Реферат на тему:

Технічні ресурси інформаційних систем обліку

1. Призначення, структура, класифікація технічних засобів

В інформаційній системі (далі ІС) підприємства домінуюча роль належить бухгалтерському обліку (далі БО) , який є своєрідним його літописом і дас змогу відтворити кожний господарський факт з усіма подробицями. Він є суцільним, неперервним, строго регламентованим, за­безпечує документальне відображення всіх господарських операцій.

Роль БО з переходом до ринкової економіки різко зростає. Відповідно до програми реформування системи БО із застосуванням міжнародних стандартів підлягають перегляду організація БО, методика відображення госпо­дарських операцій, обсяг та зміст фінансової звітності. її 01.01.2000 р. набрали чинності Закон України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" (закон про БО) і "Положення (стандарти) бухгалтерського обліку, що визначають принципи та методи ведення бухгал­терського обліку і складання фінансової звітності, які не суперечать міжнародним стандартам бухгалтерського обліку".

Мета запровадження міжнародних стандартів полягає в забезпеченні доступності бухгалтерської інформації для розуміння користувачів в Україні та за її межами.

Велике значення при реформуванні системи БО надається створенню АІС на основі сучасних ПЕОМ, засобів телекомунікацій і розвинених інструментальних засобів. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку на підприємстві. Він є процесом виявлення, зміни, реєстра­ції, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім і внут­рішнім користувачам для прийняття управлінських рі-щень. Користувачами бухгалтерської інформації с фізичні та юридичні особи, які потребують інформації про діяльність підприємства для прийняття обґрунтованих рішень.

Входом в систему БО є дані первинного обліку — зареєс­тровані на носіях факти здійснення господарських операцій. Виходом цієї системи с оброблена облікова інформація, корисна для осіб, які приймають управлінські рішення.

Щоб бухгалтерська інформація була корисною, вона має бути вірогідною, значущою, повною, оперативною. Це Може бути досягнуто тільки в умовах автоматизованої системи БО.

В умовах АІС підприємства БО є функціональною підсистемою і включає комплекси задач з усіх розділів обліку і синтетичних рахунків.

Особливості взаємозв'язку комплексів задач підсистеми БО на підприємстві поділяють на такі:

1 — інформація нормативна, планова з єдиного ІФ;

2 — інформація про залишки і рух ресурсів в єдиний ІФ для інших підсистем;

3 — інформація про проведення за дебітом і кредитом кореспондуючих рахунків;

4 — інформація про витрату ресурсів на виробництво;

5 — інформація про оплату матеріальних цінностей;

6 — інформація про платежі, що надійшли за відванта­жену продукцію;

7 — інформація про виплату сум підзвітним особам.

Підсистема БО в процесі свого функціонування здій­снює інформаційні зв'язки з іншими підсистемами та ІБ АІС. На вході підсистему БО живлять дані первинного обліку — зібрані та зареєстровані на носіях дані про гос­подарські процеси і явища, що здійснилися. Вихідна ін формація підсистеми БО широко використовується в річних задачах АІС та є вхідною для інших підсистем. Особ ливо тісно підсистема БО пов'язана з підсистемами ТЕІІл й ОУОВ. Це пояснюється тим, що облік і планування тіс­но взаємозв'язані. Без інформації, що міститься в облі кових даних, не можна організувати науково обґрунтопа не планування. Тому важливо, щоб облікова інформація була повною, вірогідною та своєчасною.

Важливою рисою підсистеми БО є забезпечення управління на будь-якому його рівні зворотним зв'язком. Функція зворотного зв'язку є основною перевагою підсистеми БО, і в цьому полягає її величезне значення для управлін­ня. Зворотний зв'язок забезпечується за допомогою системи результатної та проміжної інформації, що фіксується на магнітному носії або видається безпосередньо на екран дисплея. Тому від швидкості видачі такої інформації залежить оперативність прийняття управлінських рішень.

Автоматизація сприяє вдосконаленню форм обліку. Форма БО с сукупністю облікових регістрів, які використовуються для ведення облікових записів у певній послі­довності та взаємозв'язку із застосуванням принципів подвійного запису.

