обов'язкові збори і відрахування на соціальні заходи, визначені законодавством;
– амортизацію основних засобів та нематеріальних активів виробничого призначення;
– витрати на всі види ремонту, технічний огляд і технічне обслуговування рухомого складу, який безпосередньо бере участь у перевезеннях, для забезпечення його технічного стану відповідно до вимог безпеки руху та інших експлуатаційних вимог;
– вартість запасних частин, приладів, обладнання, пального і матеріалів, що витрачаються для виконання ремонту власними силами;
– вартість ремонтних робіт і послуг, виконаних сторонніми підприємствами та організаціями;
– витрати на оплату праці (і відповідні нарахування на неї) працівників, які виконують ремонт і технічне обслуговування транспортних засобів;
– вартість інструментів, виданих для поновлення їх запасів на транспортних засобах.
Сума амортизаційних відрахувань для розрахунку тарифу визначається з урахуванням руху основних засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів виробничого призначення у плановому періоді.
3.6. Загальновиробничі витрати включають витрати, які пов'язані з управлінням та обслуговуванням виробничого процесу і не передбачені в попередніх статтях, а саме:
– на утримання апарату управління виробництвом (оплата праці, виходячи з чисельності персоналу за штатним розписом, тарифно-кваліфікаційного складу апарату управління та встановлених тарифних ставок (окладів); нарахування на оплату праці; відрядження працівників апарату управління виробничих структурних підрозділів підприємств; технічне та інформаційне забезпечення управління виробництвом);
– на розраховану відповідно до законодавства амортизацію основних засобів та інших необоротних матеріальних та нематеріальних активів загальновиробничого призначення;
– на утримання, експлуатацію, капітальний та поточний ремонти, страхування, операційну оренду основних засобів, інших необоротних активів, обладнання загальновиробничого призначення, у тому числі утримання резервного рухомого складу;
– на вдосконалення технології й організації виробництва (оплата праці та нарахування на неї для працівників, зайнятих удосконаленням технології й організації виробництва; поліпшення якості і підвищення надійності робіт та інших експлуатаційних характеристик виробничого процесу; придбання матеріалів, купівельних комплектувальних виробів і напівфабрикатів; оплата послуг сторонніх організацій);
– на утримання виробничих будівель, споруд і приміщень (опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення);
– на обслуговування виробничого процесу (оплата праці, нарахування на оплату праці, обов'язкове страхування загальновиробничого персоналу, на відрядження та на переміщення виробничого персоналу, на здійснення технологічного контролю за виробничими процесами та якістю робіт і послуг, охорони);
– на охорону праці, техніку безпеки, виробничу санітарію та охорону довкілля;
– податки, збори та інші передбачені законодавством обов'язкові платежі, що включаються до собівартості виробництва.
3.7. Витрати, пов'язані з операційною діяльністю, але які не включаються до виробничої собівартості реалізованих транспортних послуг, поділяються на адміністративні витрати та інші операційні витрати.
Адміністративні витрати
3.8. Адміністративні витрати, пов'язані з обслуговуванням та управлінням підприємства, включають витрати:
– загальногосподарські;
– на утримання апарату управління та персоналу, зайнятого обслуговуванням адміністративної інфраструктури (основна і додаткова заробітна плата, гарантійні та компенсаційні виплати, внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, сплата службових відряджень, витрати з підготовки та перепідготовки кадрів). Такі витрати визначаються, виходячи з нормативної чисельності за штатним розписом і встановлених на підприємстві ставок (окладів);
– на амортизацію основних засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів загальногосподарського використання;
– на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського використання (операційна оренда, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона);
– на зв'язок (поштові, телеграфні, телефонні, телекс, факс тощо);
– на оплату розрахунково-касового обслуговування та інших послуг банків, наданих відповідно до укладених договорів;
– на оплату податків і зборів (обов'язкових платежів), крім тих, що включаються у виробничу собівартість послуг з перевезень пасажирів;
– інші витрати (використання малоцінних і таких, що швидко зношуються, предметів, придбання канцелярських товарів, підготовка та перепідготовка кадрів, передплата періодичних професійних видань тощо).