Основні ознаки, що характеризують форму БО:

— кількість, структура, зовнішній вигляд, призначен­ня, послідовність регістрів;

— засоби і техніка їх ведення;

— взаємозв'язок хронологічної та систематичної, ана­літичної та синтетичної інформації.

Застосування обчислювальної техніки привело до не­обхідності вдосконалення форми БО. Вона має відповідати вимогам обчислювальної техніки і визначати методологіч­ні, технологічні й інформаційні аспекти організації БО та оброблення облікової інформації.

Основні елементи автоматизованої форми БО більш розвиненими є в автоматизованому робочому місці (далі АРМ). Перехід до нової технології авто­матизованої облікової праці зумовив необхідність перегляду і якісної зміни методологічних положень БО, що склався в умовах централізованого застосування універсальних ЕОМ загального призначення.

В умовах застосування ПЕОМ та АРМ розробляється нова форма БО — діалогово автоматизована (людино-машинна).

Діалогова автоматизована форма БО ґрунтується на та­ких принципах:

—автоматизація документування господарських операцій;

—організація файлової системи;

—чергування сеансів активного діалогового режиму й автоматичного режиму при формуванні вихідної ін­формації.

Застосування ПЕОМ докорінно змінює технологію та організацію облікового процесу.

З використанням ПЕОМ упроваджується НІТ ведення БО, що грунтується на організації АРМ бухгалтера.

У загальних рисах технологія облікового процесу на ПЕОМ складається з таких етапів:

— збирання облікових даних і введення їх у ПЕОМ;

— створення інформаційної бази (далі ІБ);

— оброблення інформації на ПЕОМ;

— видача результатної інформації;

— зберігання інформації (в тому числі інформації ми­нулих періодів).

В основу організації системи БО з використанням АРМів мають бути покладені такі принципи:

— автоматизоване оброблення облікових даних у реальному часі безпосередньо на робочих місцях бухгалтерів;

— взаємодія бухгалтера з ІС в діалоговому режимі;

— організація первинних документів на носіях, що чи­таються машиною;

— організація регістрів аналітичного та синтетичногообліків у пам'яті ПЕОМ, формування і видача результат­ної інформації в режимі запиту і необхідному для бухгал­тера обсязі.

АРМ бухгалтера в системі управління підприємством розглядається як робоче місце, оснащене ПЕОМ, яке дає змогу ав­томатизувати одержання, організацію, оброблення та передачу облікової інформації, залишаючи за бухгалтером функції управління і контролю над інформаційним проце­сом обліку, вибір і прийняття управлінських рішень. При цьому бухгалтер виступає в новій для нього ролі кінцевого користувача АРМу.

Упровадження АРМ бухгалтера одночасно з організацією децен­тралізованої системи оброблення облікових даних зумов­лює інтеграцію облікової інформації в єдиній БД.

Організаційно ІТ обліку на ПЕОМ реалізується мережею АРМів, що створюються в місцях виникнення та ви­користання інформації, охоплюючи не тільки власне бух­галтерську, а й виробничо-оперативну інформацію. Мере­жа АРМів може організовуватися за одно-, дво- і багато­рівневою структурою. За цим принципом їх класифікують на АРМи низового, загальногосподарського рівня та зве­деного обліку.

АРМи низового рівня використовують для оформлення первинних документів, ведення цехової локальної БД, оперативного введення даних про випуск, рух деталей і напівфабрикатів, складання звітів цехів про залишки та використання матеріальних цінностей, передачі первин­них документів і звітів, а також їхніх аналогів на ГМД або по каналах зв'язку на загальногосподарський рівень системи. АРМи низового рівня мають функціонувати в ре­жимі реального часу. При цьому в одному процесі поєд­нуються оформлення первинного документа і введення інформації в ПЕОМ.

Відповідальність за підтримку та ведення БД покладається на користувача ПЕОМ. Для контролю в системі кожного АРМу необхідно реєструвати дату господарської операції, номер документа, що вводиться в оброблення, і код особи, яка виконала реєстрацію операції. Має бути передбачений також санкціонований доступ до цієї ін­формації, щоб виключити дозапис, вилучення або вип­равлення даних.

На АРМах низового рівня формуються первинні машинні записи, що відображають господарські операції в натуральних розмірах.

Основу технології облікового процесу складас ведення на АРМах внутрімашинних електронних облікових регістрів, сукупність яких може бути названа "динамічною книгою" користувача. Внутрімашинні облікові регістри мають подвійне значення: вони виступають як файли й од­ночасно як вихідні відеограми та МГ, що можуть бути ви­дані в повному обсязі або фрагментарне за певний період.

На АРМах низового рівня здійснюється ведення облікових регістрів з поточного контролю й оперативного уп­равління.

АРМи загальногосподарського рівня на дільницях об­ліку забезпечують введення і контроль інформації АРМів низового рівня, ведення хронологічних та систематичних електронно-облікових регістрів на дільниці обліку (ком­плексу задач), регламентне відображення їх на екрані дис­плея або друк і виведення за запитом.

На кожному функціональному АРМі обліку загально­господарського рівня проводиться формування стандар­тних уніфікованих машинних бухгалтерських проведень за групами синтетичних рахунків для ІБ АРМу зведеного обліку та звітності.

На АРМі зведеного обліку здійснюють введення і кон­троль машинних носіїв АРМів дільниць обліку або через ЛОМ — облік та відображення введених записів.

АРМи зведеного обліку забезпечують ведення елек­тронних облікових регістрів аналітичного обліку за синте­тичними рахунками, регламентне або за запитом відобра­ження облікових даних, формування і відображення да­них для складання звітності.

Основою ІТ ведення автоматизованого обліку є внутрі-машинна файлова система АРМу. При цьому ІФ даних БО на МД знаходиться в розпорядженні працівника конкрет­ного АРМу. Це відповідає принципам повної персональної відповідальності працівників за обліковий процес, а та­кож функціональній незалежності ресурсів АРМів під час облікових робіт.

Інформаційне забезпечення задач із БО може склада­тися з автономних файлових систем (БД) окремих АРМів або бути єдиною БД локальної мережі цих АРМів.

До складу файлової системи АРМу входять:

1. Допоміжні файли заготовок форм первинних доку­ментів (документограм). При документуванні господар­ських операцій користувач бачить на екрані дисплея від­повідну форму і з використанням клавіатури вводить в до­кумент оперативні дані та ключові реквізити, за якимисистема автоматично заповнює графи НДІ і виконує пот­рібні обчислення. Одночасно введений запис надходить уфайли вхідних форм відповідно до прийнятої в них систе­матизації даних.

2. Довідкові файли класифікаторів, призначені для розшифрування кодових позначень у вихідних повідом­леннях.

3. Допоміжні файли заготовок форм регламентних ви­хідних регістрів — МГ (відеограм), які створюються в разівикористання спеціальних засобів ПЗ, що оперують таб­личними (сторінковими) файлами.

4. Інформаційні файли норм витрати ресурсів.

5. Інформаційні файли первинного обліку.

6. Файли з інформацією минулих періодів (формують­ся автоматично).

Основу системного автоматизованого оброблення облікових даних складають файли синтетичних рахунків (БД зве­деного синтетичного й аналітичного обліків та звітності).

Записи господарських операцій у файлах синтетичних рахунків мають однакову структуру і включають як за дебітом, так і за кредитом вартісні показники (в аналітичному обліку — також кількісні), період здійснення госпо­дарських операцій, класифікаційні угруповання (в синте­тичному обліку — код рахунку і субрахунку, в аналітич­ному — додають також підрозділ, в якому проводиться операція, й об'єкт обліку). Файли синтетичних рахунків заповнюються автоматично на основі файлів первинного обліку (хронологічні масиви даних). Кожний запис, у зв'язку з подвійністю відображення операцій на рахун­ках, у файлі фіксується двічі: за рахунком, що кредиту­ється, та за рахунком, що дебітується (контрольне значен­ня інверсії бухгалтерських записів).Можливим є об'єднання файлів фізично (наприклад, план + надходження готової продукції на склад; залишки + РУХ).

Основна концепція побудови АРМБ полягає в децен­тралізованому автоматизованому обробленні інформації безпосередньо на робочому місці бухгалтера.

Концепція децентралізації передбачає винесення обчислювальних потужностей із спеціалізованих ЮЦ і розміщення їх без­посередньо на місцях виникнення та використання ін­формації, в тому числі на робочих місцях бухгалтерів.