Інші операційні витрати
3.9. Планування інших операційних витрат здійснюється на основі їх економічного обґрунтування.
3.10. До складу інших операційних витрат не можуть включатись:
– суми безнадійної дебіторської заборгованості та відрахувань до резерву сумнівних боргів;
– витрати з утримання об'єктів соціальної інфраструктури;
– суми, що відраховуються профспілковим організаціям для проведення культурно-масової та фізкультурної роботи;
– суми неустойки (штраф, пеня);
– суми нестачі та витрати від пошкодження цінностей;
– витрати, пов'язані з купівлею (продажем) іноземної валюти, та втрати від операційної курсової різниці;
– суми спонсорської та благодійної допомоги;
– собівартість реалізованих виробничих запасів;
– витрати на добровільне страхування майна та працівників;
– витрати від списання недоамортизованих основних засобів;
– оплата консалтингових та аудиторських послуг.
Фінансові витрати
3.11. До фінансових витрат належать витрати з виплати відсотків за користування кредитами та витрати, пов'язані із залученням позикового капіталу для цілей інвестиційної (пов'язаної з основною) діяльності.
3.12. Розмір фінансових витрат визначається відповідно до кредитних договорів і законодавства.
Плановий прибуток
3.13. До розрахунку тарифів на послуги з перевезень пасажирів включається плановий прибуток, який спрямовується для здійснення капітальних інвестицій, технічне переоснащення підприємств та досягнення інших цілей відповідно до законодавства. При розрахунку планового прибутку враховуються також планові витрати з податку на прибуток від звичайної діяльності підприємства.
3.14. Витрати на здійснення капітальних інвестицій включаються до тарифів на підставі економічно обґрунтованих розрахунків та затвердженої в установленому порядку програми технічного розвитку метрополітену з обсягами коштів і строками реалізації. У процесі формування тарифу підприємство визначає джерела фінансування капітальних інвестицій за рахунок амортизації та планованого прибутку (чи його частки).
Розділ 4. Визначення тарифів на послуги з перевезень пасажирів метрополітеном
4.1. Розрахунок калькуляції для визначення розміру тарифу на разове перевезення одного пасажира здійснюється в розрахунку на рік. При цьому враховується загальна кількість перевезених пасажирів, включно з тими, які мають пільги на сплату за проїзд згідно із законодавством. Кількість пільгових пасажирів визначається за даними фактичного обліку.
4.2. Економічно обґрунтований тариф (Т) визначається за формулою
| | | (С + П) – Ді | |
| Т | = | – | грн./пас., |
| | | Vзаг | |
де С – повна собівартість перевезень усіх категорій пасажирів для відповідного підприємства, грн.;
П – плановий прибуток, грн.;
Ді – доходи від іншої операційної діяльності без урахування цільового фінансування, пов'язаного з операційною діяльністю, грн.;
Vзаг – загальний обсяг перевезень пасажирів, прогнозований підприємством, пас.
4.3. Перегляд рівня тарифів здійснюється у зв'язку із зміною умов виробничої діяльності та реалізації транспортних послуг, що не залежать від господарської діяльності підприємства.
Розрахунки тарифів на послуги міського електричного транспорту (метрополітену), підготовлені згідно з цим Порядком, за місяць до прийняття рішення щодо зміни таких тарифів погоджуються з Мінекономіки та Мінтрансзв'язку.
4.4. Метою коригування тарифів є забезпечення відшкодування економічно обґрунтованих планованих витрат, які формуються на підставі повної собівартості та запланованого прибутку.
Перегляду рівня тарифів на послуги міського електричного транспорту (метрополітенів) передує процедура його публічного обговорення.
Таблиця 2.2
Таблиця 2.3
Таблиця 2.4
Таблиця 2.5
Таблиця 2.6
Таблиця 2.7. Результати фінансово-господарської діяльності КП «Киівський метрополітен» за 2000–2008 роки
3. Зміст завдань щодо кадрової діяльності електродепо «Оболонь» КП «Київський метрополітен»
3.1 Аналіз кадрової діяльності в електродепо «Оболонь»
Основою кадрової політики на підприємстві КП «Київський метрополітен» є забезпечення матеріальних та соціальних умов збереження професійного колективу, зменшення плинності кадрів, створення системи надбавок та преміювання за шкідливі умови підземної праці та праці в нічний час.