Це приводить до створення АРМБ. В таких умовах бух­галтер виступає в ролі кінцевого користувача АРМу, ста­ючи активним споживачем обчислювальних потужнос­тей, а також інформаційних ресурсів АРМу. Локальна комп'ютерна мережа підприємства дає змогу бухгалтеру взаємодіяти з іншими АРМами і бути споживачем ресур­сів єдиної БД, що забезпечує найефективнішу реалізацію концепції АРМу.

АРМБ з ОФРО виконує комплекс задач, інформаційно пов'язаних із задачами суміжних АРМБ, а також із зада­чами ІС підприємства загалом.

Використання АРМу як структурного елемента АІС обліку на підприємстві забезпечує:

— інформаційно-довідкове обслуговування користува­чів — бухгалтерів;

— розвинений діалог між бухгалтером і ПЕОМ при розв'язувані різних задач обліку й у процесі прийняття управлінських рішень;

• формування та ведення локальної БД і використан­ня інформації спільної БД;

• надання різних сервісних послуг бухгалтеру на йогоробочому місці.

АРМБ з ОФРО має цільове призначення — автоматиза­ція конкретних функцій з ОФРО, які виконуються бухгалтером. Тому на етапі його розроблення найголовнішим є максимальна орієнтація на кінцевого користувача — бухгалтера з ОФРО. Цей принцип тісно пов'язаний з прин­ципом проблемної орієнтації АРМу на розв'язання кон­кретного класу задач, об'єднаних загальною технологією оброблення інформації.

В систему автоматизованого оброблення комплексу за­дач з ОФРО складають БД, мовні та програмні засоби, що реалізують доступ до даних й управління ними, а також ПЗ для розв'язання цих задач та засоби спілкування ко­ристувача з системою.

Для ефективної організації ОФРО в межах інформа­ційного забезпечення АРМу має бути створена БЗ, що міс­тить прості й елементарні висловлювання, думки, реко­мендації, з яких внаслідок оброблення формується склад­не висловлювання. БЗ використовується у зв'язку з вико­нанням бухгалтерами своїх функцій з обліку, контролю й аналізу. При цьому система проводить аналіз причинних зв'язків помилок, визначає їхню залежність від інших чинників і виробляє рекомендації щодо їх усунення. У ре­зультаті для будь-якої ситуації така БЗ може видати набір альтернатив для її вирішення.

Такий варіант створення БЗ дає змогу одержати повну модель об'єкта управління, підвищити рівень професіона­лізму осіб, які здійснюють БО.

Предметною сферою АРМБ з ОФРО є інформаційні процеси, що стосуються обліку руху грошових коштів при виконанні фінансово-розрахункових операцій.

Метою створення АРМБ з ОФРО є забезпечення персо­налу бухгалтерії підприємства новими засобами техніки та технології обліку, призначеними для автоматизованого виконання основних функцій з ОФРО.

Облік касових операцій є складовою частиною ком­плексу ОФРО. Для розв'язання задачі з обліку касових операцій при використанні АРМБ потрібні дані первинно­го обліку, дані спільної бази бухгалтерських записів, НДІ. Бухгалтер повинен мати змогу в режимі активного діалогу проаналізувати стан грошових коштів у касі підприємства.

АРМБ з ОФРО реалізується за допомогою ПЕОМ на ос­нові мікропроцесора Ат486ВХ4-100 з тактовою частотою 100 МГц. Для ведення діалогу користувача з ПЕОМ вико­ристовується кольоровий адаптер типів УСА, ЗУСА. Для здобуття МГ застосовується принтер.

У зв'язку з тим, що кінцевий користувач с непрофесіо-налом у галузі обчислювальної техніки, використовується дружній інтерфейс, зручний для розуміння.

В основу функціонування АРМБ з ОФРО покладено су­купність ієрархічно розгалуженого меню, яке відображає функції, процедури й операції з реалізації діалогової автоматизованої системи, призначеної для ОФРО. Реалізувати такий підхід може функціональне ПЗ, що супроводжує технологічну діяльність бухгалтера і включає ОС Windows 95, СУБД Microsoft, FохРго версії 5.0. ПЗ с простим у користуванні, гнучким, легко настроюється. Його основна перевага — орієнтація на кінцевого користу­вача — бухгалтера.

СУБД Microsoft; FохРго 5.0 орієнтовано на реляційні БД, забезпечено вбудованою підсистемою інтерак­тивної допомоги; вона має розвинені візуальні засоби авто­матизованого створення форм, таблиць, запитів, звітів, підтримує задану мову, об'єктно-орієнтовану мову програму­вання, стандартні протоколи обміну даними, а також роз­винеш засоби оброблення даних у багатокористувальному режимі. Систематичний контроль інформації, що вводить­ся, дає змогу створювати та модифікувати БД з мінімаль­ними витратами праці на проектування і програмування.

Упровадження АРМБ дасть змогу створити АІС з ОФ­РО, орієнтовану на потреби користувача з ОФРО.

2. Електронно-обчислювальні мережі. Їх призначення в інформаційній системі обліку

Ethernet.

В даний час з вiдносно невеликих комп’ютерних мереж зi швидкiстю передачi до 10 Мбiт/с найбiльш поширеною є Ethernet. Ця мережа призначена для об’єднання робочих станцiй рiзних установ (банкiв, офiсiв i т.п.) в локальну мережу. Мережа характеризується низькою вартiстю, простотою наладки та експлуатацiї. Для даного типу мереж iснує достатньо великий набiр програмних та апаратних засобiв.

В якостi фiзичного середовища для даної мережi стандартом IЕЕЕ 802.3 визначенi два типи коаксiального кабеля, вита пара провiдникiв та оптоволоконний кабель. Вiдповiдно, розрiзняють чотири типи специфiкацiї середовища передачi: 10BASE5, 10BASE2, 10BASE-T i 10BASE-F. Однiєю з перших появилась специфiкацiя 10BASE5, яка визначає використання товстого коаксiального кабеля з дiаметром центрального мiдного провiдника 2,17 мм. Специфiкацiя 10BASE2 визначає використання тонкого коаксiального кабеля з дiаметром центрального провiдника 0,89 мм. Фiзичнi та електричнi характеристики кабеля впливають на такi параметри мережi, як далекiсть передачi по кабелю без повторювачiв, максимальне число станцiй, що пiдключенi до одного сегмента та iн. Щоб розрiзнити мережi на базi кабелiв цих типiв, в першому випадку говорять про мережу товста Ethernet, а в другому – тонка Ethernet.

В якостi магiстрального кабеля в системi 10BASE5 використовується кабель RG-11. Для системи 10BASE2 найчастiше використовують кабель RG-58A/U. Кабель RG-11 характеризується бiльшою надiйнiстю та завадостiйкiстю, однак його вартiсть суттєво вища вартостi кабеля RG-58A/U.

Максимальна довжина сегмента, тобто участка мережi без додаткових пiдсилювачiв (повторювачiв), для системи 10BASE5 складає 500 метрiв. До сегмента допускається пiдключення до 100 станцiй. На кiнцях сегмента розмiщуються термiнатори, що попереджають виникнення ефекту вiдбитої хвилi на кiнцi коаксiального кабеля. Термiнатор має такий же хвилевий опiр, як i коаксiальний кабель – 50 Ом. Для пiдключення станцiй до середовища передачi використовується спецiальний прийомопередавач (трансiвер) та адаптер. Довжина iнтерфейсного кабеля мiж адаптером i трансiвером може досягати 50 метрiв. Це дозволяє в достатньо великих межах мiняти мiсцеположення станцiй, не чiпаючи основний кабель, який прокладають вiд одного примiщення до iншого, як правило, в спецiальних монтажних коробах.

Для мереж системи 10BASE2 максимальна довжина сегмента складає 185 м, хоча деякi типи мережевих адаптерiв допускають збiльшення цього параметра до 200, а деякi, для адаптерiв 3СОМ – навiть до 300 метрiв. Максимальне число станцiй, що пiдключаються до сегмента, повинно бути не бiльше 30. Пiдключення станцiї здiйснюється за допомогою Т- i BNC-конекторiв з хвилевим опором 50 Ом. Т-конектор являє собою невеликий трiйник, який однiєю стороною пiдключається до мережевого адаптера, а двома iншими через BNC-конектори – до коаксiального кабеля. Термiнатор використовується для поглинання сигналiв на кiнцях коаксiального кабеля та попередження ефекту вiдбитої хвилi. Один з термiнаторiв (але не обидва) повинен бути заземленим. Iнакше мережа буде працювати нестабiльно.