Згідно з колективним договором між адміністрацією КП «Київський метрополітен» та профспілкою підприємства адміністрація гарантує:
1.1. Забезпечувати підвищення заробітної плати працівників метрополітену не нижче рівня, передбаченого Генеральною угодою між Кабінетом Міністрів України, всеукраїнськими об'єднаннями організацій роботодавців і підприємців та всеукраїнськими профспілками і профоб'єднаннями на 2008–2009 рр.
1.2. Оплату праці працівників метрополітену визначати першочерговим платежем в структурі витрат підприємства.
Оплату праці працівників метрополітену проводити відповідно до наказу від 10.03.2008 №106-Н «Про введення нових тарифних ставок і посадових окладів» та змінами до нього.
Мінімальний розмір тарифної ставки І розряду робітника основного виробництва – 5,58 грн./годину
Мінімальна заробітна плата по метрополітену – 960 грн./місяць.
Оплату праці начальника метрополітену відповідно до чинного законодавства здійснювати за контрактом.
Оплату праці неповнолітніх проводити відповідно до ст. 194 КЗпП України.
Подальше підвищення заробітної плати з метою соціального захисту працівників здійснювати в межах фінансових можливостей метрополітену із збереженням міжрозрядних і міжпрофесійних співвідношень.
1.3. Здійснювати оплату праці на основі тарифної системи:
- шести-, восьмирозрядної тарифної сітки;
- годинних тарифних ставок (окладів) робітників;
- відрядних розцінок на відрядних роботах;
- схем місячних посадових окладів для керівників, професіоналів, фахівців, технічних службовців;
– «Класифікатора професій», Довідників кваліфікаційних характеристик
професій працівників.
1.4. Проводити оплату праці за індивідуальні і там, де це доцільно, колективні результати роботи, з розподілом колективного заробітку із застосуванням коефіцієнта трудової участі, пропорційно відпрацьованому часу відповідно до встановлених розрядів чи тощо.
1.5. Для посилення матеріальної зацікавленості працівників у виконанні і перевиконанні виробничих планів (завдань), підвищення ефективності виробництва, якості роботи та безпеки руху поїздів застосовуються наступні системи оплати праці:
- почасово-преміальна;
- відрядно-преміальна;
- акордно-відрядна;
- відрядно-прогресивна
та проводиться преміювання відповідно до розроблених Положень з урахуванням фінансових можливостей метрополітену за:
- основні виробничі результати роботи;
- збирання, збереження відходів чорних, кольорових і дорогоцінних металів та інших вторинних ресурсів;
- впровадження нової техніки;
- сприяння введенню нових потужностей;
- сприяння винахідництву та раціоналізації;
- виконання особливо важливих виробничих завдань;
- до ювілейних та пам'ятних дат;
- за позареалізаційну діяльність.
1.6. Проводити, відповідно до діючих Положень, виплати:
- винагороди за загальні результати роботи по підсумках за рік при наявності фінансових можливостей;
- щомісячної винагороди за вислугу років.
1.7. Виплату річної винагороди за загальні результати роботи і доплат працівникам системи охорони здоров'я, закладів культури і спорту, проводити при наявності коштів і за умови виконання ними взятих на себе зобов'язань.
1.8. Встановлювати такі надбавки до тарифних ставок та посадових окладів працівників:
1.8.1. Робітникам за високу професійну майстерність диференційовано по розрядах:
III розряду – до 12 відсотків
IV розряду – до 16 відсотків
V розряду – до 20 відсотків
VI розряду – до 24 відсотків
Надбавки встановлювати робітникам, які стабільно забезпечують високу якість виконання робіт, освоїли нові професії і суміжні функції і виплачуються за рахунок економії фонду оплати праці.
Указані надбавки відміняти при допущенні браків в роботі, неякісному виконанню робіт, невиконанні планових (нормованих) завдань, встановлених норм трудових затрат.
1.8.2. За високі досягнення в праці до 50 відсотків. При погіршенні показників роботи надбавки зменшувати або відміняти повністю.
1.8.3. За виконання особливо важливої роботи на певний термін до 50 відсотків.