В загальному, за рахунок використання вiдносно дешевого кабеля та вiдсутностi трансiверiв, вартiсть мережi Ethernet 10BASE2 є нижчою в порiвняннi з мережею Ethernet 10BASE5, у зв’язку з чим за нею закрiпилась назва CheapNet (дешева мережа).

Використовуючи спецiальнi повторювачi (репiтери), можна об’єднати мiж собою до п’яти сегментiв мережi. В цьому випадку максимальна довжина мережi Ethernet 10BASE5 складає 2,5 км, а максимальна довжина мережi Ethernet 10BASE2 – 1 км. Репiтери можуть розташовуватись на довiльному участку сегмента, утворюючи мережi рiзної кофiгурацiї – лiнiйної та розгалуженої.

Бiльше того, повторювачi дозволяють об’єднати мережi з товстим i тонким кабелем. В даний час появились багатопортовi повторювачi, якi дозволяють об’єднати декiлька сегментiв у виглядi зiркоподiбної структури. Таким чином, за допомогою повторювачiв може бути реалiзована топологiя локальної комп’ютерної мережi, близька до оптимальної.

Вдосконалення мережевих засобiв, i в першу чергу адаптерiв, дозволило широко використати витi пари провiдникiв в якостi середовища передачi локальних комп’ютерних мереж. Так, в рамках мережi Ethernet розроблена специфiкацiя 10BASE-Т, яка визначає використання в якостi середовища передачi витої пари провiдникiв категорiї 3 i довжиною кабеля до 100 метрiв. Основним структурним елементом мережi є концентратор (Hub), до якого радiальним чином пiдключаються робочi станцiї. Використовуючи декiлька концентраторiв, можна побудувати мережу достатньо складної кофiгурацiї.

Дальше пiдвищення ефективностi мереж Ethernet пов’язане з використанням комутуючих концентраторiв (switching hub), якi на вiдмiну вiд звичайних (ретранслюючих) концентраторiв дозволяють розглядати сегменти мережi в якостi окремих мереж, зв’язаних разом через iнтерфейс комутацiї пакетiв. Комутуючий концентратор обладнаний двома буферами на кожний комутований порт: для пакетiв, що приймаються, i пакетiв, що передаються. Завдяки цьому комутуючий концентратор працює аналогiчно вузлу комутацiї пакетiв – приймає i передає пакети одночасно мiж рiзними парами абонентiв. Це, поряд iз збiльшенням продуктивностi, дозволяє уникнути зiткнень пакетiв (колiзiй). Комп’ютернi мережi, що використовують подiбну технологiю, отримали назву Switch Ethernet.

Також новим технологiчним напрямком розвитку мереж Ethernet є оптоволоконна мережа Ethernet 10BASE-F зi швидкiстю передачi 10 Мбiт/с. В якостi середовища передачi використовується 50- та 100-мiкронний оптоволоконний кабель. Мережа характеризується зiркоподiбною топологiєю, яка пiдтримується за допомогою оптоволоконних концентраторiв. Максимальна довжина одного променя (сегмента) складає 2100 метрiв.

Fast Ethernet.

Мережа Fast Ethernet – це дальший розвиток мережi Ethernet за рахунок збiльшення в 10 разiв тактової частоти. При цьому основнi аспекти побудови мережi Ethernet залишились незмiнними. В першу чергу це стосується метода доступу, формата кадру та iн. Основнi вiдмiнностi стосуються фiзичного рiвня та пов’язанi з використовуваним середовищем передачi.

Вiдповiдно до стандарту IЕЕЕ 802.3u для технологiї Fast Ethernet залежно вiд використовуваного кабеля визначенi наступнi три найменування: 100BASE-TX i 100BASE-T4 – для витої пари провiдникiв та 100BASE-FX – для оптоволоконного кабеля.

Довжина сегментiв в мережi 100BASE-TX на кабелi UTP категорiї 5 з хвилевим опором 100 Ом не повинна перевищувати 100 м. Це обмеження диктується допустимим часом затримки поширення сигналу в середовищi передачi i є достатньо жорстким.

Стандартом 100BASE-TX передбачено використання екранованої витої пари з хвилевим опором 150 Ом i стандартних 9-штиркових конекторiв D-типу.

Специфiкацiєю 100BASE-T4 теж визначена довжина кабеля до 100 м. При цьому допускається використання кабелiв UTP категорiй 3, 4 i 5.

Специфiкацiя на оптоволоконний iнтерфейс 100BASE-FX визначає довжину сегмента до 100 м, однак допустимий дiаметр мережi рiвний 412 м. По специфiкацiї 100BASE-FX для кожного з’єднання потрiбний двожильний багатомодовий волоконно-оптичний кабель, в якому по одному волокну передається, а по другому – приймається сигнал.

Мережi з маркерним методом доступу (IЕЕЕ 802.4).

Однiєю з перших локальних мереж з маркерним методом доступу була мережа ArcNet фiрми Datapoint. Швидкiсть передачi iнформацiї по сучасних поняттях вiдносно невисока – 2,5 Мбiт/с, однак остання розробка мережi – ArcNet Plus працює на швидкостi 20 Мбiт/сек. Вважається, що на основi ArcNet був розроблений стандарт IЕЕЕ 802.4, однак мiж ними iснує достатньо багато вiдмiнностей. Розглянемо мережi стандарту IЕЕЕ 802.4. Цi мережi, як i ArcNet, використовують маркерний метод доступу в рамках шинної топологiї. Доступ здiйснюється за допомогою неперервної передачi кадра маркера певного формату. Передача маркера вiдбувається вiд однiєї станцiї до iншої в порядку зменшення їх логiчних адрес. Станцiя з найменшою адресою циклiчно передає кадр маркера станцiї з найбiльшою адресою, тим самим замикаючи логiчне кiльце передачi маркера. Станцiя, яка одержує маркер вiд iншої станцiї, вiдносно неї називається наступником. Вiдповiдно, станцiя, вiд якої поступає маркер, називається попередником. Слiд зауважити, що послiдовнiсть розмiщення станцiй в логiчному кiльцi не обов’язково повинна вiдповiдати послiдовностi їх фiзичного розмiщення на шинi.

Залежно вiд використовуваних мережевих засобiв може бути реалiзована рiзна топологiя мережi: лiнiйна, зiркоподiбна або деревовидна. Основною областю використання мереж стандарту IЕЕЕ 802.4 є сфера виробничих мереж, де ставляться жорсткi вимоги до мережевого трафiка. В першу чергу сюди вiдносяться мережi крупних машинобудiвних заводiв.

Token Ring.

З кiльцевих мереж з маркерним методом доступу найпоширенiшою є мережа Token Ring. Ця мережа розроблена фiрмою IВМ. Популярнiсть Token Ring, мабуть, така ж, якi Ethernet. Фiрма IВМ провела велику роботу по стандартизацiї мережi Token Ring, в результатi чого вона була прийнята спочатку в якостi стандарта IЕЕЕ 802.5, а пiзнiше й мiжнародного стандарта ISO/DIS 8802/5. Стандартом визначена швидкiсть передачi 4 Мбiт/с. В даний час використовуються мережi зi швидкiстю 16 Мбiт/с.

Cambridge Ring.

Кiльцевi мережi з методом тактованого доступу (стандарт ISO/DIS 8802/7).

В основу стандарту на мережi з методом тактованого доступу до кiльця покладено протоколи доступу локальної мережi. Фiзичним середовищем такої мережi є коаксiальний кабель з набором активних повторювачiв, якi забезпечують швидкiсть передачi до 10 Мбiт/с. Робочi станцiї до середовища передачi пiдключаються за допомогою мережевого контролера, кабеля погодження та вилки зв’язаностi.

Вилка зв’язаностi – це пристрiй, який замикає кiльце при механiчному вiдключеннi станцiї. Повторювач – пристрiй, що здiйснює кодування, декодування, регенерацiю, прийом i передачу сигналiв з кiльця чи станцiї.

FDDI.

Свою назву мережi FDDI отримали вiд початкових букв Fiber Distributed Data Interface. З метою широкого впровадження високошвидкiсних каналiв передачi даних в 1985 р. комiтетом Х3Т9.5 Американського iнституту нацiональних стандартiв (ANSI) був розроблений стандарт на оптоволоконний iнтерфейс розподiлених даних. Хоча цей стандарт офiцiйно називається стандартом ANSI Х3Т9.5, за ним закрiпилась назва FDDI. З метою пiдвищення ефективностi передачi цифрових, звукових та вiдеопотокiв даних реального часу в 1986 р. був розроблений стандарт FDDI-II. В подальшому стандарт FDDI був прийнятий в якостi мiжнародного стандарту ISO 9314.