1.8.4. Машиністам електропоїздів, машиністам-інструкторам. черговим по депо та їх помічникам за класність:
I клас – 25 відсотків
II клас – 15 відсотків
III клас – 5 відсотків
1.8.5. Майстрам (старшим майстрам) і контрольним майстрам (старшим
контрольним майстрам), яким в установленому порядку присвоюються звання:
«Майстер II класу» – 10–20 відсотків;
«Майстер І класу» – 20–30 відсотків.
Надбавку за звання не включати до посадових окладів при визначенні інших доплат, надбавок, вислуги років, матеріальної допомоги та ін.
1.8.6. Керівникам, професіоналам, фахівцям і технічним службовцям за знання і використання в роботі іноземної мови в розмірі до 10 відсотків та працівникам, які працюють в умовах режимних обмежень до 20 відсотків.
1.9. Встановлювати такі доплати до тарифних ставок та посадових окладів працівників:
1.9.1. Для працівників диференційовані (по ступенях) доплати в розмірі 4, 8, 12 відсотків на роботах з важкими і шкідливими умовами праці і 16, 20, 24 відсотки на роботах з особливо важкими і особливо шкідливими умовами праці.
Доплати установлювати за результатами атестації робочих місць і нараховувати їх за час фактичної зайнятості робітника на таких робочих місцях. При подальшій раціоналізації робочих місць і поліпшенні умов праці доплати зменшувати або відміняти повністю.
Встановлювати доплати за шкідливі умови праці майстрам, начальникам дільниць і цехів, іншим професіоналам, фахівцям і технічним службовцям при їх роботі на дільницях, в цехах і на виробництвах, де більше половини робітників одержують ці доплати. Конкретний розмір доплат визначати, виходячи із атестації робочого місця указаного працівника.
Доплату за шкідливі і важкі умови праці, за особливий характер праці не включати до тарифних ставок (посадових окладів) при визначенні інших доплат, надбавок, вислуги років, матеріальної допомоги тощо.
1.9.2. Бригадирам із числа робітників, не звільненим від основної роботи, за керівництво бригадою чисельністю від 5 до 10 чоловік в розмірі до 20 відсотків, більше ніж 10 чоловік до 25 відсотків за фактично відпрацьований час. Ланковим за керівництво ланкою чисельністю більше 5 чоловік – в розмірі 50 відсотків відповідної доплати бригадиру.
При невиконанні встановлених виробничих завдань, низькій якості роботи, виробничих і трудових порушеннях доплата не виплачується або її розмір зменшується.
1.9.3. За роботу в нічні години (з 22°° до 6°») в розмірі 40 відсотків годинної тарифної ставки (посадового окладу) за кожну годину роботи в цей час.
1.9.4. За роботу у вечірній час (з 18 до 22) в розмірі 20 відсотків годинної тарифної ставки (посадового окладу) за кожну годину роботи в цей час.
1.9.5. За зміну, поділену на частини, в розмірі 30 відсотків за
відпрацьований час в цій зміні
1.9.6. За виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника (па період відпустки, хвороби, відрядження та з інших аналогічних причин). Доплати встановлюються робітникам, майстрам, начальникам дільниць, професіоналам, фахівцям і технічним службовцям за виконання поряд із своєю основною роботою, обов'язків тимчасово відсутнього працівника, як правило, в межах цих же категорій працівників і в розмірах, що відповідають їх фактичній зайнятості і обсягам виконуваних робіт.
Доплати встановлюються за рахунок і в межах економії фонду оплати праці, сума доплат не може перевищувати тарифної ставки (окладу) відсутнього працівника.
Доплату за виконання обов'язків тимчасово відсутніх керівників їх штатним заступникам не проводити.
1.9.7. За суміщення професій (посад), розширення зони обслуговування або збільшення обсягу робіт за рахунок і в межах економії фонду оплати праці, що утворилась від тарифних ставок та посадових окладів вивільнених працівників.
Доплата за суміщення професій керівникам, їх заступникам, керівникам структурних підрозділів і їх заступникам не проводиться.
При неповній зайнятості працівника керівник підрозділу за погодженням з профспілковим комітетом може доручити йому поряд з виконанням основної роботи, іншу роботу, близьку до його кваліфікації без додаткової оплати.