Слiд пiдкреслити, що основна увага при розробцi стандарту придiлялась питанням пiдвищення продуктивностi та надiйностi мережi. Перше завдання вирiшувалось за рахунок використання високошвидкiсних (100 Мбiт/с) оптоволоконних каналiв передачi даних та удосконалених протоколiв доступу до середовища передачi.

Висока надiйнiсть мережi забезпечується її здатнiстю до динамiчної реконфiгурацiї своєї структури за рахунок використання подвiйного кiльця передачi даних та спецiальних процедур управлiння конфiгурацiєю.

100VG-AnyLAN.

Мережа 100VG-AnyLAN являє собою локальну комп’ютерну мережу деревовидної топологiї. В якостi промiжних вузлiв мережi використовуються концентратори, а кiнцевими вузлами є робочi станцiї та сервери.

Для пiдтримання багаторiвневої структури концентратори оснащуються портами двох видiв:

• порти нисхiдних зв’язкiв – використовуються для пiдключення пристроїв, що лежать нижче рiвнiв, до яких можуть пiдключатись як кiнцевi вузли, так i концентратори;

• порт висхiдного зв’язку – призначений для пiдключення до концентратора бiльш високого рiвня.

На фiзичному рiвнi технологiя мережi 100VG-AnyLAN пiдтримує стандарти, прийнятi в мережах Ethernet 10Base-T Token i Ring, що забезпечує можливiсть експлуатацiї iснуючих кабельних iнфраструктур даних мереж.

В тому числi, в якостi середовища передачi використовуються:

• неекранований кабель категорiї 3, 4 i 5 (чотири витих пари);

• екранований кабель (двi витi пари);

• оптоволоконний кабель.

Канальний рiвень складається з пiдрiвнiв:

• управлiння логiчним каналом;

• управлiння доступом до середовища.

Основна вiдмiннiсть мережi 100VG-AnyLAN вiд iнших локальних комп’ютерних мереж полягає в методi доступу, в якостi якого використовується централiзований метод опитування, так званий протокол прiорiтетiв запитiв – DDP (Demand Priority Protocol). Перевага методiв опитування в порiвняннi з множинним методом доступу полягає у вiдсутностi колiзiй. В свою чергу, порiвняно з маркерним методом доступу, за рахунок виключення затримок на обертання маркера можна досягнути суттєвого скорочення часу доступу.

Використана література

1. Андреев А.Г. и др. Microsoft Office 2000 Professional. Русская версия.- СПб.:БХВ, 2000.-592 с.

2. Березин С. Internet у вас дома. 2-е издание. - СПб.:БХВ, 2000.-752 с.

3. Бородич Ю.С. и др. Паскаль для персональных компьютеров: Справ. Пособие.-Мн.:высш. шк.: БФ ГИТМП "Ника", 1991.-365 с.

4. Бойс. Дж., Фаллер С., Гилген Р. и др. Использование Microsoft Office97, профессиональный выпуск: Пер. англ.-К.;М.: СПб.: Издат. Дом "Вильямс", 1998, 1472 с.

5. Гарнаев А. Использование Microsoft Excel в экономике и финансах. - СПб.:БХВ, 2000.-336 с.

6. Жалдак М.І., Ю.С.Рамський. Інформатика. Київ, "Вища школа", 1991.

7. Информатика для юристов и экономистов/ Симонович С.В. и др. - СПб: Питер, 2001. -688 с.

8. Фигурнов В.Э. IBM PC для пользователя. Краткий курс. Изд. 7-е. М.: ИНФРА-М, 1997, 432 с.

9. Куперштейн. В. Современные информационные технологии в производстве и управлении.-СПб.:БХВ, 2000.-304 с.

10. Новиков Ф., А.Яценко. Microsoft Office в целом. - СПб.:БХВ, 2000.-728 с.

11. Шафрин Ю. Информатика. Информационные технологии: в 2 ч. М.: Лаборатория Базовых Знаний, 2001.