1.9.8. Працівникам, що мають вчену ступінь кандидата чи доктора наук відповідно до спеціальності, в розмірі відповідно 15,0 і 20,0 відсотків.
1.9.9. Працівникам, що мають почесні звання «Заслужений працівник транспорту», «Заслужений будівельник України», «Заслужений енергетик України», «Заслужений економіст України» та інші почесні державні звання, відповідно до спеціальності, а також «Заслужений раціоналізатор України», «Заслужений донор України», нагородженим Почесною Грамотою Кабінету Міністрів України та нагородженим знаком «Почесний працівник метрополітену» в розмірі 15 відсотків посадового окладу (тарифної ставки).
Працівникам, нагородженим знаком «Почесному залізничнику», в розмірі 10 відсотків посадового окладу (тарифної ставки).
При наявності права на декілька доплат, встановлюється одна більшого розміру.
1.10. Проводити оплату роботи в надурочний час в подвійному розмірі.
1.11. В зв'язку з виробничою необхідністю експлуатації морально застарілого рухомого складу, який повністю відпрацював свій ресурс, збільшувати вартість трудозатрат йото ремонту до 10 відсотків.
Забезпечити виконання заходів з поліпшення стану нормування праці в КП «Київський метрополітен».
1.12. Проводити індексацію заробітної плати працівників в порядку, визначеному чинним законодавством.
1.13. У випадку затримки виплати заробітної плати порівняно зі строками, передбаченими колективним договором, виплачувати грошову компенсацію в порядку, визначеному законодавством України.
За допущення порушень термінів виплата заробітної плати, несвоєчасність проведення грошових розрахунків притягувати начальника метрополітену до дисциплінарної відповідальності відповідно до чинного законодавства.
3.2 Людські ресурси та система матеріального стимулювання працівників в електродепо «Оболонь»
Таблиця 3.1. Схема посадових окладів з 17.03.2008 року працівникам електродепо (погодинні тарифні ставки в коп./годину)
| №№ п/п | Види робіт | Розряди | |||||
| І | П | Ш | IV | V | VI | ||
| 1. | На роботах з ремонту, налагоджування та фарбування рухомого складу; верстатних роботах з обробки металу та інших матеріалів різанням на металообробних верстатах, штампувальних, гальванічних, ковальських, термічних, зварювальних, металізації деталей при ремонті вагонів і устаткування; дефектоскопії вузлів і деталей рухомого складу; з виготовлення штампів, інструменту, технологічного оснащення в інструментальній дільниці | 558 | 579 | 638 | 734 | 832 | 968 |
Примітки:
1. Годинні тарифні ставки звільненим бригадирам на ремонті рухомого складу, поточному утриманні колії і штучних споруд підвищуються на 10–15 відсотків проти тарифних ставок, передбачених в таблиці №3.1.
2. Окремим висококваліфікованим робітникам, зайнятим на особливо важливих і відповідальних роботах, за погодженням з профспілковим комітетом можуть встановлюватись місячні оклади замість тарифних ставок в розмірі до 2500 гривень.
3. Робітникам VI розряду, зайнятим управлінням, ремонтом та обслуговуванням виробничо-підбивочно-рихтувальних машин, встановлюються годинні тарифні ставки в розмірі 1322 коп.
4. Годинні тарифні ставки (посадові оклади) монтерів колії, обхідників колії, операторів дефєктоскопного візка, майстрів, старших майстрів служби колії, тунельних споруд та будівель на відкритій дільниці підвищуються на 10 відсотків за фактичні години роботи.
Таблиця 3.2. Схеми посадових окладів професіоналів і фахівців служб, електродепо
| №№п/п | Назва посад | Коефіцієнти співвідношень до місячної тарифної ставки робітника І розряду основного виробництва | Місячні посадові оклади (в гривнях) | ||
| | | мінімальний | максимальний | мінімальний | максимальний |
| 1. | Провідні професіонали: конструктор, технолог, маркетолог, економіст, інженер з організації і нормування праці, юрисконсульт, інженер з охорони праці | 2,60 | 3,38 | 2070 | 2690 |
